Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полотнюк Яре ма Євге нович Полотню к 2 липня 1935 Коломия 22 серпня 20

Ярема Полотнюк

Ярема Полотнюк
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полотнюк.

Яре́ма Євге́нович Полотню́к (2 липня 1935, Коломия — 22 серпня 2012, Львів) — український сходознавець, перекладач.

Ярема Євгенович Полотнюк
image
Народився2 липня 1935(1935-07-02)
Коломия, Станиславівське воєводство, Польська республіка
Помер22 серпня 2012(2012-08-22) (77 років)
Львів, Україна
Місце проживанняЛьвів
Країнаimage Україна
Діяльністьперекладач
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет
ГалузьСходознавство
ЗакладЛьвівський національний університет
БатькоПолотнюк Євген
МатиІрина Вільде

Біографія

Син письменниці Ірини Вільде та інженера Євгена Полотнюка. Першою вчителькою Яреми була його бабуся — Адольфіна Гнатівна Макогон. Середню освіту здобув у Львівській середній школі, яку закінчив 1952 року. Перше знайомство зі Сходом почалося у Львові, де Полотнюк у віці 15 років уперше почув перську мову, а також ознайомився з арабською графікою та арабською мовою. Навчаючись принагідно «азів» цих та інших східних мов, Полотнюк, тоді ще студент Львівської політехніки, на запрошення професора веде в університеті гурток перської мови.

Перебуваючи на практиці у Харкові, Полотнюк познайомився з відомим арабістом , який порадив юнакові вступити до Ленінграда на сходознавство, однак після закінчення Політехнічного інституту майбутній сходознавець три роки працював інженером-електриком в конструкторському бюро заводу «Автонавантажувач».

1962 року під час декади таджицької літератури та мистецтва у Львові Полотнюк вітав східних письменників їхньою рідною мовою.

Полотнюка без іспитів прийняли до Ленінградського університету, де викладали такі корифеї сходознавства, як іраністи , , , , .

Навчаючись у Ленінграді, Полотнюк склав «Малу антологію перської поезії», яку переклав у співпраці з (з ним також переклав вибране з Джалаледдіна Румі). Під час практики у Таджикистані майбутній сходознавець слухав лекції , , та купив близько 40 рукописів, які пізніше передав у Фонд рідкісної книги бібліотеки Львівського університету. За спогадами самого Я.Є Полотнюка, під час практики він захворів на малярію та був врятований від смерті родиною депортованих кримських татар, яка виходила його. Ці події так вплинули на Я. Є Полотнюка, що він згодом навернувся до ісламу.

У 1967 році закінчив Ленінградський університет. Пізніше викладає факультативні курси з перської та арабської мов у Львівському національному університеті імені І. Франка, однак курси незабаром починають згортати. Я. Полотнюк працює в Інституті суспільних наук АН УРСР з літературою А. Кримського. Сходознавець спілкується з відомими орієнталістами Ленінграда, Москви, Чехословаччини, Польщі, Великої Британії, США та з перекладачем В. Мисиком, харківським вченим-арабістом А. П. Ковалівським.

Коли Україна здобула незалежність, Я. Полотнюк іде працювати в Музей історії релігії та Львівський національний університет ім. І. Франка, в Київський Інститут сходознавства АН України (разом зі своїм учнем, перекладачем Р. Р. Гамадою).

Полотнюк — член східних культурних товариств (Єврейське культурно-просвітницьке товариство ім. Шолом-Алейхема, львівська єврейська газета «Шофар», татарське культурно-просвітницьке товариство .

З 1992 року сходознавець викладає факультативні курси східних мов, культури та країнознавства у Львівському університеті. Завдяки йому з 1995 року здійснюється розширення науково-культурних зв'язків України та Ірану.

У 1997 році з ініціативи Полотнюка на базі Львівського університету відкрили кафедру сходознавства, що продовжує свою діяльність і досі.

Сходознавець досліджував перську мову та літературу, індійське фарсі, арабо-мусульманську та персо-мусульманську культури. Перекладав з перської та арабської.

Помер 22 серпня 2012 року у Львові, похований на Янівському цвинтарі..

Головні наукові праці

  1. Хайям в українській одежі // Жовтень. 1966. № 1. С. 150—151.
  2. Мала антологія перської поезії. // Жовтень. 1966. № 8. С. 73—78.
  3. Про авторів перської поезії // Жовтень. 1966. № 8. С. 84—86.
  4. Довгожданне видання (рецензія на вибрані твори А. Кримського) // Прапор. 1966. № 7. С. 74—76.
  5. Сааді «Гюлістан» / Переклад четвертого розділу // Дніпро. № 2. С. 101—104.
  6. Класик персько-таджицької літератури Гафіз Шіразький. — К.: Знання, 1970.
  7. Голос перського генія // Робітнича газета. — 1971. № 253.
  8. Джалаледдін Румі та його твори // Жовтень. 1974. № 2. С. 10—14.
  9. «Ця чаша всесвіту наповнена красою…». Переклади // Жовтень. 1974. № 2. С. 9—17.
  10. Джалаледдін Румі. З «Месневі» та «Великого дивану» // Всесвіт. 1975. № 2. С. 161—166.
  11. Гафіз. Лірика // Жовтень. 1976. № 10. С. 9—13.
  12. Культура України очима арабського мандрівника // Жовтень. 1976. № 11. С. 148—152.
  13. Абу-ль-Касим Фірдоусі. «Оповідання про Маздака і Кубада» // Дніпро. № 4.
  14. . «Туті-наме» // Всесвіт. 1979. № 6. С. 112—159.
  15. «Туті-наме» та її автор // Всесвіт. 1979. № 6. С. 160—163.
  16. Альгамбра // Всесвіт. 1979. № 12. С. 226—227.
  17. Іран. Література. УРЕ, т. 4 // УРЕ, т. 4, К., 1979. С. 431. (Сааді, т. 9; Румі, т. 9; Фірдоусі, Т. 15).
  18. Давня Русь на арабській карті XII ст. // Жовтень. 1980. № 9. С. 110 — 114.
  19. Фірдоусі. Уривки з «Шах-наме» // Сузір'я. 1981. № 18. С. 203—216.
  20. Персомовний географічний трактат X ст. про східних слов'ян. «Із історії міжслов'янських зв'язків». — К., 1983.
  21. Румі. Поезія (Упорядкування, переклад, передмова Миколи Ільницького та Яреми Полотнюка). К., 1983.
  22. Сходознавство у Львівському університеті // За радянську науку. 1987. № 20.
  23. Еврейский квартал старого Львова / часть 1, 2 // Шофар. 1990. № 4.
  24. «Приятелем — у могилі, проводирем у раю…» / стаття про А.Кримського // Ратуша. 1991. № 70.
  25. Тисяча і одна ніч. Коментарій. — К., 1991.
  26. Мусульманська культура не території сучасної України // Історія релігій в Україні. — К.-Львів, 1993.
  27. Кримське ханство в контексті ідеологічного змісту мусульманської культури // Історія релігій в Україні. — К.-Львів, 1994.
  28. Серце Корану (Переклад 36-ї сури) // Літературний Львів. 1994. № 12-13.
  29. Українсько-татарські стосунки: діалог цивілізацій // Історія релігій в Україні. Праці ХІІ Міжнародної конференції. Львів, 2002.
  30. «Книга папуги» Мохаммеда Ходавенда Кадері // Кадері М. Х. Книга папуги. Львів, 2003.
  31. Читаючи Біблію // Слово. Бюлетень УБТ. 2003. № 20. С. 16 — 17.
  32. М. Ільницький. Румі. З «Маснаві-йе манаві» (переклад) // Матеріали до вивчення зарубіжного Сходу. Тексти, науково-критичні статті. К., 2003. С. 385 — 390.
  33. Коран (уривки) // Матеріали до вивчення зарубіжного Сходу. Тексти, науково-критичні статті. К., 2003. С. 443 — 448. [1] [2]

Примітки

  1. У Львові помер відомий сходознавець Ярема Полотнюк

Джерела

  • УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 1001.
  • До ювілею. Ярема Полотнюк. // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2005. № 36., стор. 5-8

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Polotnyuk Yare ma Yevge novich Polotnyu k 2 lipnya 1935 Kolomiya 22 serpnya 2012 Lviv ukrayinskij shodoznavec perekladach Yarema Yevgenovich PolotnyukNarodivsya2 lipnya 1935 1935 07 02 Kolomiya Stanislavivske voyevodstvo Polska respublikaPomer22 serpnya 2012 2012 08 22 77 rokiv Lviv UkrayinaMisce prozhivannyaLvivKrayina UkrayinaDiyalnistperekladachAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitetGaluzShodoznavstvoZakladLvivskij nacionalnij universitetBatkoPolotnyuk YevgenMatiIrina VildeBiografiyaSin pismennici Irini Vilde ta inzhenera Yevgena Polotnyuka Pershoyu vchitelkoyu Yaremi bula jogo babusya Adolfina Gnativna Makogon Serednyu osvitu zdobuv u Lvivskij serednij shkoli yaku zakinchiv 1952 roku Pershe znajomstvo zi Shodom pochalosya u Lvovi de Polotnyuk u vici 15 rokiv upershe pochuv persku movu a takozh oznajomivsya z arabskoyu grafikoyu ta arabskoyu movoyu Navchayuchis prinagidno aziv cih ta inshih shidnih mov Polotnyuk todi she student Lvivskoyi politehniki na zaproshennya profesora vede v universiteti gurtok perskoyi movi Perebuvayuchi na praktici u Harkovi Polotnyuk poznajomivsya z vidomim arabistom yakij poradiv yunakovi vstupiti do Leningrada na shodoznavstvo odnak pislya zakinchennya Politehnichnogo institutu majbutnij shodoznavec tri roki pracyuvav inzhenerom elektrikom v konstruktorskomu byuro zavodu Avtonavantazhuvach 1962 roku pid chas dekadi tadzhickoyi literaturi ta mistectva u Lvovi Polotnyuk vitav shidnih pismennikiv yihnoyu ridnoyu movoyu Polotnyuka bez ispitiv prijnyali do Leningradskogo universitetu de vikladali taki korifeyi shodoznavstva yak iranisti Navchayuchis u Leningradi Polotnyuk sklav Malu antologiyu perskoyi poeziyi yaku pereklav u spivpraci z z nim takozh pereklav vibrane z Dzhalaleddina Rumi Pid chas praktiki u Tadzhikistani majbutnij shodoznavec sluhav lekciyi ta kupiv blizko 40 rukopisiv yaki piznishe peredav u Fond ridkisnoyi knigi biblioteki Lvivskogo universitetu Za spogadami samogo Ya Ye Polotnyuka pid chas praktiki vin zahvoriv na malyariyu ta buv vryatovanij vid smerti rodinoyu deportovanih krimskih tatar yaka vihodila jogo Ci podiyi tak vplinuli na Ya Ye Polotnyuka sho vin zgodom navernuvsya do islamu U 1967 roci zakinchiv Leningradskij universitet Piznishe vikladaye fakultativni kursi z perskoyi ta arabskoyi mov u Lvivskomu nacionalnomu universiteti imeni I Franka odnak kursi nezabarom pochinayut zgortati Ya Polotnyuk pracyuye v Instituti suspilnih nauk AN URSR z literaturoyu A Krimskogo Shodoznavec spilkuyetsya z vidomimi oriyentalistami Leningrada Moskvi Chehoslovachchini Polshi Velikoyi Britaniyi SShA ta z perekladachem V Misikom harkivskim vchenim arabistom A P Kovalivskim Koli Ukrayina zdobula nezalezhnist Ya Polotnyuk ide pracyuvati v Muzej istoriyi religiyi ta Lvivskij nacionalnij universitet im I Franka v Kiyivskij Institut shodoznavstva AN Ukrayini razom zi svoyim uchnem perekladachem R R Gamadoyu Polotnyuk chlen shidnih kulturnih tovaristv Yevrejske kulturno prosvitnicke tovaristvo im Sholom Alejhema lvivska yevrejska gazeta Shofar tatarske kulturno prosvitnicke tovaristvo Z 1992 roku shodoznavec vikladaye fakultativni kursi shidnih mov kulturi ta krayinoznavstva u Lvivskomu universiteti Zavdyaki jomu z 1995 roku zdijsnyuyetsya rozshirennya naukovo kulturnih zv yazkiv Ukrayini ta Iranu U 1997 roci z iniciativi Polotnyuka na bazi Lvivskogo universitetu vidkrili kafedru shodoznavstva sho prodovzhuye svoyu diyalnist i dosi Shodoznavec doslidzhuvav persku movu ta literaturu indijske farsi arabo musulmansku ta perso musulmansku kulturi Perekladav z perskoyi ta arabskoyi Pomer 22 serpnya 2012 roku u Lvovi pohovanij na Yanivskomu cvintari Golovni naukovi praciHajyam v ukrayinskij odezhi Zhovten 1966 1 S 150 151 Mala antologiya perskoyi poeziyi Zhovten 1966 8 S 73 78 Pro avtoriv perskoyi poeziyi Zhovten 1966 8 S 84 86 Dovgozhdanne vidannya recenziya na vibrani tvori A Krimskogo Prapor 1966 7 S 74 76 Saadi Gyulistan Pereklad chetvertogo rozdilu Dnipro 2 S 101 104 Klasik persko tadzhickoyi literaturi Gafiz Shirazkij K Znannya 1970 Golos perskogo geniya Robitnicha gazeta 1971 253 Dzhalaleddin Rumi ta jogo tvori Zhovten 1974 2 S 10 14 Cya chasha vsesvitu napovnena krasoyu Perekladi Zhovten 1974 2 S 9 17 Dzhalaleddin Rumi Z Mesnevi ta Velikogo divanu Vsesvit 1975 2 S 161 166 Gafiz Lirika Zhovten 1976 10 S 9 13 Kultura Ukrayini ochima arabskogo mandrivnika Zhovten 1976 11 S 148 152 Abu l Kasim Firdousi Opovidannya pro Mazdaka i Kubada Dnipro 4 Tuti name Vsesvit 1979 6 S 112 159 Tuti name ta yiyi avtor Vsesvit 1979 6 S 160 163 Algambra Vsesvit 1979 12 S 226 227 Iran Literatura URE t 4 URE t 4 K 1979 S 431 Saadi t 9 Rumi t 9 Firdousi T 15 Davnya Rus na arabskij karti XII st Zhovten 1980 9 S 110 114 Firdousi Urivki z Shah name Suzir ya 1981 18 S 203 216 Persomovnij geografichnij traktat X st pro shidnih slov yan Iz istoriyi mizhslov yanskih zv yazkiv K 1983 Rumi Poeziya Uporyadkuvannya pereklad peredmova Mikoli Ilnickogo ta Yaremi Polotnyuka K 1983 Shodoznavstvo u Lvivskomu universiteti Za radyansku nauku 1987 20 Evrejskij kvartal starogo Lvova chast 1 2 Shofar 1990 4 Priyatelem u mogili provodirem u rayu stattya pro A Krimskogo Ratusha 1991 70 Tisyacha i odna nich Komentarij K 1991 Musulmanska kultura ne teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Istoriya religij v Ukrayini K Lviv 1993 Krimske hanstvo v konteksti ideologichnogo zmistu musulmanskoyi kulturi Istoriya religij v Ukrayini K Lviv 1994 Serce Koranu Pereklad 36 yi suri Literaturnij Lviv 1994 12 13 Ukrayinsko tatarski stosunki dialog civilizacij Istoriya religij v Ukrayini Praci HII Mizhnarodnoyi konferenciyi Lviv 2002 Kniga papugi Mohammeda Hodavenda Kaderi Kaderi M H Kniga papugi Lviv 2003 Chitayuchi Bibliyu Slovo Byuleten UBT 2003 20 S 16 17 M Ilnickij Rumi Z Masnavi je manavi pereklad Materiali do vivchennya zarubizhnogo Shodu Teksti naukovo kritichni statti K 2003 S 385 390 Koran urivki Materiali do vivchennya zarubizhnogo Shodu Teksti naukovo kritichni statti K 2003 S 443 448 1 2 PrimitkiU Lvovi pomer vidomij shodoznavec Yarema PolotnyukDzherelaUSE Universalnij slovnik enciklopediya 4 e vidannya 2006 S 1001 Do yuvileyu Yarema Polotnyuk Visnik Lvivskogo universitetu Seriya filologichna 2005 36 stor 5 8

Дата публікації:
Топ