Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Станісла́в Щепано́вський (пол. Stanisław Szczepanowski; 12 грудня 1846, м. Косцян, Великопольське воєводство, Польща — 31 жовтня 1900, Наугайм (Nauheim), Німеччина) — польський економіст, інженер, хімік, нафтовий підприємець (піонер нафтової і буровугільної промисловості на Коломийщині), громадський діяч, публіцист, політик. Депутат австрійського Райхсрату (з 1886) і до Галицького крайового сейму (з 1889). Речник індустріалізації Галичини. Співзасновник Towarzystwa Szkoły Ludowej (Товариства народної школи).
| Станіслав Щепановський | |
|---|---|
| пол. Stanisław Szczepanowski | |
 | |
| Народився | 12 грудня 1846 Косцян |
| Помер | 31 жовтня 1900 (53 роки) Наугайм |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Громадянство |  Австрійська імперія →  Велика Британія →  Австро-Угорщина |
| Діяльність | економіст, інженер, політик |
| Alma mater | Віденський технічний університет |
| Знання мов | польська |
| Членство | d |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] і d |
| Партія | d |
| Рід | Q65164516? |
| |
Біографія
У 1864–1867 роках навчався на загальнотехнічному факультеті Віденської політехніки. Протягом 1867–1869 років вивчав хімію й економіку в École Centrale des Arts et Manufactures в Парижі. Із 1869 по 1871 рік вивчав хімічну технологію й економіку в Лондоні, де отримав інженерський диплом. У цей час заробляв на життя в приватній аналітичній лабораторії.
У 1870–1879 роках працював чиновником відділу промисловості і торгівлі Міністерства у справах Індії (India Office), зокрема, в експериментальній (для Індії) прядильні бавовни в Манчестері, потім знайомився з прядильним виробництвом льону та конопель в Італії і навчався в Академії молочної промисловості (Мілан). У Франції відвідував текстильні фабрики та підприємства харчової промисловості. Досконально вивчив промисловість і економічні механізми Англії, Шотландії й Уельсу. Вивчав податкові системи деяких європейських і азійських країн (наприклад, Персії).
1877 року прийняв британське підданство і зберігав його до 1889. 1878 року отримав пропозицію в ролі експерта у справах Індії взяти участь у подорожі до цієї країни з британським наступником трону (майбутнім королем Едвардом VII), проте відмовився і 1879 року переїхав до Галичини. У Галичині інтенсивно включився до розбудови нафтової промисловості. У 1879 заклав власну нафтову копальню в Слободі Рунґурській. Досягнув високих, як на ті часи, обсягів видобутку нафти. Слобода незабаром стала найбільшим нафтовидобувним осередком у Галичині. 1880 року заклав у Слободі Рунґурській першу в Галичині фабрику гірничих машин. 1881 — Перше товариство експлуатації нафти й озокериту там же.
1883 року збудував у Печеніжині найсучасніший і найбільший, як на ті часи, нафтоперегінний завод. Від 1885 року був членом Політехнічного товариства у Львові. 1886 — побудував залізничну лінію Печеніжин-Коломия та нафтопровід Слобода Рунґурська — Печеніжин.
1887 року був усунений компаньйонами з усіх бізнесів, проте не відмовився від подальшої розбудови нафтової промисловості. У 1887–1889 роках мав дві невеликі нафтові копальні у Кросненському повіті. 1889 — заклав нафтову копальню в Космачі. 1889 року заклав .
У 1889-1894 роках володів невеликою нафтовою копальнею в околиці Горлиць (Західна Лемківщина). У Ріпному (Долинський повіт) мав із компаньйонами дві нафтові копальні. 1894-1896 — був власником копальні у Вижньому Синевидському (Стрийський повіт). 1896 — заклав копальню в Грозьовому (Старосамбірський повіт).
1888 року розбудував малу копальню в Східниці під Бориславом. Незабаром її продуктивність перевищила тодішню продуктивність Борислава й інших нафтових осередків Галичини. Ввів у дію (спільно з компаньйоном) нафтопровід зі Східниці, спочатку до Мразниці, потім до Борислава. Цього разу знову через фінансові проблеми втратив родовище у Східниці (1894), незадовго перед планованим бурінням рекордної свердловини. Східниця виявилася дуже нафтоносною і тривалий час залишалася важливим осередком нафтової промисловості. Після цієї невдачі Щепановський облишив нафтовий бізнес. Невдовзі він продав решту своїх нафтових копалень.
Сучасники називали його «романтиком позитивізму». Про нього писали класики польської літератури Болеслав Прус і Генрик Сенкевич. Щепановський став прототипом головного героя романів Ігнація Север-Мацейовського «Нафта» та «Понад силу». Був ідеологом польського молодіжного патріотичного руху. Почесний громадянин Коломиї (з 1885).
Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. 1904 року встановлено пам'ятник у формі скелі, складеної з закопанського граніту. На її схилі вмонтовано погруддя Щепановського, авторства Григорія Кузневича. Відливок виконано фірмою Вільгельма Скунжила. Імітацію гранітної скелі безкоштовно створив архітектор Альфред Захаревич. Згодом тут же поховано його внука Станіслава-Яна Щепановського, який загинув у авіакатастрофі. Тепер це поле № 1б Личаківського цвинтаря.
Економіст-реформатор
Був автором праці «Злидні Галичини в цифрах і програма енергійного розвитку її економіки» (пол. Nędza Galicji w cyfrach i program energicznego rozwoju gospodarstwa krajowego, 1888), яка стала першим детальним опублікованим описом економічної ситуації в регіоні та першою програмою реформування галицької економіки. На підставі відповідної статистики наочно показав різницю у продуктивності праці та рівні життя між Галичиною та країнами Західної Європи. Проте Щепановський пропонував долати економічну відсталість шляхом розробки нафтових родовищ.
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 127. —
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 95.
- Pomnik ś. p. Stanisława Szczepanowskiego // Słowo Polskie. — 4 listopada 1904. — № 519. — S. 6.
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 131. — ..
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Brzozowski S. Stanisław Szczepanowski — pionier rozwoju górnictwa naftowego // Historia polskiego przemysłu naftowego. — T. 1. — S. 36—52. (пол.)
- Sroka S. Szczepanowski (Prus-Szczepanowski) Stanisław Antoni, pseud. Piast (1846—1900) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa—Kraków : Instytut Historii PAN, 2010. — S. 297—304. (пол.)
- Історія та перспективи нафтогазовидобування: навчальний посібник / Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. — Львів: Видавництво «Новий Світ — 2000», 2019. — 302 с.
Посилання
- Jacek Szczerbiński, Mógł być europejskim Rockefellerem // Lwów i jego mieszkańcy
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shepanovskij Stanisla v Shepano vskij pol Stanislaw Szczepanowski 12 grudnya 1846 18461212 m Koscyan Velikopolske voyevodstvo Polsha 31 zhovtnya 1900 Naugajm Nauheim Nimechchina polskij ekonomist inzhener himik naftovij pidpriyemec pioner naftovoyi i burovugilnoyi promislovosti na Kolomijshini gromadskij diyach publicist politik Deputat avstrijskogo Rajhsratu z 1886 i do Galickogo krajovogo sejmu z 1889 Rechnik industrializaciyi Galichini Spivzasnovnik Towarzystwa Szkoly Ludowej Tovaristva narodnoyi shkoli Stanislav Shepanovskijpol Stanislaw SzczepanowskiNarodivsya12 grudnya 1846 1846 12 12 KoscyanPomer31 zhovtnya 1900 1900 10 31 53 roki NaugajmPohovannyaLichakivskij cvintar 1 Gromadyanstvo Avstrijska imperiya Velika Britaniya Avstro UgorshinaDiyalnistekonomist inzhener politikAlma materVidenskij tehnichnij universitetZnannya movpolskaChlenstvodPosadaposol do Galickogo sejmu d i dPartiyadRidQ65164516 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaU 1864 1867 rokah navchavsya na zagalnotehnichnomu fakulteti Videnskoyi politehniki Protyagom 1867 1869 rokiv vivchav himiyu j ekonomiku v Ecole Centrale des Arts et Manufactures v Parizhi Iz 1869 po 1871 rik vivchav himichnu tehnologiyu j ekonomiku v Londoni de otrimav inzhenerskij diplom U cej chas zaroblyav na zhittya v privatnij analitichnij laboratoriyi U 1870 1879 rokah pracyuvav chinovnikom viddilu promislovosti i torgivli Ministerstva u spravah Indiyi India Office zokrema v eksperimentalnij dlya Indiyi pryadilni bavovni v Manchesteri potim znajomivsya z pryadilnim virobnictvom lonu ta konopel v Italiyi i navchavsya v Akademiyi molochnoyi promislovosti Milan U Franciyi vidviduvav tekstilni fabriki ta pidpriyemstva harchovoyi promislovosti Doskonalno vivchiv promislovist i ekonomichni mehanizmi Angliyi Shotlandiyi j Uelsu Vivchav podatkovi sistemi deyakih yevropejskih i azijskih krayin napriklad Persiyi 1877 roku prijnyav britanske piddanstvo i zberigav jogo do 1889 1878 roku otrimav propoziciyu v roli eksperta u spravah Indiyi vzyati uchast u podorozhi do ciyeyi krayini z britanskim nastupnikom tronu majbutnim korolem Edvardom VII prote vidmovivsya i 1879 roku pereyihav do Galichini U Galichini intensivno vklyuchivsya do rozbudovi naftovoyi promislovosti U 1879 zaklav vlasnu naftovu kopalnyu v Slobodi Rungurskij Dosyagnuv visokih yak na ti chasi obsyagiv vidobutku nafti Sloboda nezabarom stala najbilshim naftovidobuvnim oseredkom u Galichini 1880 roku zaklav u Slobodi Rungurskij pershu v Galichini fabriku girnichih mashin 1881 Pershe tovaristvo ekspluataciyi nafti j ozokeritu tam zhe 1883 roku zbuduvav u Pechenizhini najsuchasnishij i najbilshij yak na ti chasi naftopereginnij zavod Vid 1885 roku buv chlenom Politehnichnogo tovaristva u Lvovi 1886 pobuduvav zaliznichnu liniyu Pechenizhin Kolomiya ta naftoprovid Sloboda Rungurska Pechenizhin 1887 roku buv usunenij kompanjonami z usih biznesiv prote ne vidmovivsya vid podalshoyi rozbudovi naftovoyi promislovosti U 1887 1889 rokah mav dvi neveliki naftovi kopalni u Krosnenskomu poviti 1889 zaklav naftovu kopalnyu v Kosmachi 1889 roku zaklav U 1889 1894 rokah volodiv nevelikoyu naftovoyu kopalneyu v okolici Gorlic Zahidna Lemkivshina U Ripnomu Dolinskij povit mav iz kompanjonami dvi naftovi kopalni 1894 1896 buv vlasnikom kopalni u Vizhnomu Sinevidskomu Strijskij povit 1896 zaklav kopalnyu v Grozovomu Starosambirskij povit 1888 roku rozbuduvav malu kopalnyu v Shidnici pid Borislavom Nezabarom yiyi produktivnist perevishila todishnyu produktivnist Borislava j inshih naftovih oseredkiv Galichini Vviv u diyu spilno z kompanjonom naftoprovid zi Shidnici spochatku do Mraznici potim do Borislava Cogo razu znovu cherez finansovi problemi vtrativ rodovishe u Shidnici 1894 nezadovgo pered planovanim burinnyam rekordnoyi sverdlovini Shidnicya viyavilasya duzhe naftonosnoyu i trivalij chas zalishalasya vazhlivim oseredkom naftovoyi promislovosti Pislya ciyeyi nevdachi Shepanovskij oblishiv naftovij biznes Nevdovzi vin prodav reshtu svoyih naftovih kopalen Nadgrobok Stanislava Shepanovskogo na Lichakivskomu cvintari u Lvovi Suchasniki nazivali jogo romantikom pozitivizmu Pro nogo pisali klasiki polskoyi literaturi Boleslav Prus i Genrik Senkevich Shepanovskij stav prototipom golovnogo geroya romaniv Ignaciya Sever Macejovskogo Nafta ta Ponad silu Buv ideologom polskogo molodizhnogo patriotichnogo ruhu Pochesnij gromadyanin Kolomiyi z 1885 Pohovanij na Lichakivskomu cvintari u Lvovi 1904 roku vstanovleno pam yatnik u formi skeli skladenoyi z zakopanskogo granitu Na yiyi shili vmontovano pogruddya Shepanovskogo avtorstva Grigoriya Kuznevicha Vidlivok vikonano firmoyu Vilgelma Skunzhila Imitaciyu granitnoyi skeli bezkoshtovno stvoriv arhitektor Alfred Zaharevich Zgodom tut zhe pohovano jogo vnuka Stanislava Yana Shepanovskogo yakij zaginuv u aviakatastrofi Teper ce pole 1b Lichakivskogo cvintarya Ekonomist reformatorBuv avtorom praci Zlidni Galichini v cifrah i programa energijnogo rozvitku yiyi ekonomiki pol Nedza Galicji w cyfrach i program energicznego rozwoju gospodarstwa krajowego 1888 yaka stala pershim detalnim opublikovanim opisom ekonomichnoyi situaciyi v regioni ta pershoyu programoyu reformuvannya galickoyi ekonomiki Na pidstavi vidpovidnoyi statistiki naochno pokazav riznicyu u produktivnosti praci ta rivni zhittya mizh Galichinoyu ta krayinami Zahidnoyi Yevropi Prote Shepanovskij proponuvav dolati ekonomichnu vidstalist shlyahom rozrobki naftovih rodovish PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 127 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Ksiega pamiatkowa wydana przez komisje wybrana z lona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1877 1927 Pod red dr Maksymiljana Matakiewicza Lwow Nakladem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1927 S 95 Pomnik s p Stanislawa Szczepanowskiego Slowo Polskie 4 listopada 1904 519 S 6 Krisa L Figol R Lichakivskij nekropol Lviv 2006 S 131 ISBN 966 8955 00 5 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Brzozowski S Stanislaw Szczepanowski pionier rozwoju gornictwa naftowego Historia polskiego przemyslu naftowego T 1 S 36 52 pol Sroka S Szczepanowski Prus Szczepanowski Stanislaw Antoni pseud Piast 1846 1900 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Instytut Historii PAN 2010 S 297 304 pol Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya navchalnij posibnik Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Lviv Vidavnictvo Novij Svit 2000 2019 302 s PosilannyaJacek Szczerbinski Mogl byc europejskim Rockefellerem Lwow i jego mieszkancy