Степан (Стефан) Броніславович Белина-Скупевський (справжнє прізвище Скупевський; псевдоніми — Белин-Скупевський, Belina-Skupiewski, Stefano Bielena; 23 серпня (4 вересня) 1885, Київ — 2 вересня 1962, Гданськ, Польща) — український і польський оперний співак (драматичний тенор), вокальний педагог і музичний громадський діяч. Виступав в оперному театрі «Ла-Скала», у 1914—1919 роках — на сценах Києва.
Белина-Скупевський Степан Броніславович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 23 липня 1885[1] |
Місце народження | Київ, Російська імперія |
Дата смерті | 2 серпня 1962[1](77 років) |
Місце смерті | Гданськ, Польська Народна Республіка |
Поховання | d |
Громадянство | Республіка Польща |
Професії | педагог, оперний співак |
Освіта | Університет Карлсруе |
Співацький голос | тенор |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | опера |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Народився в Києві в польській родині інженера. Закінчив Музично-драматичне училище М. К. Лєсневіч-Носової по класу фортепіано. Потім навчався в Інституті інженерів шляхів сполучення і у Вищій технічній школі в Карлсруе (Німеччина). Співу навчався приватно в Карлсруе і Монако; брав уроки у Жака Штюкгольда, пізніше в Мюнхені підготував низку партій під керівництвом . Сценічне мистецтво і режисуру вивчав у .
У 1908 році дебютував в швейцарському місті Санкт-Галлен в баритоновій партії Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло). Пізніше виконував тенорові партії в оперних театрах Лейпцига (1909/10), Мюнхена (Hofoper, 1910/11, 1912), Одеси (1910/11, антреприза М. Ф. Багрова), Харкова, Катеринослава (тепер Дніпропетровськ), Миколаєва, Петрограда, Праги (Німецька королівська опера, 1912—1914), Інсбрука, Відня, Берліна. З 1914 року виступав у трупі Міського театру в Києві, співав на сценах Одеси, Катеринослава, Миколаєва. У 1915 році з гастролями виступав в театрі «Ла Скала» (Мілан). До 1919 року продовжував виступати в Києві, де також брав участь у концертах-мітингах і масових культурних заходах. Мешкав в цей час по вул. Костьольна, 8.
У 1920 році виїхав за кордон і надалі виступав в театрах Європи і Америки. З 1923 року на запрошення А. Тосканіні в «Ла Скала» виконував партії Трістана («Трістан та Ізольда» Р. Вагнера), Хозе («Кармен» Ж. Бізе) і Самозванця («Борис Годунов» М. Мусоргського) під псевдонімом Stefano Bielena. Гастролював в Барселоні (1922, театр «Лісі», 1928), Парижі (1922, театр «Гранд-Опера», 1927, театр З. Бернар), Варшаві (Велика опера, 1923 і 1924), Буенос-Айресі, Ріо-де-Жанейро, Сан Паоло і Монтевідео (1924), Мадриді (Театр Реал, 1925 і 1928), Львові (1925), Трієсті (Театр Верді, 1926), Белграді та Загребі (1927).
У 1928 році покинув оперну сцену і переїхав до Польщі. ВУ 1946–1953 роках був художнім керівником Сілезької державної опери в Битомі, а з 1 липня 1953 року — вокальним директором Балтійської державної опери та філармонії в Гданську. З 1954 р. також викладав у Державній вищій музичній школі в Сопоті. У 1958 році отримав музичну премію міста Гданська. Удостоєний Державної премії.
Репертуар
Найкращими в репертуарі вважають оперні партії:
|
|
Особисте життя
Двічі одружений. З 29 квітня 1948 року був чоловіком співачки Гелени Івоні-Ніти (1887–1961).
Похований на кладовищі Сребжиско в Гданську (район IV, розділ TAR II/2/71).
Нагороди та відзнаки
Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (14 грудня 1955)
Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі (22 липня 1952)
Золотий Хрест Заслуги (28 червня 1939)
Медаль 10-річчя ПНР (25 березня 1955)
Примітки
- e-teatr.pl — 2004.
- Мистецтво України. — Т. 1. — С. 175.
- М. Кальницький, Н. Коваленко, М. Чован. Житловий будинок початку 20 ст. // Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. — К.: «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — Кн. 1. — Ч. 1. — Київ. — А — Л. — С. 494
Література
- Лисенко І. Словник співаків України. — Київ. 1997. С. 25.
Джерела
- Пружанский А. М. Отечественные певцы. 1750—1917: Словарь. — Изд. 2-е испр. и доп., электронное. — М., 2008 (рос.)
- М. І. Кузьмін. Белина-Скупевський Степан Броніславович // Мистецтво України. — Т. 1. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. — 1995. — С. 175.
Це незавершена стаття про співака чи співачку опери. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepan Stefan Bronislavovich Belina Skupevskij spravzhnye prizvishe Skupevskij psevdonimi Belin Skupevskij Belina Skupiewski Stefano Bielena 23 serpnya 4 veresnya 1885 18850904 Kiyiv 2 veresnya 1962 Gdansk Polsha ukrayinskij i polskij opernij spivak dramatichnij tenor vokalnij pedagog i muzichnij gromadskij diyach Vistupav v opernomu teatri La Skala u 1914 1919 rokah na scenah Kiyeva Belina Skupevskij Stepan BronislavovichOsnovna informaciyaData narodzhennya23 lipnya 1885 1885 07 23 1 Misce narodzhennyaKiyiv Rosijska imperiyaData smerti2 serpnya 1962 1962 08 02 1 77 rokiv Misce smertiGdansk Polska Narodna RespublikaPohovannyadGromadyanstvoRespublika PolshaProfesiyipedagog opernij spivakOsvitaUniversitet KarlsrueSpivackij golostenorInstrumentivokal d ZhanrioperaNagorodi Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Kiyevi v polskij rodini inzhenera Zakinchiv Muzichno dramatichne uchilishe M K Lyesnevich Nosovoyi po klasu fortepiano Potim navchavsya v Instituti inzheneriv shlyahiv spoluchennya i u Vishij tehnichnij shkoli v Karlsrue Nimechchina Spivu navchavsya privatno v Karlsrue i Monako brav uroki u Zhaka Shtyukgolda piznishe v Myunheni pidgotuvav nizku partij pid kerivnictvom Scenichne mistectvo i rezhisuru vivchav u U 1908 roci debyutuvav v shvejcarskomu misti Sankt Gallen v baritonovij partiyi Tonio Payaci R Leonkavallo Piznishe vikonuvav tenorovi partiyi v opernih teatrah Lejpciga 1909 10 Myunhena Hofoper 1910 11 1912 Odesi 1910 11 antrepriza M F Bagrova Harkova Katerinoslava teper Dnipropetrovsk Mikolayeva Petrograda Pragi Nimecka korolivska opera 1912 1914 Insbruka Vidnya Berlina Z 1914 roku vistupav u trupi Miskogo teatru v Kiyevi spivav na scenah Odesi Katerinoslava Mikolayeva U 1915 roci z gastrolyami vistupav v teatri La Skala Milan Do 1919 roku prodovzhuvav vistupati v Kiyevi de takozh brav uchast u koncertah mitingah i masovih kulturnih zahodah Meshkav v cej chas po vul Kostolna 8 U 1920 roci viyihav za kordon i nadali vistupav v teatrah Yevropi i Ameriki Z 1923 roku na zaproshennya A Toskanini v La Skala vikonuvav partiyi Tristana Tristan ta Izolda R Vagnera Hoze Karmen Zh Bize i Samozvancya Boris Godunov M Musorgskogo pid psevdonimom Stefano Bielena Gastrolyuvav v Barseloni 1922 teatr Lisi 1928 Parizhi 1922 teatr Grand Opera 1927 teatr Z Bernar Varshavi Velika opera 1923 i 1924 Buenos Ajresi Rio de Zhanejro San Paolo i Montevideo 1924 Madridi Teatr Real 1925 i 1928 Lvovi 1925 Triyesti Teatr Verdi 1926 Belgradi ta Zagrebi 1927 U 1928 roci pokinuv opernu scenu i pereyihav do Polshi VU 1946 1953 rokah buv hudozhnim kerivnikom Silezkoyi derzhavnoyi operi v Bitomi a z 1 lipnya 1953 roku vokalnim direktorom Baltijskoyi derzhavnoyi operi ta filarmoniyi v Gdansku Z 1954 r takozh vikladav u Derzhavnij vishij muzichnij shkoli v Sopoti U 1958 roci otrimav muzichnu premiyu mista Gdanska Udostoyenij Derzhavnoyi premiyi RepertuarStepan Belina Skupevskij v partiyi Ramadesa Ayida Dzh Verdi Najkrashimi v repertuari vvazhayut operni partiyi Tamino Charivna flejta V A Mocarta Lionel Marta abo Richmondskij rinok F Flotova Faust odnojm opera Sh Guno Gofman Kazki Gofmana Zh Offenbaha Eleazara Yudejka Zh F Galevi Jontek Galka S Monyushka Nadir Shukachi perliv Zh Bize Zhulyen Luyiza G Sharpante Turiddu Silska chest P Maskanyi Kanio Payaci R Leonkavallo Samson Samson i Dalila K Sen Sansa Gercog Rigoletto Dzh Verdi Manriko Trubadur Dzh Verdi Alfred Traviata Dzh Verdi Otello odnojm opera Dzh Verdi Radames Ayida Dzh Verdi Rudolf Bogema Dzh Puchchini Mario Kavaradossi Toska Dzh Puchchini German Vinova kralya P Chajkovskogo Lenskij Yevgenij Onyegin P Chajkovskogo Loengrin odnojm opera R Vagnera Zigmund Valkiriya R Vagnera Tristan Tristan ta Izolda R Vagnera v operah K M Vebera Dzh MejyerberaOsobiste zhittyaDvichi odruzhenij Z 29 kvitnya 1948 roku buv cholovikom spivachki Geleni Ivoni Niti 1887 1961 Pohovanij na kladovishi Srebzhisko v Gdansku rajon IV rozdil TAR II 2 71 Nagorodi ta vidznakiOficerskij hrest ordena Vidrodzhennya Polshi 14 grudnya 1955 Licarskij hrest Ordena Vidrodzhennya Polshi 22 lipnya 1952 Zolotij Hrest Zaslugi 28 chervnya 1939 Medal 10 richchya PNR 25 bereznya 1955 Primitkie teatr pl 2004 d Track Q9249766 Mistectvo Ukrayini T 1 S 175 M Kalnickij N Kovalenko M Chovan Zhitlovij budinok pochatku 20 st Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Encikl vid U 28 t K Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana 1999 Kn 1 Ch 1 Kiyiv A L S 494LiteraturaLisenko I Slovnik spivakiv Ukrayini Kiyiv 1997 S 25 DzherelaPruzhanskij A M Otechestvennye pevcy 1750 1917 Slovar Izd 2 e ispr i dop elektronnoe M 2008 ros M I Kuzmin Belina Skupevskij Stepan Bronislavovich Mistectvo Ukrayini T 1 K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 S 175 Ce nezavershena stattya pro spivaka chi spivachku operi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi