Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Черво́на Ба́лка Півні́чна — ландшафтний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у Тернівському районі міста Кривого Рогу.
 | |
| 48°06′18″ пн. ш. 33°30′47″ сх. д. / 48.10500000002777199° пн. ш. 33.51305556002777308° сх. д.Координати: 48°06′18″ пн. ш. 33°30′47″ сх. д. / 48.10500000002777199° пн. ш. 33.51305556002777308° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  Тернівський район,  Кривий Ріг |
| Площа | 28,3 га |
| Засновано | 1983 |
  Червона Балка Північна (Україна)  Червона Балка Північна (Європа)  Червона Балка Північна (СРСР) | |
 Червона Балка Північна у Вікісховищі | |
Площа заказника — 28,3 га. Оголошений об'єктом природно-заповідного фонду постановою РМ УРСР від 12 грудня 1983 № 49.
Загальні відомості
Балка Північна Червона розташована на території північно-західної околиці міста Кривого Рогу, колишнє рудоуправління ім. Леніна.
Характеристика
Площа балки становить 54,3 га, довжина 36 км. По днищу балки протікає струмок, який бере початок із ставків у селищах Романівка та Чапаєво, поблизу житломасиву ім. Леніна. Закінчується на межі з дачним кооперативом «Восход», від якого починається Ленінське водосховище, що виходить до автомобільної траси на Веселі Терни. У балці на денну поверхню виходять породи продуктивної залізорудної товщі палеопротерозойського віку, відслонюються сланцеві та залізисті горизонти, які утворюють невеликі за розмірами розрізнені скельні виходи на обох схилах. Трапляються також брили імпактитів та відслонення пісковиків зі скам'янілими рештками рослин. Існує версія спеціалістів, що 360–400 млн років тому в районі сучасних Тернів впав метеорит і утворив Тернівський кратер, на місці якого тепер розташована балка Північна Червона та Першотравневий кар'єр ПівнГЗК.
Історія
Вперше ця територія була взята під охорону як геологічний заказник місцевого значення в 1974 році. Систематичне вивчення рослинного світу балки було розпочате ще в 1972 році науковцями Криворізького відділення Донецького ботанічного саду. У 1983 році територію балки площею 28,3 га оголошено ландшафтним заказником загальнодержавного значення. А в 1988 році заповідна територія збільшилася ще на 26 га за рахунок заказника місцевого значення — Балка Північна Червона.
Рослинний світ
Багате тут рослинне різноманіття. По днищу балки протікає струмок, а по схилах трапляються різні види рослинності. Тут і степові, і лісові чагарники, лугова рослинність і прибережно-водна, різнотравно-ковилово-типчакові степи та рослинність кам'янистих відслонень. Усього на території балки трапляється 360 видів вищих рослин. Серед них 46 видів охоронних, з яких 8 видів занесені до Червоної книги України, а 28 — охороняються в області.
На виходах залізистих кварцитів, які є по всій балці, раніше зростали чотири види папоротей, що охороняються в Дніпропетровській області. Це — аспленій північний, голокучник дубовий, пухирник крихкий, щитник шартрський (два останні види тут уже не трапляються).
Зростають також синьоокі проліски, , жовті квітки тюльпану Біберштейна. На сухих схилах квітнуть півники карликові. Також є горицвіт весняний, сон чорніючий.
Після первоцвітів з'являється квіт мигдалю степового. Серед різнотрав'я трапляється буквиця лікарська, чебрець, підмаренники, астрагали, молочаї, купина, барвінок, різні види цибуль та волошок, ковила.
Тваринний світ
Найбільше тут комах — близько чотирьох сотень видів. Безліч різноманітних бабок — коромисло велике, коромисло синє, коромисло руде, , , , червонокнижний вид красуня-діва з синіми крильцями. Багато видів жуків: чорнотілка і бронзівка, сонечко семикрапкове і двадцятидвокрапкове, клоп-солдатик тощо. Трапляються тут цикадки, цвіркуни, коники, богомоли і червонокнижний вид, представник ряду двокрилих — ктир гігантський.
Також тут мешкають мурашки-женці і мурахи чорні. Над квітами кружляють медоносні бджоли та галльські оси, жужелиці, джмелі — кам'яний та польовий. Сім видів джмелів занесені до Червоної книги — джміль лезус, джміль моховий, джміль глинистий та інші. Але найбільше метеликів: жовтянки, лимонниці, , , бояришниці, синявець Ікара, червонець тощо. Особливо цінними є червонокнижні метелики — подалірій, ведмедиця Гера, ведмедиця-дівчинка, махаон, Поліксена.
Багато видів птахів. Наприклад, болотяний лунь, срібляста чайка, звичайний мартин, жайворонок польовий, ластівки — сільська та міська, жовта та біла плиски, соловейко східний, сорока, одуд тощо.
У струмках є ропухи. У заростях чагарників чотирисмуговий полоз та полоза жовточеревного, плазуни, занесені до Червоної книги України. Звичайними мешканцями балки є зайці.
Галерея
-
![image]()
дно балки та вид на її скелястий південно-східний схил -
![image]()
перекоти червоного струмка -
![image]()
Балка Північна Червона -
![image]()
Червоний струмок -
![image]()
Дикі абрикоси на схилі балки - Звукова атмосфера Червоної балки у травні
Див. також
Посилання
- Загальні відомості про природно-заповідний фонд Криворіжжя [ 1 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Пізнай свою країну [ 9 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Геологічні пам'ятки України (за ред. В.І. Калініна, Д.С. Гурського). В чотирьох томах. - Київ, 2007. - Том ІІ. - 320 стор.
- (укр.). 17 лютого 2022. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervo na Ba lka Pivni chna landshaftnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u Ternivskomu rajoni mista Krivogo Rogu Landshaftnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Chervona Balka Pivnichna 48 06 18 pn sh 33 30 47 sh d 48 10500000002777199 pn sh 33 51305556002777308 sh d 48 10500000002777199 33 51305556002777308 Koordinati 48 06 18 pn sh 33 30 47 sh d 48 10500000002777199 pn sh 33 51305556002777308 sh d 48 10500000002777199 33 51305556002777308Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ternivskij rajon Krivij RigPlosha 28 3 gaZasnovano 1983Chervona Balka Pivnichna Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaChervona Balka Pivnichna Yevropa Pokazati na mapi YevropaChervona Balka Pivnichna SRSR Pokazati na mapi SRSR Chervona Balka Pivnichna u Vikishovishi Plosha zakaznika 28 3 ga Ogoloshenij ob yektom prirodno zapovidnogo fondu postanovoyu RM URSR vid 12 grudnya 1983 49 Zagalni vidomostiBalka Pivnichna Chervona roztashovana na teritoriyi pivnichno zahidnoyi okolici mista Krivogo Rogu kolishnye rudoupravlinnya im Lenina HarakteristikaPlosha balki stanovit 54 3 ga dovzhina 36 km Po dnishu balki protikaye strumok yakij bere pochatok iz stavkiv u selishah Romanivka ta Chapayevo poblizu zhitlomasivu im Lenina Zakinchuyetsya na mezhi z dachnim kooperativom Voshod vid yakogo pochinayetsya Leninske vodoshovishe sho vihodit do avtomobilnoyi trasi na Veseli Terni U balci na dennu poverhnyu vihodyat porodi produktivnoyi zalizorudnoyi tovshi paleoproterozojskogo viku vidslonyuyutsya slancevi ta zalizisti gorizonti yaki utvoryuyut neveliki za rozmirami rozrizneni skelni vihodi na oboh shilah Traplyayutsya takozh brili impaktitiv ta vidslonennya piskovikiv zi skam yanilimi reshtkami roslin Isnuye versiya specialistiv sho 360 400 mln rokiv tomu v rajoni suchasnih Terniv vpav meteorit i utvoriv Ternivskij krater na misci yakogo teper roztashovana balka Pivnichna Chervona ta Pershotravnevij kar yer PivnGZK IstoriyaOdna z p yati prirodoohoronnih tablichok balki Vpershe cya teritoriya bula vzyata pid ohoronu yak geologichnij zakaznik miscevogo znachennya v 1974 roci Sistematichne vivchennya roslinnogo svitu balki bulo rozpochate she v 1972 roci naukovcyami Krivorizkogo viddilennya Doneckogo botanichnogo sadu U 1983 roci teritoriyu balki plosheyu 28 3 ga ogolosheno landshaftnim zakaznikom zagalnoderzhavnogo znachennya A v 1988 roci zapovidna teritoriya zbilshilasya she na 26 ga za rahunok zakaznika miscevogo znachennya Balka Pivnichna Chervona Roslinnij svitBagate tut roslinne riznomanittya Po dnishu balki protikaye strumok a po shilah traplyayutsya rizni vidi roslinnosti Tut i stepovi i lisovi chagarniki lugova roslinnist i priberezhno vodna riznotravno kovilovo tipchakovi stepi ta roslinnist kam yanistih vidslonen Usogo na teritoriyi balki traplyayetsya 360 vidiv vishih roslin Sered nih 46 vidiv ohoronnih z yakih 8 vidiv zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini a 28 ohoronyayutsya v oblasti Na vihodah zalizistih kvarcitiv yaki ye po vsij balci ranishe zrostali chotiri vidi paporotej sho ohoronyayutsya v Dnipropetrovskij oblasti Ce asplenij pivnichnij golokuchnik dubovij puhirnik krihkij shitnik shartrskij dva ostanni vidi tut uzhe ne traplyayutsya Zrostayut takozh sinooki proliski zhovti kvitki tyulpanu Bibershtejna Na suhih shilah kvitnut pivniki karlikovi Takozh ye goricvit vesnyanij son chorniyuchij Pislya pervocvitiv z yavlyayetsya kvit migdalyu stepovogo Sered riznotrav ya traplyayetsya bukvicya likarska chebrec pidmarenniki astragali molochayi kupina barvinok rizni vidi cibul ta voloshok kovila Tvarinnij svitNajbilshe tut komah blizko chotiroh soten vidiv Bezlich riznomanitnih babok koromislo velike koromislo sinye koromislo rude chervonoknizhnij vid krasunya diva z sinimi krilcyami Bagato vidiv zhukiv chornotilka i bronzivka sonechko semikrapkove i dvadcyatidvokrapkove klop soldatik tosho Traplyayutsya tut cikadki cvirkuni koniki bogomoli i chervonoknizhnij vid predstavnik ryadu dvokrilih ktir gigantskij Takozh tut meshkayut murashki zhenci i murahi chorni Nad kvitami kruzhlyayut medonosni bdzholi ta gallski osi zhuzhelici dzhmeli kam yanij ta polovij Sim vidiv dzhmeliv zaneseni do Chervonoyi knigi dzhmil lezus dzhmil mohovij dzhmil glinistij ta inshi Ale najbilshe metelikiv zhovtyanki limonnici boyarishnici sinyavec Ikara chervonec tosho Osoblivo cinnimi ye chervonoknizhni meteliki podalirij vedmedicya Gera vedmedicya divchinka mahaon Poliksena Bagato vidiv ptahiv Napriklad bolotyanij lun sriblyasta chajka zvichajnij martin zhajvoronok polovij lastivki silska ta miska zhovta ta bila pliski solovejko shidnij soroka odud tosho U strumkah ye ropuhi U zarostyah chagarnikiv chotirismugovij poloz ta poloza zhovtocherevnogo plazuni zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Zvichajnimi meshkancyami balki ye zajci Galereyadno balki ta vid na yiyi skelyastij pivdenno shidnij shil perekoti chervonogo strumka Balka Pivnichna Chervona Chervonij strumok Diki abrikosi na shili balki source source source source source source Zvukova atmosfera Chervonoyi balki u travniDiv takozhBalka Pivnichna ChervonaPosilannyaZagalni vidomosti pro prirodno zapovidnij fond Krivorizhzhya 1 serpnya 2013 u Wayback Machine Piznaj svoyu krayinu 9 chervnya 2010 u Wayback Machine Geologichni pam yatki Ukrayini za red V I Kalinina D S Gurskogo V chotiroh tomah Kiyiv 2007 Tom II 320 stor ISBN 978 966 7896 43 0 ukr 17 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 23 lyutogo 2022