Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Альбрехт Альбрехт Вюртемберзький нім Albrecht Herzog von Württemberg Albre

Альбрехт Вюртемберзький

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Альбрехт.

Альбрехт Вюртемберзький (нім. Albrecht Herzog von Württemberg, Albrecht Maria Alexander Philipp Joseph von Württemberg; 23 грудня 1865, Відень — 31 жовтня 1939, Альтсгаузен) — німецький воєначальник, генерал-фельдмаршал Німецької імперської армії. Учасник Першої світової війни (1914–1918), командував об'єднаннями на Західному фронті. Останній крон-принц Вюртемберзький, голова королівського дому Вюртембергу з 1921 до 1939 року.

Альбрехт Вюртемберзький
нім. Albrecht Herzog von Württemberg
image
Народження 23 грудня 1865(1865-12-23)[1][2][3]
Відень, Австрійська імперія[1]
Смерть 31 жовтня 1939(1939-10-31) (73 роки) або 29 жовтня 1939(1939-10-29)[1] (73 роки)
Альтсгаузен[1]
Поховання d
Країна image Німецька імперія
Приналежність image Райхсгеер
Роки служби 1885–1919
Звання image генерал-фельдмаршал
Командування 4-та армія
Війни / битви Перша світова війна, Битва в Арденнах (1914), (Битва на Ізері) і Іпрська битва
Титул герцог і герцог Вюртембергу[d]
Рід Вюртемберзький дім
Діти d, d[2], d, d, d[2] і d[2]
Нагороди
image
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
image
Залізний хрест 1-го класу
image
Залізний хрест 2-го класу
image
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
image
Великий хрест ордена Фрідріха (Вюртемберг)
image
Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
image
Орден Святого Губерта
image
Військовий орден Максиміліана Йозефа
image
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
image
Кавалер ордена Золотого руна
image
Орден Чорного орла
image
Великий Хрест ордена Червоного орла
image
Почесний хрест 1-го класу ордена дому Гогенцоллернів
image
Орден Вірності (Баден)
image
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
image
image
Орден Людвіга Гессенського
image
Орден дому Ліппе
image
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
image
Орден «За заслуги» (Вальдек)
image
Лева і Сонця 1 ступеня
image
image
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
image
Почесний хрест (Шварцбург)
image
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
image Альбрехт Вюртемберзький у Вікісховищі

Життєпис

Рання кар'єра

Походив з Вюртемберзького дому, лінії Мемпельгард. Прямий нащадок герцога Вюртембергу Фрідріха Євгена. Праонук генерала від кавалерії російської армії Олександра Вюртемберзького (7-го сина герцога Фрідріха Євгена). Онук Олександра Вюртемберзького, генерал-майора Російської імперії.

Народився 23 грудня 1865 у Відні в родині герцога та його дружини ерцгерцогині (Марії Терези Австрійської), доньки Альбрехта Австрійського й Хільдегарди Баварської. Альбрехт став старшим серед п'яти дітей.

У серпні 1885 зарахований на військову службу до 19-го уланського полку Вюртемберзької армії в чині другого лейтенанта. Після цього він продовжив службу в прусській армії. З 1891 року він командир ескадрону в рідному полку. З 1893 — командир батальйону 119-го гренадерського полку, з 1896 — командир цього полку.

15 червня 1898 присвоєне звання генерал-майор. З жовтня 1898 — командир 4-ї гвардійської кавалерійської бригади в Потсдамі, а з вересня 1900 — командир 51-ї піхотної бригади в Штутгарті.

З 1901 призначено командиром 26-ї дивізії. 16 червня 1901 присвоєне звання генерал-лейтенант. 22 вересня 1906 підвищено в генерали кінноти та призначено командиром 11-го армійського корпусу, а з 1908 — командир 13-го армійського корпусу. 1 березня 1913 призначено генеральним інспектором 6-ї армійської інспекції з присвоєнням військового звання генерал-полковник.

Перша світова війна

2 серпня 1914, за день до початку вторгнення кайзерівської армії до Бельгії, генерал-полковник Альбрехт Вюртемберзький призначений командувачем 4-ї армії, що мала у своєму складі п'ять армійських корпусів і ландверну бригаду, загалом у його підпорядкуванні було 180 000 осіб та 646 гармат. Начальником штабу армії був генерал В. фон Лютвіц. Армія була розгорнута на Західному фронті проти французьких військ і в середині серпня перейшла в (наступ в Люксембурзі) й південній Бельгії. 22—25 серпня в ході Прикордонної битви війська 4-ї армії спільно з 3-ю армією завдавали головний удар і здобули перемогу в Арденнській операції. У битві на Марні спочатку мав успіх в районі міста Рокіньї, але 11 вересня після вимушеного відходу 1-ї і 2-ї армій відвів свої війська в північному напрямку.

У жовтні 1914 4-та армія Альбрехта Вюртемберзького здійснила маневр на північний фланг фронту до Ла-Маншу, де розпочала наступ у західній частині Бельгії. Під час першої битви під Іпром війська герцога Альбрехта виконували головне завдання — наступали на 35-кілометровому фронті Остенде — , для чого до складу армії додатково включили чотири свіжих корпуси. Генерал-полковник організував наступ на невеликому фронті, завдаючи головний удар біля Іпра проти британських військ, і допоміжний — на річці Ізер проти бельгійських військ, що (перейшли до оборони) на західному березі річки. Наступ на головному напрямку провалився, на допоміжному — 22 жовтня війська 4-ї армії форсували річку Ізер і закріпилися на лівому березі. Однак, коли бельгійці відкрили шлюз і затопили берега річки, були змушені залишити зайнятий плацдарм. У результаті бій закінчився фактично безрезультатно.

В подальшому, після стабілізації лінії фронту у Бельгії та Франції, герцог Альбрехт Вюртемберзький командував 4-ю армією на Західному фронті. 22 квітня 1915 року під час другої битви біля Іпра, яка стала другою за відліком битвою союзних військ Антанти з німецькою армією за контроль над стратегічно важливим фландрійським містом Іпром у Західній Бельгії. Битва відзначилася першим масштабним застосуванням бойових отруйних речовин на Західному фронті, в сутичці вперше після (Болімовської битви), німцями активно застосовувалася хімічна зброя — хлор, від якого загинуло понад 5 000 осіб.

Проте, німецькій армії на чолі з герцогом Альбрехтом Вюртемберзьким, не вдалося скористатися панікою противника і не розвинути початковий успіх. Ціною великих втрат у боях 26 квітня — 12 травня він розширив прорив по флангах, але досягти спочатку визначеного завдання — захоплення Ізерського каналу до міста Іпр включно — не спромігся. Проте, німецьке командування повідомило про результати битви біля Іпра, як про свою перемогу.

У серпні 1916 року герцог був відзначений вищою нагородою Німецької імперії — Pour le Mérite, а 1 серпня 1916 року Альбрехт Вюртемберзький був підвищений у генерал-фельдмаршали. У другій половині 1915—1916 роках у смузі армії Альбрехта активних бойових дій не відбувалося.

З 25 лютого 1917 року він головнокомандувач (з 11 листопада 1918 — група армій «D»), що діяла від Вердена до швейцарського кордону). У 1918 році до складу його групи армій входили (19-та армія) і дві армійські групи («B») і («C») (всього 26,5 дивізій), вона грала допоміжну роль до кінця війни.

Післявоєнний час

У 1918 році оголошений офіційним спадкоємцем свого чотириюрідного брата — (Вільгельма II) (їх загальним прапрадідом був герцог (Фрідріх Євген) (1732—1797), що правив Вюртембергом в 1795—1797 роках). Причини були прості: у короля не було прямих нащадків чоловічої статі, а герцог був найближчим родичем, що відбувалися від морганатичних шлюбів.

23 грудня 1918 року після подій Листопадової революції й повалення в Німеччині монархії вийшов у відставку як представник королівського дому. Йому було надано палац у 40 кілометрах від Боденського озера. Після смерті колишнього короля Вюртембергу Вільгельма II все приватне майно колишнього королівського будинку перейшло у спадок герцогу Альбрехту.

Надалі вів приватне життя, в політичних подіях участі не брав. Був відомий своїм опозиційним ставленням до націонал-соціалізму, за що, хоч і не піддавався репресіям, але ніколи не запрошувався на заходи в пам'ять про події Першої світової війни, а після своєї смерті похований не як офіцер, а як приватна особа.

Родина

24 січня 1893 року Альбрехт Вюртемберзький одружився з (Маргаритою Софією Австрійською), донькою ерцгерцога Австрійського Карла Людвіга Габсбурга. Сім'я мала сімох дітей:

  • (1893—1975)
  • Альбрехт Ойген, герцог Вюртемберзький (1895—1954), був одружений із (Надією Болгарською), донькою болгарського царя Фердинанда I
  • (1896—1964)
  • Марія Амалія, герцогиня Вюртемберзька (1897—1923)
  • Марія Тереза, герцогиня Вюртемберзька (1898—1928)
  • Марія Єлизавета, герцогиня Вюртемберзька (1899—1900)
  • Маргарита Марія, герцогиня Вюртемберзька (1902—1934)

Нагороди

Королівство Вюртемберг

Королівство Баварія

Австро-Угорщина

Королівство Пруссія

Велике герцогство Баден

Інші країни

Див. також

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альбрехт Вюртемберзький
  • Cron, Hermann (2002). Imperial German Army 1914-18: Organisation, Structure, Orders-of-Battle [first published: 1937]. Helion & Co. ISBN .
  • Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ; Астрель, 2003. — С. 24-26. — 5000 экз. —

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #117245798 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227

Посилання

Командування військовими формуваннями (установами)
Німецької імперії
Попередник:
заснована 		image
командувач
4-ї армії
2 серпня 1914 — 25 лютого 1917 		Наступник:
генерал від інфантерії
(Фрідріх Бертрам фон Армін)
Попередник:
заснована 		image

7 березня 1917 — 11 листопада 1918 		Наступник:
капітуляція

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Albreht Albreht Vyurtemberzkij nim Albrecht Herzog von Wurttemberg Albrecht Maria Alexander Philipp Joseph von Wurttemberg 23 grudnya 1865 Viden 31 zhovtnya 1939 Altsgauzen nimeckij voyenachalnik general feldmarshal Nimeckoyi imperskoyi armiyi Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 komanduvav ob yednannyami na Zahidnomu fronti Ostannij kron princ Vyurtemberzkij golova korolivskogo domu Vyurtembergu z 1921 do 1939 roku Albreht Vyurtemberzkijnim Albrecht Herzog von WurttembergNarodzhennya 23 grudnya 1865 1865 12 23 1 2 3 Viden Avstrijska imperiya 1 Smert 31 zhovtnya 1939 1939 10 31 73 roki abo 29 zhovtnya 1939 1939 10 29 1 73 roki Altsgauzen 1 Pohovannya dKrayina Nimecka imperiyaPrinalezhnist RajhsgeerRoki sluzhbi 1885 1919Zvannya general feldmarshalKomanduvannya 4 ta armiyaVijni bitvi Persha svitova vijna Bitva v Ardennah 1914 Bitva na Izeri i Iprska bitvaTitul gercog i gercog Vyurtembergu d Rid Vyurtemberzkij dimDiti d d 2 d d d 2 i d 2 Nagorodi Orden Pour le Merite z dubovim listyam Prussiya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Velikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Velikij hrest ordena Fridriha Vyurtemberg Velikij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg Orden Svyatogo Guberta Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Kavaler ordena Zolotogo runa Orden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Pochesnij hrest 1 go klasu ordena domu Gogencollerniv Orden Virnosti Baden Orden Bertolda I Velike gercogstvo Baden Orden Lyudviga Gessenskogo Orden domu Lippe Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga Orden Za zaslugi Valdek Leva i Soncya 1 stupenya Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin Pochesnij hrest Shvarcburg Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Albreht Vyurtemberzkij u VikishovishiZhittyepisRannya kar yera Pohodiv z Vyurtemberzkogo domu liniyi Mempelgard Pryamij nashadok gercoga Vyurtembergu Fridriha Yevgena Praonuk generala vid kavaleriyi rosijskoyi armiyi Oleksandra Vyurtemberzkogo 7 go sina gercoga Fridriha Yevgena Onuk Oleksandra Vyurtemberzkogo general majora Rosijskoyi imperiyi Narodivsya 23 grudnya 1865 u Vidni v rodini gercoga ta jogo druzhini ercgercogini Mariyi Terezi Avstrijskoyi donki Albrehta Avstrijskogo j Hildegardi Bavarskoyi Albreht stav starshim sered p yati ditej U serpni 1885 zarahovanij na vijskovu sluzhbu do 19 go ulanskogo polku Vyurtemberzkoyi armiyi v chini drugogo lejtenanta Pislya cogo vin prodovzhiv sluzhbu v prusskij armiyi Z 1891 roku vin komandir eskadronu v ridnomu polku Z 1893 komandir bataljonu 119 go grenaderskogo polku z 1896 komandir cogo polku 15 chervnya 1898 prisvoyene zvannya general major Z zhovtnya 1898 komandir 4 yi gvardijskoyi kavalerijskoyi brigadi v Potsdami a z veresnya 1900 komandir 51 yi pihotnoyi brigadi v Shtutgarti Z 1901 priznacheno komandirom 26 yi diviziyi 16 chervnya 1901 prisvoyene zvannya general lejtenant 22 veresnya 1906 pidvisheno v generali kinnoti ta priznacheno komandirom 11 go armijskogo korpusu a z 1908 komandir 13 go armijskogo korpusu 1 bereznya 1913 priznacheno generalnim inspektorom 6 yi armijskoyi inspekciyi z prisvoyennyam vijskovogo zvannya general polkovnik Persha svitova vijna 2 serpnya 1914 za den do pochatku vtorgnennya kajzerivskoyi armiyi do Belgiyi general polkovnik Albreht Vyurtemberzkij priznachenij komanduvachem 4 yi armiyi sho mala u svoyemu skladi p yat armijskih korpusiv i landvernu brigadu zagalom u jogo pidporyadkuvanni bulo 180 000 osib ta 646 garmat Nachalnikom shtabu armiyi buv general V fon Lyutvic Armiya bula rozgornuta na Zahidnomu fronti proti francuzkih vijsk i v seredini serpnya perejshla v nastup v Lyuksemburzi j pivdennij Belgiyi 22 25 serpnya v hodi Prikordonnoyi bitvi vijska 4 yi armiyi spilno z 3 yu armiyeyu zavdavali golovnij udar i zdobuli peremogu v Ardennskij operaciyi U bitvi na Marni spochatku mav uspih v rajoni mista Rokinyi ale 11 veresnya pislya vimushenogo vidhodu 1 yi i 2 yi armij vidviv svoyi vijska v pivnichnomu napryamku U zhovtni 1914 4 ta armiya Albrehta Vyurtemberzkogo zdijsnila manevr na pivnichnij flang frontu do La Manshu de rozpochala nastup u zahidnij chastini Belgiyi Pid chas pershoyi bitvi pid Iprom vijska gercoga Albrehta vikonuvali golovne zavdannya nastupali na 35 kilometrovomu fronti Ostende dlya chogo do skladu armiyi dodatkovo vklyuchili chotiri svizhih korpusi General polkovnik organizuvav nastup na nevelikomu fronti zavdayuchi golovnij udar bilya Ipra proti britanskih vijsk i dopomizhnij na richci Izer proti belgijskih vijsk sho perejshli do oboroni na zahidnomu berezi richki Nastup na golovnomu napryamku provalivsya na dopomizhnomu 22 zhovtnya vijska 4 yi armiyi forsuvali richku Izer i zakripilisya na livomu berezi Odnak koli belgijci vidkrili shlyuz i zatopili berega richki buli zmusheni zalishiti zajnyatij placdarm U rezultati bij zakinchivsya faktichno bezrezultatno V podalshomu pislya stabilizaciyi liniyi frontu u Belgiyi ta Franciyi gercog Albreht Vyurtemberzkij komanduvav 4 yu armiyeyu na Zahidnomu fronti 22 kvitnya 1915 roku pid chas drugoyi bitvi bilya Ipra yaka stala drugoyu za vidlikom bitvoyu soyuznih vijsk Antanti z nimeckoyu armiyeyu za kontrol nad strategichno vazhlivim flandrijskim mistom Iprom u Zahidnij Belgiyi Bitva vidznachilasya pershim masshtabnim zastosuvannyam bojovih otrujnih rechovin na Zahidnomu fronti v sutichci vpershe pislya Bolimovskoyi bitvi nimcyami aktivno zastosovuvalasya himichna zbroya hlor vid yakogo zaginulo ponad 5 000 osib Prote nimeckij armiyi na choli z gercogom Albrehtom Vyurtemberzkim ne vdalosya skoristatisya panikoyu protivnika i ne rozvinuti pochatkovij uspih Cinoyu velikih vtrat u boyah 26 kvitnya 12 travnya vin rozshiriv proriv po flangah ale dosyagti spochatku viznachenogo zavdannya zahoplennya Izerskogo kanalu do mista Ipr vklyuchno ne spromigsya Prote nimecke komanduvannya povidomilo pro rezultati bitvi bilya Ipra yak pro svoyu peremogu U serpni 1916 roku gercog buv vidznachenij vishoyu nagorodoyu Nimeckoyi imperiyi Pour le Merite a 1 serpnya 1916 roku Albreht Vyurtemberzkij buv pidvishenij u general feldmarshali U drugij polovini 1915 1916 rokah u smuzi armiyi Albrehta aktivnih bojovih dij ne vidbuvalosya Z 25 lyutogo 1917 roku vin golovnokomanduvach z 11 listopada 1918 grupa armij D sho diyala vid Verdena do shvejcarskogo kordonu U 1918 roci do skladu jogo grupi armij vhodili 19 ta armiya i dvi armijski grupi B i C vsogo 26 5 divizij vona grala dopomizhnu rol do kincya vijni Pislyavoyennij chas U 1918 roci ogoloshenij oficijnim spadkoyemcem svogo chotiriyuridnogo brata Vilgelma II yih zagalnim prapradidom buv gercog Fridrih Yevgen 1732 1797 sho praviv Vyurtembergom v 1795 1797 rokah Prichini buli prosti u korolya ne bulo pryamih nashadkiv cholovichoyi stati a gercog buv najblizhchim rodichem sho vidbuvalisya vid morganatichnih shlyubiv 23 grudnya 1918 roku pislya podij Listopadovoyi revolyuciyi j povalennya v Nimechchini monarhiyi vijshov u vidstavku yak predstavnik korolivskogo domu Jomu bulo nadano palac u 40 kilometrah vid Bodenskogo ozera Pislya smerti kolishnogo korolya Vyurtembergu Vilgelma II vse privatne majno kolishnogo korolivskogo budinku perejshlo u spadok gercogu Albrehtu Nadali viv privatne zhittya v politichnih podiyah uchasti ne brav Buv vidomij svoyim opozicijnim stavlennyam do nacional socializmu za sho hoch i ne piddavavsya represiyam ale nikoli ne zaproshuvavsya na zahodi v pam yat pro podiyi Pershoyi svitovoyi vijni a pislya svoyeyi smerti pohovanij ne yak oficer a yak privatna osoba Rodina 24 sichnya 1893 roku Albreht Vyurtemberzkij odruzhivsya z Margaritoyu Sofiyeyu Avstrijskoyu donkoyu ercgercoga Avstrijskogo Karla Lyudviga Gabsburga Sim ya mala simoh ditej 1893 1975 Albreht Ojgen gercog Vyurtemberzkij 1895 1954 buv odruzhenij iz Nadiyeyu Bolgarskoyu donkoyu bolgarskogo carya Ferdinanda I 1896 1964 Mariya Amaliya gercoginya Vyurtemberzka 1897 1923 Mariya Tereza gercoginya Vyurtemberzka 1898 1928 Mariya Yelizaveta gercoginya Vyurtemberzka 1899 1900 Margarita Mariya gercoginya Vyurtemberzka 1902 1934 NagorodiKorolivstvo Vyurtemberg Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest 1879 Orden Fridriha Vyurtemberg velikij hrest Orden Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg velikij hrest Korolivstvo Bavariya Orden Svyatogo Guberta 1886 Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa licarskij hrest Avstro Ugorshina Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest 1891 Orden Zolotogo runa 1893 Korolivstvo Prussiya Orden Chornogo orla z lancyugom 18 sichnya 1900 Orden Chervonogo orla velikij hrest 18 sichnya 1900 Knyazivskij orden domu Gogencollerniv pochesnij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Pour le Merite z dubovim listyam orden 22 serpnya 1915 dubove listya 25 lyutogo 1918 Velike gercogstvo Baden Orden Virnosti Baden 1904 Orden Bertolda I velikij hrest 1904 Inshi krayini Orden Svyatogo Karla Monako velikij hrest velikij hrest Velike gercogstvo Gessen Orden domu Lippe pochesnij hrest 1 go klasu Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga velikij hrest iz zolotoyu koronoyu i lancyugom Pochesnij hrest Shvarcburg 1 go klasu z koronoyu 1 go klasu Orden Leva i Soncya velikij hrest Kadzharskij Iran Korolivskij Viktorianskij orden pochesnij velikij hrest Britanska imperiya 14 serpnya 1907 Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin 2 go i 1 go klasu 1914 Pochesnij hrest veterana vijni z mechamiDiv takozhRupreht Bavarskij Maksimilian fon Pritvic und Gaffron Fridrih Avstrijskij gercog Aleksandr fon Klyuk Otto fon Belov German fon EjhgornDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Albreht Vyurtemberzkij Cron Hermann 2002 Imperial German Army 1914 18 Organisation Structure Orders of Battle first published 1937 Helion amp Co ISBN 1 874622 70 1 Zalesskij K A Kto byl kto v Pervoj mirovoj vojne M AST Astrel 2003 S 24 26 5000 ekz ISBN 5 271 06895 1PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 117245798 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227PosilannyaAlbrecht Duke of Wurttemberg 20 lipnya 2018 u Wayback Machine angl Albrecht Maria Alexander Philipp Joseph Duke of Wurttemberg 1865 1939 27 travnya 2018 u Wayback Machine angl Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Nimeckoyi imperiyi Poperednik zasnovana komanduvach 4 yi armiyi 2 serpnya 1914 25 lyutogo 1917 Nastupnik general vid infanteriyi Fridrih Bertram fon Armin Poperednik zasnovana 7 bereznya 1917 11 listopada 1918 Nastupnik kapitulyaciya
Топ