Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Береґ Герб комітату Береґ Адміністративний центр 1910 Берегове Населення 1910 236 600 Площа 1910 3786 км Мапа комітата Б

Березький комітат

Береґ

image

Герб комітату Береґ

image

Адміністративний центр (1910): Берегове
Населення (1910): 236 600
Площа (1910): 3786 км²

image

Мапа комітата

Береґ (угор. Bereg vármegye, лат. comitatus Bereghiensis) — історичний комітат в північно-східній частині Угорського королівства, який межував з коронним краєм Королівство Галичини та Володимирії на півночі, комітатом Уж на заході, Саболцьким та Сатмарським комітатами на півдні, а також Мармароським та Угочанським комітатами на сході. Існував до 1919 року.

Географія

Комітат охоплював 3727 км² і його адміністративним центром було м. Берегове (угор. Beregszász). Згідно з сучасними адміністративними кордонами колишній Березький комітат включав Берегівський, Мукачівський, Воловецький, більшість Свалявського і захід Іршавського районів Закарпатської області України, як також малу частину північно-східної Угорщини (Вашарошнаменьський яраш медьє Саболч-Сатмар-Береґ). Найбільшим містом комітату було Мукачево (угор. Munkács), де русини становили тільки 8 % із загальної кількості 17 200 жителів.

Історія

Угорці, які прийшли на Закарпаття, за повідомленнями давніх хронік, зокрема «Gesta hungarorum», зустріли тут осіле слов'янське населення. За «Історією карпатських русинів» Михайла Лучкая, також багато русинів із Галичини та Волині «розмістила свої поселення на окраїні, щоб охороняти» — ці терени так і назвали Країною. Наприкінці 80-х років XII століття Угорське королівство просуває свої кордони до передгір'я Карпат настільки, що тут поширюється її комітатський державнотериторіальний устрій у вигляді Ужанського, Боржавського та Уґочанського комітатів. За часів короля Бели IV з династії Арпадовичів було розформовано і значна його частина увійшла до новоствореного Березького комітату. Після навали Батия 1241–1242 років утворення комітату було викликано необхідністю захисту північно-східних кордонів Угорського королівства від нових можливих загроз. Перша письмова згадка про комітат Береґ з'являється 1248 року.

У другій половині ХІІІ століття ці землі увійшли до складу Королівства Русі — такою була офіційна назва Галицько-Волинської Держави. Це сталося за правління короля Лева Даниловича. На думку Михайла Грушевського та Леонтія Войтовича, король Лев закріпився на цих землях у 1278—1279, бо 1281 він здійснив похід в сусідню Угочанську жупу.

У документі 1299 року берегівський наджупан Григорій (не Георгій) згаданий як «урядник Льва, князя руського»: «Nos Gregorius comes de Bregh officialis Leu ducis Ruthenorum et quotuor iudices nobelium de eodem damus pro memoria». Ранній герб міста Ломпертсас (Берегово) цілковито збігається з гербом столиці Галицько-Волинської держави Львовом, і саме Лев Данилович підтримав німецьких колоністів на Закарпатті, як і в Галичині 1308 претендент на угорський престол баварський герцог Отто утікав у Баварію через закарпатські володіння короля Русі Юрія Даниловича, де його тепло прийняли.

Територія Березького комітату відійшла до Угорського королівства після захоплення теренів Галицько-Волинської держави сусідами. Відтак королівський комітат набув статусу дворянського — місцевій шляхті надали певні привілеї та право на загальних зборах вирішувати важливі питання, зокрема обирати свого лідера — ішпана. Натомість шляхта мала нести королівську службу з охорони кордонів королівства та формувати загони дворянського ополчення.

У XIV столітті розбудовується Мукачівський замок, який стає центром комітату та, фактично, столицею (Верхньої Угорщини) протягом XV—XVI ст. Початки цієї розбудови традиційно пов'язують з іменем подільського князя .

1851–1860 рр. — Березький комітат належить до округу Кошице.

1867–1918 рр. — центром комітату стає м. Берегове.

Після утворення ЗУНР українська етнічна частина комітату повинна була увійти до її складу згідно з («Тимчасовим основним законом») від 13 листопада 1918 року.

Березький комітат існував до 1919 року, коли більшість його території увійшла до складу Чехословацької республіки.

Від XVII до початку XX століття більшість території Березького комітату була частиною великого земельного володіння родини Шенборн-Бухгейм.

Нині більша частина території колишнього комітату — в межах України, західні частини колишніх округів Мезокасонь та Тисахат — в межах Угорщини[].

Населення

Чисельність українців по роках

в комітаті Береґ

Рік Відсоток
1720 60,0 %
1782 64,2 %
1795 61,5 %
1810 51,5 %
1840-ві 50,0 %
1857 52,5 %
1880 48,11 %
1900 45,7 %
1910 42,6 %

Як показують переписи до кінця XVIII століття Береґ був заселений ще переважно русинами-українцями. Після переведення в 1791-1792 рр. початкових шкіл з української мови на угорську, як показує таблиця, в результаті шаленої мадяризації угорці в 1910 році обігнали русинів-українців за своєю чисельністю.

1880 рік

1880 жителів Березького комітату було 153,377 тис.осіб у наступних мовних спільнотах:

1900 рік

1900 жителів Березького комітату було 208,589 тис.осіб у наступних мовних спільнотах:

За даними перепису 1900 року, комітат складався з наступних релігійних громад:

1910 рік

1910 жителів Березького комітату було 236,611 тис.осіб у таких мовних спільнотах:

Також на території комітату проживала невелика кількість ромів (циган).

За даними перепису 1910 року, комітат складався з таких релігійних громад:

Адміністративний поділ

image
Мапа повітів (járás) комітата Береґ
Округи
Округ Адм. центр
Альшоверецке (угор. Alsóvereckei járás) (Нижні Ворота), Україна
Фельвідек (угор. Felvidéki járás) Іршава, Україна
Латорца (угор. Latorcai járás) Оросвег, Україна
Мезокасонь (угор. Mezőkaszonyi járás) Косонь, Україна
Мункач (угор. Munkácsi járás) Мукачеве, Україна
Сольва (угор. Szolyvai járás) Свалява, Україна
Тисахат (угор. Tiszaháti járás) Берегове, Україна
Вільні міста
Берегове, Україна
Мукачеве, Україна

Герб

Старий герб Березького комітату XVI століття не зберігся, нема також його опису. Новий герб, створений у 1836 році, є італійським щитом, розділеним на чотири частини срібним хрестом. В першому синьому полі — срібне гроно винограду на зеленій гілці. В другому полі на червоному тлі зображені три золоті жолуді з листям дуба. У третьому полі — на червоному тлі золотий ведмідь, що стоїть на задніх лапах з піднятими передніми, та дивиться праворуч. В четвертому синьому полі — дві срібні риби одна над другою, що пливуть ліворуч.

Цей герб відображав основне багатство комітату — виноградники, дубові ліси з тваринами та дичиною, а також багаті на рибу ріки.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Береґ (комітат)
  1. Лучкай, Михайло (1999). Історія карпатських русинів, т. 2 (Українська) . Ужгород: Закарпаття. с. 22. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: контрольна сума ()
  2. Крип'якевич, Іван (1999). Галицько-Волинське князівство (Українська) . Львів: Інститут українознавства НАН України. с. 138. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: контрольна сума ()
  3. Войтович, Леонтій (2012). Князь Лев Данилович (Українська) . Львів: Інститут українознавства НАН України. с. 140—141. ISBN .
  4. Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus et civilis, т. 6 (Латинська) . Будин: G. Fejer. 1830. с. 216—217.
  5. Кабузан В. М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] — Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.,192 с.
  6. . Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 21 лютого 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  7. http://mtdaportal.extra.hu/adatbazisok.html [ 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] 1880-as népszámlálás
  8. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 червня 2012.

Джерела та література

  • Csánki Dezső. Magyarország történelmi földrajza a Hunyadiak korában. Bp. 1890
  • Györffy György. Az Árpád-kori Magyarország történeti földrajza. I. Budapest, 1963
  • Tivadar Lehoczky. Bereg vármegye monográfiáj. t. 1—3. Ungvar, 1881—82

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Bereg Gerb komitatu Bereg Administrativnij centr 1910 Beregove Naselennya 1910 236 600 Plosha 1910 3786 km Mapa komitata Bereg ugor Bereg varmegye lat comitatus Bereghiensis istorichnij komitat v pivnichno shidnij chastini Ugorskogo korolivstva yakij mezhuvav z koronnim krayem Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi na pivnochi komitatom Uzh na zahodi Sabolckim ta Satmarskim komitatami na pivdni a takozh Marmaroskim ta Ugochanskim komitatami na shodi Isnuvav do 1919 roku GeografiyaKomitat ohoplyuvav 3727 km i jogo administrativnim centrom bulo m Beregove ugor Beregszasz Zgidno z suchasnimi administrativnimi kordonami kolishnij Berezkij komitat vklyuchav Beregivskij Mukachivskij Voloveckij bilshist Svalyavskogo i zahid Irshavskogo rajoniv Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini yak takozh malu chastinu pivnichno shidnoyi Ugorshini Vasharoshnamenskij yarash medye Sabolch Satmar Bereg Najbilshim mistom komitatu bulo Mukachevo ugor Munkacs de rusini stanovili tilki 8 iz zagalnoyi kilkosti 17 200 zhiteliv IstoriyaUgorci yaki prijshli na Zakarpattya za povidomlennyami davnih hronik zokrema Gesta hungarorum zustrili tut osile slov yanske naselennya Za Istoriyeyu karpatskih rusiniv Mihajla Luchkaya takozh bagato rusiniv iz Galichini ta Volini rozmistila svoyi poselennya na okrayini shob ohoronyati ci tereni tak i nazvali Krayinoyu Naprikinci 80 h rokiv XII stolittya Ugorske korolivstvo prosuvaye svoyi kordoni do peredgir ya Karpat nastilki sho tut poshiryuyetsya yiyi komitatskij derzhavnoteritorialnij ustrij u viglyadi Uzhanskogo Borzhavskogo ta Ugochanskogo komitativ Za chasiv korolya Beli IV z dinastiyi Arpadovichiv bulo rozformovano i znachna jogo chastina uvijshla do novostvorenogo Berezkogo komitatu Pislya navali Batiya 1241 1242 rokiv utvorennya komitatu bulo viklikano neobhidnistyu zahistu pivnichno shidnih kordoniv Ugorskogo korolivstva vid novih mozhlivih zagroz Persha pismova zgadka pro komitat Bereg z yavlyayetsya 1248 roku U drugij polovini HIII stolittya ci zemli uvijshli do skladu Korolivstva Rusi takoyu bula oficijna nazva Galicko Volinskoyi Derzhavi Ce stalosya za pravlinnya korolya Leva Danilovicha Na dumku Mihajla Grushevskogo ta Leontiya Vojtovicha korol Lev zakripivsya na cih zemlyah u 1278 1279 bo 1281 vin zdijsniv pohid v susidnyu Ugochansku zhupu U dokumenti 1299 roku beregivskij nadzhupan Grigorij ne Georgij zgadanij yak uryadnik Lva knyazya ruskogo Nos Gregorius comes de Bregh officialis Leu ducis Ruthenorum et quotuor iudices nobelium de eodem damus pro memoria Rannij gerb mista Lompertsas Beregovo cilkovito zbigayetsya z gerbom stolici Galicko Volinskoyi derzhavi Lvovom i same Lev Danilovich pidtrimav nimeckih kolonistiv na Zakarpatti yak i v Galichini 1308 pretendent na ugorskij prestol bavarskij gercog Otto utikav u Bavariyu cherez zakarpatski volodinnya korolya Rusi Yuriya Danilovicha de jogo teplo prijnyali Teritoriya Berezkogo komitatu vidijshla do Ugorskogo korolivstva pislya zahoplennya tereniv Galicko Volinskoyi derzhavi susidami Vidtak korolivskij komitat nabuv statusu dvoryanskogo miscevij shlyahti nadali pevni privileyi ta pravo na zagalnih zborah virishuvati vazhlivi pitannya zokrema obirati svogo lidera ishpana Natomist shlyahta mala nesti korolivsku sluzhbu z ohoroni kordoniv korolivstva ta formuvati zagoni dvoryanskogo opolchennya U XIV stolitti rozbudovuyetsya Mukachivskij zamok yakij staye centrom komitatu ta faktichno stoliceyu Verhnoyi Ugorshini protyagom XV XVI st Pochatki ciyeyi rozbudovi tradicijno pov yazuyut z imenem podilskogo knyazya 1851 1860 rr Berezkij komitat nalezhit do okrugu Koshice 1867 1918 rr centrom komitatu staye m Beregove Pislya utvorennya ZUNR ukrayinska etnichna chastina komitatu povinna bula uvijti do yiyi skladu zgidno z Timchasovim osnovnim zakonom vid 13 listopada 1918 roku Berezkij komitat isnuvav do 1919 roku koli bilshist jogo teritoriyi uvijshla do skladu Chehoslovackoyi respubliki Vid XVII do pochatku XX stolittya bilshist teritoriyi Berezkogo komitatu bula chastinoyu velikogo zemelnogo volodinnya rodini Shenborn Buhgejm Nini bilsha chastina teritoriyi kolishnogo komitatu v mezhah Ukrayini zahidni chastini kolishnih okrugiv Mezokason ta Tisahat v mezhah Ugorshini dzherelo NaselennyaChiselnist ukrayinciv po rokah v komitati Bereg Rik Vidsotok 1720 60 0 1782 64 2 1795 61 5 1810 51 5 1840 vi 50 0 1857 52 5 1880 48 11 1900 45 7 1910 42 6 Yak pokazuyut perepisi do kincya XVIII stolittya Bereg buv zaselenij she perevazhno rusinami ukrayincyami Pislya perevedennya v 1791 1792 rr pochatkovih shkil z ukrayinskoyi movi na ugorsku yak pokazuye tablicya v rezultati shalenoyi madyarizaciyi ugorci v 1910 roci obignali rusiniv ukrayinciv za svoyeyu chiselnistyu 1880 rik 1880 zhiteliv Berezkogo komitatu bulo 153 377 tis osib u nastupnih movnih spilnotah Rusini 73 797 48 11 Ugorci 64 880 42 30 Nimci 8 719 5 68 Slovaki 931 0 61 Rumuni 122 0 08 1900 rik 1900 zhiteliv Berezkogo komitatu bulo 208 589 tis osib u nastupnih movnih spilnotah Rusini 95 308 45 7 Ugorci 93 198 44 7 Nimci 18 639 8 9 Slovaki 991 0 5 Rumuni 72 0 0 Horvati 20 0 0 Serbi 0 0 0 Inshi abo ne vidpovili 361 0 2 Za danimi perepisu 1900 roku komitat skladavsya z nastupnih religijnih gromad Greko katoliki 103 261 49 5 Kalvinisti 56 289 27 0 Yevreyi 29 052 13 9 Katoliki 19 128 9 2 Lyuterani 780 0 4 Pravoslavni 44 0 0 Unitariyi 26 0 0 Inshi abo ne vidpovili 9 0 0 1910 rik 1910 zhiteliv Berezkogo komitatu bulo 236 611 tis osib u takih movnih spilnotah Ugorci 113 090 47 8 Rusini 100 918 42 6 Nimci 20 722 8 8 Slovaki 1 123 0 5 Rumuni 215 0 1 Horvati 54 0 0 Serbi 12 0 0 Inshi abo ne vidpovili 477 0 2 Takozh na teritoriyi komitatu prozhivala nevelika kilkist romiv cigan Za danimi perepisu 1910 roku komitat skladavsya z takih religijnih gromad Greko katoliki 117 435 49 7 Kalvinisti 61 106 25 9 Yevreyi 33 660 14 2 Katoliki 23 003 9 7 Lyuterani 992 0 4 Pravoslavni 349 0 1 Unitariyi 13 0 0 Inshi abo ne vidpovili 53 0 0 Administrativnij podilMapa povitiv jaras komitata Bereg Okrugi Okrug Adm centr Alshoverecke ugor Alsovereckei jaras Nizhni Vorota Ukrayina Felvidek ugor Felvideki jaras Irshava Ukrayina Latorca ugor Latorcai jaras Orosveg Ukrayina Mezokason ugor Mezokaszonyi jaras Koson Ukrayina Munkach ugor Munkacsi jaras Mukacheve Ukrayina Solva ugor Szolyvai jaras Svalyava Ukrayina Tisahat ugor Tiszahati jaras Beregove Ukrayina Vilni mista Beregove Ukrayina Mukacheve UkrayinaGerbStarij gerb Berezkogo komitatu XVI stolittya ne zberigsya nema takozh jogo opisu Novij gerb stvorenij u 1836 roci ye italijskim shitom rozdilenim na chotiri chastini sribnim hrestom V pershomu sinomu poli sribne grono vinogradu na zelenij gilci V drugomu poli na chervonomu tli zobrazheni tri zoloti zholudi z listyam duba U tretomu poli na chervonomu tli zolotij vedmid sho stoyit na zadnih lapah z pidnyatimi perednimi ta divitsya pravoruch V chetvertomu sinomu poli dvi sribni ribi odna nad drugoyu sho plivut livoruch Cej gerb vidobrazhav osnovne bagatstvo komitatu vinogradniki dubovi lisi z tvarinami ta dichinoyu a takozh bagati na ribu riki PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bereg komitat Luchkaj Mihajlo 1999 Istoriya karpatskih rusiniv t 2 Ukrayinska Uzhgorod Zakarpattya s 22 ISBN 996770307X a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn kontrolna suma dovidka Krip yakevich Ivan 1999 Galicko Volinske knyazivstvo Ukrayinska Lviv Institut ukrayinoznavstva NAN Ukrayini s 138 ISBN 9960212658 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn kontrolna suma dovidka Vojtovich Leontij 2012 Knyaz Lev Danilovich Ukrayinska Lviv Institut ukrayinoznavstva NAN Ukrayini s 140 141 ISBN 9789660263499 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus et civilis t 6 Latinska Budin G Fejer 1830 s 216 217 Kabuzan V M Ukraincy v mire dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII veka 1989 god 7 serpnya 2016 u Wayback Machine In t ros istorii RAN M Nauka 2006 135 s 192 s Arhiv originalu za 13 lipnya 2018 Procitovano 21 lyutogo 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http mtdaportal extra hu adatbazisok html 16 lyutogo 2016 u Wayback Machine 1880 as nepszamlalas KlimoTheca Konyvtar Kt lib pte hu Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2012 Dzherela ta literaturaCsanki Dezso Magyarorszag tortenelmi foldrajza a Hunyadiak koraban Bp 1890 Gyorffy Gyorgy Az Arpad kori Magyarorszag torteneti foldrajza I Budapest 1963 Tivadar Lehoczky Bereg varmegye monografiaj t 1 3 Ungvar 1881 82
Топ