Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яків Миколайович Федоренко (22 жовтня 1896, слобода Цареборисово Харківської губернії, тепер село Оскіл Ізюмського району Харківської області — 26 березня 1947, Москва) — радянський військовий діяч, маршал бронетанкових військ (1944), заступник народного комісара оборони СРСР (20 липня 1941 — травень 1943). Кандидат у члени ЦК КП(б)У в травні 1940 — березні 1947 р. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.
| Федоренко Яків Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 22 жовтня 1896[1] Цареборисів, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 26 березня 1947[2][1] (50 років) Москва, СРСР[2] |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |  СРСР |
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Партія | КПРС |
| Звання | маршал роду військ |
| Війни / битви | Перша світова війна і німецько-радянська війна |
| Нагороди |         |
 Федоренко Яків Миколайович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в родині портового вантажника. Закінчив церковно-приходську школу. З дев'яти років працював пастухом, кучером, наймитом, чорноробом на шахтах Донбасу, солеваром на солеваренных заводах у Слов'янську, рульовим на баржі.
У травні 1915 року призваний у Російський імператорський флот, закінчив школу рульових Чорноморського флоту. Служив на мінному тральщику. Учасник Першої світової війни. Після Лютневої революції обраний головою корабельного комітету.
Член РСДРП(б) з лютого 1917 року.
Під час Жовтневого перевороту командував загоном моряків, брав участь у захопленні більшовиками влади у місті Одесі. Вступив у загін Червоної гвардії.
У Червоній армії з лютого 1918 року. У Громадянську війну — комісар штабу 2-ї Революційної армії (Катеринослав), командир і комісар бронепотягу № 4. У 1920 році — командир-військовий комісар групи бронепотягів 13-ї армії РСЧА. Воював на Східному фронті проти чехословацького корпусу і Колчака, на Північному фронті проти Юденича, на Західному фронті проти Польщі, на Південному фронті проти Врангеля. Був двічі поранений, один раз контужений в боях.
Після Громадянської війни у Росії командував бронепотягом, дивізіоном. У 1924 році закінчив Вищу артилерійську школу командного складу, у 1927 році закінчив річні Артилерійські курси удосконалення старшого командного складу, у 1930 році — курси партійно-політичної підготовки командирів-єдиноначальників при Військово-політичній академії імені Толмачова. З 1930 року командував 2-м полком бронепотягів Білоруського військового округу. У 1934 році закінчив Військову академію РСЧА імені Фрунзе.
З 1934 року — у танкових військах, командир 3-го окремого танкового полку в Московському військовому окрузі; з 2 травня 1935 року — командир 15-ї механізованої бригади Київського військового округу.
З серпня 1937 року — начальник автобронетанкових військ Київського (з 26 липня 1938 Особливого) військового округу.
З червня 1940 року — начальник Автобронетанкового (потім Головного) управління РСЧА у Москві.
З липня 1941 року — заступник народного комісара оборони СРСР — начальник Автобронетанкового управління РСЧА, з грудня 1942 року — одночасно командувач бронетанкових і механізованих військ Червоної армії.
Під час німецько-радянської неодноразово виїжджав до військ, був представником Ставки Верховного Головнокомандування в битві під Москвою, у Сталінградській і Курській битвах, учасником оборонних операцій Північно-Західного фронту в 1942 році і наступальної операції на Брянському фронті в червні-серпні 1943 року, наступальних битв на Воронезькому фронті в 1943 році.
Після війни, з квітня 1946 року — командувач бронетанкових і механізованих військ Сухопутних військ СРСР.
Помер у Москві, похований на Новодівочому цвинтарі. Ім'я маршала Федоренка було присвоєне вулицям у Москві, Харкові, Донецьку, Ізюмі.
Нагороди
- чотири ордени Леніна
- два ордени Червоного Прапора
- орден Суворова 1-го ступеня
- орден Кутузова 1-го ступеня
- медалі
- Хрест Грюнвальда (Польща, 1946)
Військові звання
- комбриг (26.11.1935).
- комдив (4.11.1939).
- генерал-лейтенант танкових військ (4.06.1940).
- генерал-полковник танкових військ (1.01.1943).
- маршал бронетанкових військ (21.02.1944).
Примітки
- TracesOfWar
- Федоренко Яков Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении генерал-полковнику бронетанковых войск Федоренко Я. Н. военного звания маршала бронетанковых войск» от 21 февраля 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 29 февраля (№ 12 (272)). — С. 1
Посилання
- Федоренко Яков Николаевич
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fedorenko Yakiv Mikolajovich Fedorenko 22 zhovtnya 1896 18961022 sloboda Careborisovo Harkivskoyi guberniyi teper selo Oskil Izyumskogo rajonu Harkivskoyi oblasti 26 bereznya 1947 Moskva radyanskij vijskovij diyach marshal bronetankovih vijsk 1944 zastupnik narodnogo komisara oboroni SRSR 20 lipnya 1941 traven 1943 Kandidat u chleni CK KP b U v travni 1940 berezni 1947 r Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 go sklikannya Fedorenko Yakiv MikolajovichNarodzhennya22 zhovtnya 1896 1896 10 22 1 Careborisiv Izyumskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiyaSmert26 bereznya 1947 1947 03 26 2 1 50 rokiv Moskva SRSR 2 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSROsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzePartiyaKPRSZvannyamarshal rodu vijskVijni bitviPersha svitova vijna i nimecko radyanska vijnaNagorodi Fedorenko Yakiv Mikolajovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini portovogo vantazhnika Zakinchiv cerkovno prihodsku shkolu Z dev yati rokiv pracyuvav pastuhom kucherom najmitom chornorobom na shahtah Donbasu solevarom na solevarennyh zavodah u Slov yansku rulovim na barzhi U travni 1915 roku prizvanij u Rosijskij imperatorskij flot zakinchiv shkolu rulovih Chornomorskogo flotu Sluzhiv na minnomu tralshiku Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi obranij golovoyu korabelnogo komitetu Chlen RSDRP b z lyutogo 1917 roku Pid chas Zhovtnevogo perevorotu komanduvav zagonom moryakiv brav uchast u zahoplenni bilshovikami vladi u misti Odesi Vstupiv u zagin Chervonoyi gvardiyi U Chervonij armiyi z lyutogo 1918 roku U Gromadyansku vijnu komisar shtabu 2 yi Revolyucijnoyi armiyi Katerinoslav komandir i komisar bronepotyagu 4 U 1920 roci komandir vijskovij komisar grupi bronepotyagiv 13 yi armiyi RSChA Voyuvav na Shidnomu fronti proti chehoslovackogo korpusu i Kolchaka na Pivnichnomu fronti proti Yudenicha na Zahidnomu fronti proti Polshi na Pivdennomu fronti proti Vrangelya Buv dvichi poranenij odin raz kontuzhenij v boyah Pislya Gromadyanskoyi vijni u Rosiyi komanduvav bronepotyagom divizionom U 1924 roci zakinchiv Vishu artilerijsku shkolu komandnogo skladu u 1927 roci zakinchiv richni Artilerijski kursi udoskonalennya starshogo komandnogo skladu u 1930 roci kursi partijno politichnoyi pidgotovki komandiriv yedinonachalnikiv pri Vijskovo politichnij akademiyi imeni Tolmachova Z 1930 roku komanduvav 2 m polkom bronepotyagiv Biloruskogo vijskovogo okrugu U 1934 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu RSChA imeni Frunze Z 1934 roku u tankovih vijskah komandir 3 go okremogo tankovogo polku v Moskovskomu vijskovomu okruzi z 2 travnya 1935 roku komandir 15 yi mehanizovanoyi brigadi Kiyivskogo vijskovogo okrugu Z serpnya 1937 roku nachalnik avtobronetankovih vijsk Kiyivskogo z 26 lipnya 1938 Osoblivogo vijskovogo okrugu Z chervnya 1940 roku nachalnik Avtobronetankovogo potim Golovnogo upravlinnya RSChA u Moskvi Z lipnya 1941 roku zastupnik narodnogo komisara oboroni SRSR nachalnik Avtobronetankovogo upravlinnya RSChA z grudnya 1942 roku odnochasno komanduvach bronetankovih i mehanizovanih vijsk Chervonoyi armiyi Pid chas nimecko radyanskoyi neodnorazovo viyizhdzhav do vijsk buv predstavnikom Stavki Verhovnogo Golovnokomanduvannya v bitvi pid Moskvoyu u Stalingradskij i Kurskij bitvah uchasnikom oboronnih operacij Pivnichno Zahidnogo frontu v 1942 roci i nastupalnoyi operaciyi na Bryanskomu fronti v chervni serpni 1943 roku nastupalnih bitv na Voronezkomu fronti v 1943 roci Pislya vijni z kvitnya 1946 roku komanduvach bronetankovih i mehanizovanih vijsk Suhoputnih vijsk SRSR Pomer u Moskvi pohovanij na Novodivochomu cvintari Im ya marshala Fedorenka bulo prisvoyene vulicyam u Moskvi Harkovi Donecku Izyumi Nagorodichotiri ordeni Lenina dva ordeni Chervonogo Prapora orden Suvorova 1 go stupenya orden Kutuzova 1 go stupenya medali Hrest Gryunvalda Polsha 1946 Vijskovi zvannyakombrig 26 11 1935 komdiv 4 11 1939 general lejtenant tankovih vijsk 4 06 1940 general polkovnik tankovih vijsk 1 01 1943 marshal bronetankovih vijsk 21 02 1944 PrimitkiTracesOfWar d Track Q98839586 Fedorenko Yakov Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii general polkovniku bronetankovyh vojsk Fedorenko Ya N voennogo zvaniya marshala bronetankovyh vojsk ot 21 fevralya 1944 goda Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 29 fevralya 12 272 S 1PosilannyaFedorenko Yakov Nikolaevich