Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірські ліси Аризони (ідентифікатор WWF: NA0503) — неарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований на Південному Заході США.
 Національний ліс Апачі-Сітгрівс в горах Аризони | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| Назва WWF | NA0503 |
| Межі | Чагарники Колорадського плато Пустеля Чіуауа Пустеля Сонора |
| Площа, км² | 110 910 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
| Охороняється | 12 279 км² (11 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон гірських лісів Аризони охоплює стрімкі гори та високі, розчленовані кам'янисті плато, що простягаються із заходу на схід уздовж південної окраїни Колорадського плато, через центральну частину Аризони та захід Нью-Мексико. Він включає гори [en], зокрема [en], гори [en] та гори [en] в Аризоні, а також низку ізольованих гірських хребтів та плато, зокрема плато [en] в Аризоні, гори [en] на кордоні Аризони та Нью-Мексико, гори [en], [en] та Манзано в Нью-Мексико, а також гори Сакраменто та [en] на кордоні Нью-Мексико та Техасу.
Висота гір екорегіону переважно коливається від 1370 до 3000 м над рівнем моря, однак деякі гірські вершини досягають висоти 3840 м над рівнем моря. З геологічної точки зору основу регіону складають вапняки, глинисті сланці та пісковики. Вапняки добре розмиваються, що призводить до формування джерел та оаз у напівпустельних передгір'ях. По всьому регіону трапляються великі скельні відслонення. Західна частина екорегіону лежить в басейні річки Колорадо, яка тече на південний захід та впадає у Каліфорнійську затоку Тихого океану, східна частина — у басейні Ріо-Гранде, яка тече на південний схід та впадає у Мексиканську затоку Атлантичного океану.
На північ від екорегіону поширені напівпустельні чагарники Колорадського плато. На південний схід від нього лежить пустеля Чіуауа, а на південний захід — пустеля Сонора.
Клімат
В горах аризонської частини екорегіону переважає середземноморський клімат (Csa або Csb за класифікацією кліматів Кеппена), в горах нью-мексиканської частини — помірний морський клімат (Cfb за класифікацією кліматів Кеппена), а у передгір'ях — напівпустельний клімат (BSk за класифікацією Кеппена). Зі збільшенням висоти кількість опадів збільшується, а середня температура знижується. Середньорічна кількість опадів у високогір'ях регіону коливається від 635 до 1000 мм.
Флора
Гірські хребти та плато екорегіону є своєрідними "небесними островами", оточеними пустелями та напівпустелями, що призводить до високого рівня ендемізму їх флори та фауни. Тут зустрічаються різноманітні рослинні угруповання, на розподіл яких впливає висотна поясність. Загалом в екорегіоні зареєстровано понад 1400 видів рослин.
На найнижчих висотах регіону поширені пустельні та напівпустельні чагарники [en] (Purshia stansburyana), [en] (Fallugia paradoxa), [en] (Atriplex canescens), [en] (Canotia holacantha), жожоби (Simmondsia chinensis), [en] (Senegalia greggii), чагарникового дуба (Quercus turbinella), [en] (Eriogonum wrightii), [en] (Rhus trilobata) та креозотового куща (Larrea tridentata), а також різні види мормонського чаю або ефедри (Ephedra spp.), [en] (Prosopis spp.), червонокорінників (Ceanothus spp.), хвостоплідників (Cercocarpus spp.) та [en] (Garrya spp.). На напівпустельних луках зустрічаються такі трав'янисті рослини, як [en] (Hilaria mutica), [en] (Bouteloua curtipendula), [en] (Bouteloua gracilis), [en] (Bouteloua eriopoda), [en] (Elymus elymoides), [en] (Poa fendleriana) та різні види [en] (Hilaria spp.). Також на цих луках зустрічаються [en] (Agave lechuguilla), [en] (Fouquieria splendens) або окотійо, [en] (Dasylirion wheeleri), різні види юки (Yucca spp.), опунції (Opuntia spp.) та [en] (Gutierrezia spp.).
На високих плато та в передгір'ях поширені [en] та сосново-дубові рідколісся, у яких переважають різні види яловців (Juniperus spp.), сосен (Pinus spp.) та дубів (Quercus spp.). Яловці здебільшого домінують на нижчих висотах, а сосни та дуби — на більших висотах. Історично ці рідколісся підтримувалися пожежами, що регулярно спалахували в регіоні.
Серед дерев, поширених у цій зоні, слід відзначити алігаторовий яловець (Juniperus deppeana), ютський яловець (Juniperus osteosperma), однонасінний яловець (Juniperus monosperma), аризонський яловець (Juniperus arizonica), однохвойну сосну (Pinus monophylla subsp. fallax) та колорадську сосну (Pinus edulis). Найпоширенішим видом дубів в екорегіоні є дуб Гембела (Quercus gambelii), який часто виступає в асоціації з жовтою сосною (Pinus ponderosa), іншим дуже поширеним в регіоні видом дерев. В горах Гіла на сході Аризони росте найбільший та найбільш незайманий [en] у світі.
На півдні екорегіону зустрічаються деякі [en] види, типові для [en] Сьєрра-Мадре, зокрема чіуауанські сосни (Pinus leiophylla), апачські сосни (Pinus engelmannii), аризонські дуби (Quercus arizonica), сірі дуби (Quercus grisea), сріблолисті дуби (Quercus hypoleucoides), нитчастолисті дуби (Quercus rugosa) та дуби Еморі (Quercus emoryi), які досягають тут північної межі свого ареалу. Уздовж річок та в каньйонах поширені [en] (Platanus wrightii), [en] (Juglans major), голі клени (Acer glabrum), верби Бебба (Salix bebbiana), верби Скулера (Salix scouleriana), верби Гудінга (Salix gooddingii), [en] (Sambucus cerulea), білі вільхи (Alnus incana subsp. tenuifolia), гіркі вишні (Prunus emarginata), аризонські ясени (Fraxinus velutina) та [en] (Populus fremontii).
Вище поясу сосново-дубових лісів поширені мішані хвойні ліси, у яких переважають види, типові для Південних Скелястих гір — тисолисті дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. glauca), ялини Енгельмана (Picea engelmannii) та пробкові ялиці (Abies lasiocarpa). У високогір'ях поширені [en], у яких переважають ялини Енгельмана (Picea engelmannii) та субальпійські ялиці (Abies lasiocarpa var. arizonica), а також, меншою мірою, колючі ялини (Picea pungens) та скручені сосни (Pinus contorta subsp. latifolia). У порушених лісах, що ростуть на північних схилах, поширені великі насадження скручених сосен (Pinus contorta) та американських осик (Populus tremuloides). На відкритих ділянках у високогір'ях зустрічаються південно-західні білі сосни (Pinus strobiformis), гнучкі сосни (Pinus flexilis) та остисті сосни (Pinus aristata). У підліску ялиново-ялицевих лісів поширений карликовий підвид звичайного яловця (Juniperus communis ssp. alpina).
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити чорнохвостого оленя (Odocoileus hemionus), аризонського білохвостого оленя (Odocoileus virginianus couesi), [en] (Cervus canadensis nelsoni), товсторога (Ovis canadensis), ошийникового пекарі (Dicotyles tajacu), американського зайця (Lepus americanus), гірського кролика (Sylvilagus nuttallii), [en] (Tamiasciurus fremonti), вивірку Аберта (Sciurus aberti), майже ендемічну аризонську вивірку (Sciurus arizonensis), скельного бурундука (Neotamias dorsalis), золотистого ховраха (Callospermophilus lateralis), мексиканського лісового хом'яка (Neotoma mexicana), лісового хом'яка Стівена (Neotoma stephensi), білогорлого лісового хом'яка (Neotoma albigula), гоферчика Ботти (Thomomys bottae), мексиканську полівку (Microtus mexicanus) та аризонську нічницю (Myotis occultus). У напівпустельних передгір'ях зустрічаються вилороги (Antilocapra americana), скельні ховрахи (Otospermophilus variegatus), пустельні піщані ховрахи (Ammospermophilus leucurus), та лучні собачки Ганнісона (Cynomys gunnisoni). Ендеміками екорегіону є манзанські кролики (Sylvilagus cognatus), [en] (Sciurus aberti kaibabensis), сірошиї бурундуки (Neotamias cinereicollis) та сіроногі бурундуки (Neotamias canipes).
Серед великих хижаків, поширених в регіоні, слід відзначити барибала (Ursus americanus amblyceps), [en] (Puma concolor couguar) та руду рись (Lynx rufus), а серед дрібніших хижих ссавців — койота (Canis latrans), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), білоносу носуху (Nasua narica), північноамериканську котофредку (Bassariscus astutus), американського борсука (Taxidea taxus), смугастого скунса (Mephitis mephitis), західного плямистого скунса (Spilogale gracilis), американського свинорилого скунса (Conepatus leuconotus) та звичайного ракуна (Procyon lotor). Гризлі (Ursus arctos horribilis) були винищені в регіоні. Наприкінці XX століття в екорегіоні були реінтродуковані рідкісні мексиканські вовки (Canis lupus baileyi). Цей найменший підвид вовка колись був широко поширений на півночі Мексики та на південному заході США, однак вимер на більшій частині цієї території. Завдяки підтримці природоохоронців його популяція в Аризоні та Нью-Мексико поступово збільшується і станом на 2023 рік перевищувала 250 особин.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити великого індика (Meleagris gallopavo), мексиканську перепелицю-клоуна (Cyrtonyx montezumae), [en] (Buteo albonotatus), [en] (Accipiter atricapillus), [en] (Aegolius acadicus), [en] (Psiloscops flammeolus), [en] (Strix occidentalis), [en] (Sphyrapicus thyroideus), [en] (Picoides dorsalis), фіолетовогорлого колібрі (Archilochus alexandri), широкохвостого колібрі-крихітку (Selasphorus platycercus), північного колібрі-герцога (Eugenes fulgens), канадську кукшу (Perisoreus canadensis), блакитну сойку (Gymnorhinus cyanocephalus), сіроволу сойку (Aphelocoma wollweberi), сонорську сойку (Aphelocoma woodhouseii), чорноголову сизойку (Cyanocitta stelleri), американську горіхівку (Nucifraga columbiana), сірого пронурка (Cinclus mexicanus), світлоброву золотомушку (Regulus satrapa), повзика-крихітку (Sitta pygmaea), американську синицю (Baeolophus wollweberi), ялівцеву синицю (Baeolophus ridgwayi), гірську гаїчку (Poecile gambeli), вербового піві-малюка (Empidonax traillii), північного солітаріо (Myadestes townsendi), середнього блакитника (Sialia currucoides), плямистоволого дрозда-короткодзьоба (Catharus guttatus), білокрилу чернітку (Myioborus pictus), жовтоволого червоїда (Leiothlypis virginiae), південного пісняра-лісовика (Setophaga graciae), червонолобого пісняра (Cardellina rubrifrons), окотеро (Peucedramus taeniatus), соснового чижа (Spinus pinus), ялинового шишкаря (Loxia curvirostra) та [en] (Haemorhous cassinii).
Збереження
Близько чверті території регіону залишається відносно незайманою. Основними загрозами для збереження природи регіону є лісозаготівля та надмірний випас худоби. Забруднення та регулювання стоку річок загрожує рідкісним місцевим видам рослин і тварин, зокрема майже ендемічній [en] (Oncorhynchus gilae).
Оцінка 2017 року показала, що 12 279 км², або 11 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Великого Каньйону, [en], Національний парк Карлсбадських печер, [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en]
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 листопада 2024.
Посилання
- «Arizona Mountains forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Arizona Mountains Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girski lisi Arizoni identifikator WWF NA0503 nearktichnij ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni roztashovanij na Pivdennomu Zahodi SShA 2 Girski lisi Arizoni Nacionalnij lis Apachi Sitgrivs v gorah Arizoni Ekozona Nearktika Biom Hvojni lisi pomirnoyi zoni Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij Nazva WWF NA0503 Mezhi Chagarniki Koloradskogo plato Pustelya Chiuaua Pustelya Sonora Plosha km 110 910 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 12 279 km 11 1 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Gori Gvadalupe Tehas Sosnovi ridkolissya na plato Kajbab Arizona Landshaft Mogojonskogo ustupu Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion girskih lisiv Arizoni ohoplyuye strimki gori ta visoki rozchlenovani kam yanisti plato sho prostyagayutsya iz zahodu na shid uzdovzh pivdennoyi okrayini Koloradskogo plato cherez centralnu chastinu Arizoni ta zahid Nyu Meksiko Vin vklyuchaye gori Mogojonskogo ustupu en zokrema Bili gori en gori Mazacal en ta gori Gila en v Arizoni a takozh nizku izolovanih girskih hrebtiv ta plato zokrema plato Kajbab en v Arizoni gori Chuska en na kordoni Arizoni ta Nyu Meksiko gori Zuni en Tejlor en ta Manzano v Nyu Meksiko a takozh gori Sakramento ta Gvadalupe en na kordoni Nyu Meksiko ta Tehasu Visota gir ekoregionu perevazhno kolivayetsya vid 1370 do 3000 m nad rivnem morya odnak deyaki girski vershini dosyagayut visoti 3840 m nad rivnem morya Z geologichnoyi tochki zoru osnovu regionu skladayut vapnyaki glinisti slanci ta piskoviki Vapnyaki dobre rozmivayutsya sho prizvodit do formuvannya dzherel ta oaz u napivpustelnih peredgir yah Po vsomu regionu traplyayutsya veliki skelni vidslonennya Zahidna chastina ekoregionu lezhit v basejni richki Kolorado yaka teche na pivdennij zahid ta vpadaye u Kalifornijsku zatoku Tihogo okeanu shidna chastina u basejni Rio Grande yaka teche na pivdennij shid ta vpadaye u Meksikansku zatoku Atlantichnogo okeanu Na pivnich vid ekoregionu poshireni napivpustelni chagarniki Koloradskogo plato Na pivdennij shid vid nogo lezhit pustelya Chiuaua a na pivdennij zahid pustelya Sonora Klimatred V gorah arizonskoyi chastini ekoregionu perevazhaye seredzemnomorskij klimat Csa abo Csb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena v gorah nyu meksikanskoyi chastini pomirnij morskij klimat Cfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a u peredgir yah napivpustelnij klimat BSk za klasifikaciyeyu Keppena Zi zbilshennyam visoti kilkist opadiv zbilshuyetsya a serednya temperatura znizhuyetsya Serednorichna kilkist opadiv u visokogir yah regionu kolivayetsya vid 635 do 1000 mm Florared Girski hrebti ta plato ekoregionu ye svoyeridnimi nebesnimi ostrovami otochenimi pustelyami ta napivpustelyami sho prizvodit do visokogo rivnya endemizmu yih flori ta fauni Tut zustrichayutsya riznomanitni roslinni ugrupovannya na rozpodil yakih vplivaye visotna poyasnist Zagalom v ekoregioni zareyestrovano ponad 1400 vidiv roslin Na najnizhchih visotah regionu poshireni pustelni ta napivpustelni chagarniki purshiyi Stensberi en Purshia stansburyana apachskoyi slivi en Fallugia paradoxa siruvatoyi lutigi en Atriplex canescens kanotiyi en Canotia holacantha zhozhobi Simmondsia chinensis kotyachekigtevoyi akaciyi en Senegalia greggii chagarnikovogo duba Quercus turbinella dikoyi grechki Rajta en Eriogonum wrightii skunsovogo sumaha en Rhus trilobata ta kreozotovogo kusha Larrea tridentata a takozh rizni vidi mormonskogo chayu abo efedri Ephedra spp meskitovih derev en Prosopis spp chervonokorinnikiv Ceanothus spp hvostoplidnikiv Cercocarpus spp ta garrij en Garrya spp Na napivpustelnih lukah zustrichayutsya taki trav yanisti roslini yak tobosa en Hilaria mutica korotkopovisla grama en Bouteloua curtipendula blakitna grama en Bouteloua gracilis chorna grama en Bouteloua eriopoda bilkohvostij kolosnyak en Elymus elymoides tonkonig Fendlera en Poa fendleriana ta rizni vidi kucheryavih meskitiv en Hilaria spp Takozh na cih lukah zustrichayutsya agavi lechugilya en Agave lechuguilla bliskuchi fuk yeriyi en Fouquieria splendens abo okotijo pustelni sotoli en Dasylirion wheeleri rizni vidi yuki Yucca spp opunciyi Opuntia spp ta zmiyezillya en Gutierrezia spp Na visokih plato ta v peredgir yah poshireni sosnovo yalivcevi en ta sosnovo dubovi ridkolissya u yakih perevazhayut rizni vidi yalovciv Juniperus spp sosen Pinus spp ta dubiv Quercus spp Yalovci zdebilshogo dominuyut na nizhchih visotah a sosni ta dubi na bilshih visotah Istorichno ci ridkolissya pidtrimuvalisya pozhezhami sho regulyarno spalahuvali v regioni Sered derev poshirenih u cij zoni slid vidznachiti aligatorovij yalovec Juniperus deppeana yutskij yalovec Juniperus osteosperma odnonasinnij yalovec Juniperus monosperma arizonskij yalovec Juniperus arizonica odnohvojnu sosnu Pinus monophylla subsp fallax ta koloradsku sosnu Pinus edulis Najposhirenishim vidom dubiv v ekoregioni ye dub Gembela Quercus gambelii yakij chasto vistupaye v asociaciyi z zhovtoyu sosnoyu Pinus ponderosa inshim duzhe poshirenim v regioni vidom derev V gorah Gila na shodi Arizoni roste najbilshij ta najbilsh nezajmanij lis zhovtih sosen en u sviti Na pivdni ekoregionu zustrichayutsya deyaki madrejski en vidi tipovi dlya sosnovo dubovih ridkolis en Syerra Madre zokrema chiuauanski sosni Pinus leiophylla apachski sosni Pinus engelmannii arizonski dubi Quercus arizonica siri dubi Quercus grisea sriblolisti dubi Quercus hypoleucoides nitchastolisti dubi Quercus rugosa ta dubi Emori Quercus emoryi yaki dosyagayut tut pivnichnoyi mezhi svogo arealu Uzdovzh richok ta v kanjonah poshireni arizonski platani en Platanus wrightii arizonski gorihi en Juglans major goli kleni Acer glabrum verbi Bebba Salix bebbiana verbi Skulera Salix scouleriana verbi Gudinga Salix gooddingii sinya buzina en Sambucus cerulea bili vilhi Alnus incana subsp tenuifolia girki vishni Prunus emarginata arizonski yaseni Fraxinus velutina ta topoli Fremonta en Populus fremontii Vishe poyasu sosnovo dubovih lisiv poshireni mishani hvojni lisi u yakih perevazhayut vidi tipovi dlya Pivdennih Skelyastih gir tisolisti duglasiyi Pseudotsuga menziesii var glauca yalini Engelmana Picea engelmannii ta probkovi yalici Abies lasiocarpa U visokogir yah poshireni yalinovo yalicevi lisi en u yakih perevazhayut yalini Engelmana Picea engelmannii ta subalpijski yalici Abies lasiocarpa var arizonica a takozh menshoyu miroyu kolyuchi yalini Picea pungens ta skrucheni sosni Pinus contorta subsp latifolia U porushenih lisah sho rostut na pivnichnih shilah poshireni veliki nasadzhennya skruchenih sosen Pinus contorta ta amerikanskih osik Populus tremuloides Na vidkritih dilyankah u visokogir yah zustrichayutsya pivdenno zahidni bili sosni Pinus strobiformis gnuchki sosni Pinus flexilis ta ostisti sosni Pinus aristata U pidlisku yalinovo yalicevih lisiv poshirenij karlikovij pidvid zvichajnogo yalovcya Juniperus communis ssp alpina Faunared Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti chornohvostogo olenya Odocoileus hemionus arizonskogo bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus couesi girskogo vapiti en Cervus canadensis nelsoni tovstoroga Ovis canadensis oshijnikovogo pekari Dicotyles tajacu amerikanskogo zajcya Lepus americanus girskogo krolika Sylvilagus nuttallii pivdenno zahidnu chervonu vivirku en Tamiasciurus fremonti vivirku Aberta Sciurus aberti majzhe endemichnu arizonsku vivirku Sciurus arizonensis skelnogo burunduka Neotamias dorsalis zolotistogo hovraha Callospermophilus lateralis meksikanskogo lisovogo hom yaka Neotoma mexicana lisovogo hom yaka Stivena Neotoma stephensi bilogorlogo lisovogo hom yaka Neotoma albigula goferchika Botti Thomomys bottae meksikansku polivku Microtus mexicanus ta arizonsku nichnicyu Myotis occultus U napivpustelnih peredgir yah zustrichayutsya vilorogi Antilocapra americana skelni hovrahi Otospermophilus variegatus pustelni pishani hovrahi Ammospermophilus leucurus ta luchni sobachki Gannisona Cynomys gunnisoni Endemikami ekoregionu ye manzanski kroliki Sylvilagus cognatus kajbabski bilki en Sciurus aberti kaibabensis siroshiyi burunduki Neotamias cinereicollis ta sironogi burunduki Neotamias canipes Sered velikih hizhakiv poshirenih v regioni slid vidznachiti baribala Ursus americanus amblyceps pivnichnoamerikansku pumu en Puma concolor couguar ta rudu ris Lynx rufus a sered dribnishih hizhih ssavciv kojota Canis latrans siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus bilonosu nosuhu Nasua narica pivnichnoamerikansku kotofredku Bassariscus astutus amerikanskogo borsuka Taxidea taxus smugastogo skunsa Mephitis mephitis zahidnogo plyamistogo skunsa Spilogale gracilis amerikanskogo svinorilogo skunsa Conepatus leuconotus ta zvichajnogo rakuna Procyon lotor Grizli Ursus arctos horribilis buli vinisheni v regioni Naprikinci XX stolittya v ekoregioni buli reintrodukovani ridkisni meksikanski vovki Canis lupus baileyi Cej najmenshij pidvid vovka kolis buv shiroko poshirenij na pivnochi Meksiki ta na pivdennomu zahodi SShA odnak vimer na bilshij chastini ciyeyi teritoriyi Zavdyaki pidtrimci prirodoohoronciv jogo populyaciya v Arizoni ta Nyu Meksiko postupovo zbilshuyetsya i stanom na 2023 rik perevishuvala 250 osobin Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti velikogo indika Meleagris gallopavo meksikansku perepelicyu klouna Cyrtonyx montezumae strokatohvostogo kanyuka en Buteo albonotatus amerikanskogo yastruba en Accipiter atricapillus pivnichnogo sicha en Aegolius acadicus kanadsku splyushku en Psiloscops flammeolus plyamistu sovu en Strix occidentalis sosnovogo dyatla smoktuna en Sphyrapicus thyroideus yalinovogo dyatla en Picoides dorsalis fioletovogorlogo kolibri Archilochus alexandri shirokohvostogo kolibri krihitku Selasphorus platycercus pivnichnogo kolibri gercoga Eugenes fulgens kanadsku kukshu Perisoreus canadensis blakitnu sojku Gymnorhinus cyanocephalus sirovolu sojku Aphelocoma wollweberi sonorsku sojku Aphelocoma woodhouseii chornogolovu sizojku Cyanocitta stelleri amerikansku gorihivku Nucifraga columbiana sirogo pronurka Cinclus mexicanus svitlobrovu zolotomushku Regulus satrapa povzika krihitku Sitta pygmaea amerikansku sinicyu Baeolophus wollweberi yalivcevu sinicyu Baeolophus ridgwayi girsku gayichku Poecile gambeli verbovogo pivi malyuka Empidonax traillii pivnichnogo solitario Myadestes townsendi serednogo blakitnika Sialia currucoides plyamistovologo drozda korotkodzoba Catharus guttatus bilokrilu chernitku Myioborus pictus zhovtovologo chervoyida Leiothlypis virginiae pivdennogo pisnyara lisovika Setophaga graciae chervonolobogo pisnyara Cardellina rubrifrons okotero Peucedramus taeniatus sosnovogo chizha Spinus pinus yalinovogo shishkarya Loxia curvirostra ta rozhevovolu chechevicyu en Haemorhous cassinii Zberezhennyared Blizko chverti teritoriyi regionu zalishayetsya vidnosno nezajmanoyu Osnovnimi zagrozami dlya zberezhennya prirodi regionu ye lisozagotivlya ta nadmirnij vipas hudobi Zabrudnennya ta regulyuvannya stoku richok zagrozhuye ridkisnim miscevim vidam roslin i tvarin zokrema majzhe endemichnij gilskij foreli en Oncorhynchus gilae Ocinka 2017 roku pokazala sho 12 279 km abo 11 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Velikogo Kanjonu Nacionalnij park gir Gvadalupe en Nacionalnij park Karlsbadskih pecher Nacionalnij lis Kajbab en Nacionalnij lis Tonto en Nacionalnij lis Apachi Sitgrivs en Nacionalnij lis Gila en Nacionalnij lis Kokonino en Nacionalnij lis Sibola en Nacionalnij lis Linkoln en Nacionalnu prirodoohoronnu zonu El Malpayis en ta Prirodnu zonu Gila en Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 listopada 2024 Posilannyared Arizona Mountains forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Arizona Mountains Forests One Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Girski lisi Arizoni amp oldid 43802575