Освальд Люц (нім. Oswald Lutz; 6 листопада 1876, Ерінг — 26 лютого 1944, Мюнхен) — німецький воєначальник, перший генерал танкових військ вермахту. Один з творців танкових військ Німеччини.
Освальд Люц | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Oswald Lutz | ||||||||||||||
Народився | 6 листопада 1876[1] Ерінген | |||||||||||||
Помер | 26 лютого 1944[1](67 років) Мюнхен, Третій Райх | |||||||||||||
Країна | Німецький Райх | |||||||||||||
Діяльність | офіцер | |||||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||
Роки активності | з 1894 | |||||||||||||
Військове звання | Генерал танкових військ | |||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||
|
Біографія
Син архітектора. В липні 1894 року вступив в 1-й саперний батальйон . Пройшов курс у військовому училищі. В 1897 році проходив службу на Королівському баварському збройовому заводі. У 1898-1900 роках навчався в артилерійсько-інженерному військовому училищі в Мюнхені. У 1901-03 роках служив у фортеці Інгольштадта.
Учасник Першої світової війни, служив у залізничних військах. З кінця березня 1915 року командував моторизованими з'єднаннями 6-ї армії на Західному фронті. У 1917 році подав у відставку. Згодом знову служив інспектором в інженерному корпусі, а з квітня по липень 1917 року — офіцером штабу залізничних військ в 7-й армії. В кінці 1917 року призначений начальником управління військово-польових залізниць Верховного штабу Німецької імперії.
Після демобілізації армії залишився в рейхсвері, призначений командиром 7-го баварського автомобільного батальйону. У жовтні 1919 року — командувач автомобільними військами рейхсверу. В кінці 1920-х років очолив штаб Інспекції автомобільних військ. У 1926 році очолив секретну танкову школу під Казанню «Кама», де проводилась таємна підготовка німецьких танкістів в обхід Версальського договору. У квітні 1931 року змінив генерала Отто фон Штюльпнагеля на посаді інспектора транспортних частин сухопутних військ (з 1 липня 1934 року — інспектор мобільних частин). Керував організацією моторизованих військ. 15 жовтня 1935 року очолив щойно створене Командування танкових військ. Підтвердив свою репутацію вчителя Гайнца Гудеріана і «батька» нового броньованого зброї. Під час чистки командного складу 28 лютого 1938 року як ставленик Вернера фон Фріча був замінений генералом Гудеріаном і звільнений у відставку, проте завдяки втручанню Адольфа Гітлера був відновлений в армії в лютому 1938 року.
22 вересня 1941 року призначений начальником штабу зв'язку «Трансністрія». 31 травня 1942 року звільнений у відставку.
Звання
- Фанен-юнкер (3 липня 1894)
- Другий лейтенант (27 лютого 1896)
- Лейтенант
- Оберлейтенант
- Ротмістр
- Майор
- Оберстлейтенант (1 лютого 1923)
- Оберст (1 січня 1928)
- Генерал-майор (1 квітня 1931)
- Генерал-лейтенант (1 лютого 1933)
- Генерал танкових військ (1 листопада 1935)
Нагороди
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною
- Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з мечами
- Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу з мечами
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- 2-го класу (24 роки)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Вшанування пам'яті
На честь Люца назвали казарми бундесверу в Мюнстері. Згодом їх перейменували на казарми Шульце-Люца, а 18 вересня 2019 року — на казарми Ерцеталя.
Література
- Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921—1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 7: Knabe-Luz. Biblio-Verlag 2004. ISBN 3-7648-2902-8.
- Dermot Bradley: Generaloberst Heinz Guderian und die Entstehungsgeschichte des modernen Blitzkrieges. Biblio-Verlag 1978. ISBN 978-3-7648-1113-6.
- Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1925, S. 120
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #120252155 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Umbenennung Schulz-Lutz-Kaserne und Grundsteinlegung des Sanitätsunterstützungszentrums in MUNSTER. presseportal.de (нім.). Процитовано 13 березня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osvald Lyuc nim Oswald Lutz 6 listopada 1876 Ering 26 lyutogo 1944 Myunhen nimeckij voyenachalnik pershij general tankovih vijsk vermahtu Odin z tvorciv tankovih vijsk Nimechchini Osvald Lyucnim Oswald LutzNarodivsya6 listopada 1876 1876 11 06 1 EringenPomer26 lyutogo 1944 1944 02 26 1 67 rokiv Myunhen Tretij RajhKrayina Nimeckij RajhDiyalnistoficerUchasnikPersha svitova vijna i Druga svitova vijnaRoki aktivnostiz 1894Vijskove zvannya General tankovih vijskNagorodiZaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Orden Alberta Saksoniya Licarskij hrest 1 go klasu ordena Fridriha Vyurtemberg Ganzejskij hrest Gamburg Vijskovij hrest Fridriha Angalt Hrest Za vislugu rokiv Bavariya Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin arhitektora V lipni 1894 roku vstupiv v 1 j sapernij bataljon Projshov kurs u vijskovomu uchilishi V 1897 roci prohodiv sluzhbu na Korolivskomu bavarskomu zbrojovomu zavodi U 1898 1900 rokah navchavsya v artilerijsko inzhenernomu vijskovomu uchilishi v Myunheni U 1901 03 rokah sluzhiv u forteci Ingolshtadta Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv u zaliznichnih vijskah Z kincya bereznya 1915 roku komanduvav motorizovanimi z yednannyami 6 yi armiyi na Zahidnomu fronti U 1917 roci podav u vidstavku Zgodom znovu sluzhiv inspektorom v inzhenernomu korpusi a z kvitnya po lipen 1917 roku oficerom shtabu zaliznichnih vijsk v 7 j armiyi V kinci 1917 roku priznachenij nachalnikom upravlinnya vijskovo polovih zaliznic Verhovnogo shtabu Nimeckoyi imperiyi Pislya demobilizaciyi armiyi zalishivsya v rejhsveri priznachenij komandirom 7 go bavarskogo avtomobilnogo bataljonu U zhovtni 1919 roku komanduvach avtomobilnimi vijskami rejhsveru V kinci 1920 h rokiv ocholiv shtab Inspekciyi avtomobilnih vijsk U 1926 roci ocholiv sekretnu tankovu shkolu pid Kazannyu Kama de provodilas tayemna pidgotovka nimeckih tankistiv v obhid Versalskogo dogovoru U kvitni 1931 roku zminiv generala Otto fon Shtyulpnagelya na posadi inspektora transportnih chastin suhoputnih vijsk z 1 lipnya 1934 roku inspektor mobilnih chastin Keruvav organizaciyeyu motorizovanih vijsk 15 zhovtnya 1935 roku ocholiv shojno stvorene Komanduvannya tankovih vijsk Pidtverdiv svoyu reputaciyu vchitelya Gajnca Guderiana i batka novogo bronovanogo zbroyi Pid chas chistki komandnogo skladu 28 lyutogo 1938 roku yak stavlenik Vernera fon Fricha buv zaminenij generalom Guderianom i zvilnenij u vidstavku prote zavdyaki vtruchannyu Adolfa Gitlera buv vidnovlenij v armiyi v lyutomu 1938 roku 22 veresnya 1941 roku priznachenij nachalnikom shtabu zv yazku Transnistriya 31 travnya 1942 roku zvilnenij u vidstavku ZvannyaFanen yunker 3 lipnya 1894 Drugij lejtenant 27 lyutogo 1896 Lejtenant Oberlejtenant Rotmistr Major Oberstlejtenant 1 lyutogo 1923 Oberst 1 sichnya 1928 General major 1 kvitnya 1931 General lejtenant 1 lyutogo 1933 General tankovih vijsk 1 listopada 1935 NagorodiZaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Orden Za zaslugi Bavariya 4 go klasu z mechami i koronoyu Orden Alberta Saksoniya licarskij hrest 1 go klasu z mechami Orden Fridriha Vyurtemberg licarskij hrest 1 go klasu z mechami Ganzejskij Hrest Gamburg 2 go klasu 24 roki Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv Vshanuvannya pam yatiNa chest Lyuca nazvali kazarmi bundesveru v Myunsteri Zgodom yih perejmenuvali na kazarmi Shulce Lyuca a 18 veresnya 2019 roku na kazarmi Ercetalya LiteraturaDermot Bradley Die Generale des Heeres 1921 1945 Die militarischen Werdegange der Generale sowie der Arzte Veterinare Intendanten Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang Band 7 Knabe Luz Biblio Verlag 2004 ISBN 3 7648 2902 8 Dermot Bradley Generaloberst Heinz Guderian und die Entstehungsgeschichte des modernen Blitzkrieges Biblio Verlag 1978 ISBN 978 3 7648 1113 6 Rangliste des Deutschen Reichsheeres Hrsg Reichswehrministerium Mittler amp Sohn Verlag Berlin 1925 S 120PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 120252155 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Umbenennung Schulz Lutz Kaserne und Grundsteinlegung des Sanitatsunterstutzungszentrums in MUNSTER presseportal de nim Procitovano 13 bereznya 2021