Барон Вальтер фон Лютвіц (нім. Walther Freiherr von Lüttwitz; 2 лютого 1859, , район Розенберг, Сілезія — 20 вересня 1942, Бреслау) — німецький генерал, відомий завдяки своїй участі в Каппському заколоті.
Вальтер фон Лютвіц | |
---|---|
нім. Walther Freiherr von Lüttwitz | |
Народився | 2 лютого 1859[1][2] Ключборк, Ключборський повіт, Опольське воєводство, Республіка Польща[3] |
Помер | 20 вересня 1942[1][2] (83 роки) Бреслау, Провінція Нижня Сілезія, Вільна держава Пруссія, Третій Райх[3] |
Країна | Німецький Райх |
Діяльність | політик, офіцер |
Знання мов | німецька[4] |
Учасник | Перша світова війна |
Титул | барон |
Військове звання | Генерал піхоти |
Батько | d |
Діти | Сміло фон Лютвіц |
Нагороди | |
|
Біографія
Під час Першої світової війни займав ряд високих військових посад, у тому числі неодноразово — командира бригади. Після оголошення перемир'я в 1918 був призначений тимчасовим революційним урядом — Радою народних уповноважених — на посаду головнокомандувача рейхсвером в Берліні і його околицях. Перебуваючи на цій посаді, в січні 1919 керував придушенням за допомогою фрайкора так званого Повстання спартакістів.
Як і багато інших в рейхсвері, був рішучим противником Версальського договору, найбільше — вимогам скоротити німецьку армію до 100 тисяч чоловік, ліквідувати фрайкор і видати державами-переможницями близько 900 службовців рейхсверу, що звинувачувалися у скоєнні військових злочинів. Активний опір вимогам мирного договору розпочав після 11 березня 1920, коли був зміщений з посади головнокомандувача рейхсміністром оборони Густавом Носке. У ніч з 12 на 13 березня морська бригада Ергардта, яка підлягала розформуванню, а перед цим знаходилася в підпорядкуванні Лютвіца, увійшла в урядовий квартал Берліна. Лютвіц був призначений заколотниками рейхсміністром оборони. Не підтримані старою елітою і населенням, заколотники протрималися лише кілька днів, 17 березня, вбачаючи придушення заколоту, Лютвіцу вдалося втекти.
Після втечі кілька років прожив в Угорщині, після оголошення амністії в 1925 повернувся на батьківщину.
Звання
- Фенріх (15 квітня 1878)
- Другий лейтенант (15 грудня 1876)
- Перший лейтенант (12 червня 1886)
- Гауптман (21 січня 1892)
- Майор (27 січня 1898)
- Оберст-лейтенант (15 вересня 1904)
- Оберст (14 квітня 1907)
- Генерал-майор (20 або 23 березня 1911)
- Генерал-лейтенант (1 січня 1914)
- Генерал піхоти (18 серпня 1918)
Нагороди
- Столітня медаль
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (1903)
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 2-го класу
- Орден Корони (Пруссія) 2-го класу
- Орден Фрідріха (Вюртемберг) 2-го класу
- 2-го класу
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, офіцерський хрест (Італія)
- Орден Червоного орла 2-го класу з дубовим листям і мечами
- Орден Церінгенського лева (Велике герцогство Баден)
- Орден Меча, командорський хрест 1-го класу
- Орден «Османіє» 3-го ступеня (Османська імперія)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Pour le Mérite з дубовим листям
- орден (24 серпня 1916)
- дубове листя (24 березня 1918)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
Бібліографія
- Im Kampf gegen die November-Revolution. Vorhut-Verlag O. Schlegel, Berlin. 1934
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118891499 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lyutvic Baron Valter fon Lyutvic nim Walther Freiherr von Luttwitz 2 lyutogo 1859 rajon Rozenberg Sileziya 20 veresnya 1942 Breslau nimeckij general vidomij zavdyaki svoyij uchasti v Kappskomu zakoloti Valter fon Lyutvicnim Walther Freiherr von LuttwitzNarodivsya 2 lyutogo 1859 1859 02 02 1 2 Klyuchbork Klyuchborskij povit Opolske voyevodstvo Respublika Polsha 3 Pomer 20 veresnya 1942 1942 09 20 1 2 83 roki Breslau Provinciya Nizhnya Sileziya Vilna derzhava Prussiya Tretij Rajh 3 Krayina Nimeckij RajhDiyalnist politik oficerZnannya mov nimecka 4 Uchasnik Persha svitova vijnaTitul baronVijskove zvannya General pihotiBatko dDiti Smilo fon LyutvicNagorodi Orden Pour le Merite z dubovim listyam Prussiya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Pochesnij hrest 2 go klasu ordena domu Gogencollerniv Orden Fridriha Vyurtemberg Oficer ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Orden Ceringenskogo leva Orden Osmaniye 3 stupenya Stolitnya medal Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPid chas Pershoyi svitovoyi vijni zajmav ryad visokih vijskovih posad u tomu chisli neodnorazovo komandira brigadi Pislya ogoloshennya peremir ya v 1918 buv priznachenij timchasovim revolyucijnim uryadom Radoyu narodnih upovnovazhenih na posadu golovnokomanduvacha rejhsverom v Berlini i jogo okolicyah Perebuvayuchi na cij posadi v sichni 1919 keruvav pridushennyam za dopomogoyu frajkora tak zvanogo Povstannya spartakistiv Yak i bagato inshih v rejhsveri buv rishuchim protivnikom Versalskogo dogovoru najbilshe vimogam skorotiti nimecku armiyu do 100 tisyach cholovik likviduvati frajkor i vidati derzhavami peremozhnicyami blizko 900 sluzhbovciv rejhsveru sho zvinuvachuvalisya u skoyenni vijskovih zlochiniv Aktivnij opir vimogam mirnogo dogovoru rozpochav pislya 11 bereznya 1920 koli buv zmishenij z posadi golovnokomanduvacha rejhsministrom oboroni Gustavom Noske U nich z 12 na 13 bereznya morska brigada Ergardta yaka pidlyagala rozformuvannyu a pered cim znahodilasya v pidporyadkuvanni Lyutvica uvijshla v uryadovij kvartal Berlina Lyutvic buv priznachenij zakolotnikami rejhsministrom oboroni Ne pidtrimani staroyu elitoyu i naselennyam zakolotniki protrimalisya lishe kilka dniv 17 bereznya vbachayuchi pridushennya zakolotu Lyutvicu vdalosya vtekti Pislya vtechi kilka rokiv prozhiv v Ugorshini pislya ogoloshennya amnistiyi v 1925 povernuvsya na batkivshinu ZvannyaFenrih 15 kvitnya 1878 Drugij lejtenant 15 grudnya 1876 Pershij lejtenant 12 chervnya 1886 Gauptman 21 sichnya 1892 Major 27 sichnya 1898 Oberst lejtenant 15 veresnya 1904 Oberst 14 kvitnya 1907 General major 20 abo 23 bereznya 1911 General lejtenant 1 sichnya 1914 General pihoti 18 serpnya 1918 NagorodiStolitnya medal Hrest Za vislugu rokiv Prussiya 1903 Knyazivskij orden domu Gogencollerniv pochesnij hrest 2 go klasu Orden Koroni Prussiya 2 go klasu Orden Fridriha Vyurtemberg 2 go klasu 2 go klasu Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya oficerskij hrest Italiya Orden Chervonogo orla 2 go klasu z dubovim listyam i mechami Orden Ceringenskogo leva Velike gercogstvo Baden Orden Mecha komandorskij hrest 1 go klasu Orden Osmaniye 3 go stupenya Osmanska imperiya Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Pour le Merite z dubovim listyam orden 24 serpnya 1916 dubove listya 24 bereznya 1918 Pochesnij hrest veterana vijni z mechamiBibliografiyaIm Kampf gegen die November Revolution Vorhut Verlag O Schlegel Berlin 1934PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118891499 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563