Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гага́ра чорноши́я, або чорново́ла (Gavia arctica) — водоплавний птах родини гагарових ряду гагароподібних, найпоширеніший серед гагар. Північноєвразійський вид. В Україні пролітний, зимуючий птах. Вид перебуває під охороною Бернської конвенції та ряду інших природоохоронних документів.
| Гагара чорношия | |
|---|---|
 | |
| Птах у шлюбному вбранні. | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Гагароподібні (Gaviiformes) |
| Родина: | Гагарові (Gaviidae) |
| Рід: | Гагара (Gavia) |
| Вид: | Гагара чорношия (G. arctica) |
| Біноміальна назва | |
| Gavia arctica (Linnaeus, 1758) | |
| Підвиди | |
| |
 | |
| Араел поширення G. arctica Гніздування Зимування | |
Морфологічні ознаки
Водоплавний птах середнього розміру — маса тіла 2,0—3,0 кг, довжина тіла 58—73 см, розмах крил 110—130 см. У шлюбному оперенні має контрастне чорно-біле забарвлення. У дорослого птаха в шлюбному вбранні лоб, тім'я і задня частина шиї сірі; спина, поперек, надхвістя і плечі чорні, на плечах поперечні білі смуги; верхні покривні пера крил чорні, з білими цятками і металічним полиском; підборіддя і горло сірувато-чорні; велика видовжена прямокутна пляма на передній частині шиї і верх боків тулуба чорні; на боках шиї і вола чорні та білі вузькі поздовжні смуги; низ білий, з темною поперечною смугою на підхвісті; махові пера зверху і хвіст чорно-бурі; дзьоб і ноги чорні; райдужна оболонка ока червона. У позашлюбному вбранні верх чорно-бурий; щоки, передня частина шиї і низ білі; дзьоб сіруватий, на кінці темний. Молодий птах подібний до дорослого у позашлюбному оперенні, але світліший.
Поширення
Гніздовий ареал
Гніздовий ареал охоплює арктичну і субарктичну зони Євразії та невеликою ділянкою заходить на крайній захід Аляски в Північній Америці. В Європі гніздиться в Норвегії, Швеції, Фінляндії, Шотландії. У Росії гніздиться в материковій частині від Кольського півострова і Карелії на схід до Анадирської низовини, Чукотського півострова, Корякського нагір'я, Камчатки, Охотського узбережжя та пониззя Амура. У Росії гніздиться також на островах: Нова Земля, Колгуєв, Вайгач. Південна межа ареалу охоплює Латвію, Естонію, Литву, північ Білорусі. Зустрічається в Казахстані в північних і східних районах. У Росії також зустрічається на Алтаї, передгір'ях Саян, Туві. Гніздиться на багатьох озерах у Монголії.
Місця зимівель
У західній Європі зимує на атлантичному узбережжі та Північному морі біля берегів Норвегії, Швеції, Данії, Німеччини, Англії, Нідерландів, Бельгії і Франції, по східному узбережжю Біскайської затоки, на півночі Середземного моря, на Чорному морі. В Азії чорношиї гагари зимують по каспійському узбережжю Ірану, на тихоокеанському узбережжі від Камчатки і Сахаліну до Південно-Східної Азії.
В Україні гагара чорношия — пролітний вид на всій території; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка — на окремих водоймах в глибині суходолу.
Чисельність
Гніздова популяція в Європі оцінена в 51—92 тис. пар. Зимує понад 17 тис. особин, у тому числі в Україні — 1—2,5 тис..
Розмноження
Статевої зрілості чорноволі гагари досягають не раніше, ніж на третьому році життя. Моногами, пари постійні. Початок гніздування збігається зі звільненням від льоду значних ділянок води.
Гніздиться на середніх та великих за розміром озерах. Як правило, на невеликих озерах гніздиться 1 пара, на великих озерах гніздові території становлять 50—150 га, а відстань між гніздами по береговій лінії не менше 200—300 м. Гніздові пари дуже консервативні та гніздяться з року в рік на одних і тих самих водоймах, часто використовуючи постійне гніздо.
Чорновола гагара будує гнізда трьох типів. Перший, найпоширеніший тип, характерний для відносно глибоких озер з чітко вираженими сухими берегами. Гніздо влаштовується на березі, відкрито біля води (як правило, не далі 30—50 см). До гнізда веде «стежка», по якій насиджуючий птах сковзає у воду. Гніздо являє собою щільно утрамбовану купу сфагнуму, стебел осоки та інших рослин. На вершині добре виражений лоток. Розміри гнізда (см): діаметр 30—40, діаметр лотка 20—25, глибина лотка 3—4. Гнізда другого типу влаштовуються на мілководдях глибиною 10—60 см у заростях осоки. Таке гніздо подібне до зрізаного конуса, складене зі стебел, кореневищ та листя надводних рослин та основою занурене у воду, де воно спирається на дно або підтримується в напівплавучому стані стеблами довколишніх рослин. Гнізда третього типу характерні для великих, зарослих очеретом озер лісостепової та степової зон і розміщуються на старих ущільнених заломах очерету та наносах іншого матеріалу, на неглибокому місці.
У будівництві гнізда беруть участь обидва партнери, хоча провідну роль відіграє самець. Повна кладка зазвичай складається з двох, рідше з одного або трьох яєць. Яйця еліпсоїдно-видовженої форми. Забарвлення основного фону темне, від зеленувато-оливкового до оливково-бурого; рисунок у вигляді чітких неправильної форми нечисленних бурувато-чорних плям та крапок, розкиданих по поверхні яйця. Інколи рисунок відсутній. Розміри яєць 75×45 мм, вага 120 г.
Насиджування кладки починається з першого яйця. У насиджуванні беруть участь обидва партнери, однак самиця перебуває на гнізді більше. Інкубація триває 28—30 днів. Після вилуплення пташенята залишаються в гнізді дві-три доби. Самостійно здобувати корм молоді птахи починають у віці 60—70 днів, у цей же час починають літати та переходять до самостійного способу життя.
Живлення
Гагара чорновола — типовий іхтіофаг, основу живлення складає риба. Поїдають також ракоподібних, переважно бокоплавів. Їжу добуває, пірнаючи під воду та захоплюючи дзьобом. Пухових пташенят вигодовують водними безхребетними, головним чином ракоподібними, а пізніше — дрібною рибою.
Охорона
Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид». Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду, що потребує запровадження охоронних заходів. Тому, гагара чорношия занесена до Додатку ІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає особливій охороні) та Резолюції 6 (види, що потребують спеціальних заходів збереження їхніх оселищ) цієї ж конвенції. Крім того, вид охороняється Боннською конвенцією (Додаток ІІ. Види, стан яких є несприятливим) та Угодою AEWA в рамках цієї конвенції, а також Директивою Європейського Союзу 2009/147/ЄС «Про захист диких птахів» (Додаток І. Види і підвиди, що знаходяться під загрозою вимирання, які є вразливими, рідкісними або специфічними з екологічної точки зору). На регіональному рівні в Україні гагара чорношия занесена до Червоних книг/списків тварин Дніпропетровської, Луганської та Харківської областей.
Джерела. Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список назв птахів фауни України. — К. —Львів, 2007. — 111 с. — .
- Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 29)
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Гагара чорношия в Червоному списку МСОП
- Директива ЄС про захист диких птахів
Література
- Беме Р. Л., Кузнецов А. А. Птицы открытых и околоводных пространств СССР. Полевой определитель. — М. : Просвещение, 1983. — 176 с. (с. 18—19).
- Воїнственський М. А. Птахи. — К. : Рад. школа, 1984. — 304 с. (с. 29)
- Иванов А. И., Штегман Б. К. Краткий определитель птиц СССР. — Л. : Наука, 1978. — 560 с. (с. 53)
- Марисова І. В., Талпош В. С. Птахи України. Польовий визначник. — К. : Вища школа, 1984. — 184 с. (с. 17)
- Михеев А. В. Биология птиц. Полевой определитель птичьих гнезд — М. : Цитадель, 1996. — 460 с. (с. 284—285, 315)
- Птицы Советского Союза. Т. 3 / Дементьев Г. П., Гладков Н. А., Спангенберг Е. П. — М. : Сов. наука, 1951. — 682 с. (с. 645—654)
- Птицы СССР / Под ред. Г. П. Дементьева. — М. : Мысль, 1967. — 637 с. (с. 209)
- Птицы СССР. История изучения. Гагары, поганки, трубконосые / отв. ред. Ильичев В. Д., Флинт В. Е. — М. : Наукова думка, 1982. — 446 с.
- Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 1. Гагари, норці, трубконосі, веслоногі, голінасті, фламінго / Смогоржевський Л.О. — К. : Наукова думка, 1979. — 188 с.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — Київ, 2002. — 416 с. (с. 26). —
Посилання
- BirdLife International 2012. Gavia arctica. In: IUCN 2012. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2012.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 22 October 2012 (англ.) . Архів оригіналу за 10 листопада 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gaga ra chornoshi ya 1 2 abo chornovo la Gavia arctica vodoplavnij ptah rodini gagarovih ryadu gagaropodibnih najposhirenishij sered gagar Pivnichnoyevrazijskij vid V Ukrayini prolitnij zimuyuchij ptah Vid perebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi ta ryadu inshih prirodoohoronnih dokumentiv 3 Gagara chornoshiya Ptah u shlyubnomu vbranni Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gagaropodibni Gaviiformes Rodina Gagarovi Gaviidae Rid Gagara Gavia Vid Gagara chornoshiya G arctica Binomialna nazva Gavia arctica Linnaeus 1758 Pidvidi Gavia arctica arctica Gavia arctica viridigularis Arael poshirennya G arctica Gnizduvannya Zimuvannya Zmist 1 Morfologichni oznaki 2 Poshirennya 2 1 Gnizdovij areal 2 2 Miscya zimivel 3 Chiselnist 4 Rozmnozhennya 5 Zhivlennya 6 Ohorona 7 Dzherela Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaMorfologichni oznakired nbsp Gnizdovij ta zimovij naryadi gagari chornoshijoyi Vodoplavnij ptah serednogo rozmiru masa tila 2 0 3 0 kg dovzhina tila 58 73 sm rozmah kril 110 130 sm U shlyubnomu operenni maye kontrastne chorno bile zabarvlennya U doroslogo ptaha v shlyubnomu vbranni lob tim ya i zadnya chastina shiyi siri spina poperek nadhvistya i plechi chorni na plechah poperechni bili smugi verhni pokrivni pera kril chorni z bilimi cyatkami i metalichnim poliskom pidboriddya i gorlo siruvato chorni velika vidovzhena pryamokutna plyama na perednij chastini shiyi i verh bokiv tuluba chorni na bokah shiyi i vola chorni ta bili vuzki pozdovzhni smugi niz bilij z temnoyu poperechnoyu smugoyu na pidhvisti mahovi pera zverhu i hvist chorno buri dzob i nogi chorni rajduzhna obolonka oka chervona U pozashlyubnomu vbranni verh chorno burij shoki perednya chastina shiyi i niz bili dzob siruvatij na kinci temnij Molodij ptah podibnij do doroslogo u pozashlyubnomu operenni ale svitlishij 4 Poshirennyared Gnizdovij arealred Gnizdovij areal ohoplyuye arktichnu i subarktichnu zoni Yevraziyi ta nevelikoyu dilyankoyu zahodit na krajnij zahid Alyaski v Pivnichnij Americi V Yevropi gnizditsya v Norvegiyi Shveciyi Finlyandiyi Shotlandiyi U Rosiyi gnizditsya v materikovij chastini vid Kolskogo pivostrova i Kareliyi na shid do Anadirskoyi nizovini Chukotskogo pivostrova Koryakskogo nagir ya Kamchatki Ohotskogo uzberezhzhya ta ponizzya Amura U Rosiyi gnizditsya takozh na ostrovah Nova Zemlya Kolguyev Vajgach Pivdenna mezha arealu ohoplyuye Latviyu Estoniyu Litvu pivnich Bilorusi Zustrichayetsya v Kazahstani v pivnichnih i shidnih rajonah U Rosiyi takozh zustrichayetsya na Altayi peredgir yah Sayan Tuvi Gnizditsya na bagatoh ozerah u Mongoliyi Miscya zimivelred U zahidnij Yevropi zimuye na atlantichnomu uzberezhzhi ta Pivnichnomu mori bilya beregiv Norvegiyi Shveciyi Daniyi Nimechchini Angliyi Niderlandiv Belgiyi i Franciyi po shidnomu uzberezhzhyu Biskajskoyi zatoki na pivnochi Seredzemnogo morya na Chornomu mori V Aziyi chornoshiyi gagari zimuyut po kaspijskomu uzberezhzhyu Iranu na tihookeanskomu uzberezhzhi vid Kamchatki i Sahalinu do Pivdenno Shidnoyi Aziyi V Ukrayini gagara chornoshiya prolitnij vid na vsij teritoriyi regulyarno zimuye bilya morskogo uzberezhzhya zridka na okremih vodojmah v glibini suhodolu 4 Chiselnistred Gnizdova populyaciya v Yevropi ocinena v 51 92 tis par Zimuye ponad 17 tis osobin u tomu chisli v Ukrayini 1 2 5 tis 5 Rozmnozhennyared nbsp Chornoshiya gagara bilya gnizda nbsp Chornoshiya gagara z vivodkom nbsp Yajcya gagari chornoshiyeyi Tuluzkij muzej Statevoyi zrilosti chornovoli gagari dosyagayut ne ranishe nizh na tretomu roci zhittya Monogami pari postijni Pochatok gnizduvannya zbigayetsya zi zvilnennyam vid lodu znachnih dilyanok vodi Gnizditsya na serednih ta velikih za rozmirom ozerah Yak pravilo na nevelikih ozerah gnizditsya 1 para na velikih ozerah gnizdovi teritoriyi stanovlyat 50 150 ga a vidstan mizh gnizdami po beregovij liniyi ne menshe 200 300 m Gnizdovi pari duzhe konservativni ta gnizdyatsya z roku v rik na odnih i tih samih vodojmah chasto vikoristovuyuchi postijne gnizdo Chornovola gagara buduye gnizda troh tipiv Pershij najposhirenishij tip harakternij dlya vidnosno glibokih ozer z chitko virazhenimi suhimi beregami Gnizdo vlashtovuyetsya na berezi vidkrito bilya vodi yak pravilo ne dali 30 50 sm Do gnizda vede stezhka po yakij nasidzhuyuchij ptah skovzaye u vodu Gnizdo yavlyaye soboyu shilno utrambovanu kupu sfagnumu stebel osoki ta inshih roslin Na vershini dobre virazhenij lotok Rozmiri gnizda sm diametr 30 40 diametr lotka 20 25 glibina lotka 3 4 Gnizda drugogo tipu vlashtovuyutsya na milkovoddyah glibinoyu 10 60 sm u zarostyah osoki Take gnizdo podibne do zrizanogo konusa skladene zi stebel korenevish ta listya nadvodnih roslin ta osnovoyu zanurene u vodu de vono spirayetsya na dno abo pidtrimuyetsya v napivplavuchomu stani steblami dovkolishnih roslin Gnizda tretogo tipu harakterni dlya velikih zaroslih ocheretom ozer lisostepovoyi ta stepovoyi zon i rozmishuyutsya na starih ushilnenih zalomah ocheretu ta nanosah inshogo materialu na neglibokomu misci U budivnictvi gnizda berut uchast obidva partneri hocha providnu rol vidigraye samec Povna kladka zazvichaj skladayetsya z dvoh ridshe z odnogo abo troh yayec Yajcya elipsoyidno vidovzhenoyi formi Zabarvlennya osnovnogo fonu temne vid zelenuvato olivkovogo do olivkovo burogo risunok u viglyadi chitkih nepravilnoyi formi nechislennih buruvato chornih plyam ta krapok rozkidanih po poverhni yajcya Inkoli risunok vidsutnij Rozmiri yayec 75 45 mm vaga 120 g Nasidzhuvannya kladki pochinayetsya z pershogo yajcya U nasidzhuvanni berut uchast obidva partneri odnak samicya perebuvaye na gnizdi bilshe Inkubaciya trivaye 28 30 dniv Pislya viluplennya ptashenyata zalishayutsya v gnizdi dvi tri dobi Samostijno zdobuvati korm molodi ptahi pochinayut u vici 60 70 dniv u cej zhe chas pochinayut litati ta perehodyat do samostijnogo sposobu zhittya Zhivlennyared Gagara chornovola tipovij ihtiofag osnovu zhivlennya skladaye riba Poyidayut takozh rakopodibnih perevazhno bokoplaviv Yizhu dobuvaye pirnayuchi pid vodu ta zahoplyuyuchi dzobom Puhovih ptashenyat vigodovuyut vodnimi bezhrebetnimi golovnim chinom rakopodibnimi a piznishe dribnoyu riboyu Ohoronared Stan bilshosti prirodnih populyacij vidu v mezhah arealu zalishayetsya bilsh mensh stabilnim Same tomu vin zgidno Chervonogo spisku MSOP otrimav ohoronnij status vidnosno blagopoluchnij vid 6 Ale v okremih regionah sposterigayetsya tendenciya do znizhennya chiselnosti populyaciyi vidu sho potrebuye zaprovadzhennya ohoronnih zahodiv Tomu gagara chornoshiya zanesena do Dodatku II Bernskoyi konvenciyi ohoronna kategoriya vid pidlyagaye osoblivij ohoroni ta Rezolyuciyi 6 vidi sho potrebuyut specialnih zahodiv zberezhennya yihnih oselish ciyeyi zh konvenciyi 3 Krim togo vid ohoronyayetsya Bonnskoyu konvenciyeyu Dodatok II Vidi stan yakih ye nespriyatlivim ta Ugodoyu AEWA v ramkah ciyeyi konvenciyi a takozh Direktivoyu Yevropejskogo Soyuzu 2009 147 YeS Pro zahist dikih ptahiv Dodatok I Vidi i pidvidi sho znahodyatsya pid zagrozoyu vimirannya yaki ye vrazlivimi ridkisnimi abo specifichnimi z ekologichnoyi tochki zoru 7 Na regionalnomu rivni v Ukrayini gagara chornoshiya zanesena do Chervonih knig spiskiv tvarin Dnipropetrovskoyi Luganskoyi ta Harkivskoyi oblastej 3 Dzherela Primitkired Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Anotovanij spisok nazv ptahiv fauni Ukrayini K Lviv 2007 111 s ISBN 966 8734 08 4 a b v Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O Godzevskoyi i G Fesenka Kiyiv 2010 80 s s 29 a b Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Gagara chornoshiya v Chervonomu spisku MSOP Direktiva YeS pro zahist dikih ptahivLiteraturared Beme R L Kuznecov A A Pticy otkrytyh i okolovodnyh prostranstv SSSR Polevoj opredelitel M Prosveshenie 1983 176 s s 18 19 Voyinstvenskij M A Ptahi K Rad shkola 1984 304 s s 29 Ivanov A I Shtegman B K Kratkij opredelitel ptic SSSR L Nauka 1978 560 s s 53 Marisova I V Talposh V S Ptahi Ukrayini Polovij viznachnik K Visha shkola 1984 184 s s 17 Miheev A V Biologiya ptic Polevoj opredelitel ptichih gnezd M Citadel 1996 460 s s 284 285 315 Pticy Sovetskogo Soyuza T 3 Dementev G P Gladkov N A Spangenberg E P M Sov nauka 1951 682 s s 645 654 Pticy SSSR Pod red G P Dementeva M Mysl 1967 637 s s 209 Pticy SSSR Istoriya izucheniya Gagary poganki trubkonosye otv red Ilichev V D Flint V E M Naukova dumka 1982 446 s Fauna Ukrayini T 5 Ptahi Vip 1 Gagari norci trubkonosi veslonogi golinasti flamingo Smogorzhevskij L O K Naukova dumka 1979 188 s Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik Kiyiv 2002 416 s s 26 ISBN 966 7710 22 XPosilannyared BirdLife International 2012 Gavia arctica In IUCN 2012 IUCN Red List of Threatened Species Version 2012 2 lt www iucnredlist org gt Downloaded on 22 October 2012 angl Arhiv originalu za 10 listopada 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gagara chornoshiya amp oldid 43579749