І́шпан (жу́пан) ( угор. ispán, лат. comes, comes parochiae, comes castri, comes comitatus, comes provinciae) — посада голови адміністрації комітату в Угорському королівстві, яка існувала з XI століття до 1918 року. Ішпани призначались королем Угорщини з числа магнатів.
Етимологія
В письмових документах назва «́ішпан» вперше зустрічається у 777 році в установчих листах (Кремсмінстерського Абатства) як назва сановника. В угорській мові слово ішпан з'явилось після входження до складу Угорщини системи слов'янських жупаній Великоморавської держави. Широкого вжитку назва набула за часів Іштвана I (997–1038), який провів адміністративну реформу, в результаті чого королівство було поділено на комітати.
Назва «ж́упан» — слов'янського походження, тотожна лат. comes — граф. Є спільнокореневою зі словами пан, шпан тощо. Вперше зустрічається в письмових джерелах дунайських булгар та аварів. Назва вживалась в Хорватії, Словаччині та в деяких регіонах Карпатського басейну Згідно з Костянтином Порфірородним, придунайськими слов'янами (хорватськими сербами) керували жупани - старці. Також він вказує, що країна хорватів була розділена на жупи (zupania), а жупанами (Zupanus sea jupanus) у сербів, та деяких інших слов'ян, крім сербів, називалися начальники провінції або держави.
Історія
В ранньофеодальній Угорщині ішпани очолювали судово-адміністративну гілку влади на території комітатів. Вони зазвичай призначалися на певний термін королем Угорщини і могли бути в будь-який час зміщені з посади. Посада ішпана була сполучною ланкою між королівською адміністрацією та дворянським самоврядуванням комітатів. Ішпани були відповідальні за підтримання порядку, вирішення судових спорів, збір податків і натурального оброку королю, а також за організацію оборони свого регіону. Резиденція ішпанів знаходилася в замку, який грав роль адміністративного центру комітату. Фінансування діяльності ішпанів та їх апаратів здійснювалося шляхом утримання однієї третини з податків, зібраних для короля на території комітату. За своїм статусом угорські ішпани відповідали графам імперії Карла Великого. Імена перших ішпанів-сподвижників Іштвана I увіковічнені в назвах деяких комітатів — Сабольч, Хонті, Чонад.
Похідні титули
Фоішпан (наджупан)
У періоди посилення централізації влади повноваження голів комітатів істотно розширювалися, що призвело до появи в XVI столітті нового титулу голови комітатського адміністрації, який мав назву фо́ішпан (угор. főispán, лат. supremus comes — головний ішпан). У XV-XVIII ст. влада фоішпанів була спадковою. Пізніше фоішпан — довірена особа уряду — призначався королем або регентом за пропозицією міністра внутрішніх справ. Мав право контролю над виборною адміністрацією.
Алішпан (піджупан)
Кожен ішпан комітату призначав свого заступника — ал́ішпана (віцеішпана) (угор. alispán, лат. vicecomes). Вперше в письмових документах згадується у 1113 році під назвою лат. curialis comes. Починаючи з XIII століття значення посади ал́ішпана поступово зростало. Оскільки ішпанами комітатів зазвичай призначалися наближені до короля магнати, а також вищі посадові особи королівської адміністрації (палатин, скарбник тощо), саме на алішпана лягла основна робота в комітатах, а особи, які займали цю посаду, стали фактичними керівниками комітатського самоврядування. З XV століття існував звичай призначення алішпана з числа місцевих дворян, в результаті чого елемент дворянського самоврядування в комітатській системі різко зріс. У 1504 році був прийнятий закон, яким передбачалась необхідність схвалення кандидатури алішпана комітатськими зборами. Алішпан, як вищий виборний чиновник комітату, не підкорявся фоішпану. В періоди посилення централізації (як, наприклад, у першій половині XIX століття) фоішпани повертали собі владу над комітатами, а повноваження алішпанів скорочувалися.
Джерела
- Stephen Werbőczy: The Customary Law of the Renowned Kingdom of Hungary in Three Parts (1517), p. 450.
- Kristó Gyula, Engel Pál, Makk Ferenc, ред. (1994). Korai magyar történeti lexikon (9-14- század). Akadémiai Kiadó, Budapest. с. 662. .
- Györffy György. 16 / Vármegyeszervezés az európai intézmények tükrében.. István király és műve. Gondolat Budapest 1983. .
- Константин Багрянородный. Об управлении империей / Под. ред. Г. Г. Литаврина, А. П. Новосельцева. Греческий текст, перевод, комментарии. — Изд. 2-е, исправл. — М., Наука, 1991. — 496 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет