Оскі́л (до 1919 року — Цареборисів, у 1919—2016 роках — Червоний Оскіл) — село в Ізюмському районі Харківської області. Населення за переписом 2001 року становить 3217 (1516/1701 ч/ж) осіб. Другий за чисельністю населений пункт району.
село Оскіл | |
---|---|
гребля Оскільського водосховища | |
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Ізюмський район |
Громада | Оскільська сільська громада |
Облікова картка | Оскіл |
Основні дані | |
Засноване | 1600 |
Колишня назва | Цареборисів, Червоний Оскіл |
Населення | 3 217 |
Площа | 5,561 км² |
Густота населення | 578,49 осіб/км² |
Поштовий індекс | 64340 |
Телефонний код | +380 5743 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Водойми | річки Оскіл, Бахтин та Оскільське водосховище |
Відстань до обласного центру | 126 км |
Відстань до районного центру | 12 км |
Найближча залізнична станція | Ізюм |
Відстань до залізничної станції | 12 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 64340, Харківська область, Ізюмський район, с. Оскіл |
Карта | |
Оскіл | |
Оскіл | |
Мапа | |
Оскіл у Вікісховищі |
Географія
Село Оскіл знаходиться в східній частині Ізюмського району на річці Оскіл (в основному на правому березі), у місці впадання в неї річки Бахтин (права притока). У селі розташована гребля Оскільського водосховища і ГЕС. До села примикає великий лісовий масив (сосна).
На сході межує з селом Яцьківка Лиманського району Донецької області, на півночі з селом Миколаївка та на заході з селом Капитолівка.
Історія
Царів-Град, Цареборисів
Археологічні знахідки свідчать, що територія села (урочища Будрило, Гнилуші і Турильські ключі) була освоєна в неолітичний період (IV—III тисячоліть до н.е) та в час пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.). В період Київської Русі тут розташувалося слов'янське поселення. Але після монголо-татарської навали всі поселення були зруйновані і край на довгі роки обезлюднів. В XVI столітті землі Ізюмщини ввійшли до складу Московського царства. На них була організована сторожова служба проти набігів кримських татар. Ізюмська сторожа вважалась найважливішою, бо стояла на Ізюмському шляху біля двох бродів — Ізюмського та Кам'яного. В 1599 році було побудоване перше місто-фортецю
Слобідської України Цареборисів. Цариборисівське городище було заселене переважно українськими переселенцями. Після тимчасового звільнення від податків місто стали називати слободою. Здебільшого населення складалося із служивих людей та державних селян. Жителі виконували військову службу, займалися хліборобством, скотарством, виробляли полотно і сукно для своїх потреб і на продаж.
Цареборисівці підтримали селянську війну під проводом Івана Болотникова (1606-1607 роках). Після великої пожежі (сліди якої фіксуються під час археологічних розкопок), мешканці залишили фортецю та пішли в Білгород і Валуйки. Городище обезлюділо. В 1650-х роках починається переселення на городище вільних груп черкас (українських козаків). Цар Олексій Михайлович «пожаловал» Цареборисівське городище патріарху Никону і в 1656 році була відбудована рублена з сосни фортеця. Цареборисівці підтримали повстання гетьмана Івана Брюховецького 1668 року, спалили місто і вбили наказного чоловіка Бориса Мосолова. Восени 1670 року населення Цареборисова брало активну участь у повстанні Степана Разіна. Розправа з повстанцями була жорстокою, активних учасників повстання було страчено на майдані (в тому числі названу матір Степана Разіна — Матрену Говоруху та її сина Якова), інші — приведені до присяги. 1679 року село стало частиною Ізюмської оборонної лінії. Після виникнення Ізюмського полку в середині 1680-х років Цареборисів входив до нього як сотенне містечко. В 1680 та 1681 роках згадуються татарські набіги. У Цареборисові в 1718-1719, та 1738 роках лютувала епідемія чуми від якої вимерло майже все населення. Щоб запобігти поширенню епідемії, за наказом уряду решту населення переселили в долину невеликої річки Поруб. Стара назва міста закріпилася за новоутвореним селищем. Цареборисів багато разів гинув у вогні війн, епідемій та бунтів, але знову і знову відбудовувався.
В кінці XIX — на початку XX століть значно збільшилася кількість населення. Воно становило понад 4 тисячі чоловік. У селі було близько 20 лавок, які торгували продуктами харчування, тканинами, різними ремісничими виробами. Щонеділі проводилися базарні торги. Крім того чотири рази на рік проводилися ярмарки, на які з'їжджалися купці Харківської губернії. У слободі були 3 водяні млини, 1 цегельний завод, олійниця, винокурні. У Цареборисові діяла поштова станція, волосне правління, трикласна початкова та двокласна церковно-приходська школи.
Українська революція
У грудні 1917 року, в ході Першої радянсько-української війни село окупували червоні. З проголошенням III Універсалу Української Народної Республіки населений пункт опиняється в складі адміністративно-територіальної одиниці Донеччина. У квітні 1918 село було визволене гетьманьцями. 10 листопада 1918 року загін із місцевих більшовицьких посіпак захопив село, а потім на деякий час залізничну станцію Ізюм. Проте 15 листопада 1918 року селище було знову звільнене. Але 15 грудня 1918 року село було знову окуповане більшовиками.
24 березня 1919 року червоні окупанти перейменували Цареборисів на Черовний Оскіл. Таку назву прийняли тому, що село розташоване на річці Оскіл. З червня по грудень 1919 року село було підконтрольне денікінцям. Григорій Савонов приєднався до загону Махна і очолював комісію по боротьбі з дезертирством у червні 1920 року зі своїм загоном у 50 шабель йде у Теплянський ліс і створює партизанський загін, що бореться з радянською владою. Наприкінці грудня 1920 Савонов, військовий комісар повіту, йде проти діючої влади, побачивши її дійсне обличчя. Він знову створює партизанський загін, котрий діяв у Теплянському лісі, у районі сіл Синичено, Оскіл, Піски-Радьківські, що налічував 500 шабель. До цього загону приєднався і загін махновців на чолі з Харлашком. Далі розгорнулася справжня Локальна війна, у якій лише з радянського боку брало участь 4 полки: 19-й кавалерійський, 1-й та 2-й зведені кавалерійські, 3-й кавалерійський дивізії «ВНУС», а з боку селян — загін Савонова у 400 шабель.
Хроніка його дій: 5 січня 1921 року — наступ на село Довгеньке, вбито 8 червоноармійців (тут і далі втрати з радянської сторони); 16 січня– у селі Крючки вбито міліціонера І. Бардака, 28 січня зайнято село Чистоводівка, загинуло 3 працівники військкомату, 17 лютого наступ на Петровське, вбито 14 чоловік, того ж дня — на Велику Комишуваху, вбито голову комітету незаможних селян і 3 червоноармійців; 14 лютого у Прокопівці захоплено сарай із хлібом, забраний у селян «продрозкладкою» і роздав його селянам; 5 березня у Великій Комишувасі каральні більшовицькі загони розбили загін Савонова і взяли в полон до 50 партизанів.
У березні-квітні 1921 року був посланий загін на чолі з І. Я. Майбородою, П. К. Скрипкою, С. П. Хижняком, В. С. Трощиловим. Але цей загін був роззброєний Савоновим, Майбороду, Скрипку, Хижняка розстріляли, а решту відпустили. Але наступного дня червоноармійці напали на загін Савонова і знищили його. До полону потрапили 100 чоловік. Проте Савонов знову з частиною вояків зумів утекти і діяв на Ізюмщині до 17 липня 1921 року (знову ж таки у Теплянському лісі. Цього дня він був захоплений у полон біля села Синичено. Його помічник Шкарупа з декількома повстанцями все ж вирвалися з оточення і пішли на Кавказ. А самого Григорія Савонова (за свідченнями Я. Іщенка) судили у Харкові і в січні 1922 стратили.
Радянський період
У 1923 році було проведено примусову колективізацію.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 224 жителі села.
У роки Другої світової війни тисячі жителів воювало на фронтах. Влітку 1942 в районі села відбувалися жорстокі бої, фронт проходив на березі річки Оскіл. 22 червня 1942 року радянські війська залишили село. 2 лютого 1943 року село знову перейшло під радянську окупацію.
У післявоєнні роки почалася відбудова села — відновлено навчання в школах, запрацювала лікарня, поштове відділення, госпіталь, амбулаторія. Червонооскільську сільську бібліотеку відкрили 25 липня 1947 року. В 1954 році розпочато будівництво Червонооскільського (Оскільського) гідровузла, а в грудні 1961 р. завершено і здано в експлуатацію.
У липні 1956 року 4 колгоспи об'єдналися в один під назвою «Червоний Оскіл». Того ж року було відкрито Будинок культури і перенесли бібліотеку в приміщення ЧОБК.
У 60-ті 70-ті роки було побудовано двоповерхову дільничу лікарню, новий Будинок культури, двоповерхове приміщення контори колгоспу «Червоний Оскіл», відкрито телефонну станцію, пекарню, двоповерховий універмаг (на місці старої дерев'яної церкви XVIII ст.), двоповерхову школу (пізніше перейменована в гімназію), для вчителів і медичних працівників побудовано два 8-квартирних будинки. В 1984 році в центрі села було відкрито меморіал на честь воїнів, які загинули в Другій світовій війні. У 1995 році пам'ятник невідомому радянському солдатові напроти, Будинку культури, замінили на скорботний хрест, оскільки під час розкопок поблизу пам'ятника у парку були знайдені останки італійських та румунських вояків.
Незалежна Україна
У 1993 році в селі були: аптека, лікарня, дитяча консультація, дитяча кімната, дитячий садок, побутова фабрика, побутова майстерня, клуб, магазини, делі, універмаг, будинок престарілих, ощадна каса, цегляна майстерня, пожежна частина, ГЕС, метеостанція, лісництво, місцева поліцейська станція, станція громадського харчування районної споживчої спілки, пельменний цех, барбекю, кондитерський цех, цетро, сельпо, відділ зв'язку, Краснооскольська сільська рада, телевізійне ательє, школа.
У 2016 році, в рамках декомунізації, село було перейменовано на Оскіл.
До адміністративної реформи 2020 року село було центром Оскільської сільської ради у складі Ізюмського району, до якої, окрім нього самого, входило село Букине.
У 2022 році, під час Російсько-української війни опиняється під окупацією російськими військами.
Населення
Чисельність
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3718 осіб, з яких 1532 чоловіки та 2186 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3200 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 89,52 % |
російська | 9,67 % |
білоруська | 0,37 % |
вірменська | 0,06 % |
молдовська | 0,03 % |
польська | 0,03 % |
інші | 0,32 % |
Економіка
- Молочно-товарна і свино-товарна ферми
- Лісництво
- База відпочинку ВАТ ХТЗ
- Дитячий оздоровчий табір «Орлятко»
- Оскільська ГЕС
Об'єкти соціальної сфери
- Дитячий садок
- Школа
- Клуб
- Лікарня
- Будинок людей похилого віку
Пам'ятки
- Тут були дві дерев'яні церкви української архітектури (Миколи та Різдва Богородиці) збудовані в 1799 р. Церкви були п'ятизрубними, одноверхими, багатоярусними. Церкви описані Степаном Таранущенком у книзі «Монументальна дерев'яна архітектура Лівобережної України». Церква Різдва Богородиці була поруйнована більшовиками. На місці церкви був збудований універмаг.
- Церква Миколи Чудотворця.
- На пагорбі неподалік села — Цареборисівське городище, земляні укріплення Цареборисівської фортеці.
Церква Миколи Чудотворця | Каплиця біля Церкви Миколи Чудотворця | Цареборисівське городище | Залишки валу і рову фортеці | Меморіальний знак в пам'ять про місто Цареборисів. Знаходиться в полі недалеко від фортеці |
Відомі люди
- Александров Степан Васильович — український релігійний діяч, фольклорист та поет, автор поеми «Вовкулака».
- Альхімович Дем'ян Петрович — відомий фотограф, художник-живописець.
- Головко Владислав Федорович (* 1939) — український науковець у галузі залізничного транспорту.
- — поет-дисидент (у 70-ті роки XX ст. відбував покарання на Таймирі за радянських часів за «спробу створення компартії, альтернативної КПРС»), автор близько десяти книг. Останні з них збірка віршів «Северное полушарие», м. Слов'янськ, видавництво «Печатный двор», 2002 рік; та збірка віршів «Прокидайся, Україно!», Ізюмська типографія, 2004 рік
- Савонов Григорій — уродженець Цареборисова, добровольцем пішов на першу світову війну, де заробив 4 Георгіївських хрести і офіцерське звання, а в 1918 році створив найбільший на Ізюмщині партизанський загін, який боровся з німцями. Згодом у 1919 році приєднався до загонів Нестора Махна і разом з ним пройшов еволюцію від союзника більшовиків до його принципового противника.
- Федоренко Яків Миколайович (22.10.1896 — 26.03.1947, Москва) — радянський воєначальник, маршал бронетанкових військ (21.02.1944), заступник наркома оборони СРСР (20.07.1941 — .05.1943), нагороджений чотирма орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 1-го ст., орденом Кутузова 1-го ст.
Галерея
Клуб у Осколі | На березі річки Оскіл | Джерело у дороги | Річка Бахтин |
Див. також
Примітки
- Смирнов И. И. Восстание Болотникова. 1606—1607 гг. — М., 1951., с. 405
- Голубєва І. В. Звіт про роботу пізньосередньовічної археологічної експедиції в с. Червоний Оскіл Ізюмського району Харківської області в 2004 році. — Машинопис. — Харків, 2005// Архів ІА НАН України
- Загоровский В. П. Изюмская черта. — Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1980., с. 89(рос.)
- Історія міст і сіл. Української РСР. Харківська область. — Київ: Інститут історії академії наук УРСР, 1976., с. 405
- Статтю створено на основі зібраних матеріалів директора Червонооскільської гімназії В. Веприцького «Ізюмщина Краєзнавча», видавництво «Кроссроуд», Харків, 2009. Укладачі: П. Т. Журова, Ю. Ю. Шелест, В. М. Лисаченко, Н. В. Федосенко, К. В. Малютіна, Л. І. Щибря, Є. В. Гевліч, В. Е. Воронін, І. Г. Гончаренко. с 97-98
- Статтю створено на основі зібраних матеріалів директора Червонооскільської гімназії В. Веприцького «Ізюмщина Краєзнавча», видавництво «Кроссроуд», Харків, 2009. Укладачі: П. Т. Журова, Ю. Ю. Шелест, В. М. Лисаченко, Н. В. Федосенко, К. В. Малютіна, Л. І. Щибря, Є. В. Гевліч, В. Е. Воронін, І. Г. Гончаренко. с 98-99
- Червоний Оскіл. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Статтю створено на основі зібраних матеріалів директора Червонооскільської гімназії В. Веприцького «Ізюмщина Краєзнавча», видавництво «Кроссроуд», Харків, 2009. Укладачі: П. Т. Журова, Ю. Ю. Шелест, В. М. Лисаченко, Н. В. Федосенко, К. В. Малютіна, Л. І. Щибря, Є. В. Гевліч, В. Е. Воронін, І. Г. Гончаренко. с 99-101
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- Карта України
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Ізюмська районна державна адміністрація[недоступне посилання з квітня 2019]
- Григорій Савонов
- Махновцы (Архив)
- Оскіл проти видобутку сланцевого газу на території Ізюмщини.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oski l do 1919 roku Careborisiv u 1919 2016 rokah Chervonij Oskil selo v Izyumskomu rajoni Harkivskoyi oblasti Naselennya za perepisom 2001 roku stanovit 3217 1516 1701 ch zh osib Drugij za chiselnistyu naselenij punkt rajonu selo Oskilgreblya Oskilskogo vodoshovishaKrayina UkrayinaOblast Harkivska oblastRajon Izyumskij rajonGromada Oskilska silska gromadaOblikova kartka Oskil Osnovni daniZasnovane 1600Kolishnya nazva Careborisiv Chervonij OskilNaselennya 3 217Plosha 5 561 km Gustota naselennya 578 49 osib km Poshtovij indeks 64340Telefonnij kod 380 5743Geografichni daniGeografichni koordinati 49 10 27 pn sh 37 25 40 sh d H G OVodojmi richki Oskil Bahtin ta Oskilske vodoshovisheVidstan do oblasnogo centru 126 kmVidstan do rajonnogo centru 12 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya IzyumVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 kmMisceva vladaAdresa radi 64340 Harkivska oblast Izyumskij rajon s OskilKartaOskilOskilMapa Oskil u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oskil znachennya GeografiyaSelo Oskil znahoditsya v shidnij chastini Izyumskogo rajonu na richci Oskil v osnovnomu na pravomu berezi u misci vpadannya v neyi richki Bahtin prava pritoka U seli roztashovana greblya Oskilskogo vodoshovisha i GES Do sela primikaye velikij lisovij masiv sosna Na shodi mezhuye z selom Yackivka Limanskogo rajonu Doneckoyi oblasti na pivnochi z selom Mikolayivka ta na zahodi z selom Kapitolivka IstoriyaCariv Grad Careborisiv Dokladnishe Careborisiv Arheologichni znahidki svidchat sho teritoriya sela urochisha Budrilo Gnilushi i Turilski klyuchi bula osvoyena v neolitichnij period IV III tisyacholit do n e ta v chas piznoyi bronzi kinec II tisyacholittya do n e V period Kiyivskoyi Rusi tut roztashuvalosya slov yanske poselennya Ale pislya mongolo tatarskoyi navali vsi poselennya buli zrujnovani i kraj na dovgi roki obezlyudniv V XVI stolitti zemli Izyumshini vvijshli do skladu Moskovskogo carstva Na nih bula organizovana storozhova sluzhba proti nabigiv krimskih tatar Izyumska storozha vvazhalas najvazhlivishoyu bo stoyala na Izyumskomu shlyahu bilya dvoh brodiv Izyumskogo ta Kam yanogo V 1599 roci bulo pobudovane pershe misto fortecyuDokladnishe Careborisivska fortecya Slobidskoyi Ukrayini Careborisiv Cariborisivske gorodishe bulo zaselene perevazhno ukrayinskimi pereselencyami Pislya timchasovogo zvilnennya vid podatkiv misto stali nazivati slobodoyu Zdebilshogo naselennya skladalosya iz sluzhivih lyudej ta derzhavnih selyan Zhiteli vikonuvali vijskovu sluzhbu zajmalisya hliborobstvom skotarstvom viroblyali polotno i sukno dlya svoyih potreb i na prodazh Careborisivci pidtrimali selyansku vijnu pid provodom Ivana Bolotnikova 1606 1607 rokah Pislya velikoyi pozhezhi slidi yakoyi fiksuyutsya pid chas arheologichnih rozkopok meshkanci zalishili fortecyu ta pishli v Bilgorod i Valujki Gorodishe obezlyudilo V 1650 h rokah pochinayetsya pereselennya na gorodishe vilnih grup cherkas ukrayinskih kozakiv Car Oleksij Mihajlovich pozhaloval Careborisivske gorodishe patriarhu Nikonu i v 1656 roci bula vidbudovana rublena z sosni fortecya Careborisivci pidtrimali povstannya getmana Ivana Bryuhoveckogo 1668 roku spalili misto i vbili nakaznogo cholovika Borisa Mosolova Voseni 1670 roku naselennya Careborisova bralo aktivnu uchast u povstanni Stepana Razina Rozprava z povstancyami bula zhorstokoyu aktivnih uchasnikiv povstannya bulo stracheno na majdani v tomu chisli nazvanu matir Stepana Razina Matrenu Govoruhu ta yiyi sina Yakova inshi privedeni do prisyagi 1679 roku selo stalo chastinoyu Izyumskoyi oboronnoyi liniyi Pislya viniknennya Izyumskogo polku v seredini 1680 h rokiv Careborisiv vhodiv do nogo yak sotenne mistechko V 1680 ta 1681 rokah zgaduyutsya tatarski nabigi U Careborisovi v 1718 1719 ta 1738 rokah lyutuvala epidemiya chumi vid yakoyi vimerlo majzhe vse naselennya Shob zapobigti poshirennyu epidemiyi za nakazom uryadu reshtu naselennya pereselili v dolinu nevelikoyi richki Porub Stara nazva mista zakripilasya za novoutvorenim selishem Careborisiv bagato raziv ginuv u vogni vijn epidemij ta buntiv ale znovu i znovu vidbudovuvavsya V kinci XIX na pochatku XX stolit znachno zbilshilasya kilkist naselennya Vono stanovilo ponad 4 tisyachi cholovik U seli bulo blizko 20 lavok yaki torguvali produktami harchuvannya tkaninami riznimi remisnichimi virobami Shonedili provodilisya bazarni torgi Krim togo chotiri razi na rik provodilisya yarmarki na yaki z yizhdzhalisya kupci Harkivskoyi guberniyi U slobodi buli 3 vodyani mlini 1 cegelnij zavod olijnicya vinokurni U Careborisovi diyala poshtova stanciya volosne pravlinnya triklasna pochatkova ta dvoklasna cerkovno prihodska shkoli Ukrayinska revolyuciya U grudni 1917 roku v hodi Pershoyi radyansko ukrayinskoyi vijni selo okupuvali chervoni Z progoloshennyam III Universalu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki naselenij punkt opinyayetsya v skladi administrativno teritorialnoyi odinici Donechchina U kvitni 1918 selo bulo vizvolene getmancyami 10 listopada 1918 roku zagin iz miscevih bilshovickih posipak zahopiv selo a potim na deyakij chas zaliznichnu stanciyu Izyum Prote 15 listopada 1918 roku selishe bulo znovu zvilnene Ale 15 grudnya 1918 roku selo bulo znovu okupovane bilshovikami 24 bereznya 1919 roku chervoni okupanti perejmenuvali Careborisiv na Cherovnij Oskil Taku nazvu prijnyali tomu sho selo roztashovane na richci Oskil Z chervnya po gruden 1919 roku selo bulo pidkontrolne denikincyam Grigorij Savonov priyednavsya do zagonu Mahna i ocholyuvav komisiyu po borotbi z dezertirstvom u chervni 1920 roku zi svoyim zagonom u 50 shabel jde u Teplyanskij lis i stvoryuye partizanskij zagin sho boretsya z radyanskoyu vladoyu Naprikinci grudnya 1920 Savonov vijskovij komisar povitu jde proti diyuchoyi vladi pobachivshi yiyi dijsne oblichchya Vin znovu stvoryuye partizanskij zagin kotrij diyav u Teplyanskomu lisi u rajoni sil Sinicheno Oskil Piski Radkivski sho nalichuvav 500 shabel Do cogo zagonu priyednavsya i zagin mahnovciv na choli z Harlashkom Dali rozgornulasya spravzhnya Lokalna vijna u yakij lishe z radyanskogo boku bralo uchast 4 polki 19 j kavalerijskij 1 j ta 2 j zvedeni kavalerijski 3 j kavalerijskij diviziyi VNUS a z boku selyan zagin Savonova u 400 shabel Hronika jogo dij 5 sichnya 1921 roku nastup na selo Dovgenke vbito 8 chervonoarmijciv tut i dali vtrati z radyanskoyi storoni 16 sichnya u seli Kryuchki vbito milicionera I Bardaka 28 sichnya zajnyato selo Chistovodivka zaginulo 3 pracivniki vijskkomatu 17 lyutogo nastup na Petrovske vbito 14 cholovik togo zh dnya na Veliku Komishuvahu vbito golovu komitetu nezamozhnih selyan i 3 chervonoarmijciv 14 lyutogo u Prokopivci zahopleno saraj iz hlibom zabranij u selyan prodrozkladkoyu i rozdav jogo selyanam 5 bereznya u Velikij Komishuvasi karalni bilshovicki zagoni rozbili zagin Savonova i vzyali v polon do 50 partizaniv U berezni kvitni 1921 roku buv poslanij zagin na choli z I Ya Majborodoyu P K Skripkoyu S P Hizhnyakom V S Troshilovim Ale cej zagin buv rozzbroyenij Savonovim Majborodu Skripku Hizhnyaka rozstrilyali a reshtu vidpustili Ale nastupnogo dnya chervonoarmijci napali na zagin Savonova i znishili jogo Do polonu potrapili 100 cholovik Prote Savonov znovu z chastinoyu voyakiv zumiv utekti i diyav na Izyumshini do 17 lipnya 1921 roku znovu zh taki u Teplyanskomu lisi Cogo dnya vin buv zahoplenij u polon bilya sela Sinicheno Jogo pomichnik Shkarupa z dekilkoma povstancyami vse zh virvalisya z otochennya i pishli na Kavkaz A samogo Grigoriya Savonova za svidchennyami Ya Ishenka sudili u Harkovi i v sichni 1922 stratili Radyanskij period U 1923 roci bulo provedeno primusovu kolektivizaciyu Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 224 zhiteli sela U roki Drugoyi svitovoyi vijni tisyachi zhiteliv voyuvalo na frontah Vlitku 1942 v rajoni sela vidbuvalisya zhorstoki boyi front prohodiv na berezi richki Oskil 22 chervnya 1942 roku radyanski vijska zalishili selo 2 lyutogo 1943 roku selo znovu perejshlo pid radyansku okupaciyu U pislyavoyenni roki pochalasya vidbudova sela vidnovleno navchannya v shkolah zapracyuvala likarnya poshtove viddilennya gospital ambulatoriya Chervonooskilsku silsku biblioteku vidkrili 25 lipnya 1947 roku V 1954 roci rozpochato budivnictvo Chervonooskilskogo Oskilskogo gidrovuzla a v grudni 1961 r zaversheno i zdano v ekspluataciyu U lipni 1956 roku 4 kolgospi ob yednalisya v odin pid nazvoyu Chervonij Oskil Togo zh roku bulo vidkrito Budinok kulturi i perenesli biblioteku v primishennya ChOBK U 60 ti 70 ti roki bulo pobudovano dvopoverhovu dilnichu likarnyu novij Budinok kulturi dvopoverhove primishennya kontori kolgospu Chervonij Oskil vidkrito telefonnu stanciyu pekarnyu dvopoverhovij univermag na misci staroyi derev yanoyi cerkvi XVIII st dvopoverhovu shkolu piznishe perejmenovana v gimnaziyu dlya vchiteliv i medichnih pracivnikiv pobudovano dva 8 kvartirnih budinki V 1984 roci v centri sela bulo vidkrito memorial na chest voyiniv yaki zaginuli v Drugij svitovij vijni U 1995 roci pam yatnik nevidomomu radyanskomu soldatovi naproti Budinku kulturi zaminili na skorbotnij hrest oskilki pid chas rozkopok poblizu pam yatnika u parku buli znajdeni ostanki italijskih ta rumunskih voyakiv Nezalezhna Ukrayina U 1993 roci v seli buli apteka likarnya dityacha konsultaciya dityacha kimnata dityachij sadok pobutova fabrika pobutova majsternya klub magazini deli univermag budinok prestarilih oshadna kasa ceglyana majsternya pozhezhna chastina GES meteostanciya lisnictvo misceva policejska stanciya stanciya gromadskogo harchuvannya rajonnoyi spozhivchoyi spilki pelmennij ceh barbekyu konditerskij ceh cetro selpo viddil zv yazku Krasnooskolska silska rada televizijne atelye shkola U 2016 roci v ramkah dekomunizaciyi selo bulo perejmenovano na Oskil Do administrativnoyi reformi 2020 roku selo bulo centrom Oskilskoyi silskoyi radi u skladi Izyumskogo rajonu do yakoyi okrim nogo samogo vhodilo selo Bukine U 2022 roci pid chas Rosijsko ukrayinskoyi vijni opinyayetsya pid okupaciyeyu rosijskimi vijskami NaselennyaChiselnist Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 3718 osib z yakih 1532 choloviki ta 2186 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 3200 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 89 52 rosijska 9 67 biloruska 0 37 virmenska 0 06 moldovska 0 03 polska 0 03 inshi 0 32 EkonomikaMolochno tovarna i svino tovarna fermi Lisnictvo Baza vidpochinku VAT HTZ Dityachij ozdorovchij tabir Orlyatko Oskilska GESOb yekti socialnoyi sferiDityachij sadok Shkola Klub Likarnya Budinok lyudej pohilogo vikuPam yatkiTut buli dvi derev yani cerkvi ukrayinskoyi arhitekturi Mikoli ta Rizdva Bogorodici zbudovani v 1799 r Cerkvi buli p yatizrubnimi odnoverhimi bagatoyarusnimi Cerkvi opisani Stepanom Taranushenkom u knizi Monumentalna derev yana arhitektura Livoberezhnoyi Ukrayini Cerkva Rizdva Bogorodici bula porujnovana bilshovikami Na misci cerkvi buv zbudovanij univermag Cerkva Mikoli Chudotvorcya Na pagorbi nepodalik sela Careborisivske gorodishe zemlyani ukriplennya Careborisivskoyi forteci Cerkva Mikoli Chudotvorcya Kaplicya bilya Cerkvi Mikoli Chudotvorcya Careborisivske gorodishe Zalishki valu i rovu forteci Memorialnij znak v pam yat pro misto Careborisiv Znahoditsya v poli nedaleko vid forteciVidomi lyudiAleksandrov Stepan Vasilovich ukrayinskij religijnij diyach folklorist ta poet avtor poemi Vovkulaka Alhimovich Dem yan Petrovich vidomij fotograf hudozhnik zhivopisec Golovko Vladislav Fedorovich 1939 ukrayinskij naukovec u galuzi zaliznichnogo transportu poet disident u 70 ti roki XX st vidbuvav pokarannya na Tajmiri za radyanskih chasiv za sprobu stvorennya kompartiyi alternativnoyi KPRS avtor blizko desyati knig Ostanni z nih zbirka virshiv Severnoe polusharie m Slov yansk vidavnictvo Pechatnyj dvor 2002 rik ta zbirka virshiv Prokidajsya Ukrayino Izyumska tipografiya 2004 rik Savonov Grigorij urodzhenec Careborisova dobrovolcem pishov na pershu svitovu vijnu de zarobiv 4 Georgiyivskih hresti i oficerske zvannya a v 1918 roci stvoriv najbilshij na Izyumshini partizanskij zagin yakij borovsya z nimcyami Zgodom u 1919 roci priyednavsya do zagoniv Nestora Mahna i razom z nim projshov evolyuciyu vid soyuznika bilshovikiv do jogo principovogo protivnika Fedorenko Yakiv Mikolajovich 22 10 1896 26 03 1947 Moskva radyanskij voyenachalnik marshal bronetankovih vijsk 21 02 1944 zastupnik narkoma oboroni SRSR 20 07 1941 05 1943 nagorodzhenij chotirma ordenami Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Suvorova 1 go st ordenom Kutuzova 1 go st GalereyaKlub u Oskoli Na berezi richki Oskil Dzherelo u dorogi Richka BahtinDiv takozhCareborisiv Careborisivske gorodishePrimitkiSmirnov I I Vosstanie Bolotnikova 1606 1607 gg M 1951 s 405 Golubyeva I V Zvit pro robotu piznoserednovichnoyi arheologichnoyi ekspediciyi v s Chervonij Oskil Izyumskogo rajonu Harkivskoyi oblasti v 2004 roci Mashinopis Harkiv 2005 Arhiv IA NAN Ukrayini Zagorovskij V P Izyumskaya cherta Voronezh Izd vo Voronezhskogo universiteta 1980 s 89 ros Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Harkivska oblast Kiyiv Institut istoriyi akademiyi nauk URSR 1976 s 405 Stattyu stvoreno na osnovi zibranih materialiv direktora Chervonooskilskoyi gimnaziyi V Veprickogo Izyumshina Krayeznavcha vidavnictvo Krossroud Harkiv 2009 Ukladachi P T Zhurova Yu Yu Shelest V M Lisachenko N V Fedosenko K V Malyutina L I Shibrya Ye V Gevlich V E Voronin I G Goncharenko s 97 98 Stattyu stvoreno na osnovi zibranih materialiv direktora Chervonooskilskoyi gimnaziyi V Veprickogo Izyumshina Krayeznavcha vidavnictvo Krossroud Harkiv 2009 Ukladachi P T Zhurova Yu Yu Shelest V M Lisachenko N V Fedosenko K V Malyutina L I Shibrya Ye V Gevlich V E Voronin I G Goncharenko s 98 99 Chervonij Oskil Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Stattyu stvoreno na osnovi zibranih materialiv direktora Chervonooskilskoyi gimnaziyi V Veprickogo Izyumshina Krayeznavcha vidavnictvo Krossroud Harkiv 2009 Ukladachi P T Zhurova Yu Yu Shelest V M Lisachenko N V Fedosenko K V Malyutina L I Shibrya Ye V Gevlich V E Voronin I G Goncharenko s 99 101 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Harkivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Harkivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Harkivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini DzherelaKarta Ukrayini Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Izyumska rajonna derzhavna administraciya nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Grigorij Savonov Mahnovcy Arhiv Oskil proti vidobutku slancevogo gazu na teritoriyi Izyumshini