Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сміло фрайгерр фон Лютвіц (нім. Smilo Freiherr von Lüttwitz; нар. 23 грудня 1895, Страсбург — пом. 19 травня 1975, Кобленц) — німецький воєначальник, генерал танкових військ (1944) Сухопутних військ нацистської Німеччини. Учасник Першої та Другої світових війн, один з 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944). За часів Другої світової війни командував танковими та загальновійськовими з'єднаннями та об'єднаннями.
| Сміло фрайгерр фон Лютвіц | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Smilo Freiherr von Lüttwitz | ||||||||||||||||||||
 Генерал-лейтенант фон Лютвіц (1960) | ||||||||||||||||||||
| Ім'я при народженні | нім. Smilo Walther Hinko Oskar Constantin Wilhelm von Lüttwitz[1] | |||||||||||||||||||
| Народження | 23 грудня 1895 Страсбург, Ельзас-Лотарингія | |||||||||||||||||||
| Смерть | 19 травня 1975 (79 років) Кобленц, Рейнланд-Пфальц | |||||||||||||||||||
| Поховання | цвинтар (Bad Godesberg, Friedhof Rüngsdorf. Abt 3.) | |||||||||||||||||||
| Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх ФРН | |||||||||||||||||||
| Приналежність |  Райхсгеер Рейхсвер Вермахт | |||||||||||||||||||
| Вид збройних сил |  Сухопутні війська | |||||||||||||||||||
| Рід військ | кіннота, танкові війська | |||||||||||||||||||
| Роки служби | 1914–1945 1957-1960 | |||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал танкових військ генерал-лейтенант (Бундесвер) | |||||||||||||||||||
| Формування | 4-та танкова дивізія | |||||||||||||||||||
| Командування | 26-та танкова дивізія XXXXVI танковий корпус 9-та армія LXXXV армійський корпус | |||||||||||||||||||
| Війни / битви | ||||||||||||||||||||
| Відносини | батько: Вальтер фон Лютвіц двоюрідні брати: Генріх фон Лютвіц і Гіацинт граф фон Штрахвітц | |||||||||||||||||||
| Титул | барон | |||||||||||||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||||||||||||
 Сміло фон Лютвіц у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||
)
)
)
Син німецького генерала Вальтера фон Лютвіца, кузен німецьких генералів Генріха фон Лютвіца (кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами) і Гіацинта графа фон Штрахвітца (кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та діамантами).
У післявоєнний час продовжив службу в Бундесвері, генерал-лейтенант (1957).
Біографія
Сміло Вальтер Гінко Оскар Константин Вільгельм фрайгерр фон Лютвіц (нім. Smilo Walther Hinko Oskar Constantin Wilhelm Freiherr von Lüttwitz) народився 23 грудня 1895 у Страсбурзі, на той час столиці Імперської території Ельзас-Лотарингія, в родині прусського офіцера Вальтера фон Лютвіца, спадкоємця давніх прусських військових традицій. В.фон Лютвіц дослужився за часів Першої світової війни до чину генерала від інфантерії імперської армії Німеччини, кавалер вищої нагороди Німецької імперії Pour le Mérite з дубовим листям. Батько майбутнього генерала «прославився» своєю участю у спробі антидемократичного путчу весною 1920 року, який в історії відомий, як «заколот Каппа-Лютвіца».
Старша сестра Сміло Марія (1886–1970) вийшла заміж за майбутнього генерал-полковника Вермахту, начальника Військового Управління Веймарської республіки (нім. Truppenamt) та Головнокомандувача Сухопутними військами Третього Рейху К. фон Гаммерштайн-Екворда.
Сміло фон Лютвіц вступив на військову службу під час мобілізації 4 серпня 1914 року на посаду кандидата в офіцери у званні фанен-юнкера до 24-го лейб-драгунського полку (нім. Leib-Dragoner-Regiment (2. Großherzoglich Hessisches) Nr. 24) в Дармштадті. Формування фанен-юнкера фон Лютвіца була направлене на Східний фронт, де молодий офіцер брав участь у боях біля Танненбергу, в Курляндії та на Західній Двині. Він був важко поранений два рази в 1915 році і отримав Залізний хрест першого класу. 16 червня 1915 отримав військове звання лейтенанта.
У 1916 році, після того, як його брат, командир єгерської роти, загинув у бою, Сміло фон Лютвіц був переведений на штабну посаду до , яким командував його батько, в групі армій німецького кронпринца Вільяма Пруссії, сина кайзера Вільгельма II. На цій посаді штабного офіцера він перебував протягом двох років. У 1918 році лейтенант Сміло фон Лютвіц повернувся на передову, як ад'ютант полку Дармштадтських драгунів, брав участь в окупаційних діях німецької армії в Україні та на півдні Росії. До кінця Першої світової війни він отримав обидва класи Залізного хреста і срібний знак за поранення.
Після завершення Першої світової війни та розпаду Німецької імперії Сміло фон Лютвіц залишився в армії Веймарської республіки, проходив службу на офіцерських посадах у різних кавалерійських частинах у Бреслау і Пазевальк. З приходом до влади нацистів перевівся до танкових військ.
1 листопада 1935 отримав військове звання майор. З жовтня 1936 року — командир моторизованого розвідувального батальйону (у званні майора). З 1 січня 1939 року — оберстлейтенант, продовжив службу в штабі XV-го моторизованого корпусу Германа Гота.
З початком Другої світової війни бере найактивнішу участь у бойових діях у Польській і Французькій кампаніях. З 9 травня по 20 травня 1940 року в посаді командира 12-го мотопіхотного полку 4-ї танкової дивізії, потім, після отримання поранення, він був замінений оберстом фон Бюлов. За відвагу та хоробрість повторно нагороджений планками до Залізних хрестів обох ступенів.
З 22 червня 1941 року на чолі свого мотопіхотного полку брав участь у німецько-радянській війні. У складі 4-ї танкової дивізії бої в Білорусі, потім масштабний наступ німецьких військ на Москву, затяті бої під Тулою. У жовтні 1941 року нагороджений Золотим німецьким хрестом, з листопада 1941 — оберст. У січні 1942 року за проявлену сміливість нагороджений Лицарським хрестом.
1 березня 1942 року призначений командиром 4-ї мотопіхотної бригади, якою командує до 15 липня того ж року. Веде оборонні та контрнаступальні дії в районі Орла.
З липня 1942 року оберст Сміло фон Лютвіц виведений у тил військ вермахту й призначений керівником переформування та переозброєння в Монсі на території окупованої Бельгії 23-ї піхотної дивізії, з якої формувалася 26-та танкова дивізія, керівництво якою він перебрав на себе з 14 вересня 1942. З 1 вересня 1942 року Сміло фон Лютвіц підвищений у генерал-майори.
26-та танкова дивізія, що мала прізвисько «голова гренадера», перекинута на Італійський фронт, де веде бойові дії проти військ союзників. Генерал С.фон Лютвіц командує дивізією майже 2 роки. 1 жовтня 1943 він отримав чергове військове звання — генерал-лейтенант. 29 грудня 1943 командир 26-ї танкової дивізії був відмічений по імені в доповіді Вермахту у Вермахтберіхті. В лютому 1944 року він отримав золотий знак за поранення.
У березні 1944 року за бої в Італії нагороджений дубовим листям (№ 426) до Лицарського хреста, 4 липня 1944 року — мечами (№ 76) до Лицарського хреста з дубовим листям.
24 липня 1944 він зайняв пост командира XXXXVI-го танкового корпусу (бої на Бузі, Віслі, в районі Варшави), але вже 28 серпня 1944 був знятий з цій посади й незабаром призначений командувачем 9-ї польової армії. 23 серпня 1944, його син, лейтенант фон Лютвіц загинув у боях на Східному фронті під Єлгавою.
1 вересня 1944 отримав військове звання генерала танкових військ. З 21 вересня 1944 по 19 січня 1945 року командувач 9-ї армії. Під час перебування на цій посаді, він дізнався про випадки видання наказів його командирами, які оцінював, як самосуд й злочинним. Він виступив проти цього. Командувач групою армій «Центр» генерал-полковник Шернер зняв фон Лютвіца з посади і віддав під трибунал за невиконання наказу. Трибунал у Торгау виправдав фон Лютвіца та інших генералів, що відмовлялися виконувати злочинні накази Шернера.
29 березня 1945, він вступив у посаду командира LXXXV армійського корпусу. Під час Другої світової війни Сміло фон Лютвіц був поранений п'ять разів.
7 травня 1945 він був захоплений чехами в Страконице, а 9 травня 1945 переданий американським військовим. Хоча генерал Сміло фон Лютвіц не брав участі у будь-якому вигляді у злочинах «голокосту» і часто подавав скарги проти жорстокості, стосовно захоплених військовиків противника, а також цивільних полонених, був засуджений до десяти років у в'язниці.
Ув'язнення генерала тривало у спеціальному таборі під охороною військових армії США, неподалік від Гамбурга. З полону він був випущений у 1947 році.
З 1 червня 1957 року служив у Бундесвері — командував , у званні генерал-лейтенанта. 31 грудня 1960 звільнений у відставку за віком.
Після звільнення Сміло фон Лютвіц оселився у Бад-Годесберзі, де у віці 79 років помер. 19 травня 1975 року похований на місцевому кладовищі Рюнгсдорф, поруч з могилою знаменитого німецького адмірала флоту фон Шеєра.
1988 його біографія була опублікована під назвою: «Обов'язок і совість: Сміло фон Лютвіц — життя солдата» (нім. "Pflicht und Gewissen: Smilo Freiherr von Lüttwitz - Lebensbild eines Soldaten") під редакцією Герда Кобе.
Нагороди
Військова кар'єра
- 4 серпня 1914 — фанен-юнкер
- 16 червня 1915 — лейтенант
- 1 квітня 1925 — оберлейтенант
- 1 травня 1930 — ротмістр
- 1 листопада 1935 — майор
- 1 січня 1939 — оберстлейтенант
- 1 листопада 1941 — оберст
- 1 вересня 1942 — генерал-майор
- 1 жовтня 1943 — генерал-лейтенант
- 1 вересня 1944 — генерал танкових військ
---
Перша світова війна
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Медаль «За відвагу» (Гессен)
- Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го класу
- Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Міжвоєнний період
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Друга світова війна
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (6 жовтня 1939)
- 1-го класу (27 травня 1940)
- Нагрудний знак «За поранення» в золоті (1940)
- Німецький хрест в золоті (27 жовтня 1941)
- Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (8 грудня 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- Лицарський хрест (14 січня 1942)
- Дубове листя (№ 426; 16 березня 1944)
- Мечі (№ 76; 4 липня 1944)
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42») (серпень 1942)
- Відзначений у Вермахтберіхт (29 грудня 1943)
Післявоєнний період
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», великий офіцерський хрест
- Легіон Заслуг (США)
-
- почесний лицар
- лицар справедливості
Див. також
Примітки
- свідоцтво про народження
- До 1919 року титул фрайгерр, що означає барон, відносився до почесного родового титулу. Після серпня 1919 зі скасуванням дворянства, фрайгерр стало додаватися, як частина власно прізвища носія.
- Berger 2000, p. 196.
- Williamson 2005, p 31.
Література
- Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. .(англ.)
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Podzun-Pallas. .(нім.)
- Schaulen, Fritjof (2004). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe II Ihlefeld — Primozic. Selent, Germany: Pour le Mérite. .(нім.)
- Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. .(нім.)
- Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. .(нім.)
- Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 2, 1. Januar 1942 bis 31. Dezember 1943. München, Germany: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG. 1985. .(нім.)
Посилання
- . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 травня 2015. Процитовано 3 листопада 2014. (нім.)
- . на ww2gravestone.com. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 3 листопада 2014. (англ.)
- . на desertwar.net. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 3 листопада 2014. (англ.)
- Lüttwitz, Freiherr von, Smilo [ 3 листопада 2014 у Wayback Machine.] — нагороди генерала танкових військ Сміло фон Лютвіца (англ.)
- Lüttwitz, Smilo Freiherr von [ 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.](нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smilo frajgerr fon Lyutvic nim Smilo Freiherr von Luttwitz nar 23 grudnya 1895 Strasburg pom 19 travnya 1975 Koblenc nimeckij voyenachalnik general tankovih vijsk 1944 Suhoputnih vijsk nacistskoyi Nimechchini Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn odin z 160 kavaleriv Licarskogo hresta z Dubovim listyam ta mechami 1944 Za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni komanduvav tankovimi ta zagalnovijskovimi z yednannyami ta ob yednannyami Smilo frajgerr fon LyutvicSmilo Freiherr von LuttwitzGeneral lejtenant fon Lyutvic 1960 Im ya pri narodzhenninim Smilo Walther Hinko Oskar Constantin Wilhelm von Luttwitz 1 Narodzhennya23 grudnya 1895 1895 12 23 Strasburg Elzas LotaringiyaSmert19 travnya 1975 1975 05 19 79 rokiv Koblenc Rejnland PfalcPohovannyacvintar Bad Godesberg Friedhof Rungsdorf Abt 3 Krayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij Rejh FRNPrinalezhnist Rajhsgeer Rejhsver VermahtVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijskkinnota tankovi vijskaRoki sluzhbi1914 1945 1957 1960Zvannya General tankovih vijsk general lejtenant Bundesver Formuvannya4 ta tankova diviziyaKomanduvannya26 ta tankova diviziya XXXXVI tankovij korpus 9 ta armiya LXXXV armijskij korpusVijni bitviPersha svitova vijna Shidnij front Druga svitova vijna Shidnij front Polska kampaniya Zahidnij front Francuzka kampaniya Shidnij front Operaciya Barbarossa Biloruska operaciya Smolenska bitva Operaciya Tajfun Vyazemska operaciya Tulska oboronna operaciya Tulska nastupalna operaciya Seredzemnomor ya Italijska kampaniya Shidnij front Vislo Oderska operaciya Zahidnij front Centralno Yevropejska operaciyaVidnosinibatko Valter fon Lyutvic dvoyuridni brati Genrih fon Lyutvic i Giacint graf fon ShtrahvitcTitulbaronNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyam ta Mechami Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasuZolotij nimeckij hrest Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuHrest Za vijskovi zaslugi Braunshvejg Vijskovij hrest Fridriha Avgusta Oldenburg Medal Za vidvagu Gessen Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Nagrudnij znak Za poranennya v zolotiMedal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Velikij oficerskij hrest ordena Za zaslugi pered FRN Legion Zaslug Komandor SShA Pochesna zastibka na ordensku strichku dlya Suhoputnih vijsk Smilo fon Lyutvic u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lyutvic Sin nimeckogo generala Valtera fon Lyutvica kuzen nimeckih generaliv Genriha fon Lyutvica kavaler Licarskogo hresta z Dubovim listyam ta mechami i Giacinta grafa fon Shtrahvitca kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta z Dubovim listyam Mechami ta diamantami U pislyavoyennij chas prodovzhiv sluzhbu v Bundesveri general lejtenant 1957 BiografiyaSmilo Valter Ginko Oskar Konstantin Vilgelm frajgerr fon Lyutvic nim Smilo Walther Hinko Oskar Constantin Wilhelm Freiherr von Luttwitz narodivsya 23 grudnya 1895 u Strasburzi na toj chas stolici Imperskoyi teritoriyi Elzas Lotaringiya v rodini prusskogo oficera Valtera fon Lyutvica spadkoyemcya davnih prusskih vijskovih tradicij V fon Lyutvic dosluzhivsya za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni do chinu generala vid infanteriyi imperskoyi armiyi Nimechchini kavaler vishoyi nagorodi Nimeckoyi imperiyi Pour le Merite z dubovim listyam Batko majbutnogo generala proslavivsya svoyeyu uchastyu u sprobi antidemokratichnogo putchu vesnoyu 1920 roku yakij v istoriyi vidomij yak zakolot Kappa Lyutvica Starsha sestra Smilo Mariya 1886 1970 vijshla zamizh za majbutnogo general polkovnika Vermahtu nachalnika Vijskovogo Upravlinnya Vejmarskoyi respubliki nim Truppenamt ta Golovnokomanduvacha Suhoputnimi vijskami Tretogo Rejhu K fon Gammershtajn Ekvorda Smilo fon Lyutvic vstupiv na vijskovu sluzhbu pid chas mobilizaciyi 4 serpnya 1914 roku na posadu kandidata v oficeri u zvanni fanen yunkera do 24 go lejb dragunskogo polku nim Leib Dragoner Regiment 2 Grossherzoglich Hessisches Nr 24 v Darmshtadti Formuvannya fanen yunkera fon Lyutvica bula napravlene na Shidnij front de molodij oficer brav uchast u boyah bilya Tannenbergu v Kurlyandiyi ta na Zahidnij Dvini Vin buv vazhko poranenij dva razi v 1915 roci i otrimav Zaliznij hrest pershogo klasu 16 chervnya 1915 otrimav vijskove zvannya lejtenanta U 1916 roci pislya togo yak jogo brat komandir yegerskoyi roti zaginuv u boyu Smilo fon Lyutvic buv perevedenij na shtabnu posadu do yakim komanduvav jogo batko v grupi armij nimeckogo kronprinca Vilyama Prussiyi sina kajzera Vilgelma II Na cij posadi shtabnogo oficera vin perebuvav protyagom dvoh rokiv U 1918 roci lejtenant Smilo fon Lyutvic povernuvsya na peredovu yak ad yutant polku Darmshtadtskih draguniv brav uchast v okupacijnih diyah nimeckoyi armiyi v Ukrayini ta na pivdni Rosiyi Do kincya Pershoyi svitovoyi vijni vin otrimav obidva klasi Zaliznogo hresta i sribnij znak za poranennya Pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni ta rozpadu Nimeckoyi imperiyi Smilo fon Lyutvic zalishivsya v armiyi Vejmarskoyi respubliki prohodiv sluzhbu na oficerskih posadah u riznih kavalerijskih chastinah u Breslau i Pazevalk Z prihodom do vladi nacistiv perevivsya do tankovih vijsk 1 listopada 1935 otrimav vijskove zvannya major Z zhovtnya 1936 roku komandir motorizovanogo rozviduvalnogo bataljonu u zvanni majora Z 1 sichnya 1939 roku oberstlejtenant prodovzhiv sluzhbu v shtabi XV go motorizovanogo korpusu Germana Gota Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni bere najaktivnishu uchast u bojovih diyah u Polskij i Francuzkij kampaniyah Z 9 travnya po 20 travnya 1940 roku v posadi komandira 12 go motopihotnogo polku 4 yi tankovoyi diviziyi potim pislya otrimannya poranennya vin buv zaminenij oberstom fon Byulov Za vidvagu ta horobrist povtorno nagorodzhenij plankami do Zaliznih hrestiv oboh stupeniv Z 22 chervnya 1941 roku na choli svogo motopihotnogo polku brav uchast u nimecko radyanskij vijni U skladi 4 yi tankovoyi diviziyi boyi v Bilorusi potim masshtabnij nastup nimeckih vijsk na Moskvu zatyati boyi pid Tuloyu U zhovtni 1941 roku nagorodzhenij Zolotim nimeckim hrestom z listopada 1941 oberst U sichni 1942 roku za proyavlenu smilivist nagorodzhenij Licarskim hrestom 1 bereznya 1942 roku priznachenij komandirom 4 yi motopihotnoyi brigadi yakoyu komanduye do 15 lipnya togo zh roku Vede oboronni ta kontrnastupalni diyi v rajoni Orla Z lipnya 1942 roku oberst Smilo fon Lyutvic vivedenij u til vijsk vermahtu j priznachenij kerivnikom pereformuvannya ta pereozbroyennya v Monsi na teritoriyi okupovanoyi Belgiyi 23 yi pihotnoyi diviziyi z yakoyi formuvalasya 26 ta tankova diviziya kerivnictvo yakoyu vin perebrav na sebe z 14 veresnya 1942 Z 1 veresnya 1942 roku Smilo fon Lyutvic pidvishenij u general majori 26 ta tankova diviziya sho mala prizvisko golova grenadera perekinuta na Italijskij front de vede bojovi diyi proti vijsk soyuznikiv General S fon Lyutvic komanduye diviziyeyu majzhe 2 roki 1 zhovtnya 1943 vin otrimav chergove vijskove zvannya general lejtenant 29 grudnya 1943 komandir 26 yi tankovoyi diviziyi buv vidmichenij po imeni v dopovidi Vermahtu u Vermahtberihti V lyutomu 1944 roku vin otrimav zolotij znak za poranennya U berezni 1944 roku za boyi v Italiyi nagorodzhenij dubovim listyam 426 do Licarskogo hresta 4 lipnya 1944 roku mechami 76 do Licarskogo hresta z dubovim listyam 24 lipnya 1944 vin zajnyav post komandira XXXXVI go tankovogo korpusu boyi na Buzi Visli v rajoni Varshavi ale vzhe 28 serpnya 1944 buv znyatij z cij posadi j nezabarom priznachenij komanduvachem 9 yi polovoyi armiyi 23 serpnya 1944 jogo sin lejtenant fon Lyutvic zaginuv u boyah na Shidnomu fronti pid Yelgavoyu 1 veresnya 1944 otrimav vijskove zvannya generala tankovih vijsk Z 21 veresnya 1944 po 19 sichnya 1945 roku komanduvach 9 yi armiyi Pid chas perebuvannya na cij posadi vin diznavsya pro vipadki vidannya nakaziv jogo komandirami yaki ocinyuvav yak samosud j zlochinnim Vin vistupiv proti cogo Komanduvach grupoyu armij Centr general polkovnik Sherner znyav fon Lyutvica z posadi i viddav pid tribunal za nevikonannya nakazu Tribunal u Torgau vipravdav fon Lyutvica ta inshih generaliv sho vidmovlyalisya vikonuvati zlochinni nakazi Shernera 29 bereznya 1945 vin vstupiv u posadu komandira LXXXV armijskogo korpusu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Smilo fon Lyutvic buv poranenij p yat raziv General lejtenant fon Lyutvic 1960 7 travnya 1945 vin buv zahoplenij chehami v Strakonice a 9 travnya 1945 peredanij amerikanskim vijskovim Hocha general Smilo fon Lyutvic ne brav uchasti u bud yakomu viglyadi u zlochinah golokostu i chasto podavav skargi proti zhorstokosti stosovno zahoplenih vijskovikiv protivnika a takozh civilnih polonenih buv zasudzhenij do desyati rokiv u v yaznici Uv yaznennya generala trivalo u specialnomu tabori pid ohoronoyu vijskovih armiyi SShA nepodalik vid Gamburga Z polonu vin buv vipushenij u 1947 roci Z 1 chervnya 1957 roku sluzhiv u Bundesveri komanduvav u zvanni general lejtenanta 31 grudnya 1960 zvilnenij u vidstavku za vikom Pislya zvilnennya Smilo fon Lyutvic oselivsya u Bad Godesberzi de u vici 79 rokiv pomer 19 travnya 1975 roku pohovanij na miscevomu kladovishi Ryungsdorf poruch z mogiloyu znamenitogo nimeckogo admirala flotu fon Sheyera 1988 jogo biografiya bula opublikovana pid nazvoyu Obov yazok i sovist Smilo fon Lyutvic zhittya soldata nim Pflicht und Gewissen Smilo Freiherr von Luttwitz Lebensbild eines Soldaten pid redakciyeyu Gerda Kobe NagorodiVijskova kar yera 4 serpnya 1914 fanen yunker 16 chervnya 1915 lejtenant 1 kvitnya 1925 oberlejtenant 1 travnya 1930 rotmistr 1 listopada 1935 major 1 sichnya 1939 oberstlejtenant 1 listopada 1941 oberst 1 veresnya 1942 general major 1 zhovtnya 1943 general lejtenant 1 veresnya 1944 general tankovih vijsk 1 chervnya 1957 general lejtenant Persha svitova vijna Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Medal Za vidvagu Gessen Hrest Za vijskovi zaslugi Braunshvejg 2 go klasu Vijskovij Hrest Fridriha Avgusta Oldenburg 2 go i 1 go klasu Nagrudnij znak Za poranennya v sribliMizhvoyennij period Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv Druga svitova vijna Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 6 zhovtnya 1939 1 go klasu 27 travnya 1940 Nagrudnij znak Za poranennya v zoloti 1940 Nimeckij hrest v zoloti 27 zhovtnya 1941 Pochesna zastibka na ordensku strichku dlya Suhoputnih vijsk 8 grudnya 1941 Licarskij hrest Zaliznogo hresta z dubovim listyam i mechami Licarskij hrest 14 sichnya 1942 Dubove listya 426 16 bereznya 1944 Mechi 76 4 lipnya 1944 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 serpen 1942 Vidznachenij u Vermahtberiht 29 grudnya 1943 Pislyavoyennij period Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina velikij oficerskij hrest Legion Zaslug SShA pochesnij licar licar spravedlivostiDiv takozhFric Gubert Grezer Osvald Lyuc Alfred fon Gubicki Georg Shtumme Vilibald fon Langermann Gans JordanPrimitkisvidoctvo pro narodzhennya d Track Q83900 Do 1919 roku titul frajgerr sho oznachaye baron vidnosivsya do pochesnogo rodovogo titulu Pislya serpnya 1919 zi skasuvannyam dvoryanstva frajgerr stalo dodavatisya yak chastina vlasno prizvisha nosiya Berger 2000 p 196 Williamson 2005 p 31 LiteraturaBerger Florian 1999 Mit Eichenlaub und Schwertern Die hochstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges Selbstverlag Florian Berger ISBN 3 9501307 0 5 angl Fellgiebel Walther Peer 2000 Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Podzun Pallas ISBN 3 7909 0284 5 nim Schaulen Fritjof 2004 Eichenlaubtrager 1940 1945 Zeitgeschichte in Farbe II Ihlefeld Primozic Selent Germany Pour le Merite ISBN 978 3 932381 21 8 nim Scherzer Veit 2007 Die Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag ISBN 978 3 938845 17 2 nim Thomas Franz 1998 Die Eichenlaubtrager 1939 1945 Band 2 L Z Osnabruck Germany Biblio Verlag ISBN 978 3 7648 2300 9 nim Die Wehrmachtberichte 1939 1945 Band 2 1 Januar 1942 bis 31 Dezember 1943 Munchen Germany Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH amp Co KG 1985 ISBN 978 3 423 05944 2 nim Posilannya na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 23 travnya 2015 Procitovano 3 listopada 2014 nim na ww2gravestone com Arhiv originalu za 3 listopada 2014 Procitovano 3 listopada 2014 angl na desertwar net Arhiv originalu za 16 grudnya 2014 Procitovano 3 listopada 2014 angl Luttwitz Freiherr von Smilo 3 listopada 2014 u Wayback Machine nagorodi generala tankovih vijsk Smilo fon Lyutvica angl Luttwitz Smilo Freiherr von 25 zhovtnya 2014 u Wayback Machine nim Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo RejhuPoperednik sformovana z 23 yi pihotnoyi diviziyi komandir 26 yi tankovoyi diviziyi 14 veresnya 1942 21 sichnya 1944 Nastupnik oberst Gans GekkerPoperednik general lejtenant Fric Bekker komandir XXXXVI go tankovogo korpusu 24 lipnya 28 serpnya 1944 Nastupnik general lejtenant Maksimilian FelcmannPoperednik general tankovih vijsk Nikolaus fon Vorman komanduvach 9 yi armiyi 21 veresnya 1944 19 sichnya 1945 Nastupnik general vid infanteriyi Teodor BussePoperednik general vid infanteriyi Baptist Kniss komandir LXXXV go armijskogo korpusu 29 bereznya 8 travnya 1945 Nastupnik kapitulyaciya Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami BundesveruPoperednik sformovanij 1 chervnya 1957 31 grudnya 1960 Nastupnik general lejtenant