Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шовге́новський райо́н (рос. Шовге́новский райо́н; адиг. Шэуджэн къедзыгъуэ) — адміністративно-територіальна одиниця Республіки Адигея. Офіційна назва: Муніципальне утворення «Шовгеновський район».
| Шовгеновський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Шовгеновский район адиг. Шэуджэн къедзыгъуэ | |||||
| |||||
| Основні дані | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації: |  Адигея | ||||
| Утворений: | 27 липня 1924 | ||||
| Населення: | 16 947 осіб (2012) | ||||
| Площа: | 521,4 км² | ||||
| Населені пункти та поселення | |||||
| Адміністративний центр: | Хакуринохабль | ||||
 | |||||
| Влада | |||||
| Адреса адміністрації: | 385440, Республіка Адигея, Шовгеновський район, аул Хакурінохабль, вулиця Шовгенова, буд. 9 | ||||
| Вебсторінка: | http://adygea.kubic.ru/territory/shovgen/ | ||||
| Голова місцевої думи: | Нальбій Хазретович Хуажев | ||||
Район розташований на північному сході Республіки Адигея. Територію перетинає паралель 45° північної широти. Площа району — 521,4 км².
У складі району 31 населений пункт: 7 аулів, 3 селища, 21 хутір. Адміністративний центр — аул Хакуринохабль.
Заснований 27 липня 1922 року як Фарський округ у складі Адигейської (Черкеської) АО. 2 серпня 1924 року перетворений в Хакурінохабльський район. З 7 лютого 1929 р. — Шовгеновський. З 7 грудня 1956 по 21 березня 1958 рр. був скасований. З 15 лютого 1965 року існує в сучасних межах.
Географія
Клімат Шовгеновського району помірно континентальний, м'який. Кількість опадів в рік — 640 мм, зокрема літом — близько 400 мм. Середня температура в січні −3 °С, абсолютний мінімум −38 °С, середня температура в липні +23 °С, максимум +38 °С. Влітку й восени на річках часті паводки.
Серед ґрунтів переважають чорноземи, луко-чорноземні ґрунти, є лугові солонці і луко-болотні ґрунти. у південно-західній частині району потужність чорнозему досягає 1,5-2 метрів. Площа ріллі — 32 тисячі га, під лісами — близько 4 тисяч га.
Північна частина району розташована в долині річки Лаба, що складається з алювіальних відкладень новітнього часу. Середні висоти над рівнем моря 80-100 м, до південного сходу територія району підвищується. Для ландшафту характерні міжрічкові і міжбалочні рівнини, які повністю розорані. Лісова рослинність збереглася долинами річок. Найбільший лісовий масив — Чорний ліс, площею більше 3 тисяч га. Серед рослинності переважає степова: , пирій, боби і інші трави. У лісах: дуб, ясен, тополя, верба. У підліску: глід, терен, бузина і інші чагарники.
З півночі територію району огинає річка Лаба. Зліва в неї впадають , , Улька, . Окрім Фарсу всі річки степові, з мінливим режимом, витоки — джерельного характеру. Фарс — у верхів'ях типова гірська річка, тому на ній часті підйоми рівня води до критичних відміток.
Населення
Чисельність населення — 16 947 осіб (2012).
- Національний склад
| Народ | Чисельність, 2002, осіб |
|---|---|
| Адиги | 11 000 |
| Росіяни | 5 700 |
| Українці | 200 |
| Татари | 200 |
Історія
Історія Шовгеновського району почалася із створення 27 липня 1922 року Адигейської (Черкеської) автономної області, коли в її складі був створений Фарський округ з центром в аулі Хакурінохабль. Він охоплював території сучасних Красногвардійського, Кошехабльського і Шовгеновського районів. 7—10 грудня 1922 року в аулі Хакурінохабль відбувся перший з'їзд Рад Адигейської (Черкеської) автономної області, що заклав основи сучасної державності Адигеї.
Людина заселила ці місця в глибокій старовині, близько 10-12 тисяч років тому. Зараз на його території розташовано майже 500 пам'ятників археології, історії і культури. Досі серед степових просторів височіють великі кургани. Багато хто з них таїть в собі поховання Катакомбної, і Майкопської культур. Немало поселень і городищ, що відносяться до перших століть нашої ери. Широко сталі відомі святилище «Чемдежуашх» в аулі Кабехабль, курганний комплекс «Уашхиту» біля хутора Дорошенко і багато інших пам'ятників археології. Великі курганні комплекси розташовані за течією річок Улька, Грязнуха й Гіага.
Близькість до Чорноморського узбережжя, захищеність з півночі річками Кубань і Лаба зумовили швидке освоєння території людиною. В давнину тут жили предки адигів — меоти, потім касоги, що створили ранньосередньовіковий (деякі вважають їх предками кабардинців).
Територія району в XIII столітті зазнала нападів монголо-татар, але залишалася в зоні впливу цього часу і входила до складу маловивченого князівства .
У подальші століття ці землі освоюють ногайці, потім їх витіснять адигські народності: , , (або ).
З кінця XVIII століття на територію району остаточно виселяються з верховій річки Білої чемгуї, а ці землі стають ядром . В аулі Хатажукай в 50-60-x роках XIX століття розташувалося одна з резиденцій княжого роду .
У 1841 році по річці Лабі закладається і з цієї миті межа Росії стала проходити річкою. У роки Кавказької війни теміргоївці чинили опір царським військам, але командування Кавказької армії вважало їх «мирними» і створило для їх управління Лабінське приставство. У 1849 році наїб Шаміля в Черкесії Мухаммед-Амін переселив теміргоївців в гори. Але через деякий час вони повернулися на свої місця. У 1857 році через територію району пройшов загін царських військ до місця будівництва фортеці Майкоп. У 1860 році територія князівства була остаточно приєднана до Росії. З 1863 року починається її заселення переселенцями з внутрішніх губерній Росії. З 1865 року територія району входила до складу Лабінського військово-народного округу, з 1871 — , а потім, з 1881 — Майкопського відділу.
У роки Жовтневої революції 1917 р. і Громадянської війни на території Шовгеновського району відбувалися важливі політичні події, що мають величезне значення в житті адигейського народу.
У серпні 1917 р. в аулі Хакурінохабль проходив з'їзд горців Кубані і Чорномор'я, що позначив погляди правлячих класів Адигеї на подальші шляхи розвитку в умовах, що склалися в Росії після Лютневої революції. У листопаді 1917 р. на території Шовгеновського району, в хуторі Касаткін, вперше в Адигеї була встановлена Радянська влада. У 1918 р. територія району стала ареною жорстоких боїв між Добровольчою армією Денікіна і червоногвардійськими загонами. Літом цього ж року в аулах і хуторах вів підпільну роботу перший комісар у справах горців Кубано-Чорноморської Радянської Республіки Мос Хакарович Шовгенов. У серпні 1918 р. він і його дружина — одна з перших адигейців-більшовичок Гошевнай Ідаровна Шовгенова-Дагужієва, були звірячо страчені білогвардійською контррозвідкою. На згадку про М. Х. Шовгенова з 1929 р. район носить його ім'я.
У 1930-х роках в районі активно проводилася колективізація сільського господарства, розвивається культура і освіта.
На фронтах Німецько-радянської війни билося близько 4,5 тисяч уродженців району. Близько 2,5 тисяч з них не повернулися додому.
У період з 9 серпня 1942 року по 3 лютого 1943 року Шовгеновський район був окупований гітлерівськими військами, які нанесли велику утрату народному господарству.
8 листопада 1941 року під Луганськом в Україні зробив свій подвиг уродженець а. Хакурінохабль Хусен Борежевіч Андрухаєв, першим з радянських письменників удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Цього ж високого звання був удостоєний і Василь Савельевіч Лозов, уродженець х. Міхайлов Шовгеновського району, що зробив подвиг 26 жовтня 1943 року при форсуванні Дніпра.
Десятки воїнів-шовгеновців були удостоєні бойових орденів, сотні — медалей.
В кінці 1940-х—початку 1960-х років в районі йшло відновлення господарства, зруйнованого війною. У 1970–1980-і роки модернізуються і будуються нові промислові підприємства. У сільському господарстві врожайність зернових досягає 40-45 ц/га, цукрового буряка — близько 400 ц/га, надої молока — 3,5-4 тисячі кг на фуражну корову. Збільшується поголів'я худоби і птаха, активно розвивається соціальна інфраструктура.
До кінця 1980-х років ХХ століття Шовгеновський район — один з найрозвиненіших в аграрному секторі економіки Адигеї і Краснодарського краю.
Адміністративно-територіальний поділ
| Сільське поселення | Населені пункти |
|---|---|
| |
| |
| |
| |
*Адміністративні центри вказані товстівкою
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shovge novskij rajo n ros Shovge novskij rajo n adig Sheudzhen kedzygue administrativno teritorialna odinicya Respubliki Adigeya Oficijna nazva Municipalne utvorennya Shovgenovskij rajon Shovgenovskij rajonros Shovgenovskij rajon adig Sheudzhen kedzygueGerb PraporOsnovni daniSub yekt Rosijskoyi Federaciyi AdigeyaUtvorenij 27 lipnya 1924Naselennya 16 947 osib 2012 Plosha 521 4 km Naseleni punkti ta poselennyaAdministrativnij centr HakurinohablVladaAdresa administraciyi 385440 Respublika Adigeya Shovgenovskij rajon aul Hakurinohabl vulicya Shovgenova bud 9Vebstorinka http adygea kubic ru territory shovgen Golova miscevoyi dumi Nalbij Hazretovich Huazhev Rajon roztashovanij na pivnichnomu shodi Respubliki Adigeya Teritoriyu peretinaye paralel 45 pivnichnoyi shiroti Plosha rajonu 521 4 km U skladi rajonu 31 naselenij punkt 7 auliv 3 selisha 21 hutir Administrativnij centr aul Hakurinohabl Zasnovanij 27 lipnya 1922 roku yak Farskij okrug u skladi Adigejskoyi Cherkeskoyi AO 2 serpnya 1924 roku peretvorenij v Hakurinohablskij rajon Z 7 lyutogo 1929 r Shovgenovskij Z 7 grudnya 1956 po 21 bereznya 1958 rr buv skasovanij Z 15 lyutogo 1965 roku isnuye v suchasnih mezhah GeografiyaKlimat Shovgenovskogo rajonu pomirno kontinentalnij m yakij Kilkist opadiv v rik 640 mm zokrema litom blizko 400 mm Serednya temperatura v sichni 3 S absolyutnij minimum 38 S serednya temperatura v lipni 23 S maksimum 38 S Vlitku j voseni na richkah chasti pavodki Sered gruntiv perevazhayut chornozemi luko chornozemni grunti ye lugovi solonci i luko bolotni grunti u pivdenno zahidnij chastini rajonu potuzhnist chornozemu dosyagaye 1 5 2 metriv Plosha rilli 32 tisyachi ga pid lisami blizko 4 tisyach ga Pivnichna chastina rajonu roztashovana v dolini richki Laba sho skladayetsya z alyuvialnih vidkladen novitnogo chasu Seredni visoti nad rivnem morya 80 100 m do pivdennogo shodu teritoriya rajonu pidvishuyetsya Dlya landshaftu harakterni mizhrichkovi i mizhbalochni rivnini yaki povnistyu rozorani Lisova roslinnist zbereglasya dolinami richok Najbilshij lisovij masiv Chornij lis plosheyu bilshe 3 tisyach ga Sered roslinnosti perevazhaye stepova pirij bobi i inshi travi U lisah dub yasen topolya verba U pidlisku glid teren buzina i inshi chagarniki Z pivnochi teritoriyu rajonu oginaye richka Laba Zliva v neyi vpadayut Ulka Okrim Farsu vsi richki stepovi z minlivim rezhimom vitoki dzherelnogo harakteru Fars u verhiv yah tipova girska richka tomu na nij chasti pidjomi rivnya vodi do kritichnih vidmitok Z korisnih kopalini ye pisok gravij glini NaselennyaChiselnist naselennya 16 947 osib 2012 Nacionalnij skladNarod Chiselnist 2002 osibAdigi 11 000Rosiyani 5 700Ukrayinci 200Tatari 200IstoriyaIstoriya Shovgenovskogo rajonu pochalasya iz stvorennya 27 lipnya 1922 roku Adigejskoyi Cherkeskoyi avtonomnoyi oblasti koli v yiyi skladi buv stvorenij Farskij okrug z centrom v auli Hakurinohabl Vin ohoplyuvav teritoriyi suchasnih Krasnogvardijskogo Koshehablskogo i Shovgenovskogo rajoniv 7 10 grudnya 1922 roku v auli Hakurinohabl vidbuvsya pershij z yizd Rad Adigejskoyi Cherkeskoyi avtonomnoyi oblasti sho zaklav osnovi suchasnoyi derzhavnosti Adigeyi Lyudina zaselila ci miscya v glibokij starovini blizko 10 12 tisyach rokiv tomu Zaraz na jogo teritoriyi roztashovano majzhe 500 pam yatnikiv arheologiyi istoriyi i kulturi Dosi sered stepovih prostoriv visochiyut veliki kurgani Bagato hto z nih tayit v sobi pohovannya Katakombnoyi i Majkopskoyi kultur Nemalo poselen i gorodish sho vidnosyatsya do pershih stolit nashoyi eri Shiroko stali vidomi svyatilishe Chemdezhuashh v auli Kabehabl kurgannij kompleks Uashhitu bilya hutora Doroshenko i bagato inshih pam yatnikiv arheologiyi Veliki kurganni kompleksi roztashovani za techiyeyu richok Ulka Gryaznuha j Giaga Blizkist do Chornomorskogo uzberezhzhya zahishenist z pivnochi richkami Kuban i Laba zumovili shvidke osvoyennya teritoriyi lyudinoyu V davninu tut zhili predki adigiv meoti potim kasogi sho stvorili rannoserednovikovij deyaki vvazhayut yih predkami kabardinciv Teritoriya rajonu v XIII stolitti zaznala napadiv mongolo tatar ale zalishalasya v zoni vplivu cogo chasu i vhodila do skladu malovivchenogo knyazivstva U podalshi stolittya ci zemli osvoyuyut nogajci potim yih vitisnyat adigski narodnosti abo Z kincya XVIII stolittya na teritoriyu rajonu ostatochno viselyayutsya z verhovij richki Biloyi chemguyi a ci zemli stayut yadrom V auli Hatazhukaj v 50 60 x rokah XIX stolittya roztashuvalosya odna z rezidencij knyazhogo rodu U 1841 roci po richci Labi zakladayetsya i z ciyeyi miti mezha Rosiyi stala prohoditi richkoyu U roki Kavkazkoyi vijni temirgoyivci chinili opir carskim vijskam ale komanduvannya Kavkazkoyi armiyi vvazhalo yih mirnimi i stvorilo dlya yih upravlinnya Labinske pristavstvo U 1849 roci nayib Shamilya v Cherkesiyi Muhammed Amin pereseliv temirgoyivciv v gori Ale cherez deyakij chas voni povernulisya na svoyi miscya U 1857 roci cherez teritoriyu rajonu projshov zagin carskih vijsk do miscya budivnictva forteci Majkop U 1860 roci teritoriya knyazivstva bula ostatochno priyednana do Rosiyi Z 1863 roku pochinayetsya yiyi zaselennya pereselencyami z vnutrishnih gubernij Rosiyi Z 1865 roku teritoriya rajonu vhodila do skladu Labinskogo vijskovo narodnogo okrugu z 1871 a potim z 1881 Majkopskogo viddilu U roki Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 r i Gromadyanskoyi vijni na teritoriyi Shovgenovskogo rajonu vidbuvalisya vazhlivi politichni podiyi sho mayut velichezne znachennya v zhitti adigejskogo narodu U serpni 1917 r v auli Hakurinohabl prohodiv z yizd gorciv Kubani i Chornomor ya sho poznachiv poglyadi pravlyachih klasiv Adigeyi na podalshi shlyahi rozvitku v umovah sho sklalisya v Rosiyi pislya Lyutnevoyi revolyuciyi U listopadi 1917 r na teritoriyi Shovgenovskogo rajonu v hutori Kasatkin vpershe v Adigeyi bula vstanovlena Radyanska vlada U 1918 r teritoriya rajonu stala arenoyu zhorstokih boyiv mizh Dobrovolchoyu armiyeyu Denikina i chervonogvardijskimi zagonami Litom cogo zh roku v aulah i hutorah viv pidpilnu robotu pershij komisar u spravah gorciv Kubano Chornomorskoyi Radyanskoyi Respubliki Mos Hakarovich Shovgenov U serpni 1918 r vin i jogo druzhina odna z pershih adigejciv bilshovichok Goshevnaj Idarovna Shovgenova Daguzhiyeva buli zviryacho stracheni bilogvardijskoyu kontrrozvidkoyu Na zgadku pro M H Shovgenova z 1929 r rajon nosit jogo im ya U 1930 h rokah v rajoni aktivno provodilasya kolektivizaciya silskogo gospodarstva rozvivayetsya kultura i osvita Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni bilosya blizko 4 5 tisyach urodzhenciv rajonu Blizko 2 5 tisyach z nih ne povernulisya dodomu U period z 9 serpnya 1942 roku po 3 lyutogo 1943 roku Shovgenovskij rajon buv okupovanij gitlerivskimi vijskami yaki nanesli veliku utratu narodnomu gospodarstvu 8 listopada 1941 roku pid Luganskom v Ukrayini zrobiv svij podvig urodzhenec a Hakurinohabl Husen Borezhevich Andruhayev pershim z radyanskih pismennikiv udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Cogo zh visokogo zvannya buv udostoyenij i Vasil Savelevich Lozov urodzhenec h Mihajlov Shovgenovskogo rajonu sho zrobiv podvig 26 zhovtnya 1943 roku pri forsuvanni Dnipra Desyatki voyiniv shovgenovciv buli udostoyeni bojovih ordeniv sotni medalej V kinci 1940 h pochatku 1960 h rokiv v rajoni jshlo vidnovlennya gospodarstva zrujnovanogo vijnoyu U 1970 1980 i roki modernizuyutsya i buduyutsya novi promislovi pidpriyemstva U silskomu gospodarstvi vrozhajnist zernovih dosyagaye 40 45 c ga cukrovogo buryaka blizko 400 c ga nadoyi moloka 3 5 4 tisyachi kg na furazhnu korovu Zbilshuyetsya pogoliv ya hudobi i ptaha aktivno rozvivayetsya socialna infrastruktura Do kincya 1980 h rokiv HH stolittya Shovgenovskij rajon odin z najrozvinenishih v agrarnomu sektori ekonomiki Adigeyi i Krasnodarskogo krayu Administrativno teritorialnij podilSilske poselennya Naseleni punktiaul Dzherokaj hutir Semono Makarenskij hutir Svobodnij Trudhutir Dukmasov hutir Kasatkin hutir Mamacev hutir Mokronazarov hutir Oryehov hutir Pentyuhov hutir Pikalin hutir Tihonov hutir Chikalovselishe Zarevo hutir Veselij hutir Doroshenko hutir Zadunayevskij hutir Kelemetov hutir Lejboabazov hutir Mihajlov hutir Novorusov selishe Ulskij hutir Chernishevaul Mamhegaul Hakurinohabl hutir Kirov hutir Hapachevaul Pshicho aul Kabehabl selishe Lyeshoznij aul Pshizov aul Hatazhukaj Administrativni centri vkazani tovstivkoyu