Чоботарство, або шевство — ремесло, що займається виробництвом і ремонтом взуття.
Професія чоботаря (шевця) породила безліч явищ сучасної культури, наприклад, приказку «швець без чобіт». Шевцями також називають майстрів із ремонту взуття.
Історія
Чоботарство — традиційне ремесло, що сягає корінням углиб століть і є мистецтвом виготовлення взуття різного призначення і видів. В наш час[] ручне виготовлення взуття шевцями або чоботарями майже зникло, витіснене індустріальним виробництвом взуття допомогою верстатів і операційних ліній. Також зник кустарний, одиночний спосіб виробництва взуття, поступившись місцем великим компаніям-виробникам.
Виробники взуття виробляють велике коло різних взуттєвих виробів, включаючи черевики, сандалі, мокасини і сабо.
Чоботарство в Україні
Чоботарство в Україні відоме з княжої доби (10 століття), коли шевця звали «кожом'яка» (кожум'яка) або «усмошвець»; перший виправляв (м'яв) шкіру, а другий шив взуття з черевної шкіри («чреве», «черевіе») тварин, звідки і сучасна назва «черевики». Спочатку майстер взуття був кожом'якою і шевцем. У літописі «Повість временних літ» записана легенда про звитяжця кожом'яку, який 992 за князя Володимира Великого переміг у поєдинку печеніга під Переяславом; у Радзивілловському літописі кожом'яку названо «Ян Усмошвець», а в Україні зберігся переказ про Кирила чи Микиту Кожом'яку.
У більших містах, таких як Київ, Чернігів , Переяслав, чоботарі мали свої дільниці чи вулиці. У Києві на Подолі існувала історична місцевість Кожум'яки, розташована між Старокиївською горою і Замковою горою, де жили за часів Київської Русі ремісники шевці-кожум'яки. Тепер на цьому місці проходить Кожум'яцька вулиця. З цих часів шевці творили свої товариства, своєрідні зародки пізніших цехів. Татарська навала довела до занепаду чоботарство, яке знову відновлювалося з другої половини 14 століття завдяки постанням цехів у системі маґдебурзького права.
Один з перших шевських цехів постав у Перемишлі 1381 року, згодом вони поширилися в містах і містечках Галичини, Волині й на Наддніпрянщині. З XVI століття на західноукраїнських землях почалася дискримінація українських ремісників, які не хотіли вступати до цехів, бо, наприклад, привілеями у Львові користувалися тільки шевці-католики, поляки або німці. Тому й велася боротьба українських майстрів львівського шевського цеху 1639 року за рівноправність з поляками.
Один з найбільших цехів шевців був у Києві, який з початку XVI століття знаходився на Подолі. Цей шевський цех мав свій устрій, своєрідний одяг (уніформу), свою корогву і печатку. На емблемі подільських швеців було зображено великий чобіт в оточенні різних жіночих чобітків і черевиків. З середини 18 століття було споруджено у Києві будинок шевського цеху в стилі українського бароко. У цьому будинку відбувалися збори братчиків — майстрів-шевців, а також їхні суди, урочисті церемоніяли і ритуали. У цьому ж будинку діяла також школа для міщан-шевців. У 1762 році київський шевський цех об'єднував 643 майстри. У Києві він проіснував до 1886 року, коли його перетворено на спілку «Взаємодопомога».
Добре організовані були швеці у Гадячі, де в 1730-их роках було кілька шевських професійних спілок. У 17-19 столітті чоботарство розвивалося також у Полтаві, Чернігові, Новгород-Сіверському, Стародубі, Ніжині. Головнішими осередками шевського домашнього промислу на Наддніпрянщині були Решетилівка, Охтирка, Березна, Сміле, Ічня, Котельва, Семенівка та ін.
За австрійським переписом 1773 року у Галичині працювали 5 500 швеців. Тут шевський домашній промисел був розвинений у Городку, Куликові, Буську, Угневі (виробництво чобіт), Старому Самборі, Риботичах, Надвірній, Бучачі, Потоці. У містечку Угневі існувала в 1889—1899 роках єдина в Галичині фахова школа для підвищення кваліфікації швеців, якою керував О. Целевич.
До середини 19 століття чоботарство було ручне, згодом у великих підприємствах напівмеханізоване. До 1917 року шевське ремесло постачало 90 % продукції взуття, решта вироблялася фабричним способом. Починаючи з 1920-их років розвинулася фабрична продукція взуття.
Технології
Пошиття
Пошиттю передували обробка шкіри й розкроювання. Для виготовлення чобіт викроювали такі деталі: передок, задник (іноді окремо халяву), підкладки — футор (підкладку халяви), капик (підкладку закаблука), піднаряд (підкладку передка) і вшивні елементи — рант (вузький ремінець з товстої шкіри, який служить зв'язком між підошвою і самим чоботом) і кранець (він замінює рант біля підбора), прошви.
Оскільки натуральна шкіра є дорогим і неоднорідним у своїх різних частинах матеріалом, то кожну частину чобота викроювали з відповідного місця шкури. Підошву викроювали з хребтової частини волової або буйволової шкіри, внутрішню устілку — із слабших частин такої ж шкіри, а на складові підборів («фліки») ішли різні обрізки. Рант і кранець вирізували з частини шкури середньої товщини. Рант зрізували навкоси з одного боку (у перерізі він мав форму неправильної трапеції), а кранець розрізували по діагоналі на два ремінці клиноподібного перерізу. Перед роботою все заготовлені деталі наскрізь промочували в чистій воді і потім давали їм підсохнути, щоб шкіра залишалася лише дуже вологою.
Потім футор, капик і піднаряд підклеювали клейстером до передка і задника, футор і капик прострочували по краях, а краї піднаряда обережно підшивали так, щоб шов не проникав через всю товщу шкіри назовні, пришивали «вушка» і тачали вертикальний шов халяви. Після того заготовку чобота натягали на колодку: на підошву її наколочували спочатку устілку, сильно розмочену і проколочену молотком так, щоб вона добре прилягала до колодки, потім надівали заготовку і огинали краї шкіри біля носка, злегка приколочуючи її оббивними гвіздками або спеціальними «тексами» (англ. tacks — «цвяшки, кнопки»). Потім затяжними кліщами натягали і проколочували молотком задник, після нього — бокові краї чобота. Від правильності затягування залежав вигляд готового чобота. Після затягування припасовували підошву, сильно і рівномірно проколочуючи її молотком, не тільки з метою надати їй злегка опуклої форми відповідно колодці, але головним чином для ущільнення матеріалу: в протилежному разі ущільнення відбувалося місцями під час носіння, що приводило до ослаблення швів.
Пришивання підошви починали із зшивання ранта з пришвами (передком і задником) і з устілкою, потім накладали саму підошву і пришивали її до ранта «в два кінці». Між підошвою і устілкою утворювалася облямована рантом заглибина, яку заповнювали шматком шкіри — «єленкою» (від нім. Gelenkstück), у носковій частині — повстю або картоном; а якщо хотіли потовщити підошву, підкладали шар корку. У місці закаблука ранта не було: завдяки косому зрізу він потоншувався дозаду і поступово сходив нанівець; шкіра задника безпосередньо з'єднувалася з підошвою. Підошва в задній частині мала опуклу форму, для її вирівнювання приколочували згорнуту підковоподібно смугу шкіри — кранець. На вирівнену поверхню підошви наклеювали фліки підбора, приколочуючи їх металевими шпильками.
Зшиті чоботи обробляли різними інструментами: зрізкою ранта і урізником — уріз (край підошви і ранта), гладилками і токмачками — підбор. Обробку закінчували змазуванням шевським чорнилом і ваксою.
Шевський інструмент
-
- Закрійний ніж
- Ніж з клиноподібним лезом
- Ніж з криволінійним вістрям
- Ніж для спускання ранта — застосовується для потоншення краю ранта
- Ляпісний ніж — ніж з гакоподібним вістрям, призначений для вибирання увігнутих місць при виготовлянні дерев'яних каблуків (замість нього можуть використовувати півкруглою стамескою)
- Урізний ніж — для обробки урізів, спроряджений захисною пластинкою для запобігання порізам верху взуття
- Прошовний ніж — для зрізання прошви (ушитої в шов вузької смужки шкіри) в халявах чобіт врівень з поверхнею
- Ніж-півмісяць — інструмент для шерфування (потоншування крайок шкіри)
- Стріхіль (стрихіль, стрихулець, стрих) — тупий ніж для вирівнювання шкіри
- Швайка — товсте шило
- Шила
- Прямі шила
- Форштик (нім. Vorstich) — пряме шило для отворів під дерев'яні цвяшки.
- Вигнуті шила
- Шила з гачками (човникові) — призначені для просилювання дратви, можуть бути прямими й вигнутими
- Ножиці — для розкроювання не дуже товстої шкіри
- Гладилки — пластинки з двома ручками, призначені для вигладжування і полірування підошв
- Молоток — для забивання цвяхів
- Шевський молоток
- Молоток з видовженим бойком
- Молоток з гумовою накладкою
- Затяжні кліщі — інструмент для затягування крайки верху взуття, можуть споряджатися молотковим бойком
- Обценьки — інструмент для виймання цвяхів
- Цвяховиймач — інструмент у вигляді мініатюрного цвяходера на дерев'яній ручці, призначений для виймання цвяхів, шпильок
- Викрутки — інструмент для вигвинчування шурупів з підошов
- Рашпілі
- Напилки
- Голки — для пришивання дрібних деталей
- Коліщатко намічальне — для розмічання місць проколів
- Рантове коліщатко, накатник для ранта — призначене для накочування гребеневої доріжки на верхню поверхню ранта
- П'яткове коліщатко — призначене для накочування декоративної лінії навколо каблука
- Урізник — для полірування підошовного урізу
- Кантик — для полірування підошовного урізу. На відміну від урізника має округлений профіль без канавок
- Токмачка, шовкунець, шолгун — інструмент з округлою робочою частиною, що використовується для полірування бічної поверхні каблуків, ходової частини підошви, розгладжування клейових латок.
- Відводка — для обробки крокулів каблука й строчок задника
- Підрізка — пластинка зі спущеним краєм, що використовується для захисту заготовки від порізів при обрізанні каблука й урізу підошви
- Шевська колодка, копил — пристосування для підтримки форми взуття в процесі її виготовлення, за формою нагадує людську стопу. Більшість шевців використовують колодки, зроблені з дерева або металу, але, останнім часом, часто матеріалом для колодки служить пластик. Деякі колодки є прямими, в той час як інші різняться — одна для лівої ноги, інша — для правої.
- Шевська лапа — стійка з пластинкою наверху у формі підошви, на ній забивають цвяхи, околочують шви, загинають підметки
- Колодковий гачок — призначений для витягання колодки з готового взуття
Для скріплення деталей взуття використовують , зсукану за допомогою воску чи смоли, шпильки, шевські цвяхи, клей.
- Інструмент шевця: затяжні кліщі, молоток з видовженим бойком, урізники, токмачки, кантики
- Ніж-півмісяць
- Токмачка
- Коліщатка
- Молотки з видовженим бойком
- Ножі закрійні й з клиноподібним лезом
- Шила
- Ляпісні ножі
- Урізники
Культура
Прізвища
Шевство тісно пов'язане з побутом, від назви професії походять українські прізвища Швець, Шевчук, Шевченко, , , , російські Сапожников і Швецов, німецьке Шумахер. Крім того, шевство залишило тривкі сліди в топонімічних назвах (Шевське, Шевці, , Шевченки, Кожум'яки), народній творчості і фольклорі.
Прислів'я, мовні звороти
- Ковалева кобила і шевцева жінка ходять звичайно босі
- Він і швець, і жнець, і в дуду грець (і коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець)
- Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив!
- Швець знай своє шевство, а у кравецтво не мішайся
- Пришити (свою) (пришву) — не досить тактовно доповнити сказане кимсь, втрутитися в чужу розмову (також вживається в значенні «Дати комусь прізвисько, поглузувати з когось»)
Інше
- Чоботар — українська назва птаха Recurvirostra avosetta, яку він отримав за довгий загнутий дзьоб, що нагадує чоботарське шило (інша назва — шилодзьобка).
Див. також
Примітки
- Футор // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Піднаряд // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Флік // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Сапожное мастерство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Стріхіль // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Стріхіль // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1853. — 1000 екз.
- Токмачка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Шовкунець // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Шолгун // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Література
- А. Жуковський/ Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чоботарство |
- Historical footwear (англ.)
- — Addendum to a (non-available) article on how to make shoes (англ.)
- Simple Shoemaking — Commercial site about shoemaking (англ.)
- Bootmaker dot com — Various commercial and non-commercial resources about bootmaking (англ.)
- Shoemaking book — Bespoke Shoemaking, A Comprehensive Guide to Handmade Footwear book (англ.)
- The Cordwainer Bespoke and Orthopaedic Shoemaker (англ.)
- Shoemakers forum Shoemaker's forum (англ.)
- UK shoemakers website (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Shvec perenapravlyaye syudi div takozh Shvec prizvishe Chobotarstvo abo shevstvo remeslo sho zajmayetsya virobnictvom i remontom vzuttya Chobotar na vulici Mumbayi Indiya Profesiya chobotarya shevcya porodila bezlich yavish suchasnoyi kulturi napriklad prikazku shvec bez chobit Shevcyami takozh nazivayut majstriv iz remontu vzuttya IstoriyaChobotarstvo tradicijne remeslo sho syagaye korinnyam uglib stolit i ye mistectvom vigotovlennya vzuttya riznogo priznachennya i vidiv V nash chas koli ruchne vigotovlennya vzuttya shevcyami abo chobotaryami majzhe zniklo vitisnene industrialnim virobnictvom vzuttya dopomogoyu verstativ i operacijnih linij Takozh znik kustarnij odinochnij sposib virobnictva vzuttya postupivshis miscem velikim kompaniyam virobnikam Virobniki vzuttya viroblyayut velike kolo riznih vzuttyevih virobiv vklyuchayuchi chereviki sandali mokasini i sabo Chobotarstvo v Ukrayini Shvec u Kremenci 1914 Chobotarstvo v Ukrayini vidome z knyazhoyi dobi 10 stolittya koli shevcya zvali kozhom yaka kozhum yaka abo usmoshvec pershij vipravlyav m yav shkiru a drugij shiv vzuttya z cherevnoyi shkiri chreve cherevie tvarin zvidki i suchasna nazva chereviki Spochatku majster vzuttya buv kozhom yakoyu i shevcem U litopisi Povist vremennih lit zapisana legenda pro zvityazhcya kozhom yaku yakij 992 za knyazya Volodimira Velikogo peremig u poyedinku pecheniga pid Pereyaslavom u Radzivillovskomu litopisi kozhom yaku nazvano Yan Usmoshvec a v Ukrayini zberigsya perekaz pro Kirila chi Mikitu Kozhom yaku Budinok shevskogo cehu u Kiyevi U bilshih mistah takih yak Kiyiv Chernigiv Pereyaslav chobotari mali svoyi dilnici chi vulici U Kiyevi na Podoli isnuvala istorichna miscevist Kozhum yaki roztashovana mizh Starokiyivskoyu goroyu i Zamkovoyu goroyu de zhili za chasiv Kiyivskoyi Rusi remisniki shevci kozhum yaki Teper na comu misci prohodit Kozhum yacka vulicya Z cih chasiv shevci tvorili svoyi tovaristva svoyeridni zarodki piznishih cehiv Tatarska navala dovela do zanepadu chobotarstvo yake znovu vidnovlyuvalosya z drugoyi polovini 14 stolittya zavdyaki postannyam cehiv u sistemi magdeburzkogo prava Odin z pershih shevskih cehiv postav u Peremishli 1381 roku zgodom voni poshirilisya v mistah i mistechkah Galichini Volini j na Naddnipryanshini Z XVI stolittya na zahidnoukrayinskih zemlyah pochalasya diskriminaciya ukrayinskih remisnikiv yaki ne hotili vstupati do cehiv bo napriklad privileyami u Lvovi koristuvalisya tilki shevci katoliki polyaki abo nimci Tomu j velasya borotba ukrayinskih majstriv lvivskogo shevskogo cehu 1639 roku za rivnopravnist z polyakami Odin z najbilshih cehiv shevciv buv u Kiyevi yakij z pochatku XVI stolittya znahodivsya na Podoli Cej shevskij ceh mav svij ustrij svoyeridnij odyag uniformu svoyu korogvu i pechatku Na emblemi podilskih shveciv bulo zobrazheno velikij chobit v otochenni riznih zhinochih chobitkiv i cherevikiv Z seredini 18 stolittya bulo sporudzheno u Kiyevi budinok shevskogo cehu v stili ukrayinskogo baroko U comu budinku vidbuvalisya zbori bratchikiv majstriv shevciv a takozh yihni sudi urochisti ceremoniyali i rituali U comu zh budinku diyala takozh shkola dlya mishan shevciv U 1762 roci kiyivskij shevskij ceh ob yednuvav 643 majstri U Kiyevi vin proisnuvav do 1886 roku koli jogo peretvoreno na spilku Vzayemodopomoga Dobre organizovani buli shveci u Gadyachi de v 1730 ih rokah bulo kilka shevskih profesijnih spilok U 17 19 stolitti chobotarstvo rozvivalosya takozh u Poltavi Chernigovi Novgorod Siverskomu Starodubi Nizhini Golovnishimi oseredkami shevskogo domashnogo promislu na Naddnipryanshini buli Reshetilivka Ohtirka Berezna Smile Ichnya Kotelva Semenivka ta in Za avstrijskim perepisom 1773 roku u Galichini pracyuvali 5 500 shveciv Tut shevskij domashnij promisel buv rozvinenij u Gorodku Kulikovi Busku Ugnevi virobnictvo chobit Staromu Sambori Ribotichah Nadvirnij Buchachi Potoci U mistechku Ugnevi isnuvala v 1889 1899 rokah yedina v Galichini fahova shkola dlya pidvishennya kvalifikaciyi shveciv yakoyu keruvav O Celevich Do seredini 19 stolittya chobotarstvo bulo ruchne zgodom u velikih pidpriyemstvah napivmehanizovane Do 1917 roku shevske remeslo postachalo 90 produkciyi vzuttya reshta viroblyalasya fabrichnim sposobom Pochinayuchi z 1920 ih rokiv rozvinulasya fabrichna produkciya vzuttya TehnologiyiDetali chobota prijomi prosilennya dratvi j shevski instrumenti Ilyustraciya zi statti Sapozhnoe masterstvo z Enciklopedichnogo slovnika Brokgauza i Yefrona Poshittya Poshittyu pereduvali obrobka shkiri j rozkroyuvannya Dlya vigotovlennya chobit vikroyuvali taki detali peredok zadnik inodi okremo halyavu pidkladki futor pidkladku halyavi kapik pidkladku zakabluka pidnaryad pidkladku peredka i vshivni elementi rant vuzkij reminec z tovstoyi shkiri yakij sluzhit zv yazkom mizh pidoshvoyu i samim chobotom i kranec vin zaminyuye rant bilya pidbora proshvi Oskilki naturalna shkira ye dorogim i neodnoridnim u svoyih riznih chastinah materialom to kozhnu chastinu chobota vikroyuvali z vidpovidnogo miscya shkuri Pidoshvu vikroyuvali z hrebtovoyi chastini volovoyi abo bujvolovoyi shkiri vnutrishnyu ustilku iz slabshih chastin takoyi zh shkiri a na skladovi pidboriv fliki ishli rizni obrizki Rant i kranec virizuvali z chastini shkuri serednoyi tovshini Rant zrizuvali navkosi z odnogo boku u pererizi vin mav formu nepravilnoyi trapeciyi a kranec rozrizuvali po diagonali na dva reminci klinopodibnogo pererizu Pered robotoyu vse zagotovleni detali naskriz promochuvali v chistij vodi i potim davali yim pidsohnuti shob shkira zalishalasya lishe duzhe vologoyu Potim futor kapik i pidnaryad pidkleyuvali klejsterom do peredka i zadnika futor i kapik prostrochuvali po krayah a krayi pidnaryada oberezhno pidshivali tak shob shov ne pronikav cherez vsyu tovshu shkiri nazovni prishivali vushka i tachali vertikalnij shov halyavi Pislya togo zagotovku chobota natyagali na kolodku na pidoshvu yiyi nakolochuvali spochatku ustilku silno rozmochenu i prokolochenu molotkom tak shob vona dobre prilyagala do kolodki potim nadivali zagotovku i oginali krayi shkiri bilya noska zlegka prikolochuyuchi yiyi obbivnimi gvizdkami abo specialnimi teksami angl tacks cvyashki knopki Potim zatyazhnimi klishami natyagali i prokolochuvali molotkom zadnik pislya nogo bokovi krayi chobota Vid pravilnosti zatyaguvannya zalezhav viglyad gotovogo chobota Pislya zatyaguvannya pripasovuvali pidoshvu silno i rivnomirno prokolochuyuchi yiyi molotkom ne tilki z metoyu nadati yij zlegka opukloyi formi vidpovidno kolodci ale golovnim chinom dlya ushilnennya materialu v protilezhnomu razi ushilnennya vidbuvalosya miscyami pid chas nosinnya sho privodilo do oslablennya shviv Prishivannya pidoshvi pochinali iz zshivannya ranta z prishvami peredkom i zadnikom i z ustilkoyu potim nakladali samu pidoshvu i prishivali yiyi do ranta v dva kinci Mizh pidoshvoyu i ustilkoyu utvoryuvalasya oblyamovana rantom zaglibina yaku zapovnyuvali shmatkom shkiri yelenkoyu vid nim Gelenkstuck u noskovij chastini povstyu abo kartonom a yaksho hotili potovshiti pidoshvu pidkladali shar korku U misci zakabluka ranta ne bulo zavdyaki kosomu zrizu vin potonshuvavsya dozadu i postupovo shodiv nanivec shkira zadnika bezposeredno z yednuvalasya z pidoshvoyu Pidoshva v zadnij chastini mala opuklu formu dlya yiyi virivnyuvannya prikolochuvali zgornutu pidkovopodibno smugu shkiri kranec Na virivnenu poverhnyu pidoshvi nakleyuvali fliki pidbora prikolochuyuchi yih metalevimi shpilkami Zshiti choboti obroblyali riznimi instrumentami zrizkoyu ranta i uriznikom uriz kraj pidoshvi i ranta gladilkami i tokmachkami pidbor Obrobku zakinchuvali zmazuvannyam shevskim chornilom i vaksoyu Shevskij instrument Zakrijnij nizh Nizh z klinopodibnim lezom Nizh z krivolinijnim vistryam Nizh dlya spuskannya ranta zastosovuyetsya dlya potonshennya krayu ranta Lyapisnij nizh nizh z gakopodibnim vistryam priznachenij dlya vibirannya uvignutih misc pri vigotovlyanni derev yanih kablukiv zamist nogo mozhut vikoristovuvati pivkrugloyu stameskoyu Uriznij nizh dlya obrobki uriziv sproryadzhenij zahisnoyu plastinkoyu dlya zapobigannya porizam verhu vzuttya Proshovnij nizh dlya zrizannya proshvi ushitoyi v shov vuzkoyi smuzhki shkiri v halyavah chobit vriven z poverhneyu Nizh pivmisyac instrument dlya sherfuvannya potonshuvannya krajok shkiri Strihil strihil strihulec strih tupij nizh dlya virivnyuvannya shkiri Shvajka tovste shilo Shila Pryami shila Forshtik nim Vorstich pryame shilo dlya otvoriv pid derev yani cvyashki Vignuti shila Shila z gachkami chovnikovi priznacheni dlya prosilyuvannya dratvi mozhut buti pryamimi j vignutimi Nozhici dlya rozkroyuvannya ne duzhe tovstoyi shkiri Gladilki plastinki z dvoma ruchkami priznacheni dlya vigladzhuvannya i poliruvannya pidoshv Molotok dlya zabivannya cvyahiv Shevskij molotok Molotok z vidovzhenim bojkom Molotok z gumovoyu nakladkoyu Zatyazhni klishi instrument dlya zatyaguvannya krajki verhu vzuttya mozhut sporyadzhatisya molotkovim bojkom Obcenki instrument dlya vijmannya cvyahiv Cvyahovijmach instrument u viglyadi miniatyurnogo cvyahodera na derev yanij ruchci priznachenij dlya vijmannya cvyahiv shpilok Vikrutki instrument dlya vigvinchuvannya shurupiv z pidoshov Rashpili Napilki Golki dlya prishivannya dribnih detalej Kolishatko namichalne dlya rozmichannya misc prokoliv Rantove kolishatko nakatnik dlya ranta priznachene dlya nakochuvannya grebenevoyi dorizhki na verhnyu poverhnyu ranta P yatkove kolishatko priznachene dlya nakochuvannya dekorativnoyi liniyi navkolo kabluka Uriznik dlya poliruvannya pidoshovnogo urizu Kantik dlya poliruvannya pidoshovnogo urizu Na vidminu vid uriznika maye okruglenij profil bez kanavok Tokmachka shovkunec sholgun instrument z okrugloyu robochoyu chastinoyu sho vikoristovuyetsya dlya poliruvannya bichnoyi poverhni kablukiv hodovoyi chastini pidoshvi rozgladzhuvannya klejovih latok Vidvodka dlya obrobki krokuliv kabluka j strochok zadnika Pidrizka plastinka zi spushenim krayem sho vikoristovuyetsya dlya zahistu zagotovki vid poriziv pri obrizanni kabluka j urizu pidoshvi Shevska kolodka kopil pristosuvannya dlya pidtrimki formi vzuttya v procesi yiyi vigotovlennya za formoyu nagaduye lyudsku stopu Bilshist shevciv vikoristovuyut kolodki zrobleni z dereva abo metalu ale ostannim chasom chasto materialom dlya kolodki sluzhit plastik Deyaki kolodki ye pryamimi v toj chas yak inshi riznyatsya odna dlya livoyi nogi insha dlya pravoyi Shevska lapa stijka z plastinkoyu naverhu u formi pidoshvi na nij zabivayut cvyahi okolochuyut shvi zaginayut pidmetki Kolodkovij gachok priznachenij dlya vityagannya kolodki z gotovogo vzuttya Dlya skriplennya detalej vzuttya vikoristovuyut zsukanu za dopomogoyu vosku chi smoli shpilki shevski cvyahi klej Instrument shevcya zatyazhni klishi molotok z vidovzhenim bojkom urizniki tokmachki kantiki Nizh pivmisyac Tokmachka Kolishatka Molotki z vidovzhenim bojkom Nozhi zakrijni j z klinopodibnim lezom Shila Lyapisni nozhi UriznikiKulturaPrizvisha Shevstvo tisno pov yazane z pobutom vid nazvi profesiyi pohodyat ukrayinski prizvisha Shvec Shevchuk Shevchenko rosijski Sapozhnikov i Shvecov nimecke Shumaher Krim togo shevstvo zalishilo trivki slidi v toponimichnih nazvah Shevske Shevci Shevchenki Kozhum yaki narodnij tvorchosti i folklori Prisliv ya movni zvoroti Kovaleva kobila i shevceva zhinka hodyat zvichajno bosi Vin i shvec i zhnec i v dudu grec i koval i shvec i kravec i na dudu grec Sho b to buv za shvec koli b usim na odin kopil choboti shiv Shvec znaj svoye shevstvo a u kravectvo ne mishajsya Prishiti svoyu prishvu ne dosit taktovno dopovniti skazane kims vtrutitisya v chuzhu rozmovu takozh vzhivayetsya v znachenni Dati komus prizvisko pogluzuvati z kogos Inshe Chobotar ukrayinska nazva ptaha Recurvirostra avosetta yaku vin otrimav za dovgij zagnutij dzob sho nagaduye chobotarske shilo insha nazva shilodzobka Div takozhPrimitkiFutor Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pidnaryad Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Flik Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Sapozhnoe masterstvo Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Strihil Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Strihil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1853 1000 ekz Tokmachka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Shovkunec Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Sholgun Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 LiteraturaA Zhukovskij Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chobotarstvo Historical footwear angl Addendum to a non available article on how to make shoes angl Simple Shoemaking Commercial site about shoemaking angl Bootmaker dot com Various commercial and non commercial resources about bootmaking angl Shoemaking book Bespoke Shoemaking A Comprehensive Guide to Handmade Footwear book angl The Cordwainer Bespoke and Orthopaedic Shoemaker angl Shoemakers forum Shoemaker s forum angl UK shoemakers website angl