Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ліси Скелястих гір Колорадо (ідентифікатор WWF: NA0511) — неарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований в Скелястих горах на заході США.
 Озеро та ліс в горах Елк | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | NA0511 |
| Межі | Чагарники Колорадського плато Північні низькотравні прерії Західні низькотравні прерії Чагарниковий степ Вайомінгського басейну |
| Площа, км² | 145 702 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
| Охороняється | 21 996 км² (15 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон лісів Скелястих гір Колорадо охоплює південну частину Скелястих гір, що простягається від Каспера на сході Центрального Вайомінга через центральні та західні райони Колорадо на південь до Санта-Фе на півночі Нью-Мексико. Крім того, він включає гори [en] та [en], що лежать на сході Юти, біля кордону з Колорадо.
Стрімкі Південні Скелясті гори складають східний пояс Північноамериканських Кордильєр. Вони включають низку довгих, переважно витягнутих з півночі на південь гірських хребтів, таких як гори [en] та [en], [en], гори [en], [en], гори [en], [en], [en], [en] та [en], а також ізольованих гірських вершин та, особливо на окраїнах регіону, розчленованих гірських плато. Екорегіон включає найвищі гірські вершини Скелястих гір — гору [en] заввишки 4401 м, гору [en] заввишки 4398 м та гору [en] заввишки 4395 м, — розташовані в горах [en] на заході Центрального Колорадо. Високогір'я екорегіону вкриті льодовиками, які на великих висотах утворили кілька широких плоских долин.
З геологічної точки зору основу Південних Скелястих гір складають метаосадові та метавулканічні породи, а також інтрузії магматичних порід, шари осадових порід та деякі вулканічні породи. Ґрунти регіону представлені відносно родючими, добре розвиненими альфісолями, слабо розвиненими ентісолями, поширеними на стрімких схилах та у районах, де переважають тверді гірські породи, що погано вивітрюються, а також родючі [en], поширені у долинах. Таким чином, родючість ґрунту значно варіюється в межах регіону, що, у поєднанні з топографічною мінливістю, призводить до високого різноманіття рослинних угруповань.
Через територію екорегіону проходить Континентальний американський вододіл. У Південних Скелястих горах беруть початок численні стрімкі водні потоки з кам'янистим дном, які зливаються в безліч великих річок, які згодом витікають з цього регіону. Західна частина екорегіону лежить у басейні річки Колорадо, яка тече на захід та впадає у Каліфорнійську затоку Тихого океану, а східна частина у басейнах Арканзасу, [en] та [en]. Басейни цих річок є частиною басейну Міссісіпі, яка впадає у Мексиканську затоку Атлантичного океану. Річки екорегіону живляться переважно за рахунок танення снігу, що призводить до сезонного коливання їхнього стоку. Також в горах регіону є кілька природних високогірних озер та штучно створених водосховищ.
На захід та південь від Південних Скелястих гір поширені чагарники Колорадського плато, на північнний захід — чагарникові степи Вайомінгського басейну, на схід — західні низькотравні прерії, а на північний схід — північні низькотравні прерії. Ці пустельні та прерієві екорегіони характеризуються більш посушливим кліматом та лежать на нижчій висоті. Вони відділяють екорегіон лісів Скелястих гір Колорадо від інших областей із подібним кліматом і рослинним покривом, внаслідок чого цей екорегіон характеризується високим рівнем ендемізму.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає континентальний клімат (Dfb або Dsb за класифікацією кліматів Кеппена), у високогір'ях — субарктичний клімат (Dfc або Dsc за класифікацією Кеппена) або тундровий клімат (ET за класифікацією Кеппена), а на найнижчих висотах — напівпустельний клімат (BSk за класифікацією Кеппена). Враховуючи великий діапазон широт, а також великі градієнти висоти, які не мають аналогів у континентальних США, клімат регіону надзвичайно різноманітний. Загалом в регіоні виділяють чотири основні кліматичні зони: передгірську, гірську, субальпійську та альпійську. Висотний діапазон та рослинний покрив цих зон змінюється з широтою.
Флора
В межах екорегіону поширені різноманітні рослинні угруповання, на розподіл яких впливає висотна поясність. Різна вертикальна зональність рослинних угруповань є наслідком різкого перепаду висот між рівнинами та горами. Також на зональність угруповань впливають вторинні кліматичні фактори, пов'язані з особливостями топографії, такі як ефект дощової тіні, відкритість або захищеність від панівних вітрів та температурні інверсії. Таким чином, в екорегіоні спостерігається повний спектр життєвих зон, які можна побачити в інших екорегіонах, розташованих далі на півночі, зокрема у лісах півночі та півдня Центральних Скелястих гір. При цьому певні зони займають набагато більший просторовий обсяг, ніж в інших екорегіонах.
Західні схили Південних Скелястих гір, захищені від арктичних повітряних мас, взимку менш холодні, ніж східні схили. Тому південні ([en]) види рослин, пов'язані з гірськими екорегіонами Південного Заходу США, зокрема з гірськими лісами Аризони або сосново-дубовими лісами Західної Сьєрра-Мадре, на західних схилах Південних Скелястих гір поширені на північ майже до Північного Колорадо, але на східних схилах переважно відсутні. Зі збільшенням висоти в горах температура падає, кількість опадів збільшується (хоча на найвищих висотах їх кількість знову падає), а також збільшується сонячна радіація, швидкість вітру, глибина та тривалість снігового покриву. Усі ці фактори впливають на рослинний покрив екорегіону.
На найнижчих висотах екорегіону поширені відкриті луки та [en], у яких домінують чагарники гірського тризубчастого полину (Artemisia tridentata subsp. vaseyana). Зі збільшенням висоти вони переходять у рідколісся та савани, де переважають [en] (Cercocarpus montanus), колорадські сосни (Pinus edulis), різні види яловців (Juniperus spp.), дуби Гембела (Quercus gambelii) та полинові чагарники (Artemisia spp.). На більшій висоті поширені ялівцево-дубові рідколісся, та відкриті ліси, у яких переважають жовті сосни (Pinus ponderosa), тисолисті дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. glauca) та американські осики (Populus tremuloides). На середніх і великих висотах у лісах домінують ялини Енгельмана (Picea engelmannii), субальпійські ялиці (Abies lasiocarpa) та американські осики (Populus tremuloides). На відкритих ділянках поблизу верхньої межі лісу зустрічаються гнучкі сосни (Pinus flexilis) та остисті сосни (Pinus aristata), а вище — [en], осоки (Cyperaceae) та низькорослі дерева, що утворюють криволісся. Зона альпійської тундри тут займає одні з найбільших площ серед усіх гірських екорегіонів Північної Америки. На найвищих висотах Південних Скелястих гір зустрічаються численні скельні виступи, де рослинність майже відсутня.
Домінуючим типом рослинності в екорегіоні є хвойні ліси. Видовий склад лісових угруповань Скелястих гір Колорадо загалом подібний до складу угруповань, поширених у лісах півдня Центральних Скелястих гір, за деякими винятками. Поблизу верхньої межі лісу та в зоні криволісся білокорі сосни (Pinus albicaulis) замінюються остистими соснами (Pinus aristata). Скручені сосни (Pinus contorta) у Півднних Скелястих горах зустрічаються рідко, натомість тут значно більш поширені [en] (Pinus ponderosa), ніж у більш північних районах. Також у Скелястих горах Колорадо дуже поширені великі насадження американських осик (Populus tremuloides), які випереджають жовту сосну як домінуючий вид у ранньосукцесійних лісах. Основними факторами порушень в лісах регіону є пожежі, снігові лавини та вітроломи.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити єллоустоунського лося (Alces alces shirasi), [en] (Cervus canadensis nelsoni), чорнохвостого оленя (Odocoileus hemionus), товсторога (Ovis canadensis), американського зайця (Lepus americanus), гірського кролика (Sylvilagus nuttallii), [en] (Tamiasciurus fremonti), вивірку Аберта (Sciurus aberti), канадського голкошерста (Erethizon dorsatum), жовточеревого бабака (Marmota flaviventris), малого бурундука (Neotamias minimus), юїнтського бурундука (Neotamias umbrinus), майже ендемічного колорадського бурундука (Neotamias quadrivittatus), золотистого ховраха (Callospermophilus lateralis), вайомінгського ховраха (Urocitellus elegans), гірську полівку (Microtus montanus), північного гоферчика (Thomomys talpoides) та пишнохвостого лісового хом'яка (Neotoma cinerea).
Серед великих хижаків, поширених в регіоні, слід відзначити барибала (Ursus americanus), [en] (Puma concolor couguar) та руду рись (Lynx rufus), а серед дрібніших хижих ссавців — койота (Canis latrans), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), [en] (Martes caurina), довгохвосту ласицю (Neogale frenata), [en] (Mustela richardsonii), американського борсука (Taxidea taxus), смугастого скунса (Mephitis mephitis) та звичайного ракуна (Procyon lotor). На берегах річок зустрічаються канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus), у високогір'ях — снігові кози (Oreamnos americanus) та американські пискухи (Ochotona princeps), а у напівпустельних передгір'ях — вилороги (Antilocapra americana), [en] (Bison bison bison), скельні ховрахи (Otospermophilus variegatus) та лучні собачки Ганнісона (Cynomys gunnisoni). У 1999 році в екорегіоні були реінтродуковані канадські рисі (Lynx canadensis), а у 2023 році — вовки (Canis lupus); планується також реінтродукція звичайних росомах (Gulo gulo). Можливо, в горах регіону продовжують зустрічатися гризлі (Ursus arctos horribilis), хоча підтверджених свідчень цього немає з 1979 року, коли в горах Сан-Хуан був вбитий останній гризлі.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити жовтобрового тетерука (Dendragapus obscurus), білохвосту куріпку (Lagopus leucura), великого індика (Meleagris gallopavo), білоголового орлана (Haliaeetus leucocephalus), неоарктичного канюка (Buteo jamaicensis), віргінського пугача (Bubo virginianus), [en] (Psiloscops flammeolus), каліфорнійського сичика-горобця (Glaucidium californicum), [en] (Aegolius acadicus), [en] (Sphyrapicus thyroideus), [en] (Picoides dorsalis), широкохвостого колібрі-крихітку (Selasphorus platycercus), канадську кукшу (Perisoreus canadensis), канадську сороку (Pica hudsonia), блакитну сойку (Gymnorhinus cyanocephalus), чорноголову сизойку (Cyanocitta stelleri), американську горіхівку (Nucifraga columbiana), сірого пронурка (Cinclus mexicanus), повзика-крихітку (Sitta pygmaea), світлоброву золотомушку (Regulus satrapa), гірську гаїчку (Poecile gambeli), північного солітаріо (Myadestes townsendi), середнього блакитника (Sialia currucoides), плямистоволого дрозда-короткодзьоба (Catharus guttatus), кордильєрського піві-малюка (Empidonax occidentalis), соснового чижа (Spinus pinus), ялинового шишкаря (Loxia curvirostra), тайгового смеречника (Pinicola enucleator), [en] (Haemorhous cassinii), жовтобрового кіпаля (Hesperiphona vespertina), сивоголового катуньчика (Leucosticte tephrocotis) та жовтогузу пірангу (Piranga ludoviciana). Ендеміками екорегіону є рідкісні рожеві катуньчики (Leucosticte australis), поширені у високогірній тундрі, а майже ендемічними його представниками — рідкісні колорадські тетеруки (Centrocercus minimus), які живуть у полинових степах в басейні річки [en].
Збереження
Основними загрозами для збереження природи регіону є лісозаготівля, видобуток корисних копалин, зокрема нафти та газу, рекреаційно-житлове будівництво, надмірний випас худоби та інтродукція екзотичних видів. Тим не менш, більша частина екорегіону є переважно незайманою.
Оцінка 2017 року показала, що 21 996 км², або 15 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Скелястих гір, [en], [en], [en], [en], Національний ліс Пайк, [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 листопада 2024.
Посилання
- «Colorado Rockies forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Colorado Rockies Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisi Skelyastih gir Kolorado identifikator WWF NA0511 nearktichnij ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni roztashovanij v Skelyastih gorah na zahodi SShA Lisi Skelyastih gir Kolorado Ozero ta lis v gorah Elk Ekozona Nearktika Biom Hvojni lisi pomirnoyi zoni Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF NA0511 Mezhi Chagarniki Koloradskogo plato Pivnichni nizkotravni preriyi Zahidni nizkotravni preriyi Chagarnikovij step Vajomingskogo basejnu Plosha km 145 702 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 21 996 km 15 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Dolina v gorah Elk Ridkolissya zhovtih sosen bilya pidnizhzhya Skelyastih gir Nacionalnij park Skelyastih gir Kolorado Visokogirna tundra Skelyastih girGeografiyaEkoregion lisiv Skelyastih gir Kolorado ohoplyuye pivdennu chastinu Skelyastih gir sho prostyagayetsya vid Kaspera na shodi Centralnogo Vajominga cherez centralni ta zahidni rajoni Kolorado na pivden do Santa Fe na pivnochi Nyu Meksiko Krim togo vin vklyuchaye gori en ta en sho lezhat na shodi Yuti bilya kordonu z Kolorado Strimki Pivdenni Skelyasti gori skladayut shidnij poyas Pivnichnoamerikanskih Kordilyer Voni vklyuchayut nizku dovgih perevazhno vityagnutih z pivnochi na pivden girskih hrebtiv takih yak gori en ta en en gori en en gori en en en en ta en a takozh izolovanih girskih vershin ta osoblivo na okrayinah regionu rozchlenovanih girskih plato Ekoregion vklyuchaye najvishi girski vershini Skelyastih gir goru en zavvishki 4401 m goru en zavvishki 4398 m ta goru en zavvishki 4395 m roztashovani v gorah en na zahodi Centralnogo Kolorado Visokogir ya ekoregionu vkriti lodovikami yaki na velikih visotah utvorili kilka shirokih ploskih dolin Z geologichnoyi tochki zoru osnovu Pivdennih Skelyastih gir skladayut metaosadovi ta metavulkanichni porodi a takozh intruziyi magmatichnih porid shari osadovih porid ta deyaki vulkanichni porodi Grunti regionu predstavleni vidnosno rodyuchimi dobre rozvinenimi alfisolyami slabo rozvinenimi entisolyami poshirenimi na strimkih shilah ta u rajonah de perevazhayut tverdi girski porodi sho pogano vivitryuyutsya a takozh rodyuchi en poshireni u dolinah Takim chinom rodyuchist gruntu znachno variyuyetsya v mezhah regionu sho u poyednanni z topografichnoyu minlivistyu prizvodit do visokogo riznomanittya roslinnih ugrupovan Cherez teritoriyu ekoregionu prohodit Kontinentalnij amerikanskij vododil U Pivdennih Skelyastih gorah berut pochatok chislenni strimki vodni potoki z kam yanistim dnom yaki zlivayutsya v bezlich velikih richok yaki zgodom vitikayut z cogo regionu Zahidna chastina ekoregionu lezhit u basejni richki Kolorado yaka teche na zahid ta vpadaye u Kalifornijsku zatoku Tihogo okeanu a shidna chastina u basejnah Arkanzasu en ta en Basejni cih richok ye chastinoyu basejnu Missisipi yaka vpadaye u Meksikansku zatoku Atlantichnogo okeanu Richki ekoregionu zhivlyatsya perevazhno za rahunok tanennya snigu sho prizvodit do sezonnogo kolivannya yihnogo stoku Takozh v gorah regionu ye kilka prirodnih visokogirnih ozer ta shtuchno stvorenih vodoshovish Na zahid ta pivden vid Pivdennih Skelyastih gir poshireni chagarniki Koloradskogo plato na pivnichnnij zahid chagarnikovi stepi Vajomingskogo basejnu na shid zahidni nizkotravni preriyi a na pivnichnij shid pivnichni nizkotravni preriyi Ci pustelni ta preriyevi ekoregioni harakterizuyutsya bilsh posushlivim klimatom ta lezhat na nizhchij visoti Voni viddilyayut ekoregion lisiv Skelyastih gir Kolorado vid inshih oblastej iz podibnim klimatom i roslinnim pokrivom vnaslidok chogo cej ekoregion harakterizuyetsya visokim rivnem endemizmu KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye kontinentalnij klimat Dfb abo Dsb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena u visokogir yah subarktichnij klimat Dfc abo Dsc za klasifikaciyeyu Keppena abo tundrovij klimat ET za klasifikaciyeyu Keppena a na najnizhchih visotah napivpustelnij klimat BSk za klasifikaciyeyu Keppena Vrahovuyuchi velikij diapazon shirot a takozh veliki gradiyenti visoti yaki ne mayut analogiv u kontinentalnih SShA klimat regionu nadzvichajno riznomanitnij Zagalom v regioni vidilyayut chotiri osnovni klimatichni zoni peredgirsku girsku subalpijsku ta alpijsku Visotnij diapazon ta roslinnij pokriv cih zon zminyuyetsya z shirotoyu FloraV mezhah ekoregionu poshireni riznomanitni roslinni ugrupovannya na rozpodil yakih vplivaye visotna poyasnist Rizna vertikalna zonalnist roslinnih ugrupovan ye naslidkom rizkogo perepadu visot mizh rivninami ta gorami Takozh na zonalnist ugrupovan vplivayut vtorinni klimatichni faktori pov yazani z osoblivostyami topografiyi taki yak efekt doshovoyi tini vidkritist abo zahishenist vid panivnih vitriv ta temperaturni inversiyi Takim chinom v ekoregioni sposterigayetsya povnij spektr zhittyevih zon yaki mozhna pobachiti v inshih ekoregionah roztashovanih dali na pivnochi zokrema u lisah pivnochi ta pivdnya Centralnih Skelyastih gir Pri comu pevni zoni zajmayut nabagato bilshij prostorovij obsyag nizh v inshih ekoregionah Zahidni shili Pivdennih Skelyastih gir zahisheni vid arktichnih povitryanih mas vzimku mensh holodni nizh shidni shili Tomu pivdenni en vidi roslin pov yazani z girskimi ekoregionami Pivdennogo Zahodu SShA zokrema z girskimi lisami Arizoni abo sosnovo dubovimi lisami Zahidnoyi Syerra Madre na zahidnih shilah Pivdennih Skelyastih gir poshireni na pivnich majzhe do Pivnichnogo Kolorado ale na shidnih shilah perevazhno vidsutni Zi zbilshennyam visoti v gorah temperatura padaye kilkist opadiv zbilshuyetsya hocha na najvishih visotah yih kilkist znovu padaye a takozh zbilshuyetsya sonyachna radiaciya shvidkist vitru glibina ta trivalist snigovogo pokrivu Usi ci faktori vplivayut na roslinnij pokriv ekoregionu Na najnizhchih visotah ekoregionu poshireni vidkriti luki ta en u yakih dominuyut chagarniki girskogo trizubchastogo polinu Artemisia tridentata subsp vaseyana Zi zbilshennyam visoti voni perehodyat u ridkolissya ta savani de perevazhayut en Cercocarpus montanus koloradski sosni Pinus edulis rizni vidi yalovciv Juniperus spp dubi Gembela Quercus gambelii ta polinovi chagarniki Artemisia spp Na bilshij visoti poshireni yalivcevo dubovi ridkolissya ta vidkriti lisi u yakih perevazhayut zhovti sosni Pinus ponderosa tisolisti duglasiyi Pseudotsuga menziesii var glauca ta amerikanski osiki Populus tremuloides Na serednih i velikih visotah u lisah dominuyut yalini Engelmana Picea engelmannii subalpijski yalici Abies lasiocarpa ta amerikanski osiki Populus tremuloides Na vidkritih dilyankah poblizu verhnoyi mezhi lisu zustrichayutsya gnuchki sosni Pinus flexilis ta ostisti sosni Pinus aristata a vishe en osoki Cyperaceae ta nizkorosli dereva sho utvoryuyut krivolissya Zona alpijskoyi tundri tut zajmaye odni z najbilshih plosh sered usih girskih ekoregioniv Pivnichnoyi Ameriki Na najvishih visotah Pivdennih Skelyastih gir zustrichayutsya chislenni skelni vistupi de roslinnist majzhe vidsutnya Dominuyuchim tipom roslinnosti v ekoregioni ye hvojni lisi Vidovij sklad lisovih ugrupovan Skelyastih gir Kolorado zagalom podibnij do skladu ugrupovan poshirenih u lisah pivdnya Centralnih Skelyastih gir za deyakimi vinyatkami Poblizu verhnoyi mezhi lisu ta v zoni krivolissya bilokori sosni Pinus albicaulis zaminyuyutsya ostistimi sosnami Pinus aristata Skrucheni sosni Pinus contorta u Pivdnnih Skelyastih gorah zustrichayutsya ridko natomist tut znachno bilsh poshireni en Pinus ponderosa nizh u bilsh pivnichnih rajonah Takozh u Skelyastih gorah Kolorado duzhe poshireni veliki nasadzhennya amerikanskih osik Populus tremuloides yaki viperedzhayut zhovtu sosnu yak dominuyuchij vid u rannosukcesijnih lisah Osnovnimi faktorami porushen v lisah regionu ye pozhezhi snigovi lavini ta vitrolomi FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti yelloustounskogo losya Alces alces shirasi en Cervus canadensis nelsoni chornohvostogo olenya Odocoileus hemionus tovstoroga Ovis canadensis amerikanskogo zajcya Lepus americanus girskogo krolika Sylvilagus nuttallii en Tamiasciurus fremonti vivirku Aberta Sciurus aberti kanadskogo golkoshersta Erethizon dorsatum zhovtocherevogo babaka Marmota flaviventris malogo burunduka Neotamias minimus yuyintskogo burunduka Neotamias umbrinus majzhe endemichnogo koloradskogo burunduka Neotamias quadrivittatus zolotistogo hovraha Callospermophilus lateralis vajomingskogo hovraha Urocitellus elegans girsku polivku Microtus montanus pivnichnogo goferchika Thomomys talpoides ta pishnohvostogo lisovogo hom yaka Neotoma cinerea Sered velikih hizhakiv poshirenih v regioni slid vidznachiti baribala Ursus americanus en Puma concolor couguar ta rudu ris Lynx rufus a sered dribnishih hizhih ssavciv kojota Canis latrans zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus en Martes caurina dovgohvostu lasicyu Neogale frenata en Mustela richardsonii amerikanskogo borsuka Taxidea taxus smugastogo skunsa Mephitis mephitis ta zvichajnogo rakuna Procyon lotor Na beregah richok zustrichayutsya kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus u visokogir yah snigovi kozi Oreamnos americanus ta amerikanski piskuhi Ochotona princeps a u napivpustelnih peredgir yah vilorogi Antilocapra americana en Bison bison bison skelni hovrahi Otospermophilus variegatus ta luchni sobachki Gannisona Cynomys gunnisoni U 1999 roci v ekoregioni buli reintrodukovani kanadski risi Lynx canadensis a u 2023 roci vovki Canis lupus planuyetsya takozh reintrodukciya zvichajnih rosomah Gulo gulo Mozhlivo v gorah regionu prodovzhuyut zustrichatisya grizli Ursus arctos horribilis hocha pidtverdzhenih svidchen cogo nemaye z 1979 roku koli v gorah San Huan buv vbitij ostannij grizli Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti zhovtobrovogo teteruka Dendragapus obscurus bilohvostu kuripku Lagopus leucura velikogo indika Meleagris gallopavo bilogolovogo orlana Haliaeetus leucocephalus neoarktichnogo kanyuka Buteo jamaicensis virginskogo pugacha Bubo virginianus en Psiloscops flammeolus kalifornijskogo sichika gorobcya Glaucidium californicum en Aegolius acadicus en Sphyrapicus thyroideus en Picoides dorsalis shirokohvostogo kolibri krihitku Selasphorus platycercus kanadsku kukshu Perisoreus canadensis kanadsku soroku Pica hudsonia blakitnu sojku Gymnorhinus cyanocephalus chornogolovu sizojku Cyanocitta stelleri amerikansku gorihivku Nucifraga columbiana sirogo pronurka Cinclus mexicanus povzika krihitku Sitta pygmaea svitlobrovu zolotomushku Regulus satrapa girsku gayichku Poecile gambeli pivnichnogo solitario Myadestes townsendi serednogo blakitnika Sialia currucoides plyamistovologo drozda korotkodzoba Catharus guttatus kordilyerskogo pivi malyuka Empidonax occidentalis sosnovogo chizha Spinus pinus yalinovogo shishkarya Loxia curvirostra tajgovogo smerechnika Pinicola enucleator en Haemorhous cassinii zhovtobrovogo kipalya Hesperiphona vespertina sivogolovogo katunchika Leucosticte tephrocotis ta zhovtoguzu pirangu Piranga ludoviciana Endemikami ekoregionu ye ridkisni rozhevi katunchiki Leucosticte australis poshireni u visokogirnij tundri a majzhe endemichnimi jogo predstavnikami ridkisni koloradski teteruki Centrocercus minimus yaki zhivut u polinovih stepah v basejni richki en ZberezhennyaOsnovnimi zagrozami dlya zberezhennya prirodi regionu ye lisozagotivlya vidobutok korisnih kopalin zokrema nafti ta gazu rekreacijno zhitlove budivnictvo nadmirnij vipas hudobi ta introdukciya ekzotichnih vidiv Tim ne mensh bilsha chastina ekoregionu ye perevazhno nezajmanoyu Ocinka 2017 roku pokazala sho 21 996 km abo 15 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Skelyastih gir en en en en Nacionalnij lis Pajk en en en en en en en en en ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 listopada 2024 Posilannya Colorado Rockies forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Colorado Rockies Forests One Earth