Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Thomomys bottae — гофер, який походить із західної частини Північної Америки. Назва цього виду вшановує Поля-Еміля Ботту, натураліста й археолога, який збирав ссавців у Каліфорнії в 1827 і 1828 роках.
| Thomomys bottae | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Гоферові (Geomyidae) |
| Рід: | Thomomys |
| Вид: | T. bottae |
| Біноміальна назва | |
| Thomomys bottae (Eydoux & Gervais, 1836) | |
 | |
| Ареал | |
Морфологічна характеристика
Це Thomomys середнього розміру, дорослі особини досягають довжини від 18 до 27 см, включаючи хвіст від 5 до 6 см. Самці більші, їх вага становить 160–250 г, у порівнянні з 120–200 г у самиць. Вважається, що самці продовжують рости протягом усього життя. Однак варіація розміру вказує на те, що деякі самці схильні бути більшими за інших, і найбільший самець може бути не найстаршим. Забарвлення дуже варіабельне, і його використовували, щоб допомогти розрізнити деякі з багатьох підвидів; воно також може змінюватися протягом року, коли тварини линяють. Також повідомлялося про особин-альбіносів і меланістів.
Розповсюдження
Thomomys bottae зустрічаються від Каліфорнії на схід до Техасу та від Юти та південного Колорадо на південь до Мексики. У цій географічній зоні вони населяють низку середовищ існування, включаючи ліси, чапаралі, чагарники та сільськогосподарські угіддя, обмежені лише скелястою місцевістю, безплідними пустелями та великими річками. Вони знаходяться на висоті щонайменше 4200 метрів. Останки скелетів, які датуються 31 000 роками, були ідентифіковані в Оклахомі.
Екологія
Thomomys bottae суто травоїдний і харчується різними рослинними речовинами. Особливо важливі пагони і трави, які взимку доповнюються корінням, бульбами і цибулинами. Швидкість метаболізму, швидкість споживання та кількість засвоєної енергії для нерепродуктивних дорослих ховрашків є незмінними протягом зими, весни, літа та осені. Температура тіла дорослого ховраха Ботти становить 36 °C. Копання може бути надзвичайно енергоємним, вимагаючи від 360 до 3400 разів більше енергії, ніж рух по поверхні, залежно від щільності ґрунту. Через високу вартість риття тварина добре економить енергію, маючи низький рівень основного метаболізму та теплопровідність.
Основними хижаками цього виду є американські борсуки, койоти, довгохвості ласки та змії, але серед інших хижаків — скунси, сови, рисі та яструби. Цей вид вважається шкідником у міських і сільськогосподарських районах через його звичку копати нори та прихильність до люцерни; однак він також вважається корисним, оскільки його нори є ключовим джерелом аерації ґрунтів у регіоні. Копання, за оцінками, аерує ґрунт на глибину близько 20 см. За оцінками, популяції виду видобувають до 28 т ґрунту на гектар на рік, значна частина якого переміщується під землю, а не штовхається вгору в кургани. Вид також був пов’язаний із загибеллю осики в Аризоні та утворенням ділянок оголеної землі, які можуть обмежити укорінення нових саджанців.
Розмноження
У місцях з достатньою кількістю їжі, таких як сільськогосподарські угіддя, розмноження може відбуватися цілий рік, причому щороку народжується до чотирьох виводків. На півночі та інших, менш гостинних, середовищах це відбувається лише навесні. Місцеве середовище існування також впливає на вік, у якому самки починають розмножуватися, причому майже половина робить це в перший рік на сільськогосподарських угіддях, але зовсім не в пустельних чагарниках. Самиці можуть розмножуватися протягом того самого сезону, коли народилися, або протягом трьох місяців після народження. Самці, як правило, не розмножуються до сезону після народження або принаймні до 6–8 місяців.
Вагітність триває 18 днів і призводить до народження до 12 дитинчат, хоча більш типовими є три або чотири. Молодняк народжується безволосим і сліпим, і має довжину близько 5 см. Перший, шовковистий шар хутра замінюється більш грубим шаром сивого волосся, коли дитинчата дорослішають, перш ніж розвинеться доросла шерсть.
Примітки
- Lacher, T.; Timm, R.; Álvarez-Castañeda, S.T. (2017) [errata version of 2016 assessment]. Thomomys bottae. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T21799A115163311. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T21799A22216368.en. Процитовано 15.12.2023.
- Jones, C.A.; Baxter, C.N. (2004). Thomomys bottae. Mammalian Species (742): Number 742: pp. 1–14. doi:10.1644/742.
- Thomomys bottae. Smithsonian Institution. Процитовано 5 червня 2014.
- Daly, Joanne C.; Patton, James L (1986). Growth, Reproduction, and Sexual Dimorphism in Thomomys bottae Pocket Gophers. Journal of Mammalogy. 67 (2): 256—265. doi:10.2307/1380878. JSTOR 1380878.
- Morejohn, G.V.; Howard, W.E. (1956). Molt in the pocket gopher, Thomomys bottae. Journal of Mammalogy. 37 (2): 201—213. doi:10.2307/1376679. JSTOR 1376679.
- Bole B.P., jr. (1938). Some altitude records for mammals in the Inyo-White Mountains of California. Journal of Mammalogy. 19 (2): 245—246. doi:10.2307/1374623. JSTOR 1374623.
- Dalquest, W.W. (1990). Zoogeographic implications of Holocene mammal remains from ancient beaver ponds in Oklahoma and New Mexico. The Southwestern Naturalist. 35 (2): 105—110. doi:10.2307/3671529. JSTOR 3671529.
- Gettinger, Ronald D. (1984). Energy and Water Metabolism of Free-Ranging Pocket Gophers, Thomomys Bottae. Ecology. 65 (3): 740—751. doi:10.2307/1938046. JSTOR 1938046.
- Vleck, David (April 1979). The Energy Cost of Burrowing by the Pocket Gopher Thomomys bottae. Physiological and Biochemical Zoology. 52 (2): 122—136. doi:10.1086/physzool.52.2.30152558. S2CID 87133178.
- Cox, G.W. (1990). Soil mining by pocket gophers along topographic gradients in a Mima moundfield. Ecology. 71 (3): 837—843. doi:10.2307/1937355. JSTOR 1937355.
- Cantor, L.F.; Whitham, T.G. (1989). Importance of belowground herbivory: pocket gophers may limit aspen to rock outcrop refugia. Ecology. 70 (4): 962—970. doi:10.2307/1941363. JSTOR 1941363.
- Stromberg, J.C.; Patten, D.T. (1991). Dynamics of the spruce-fir forests on the Pinaleno Mountains, Graham Co., Arizona. The Southwestern Naturalist. 36 (1): 37—48. doi:10.2307/3672114. JSTOR 3672114.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Thomomys bottae gofer yakij pohodit iz zahidnoyi chastini Pivnichnoyi Ameriki Nazva cogo vidu vshanovuye Polya Emilya Bottu naturalista j arheologa yakij zbirav ssavciv u Kaliforniyi v 1827 i 1828 rokah Thomomys bottaeOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Goferovi Geomyidae Rid ThomomysVid T bottaeBinomialna nazvaThomomys bottae Eydoux amp Gervais 1836 ArealMorfologichna harakteristikaCe Thomomys serednogo rozmiru dorosli osobini dosyagayut dovzhini vid 18 do 27 sm vklyuchayuchi hvist vid 5 do 6 sm Samci bilshi yih vaga stanovit 160 250 g u porivnyanni z 120 200 g u samic Vvazhayetsya sho samci prodovzhuyut rosti protyagom usogo zhittya Odnak variaciya rozmiru vkazuye na te sho deyaki samci shilni buti bilshimi za inshih i najbilshij samec mozhe buti ne najstarshim Zabarvlennya duzhe variabelne i jogo vikoristovuvali shob dopomogti rozrizniti deyaki z bagatoh pidvidiv vono takozh mozhe zminyuvatisya protyagom roku koli tvarini linyayut Takozh povidomlyalosya pro osobin albinosiv i melanistiv RozpovsyudzhennyaThomomys bottae zustrichayutsya vid Kaliforniyi na shid do Tehasu ta vid Yuti ta pivdennogo Kolorado na pivden do Meksiki U cij geografichnij zoni voni naselyayut nizku seredovish isnuvannya vklyuchayuchi lisi chaparali chagarniki ta silskogospodarski ugiddya obmezheni lishe skelyastoyu miscevistyu bezplidnimi pustelyami ta velikimi richkami Voni znahodyatsya na visoti shonajmenshe 4200 metriv Ostanki skeletiv yaki datuyutsya 31 000 rokami buli identifikovani v Oklahomi EkologiyaThomomys bottae suto travoyidnij i harchuyetsya riznimi roslinnimi rechovinami Osoblivo vazhlivi pagoni i travi yaki vzimku dopovnyuyutsya korinnyam bulbami i cibulinami Shvidkist metabolizmu shvidkist spozhivannya ta kilkist zasvoyenoyi energiyi dlya nereproduktivnih doroslih hovrashkiv ye nezminnimi protyagom zimi vesni lita ta oseni Temperatura tila doroslogo hovraha Botti stanovit 36 C Kopannya mozhe buti nadzvichajno energoyemnim vimagayuchi vid 360 do 3400 raziv bilshe energiyi nizh ruh po poverhni zalezhno vid shilnosti gruntu Cherez visoku vartist rittya tvarina dobre ekonomit energiyu mayuchi nizkij riven osnovnogo metabolizmu ta teploprovidnist Osnovnimi hizhakami cogo vidu ye amerikanski borsuki kojoti dovgohvosti laski ta zmiyi ale sered inshih hizhakiv skunsi sovi risi ta yastrubi Cej vid vvazhayetsya shkidnikom u miskih i silskogospodarskih rajonah cherez jogo zvichku kopati nori ta prihilnist do lyucerni odnak vin takozh vvazhayetsya korisnim oskilki jogo nori ye klyuchovim dzherelom aeraciyi gruntiv u regioni Kopannya za ocinkami aeruye grunt na glibinu blizko 20 sm Za ocinkami populyaciyi vidu vidobuvayut do 28 t gruntu na gektar na rik znachna chastina yakogo peremishuyetsya pid zemlyu a ne shtovhayetsya vgoru v kurgani Vid takozh buv pov yazanij iz zagibellyu osiki v Arizoni ta utvorennyam dilyanok ogolenoyi zemli yaki mozhut obmezhiti ukorinennya novih sadzhanciv RozmnozhennyaU miscyah z dostatnoyu kilkistyu yizhi takih yak silskogospodarski ugiddya rozmnozhennya mozhe vidbuvatisya cilij rik prichomu shoroku narodzhuyetsya do chotiroh vivodkiv Na pivnochi ta inshih mensh gostinnih seredovishah ce vidbuvayetsya lishe navesni Misceve seredovishe isnuvannya takozh vplivaye na vik u yakomu samki pochinayut rozmnozhuvatisya prichomu majzhe polovina robit ce v pershij rik na silskogospodarskih ugiddyah ale zovsim ne v pustelnih chagarnikah Samici mozhut rozmnozhuvatisya protyagom togo samogo sezonu koli narodilisya abo protyagom troh misyaciv pislya narodzhennya Samci yak pravilo ne rozmnozhuyutsya do sezonu pislya narodzhennya abo prinajmni do 6 8 misyaciv Vagitnist trivaye 18 dniv i prizvodit do narodzhennya do 12 ditinchat hocha bilsh tipovimi ye tri abo chotiri Molodnyak narodzhuyetsya bezvolosim i slipim i maye dovzhinu blizko 5 sm Pershij shovkovistij shar hutra zaminyuyetsya bilsh grubim sharom sivogo volossya koli ditinchata doroslishayut persh nizh rozvinetsya dorosla sherst PrimitkiLacher T Timm R Alvarez Castaneda S T 2017 errata version of 2016 assessment Thomomys bottae IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T21799A115163311 doi 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T21799A22216368 en Procitovano 15 12 2023 Jones C A Baxter C N 2004 Thomomys bottae Mammalian Species 742 Number 742 pp 1 14 doi 10 1644 742 Thomomys bottae Smithsonian Institution Procitovano 5 chervnya 2014 Daly Joanne C Patton James L 1986 Growth Reproduction and Sexual Dimorphism in Thomomys bottae Pocket Gophers Journal of Mammalogy 67 2 256 265 doi 10 2307 1380878 JSTOR 1380878 Morejohn G V Howard W E 1956 Molt in the pocket gopher Thomomys bottae Journal of Mammalogy 37 2 201 213 doi 10 2307 1376679 JSTOR 1376679 Bole B P jr 1938 Some altitude records for mammals in the Inyo White Mountains of California Journal of Mammalogy 19 2 245 246 doi 10 2307 1374623 JSTOR 1374623 Dalquest W W 1990 Zoogeographic implications of Holocene mammal remains from ancient beaver ponds in Oklahoma and New Mexico The Southwestern Naturalist 35 2 105 110 doi 10 2307 3671529 JSTOR 3671529 Gettinger Ronald D 1984 Energy and Water Metabolism of Free Ranging Pocket Gophers Thomomys Bottae Ecology 65 3 740 751 doi 10 2307 1938046 JSTOR 1938046 Vleck David April 1979 The Energy Cost of Burrowing by the Pocket Gopher Thomomys bottae Physiological and Biochemical Zoology 52 2 122 136 doi 10 1086 physzool 52 2 30152558 S2CID 87133178 Cox G W 1990 Soil mining by pocket gophers along topographic gradients in a Mima moundfield Ecology 71 3 837 843 doi 10 2307 1937355 JSTOR 1937355 Cantor L F Whitham T G 1989 Importance of belowground herbivory pocket gophers may limit aspen to rock outcrop refugia Ecology 70 4 962 970 doi 10 2307 1941363 JSTOR 1941363 Stromberg J C Patten D T 1991 Dynamics of the spruce fir forests on the Pinaleno Mountains Graham Co Arizona The Southwestern Naturalist 36 1 37 48 doi 10 2307 3672114 JSTOR 3672114