Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ша мбала міфічна країна первісно згадувана в індуїстських і буддистських переказах і пророцтвах схована в Гімалаях За по

Шамбала (міфологія)

Шамбала (міфологія)

Ша́мбала — міфічна країна, первісно згадувана в індуїстських і буддистських переказах і пророцтвах, схована в Гімалаях. За повір'ям, там народиться цар, який очолить армію для великої боротьби зі злом. Отримала значний відгук в езотериці та окультизмі як місце, де зберігаються таємні знання. В художніх творах нерідко ототожнюється з країною Шангрі-Ла чи Аґартою.

image
«Пісня Шамбали». картина Миколи Реріха, 1943 р.

Шамбала в стародавній літературі

image
Ідам в оточенні 25 царів Шамбали

Вперше Шамбала як Самбгала згадується в «Магабгараті». Там таку назву має селище, де народиться цар-двіджа Калкі Вішнуяшас, який разом з брахманами принесе порядок у світ і знищить варварів млеччха.

Перша згадка про Шамбалу в буддійських текстах наявна в Калачакра-тантрі, укладеній в X ст. Вона, згідно переказів, збереглася з часів царя Шамбали Сучандри, який відвідав Будду Шак'ямуні, після чого повернуся в Шамбалу. В тексті описується, що в майбутньому саме в Шамбалі правитиме Будда Майтрея, котрий очолить останню битву зі злом і приведе світ у нову блаженну епоху Сатья-юґу.

Шамбала згадується в текстах старовинної культури західного Тибету . Також схожа країна фігурує в релігійних текстах добуддійського релігійного вчення Тибету Бон. Згідно з ірано-тибетською картографічною традицією, під поняттям Шамбала мається на увазі епоха панування Сирії. Сирія перською називається Шам, а слово «бала» означає «верх», «вгору». Отже, Шамбала перекладається як «панування Сирії», що і відповідало дійсності в період III—II ст. до н. е.

Країна, пізніше ототожнювана з Шамбалою, вперше згадується в європейській літературі у візантійському творі під умовною назвою «Сказання про Індійське царство» (середина XII ст.). Там описано як кілька духовних і світських лідерів, з-поміж них і папа Олександр III, візантійський імператор Мануїл Компін і король Франції Людовик VII отримують послання від «пресвітера Іоанна», владики повної чудес східної держави. В XIV столітті писав, що цей владика — цар над царями; його палац сповнений такої благодаті, що перебуваючи всередині, ніхто не помирає та не відчуває голоду.

Подібну країну описував ще Псевдо-Калісфен у «Александрії» (I-III ст.), де Александр Македонський подорожує в пошуках блаженної землі на Сході. Ця легенда поширилася по Європі в різних обробках і була відома також на території Русі як легенда про країну Біловоддя чи Землю попа Івана. Вона отримала відображення в «Ходінні монаха Зосими» (XV ст.), де описується східна країна праведних християн рахманів, які харчуються самими плодами, не мають ні одягу, ні знарядь, знають від янголів усі праведні та грішні вчинки людей.

Шамбала в езотериці та окультизмі

У 1833 році , котрий здійснив подорож до Тибету, опублікував статтю про Калачакру, де навів і легенду про Шамбалу. Раніше, в 1825, він згадував її як тибетський відповідник Єрусалима для буддистів, розташований між 45 і 50 паралелями. Наступна крупна згадка країни, також як переказ легенди, відбулася в книзі «Буддизм у Тибеті» (1860). Втім, ще в 1627 році португальські місіонери Жуан Кабрал та Естевао Качелла відвідали Тибет, де чули про Шамбалу, проте вважали її іншою назвою Китаю.

Олена Блаватська в «Таємній доктрині» (1888) згадувала Шамбалу як «священний острів» у пустелі Гобі. Пізніше Блаватська описувала Шамбалу як одне з місць, де осіли переселенці з Лемурії. Саме там народиться месія, очікуваний в багатьох релігіях. Пізніше Олена Реріх у листах 1935—1936 називала Блаватську вісницею Білого братства з Шамбали.

у книзі «Темрява над Тибетом» (1937) наводив переказ, отриманий у 1775 році від третього Панчен-Лами Лобсанга Палдана Йешея. В переказі йшлося про подорож лами до Шамбали та пророцтво про армію колісниць і віман, що вийде звідти на чолі з імператором Калкі-Рудрою для боротьби проти млеччха, почавши Сатья-юґу. Панчен-Лама при цьому повідомляв, що фізично потрапити в Шамбалу вкрай складно, лише спеціальним шляхом, який пролягає в тому числі по території Росії. Столицею Шамбали лама називав місто Калапа.

Подібну історію дещо раніше описував Фердинанд Оссендовський в книзі «Звірі, люди, й боги» (1922) з посиланням на розповіді монгольських лам. Він наводив легенду про підземну країну Аґарта, що має виходи на поверхню в багатьох місцях Землі. Там живе дуже мудрий народ, який не знає злочинів, складається він з уцілілих людей минулих циклів історії. Жителі Аґарти ведуть облік усіх наукових досягнень, які здійснюються по світу, править Аґартою Цар Світу, що керує історією. В майбутньому Цар Світу виведе своє військо на поверхню для боротьби зі злом.

Агван Доржієв вважав, що Шамбала — це Росія, а її тодішній цар Микола II — реінкарнація Чже Цонкапи. Пізніше Доржієв приписував німецьким нацистам союз із Шамбалою та її послідовниками — СРСР і комуністами. Проте коли Шамбала відмовила в допомозі Гітлеру, той уклав союз із її противниками з Аґарти, що відповідає Асґарду, та почав наступ на СРСР.

Микола Реріх стверджував у книзі «Серце Азії» (1931), що Шамбала, розташована в Тибеті, є місцем, звідки походять індійські духовні вчення, зокрема веди. Він протиставляв Шамбалу офіційному центру буддизму в Лхасі, передбачаючи, що Лхаса незабаром буде спустошена. Шамбала у викладі Реріха оточена восьма горами, подібно до квітки лотоса; править нею Гесер-хан. Аліса Бейлі вважала, що Шамбала — це місце зосередження «сили Шамбали» чи інакше «космічного вогню». Ця сила може використовуватися як для добра, так і для зла.

Німецькі нацисти цікавилися пошуками Шамбали, чому посприяв роман Едуарда Булвера-Літтона «Прийдешня раса» (1871), де описувалася підземна раса надлюдей вріл-я. Мігель Серрано писав про Гітлера як прибульця з Шамбали (Аґарти). Гітлер начебто врятувався та після Другої світової війни вирушив назад у Шамбалу, де готує армію, що приведе в майбутньому арійську расу до перемоги. Генріх Гіммлер цікавився пошуками Шамбали, позаяк поділяв думку Карла Вілігута про те, що в Тибеті збереглася прадавня «істинна» релігія стародавніх германців — ірмінізм. У Шамбалі Гіммлер сподівався відшукати носіїв ірмінізму та добути матеріальну спадщину стародавніх аріїв. Коли в Тибет було споряджено експедицію Ернста Шефера, Вілігут розраховував на отримання нею свідчень існування Шамбали. Карл Гаусгофер писав, що бував у Тибеті, та приніс звідти знання для товариства Туле.

Міф про Шамбалу використовувала секта Аум Сінрікьо, очолювана Сьоко Асахарою, що влаштувала в 1995 році теракти в токійському метро. В її вченні учасники секти повинні були побудувати Шамбалу завдяки таємним знанням, почавши з Японії. Сам Сьоко вважав себе тим самим царем, який очолить сили добра для всесвітньої боротьби зі злом. Американські езотерики припускали, що Осама бен Ладен не був убитий, а сховався в Шамбалі, знайшовши один з підземних ходів туди в Афганістані чи Пакистані.

Шамбала в фантастиці

Духовні пошуки Шамбали описано в повісті Мірча Еліаде «Загадка доктора Гонігбсргера» (1940).

В коміксах про супергероя Тінь та в однойменному фільмі за його мотивами Шамбала згадується як країна, де зберігаються таємні знання зі здобуття надлюдських можливостей. Також ця країна фігурує в коміксах про Атену Вольтер, де знаннями з Шамбали прагнуть заволодіти нацисти.

У відеогрі Uncharted 2: Among Thieves Шамбала зображена як місто, де зберігався магічний камінь Чінтамані.

«Сила Шамбали» імовірно надихнула Джорджа Лукаса на ідею Сили в «Зоряних війнах».

Див. також

Примітки

  1. Магабгарата. Араньякапарва, 188:90 — 91
  2. (англ.). Nakl. Ceskoslovenské akademie věd. 2003. с. 254, 261. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
  3. The Bon Religion of Tibet by Per Kavǣrne, Shambhala, 1996
  4. . Архів оригіналу за 4 січня 2009. Процитовано 25 жовтня 2008.
  5. Баталин, Н. (1876). Сказание об Индийском царстве. Воронеж. с. 94.
  6. Памятники литературы Древней Руси. XIV —середина XV века. Москва. 1981. с. 49.
  7. . studybuddhism.com (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
  8. . studybuddhism.com (англ.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
  9. Bernbaum, Edwin. (1989, ©1980). The way to Shambhala. Los Angeles: J.P. Tarcher. с. 18—19. ISBN . OCLC 18588478.
  10. Blavatsky, H.P. (Helena Petrovna), 1831-1891. (1991). Tajnaja doktrina : sintez nauki, religii i filosofii / Tom 2, Antropogenezis / E.P. Blavatskaja Č. 1, Antropogenezis. Т. Antropogenezis. Leningrad: Ėkopolis i kulʹtura. с. 391. ISBN . OCLC 774737243.
  11. Hammer, Olav. (2004). Claiming knowledge : strategies of epistemology from theosophy to the New Age. Leiden: Brill. с. 102—103. ISBN . OCLC 60883207.
  12. Blavatsky, H. P. (Helena Petrovna), 1831-1891. (1994). Teosofskiĭ slovarʹ. Moskva: Izd-vo "Sfera" Rossiĭskogo teosofskogo obshchestva. с. 511. ISBN . OCLC 32371468.
  13. Illion, Theodore. ([1991, ©1937]). . [Stelle, Ill.]: [Adventures Unlimited Press]. ISBN . OCLC 40597148. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
  14. Ossendowski, Ferdinand (1922). Beasts, Men, and Gods. New York: E. P. Dutton.
  15. Рерих, Н.К. (1990). Избранное. Москва. с. 198, 171.
  16. Bailey, Alice. The Externalizing the Mysteries, pt.1. с. 171.
  17. BULWER, EDWARD. (2015). COMING RACE (CLASSIC REPRINT). [Place of publication not identified],: FORGOTTEN Books. ISBN . OCLC 983291680.
  18. . www.estoniannyingmaencyclopedia.com. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 21 липня 2020.
  19. Brauen, Martin.; Vock, Markus. (2000). . Bern: Verlag Paul Haupt. с. 73. ISBN . OCLC 44781736. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
  20. Perlmutter, Dawn, 1959- (2004). Investigating religious terrorism and ritualistic crimes. Boca Raton: CRC Press. с. 34—36. ISBN . OCLC 51923266.
  21. . web.archive.org. 1 червня 2002. Архів оригіналу за 1 червня 2002. Процитовано 23 липня 2020.

Посилання

  • Шамбала [ 6 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
  • Shambhala: Myths and Reality [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Mistaken Foreign Myths about Shambhala [ 21 липня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sha mbala mifichna krayina pervisno zgaduvana v induyistskih i buddistskih perekazah i proroctvah shovana v Gimalayah Za povir yam tam naroditsya car yakij ocholit armiyu dlya velikoyi borotbi zi zlom Otrimala znachnij vidguk v ezoterici ta okultizmi yak misce de zberigayutsya tayemni znannya V hudozhnih tvorah neridko ototozhnyuyetsya z krayinoyu Shangri La chi Agartoyu Pisnya Shambali kartina Mikoli Reriha 1943 r Shambala v starodavnij literaturiIdam v otochenni 25 cariv Shambali Vpershe Shambala yak Sambgala zgaduyetsya v Magabgarati Tam taku nazvu maye selishe de naroditsya car dvidzha Kalki Vishnuyashas yakij razom z brahmanami prinese poryadok u svit i znishit varvariv mlechchha Persha zgadka pro Shambalu v buddijskih tekstah nayavna v Kalachakra tantri ukladenij v X st Vona zgidno perekaziv zbereglasya z chasiv carya Shambali Suchandri yakij vidvidav Buddu Shak yamuni pislya chogo povernusya v Shambalu V teksti opisuyetsya sho v majbutnomu same v Shambali pravitime Budda Majtreya kotrij ocholit ostannyu bitvu zi zlom i privede svit u novu blazhennu epohu Satya yugu Shambala zgaduyetsya v tekstah starovinnoyi kulturi zahidnogo Tibetu Takozh shozha krayina figuruye v religijnih tekstah dobuddijskogo religijnogo vchennya Tibetu Bon Zgidno z irano tibetskoyu kartografichnoyu tradiciyeyu pid ponyattyam Shambala mayetsya na uvazi epoha panuvannya Siriyi Siriya perskoyu nazivayetsya Sham a slovo bala oznachaye verh vgoru Otzhe Shambala perekladayetsya yak panuvannya Siriyi sho i vidpovidalo dijsnosti v period III II st do n e Krayina piznishe ototozhnyuvana z Shambaloyu vpershe zgaduyetsya v yevropejskij literaturi u vizantijskomu tvori pid umovnoyu nazvoyu Skazannya pro Indijske carstvo seredina XII st Tam opisano yak kilka duhovnih i svitskih lideriv z pomizh nih i papa Oleksandr III vizantijskij imperator Manuyil Kompin i korol Franciyi Lyudovik VII otrimuyut poslannya vid presvitera Ioanna vladiki povnoyi chudes shidnoyi derzhavi V XIV stolitti pisav sho cej vladika car nad caryami jogo palac spovnenij takoyi blagodati sho perebuvayuchi vseredini nihto ne pomiraye ta ne vidchuvaye golodu Podibnu krayinu opisuvav she Psevdo Kalisfen u Aleksandriyi I III st de Aleksandr Makedonskij podorozhuye v poshukah blazhennoyi zemli na Shodi Cya legenda poshirilasya po Yevropi v riznih obrobkah i bula vidoma takozh na teritoriyi Rusi yak legenda pro krayinu Bilovoddya chi Zemlyu popa Ivana Vona otrimala vidobrazhennya v Hodinni monaha Zosimi XV st de opisuyetsya shidna krayina pravednih hristiyan rahmaniv yaki harchuyutsya samimi plodami ne mayut ni odyagu ni znaryad znayut vid yangoliv usi pravedni ta grishni vchinki lyudej Shambala v ezoterici ta okultizmiU 1833 roci kotrij zdijsniv podorozh do Tibetu opublikuvav stattyu pro Kalachakru de naviv i legendu pro Shambalu Ranishe v 1825 vin zgaduvav yiyi yak tibetskij vidpovidnik Yerusalima dlya buddistiv roztashovanij mizh 45 i 50 paralelyami Nastupna krupna zgadka krayini takozh yak perekaz legendi vidbulasya v knizi Buddizm u Tibeti 1860 Vtim she v 1627 roci portugalski misioneri Zhuan Kabral ta Estevao Kachella vidvidali Tibet de chuli pro Shambalu prote vvazhali yiyi inshoyu nazvoyu Kitayu Olena Blavatska v Tayemnij doktrini 1888 zgaduvala Shambalu yak svyashennij ostriv u pusteli Gobi Piznishe Blavatska opisuvala Shambalu yak odne z misc de osili pereselenci z Lemuriyi Same tam naroditsya mesiya ochikuvanij v bagatoh religiyah Piznishe Olena Rerih u listah 1935 1936 nazivala Blavatsku visniceyu Bilogo bratstva z Shambali u knizi Temryava nad Tibetom 1937 navodiv perekaz otrimanij u 1775 roci vid tretogo Panchen Lami Lobsanga Paldana Jesheya V perekazi jshlosya pro podorozh lami do Shambali ta proroctvo pro armiyu kolisnic i viman sho vijde zvidti na choli z imperatorom Kalki Rudroyu dlya borotbi proti mlechchha pochavshi Satya yugu Panchen Lama pri comu povidomlyav sho fizichno potrapiti v Shambalu vkraj skladno lishe specialnim shlyahom yakij prolyagaye v tomu chisli po teritoriyi Rosiyi Stoliceyu Shambali lama nazivav misto Kalapa Podibnu istoriyu desho ranishe opisuvav Ferdinand Ossendovskij v knizi Zviri lyudi j bogi 1922 z posilannyam na rozpovidi mongolskih lam Vin navodiv legendu pro pidzemnu krayinu Agarta sho maye vihodi na poverhnyu v bagatoh miscyah Zemli Tam zhive duzhe mudrij narod yakij ne znaye zlochiniv skladayetsya vin z ucililih lyudej minulih cikliv istoriyi Zhiteli Agarti vedut oblik usih naukovih dosyagnen yaki zdijsnyuyutsya po svitu pravit Agartoyu Car Svitu sho keruye istoriyeyu V majbutnomu Car Svitu vivede svoye vijsko na poverhnyu dlya borotbi zi zlom Agvan Dorzhiyev vvazhav sho Shambala ce Rosiya a yiyi todishnij car Mikola II reinkarnaciya Chzhe Conkapi Piznishe Dorzhiyev pripisuvav nimeckim nacistam soyuz iz Shambaloyu ta yiyi poslidovnikami SRSR i komunistami Prote koli Shambala vidmovila v dopomozi Gitleru toj uklav soyuz iz yiyi protivnikami z Agarti sho vidpovidaye Asgardu ta pochav nastup na SRSR Mikola Rerih stverdzhuvav u knizi Serce Aziyi 1931 sho Shambala roztashovana v Tibeti ye miscem zvidki pohodyat indijski duhovni vchennya zokrema vedi Vin protistavlyav Shambalu oficijnomu centru buddizmu v Lhasi peredbachayuchi sho Lhasa nezabarom bude spustoshena Shambala u vikladi Reriha otochena vosma gorami podibno do kvitki lotosa pravit neyu Geser han Alisa Bejli vvazhala sho Shambala ce misce zoseredzhennya sili Shambali chi inakshe kosmichnogo vognyu Cya sila mozhe vikoristovuvatisya yak dlya dobra tak i dlya zla Nimecki nacisti cikavilisya poshukami Shambali chomu pospriyav roman Eduarda Bulvera Littona Prijdeshnya rasa 1871 de opisuvalasya pidzemna rasa nadlyudej vril ya Migel Serrano pisav pro Gitlera yak pribulcya z Shambali Agarti Gitler nachebto vryatuvavsya ta pislya Drugoyi svitovoyi vijni virushiv nazad u Shambalu de gotuye armiyu sho privede v majbutnomu arijsku rasu do peremogi Genrih Gimmler cikavivsya poshukami Shambali pozayak podilyav dumku Karla Viliguta pro te sho v Tibeti zbereglasya pradavnya istinna religiya starodavnih germanciv irminizm U Shambali Gimmler spodivavsya vidshukati nosiyiv irminizmu ta dobuti materialnu spadshinu starodavnih ariyiv Koli v Tibet bulo sporyadzheno ekspediciyu Ernsta Shefera Viligut rozrahovuvav na otrimannya neyu svidchen isnuvannya Shambali Karl Gausgofer pisav sho buvav u Tibeti ta prinis zvidti znannya dlya tovaristva Tule Mif pro Shambalu vikoristovuvala sekta Aum Sinriko ocholyuvana Soko Asaharoyu sho vlashtuvala v 1995 roci terakti v tokijskomu metro V yiyi vchenni uchasniki sekti povinni buli pobuduvati Shambalu zavdyaki tayemnim znannyam pochavshi z Yaponiyi Sam Soko vvazhav sebe tim samim carem yakij ocholit sili dobra dlya vsesvitnoyi borotbi zi zlom Amerikanski ezoteriki pripuskali sho Osama ben Laden ne buv ubitij a shovavsya v Shambali znajshovshi odin z pidzemnih hodiv tudi v Afganistani chi Pakistani Shambala v fantasticiDuhovni poshuki Shambali opisano v povisti Mircha Eliade Zagadka doktora Gonigbsrgera 1940 V komiksah pro supergeroya Tin ta v odnojmennomu filmi za jogo motivami Shambala zgaduyetsya yak krayina de zberigayutsya tayemni znannya zi zdobuttya nadlyudskih mozhlivostej Takozh cya krayina figuruye v komiksah pro Atenu Volter de znannyami z Shambali pragnut zavoloditi nacisti U videogri Uncharted 2 Among Thieves Shambala zobrazhena yak misto de zberigavsya magichnij kamin Chintamani Sila Shambali imovirno nadihnula Dzhordzha Lukasa na ideyu Sili v Zoryanih vijnah Div takozhAgarta Zagubleni zemli GiperboreyaPrimitkiMagabgarata Aranyakaparva 188 90 91 angl Nakl Ceskoslovenske akademie ved 2003 s 254 261 Arhiv originalu za 22 lipnya 2020 Procitovano 22 lipnya 2020 The Bon Religion of Tibet by Per Kavǣrne Shambhala 1996 Arhiv originalu za 4 sichnya 2009 Procitovano 25 zhovtnya 2008 Batalin N 1876 Skazanie ob Indijskom carstve Voronezh s 94 Pamyatniki literatury Drevnej Rusi XIV seredina XV veka Moskva 1981 s 49 studybuddhism com angl Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 22 lipnya 2020 studybuddhism com angl Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 22 lipnya 2020 Bernbaum Edwin 1989 c 1980 The way to Shambhala Los Angeles J P Tarcher s 18 19 ISBN 0 87477 518 3 OCLC 18588478 Blavatsky H P Helena Petrovna 1831 1891 1991 Tajnaja doktrina sintez nauki religii i filosofii Tom 2 Antropogenezis E P Blavatskaja C 1 Antropogenezis T Antropogenezis Leningrad Ėkopolis i kulʹtura s 391 ISBN 5 87452 004 X OCLC 774737243 Hammer Olav 2004 Claiming knowledge strategies of epistemology from theosophy to the New Age Leiden Brill s 102 103 ISBN 1 4237 1450 4 OCLC 60883207 Blavatsky H P Helena Petrovna 1831 1891 1994 Teosofskiĭ slovarʹ Moskva Izd vo Sfera Rossiĭskogo teosofskogo obshchestva s 511 ISBN 5 87212 016 8 OCLC 32371468 Illion Theodore 1991 c 1937 Stelle Ill Adventures Unlimited Press ISBN 0 932813 14 3 OCLC 40597148 Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 22 lipnya 2020 Ossendowski Ferdinand 1922 Beasts Men and Gods New York E P Dutton Rerih N K 1990 Izbrannoe Moskva s 198 171 Bailey Alice The Externalizing the Mysteries pt 1 s 171 BULWER EDWARD 2015 COMING RACE CLASSIC REPRINT Place of publication not identified FORGOTTEN Books ISBN 1 331 12853 6 OCLC 983291680 www estoniannyingmaencyclopedia com Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 21 lipnya 2020 Brauen Martin Vock Markus 2000 Bern Verlag Paul Haupt s 73 ISBN 3 258 05639 0 OCLC 44781736 Arhiv originalu za 24 lipnya 2020 Procitovano 23 lipnya 2020 Perlmutter Dawn 1959 2004 Investigating religious terrorism and ritualistic crimes Boca Raton CRC Press s 34 36 ISBN 0 8493 1034 2 OCLC 51923266 web archive org 1 chervnya 2002 Arhiv originalu za 1 chervnya 2002 Procitovano 23 lipnya 2020 PosilannyaShambala 6 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Shambhala Myths and Reality 8 serpnya 2020 u Wayback Machine Mistaken Foreign Myths about Shambhala 21 lipnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ