Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чагарники Колорадського плато (ідентифікатор WWF: NA1304) — неарктичний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований на заході США.
 Ландшафт Долини Монументів (Аризона) | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | NA1304 |
| Межі | Гірські ліси Аризони Ліси Скелястих гір Колорадо Гірські ліси Восатчу та Юїнти Пустеля Чіуауа Пустеля Мохаве Західні низькотравні прерії Чагарниковий степ Вайомінгського басейну |
| Площа, км² | 283 435 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
| Охороняється | 33 203 км² (12 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон чагарників Колорадського плато охоплює плато Колорадо, розташоване на півдні і сході Юти, заході і півдні Колорадо, на півночі Аризони та Нью-Мексико. Завдяки своїм захоплюючим краєвидам та відносній доступності цей регіон є однією з найбільш харизматичних та відомих частин Заходу США, який описують як "країну кольорів та каньйонів".
Плато Колорадо можна описати як піднесене, нахилене на північ блюдце, з усіх боків оточене високогір'ями. Воно є частиною комплексу [en], що складають внутрішній пояс Північноамериканських Кордильєр. Ландшафт плато переважно представлений пересіченими плоскогір'ями, основу яких формують осадові породи — пісковики та сланці, однорідні шари яких чергуються між собою, утворюючи монокліналі, а також, меншою мірою, вапняки та мергелі. Шари пісковику протистоять ерозії, тоді як сланці швидко розмиваються. Там, де верхні шари пісковику неушкоджені, утворюються великі плоскогір'я, порізані численними каньйонами зі стрімкими схилами, а там, де ці шари зруйнувалися внаслідок ерозії, від плоскогір'їв залишилися лише невеликі меси (столові гори) та останці. Подекуди в регіоні трапляються плосковершинні інтрузивні лаколіти, які утворюють гірські масиви, що височіють над плоскогір'ями, такі як гори [en] та [en]. Середня висота Колорадського плато зазвичай перевищує 1500 м над рівнем моря, а в деяких районах вона перевищує 3700 м над рівнем моря. Перепад висот в регіоні є дуже значним і подекуди становить 300-600 м.
Приблизно 90 % екорегіону розташовані в басейні річки Колорадо, яка тече на південний захід та впадає у Каліфорнійську затоку Тихого океану, а невелика частина на південному сході — у басейні Ріо-Гранде, яка тече на південний схід та впадає у Мексиканську затоку Атлантичного океану. Великі річки зі швидкою течією та великим ухилом, які беруть початок у навколишніх горах, порізали Колорадське плато численними каньйонами, з яких найбільш відомим є Великий каньйон, утворений річкою Колорадо. Менші річки, які протікають територією регіону, особливо ті притоки Колорадо, які беруть початок не у навколишніх горах, а на самому плато, здебільшого є [en] та часто пересихають.
В горах на північному сході екорегіон переходить у ліси Скелястих гір Колорадо, на північному заході — у гірські ліси Восатчу та Юїнти, а на півдні — у гірські ліси Аризони. Ці екорегіони також включають ізольовані гірські масиви, розташовані у внутрішніх районах Колорадського плато, зокрема гори [en] та [en] на сході Юти, гори [en] на кордоні Аризони та Нью-Мексико та гори [en] в Нью-Мексико. На півночі чагарники Колорадського плато переходять у чагарникові степи Вайомінгського басейну, на південному сході — у пустелю Чіуауа, а на південному заході, у середній течії Колорадо, — у пустелю Мохаве.
Клімат
В межах екорегіону переважає напівпустельний клімат (BSk за класифікацією кліматів Кеппена) або пустельний клімат (BWk за класифікацією Кеппена). Зима в регіоні доволі холодна, але безморозний період тут набагато довший, ніж у [de], де його практично немає. Влітку дні спекотні, а ночі прохолодні. Середньорічна кількість опадів в екорегіоні становить близько 510 мм, але у деяких областях за рік випадає менше 260 мм опадів.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є чагарники та рідколісся. В регіоні чітко виражена висотна поясність, однак рослинні угруповання поширені нерівномірно через складний рельєф.
На найнижчих висотах регіону поширені розріджені напівпустельні чагарники, між якими є значні ділянки відкритого ґрунту та каміння. Тут переважають [en] (Coleogyne ramosissima), [en] (Atriplex confertifolia), [en] (Atriplex canescens) та [en] (Hilaria jamesii). На підвищеннях зустрічаються чагарники вайомінгського тризубчастого полину (Artemisia tridentata subsp. wyomingensis) та [en] (Artemisia nova). На лужних або солончакових ґрунтах зростають американські солонокущі (Sarcobatus vermiculatus) та чагарники мормонського чаю або ефедри (Ephedra spp.), а у найтепліших районах — кактуси (Cactaceae) та юки (Yucca spp.).
На більших висотах поширені [en], які займають найбільшу площу серед усіх рослинних угруповань екорегіону. Їх основу складають колорадські сосни (Pinus edulis), ютські яловці (Juniperus osteosperma) та однонасінні яловці (Juniperus monosperma), а також однохвойні сосни (Pinus monophylla subsp. fallax) на заході регіону. У підліску сосново-ялівцевих рідколісь переважають чагарники тризубчастого полину (Artemisia tridentata), [en] (Cercocarpus montanus), [en] (Krascheninnikovia lanata), [en] (Gutierrezia spp.) та ефедри (Ephedra spp.), а також деякі трав'янисті рослини, зокрема [en] (Eriocoma hymenoides), різні види [en] (Sporobolus spp) та [en] (Bouteloua spp.).
На високих плоскогір'ях регіону поширені гірські рідколісся та ліси. На півночі регіону їх основу складають скручені сосни (Pinus contorta subsp. latifolia) та американські осики (Populus tremuloides), а на півдні — жовті сосни (Pinus ponderosa). Окрім сосен, на найвищих висотах регіону також зустрічаються дуби Гембела (Quercus gambelii), [en] (Robinia neomexicana), гірські хвостоплідники (Cercocarpus montanus), різні види костриці (Festuca spp.) та багато інших видів.
У Національному парку Великого Каньйону, розташованому на висоті 2500 м над рівнем моря, зустрічається 1737 видів судинних рослин, 64 види мохів, 195 видів лишайників та 167 видів грибів, які утворюють 129 різних рослинних угруповань. Дослідження викопних рослин показали, що сучасна флора екорегіону склалася приблизно 10-8 тисяч років тому, але деякі види з'явилися в регіоні значно пізніше. Близько 200 видів рослин є ендеміками екорегіону. Серед ендемічних видів, що зустрічаються на плато Колорадо, слід відзначити [en] (Cycladenia humilis var. jonesii), [sv] (Mentzelia shultziorum), [sv] (Sphaeralcea janeae), [en] (Erigeron kachinensis) та [en] (Asclepias welshii).
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити чорнохвостого оленя (Odocoileus hemionus), [en] (Cervus canadensis nelsoni), вилорога (Antilocapra americana), [en] (Ovis canadensis nelsoni), великовухого зайця (Lepus californicus), пустельного кролика (Sylvilagus audubonii), канадського голкошерста (Erethizon dorsatum), пишнохвостого лісового хом'яка (Neotoma cinerea), мексиканського лісового хом'яка (Neotoma mexicana), лісового хом'яка Стівена (Neotoma stephensi), білогорлого лісового хом'яка (Neotoma albigula), малого бурундука (Neotamias minimus), скельного бурундука (Neotamias dorsalis), колорадського бурундука (Neotamias quadrivittatus), жовточеревого бабака (Marmota flaviventris), скельного ховраха (Otospermophilus variegatus), білохвостого піщаного ховраха (Ammospermophilus leucurus), плямистого ховрашка (Xerospermophilus spilosoma), лучного собачку Ганнісона (Cynomys gunnisoni), гоферчика Ботти (Thomomys bottae), кенгурового стрибуна Орда (Dipodomys ordii), прапорохвостого кенгурового стрибуна (Dipodomys spectabilis), західну врожайницю (Reithrodontomys megalotis), білочереву коникоїдку (Onychomys leucogaster), шовковисту торбомишу (Perognathus flavus), чагарникову мишу (Peromyscus boylii), піньйонову мишу (Peromyscus truei) та каньйонову мишу (Peromyscus crinitus). Ендеміками екорегіону є руді бурундуки (Neotamias rufus).
Серед поширених в регіоні хижаків слід відзначити барибала (Ursus americanus), [en] (Puma concolor couguar), руду рись (Lynx rufus), койота (Canis latrans), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), довговуху лисицю (Vulpes macrotis), американського борсука (Taxidea taxus), смугастого скунса (Mephitis mephitis), західного плямистого скунса (Spilogale gracilis), північноамериканську котофредку (Bassariscus astutus) та звичайного ракуна (Procyon lotor). [en] (Bison bison bison) та вовки (Canis lupus) вимерли в регіоні, однак бізони були пізніше реінтродуковані в заповідниках. У деяких районах Колорадського плато зустрічаються здичавілі коні, відомі як мустанги.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити великого індика (Meleagris gallopavo), північну зенаїду (Zenaida macroura), неоарктичного канюка (Buteo jamaicensis), беркута (Aquila chrysaetos), золотистого декола (Colaptes auratus), фіолетовогорлого колібрі (Archilochus alexandri), каліфорнійську таязуру-подорожника (Geococcyx californianus), блакитну сойку (Gymnorhinus cyanocephalus), сонорську сойку (Aphelocoma woodhouseii), чорноголову сизойку (Cyanocitta stelleri), американського ополовника (Psaltriparus minimus), ялівцеву синицю (Baeolophus ridgwayi), скельного орішця (Salpinctes obsoletus) та каньйонового орішця (Catherpes mexicanus). Влітку тут зустрічаються віргінські анаперо (Chordeiles minor), білогорлі серпокрильці (Aeronautes saxatalis), білолобі ясківки (Petrochelidon pyrrhonota), тирани-крикуни (Tyrannus vociferans), біловусі пісняри-лісовики (Setophaga nigrescens), сірі віреони (Vireo vicinior), зеленохвості тауї (Pipilo chlorurus), білоброві карнатки (Spizella passerina) та потюки (Chondestes grammacus), а взимку — каролінські повзики (Sitta carolinensis), середні блакитники (Sialia currucoides), мандрівні дрозди (Turdus migratorius) та сірі юнко (Junco hyemalis). Майже ендемічними представниками екорегіону є рідкісні колорадські тетеруки (Centrocercus minimus). У 1996 році в районі Великого Каньйону були успішно реінтродуковані каліфорнійські кондори (Gymnogyps californianus), які створили в регіоні стабільну популяцію.
Герпетофауна екорегіону включає плямистобоку ігуану (Uta stansburiana), нагірну парканну ігуану (Sceloporus tristichus), ошийникову пустельну ігуану (Crotaphytus collaris), [en] (Phrynosoma hernandesi), західного батогохвоста (Aspidoscelis tigris), смугастого батогохвоста (Aspidoscelis velox), пайського батогохвоста (Aspidoscelis pai), гоферову змію (Pituophis catenifer) та прерієвого гримучника (Crotalus viridis).
Збереження
Близько 65 % території екорегіону є практично незайманими. Основними загрозами для збереження природи регіону є надмірний випас худоби, видобуток корисних копалин, зокрема вугілля та урану та поширення інвазивних видів рослин. Будівництво греблі Глен-Каньйон на річці Колорадо та утворення водосховища [en] призвело до каскаду екологічних проблем як униз, та і вверх за течією.
Оцінка 2017 року показала, що 33 203 км², або 12 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Великого Каньйону, Національний парк Меса-Верде, [en], Національний парк Арки, [en], [en], [en], Національний парк каньйону Брайс, Національний парк Зайон, [en], Парк Долини Монументів, [en], [en], [en], [en], [en] та [en]. У 1979 році Національний парк Великого Каньйону був внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 листопада 2024.
Посилання
- «Colorado Plateau shrublands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Colorado Plateau Shrublands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chagarniki Koloradskogo plato identifikator WWF NA1304 nearktichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij na zahodi SShA Chagarniki Koloradskogo plato Landshaft Dolini Monumentiv Arizona Ekozona Nearktika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF NA1304 Mezhi Girski lisi Arizoni Lisi Skelyastih gir Kolorado Girski lisi Vosatchu ta Yuyinti Pustelya Chiuaua Pustelya Mohave Zahidni nizkotravni preriyi Chagarnikovij step Vajomingskogo basejnu Plosha km 283 435 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 33 203 km 12 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Landshaft Nacionalnogo parku en Yuta en Yuta Landshaft Nacionalnogo parku Zajon Yuta GeografiyaEkoregion chagarnikiv Koloradskogo plato ohoplyuye plato Kolorado roztashovane na pivdni i shodi Yuti zahodi i pivdni Kolorado na pivnochi Arizoni ta Nyu Meksiko Zavdyaki svoyim zahoplyuyuchim krayevidam ta vidnosnij dostupnosti cej region ye odniyeyu z najbilsh harizmatichnih ta vidomih chastin Zahodu SShA yakij opisuyut yak krayinu koloriv ta kanjoniv Plato Kolorado mozhna opisati yak pidnesene nahilene na pivnich blyudce z usih bokiv otochene visokogir yami Vono ye chastinoyu kompleksu en sho skladayut vnutrishnij poyas Pivnichnoamerikanskih Kordilyer Landshaft plato perevazhno predstavlenij peresichenimi ploskogir yami osnovu yakih formuyut osadovi porodi piskoviki ta slanci odnoridni shari yakih cherguyutsya mizh soboyu utvoryuyuchi monoklinali a takozh menshoyu miroyu vapnyaki ta mergeli Shari piskoviku protistoyat eroziyi todi yak slanci shvidko rozmivayutsya Tam de verhni shari piskoviku neushkodzheni utvoryuyutsya veliki ploskogir ya porizani chislennimi kanjonami zi strimkimi shilami a tam de ci shari zrujnuvalisya vnaslidok eroziyi vid ploskogir yiv zalishilisya lishe neveliki mesi stolovi gori ta ostanci Podekudi v regioni traplyayutsya ploskovershinni intruzivni lakoliti yaki utvoryuyut girski masivi sho visochiyut nad ploskogir yami taki yak gori en ta en Serednya visota Koloradskogo plato zazvichaj perevishuye 1500 m nad rivnem morya a v deyakih rajonah vona perevishuye 3700 m nad rivnem morya Perepad visot v regioni ye duzhe znachnim i podekudi stanovit 300 600 m Priblizno 90 ekoregionu roztashovani v basejni richki Kolorado yaka teche na pivdennij zahid ta vpadaye u Kalifornijsku zatoku Tihogo okeanu a nevelika chastina na pivdennomu shodi u basejni Rio Grande yaka teche na pivdennij shid ta vpadaye u Meksikansku zatoku Atlantichnogo okeanu Veliki richki zi shvidkoyu techiyeyu ta velikim uhilom yaki berut pochatok u navkolishnih gorah porizali Koloradske plato chislennimi kanjonami z yakih najbilsh vidomim ye Velikij kanjon utvorenij richkoyu Kolorado Menshi richki yaki protikayut teritoriyeyu regionu osoblivo ti pritoki Kolorado yaki berut pochatok ne u navkolishnih gorah a na samomu plato zdebilshogo ye en ta chasto peresihayut V gorah na pivnichnomu shodi ekoregion perehodit u lisi Skelyastih gir Kolorado na pivnichnomu zahodi u girski lisi Vosatchu ta Yuyinti a na pivdni u girski lisi Arizoni Ci ekoregioni takozh vklyuchayut izolovani girski masivi roztashovani u vnutrishnih rajonah Koloradskogo plato zokrema gori en ta en na shodi Yuti gori en na kordoni Arizoni ta Nyu Meksiko ta gori en v Nyu Meksiko Na pivnochi chagarniki Koloradskogo plato perehodyat u chagarnikovi stepi Vajomingskogo basejnu na pivdennomu shodi u pustelyu Chiuaua a na pivdennomu zahodi u serednij techiyi Kolorado u pustelyu Mohave KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye napivpustelnij klimat BSk za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo pustelnij klimat BWk za klasifikaciyeyu Keppena Zima v regioni dovoli holodna ale bezmoroznij period tut nabagato dovshij nizh u de de jogo praktichno nemaye Vlitku dni spekotni a nochi proholodni Serednorichna kilkist opadiv v ekoregioni stanovit blizko 510 mm ale u deyakih oblastyah za rik vipadaye menshe 260 mm opadiv FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye chagarniki ta ridkolissya V regioni chitko virazhena visotna poyasnist odnak roslinni ugrupovannya poshireni nerivnomirno cherez skladnij relyef Na najnizhchih visotah regionu poshireni rozridzheni napivpustelni chagarniki mizh yakimi ye znachni dilyanki vidkritogo gruntu ta kaminnya Tut perevazhayut en Coleogyne ramosissima en Atriplex confertifolia en Atriplex canescens ta en Hilaria jamesii Na pidvishennyah zustrichayutsya chagarniki vajomingskogo trizubchastogo polinu Artemisia tridentata subsp wyomingensis ta en Artemisia nova Na luzhnih abo solonchakovih gruntah zrostayut amerikanski solonokushi Sarcobatus vermiculatus ta chagarniki mormonskogo chayu abo efedri Ephedra spp a u najteplishih rajonah kaktusi Cactaceae ta yuki Yucca spp Na bilshih visotah poshireni en yaki zajmayut najbilshu ploshu sered usih roslinnih ugrupovan ekoregionu Yih osnovu skladayut koloradski sosni Pinus edulis yutski yalovci Juniperus osteosperma ta odnonasinni yalovci Juniperus monosperma a takozh odnohvojni sosni Pinus monophylla subsp fallax na zahodi regionu U pidlisku sosnovo yalivcevih ridkolis perevazhayut chagarniki trizubchastogo polinu Artemisia tridentata en Cercocarpus montanus en Krascheninnikovia lanata en Gutierrezia spp ta efedri Ephedra spp a takozh deyaki trav yanisti roslini zokrema en Eriocoma hymenoides rizni vidi en Sporobolus spp ta en Bouteloua spp Na visokih ploskogir yah regionu poshireni girski ridkolissya ta lisi Na pivnochi regionu yih osnovu skladayut skrucheni sosni Pinus contorta subsp latifolia ta amerikanski osiki Populus tremuloides a na pivdni zhovti sosni Pinus ponderosa Okrim sosen na najvishih visotah regionu takozh zustrichayutsya dubi Gembela Quercus gambelii en Robinia neomexicana girski hvostoplidniki Cercocarpus montanus rizni vidi kostrici Festuca spp ta bagato inshih vidiv U Nacionalnomu parku Velikogo Kanjonu roztashovanomu na visoti 2500 m nad rivnem morya zustrichayetsya 1737 vidiv sudinnih roslin 64 vidi mohiv 195 vidiv lishajnikiv ta 167 vidiv gribiv yaki utvoryuyut 129 riznih roslinnih ugrupovan Doslidzhennya vikopnih roslin pokazali sho suchasna flora ekoregionu sklalasya priblizno 10 8 tisyach rokiv tomu ale deyaki vidi z yavilisya v regioni znachno piznishe Blizko 200 vidiv roslin ye endemikami ekoregionu Sered endemichnih vidiv sho zustrichayutsya na plato Kolorado slid vidznachiti en Cycladenia humilis var jonesii sv Mentzelia shultziorum sv Sphaeralcea janeae en Erigeron kachinensis ta en Asclepias welshii FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti chornohvostogo olenya Odocoileus hemionus en Cervus canadensis nelsoni viloroga Antilocapra americana en Ovis canadensis nelsoni velikovuhogo zajcya Lepus californicus pustelnogo krolika Sylvilagus audubonii kanadskogo golkoshersta Erethizon dorsatum pishnohvostogo lisovogo hom yaka Neotoma cinerea meksikanskogo lisovogo hom yaka Neotoma mexicana lisovogo hom yaka Stivena Neotoma stephensi bilogorlogo lisovogo hom yaka Neotoma albigula malogo burunduka Neotamias minimus skelnogo burunduka Neotamias dorsalis koloradskogo burunduka Neotamias quadrivittatus zhovtocherevogo babaka Marmota flaviventris skelnogo hovraha Otospermophilus variegatus bilohvostogo pishanogo hovraha Ammospermophilus leucurus plyamistogo hovrashka Xerospermophilus spilosoma luchnogo sobachku Gannisona Cynomys gunnisoni goferchika Botti Thomomys bottae kengurovogo stribuna Orda Dipodomys ordii praporohvostogo kengurovogo stribuna Dipodomys spectabilis zahidnu vrozhajnicyu Reithrodontomys megalotis bilocherevu konikoyidku Onychomys leucogaster shovkovistu torbomishu Perognathus flavus chagarnikovu mishu Peromyscus boylii pinjonovu mishu Peromyscus truei ta kanjonovu mishu Peromyscus crinitus Endemikami ekoregionu ye rudi burunduki Neotamias rufus Sered poshirenih v regioni hizhakiv slid vidznachiti baribala Ursus americanus en Puma concolor couguar rudu ris Lynx rufus kojota Canis latrans zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus dovgovuhu lisicyu Vulpes macrotis amerikanskogo borsuka Taxidea taxus smugastogo skunsa Mephitis mephitis zahidnogo plyamistogo skunsa Spilogale gracilis pivnichnoamerikansku kotofredku Bassariscus astutus ta zvichajnogo rakuna Procyon lotor en Bison bison bison ta vovki Canis lupus vimerli v regioni odnak bizoni buli piznishe reintrodukovani v zapovidnikah U deyakih rajonah Koloradskogo plato zustrichayutsya zdichavili koni vidomi yak mustangi Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti velikogo indika Meleagris gallopavo pivnichnu zenayidu Zenaida macroura neoarktichnogo kanyuka Buteo jamaicensis berkuta Aquila chrysaetos zolotistogo dekola Colaptes auratus fioletovogorlogo kolibri Archilochus alexandri kalifornijsku tayazuru podorozhnika Geococcyx californianus blakitnu sojku Gymnorhinus cyanocephalus sonorsku sojku Aphelocoma woodhouseii chornogolovu sizojku Cyanocitta stelleri amerikanskogo opolovnika Psaltriparus minimus yalivcevu sinicyu Baeolophus ridgwayi skelnogo orishcya Salpinctes obsoletus ta kanjonovogo orishcya Catherpes mexicanus Vlitku tut zustrichayutsya virginski anapero Chordeiles minor bilogorli serpokrilci Aeronautes saxatalis bilolobi yaskivki Petrochelidon pyrrhonota tirani krikuni Tyrannus vociferans bilovusi pisnyari lisoviki Setophaga nigrescens siri vireoni Vireo vicinior zelenohvosti tauyi Pipilo chlorurus bilobrovi karnatki Spizella passerina ta potyuki Chondestes grammacus a vzimku karolinski povziki Sitta carolinensis seredni blakitniki Sialia currucoides mandrivni drozdi Turdus migratorius ta siri yunko Junco hyemalis Majzhe endemichnimi predstavnikami ekoregionu ye ridkisni koloradski teteruki Centrocercus minimus U 1996 roci v rajoni Velikogo Kanjonu buli uspishno reintrodukovani kalifornijski kondori Gymnogyps californianus yaki stvorili v regioni stabilnu populyaciyu Gerpetofauna ekoregionu vklyuchaye plyamistoboku iguanu Uta stansburiana nagirnu parkannu iguanu Sceloporus tristichus oshijnikovu pustelnu iguanu Crotaphytus collaris en Phrynosoma hernandesi zahidnogo batogohvosta Aspidoscelis tigris smugastogo batogohvosta Aspidoscelis velox pajskogo batogohvosta Aspidoscelis pai goferovu zmiyu Pituophis catenifer ta preriyevogo grimuchnika Crotalus viridis ZberezhennyaBlizko 65 teritoriyi ekoregionu ye praktichno nezajmanimi Osnovnimi zagrozami dlya zberezhennya prirodi regionu ye nadmirnij vipas hudobi vidobutok korisnih kopalin zokrema vugillya ta uranu ta poshirennya invazivnih vidiv roslin Budivnictvo grebli Glen Kanjon na richci Kolorado ta utvorennya vodoshovisha en prizvelo do kaskadu ekologichnih problem yak uniz ta i vverh za techiyeyu Ocinka 2017 roku pokazala sho 33 203 km abo 12 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Velikogo Kanjonu Nacionalnij park Mesa Verde en Nacionalnij park Arki en en en Nacionalnij park kanjonu Brajs Nacionalnij park Zajon en Park Dolini Monumentiv en en en en en ta en U 1979 roci Nacionalnij park Velikogo Kanjonu buv vnesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 listopada 2024 Posilannya Colorado Plateau shrublands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Colorado Plateau Shrublands One Earth