Косо́нь — село в Косоньській громаді Берегівського району Закарпатської області України, центр громади. Відстань до райцентру становить близько 20 км і проходить автошляхом . Поблизу села розташований пункт контролю Косино на кордоні з Угорщиною. З угорського боку знаходиться пункт пропуску , медьє Саболч-Сатмар-Береґ, на автошляху місцевого значення у напрямку Ньїредьгаза.
село Косонь | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Берегівський район | ||
Громада | Косоньська громада | ||
Облікова картка | Косонь | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1333 | ||
Населення | 2338 | ||
Площа | 4,798 км² | ||
Густота населення | 487,29 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 90223 | ||
Телефонний код | +380 3141 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°15′21″ пн. ш. 22°27′19″ сх. д. / 48.25583° пн. ш. 22.45528° сх. д.Координати: 48°15′21″ пн. ш. 22°27′19″ сх. д. / 48.25583° пн. ш. 22.45528° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 105 м | ||
Відстань до обласного центру | 55.4 км | ||
Відстань до районного центру | 20 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 90223, Косонь, вул. Бочкай, 5 | ||
Сільський голова | Товт Олександр Жігмондович | ||
Карта | |||
Косонь | |||
Косонь | |||
Мапа | |||
Косонь у Вікісховищі |
Історія села
Місцевість почала заселятись здавна - археологи знайшли на території села артефакти перших століть н.е., включно до VII-го ст.
В урочищі Марцеїв Ліс в кінці ХІХ столітті відкрито готське поховання, що супроводжувалося срібними фібулами, скляним кубком та прикрасами. Датується V століттям нашої ери. На територія Косино знайдено тетрадрахми Філіпа ІІ Македонського, римські монети імператора Проба, Філіпа Августа та інших імператорів.
Назва села (яка мала такі варіації, як Козунь, Косино, Косини, угорською мовою – Мезекосонь) , пов’язане з іменем святої Каталіни. За легендою, в околицях нинішнього села в 1086 р. угорський король Святий Ласло переміг у битві печенігів, і на місці перемоги на знак подяки побудував церкву. Навколо церкви, у підніжжі засадженої виноградом гори, невдовзі виросло багатолюдне село. Назва села зустрічається в різних варіаціях, так, у грамоті 1332 р. фігурує Кассан, в 1335 р. - Козун, у грамоті 1398 р. затверджувались його межі. В 1496 р. в грамоті згадується вже як містечко. На той час поселення змінило багатьох землевласників. Населення займалось вирощуванням винограду, зернових, випасом свиней в навколишніх дубових лісах, рибною ловлею в численних озерцях та болотах. В 1566 р. містечко зазнало спустошливого набігу кримських татар. В 1595 р. відроджене поселення стає центром реформатської парафії, в 1600 р. при церкві відкривається перша школа.
Місцеві мешканці брали активну участь у визвольній боротьбі 1703-1711 рр. В 1729 р. місто з повною назвою Мезекосонь зробили центром одного з округів комітату Берег, що дало поштовх до розвитку місцевих ремесел. Одночасно розвивається місцева торгівля, шинкарство, лихварство. Багато землевласників продають свої землі, і таким чином, вони концентруються у власності кількох заможних родин. Наприкінці ХІХ ст. Косонь отримує нотаріальне управління, у парламентських виборах 1889 року містечко було центром виборчого округу. В часи свого розквіту Мезекосонь був центром округу, до якого належали 26 населених пунктів, у місті був заснований суд, трибунал, в'язниця, 37 магазинів, 4 банки, 2 друкарні, працювали ресторани та корчми.
У XVIII—XIX ст. мало власну печатку з гербом: на червоному щиті зелений кущ винограду з двома лозами й чотирма ґронами (1904 року цей герб був офіційно підтверджений Міністерством внутрішніх справ Королівства Угорщини).
В період перебування Закарпаття в складі Чехословаччини (1919-1938 рр.) місто не отримало такого поштовху до розвитку, як інші населені пункти, а в радянський час поступово зрівнялось в статусі із пересічними селами.
Тим не менш «міський» характер видно в Косоні й понині. Про це свідчить забудівля центральної частини села, схожа архітектурним стилем на міста типу Берегова. Центральні вулиці тут вимощені бруківкою.
Архітектура
Найстарішою будівлею села є реформатська церква. Збудований в середні віки (ХІІІ-XIV ст.) на пагорбі монастир на честь св. Ласло зробили реформатським в 1552 р., коли в цю конфесію перейшло все село. Церква була перебудована в період між 1642 та 1654 рр., набувши ознак ренесансного стилю, наступні ремонти відбувалися в 1766, 1822 та 1828 рр. Стіни церкви висічені з каменю, в основі храму розташований склеп, у якому поховано низку заможних людей та колишніх пасторів. Реформатська церква села Косонь занесена до переліку Пам'яток архітектури місцевого значення.
Католицька громада відновилась в селі в 1750 р., в 1754 р. була побудована невеличка церква. В 1832 р. звели нову, більшу церкву з каменю. В 1880 р. храм збагатився вежею. Перша ж церква була знесена паводком в 1956 р.
Дуже цікавою будівлею є палац Етвешів, який лежить під пагорбом з католицьким храмом. Це найстаріша світська будівля села та один з найстаріших взірців цього архітектурного виду не лише в Берегівському районі, але й в Закарпатті. Одноповерхову садибу збудувала в 1703 р. родина Рац. На тильній стіні будівлі зберігся родинний герб Раців з цифрами «1768». Після смерті землевласників спадкоємцями стала сім’я Етвеш. На початку XX ст. від Етвешів палац орендував Меньгерт Клейн. В кінці 1920 рр. до особняка з двох кінців добудували крила в асиметричному порядку, надавши будівлі незвичної форми. В радянський час у садибі діяв дитячий садочок, пізніше амбулаторія. В 1960 рр. стан будівлі сильно погіршився і її було закрито. Будівлі загрожувала руйнація, та на щастя, у наш час її передали в майно громаді реформатської церкви, після чого палац відремонтували, і зараз він знаходиться в хорошому стані.
В селі збереглося багато гарних будинків, що належали заможним єврейським родинам наприкінці ХІХ-поч. ХХ ст.
Головною особливістю села є наявність біля його околиць декількох свердловин мінеральних термальних вод. На базі цих ресурсів функціонує оздоровчо-туристичний комплекс "Косино".
Власне зона відпочинку з гарячими джерелами знаходиться в дубовому гаю за 1,5 км від закарпатського села Косонь (Косино) поряд з угорським кордоном. Термальну воду видобувають із свердловин глибиною 1200 метрів. Мінералізація води становить 24%. Температурний режим води на виході становить 42 градуси. Ця вода, за рахунок всмоктування в шкіру мікроелементів, які знаходяться в ній, лікує опорно-руховий апарат, ревматизм, хвороби нирок, артрит, радикуліт і навіть ожиріння. А ще - заспокоює нерви, підвищує імунітет і зміцнює організм.
Відомі люди
- Бейла Горті (Horthy Béla) (Косонь, 4 лютого 1869 - Будапешт, 10 лютого 1943) - угорський художник, один із перших художників у колонії художників Надьбаня.
- Товт Михайло Михайлович (*1954) — інженер та юрист; представник угорської меншини в Україні.
- Ференц Катко (Косонь, сьогодні Україна, 1975 -) угорський актор, режисер.
Туристичні місця
- археологи знайшли на території села артефакти перших століть н.е., включно до VII-го ст.
- В урочищі Марцеїв Ліс в кінці ХІХ столітті відкрито готське поховання, що супроводжувалося срібними фібулами, скляним кубком та прикрасами. Датується V століттям нашої ери.
- На територія Косино знайдено тетрадрахми Філіпа ІІ Македонського, римські монети імператора Проба, Філіпа Августа та інших імператорів.
- За легендою, в околицях нинішнього села в 1086 р. угорський король Святий Ласло переміг у битві печенігів, і на місці перемоги на знак подяки побудував церкву.
- Головною особливістю села є наявність біля його околиць декількох свердловин мінеральних термальних вод.
- Збудований в середні віки (ХІІІ-XIV ст.) на пагорбі монастир на честь св. Ласло зробили реформатським в 1552 р.
- палац Етвешів, який лежить під пагорбом з католицьким храмом. Це найстаріша світська будівля села та один з найстаріших взірців цього архітектурного виду не лише в Берегівському районі, але й в Закарпатті. Одноповерхову садибу збудувала в 1703 р. родина Рац. На тильній стіні будівлі зберігся родинний герб Раців з цифрами «1768".
Посилання
- Косонь - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР [ 13 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
- Офіційний сайт термальних купалень [ 5 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка в соціальній мережі Facebook
- Косонь – колишній окружний «райцентр», цікавий не лише басейнами [ 28 червня 2019 у Wayback Machine.]
- «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»
- Готель «Еко Термал» в Косоні [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Готель «Іванчо Бірток» в Косоні [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Косонь |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koso n selo v Kosonskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini centr gromadi Vidstan do rajcentru stanovit blizko 20 km i prohodit avtoshlyahom Poblizu sela roztashovanij punkt kontrolyu Kosino na kordoni z Ugorshinoyu Z ugorskogo boku znahoditsya punkt propusku medye Sabolch Satmar Bereg na avtoshlyahu miscevogo znachennya u napryamku Nyiredgaza selo KosonGerbKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Beregivskij rajonGromada Kosonska gromadaOblikova kartka Koson Osnovni daniZasnovane 1333Naselennya 2338Plosha 4 798 km Gustota naselennya 487 29 osib km Poshtovij indeks 90223Telefonnij kod 380 3141Geografichni daniGeografichni koordinati 48 15 21 pn sh 22 27 19 sh d 48 25583 pn sh 22 45528 sh d 48 25583 22 45528 Koordinati 48 15 21 pn sh 22 27 19 sh d 48 25583 pn sh 22 45528 sh d 48 25583 22 45528Serednya visota nad rivnem morya 105 mVidstan do oblasnogo centru 55 4 kmVidstan do rajonnogo centru 20 kmMisceva vladaAdresa radi 90223 Koson vul Bochkaj 5Silskij golova Tovt Oleksandr ZhigmondovichKartaKosonKosonMapa Koson u VikishovishiIstoriya selaMiscevist pochala zaselyatis zdavna arheologi znajshli na teritoriyi sela artefakti pershih stolit n e vklyuchno do VII go st V urochishi Marceyiv Lis v kinci HIH stolitti vidkrito gotske pohovannya sho suprovodzhuvalosya sribnimi fibulami sklyanim kubkom ta prikrasami Datuyetsya V stolittyam nashoyi eri Na teritoriya Kosino znajdeno tetradrahmi Filipa II Makedonskogo rimski moneti imperatora Proba Filipa Avgusta ta inshih imperatoriv Nazva sela yaka mala taki variaciyi yak Kozun Kosino Kosini ugorskoyu movoyu Mezekoson pov yazane z imenem svyatoyi Katalini Za legendoyu v okolicyah ninishnogo sela v 1086 r ugorskij korol Svyatij Laslo peremig u bitvi pechenigiv i na misci peremogi na znak podyaki pobuduvav cerkvu Navkolo cerkvi u pidnizhzhi zasadzhenoyi vinogradom gori nevdovzi viroslo bagatolyudne selo Nazva sela zustrichayetsya v riznih variaciyah tak u gramoti 1332 r figuruye Kassan v 1335 r Kozun u gramoti 1398 r zatverdzhuvalis jogo mezhi V 1496 r v gramoti zgaduyetsya vzhe yak mistechko Na toj chas poselennya zminilo bagatoh zemlevlasnikiv Naselennya zajmalos viroshuvannyam vinogradu zernovih vipasom svinej v navkolishnih dubovih lisah ribnoyu lovleyu v chislennih ozercyah ta bolotah V 1566 r mistechko zaznalo spustoshlivogo nabigu krimskih tatar V 1595 r vidrodzhene poselennya staye centrom reformatskoyi parafiyi v 1600 r pri cerkvi vidkrivayetsya persha shkola Miscevi meshkanci brali aktivnu uchast u vizvolnij borotbi 1703 1711 rr V 1729 r misto z povnoyu nazvoyu Mezekoson zrobili centrom odnogo z okrugiv komitatu Bereg sho dalo poshtovh do rozvitku miscevih remesel Odnochasno rozvivayetsya misceva torgivlya shinkarstvo lihvarstvo Bagato zemlevlasnikiv prodayut svoyi zemli i takim chinom voni koncentruyutsya u vlasnosti kilkoh zamozhnih rodin Naprikinci HIH st Koson otrimuye notarialne upravlinnya u parlamentskih viborah 1889 roku mistechko bulo centrom viborchogo okrugu V chasi svogo rozkvitu Mezekoson buv centrom okrugu do yakogo nalezhali 26 naselenih punktiv u misti buv zasnovanij sud tribunal v yaznicya 37 magaziniv 4 banki 2 drukarni pracyuvali restorani ta korchmi U XVIII XIX st malo vlasnu pechatku z gerbom na chervonomu shiti zelenij kush vinogradu z dvoma lozami j chotirma gronami 1904 roku cej gerb buv oficijno pidtverdzhenij Ministerstvom vnutrishnih sprav Korolivstva Ugorshini V period perebuvannya Zakarpattya v skladi Chehoslovachchini 1919 1938 rr misto ne otrimalo takogo poshtovhu do rozvitku yak inshi naseleni punkti a v radyanskij chas postupovo zrivnyalos v statusi iz peresichnimi selami Tim ne mensh miskij harakter vidno v Kosoni j ponini Pro ce svidchit zabudivlya centralnoyi chastini sela shozha arhitekturnim stilem na mista tipu Beregova Centralni vulici tut vimosheni brukivkoyu ArhitekturaNajstarishoyu budivleyu sela ye reformatska cerkva Zbudovanij v seredni viki HIII XIV st na pagorbi monastir na chest sv Laslo zrobili reformatskim v 1552 r koli v cyu konfesiyu perejshlo vse selo Cerkva bula perebudovana v period mizh 1642 ta 1654 rr nabuvshi oznak renesansnogo stilyu nastupni remonti vidbuvalisya v 1766 1822 ta 1828 rr Stini cerkvi visicheni z kamenyu v osnovi hramu roztashovanij sklep u yakomu pohovano nizku zamozhnih lyudej ta kolishnih pastoriv Reformatska cerkva sela Koson zanesena do pereliku Pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya Reformatska cerkva v s Koson Katolicka gromada vidnovilas v seli v 1750 r v 1754 r bula pobudovana nevelichka cerkva V 1832 r zveli novu bilshu cerkvu z kamenyu V 1880 r hram zbagativsya vezheyu Persha zh cerkva bula znesena pavodkom v 1956 r Duzhe cikavoyu budivleyu ye palac Etveshiv yakij lezhit pid pagorbom z katolickim hramom Ce najstarisha svitska budivlya sela ta odin z najstarishih vzirciv cogo arhitekturnogo vidu ne lishe v Beregivskomu rajoni ale j v Zakarpatti Odnopoverhovu sadibu zbuduvala v 1703 r rodina Rac Na tilnij stini budivli zberigsya rodinnij gerb Raciv z ciframi 1768 Pislya smerti zemlevlasnikiv spadkoyemcyami stala sim ya Etvesh Na pochatku XX st vid Etveshiv palac orenduvav Mengert Klejn V kinci 1920 rr do osobnyaka z dvoh kinciv dobuduvali krila v asimetrichnomu poryadku nadavshi budivli nezvichnoyi formi V radyanskij chas u sadibi diyav dityachij sadochok piznishe ambulatoriya V 1960 rr stan budivli silno pogirshivsya i yiyi bulo zakrito Budivli zagrozhuvala rujnaciya ta na shastya u nash chas yiyi peredali v majno gromadi reformatskoyi cerkvi pislya chogo palac vidremontuvali i zaraz vin znahoditsya v horoshomu stani Sadiba Etveshi s Koson V seli zbereglosya bagato garnih budinkiv sho nalezhali zamozhnim yevrejskim rodinam naprikinci HIH poch HH st Termalni vodi v KosinoTermalni kupalni Kosino Golovnoyu osoblivistyu sela ye nayavnist bilya jogo okolic dekilkoh sverdlovin mineralnih termalnih vod Na bazi cih resursiv funkcionuye ozdorovcho turistichnij kompleks Kosino Vlasne zona vidpochinku z garyachimi dzherelami znahoditsya v dubovomu gayu za 1 5 km vid zakarpatskogo sela Koson Kosino poryad z ugorskim kordonom Termalnu vodu vidobuvayut iz sverdlovin glibinoyu 1200 metriv Mineralizaciya vodi stanovit 24 Temperaturnij rezhim vodi na vihodi stanovit 42 gradusi Cya voda za rahunok vsmoktuvannya v shkiru mikroelementiv yaki znahodyatsya v nij likuye oporno ruhovij aparat revmatizm hvorobi nirok artrit radikulit i navit ozhirinnya A she zaspokoyuye nervi pidvishuye imunitet i zmicnyuye organizm Vidomi lyudiBejla Gorti Horthy Bela Koson 4 lyutogo 1869 Budapesht 10 lyutogo 1943 ugorskij hudozhnik odin iz pershih hudozhnikiv u koloniyi hudozhnikiv Nadbanya Tovt Mihajlo Mihajlovich 1954 inzhener ta yurist predstavnik ugorskoyi menshini v Ukrayini Ferenc Katko Koson sogodni Ukrayina 1975 ugorskij aktor rezhiser Turistichni miscya arheologi znajshli na teritoriyi sela artefakti pershih stolit n e vklyuchno do VII go st V urochishi Marceyiv Lis v kinci HIH stolitti vidkrito gotske pohovannya sho suprovodzhuvalosya sribnimi fibulami sklyanim kubkom ta prikrasami Datuyetsya V stolittyam nashoyi eri Na teritoriya Kosino znajdeno tetradrahmi Filipa II Makedonskogo rimski moneti imperatora Proba Filipa Avgusta ta inshih imperatoriv Za legendoyu v okolicyah ninishnogo sela v 1086 r ugorskij korol Svyatij Laslo peremig u bitvi pechenigiv i na misci peremogi na znak podyaki pobuduvav cerkvu Golovnoyu osoblivistyu sela ye nayavnist bilya jogo okolic dekilkoh sverdlovin mineralnih termalnih vod Zbudovanij v seredni viki HIII XIV st na pagorbi monastir na chest sv Laslo zrobili reformatskim v 1552 r palac Etveshiv yakij lezhit pid pagorbom z katolickim hramom Ce najstarisha svitska budivlya sela ta odin z najstarishih vzirciv cogo arhitekturnogo vidu ne lishe v Beregivskomu rajoni ale j v Zakarpatti Odnopoverhovu sadibu zbuduvala v 1703 r rodina Rac Na tilnij stini budivli zberigsya rodinnij gerb Raciv z ciframi 1768 PosilannyaKoson Informacijno piznavalnij portal Zakarpatska oblast u skladi URSR 13 bereznya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zakarpatska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR Oficijnij sajt termalnih kupalen 5 bereznya 2013 u Wayback Machine Oficijna storinka v socialnij merezhi Facebook Koson kolishnij okruzhnij rajcentr cikavij ne lishe basejnami 28 chervnya 2019 u Wayback Machine Arhitekturni istorichni ta prirodni cinnosti Beregivshini Gotel Eko Termal v Kosoni 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine Gotel Ivancho Birtok v Kosoni 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Koson Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi