Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
За правління римського імператора Костянтина Великого (306—337 н. е.) християнство почало переходити до статусу панівної релігії Римської імперії. Історикам залишаються незрозумілими причини, які схилили Костянтина на бік християнства, богослови та історики сперечаються про те, у якій формі раннього християнства він перебував. Немає єдиної думки серед науковців щодо того, чи прийняла християнство його мати Олена в своїй юності, чи (як стверджує Євсевій Кесарійський) він її схилив до нової віри. Деякі історики ставлять під сумнів ступінь, у якому він може розглядатися як християнський імператор: «…Костянтин бачив себе як» імператор християнського народу хоча він нібито отримав хрещення незадовго до своєї смерті.
Рішення Костянтина припинити переслідування християн у Римській імперії був поворотним моментом для раннього християнства, який іноді називають «Тріумф Церкви» або «Костянтинів зсув». У 313 р. Костянтин і Ліциній видали Міланський едикт декриміналізації християнського богослужіння. Імператор став великим покровителем Церкви і створив прецедент для положення християнського імператора в Церкві і поняття ортодоксії, християнського світу, Вселенських Соборів і державної церкви Римської імперії, оголошеної в указі 380. Він визнаний як святий і рівноапостольний у Східній Православній церкві.
Битва біля Мульвійського мосту
У 312 році Костянтин рушив свої війська проти Максенція. Він, прагнучи звільнити місто Рим, мав на меті знищити політичного ворога, а не захистити християн. Бо сам Максенцій, за словами Євсевія Кесарійського, прагнув сподобатися християнам. Про гоніння на них не йдеться; йдеться тільки про дику розбещеність Максенція. Згідно з Лактанцієм, перед початком битви Костянтин побачив у небі зображення Хреста, а з ним грецькі слова «Ἐν Τούτῳ Νίκα» (~ Цим переможеш!). Він наказав своїм військам, щоб вони прикрасили свої щити християнським символом (Хі-Ро), і після цього вони перемогли.
Міланський едикт
У 313 р. від імені Костянтина і Ліцинія було видано едикт, який оголосив: «що було б правильно, що християни і всі інші повинні мати свободу дотримуватися режиму релігії, кожен яку вважав кращою».
Патронат над християнством
Після своєї перемоги, Костянтин взяв на себе роль покровителя християнської віри. Він підтримував Церкву в фінансовому відношенні, почав будівництво базилік, надання пільг (наприклад, звільнення від деяких податків) для духовенства, християнам високих посад, повернення майна конфіскованого під час великих гонінь Діоклетіана, і наділив церкву землею та іншими багатствами. Між 324 і 330, Костянтин побудував нову імперську столицю в Візантії на Боспорі — Константинополь. На відміну від «старого» Риму, місто почало використовувати християнську архітектуру, містило храми в межах міських стін і не мало раніше існуючих храмів інших релігій.
При цьому, однак, Костянтин вимагає від тих, хто не звернувся в християнство, щоб заплатили за нове місто. Християнські літописці розповідають язичницькі Храми без державної підтримки змушені були закриватись. Тільки літописець Феофан додав, що храми «були знищені», але було визнано сучасними істориками що це «не відповідає дійсності».
Латеранський собор
Імператор Костянтин Великий подарував Латеранський палац (який дістався йому як придане) римському єпископу. Папа Сильвестр I в 324 році освятив новоспоруджену базиліку на честь Христа Спасителя. Протягом першого тисячоліття існування базиліки всі римські папи проживали в Латеранському палаці; тут же відбулося п'ять вселенських соборів Католицької Церкви, іменованих Латеранськими.
Єрусалим
Костянтин Великий почав будівництво так званого Нового Єрусалима — комплексу християнських культових будівель в Єрусалимі — слідуючи тим самим тенденції буквальної інтерпретації біблійних пророцтв. Зведення культових споруд в Єрусалимі на кошти імперської скарбниці і продовжене на щедрі пожертви, перетворило Єрусалим до кінця 4 ст. в найбільший центр християнства.
Відлучення донатистів
Зміна позиції частини християн щодо Римської імперії Карфагенською церквою на чолі з єпископом Донатом була розцінена як зрада і вони відділились від них. В 314 році Костянтин скликає Арльскій собор проти донатизма. На соборі Донат був відлучений від церкви, це рішення утвердив імператор Костянтин. Але донатисти не визнали його рішення і розкол існував до самого ісламського завоювання. Для боротьби з ним імператори використовували репресії та переслідування.
Встановлення свята Воскресіння
7 березня 321 року Костянтин видав указ який постановив, що «у високоповажний день сонця (перший день неділі) всі місцеві судді та жителі, що живуть в містах повинні спочивати і все майстерні повинні бути закриті!».
Нікейський собор
В червні 325 року в місті Нікея за розпорядженням Костянтина було скликано собор, який став відомий як перший Вселенський. Почесним головою на соборі був імператор, який тоді не був ні хрещеним, ні оприлюдненим і належав до розряду «слухачів».
На соборі був прийнятий Символ Віри, засуджені аріанські та інші єресі, остаточно проголошено відокремлення від юдаїзму, вихідним днем було визнано неділію замість суботи, визначено час святкування християнською церквою Пасхи. Зафіксовані переваги єпископів чотирьох найбільших митрополій: Римської, Олександрійської, Антіохійської та Єрусалимської.
Основна боротьба на соборі розгорнулась між Олександром Александрійським і єпископом Арієм. Після Нікейського Собору Арій був засланий до Іллірії з забороною повертатися в Єгипет. Однак незабаром імператором Костянтином був повернутий із заслання.
Говорячи про дотримання церквою Песаха (Пасхи), він писав: «Нехай у нас не буде нічого спільного з євреями, які насправді — наші вороги…, і ця нерегулярність в освяченні дня Великодня повинна бути виправлена для того, щоб у нас не залишилося нічого спільного з цими зрадниками і вбивцями нашого Господа.»
Здобуття Хреста
У 326 році Олена (вже в дуже похилому віці, хоча і в доброму здоров'ї) здійснила паломницьку подорож до Єрусалиму. У пошуках реліквій Страстей Христових вона зробила розкопки на Голгофі, де, розкопавши печеру, в якій, за переказами, був похований Ісус Христос, знайшла Животворний Хрест, чотири цвяхи і Титло INRI. Набуття нею Хреста поклало початок святкуванню Воздвиження Хреста.
Собор в Тірі
Згодом імператор Костянтин підтримав аріанство, яке мало сильні позиції серед єпископату на Сході. У 328 році із заслання були повернуті лідери аріан, єпископи Євсевій Нікомедійського і Феогніс Нікейський, а в 330 році засуджений і засланий один з лідерів протилежної партії, єпископ Євстафій Антіохійський.
За наказом Костянтина в 335 році було скликано собор в місті Тір на якому було засуджено Афанасія Великого та виселено в Трір. На думку деяких сучасних істориків, поразка Афанасія стала результатом не доктринальних розбіжностей, а його неналежної поведінки в Єгипті. На думку англійського історика Церкви У. Х. К. Френда, в зв'язку зі своїм значенням для майбутніх взаємин Церкви і держави, може бути поставлений в один ряд з Нікейським.
Хрещення
Костянтин, незважаючи на свою прихильність до християн і навіть виховання дітей в християнській вірі, не приймав християнського хрещення до кінця свого життя. Він припускав хреститися в річці Йордані. Але захоплений жорстокою хворобою в Нікомедії (337 р.), він, відчуваючи свій кінець, хрестився на смертному одрі від .
Костянтинів дар
У другій половині VIII ст. у Франкському королівстві були написані фальшиві документи від імені Костянтина Великого, які нібито дарували Папі Римському Сильвестру I владу над містом Римом та Західно-Римською імперією. Насправді фальсифікація була частиною угоди між майордомом Піпіном III (Коротким), який прагнув отримати офіційний статус короля франків, і папським двором. Факт підробки довів італійський гуманіст Лоренцо делла Валла у творі «Про дар Костянтина» у 1440 р.
Див. також
Примітки
- . royallib.com. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 17 березня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za pravlinnya rimskogo imperatora Kostyantina Velikogo 306 337 n e hristiyanstvo pochalo perehoditi do statusu panivnoyi religiyi Rimskoyi imperiyi Istorikam zalishayutsya nezrozumilimi prichini yaki shilili Kostyantina na bik hristiyanstva bogoslovi ta istoriki sperechayutsya pro te u yakij formi rannogo hristiyanstva vin perebuvav Nemaye yedinoyi dumki sered naukovciv shodo togo chi prijnyala hristiyanstvo jogo mati Olena v svoyij yunosti chi yak stverdzhuye Yevsevij Kesarijskij vin yiyi shiliv do novoyi viri Deyaki istoriki stavlyat pid sumniv stupin u yakomu vin mozhe rozglyadatisya yak hristiyanskij imperator Kostyantin bachiv sebe yak imperator hristiyanskogo narodu hocha vin nibito otrimav hreshennya nezadovgo do svoyeyi smerti Rafael Hreshennya Kostyantina Zobrazheno Silvestra I zamist arianskogo yepiskopa Yevseviya Nikomidijskogo faktichnogo hrestitelya Kostyantina Rishennya Kostyantina pripiniti peresliduvannya hristiyan u Rimskij imperiyi buv povorotnim momentom dlya rannogo hristiyanstva yakij inodi nazivayut Triumf Cerkvi abo Kostyantiniv zsuv U 313 r Kostyantin i Licinij vidali Milanskij edikt dekriminalizaciyi hristiyanskogo bogosluzhinnya Imperator stav velikim pokrovitelem Cerkvi i stvoriv precedent dlya polozhennya hristiyanskogo imperatora v Cerkvi i ponyattya ortodoksiyi hristiyanskogo svitu Vselenskih Soboriv i derzhavnoyi cerkvi Rimskoyi imperiyi ogoloshenoyi v ukazi 380 Vin viznanij yak svyatij i rivnoapostolnij u Shidnij Pravoslavnij cerkvi Bitva bilya Mulvijskogo mostuDokladnishe Bitva bilya Mulvijskogo mostu U 312 roci Kostyantin rushiv svoyi vijska proti Maksenciya Vin pragnuchi zvilniti misto Rim mav na meti znishiti politichnogo voroga a ne zahistiti hristiyan Bo sam Maksencij za slovami Yevseviya Kesarijskogo pragnuv spodobatisya hristiyanam Pro goninnya na nih ne jdetsya jdetsya tilki pro diku rozbeshenist Maksenciya Zgidno z Laktanciyem pered pochatkom bitvi Kostyantin pobachiv u nebi zobrazhennya Hresta a z nim grecki slova Ἐn Toytῳ Nika Cim peremozhesh Vin nakazav svoyim vijskam shob voni prikrasili svoyi shiti hristiyanskim simvolom Hi Ro i pislya cogo voni peremogli Milanskij ediktDokladnishe Milanskij edikt U 313 r vid imeni Kostyantina i Liciniya bulo vidano edikt yakij ogolosiv sho bulo b pravilno sho hristiyani i vsi inshi povinni mati svobodu dotrimuvatisya rezhimu religiyi kozhen yaku vvazhav krashoyu Patronat nad hristiyanstvomPislya svoyeyi peremogi Kostyantin vzyav na sebe rol pokrovitelya hristiyanskoyi viri Vin pidtrimuvav Cerkvu v finansovomu vidnoshenni pochav budivnictvo bazilik nadannya pilg napriklad zvilnennya vid deyakih podatkiv dlya duhovenstva hristiyanam visokih posad povernennya majna konfiskovanogo pid chas velikih gonin Diokletiana i nadiliv cerkvu zemleyu ta inshimi bagatstvami Mizh 324 i 330 Kostyantin pobuduvav novu impersku stolicyu v Vizantiyi na Bospori Konstantinopol Na vidminu vid starogo Rimu misto pochalo vikoristovuvati hristiyansku arhitekturu mistilo hrami v mezhah miskih stin i ne malo ranishe isnuyuchih hramiv inshih religij Pri comu odnak Kostyantin vimagaye vid tih hto ne zvernuvsya v hristiyanstvo shob zaplatili za nove misto Hristiyanski litopisci rozpovidayut yazichnicki Hrami bez derzhavnoyi pidtrimki zmusheni buli zakrivatis Tilki litopisec Feofan dodav sho hrami buli znisheni ale bulo viznano suchasnimi istorikami sho ce ne vidpovidaye dijsnosti Lateranskij sobor Imperator Kostyantin Velikij podaruvav Lateranskij palac yakij distavsya jomu yak pridane rimskomu yepiskopu Papa Silvestr I v 324 roci osvyativ novosporudzhenu baziliku na chest Hrista Spasitelya Protyagom pershogo tisyacholittya isnuvannya baziliki vsi rimski papi prozhivali v Lateranskomu palaci tut zhe vidbulosya p yat vselenskih soboriv Katolickoyi Cerkvi imenovanih Lateranskimi Yerusalim Kostyantin Velikij pochav budivnictvo tak zvanogo Novogo Yerusalima kompleksu hristiyanskih kultovih budivel v Yerusalimi sliduyuchi tim samim tendenciyi bukvalnoyi interpretaciyi biblijnih proroctv Zvedennya kultovih sporud v Yerusalimi na koshti imperskoyi skarbnici i prodovzhene na shedri pozhertvi peretvorilo Yerusalim do kincya 4 st v najbilshij centr hristiyanstva Vidluchennya donatistivDokladnishe Donatizm Zmina poziciyi chastini hristiyan shodo Rimskoyi imperiyi Karfagenskoyu cerkvoyu na choli z yepiskopom Donatom bula rozcinena yak zrada i voni viddililis vid nih V 314 roci Kostyantin sklikaye Arlskij sobor proti donatizma Na sobori Donat buv vidluchenij vid cerkvi ce rishennya utverdiv imperator Kostyantin Ale donatisti ne viznali jogo rishennya i rozkol isnuvav do samogo islamskogo zavoyuvannya Dlya borotbi z nim imperatori vikoristovuvali represiyi ta peresliduvannya Vstanovlennya svyata Voskresinnya7 bereznya 321 roku Kostyantin vidav ukaz yakij postanoviv sho u visokopovazhnij den soncya pershij den nedili vsi miscevi suddi ta zhiteli sho zhivut v mistah povinni spochivati i vse majsterni povinni buti zakriti Nikejskij soborDokladnishe Pershij Nikejskij sobor Kostyantin Velikij spalyuye arianskij knigi Ilyustraciya iz zbirki cerkovnogo prava bl 825 V chervni 325 roku v misti Nikeya za rozporyadzhennyam Kostyantina bulo sklikano sobor yakij stav vidomij yak pershij Vselenskij Pochesnim golovoyu na sobori buv imperator yakij todi ne buv ni hreshenim ni oprilyudnenim i nalezhav do rozryadu sluhachiv Na sobori buv prijnyatij Simvol Viri zasudzheni arianski ta inshi yeresi ostatochno progolosheno vidokremlennya vid yudayizmu vihidnim dnem bulo viznano nediliyu zamist suboti viznacheno chas svyatkuvannya hristiyanskoyu cerkvoyu Pashi Zafiksovani perevagi yepiskopiv chotiroh najbilshih mitropolij Rimskoyi Oleksandrijskoyi Antiohijskoyi ta Yerusalimskoyi Osnovna borotba na sobori rozgornulas mizh Oleksandrom Aleksandrijskim i yepiskopom Ariyem Pislya Nikejskogo Soboru Arij buv zaslanij do Illiriyi z zaboronoyu povertatisya v Yegipet Odnak nezabarom imperatorom Kostyantinom buv povernutij iz zaslannya Govoryachi pro dotrimannya cerkvoyu Pesaha Pashi vin pisav Nehaj u nas ne bude nichogo spilnogo z yevreyami yaki naspravdi nashi vorogi i cya neregulyarnist v osvyachenni dnya Velikodnya povinna buti vipravlena dlya togo shob u nas ne zalishilosya nichogo spilnogo z cimi zradnikami i vbivcyami nashogo Gospoda Zdobuttya HrestaU 326 roci Olena vzhe v duzhe pohilomu vici hocha i v dobromu zdorov yi zdijsnila palomnicku podorozh do Yerusalimu U poshukah relikvij Strastej Hristovih vona zrobila rozkopki na Golgofi de rozkopavshi pecheru v yakij za perekazami buv pohovanij Isus Hristos znajshla Zhivotvornij Hrest chotiri cvyahi i Titlo INRI Nabuttya neyu Hresta poklalo pochatok svyatkuvannyu Vozdvizhennya Hresta Sobor v TiriZgodom imperator Kostyantin pidtrimav arianstvo yake malo silni poziciyi sered yepiskopatu na Shodi U 328 roci iz zaslannya buli povernuti lideri arian yepiskopi Yevsevij Nikomedijskogo i Feognis Nikejskij a v 330 roci zasudzhenij i zaslanij odin z lideriv protilezhnoyi partiyi yepiskop Yevstafij Antiohijskij Za nakazom Kostyantina v 335 roci bulo sklikano sobor v misti Tir na yakomu bulo zasudzheno Afanasiya Velikogo ta viseleno v Trir Na dumku deyakih suchasnih istorikiv porazka Afanasiya stala rezultatom ne doktrinalnih rozbizhnostej a jogo nenalezhnoyi povedinki v Yegipti Na dumku anglijskogo istorika Cerkvi U H K Frenda v zv yazku zi svoyim znachennyam dlya majbutnih vzayemin Cerkvi i derzhavi mozhe buti postavlenij v odin ryad z Nikejskim HreshennyaKostyantin nezvazhayuchi na svoyu prihilnist do hristiyan i navit vihovannya ditej v hristiyanskij viri ne prijmav hristiyanskogo hreshennya do kincya svogo zhittya Vin pripuskav hrestitisya v richci Jordani Ale zahoplenij zhorstokoyu hvoroboyu v Nikomediyi 337 r vin vidchuvayuchi svij kinec hrestivsya na smertnomu odri vid Kostyantiniv darDokladnishe Kostyantiniv dar U drugij polovini VIII st u Frankskomu korolivstvi buli napisani falshivi dokumenti vid imeni Kostyantina Velikogo yaki nibito daruvali Papi Rimskomu Silvestru I vladu nad mistom Rimom ta Zahidno Rimskoyu imperiyeyu Naspravdi falsifikaciya bula chastinoyu ugodi mizh majordomom Pipinom III Korotkim yakij pragnuv otrimati oficijnij status korolya frankiv i papskim dvorom Fakt pidrobki doviv italijskij gumanist Lorenco della Valla u tvori Pro dar Kostyantina u 1440 r Div takozhRannye hristiyanstvo Feodosij VelikijPrimitki royallib com Arhiv originalu za 18 bereznya 2017 Procitovano 17 bereznya 2017