Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Західні низькотравні прерії (ідентифікатор WWF: NA0815) — неарктичний екорегіон помірних луків, саван і чагарників, розташований на заході США.
 Низькотравна прерія біля підніжжя Льяно-Естакадо | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні луки, савани і чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| Назва WWF | NA0815 |
| Межі | Північні низькотравні прерії Мішані прерії Піщаних пагорбів Небраски Центральні та південні мішані прерії Пустеля Чіуауа Чагарники Колорадського плато Ліси Скелястих гір Колорадо |
| Площа, км² | 487 149 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
| Охороняється | 1976 км² (0 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон західних низькотравних прерій охоплює південний схід Вайомінгу, схід Колорадо та Нью-Мексико, північний захід Техасу (зокрема [en]), захід Оклахоми ([en]), захід Канзасу, захід Небраски (зокрема [en]) та невелику область на південному заході Південної Дакоти.
Рельєф регіону представлений Високими рівнинами — широкими рівнинами та плато, що простягаються на схід від підніжжя Скелястих гір. Вони є частиною Великих рівнин, однак лежать на більшій висоті над рівнем моря. Подекуди над цими рівнинами підіймаються ізольовані-пагорби-останці, ерозійні стовпи та столові гори або меси. У деяких районах трапляються бедленди — порізані численними ярами території, що піддалися дуже сильній водній ерозії.
На півдні екорегіону лежить плоскогір'я [en], висота якого коливається від 900 м над рівнем моря на південному сході до 1500 м над рівнем моря на північному заході. Східною межею цього плоскогір'я є різкий уступ [en] заввишки 100 м. Річки, що стікають з цього уступу, формують каньйони, зокрема вражаючий каньйон Пало-Дуро, другий за розмірами каньйон США, сформований річкою [en] або річкою Міста Лучних Собачок, твірною Південної Червоної річки або Ред-Рівера.
Серед інших річок, що протікають територією екорегіону, слід відзначити [en], Арканзас, [en] та [en]. Ці річки беруть початок у Скелястих горах та належать до басейну Міссісіпі. Деякі невеликі річки, що протікають територією регіону, часто пересихають, формуючи балки або арройо — сухі долини, по яким після сильних дощів течуть сезонні водні потоки.
На півночі екорегіон переходить у північні низькотравні прерії, на північному сході — у мішані прерії Піщаних пагорбів Небраски, на сході — у центральні та південні мішані прерії, на півдні — у пустелю Чіуауа, а в Скелястих горах на заході — у чагарники Колорадського плато та у ліси Скелястих гір Колорадо.
Клімат
В межах екорегіону переважає напівпустельний клімат (BSk за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується нижчою кількістю опадів, вищими температурами та тривалішим вегетаційним періодом порівняно з іншими екорегіонами Великих рівнин. Середня температура липня коливається від 27 °C на південному сході до 21 °C на північному заході та у передгір'ях Скелястих гір, а середня температура січня — від 3 °C на півдні до -6 °C на північному заході. Середньорічна кількість опадів коливається від 250 мм до 630 мм із заходу на схід. Через низьку кількість опадів та високе випаровування наприкінці літа часто трапляються посухи.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є [en], у яких домінує [en] (Bouteloua gracilis) та [en] (Bouteloua dactyloides). У деяких районах зустрічаються [en], у яких переважає [en] (Hesperostipa comata), [en] (Pascopyrum smithii) та великоцвітий кипець (Koeleria macrantha), а також блакитна грама (Bouteloua gracilis) та бізонова трава (Bouteloua dactyloides). Серед інших трав, що зустрічаються у преріях екорегіону, слід відзначити [en] (Schizachyrium scoparium) та [en] (Bouteloua hirsuta). На піщаних ділянках зростає голко-ниткова ковила (Hesperostipa comata) та [en] (Sporobolus cryptandrus).
Подекуди в екорегіоні зустрічаються невисокі чагарники та напівчагарники сизої юки (Yucca glauca), [en] (Artemisia filifolia), [en] (Artemisia frigida), тризубчастого полину (Artemisia tridentata), [en] (Atriplex canescens) та [en] (Lycium pallidum). У посушливих районах, особливо в бедлендах та на піщаних дюнах, ростуть кактуси опунції (Opuntia spp.). Дерев у преріях екорегіону зустрічається дуже мало, переважно в долинах річок.
Основними факторами порушень в преріях екорегіону є посухи та випас великих травоїдних тварин. На відміну від більш [en] екорегіонів, вважається що вогонь є згубним для рослин, поширених у низькотравних преріях. Наразі основним фактором порушень в екорегіоні є випас худоби. Багаторічні дерноутворюючі лучні рослини, що домінують у низькотравних преріях, добре витримують цей тиск, оскільки вони еволюціонували, щоб витримувати інтенсивний випас та витоптування з боку мігруючих стад американських бізонів (Bison bison). Однак у деяких районах, особливо в Техасі, на півдні екорегіону, спостерігається вторгнення [en] (Prosopis glandulosa) та інших колючих чагарників, зокрема опунцій (Opuntia spp.), [en] (Ziziphus obtusifolia) та [en] (Berberis trifoliolata), які перетворюють прерію на савану, в підліску якої ростуть трави, характерні для низькотравних прерій. Причинами цього явища науковці вважають надмірний випас худоби та відсутність пожеж.
Фауна
В межах екорегіону зустрічається 107 видів ссавців та близько 245 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити білохвостого оленя (Odocoileus virginianus), чорнохвостого оленя (Odocoileus hemionus), [en] (Cervus canadensis manitobensis), вилорога (Antilocapra americana), [en] (Puma concolor couguar), руду рись (Lynx rufus), койота (Canis latrans), американського корсака (Vulpes velox), довгохвосту ласицю (Neogale frenata), смугастого скунса (Mephitis mephitis), звичайного ракуна (Procyon lotor), північноамериканську котофредку (Bassariscus astutus), американського борсука (Taxidea taxus), пустельного кролика (Sylvilagus audubonii), віргінського опосума (Didelphis virginiana) та дев'ятипоясного броненосця (Dasypus novemcinctus).
У преріях регіону зустрічаються різноманітні гризуни, зокрема чорнохвості лучні собачки (Cynomys ludovicianus), тринадцятисмугі ховрахи (Ictidomys tridecemlineatus), скельні ховрахи (Otospermophilus variegatus), плямисті ховрашки (Xerospermophilus spilosoma), рівнинні гофери (Geomys bursarius), жовтощокі гоферики (Cratogeomys castanops), щетинясті хом'якомишки (Chaetodipus hispidus), південні кактусові хом'яки (Neotoma micropus), чагарникові миші (Peromyscus boylii), піньйонові миші (Peromyscus truei), західні врожайниці (Reithrodontomys megalotis), прерієві полівки (Microtus ochrogaster), рівнинні торбомиші (Perognathus flavescens), шовковисті торбомиші (Perognathus flavus), торбомиші Мерріама (Perognathus merriami), білочереві коникоїдки (Onychomys leucogaster), кенгурові стрибуни Орда (Dipodomys ordii), лисячі вивірки (Sciurus niger) та канадські голкошерсти (Erethizon dorsatum). Ендеміками екорегіону є гофери Нокса Джонса (Geomys knoxjonesi).
Територія екорегіону була місцем, де збереглися одні з останніх стад [en] (Bison bison bison) у світі. Популяція цих тварин зростає, оскільки вони були реінтродуковані на території багатьох заповідників. На жаль, [en] (Canis lupus nubilus), гризлі (Ursus arctos horribilis) та чорноногі тхори (Mustela nigripes) були повністю винищені в екорегіоні.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити лучного тетерука (Tympanuchus cupido), манітобського тетерука (Tympanuchus phasianellus), строкатобоку перепелицю (Callipepla squamata), чорнощокого пораке (Phalaenoptilus nuttallii), американського луня (Circus hudsonius), прерієвого канюка (Buteo swainsoni), [en] (Buteo regalis), беркута (Aquila chrysaetos), американського боривітра (Falco sparverius), прерієвого сокола (Falco mexicanus), американського сича (Athene cunicularia), каліфорнійську таязуру-подорожника (Geococcyx californianus), батрамію (Bartramia longicauda), гірського пісочника (Charadrius montanus), американського кульона (Numenius americanus), чорнохвостого грицика (Limosa fedoa), канадську сороку (Pica hudsonia), мексиканського крука (Corvus cryptoleucus), американського сорокопуда (Lanius ludovicianus), західного тирана (Tyrannus verticalis), світлочеревого копетона (Myiarchus cinerascens), прерієвого щеврика (Anthus spragueii), рогатого жайворонка (Eremophila alpestris), потюка (Chondestes grammacus), корибіга (Calamospiza melanocorys), лучну карнатку (Spizella breweri), очеретяного чінголо (Peucaea cassinii), прерієвого багновця (Ammodramus savannarum), польову вівсянку (Pooecetes gramineus), саванову вівсянку (Passerculus sandwichensis), західного шпаркоса (Sturnella neglecta), чорногрудого подорожника (Calcarius ornatus) та прерієвого подорожника (Rhynchophanes mccownii). Ендеміками екорегіону є рідкісні малі тетеруки (Tympanuchus pallidicinctus).
Герпетофауна регіону включає [en] (Anaxyrus cognatus), [en] (Anaxyrus woodhousi), рівнинного лопатонога (Spea bombifrons), [en] (Ambystoma mavortium), [en] (Plestiodon obsoletus), [en] (Phrynosoma hernandesi), малу безвуху ящірку (Holbrookia maculata), західну свиноносу змію (Heterodon nasicus), гоферову змію (Pituophis catenifer) та прерієвого гримучника (Crotalus viridis)
Збереження
Більша частина прерій регіону була перетворена на ферми та ранчо. Орні землі займають від 30 до 60 % території регіону (на заході Канзасу та Небраски ще більше), а решту території займають пасовища. Екстенсивне розорання цілинних прерій призвело до екологічної катастрофи, коли у 1930-х роках під час масштабних пилових бур значна частина верхнього шару ґрунту була здута вітром. На півдні регіону пасовища охоплюють понад 75 % території регіону. Перевипас худоби спричинив поширення чагарників та дерев, які перетворюють рівнинні луки на вкриті чагарниками напівпустелі. Тим не менш, близько 40 % території екорегіону є відносно незайманими, що є одним з найбільших відсотків серед усіх екорегіонів прерій Північної Америки.
Оцінка 2017 року показала, що 1976 км², або менше 1 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en], [en], [en], Державний парк каньйону Пало-Дуро та [en]
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 серпня 2024.
- Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .
Посилання
- «Western short grasslands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Western Shortgrass Prairie» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidni nizkotravni preriyi identifikator WWF NA0815 nearktichnij ekoregion pomirnih lukiv savan i chagarnikiv roztashovanij na zahodi SShA 2 Zahidni nizkotravni preriyi Nizkotravna preriya bilya pidnizhzhya Lyano Estakado Ekozona Nearktika Biom Pomirni luki savani i chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Nazva WWF NA0815 Mezhi Pivnichni nizkotravni preriyi Mishani preriyi Pishanih pagorbiv Nebraski Centralni ta pivdenni mishani preriyi Pustelya Chiuaua Chagarniki Koloradskogo plato Lisi Skelyastih gir Kolorado Plosha km 487 149 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 1976 km 0 1 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Pivnichnij shil Lyano Estakado Kanjon Palo Duro Chornohvosti luchni sobachki Cynomys ludovicianus Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion zahidnih nizkotravnih prerij ohoplyuye pivdennij shid Vajomingu shid Kolorado ta Nyu Meksiko pivnichnij zahid Tehasu zokrema Tehaskij vistup en zahid Oklahomi Oklahomskij vistup en zahid Kanzasu zahid Nebraski zokrema Nebraskij vistup en ta neveliku oblast na pivdennomu zahodi Pivdennoyi Dakoti Relyef regionu predstavlenij Visokimi rivninami shirokimi rivninami ta plato sho prostyagayutsya na shid vid pidnizhzhya Skelyastih gir Voni ye chastinoyu Velikih rivnin odnak lezhat na bilshij visoti nad rivnem morya Podekudi nad cimi rivninami pidijmayutsya izolovani pagorbi ostanci erozijni stovpi ta stolovi gori abo mesi U deyakih rajonah traplyayutsya bedlendi porizani chislennimi yarami teritoriyi sho piddalisya duzhe silnij vodnij eroziyi Na pivdni ekoregionu lezhit ploskogir ya Lyano Estakado en visota yakogo kolivayetsya vid 900 m nad rivnem morya na pivdennomu shodi do 1500 m nad rivnem morya na pivnichnomu zahodi Shidnoyu mezheyu cogo ploskogir ya ye rizkij ustup Keprok en zavvishki 100 m Richki sho stikayut z cogo ustupu formuyut kanjoni zokrema vrazhayuchij kanjon Palo Duro drugij za rozmirami kanjon SShA sformovanij richkoyu Prejri Dog Taun Fork Red River en abo richkoyu Mista Luchnih Sobachok tvirnoyu Pivdennoyi Chervonoyi richki abo Red Rivera Sered inshih richok sho protikayut teritoriyeyu ekoregionu slid vidznachiti Kenejdian en Arkanzas Pivdennij Platt en ta Pivnichnij Platt en Ci richki berut pochatok u Skelyastih gorah ta nalezhat do basejnu Missisipi Deyaki neveliki richki sho protikayut teritoriyeyu regionu chasto peresihayut formuyuchi balki abo arrojo suhi dolini po yakim pislya silnih doshiv techut sezonni vodni potoki Na pivnochi ekoregion perehodit u pivnichni nizkotravni preriyi na pivnichnomu shodi u mishani preriyi Pishanih pagorbiv Nebraski na shodi u centralni ta pivdenni mishani preriyi na pivdni u pustelyu Chiuaua a v Skelyastih gorah na zahodi u chagarniki Koloradskogo plato ta u lisi Skelyastih gir Kolorado Klimatred V mezhah ekoregionu perevazhaye napivpustelnij klimat BSk za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya nizhchoyu kilkistyu opadiv vishimi temperaturami ta trivalishim vegetacijnim periodom porivnyano z inshimi ekoregionami Velikih rivnin Serednya temperatura lipnya kolivayetsya vid 27 C na pivdennomu shodi do 21 C na pivnichnomu zahodi ta u peredgir yah Skelyastih gir a serednya temperatura sichnya vid 3 C na pivdni do 6 C na pivnichnomu zahodi Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 250 mm do 630 mm iz zahodu na shid Cherez nizku kilkist opadiv ta visoke viparovuvannya naprikinci lita chasto traplyayutsya posuhi Florared Osnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye nizkotravni preriyi en u yakih dominuye blakitna grama en Bouteloua gracilis ta bizonova trava en Bouteloua dactyloides U deyakih rajonah zustrichayutsya mishani preriyi en u yakih perevazhaye golko nitkova kovila en Hesperostipa comata zahidnij pirijnik en Pascopyrum smithii ta velikocvitij kipec Koeleria macrantha a takozh blakitna grama Bouteloua gracilis ta bizonova trava Bouteloua dactyloides Sered inshih trav sho zustrichayutsya u preriyah ekoregionu slid vidznachiti mitlistij borodachnik en Schizachyrium scoparium ta shorstku gramu en Bouteloua hirsuta Na pishanih dilyankah zrostaye golko nitkova kovila Hesperostipa comata ta pishanij sporobolus en Sporobolus cryptandrus Podekudi v ekoregioni zustrichayutsya nevisoki chagarniki ta napivchagarniki sizoyi yuki Yucca glauca nitkolistogo polinu en Artemisia filifolia preriyevogo polinu en Artemisia frigida trizubchastogo polinu Artemisia tridentata siruvatoyi lutigi en Atriplex canescens ta blidogo poviya en Lycium pallidum U posushlivih rajonah osoblivo v bedlendah ta na pishanih dyunah rostut kaktusi opunciyi Opuntia spp Derev u preriyah ekoregionu zustrichayetsya duzhe malo perevazhno v dolinah richok Osnovnimi faktorami porushen v preriyah ekoregionu ye posuhi ta vipas velikih travoyidnih tvarin Na vidminu vid bilsh mezofilnih en ekoregioniv vvazhayetsya sho vogon ye zgubnim dlya roslin poshirenih u nizkotravnih preriyah Narazi osnovnim faktorom porushen v ekoregioni ye vipas hudobi Bagatorichni dernoutvoryuyuchi luchni roslini sho dominuyut u nizkotravnih preriyah dobre vitrimuyut cej tisk oskilki voni evolyucionuvali shob vitrimuvati intensivnij vipas ta vitoptuvannya z boku migruyuchih stad amerikanskih bizoniv Bison bison Odnak u deyakih rajonah osoblivo v Tehasi na pivdni ekoregionu sposterigayetsya vtorgnennya medovih meskitiv en Prosopis glandulosa ta inshih kolyuchih chagarnikiv zokrema opuncij Opuntia spp tupolistih zizifusiv en Ziziphus obtusifolia ta barbarisu agariti en Berberis trifoliolata yaki peretvoryuyut preriyu na savanu v pidlisku yakoyi rostut travi harakterni dlya nizkotravnih prerij Prichinami cogo yavisha naukovci vvazhayut nadmirnij vipas hudobi ta vidsutnist pozhezh Faunared V mezhah ekoregionu zustrichayetsya 107 vidiv ssavciv ta blizko 245 vidiv ptahiv 3 Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus chornohvostogo olenya Odocoileus hemionus manitobskogo vapiti en Cervus canadensis manitobensis viloroga Antilocapra americana pivnichnoamerikansku pumu en Puma concolor couguar rudu ris Lynx rufus kojota Canis latrans amerikanskogo korsaka Vulpes velox dovgohvostu lasicyu Neogale frenata smugastogo skunsa Mephitis mephitis zvichajnogo rakuna Procyon lotor pivnichnoamerikansku kotofredku Bassariscus astutus amerikanskogo borsuka Taxidea taxus pustelnogo krolika Sylvilagus audubonii virginskogo oposuma Didelphis virginiana ta dev yatipoyasnogo bronenoscya Dasypus novemcinctus U preriyah regionu zustrichayutsya riznomanitni grizuni zokrema chornohvosti luchni sobachki Cynomys ludovicianus trinadcyatismugi hovrahi Ictidomys tridecemlineatus skelni hovrahi Otospermophilus variegatus plyamisti hovrashki Xerospermophilus spilosoma rivninni goferi Geomys bursarius zhovtoshoki goferiki Cratogeomys castanops shetinyasti hom yakomishki Chaetodipus hispidus pivdenni kaktusovi hom yaki Neotoma micropus chagarnikovi mishi Peromyscus boylii pinjonovi mishi Peromyscus truei zahidni vrozhajnici Reithrodontomys megalotis preriyevi polivki Microtus ochrogaster rivninni torbomishi Perognathus flavescens shovkovisti torbomishi Perognathus flavus torbomishi Merriama Perognathus merriami bilocherevi konikoyidki Onychomys leucogaster kengurovi stribuni Orda Dipodomys ordii lisyachi vivirki Sciurus niger ta kanadski golkoshersti Erethizon dorsatum Endemikami ekoregionu ye goferi Noksa Dzhonsa Geomys knoxjonesi Teritoriya ekoregionu bula miscem de zbereglisya odni z ostannih stad rivninnih bizoniv en Bison bison bison u sviti Populyaciya cih tvarin zrostaye oskilki voni buli reintrodukovani na teritoriyi bagatoh zapovidnikiv Na zhal rivninni vovki en Canis lupus nubilus grizli Ursus arctos horribilis ta chornonogi thori Mustela nigripes buli povnistyu vinisheni v ekoregioni Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti luchnogo teteruka Tympanuchus cupido manitobskogo teteruka Tympanuchus phasianellus strokatoboku perepelicyu Callipepla squamata chornoshokogo porake Phalaenoptilus nuttallii amerikanskogo lunya Circus hudsonius preriyevogo kanyuka Buteo swainsoni korolivskogo kanyuka en Buteo regalis berkuta Aquila chrysaetos amerikanskogo borivitra Falco sparverius preriyevogo sokola Falco mexicanus amerikanskogo sicha Athene cunicularia kalifornijsku tayazuru podorozhnika Geococcyx californianus batramiyu Bartramia longicauda girskogo pisochnika Charadrius montanus amerikanskogo kulona Numenius americanus chornohvostogo gricika Limosa fedoa kanadsku soroku Pica hudsonia meksikanskogo kruka Corvus cryptoleucus amerikanskogo sorokopuda Lanius ludovicianus zahidnogo tirana Tyrannus verticalis svitlocherevogo kopetona Myiarchus cinerascens preriyevogo shevrika Anthus spragueii rogatogo zhajvoronka Eremophila alpestris potyuka Chondestes grammacus koribiga Calamospiza melanocorys luchnu karnatku Spizella breweri ocheretyanogo chingolo Peucaea cassinii preriyevogo bagnovcya Ammodramus savannarum polovu vivsyanku Pooecetes gramineus savanovu vivsyanku Passerculus sandwichensis zahidnogo shparkosa Sturnella neglecta chornogrudogo podorozhnika Calcarius ornatus ta preriyevogo podorozhnika Rhynchophanes mccownii Endemikami ekoregionu ye ridkisni mali teteruki Tympanuchus pallidicinctus Gerpetofauna regionu vklyuchaye rivninnu ropuhu en Anaxyrus cognatus ropuhu Vudhausa en Anaxyrus woodhousi rivninnogo lopatonoga Spea bombifrons smugastu tigrovu salamandru en Ambystoma mavortium rivninnogo scinka en Plestiodon obsoletus veliku frinosomu en Phrynosoma hernandesi malu bezvuhu yashirku Holbrookia maculata zahidnu svinonosu zmiyu Heterodon nasicus goferovu zmiyu Pituophis catenifer ta preriyevogo grimuchnika Crotalus viridis Zberezhennyared Bilsha chastina prerij regionu bula peretvorena na fermi ta rancho Orni zemli zajmayut vid 30 do 60 teritoriyi regionu na zahodi Kanzasu ta Nebraski she bilshe a reshtu teritoriyi zajmayut pasovisha Ekstensivne rozorannya cilinnih prerij prizvelo do ekologichnoyi katastrofi koli u 1930 h rokah pid chas masshtabnih pilovih bur znachna chastina verhnogo sharu gruntu bula zduta vitrom Na pivdni regionu pasovisha ohoplyuyut ponad 75 teritoriyi regionu Perevipas hudobi sprichiniv poshirennya chagarnikiv ta derev yaki peretvoryuyut rivninni luki na vkriti chagarnikami napivpusteli Tim ne mensh blizko 40 teritoriyi ekoregionu ye vidnosno nezajmanimi sho ye odnim z najbilshih vidsotkiv sered usih ekoregioniv prerij Pivnichnoyi Ameriki Ocinka 2017 roku pokazala sho 1976 km abo menshe 1 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalni luki Blek Kettl en Nacionalni luki Komanchi en Nacionalni luki Pauni en Nacionalni luki Cimarron en Nacionalni luki Rita Blanka en Nacionalni luki Kajova en Derzhavnij park kanjonu Palo Duro ta Nacionalnij prirodnij zapovidnik Baffalo Lejk en Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 serpnya 2024 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Posilannyared Western short grasslands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Western Shortgrass Prairie One Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zahidni nizkotravni preriyi amp oldid 43800533