Ганс Йордан

Ганс Йордан (нім. Hans Jordan; нар. 27 грудня 1892, Гернсбах, Баден — пом. 20 квітня 1975, Мюнхен, Баварія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал від інфантерії (1943) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944).

Ганс Йордан
Hans Jordan
Народження	27 грудня 1892(1892-12-27) Гернсбах, Баден
Смерть	20 квітня 1975(1975-04-20) (82 роки) Мюнхен, Баварія
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота
Роки служби	1912–1945
Звання	генерал від інфантерії
Командування	7-ма піхотна дивізія VI-й армійський корпус 9-та армія
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна: Східний фронт Польська кампанія (1939) Західний фронт Французька кампанія (1940) Східний фронт Операція «Барбаросса» Операція «Тайфун» Ржевська битва Вітебська операція Операція «Багратіон» Бобруйська операція Середземноморський ТВД Італійська кампанія
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами () Застібка до Залізного хреста 1-го класу () Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Ганзейський хрест (Гамбург) Військовий хрест Фрідріха (Ангальт) Орден Альберта Ведмедя (Ангальт) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Штурмовий піхотний знак в сріблі
Ганс Йордан у Вікісховищі

Біографія

Поступив на військову службу в березні 1912 року. З червня 1913 року служив у піхотному полку.

Учасник Першої світової війни, важко поранений 26 серпня 1914 року, в госпіталі до січня 1915 року. З березня 1915 до березня 1916 року — командир кулеметного взводу, знову поранений. З квітня 1916 року — командир кулеметної роти. За бойові заслуги відзначений численними нагородами.

У січні-березні 1919 року воював в добровільному корпусі «Гімбург» на східному кордоні Німеччини проти поляків. З грудня 1919 року на службі в рейхсвері.

Учасник Польської і Французької кампаній, а також боїв на радянсько-німецькому фронті. командиром піхотного полку. З 13 грудня 1941 по 1 листопада 1942 року — командир 7-ї піхотної дивізії. Учасник битви за Москву.

З 1 листопада 1942 по 20 травня 1944 року — командувач 6-м армійським корпусом. Учасник боїв під Ржевом і Вітебськом.

З 20 травня по 27 червня 1944 року — командувач 9-ю армією. В кінці червня 1944 роки 9-я армія була розгромлена в районі Бобруйська в ході операції «Багратіон». Генерал піхоти Йордан зарахований в командний резерв.

У серпні 1944 року направлений в Північну Італію, керувати створенням оборонної лінії в передгір'ях Альп. З березня 1945 року — командувач армією «Тіроль».

Після капітуляції Німеччини 8 травня 1945 року — в полоні (звільнений в 1947 році).

Нагороди

Перша світова війна

• Залізний хрест
  • 2-го класу (23 вересня 1914)
  • 1-го класу (15 квітня 1916)
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• , лицарський хрест 2-го класу з мечами
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі

Військова кар'єра

• 22 березня 1912 — фенріх
• 16 червня 1913 — лейтенант
• 18 серпня 1916 — обер-лейтенант
• 1 травня 1933 — гауптман
• 1 липня 1933 — майор
• 1 березня 1936 — оберст-лейтенант
• 1 серпня 1938 — оберст
• 1 жовтня 1941 — генерал-майор
• 1 листопада 1942 — генерал-лейтенант
• 1 січня 1943 — генерал від інфантерії

Міжвоєнний період

• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

Друга світова війна

• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (14 травня 1940)
  • 1-го класу (24 травня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • Лицарський хрест (№57; 5 червня 1940)
  • Дубове листя (№59; 16 січня 1942)
  • Мечі (№64; 20 квітня 1944)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі
• Німецький хрест в золоті (23 грудня 1943)
• Двічі відзначений у Вермахтберіхт

Див. також

• Карл Айбль
• Максиміліан Венглер
• Герман Ніхоф
• Гейнц-Вольфганг Шнауфер
• Людвіг Крювель
• Горст Німак

Література

• Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. .
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. .
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. .
• Franz W. Seidler: Phantom Alpenfestung? Die geheimen Baupläne der Organisation Todt, S. 32

Посилання

• . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 12 травня 2012. (нім.)
• . на geocities.com. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 12 травня 2012. (англ.)
• Hans, General of Infantry [ 17 лютого 2013 у Wayback Machine.]
• Jordan, Hans (WH-General der Infanterie) [ 19 травня 2009 у Wayback Machine.] — нагороди генерала від інфантерії Йордана (англ.)

Примітки

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: генерал-лейтенант барон Еккард фон Габленц	командир 7-ї піхотної дивізії 13 грудня 1941 — 1 листопада 1942	Наступник: генерал-лейтенант Фріц-Георг фон Раппард
Попередник: генерал від інфантерії Бруно Білер	командир VI-го армійського корпусу 1 листопада 1942 — 20 травня 1944	Наступник: генерал артилерії Георг Пфайффер
Попередник: генерал танкових військ Йозеф Гарпе	Командувач 9-ї армії 20 травня — 27 червня 1944	Наступник: генерал танкових військ Ніколаус фон Ворман