Червець | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самиця (зліва) та самець (справа) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Dactylopius coccus , 1835 | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Coccus cacti L., 1758 Pseudococcus cacti , 1839 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Черве́ць (кошеніль; Dactylopius coccus) — вид комах ряду напівтвердокрилі. Живиться соками рослин, шкідник сільськогосподарських культур і плодових дерев. З цих комах виготовляють кармін — барвник червоно-пурпурового кольору, що використовується, зокрема, як (харчовий барвник (Е120)).
Біологія виду
У середині липня самиця червця відкладає приблизно 600—700 яєць, укладених у землі в білу, схожу на воскову, оотеку. Якщо личинки не виходять з яйця до кінця серпня — початку вересня, вони залишаються всередині до кінця зими. У кінці березня або на початку квітня личинки виходять із землі і протягом короткого часу живляться низькорослим листям рослини-хазяїна. Після цього повертаються під землю і живуть на корінні. У цей момент личинки линяють: скидають свої екзоскелети разом з ногами і вусиками. Після цього вони інцистуються, формуючи зовнішнє захисне покриття (цисту) біля тканини кореня.
Цисти — невеликі темно-червоні або фіолетові бульбашки, зібрані на коренях рослини-господаря. Жіноча циста 3—4 міліметри в діаметрі. Чоловіча циста у два рази менша від жіночої. На 500 жіночих цист припадає лише одна чоловіча. Цисти линяють декілька разів. Коли чоловіча личинка досягає третього ступеня розвитку, вона утворює тонкий білий кокон і на початку червня перетворюється на лялечку. У кінці червня або на початку липня самиці, які зберігають свої личинкові форми, знову виходять на поверхню і повільно піднімаються на верхівку рослини-хазяїна. Дорослі самці, з крилами та характерними відростками в кінці живота, залишають кокони і приєднуються до самиць через кілька днів. Дорослі самці не живляться і вмирають невдовзі після парування, а самиці повертаються під землю, де відкладають яйця. Відклавши яйця, самиця також помирає.
Ареал
Комаха живе на трав'янистих рослинах Центральної Європи, які ростуть на піщаних і посушливих ґрунтах. Її основна рослина-хазяїн — червець багаторічний (Scleranthus perennis), вид рослин з родини гвоздичних.
Практичне використання
З пігментів тіла самиць червця виготовляють харчову добавку Е120 кармін (кармінова кислота) — барвник густого червоного (кармінового) кольору.
Вміст кармінової кислоти в екстракті червця становить близько 20 %.
Цікаві факти
Місяць червень дістав свою назву завдяки тому, що цього місяця починають збирання «черви» — личинок цієї комахи. З них в давнину добували червону фарбу, якою фарбували тканини.
Комах збирають незадовго перед тим, як жіноча черва (личинка) досягне зрілості, тобто в кінці червня, зазвичай на день святого Іоанна Хрестителя (24 червня), тому в багатьох країнах народна назва барвника — «кров святого Іоанна». У процесі збору рослина висмикувалася з корінням, з коріння збирались личинки. У середньому з кожної рослини збиралось близько десяти комах. Земельні ділянки культивувались для того, щоб компенсувати високий рівень знищення рослин. Личинки вбивались киплячою водою або оцтом, висушувались на сонці або в печі і розчинялись у хлібній заквасці або квасі для видалення жиру. Екстракт потім використовували для фарбування шовку, вовни, бавовни або льону. Процес фарбування потребує приблизно 3—4 унції барвника на фунт шовку (180—250 г на кілограм), один фунт барвника міг пофарбувати майже 20 фунтів вовни (50 г на кілограм).
Червця широко застосовували в Європі в середні віки і в епоху відродження як барвник. У 15-му і першій половині 16-го століття червець був одним з головних товарів експорту з Польщі, Литви та України. Торгівля здебільшого була монополізована єврейськими купцями, які купували фарбу у селян. Купці відправляли барвник з великих польських міст, таких як Краків, Гданськ (Данциг) і Познань. Звідти товар вивозили до південної Німеччини і північної Італії, Франції, Англії, Османської імперії та Вірменії. Торгівля була прибутковим бізнесом для єврейських посередників, відповідно до Марцина з Ужендова (1595), один фунт польської кошенілі коштував від чотирьох до п'яти венеційських дукатів. За кількісними показниками торгівля досягла піку в 1530-ті рр. Згідно з податковими реєстрами, у 1534 близько 30 тонн барвника продали тільки в Познані. У виданні 1650 р. дослідник поліських боліт Даніель Цвікер окремо позначив поширення польської кошенілі на Поліссі.
Польська кошеніль у другій половині 16 століття була витіснена з європейського ринку дешевшою мексиканською. Барвник з червця, який до того був експортним продуктом, продовжували використовувати локально. Його використовували для фарбування тканин у малиновий колір, популярний в одязі заможного українського козацтва та польської шляхти, харчовий барвник, косметичний та лікувальний засіб у народній медицині.
У 2009 в ході судового розгляду з'явився домисел про те, що до складу харчових добавок Кока-Коли входить харчовий барвник кармін. Компанія спростувала цей закид.
Галерея
- Личинки
- Кактус, уражений червцем
- Ілюстрація, що показує збір кошенілі
Див. також
- Кошеніль польська (Porphyropha polonica)
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Червець |
- Червецы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXXVIIIa. — С. 512—516. (рос. дореф.)
- Червецы // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Зотова Н. Ю., . Чудесная кошениль, или История о кармине [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // журнал «Биология», № 34/2003.(рос.)
Посилання
- Є. М. Терезникова. Червеці [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] / УРЕ
- Манія, кармазин [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 911. — 1000 екз.
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — С. 298. — .
- Твоя Підпільна Гуманітарка. blog.i.ua. Процитовано 15 грудня 2018.
- . The Coca-Cola Company (амер.). Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervec Samicya zliva ta samec sprava Biologichna klasifikaciya Domen Eukaryota Carstvo Tvarini Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Napivtverdokrili Hemiptera Rodina Manganodidae Rid Vid D coccus Binomialna nazva Dactylopius coccus 1835 Sinonimi Coccus cacti L 1758 Pseudococcus cacti 1839 Posilannya Vikishovishe Dactylopius coccus EOL 836534 NCBI 765876 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chervec rid roslin Cherve c koshenil Dactylopius coccus vid komah ryadu napivtverdokrili Zhivitsya sokami roslin shkidnik silskogospodarskih kultur i plodovih derev Z cih komah vigotovlyayut karmin barvnik chervono purpurovogo koloru sho vikoristovuyetsya zokrema yak harchovij barvnik E120 Biologiya viduU seredini lipnya samicya chervcya vidkladaye priblizno 600 700 yayec ukladenih u zemli v bilu shozhu na voskovu ooteku Yaksho lichinki ne vihodyat z yajcya do kincya serpnya pochatku veresnya voni zalishayutsya vseredini do kincya zimi U kinci bereznya abo na pochatku kvitnya lichinki vihodyat iz zemli i protyagom korotkogo chasu zhivlyatsya nizkoroslim listyam roslini hazyayina Pislya cogo povertayutsya pid zemlyu i zhivut na korinni U cej moment lichinki linyayut skidayut svoyi ekzoskeleti razom z nogami i vusikami Pislya cogo voni incistuyutsya formuyuchi zovnishnye zahisne pokrittya cistu bilya tkanini korenya Cisti neveliki temno chervoni abo fioletovi bulbashki zibrani na korenyah roslini gospodarya Zhinocha cista 3 4 milimetri v diametri Cholovicha cista u dva razi mensha vid zhinochoyi Na 500 zhinochih cist pripadaye lishe odna cholovicha Cisti linyayut dekilka raziv Koli cholovicha lichinka dosyagaye tretogo stupenya rozvitku vona utvoryuye tonkij bilij kokon i na pochatku chervnya peretvoryuyetsya na lyalechku U kinci chervnya abo na pochatku lipnya samici yaki zberigayut svoyi lichinkovi formi znovu vihodyat na poverhnyu i povilno pidnimayutsya na verhivku roslini hazyayina Dorosli samci z krilami ta harakternimi vidrostkami v kinci zhivota zalishayut kokoni i priyednuyutsya do samic cherez kilka dniv Dorosli samci ne zhivlyatsya i vmirayut nevdovzi pislya paruvannya a samici povertayutsya pid zemlyu de vidkladayut yajcya Vidklavshi yajcya samicya takozh pomiraye ArealKomaha zhive na trav yanistih roslinah Centralnoyi Yevropi yaki rostut na pishanih i posushlivih gruntah Yiyi osnovna roslina hazyayin chervec bagatorichnij Scleranthus perennis vid roslin z rodini gvozdichnih Praktichne vikoristannyaZ pigmentiv tila samic chervcya vigotovlyayut harchovu dobavku E120 karmin karminova kislota barvnik gustogo chervonogo karminovogo koloru Vmist karminovoyi kisloti v ekstrakti chervcya stanovit blizko 20 Cikavi faktiMisyac cherven distav svoyu nazvu zavdyaki tomu sho cogo misyacya pochinayut zbirannya chervi lichinok ciyeyi komahi Z nih v davninu dobuvali chervonu farbu yakoyu farbuvali tkanini Komah zbirayut nezadovgo pered tim yak zhinocha cherva lichinka dosyagne zrilosti tobto v kinci chervnya zazvichaj na den svyatogo Ioanna Hrestitelya 24 chervnya tomu v bagatoh krayinah narodna nazva barvnika krov svyatogo Ioanna U procesi zboru roslina vismikuvalasya z korinnyam z korinnya zbiralis lichinki U serednomu z kozhnoyi roslini zbiralos blizko desyati komah Zemelni dilyanki kultivuvalis dlya togo shob kompensuvati visokij riven znishennya roslin Lichinki vbivalis kiplyachoyu vodoyu abo octom visushuvalis na sonci abo v pechi i rozchinyalis u hlibnij zakvasci abo kvasi dlya vidalennya zhiru Ekstrakt potim vikoristovuvali dlya farbuvannya shovku vovni bavovni abo lonu Proces farbuvannya potrebuye priblizno 3 4 unciyi barvnika na funt shovku 180 250 g na kilogram odin funt barvnika mig pofarbuvati majzhe 20 funtiv vovni 50 g na kilogram Chervcya shiroko zastosovuvali v Yevropi v seredni viki i v epohu vidrodzhennya yak barvnik U 15 mu i pershij polovini 16 go stolittya chervec buv odnim z golovnih tovariv eksportu z Polshi Litvi ta Ukrayini Torgivlya zdebilshogo bula monopolizovana yevrejskimi kupcyami yaki kupuvali farbu u selyan Kupci vidpravlyali barvnik z velikih polskih mist takih yak Krakiv Gdansk Dancig i Poznan Zvidti tovar vivozili do pivdennoyi Nimechchini i pivnichnoyi Italiyi Franciyi Angliyi Osmanskoyi imperiyi ta Virmeniyi Torgivlya bula pributkovim biznesom dlya yevrejskih poserednikiv vidpovidno do Marcina z Uzhendova 1595 odin funt polskoyi koshenili koshtuvav vid chotiroh do p yati venecijskih dukativ Za kilkisnimi pokaznikami torgivlya dosyagla piku v 1530 ti rr Zgidno z podatkovimi reyestrami u 1534 blizko 30 tonn barvnika prodali tilki v Poznani U vidanni 1650 r doslidnik poliskih bolit Daniel Cviker okremo poznachiv poshirennya polskoyi koshenili na Polissi Polska koshenil u drugij polovini 16 stolittya bula vitisnena z yevropejskogo rinku deshevshoyu meksikanskoyu Barvnik z chervcya yakij do togo buv eksportnim produktom prodovzhuvali vikoristovuvati lokalno Jogo vikoristovuvali dlya farbuvannya tkanin u malinovij kolir populyarnij v odyazi zamozhnogo ukrayinskogo kozactva ta polskoyi shlyahti harchovij barvnik kosmetichnij ta likuvalnij zasib u narodnij medicini U 2009 v hodi sudovogo rozglyadu z yavivsya domisel pro te sho do skladu harchovih dobavok Koka Koli vhodit harchovij barvnik karmin Kompaniya sprostuvala cej zakid GalereyaLichinki Kaktus urazhenij chervcem Ilyustraciya sho pokazuye zbir kosheniliDiv takozhKoshenil polska Porphyropha polonica DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chervec Chervecy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T XXXVIIIa S 512 516 ros doref Chervecy Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Zotova N Yu Chudesnaya koshenil ili Istoriya o karmine 4 bereznya 2016 u Wayback Machine zhurnal Biologiya 34 2003 ros PosilannyaYe M Tereznikova Cherveci 20 listopada 2016 u Wayback Machine URE Maniya karmazin 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 911 1000 ekz PrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in S 298 ISBN 978 966 00 0197 8 Tvoya Pidpilna Gumanitarka blog i ua Procitovano 15 grudnya 2018 The Coca Cola Company amer Arhiv originalu za 15 sichnya 2019 Procitovano 21 sichnya 2019