Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірські ліси Восатчу та Юїнти (ідентифікатор WWF: NA0530) — неарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований на заході США.
 Хвойні ліси в горах Юїнта (на фоні — Королівський пік) | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| Назва WWF | NA0530 |
| Межі | Чагарники Колорадського плато Чагарниковий степ Вайомінгського басейну Чагарниковий степ Великого Басейну Ліси півдня Центральних Скелястих гір |
| Площа, км² | 45 693 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
| Охороняється | 5011 км² (11 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон гірських лісів Восатчу та Юїнти охоплює гірські хребти та плато, що складають південно-східну частину Скелястих гір. Він охоплює гори [en], що простягаються від крайнього південного заходу Айдахо на південь через центральну частину Юти, та їх південне продовження — гори [en], [en], [en] та [en], які простягаються до південно-західної Юти, майже до кордону з Аризоною. Також він охоплює гори [en], що простягаються через північно-східну частину Юти, вздовж кордону з Вайомінгом. Це найбільший гірський хребет у континентальних США, що простягається із заходу на схід. Крім того, екорегіон включає ізольований гірський масив [en], розташований на схід від гір Восатч.
Незважаючи на те, що геологія Восатчу та Юїнти відрізняється, ці хребти межують один з одним та мають значну кліматичну та екологічну подібність, тому їх об'єднують разом. Вони є вододілом між Великим Басейном на заході, [de] на північному сході та басейном річки Колорадо на південному сході.
Гори регіону не такі високі, як інші частини Скелястих гір. Найвищою вершиною гір Юїнта та всього екорегіону є Королівський пік заввишки 4123 м, а найвищою вершиною гір Восатч — гора [en] заввишки 3637 м. Рельєф регіону представлений стрімкими горами з вузькими гребнями та долинами, які місцями переходять у розчленовані плато. Високогір'я регіону, особливо в горах Юїнта, в минулому були вкриті льодовиками, які залишили тут трогові долини, карлінги, морени та цирки. З геологічної точки зору основу регіону складають осадові, магматичні та метаморфічні породи різного віку. Ґрунти значно різняться залежно від рельєфу та геології, але здебільшого на рівнинних ділянках, де ґрунти мали час для розвитку та накопичення, переважають більш родючі ґрунти, а на стрімких схилах — слаборозвинені, кам'янисті ґрунти.
У передгір'ях на заході екорегіон переходить у чагарникові степи Великого Басейну, на сході — у чагарники Колорадського плато, а на північному сході — у чагарникові степи Вайомінгського басейну.
Клімат
На західних схилах гір Восатч переважає середземноморський клімат (Csa або Csb за класифікацією кліматів Кеппена), на східних схилах Восатчу та в горах Юїнта — континентальний клімат (Dsb або Dfb за класифікацією кліматів Кеппена), у високогір'ях — субарктичний клімат (Dfc або Dsc за класифікацією Кеппена), або тундровий клімат (ET за класифікацією Кеппена), а в долинах — напівпустельний клімат (BSk за класифікацією Кеппена). Оскільки екорегіон лежить у дощовій тіні Сьєрра-Невади, опадів тут випадає найменше серед усіх регіонів Скелястих гір. Середньорічна кількість опадів в регіоні коливається від 457 до 1016 мм, значна частина з яких випадає у вигляді снігу взимку. Внаслідок цього в регіоні часто трапляються снігові лавини. Більш посушливе літо приносить високі коливання температури між спекотними днями та прохолодними ночами.
Флора
В межах екорегіону поширені різноманітні рослинні угруповання, на розподіл яких впливає висотна поясність.
У найнижчих, найбільш посушливих частинах екорегіону поширені [en], у яких домінують різні підвиди тризубчастого полину (Artemisia tridentata). Значна частина цих [en] деградувала внаслідок розвитку сільського господарства. На більшій висоті поширені [en], у яких переважають однохвойні сосни (Pinus monophylla), колорадські сосни (Pinus edulis), ютські яловці (Juniperus osteosperma) та скельні яловці (Juniperus scopulorum).
Ще вище, на нижніх гірських схилах та в передгір'ях у центральній і південній частині екорегіону поширені великі насадження дубів Гембела (Quercus gambelii), найбільші в Скелястих горах. Окрім дубів, тут також зустрічаються великозубчасті клени (Acer grandidentatum). На середніх висотах гір поширені хвойні ліси, які є домінуючим типом рослинності в екорегіоні. У гірських хвойних лісах переважають тисолисті дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. glauca), одноколірні ялиці (Abies concolor) та скручені сосни (Pinus contorta), а також, меншою мірою, жовті сосни (Pinus ponderosa).
У лісах, поширених у субальпійських високогір'ях, переважають ялини Енгельмана (Picea engelmannii) та субальпійські ялиці (Abies lasiocarpa). У ранньосукцесійних лісах, що відновлюються після пожеж, поширені великі насадження американської осики (Populus tremuloides). На відкритих ділянках поблизу верхньої межі лісу зустрічаються гнучкі сосни (Pinus flexilis). На найвищих гірських вершинах поширені альпійські луки, порослі трав'янистими рослинами та невисокими чагарниками, які перемежовуються безплідними скельними відслоненнями.
Загалом флора екорегіону вирізняться високим різноманіттям, особливо серед деревних видів. У екорегіоні поширені численні ендеміки, зокрема [sv] (Penstemon uintahensis), [sv] (Penstemon acaulis), деякі підвиди [en] (Papaver alpinum), [en] (Oenothera primiveris) та [en] (Artemisia norvegica), що зустрічаються у високогір'ях Юїнти, а також [sv] (Penstemon platyphyllus), [en] (Jamesia americana var. macrocalyx), [sv] (Draba brachystylis), [sv] (Corydalis caseana ssp. brachycarpa) та [en] (Primula utahensis), що зустрічаються в горах Восатч.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити єллоустоунського лося (Alces alces shirasi), [en] (Cervus canadensis nelsoni), чорнохвостого оленя (Odocoileus hemionus), товсторога (Ovis canadensis), американського зайця (Lepus americanus), гірського кролика (Sylvilagus nuttallii), червону вивірку (Tamiasciurus hudsonicus), канадського голкошерста (Erethizon dorsatum), північну літягу (Glaucomys sabrinus), жовточеревого бабака (Marmota flaviventris), малого бурундука (Neotamias minimus), скельного бурундука (Neotamias dorsalis), юїнтського бурундука (Neotamias umbrinus), золотистого ховраха (Callospermophilus lateralis), майже ендемічного юїнтського ховраха (Urocitellus armatus), гірську полівку (Microtus montanus), північного гоферчика (Thomomys talpoides), пишнохвостого лісового хом'яка (Neotoma cinerea) та піньйонову мишу (Peromyscus truei).
Серед великих хижаків, поширених в регіоні, слід відзначити барибала (Ursus americanus), [en] (Puma concolor couguar) та руду рись (Lynx rufus), а серед дрібніших хижих ссавців — койота (Canis latrans), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), довгохвосту ласицю (Neogale frenata), [en] (Mustela richardsonii), американського борсука (Taxidea taxus), смугастого скунса (Mephitis mephitis), західного плямистого скунса (Spilogale gracilis) та звичайного ракуна (Procyon lotor). На берегах річок зустрічаються канадські бобри (Castor canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus), у високогір'ях — снігові кози (Oreamnos americanus) та американські пискухи (Ochotona princeps), а у напівпустельних передгір'ях — вилороги (Antilocapra americana), [en] (Bison bison bison) та скельні ховрахи (Otospermophilus variegatus). Ендеміками екорегіону є ютські лучні собачки (Cynomys parvidens). Гризлі (Ursus arctos horribilis) та вовки (Canis lupus) були винищені в регіоні.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити жовтобрового тетерука (Dendragapus obscurus), великого індика (Meleagris gallopavo), неоарктичного канюка (Buteo jamaicensis), віргінського пугача (Bubo virginianus), [en] (Psiloscops flammeolus), західну сплюшку (Megascops kennicottii), каліфорнійського сичика-горобця (Glaucidium californicum), [en] (Sphyrapicus thyroideus), [en] (Picoides dorsalis), канадську кукшу (Perisoreus canadensis), канадську сороку (Pica hudsonia), блакитну сойку (Gymnorhinus cyanocephalus), чорноголову сизойку (Cyanocitta stelleri), американську горіхівку (Nucifraga columbiana), сірого пронурка (Cinclus mexicanus), світлоброву золотомушку (Regulus satrapa), ялівцеву синицю (Baeolophus ridgwayi), гірську гаїчку (Poecile gambeli), північного солітаріо (Myadestes townsendi), середнього блакитника (Sialia currucoides), плямистоволого дрозда-короткодзьоба (Catharus guttatus), жовтоволого червоїда (Leiothlypis virginiae), соснового чижа (Spinus pinus), ялинового шишкаря (Loxia curvirostra), тайгового смеречника (Pinicola enucleator), [en] (Haemorhous cassinii) та майже ендемічного темного катуньчика (Leucosticte atrata).
Збереження
Основними загрозами для збереження природи регіону є лісозаготівля, видобуток корисних копалин, надмірний випас худоби та рекреаційна діяльність, зокрема моторизований відпочинок та гірськолижний спорт.
Оцінка 2017 року показала, що 5011 км², або 11 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 листопада 2024.
Посилання
- «Wasatch and Uinta montane forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Wasatch and Uinta Montane Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girski lisi Vosatchu ta Yuyinti identifikator WWF NA0530 nearktichnij ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni roztashovanij na zahodi SShA 2 Girski lisi Vosatchu ta Yuyinti Hvojni lisi v gorah Yuyinta na foni Korolivskij pik Ekozona Nearktika Biom Hvojni lisi pomirnoyi zoni Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Nazva WWF NA0530 Mezhi Chagarniki Koloradskogo plato Chagarnikovij step Vajomingskogo basejnu Chagarnikovij step Velikogo Basejnu Lisi pivdnya Centralnih Skelyastih gir Plosha km 45 693 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 5011 km 11 1 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Landshaft Nacionalnogo lisu Vosatch Kesh Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion girskih lisiv Vosatchu ta Yuyinti ohoplyuye girski hrebti ta plato sho skladayut pivdenno shidnu chastinu Skelyastih gir Vin ohoplyuye gori Vosatch en sho prostyagayutsya vid krajnogo pivdennogo zahodu Ajdaho na pivden cherez centralnu chastinu Yuti ta yih pivdenne prodovzhennya gori San Pitch en Velli en Tushar en ta Pajn Velli en yaki prostyagayutsya do pivdenno zahidnoyi Yuti majzhe do kordonu z Arizonoyu Takozh vin ohoplyuye gori Yuyinta en sho prostyagayutsya cherez pivnichno shidnu chastinu Yuti vzdovzh kordonu z Vajomingom Ce najbilshij girskij hrebet u kontinentalnih SShA sho prostyagayetsya iz zahodu na shid Krim togo ekoregion vklyuchaye izolovanij girskij masiv Genri en roztashovanij na shid vid gir Vosatch Nezvazhayuchi na te sho geologiya Vosatchu ta Yuyinti vidriznyayetsya ci hrebti mezhuyut odin z odnim ta mayut znachnu klimatichnu ta ekologichnu podibnist tomu yih ob yednuyut razom Voni ye vododilom mizh Velikim Basejnom na zahodi Vajomingskim basejnom de na pivnichnomu shodi ta basejnom richki Kolorado na pivdennomu shodi Gori regionu ne taki visoki yak inshi chastini Skelyastih gir Najvishoyu vershinoyu gir Yuyinta ta vsogo ekoregionu ye Korolivskij pik zavvishki 4123 m a najvishoyu vershinoyu gir Vosatch gora Nebo en zavvishki 3637 m Relyef regionu predstavlenij strimkimi gorami z vuzkimi grebnyami ta dolinami yaki miscyami perehodyat u rozchlenovani plato Visokogir ya regionu osoblivo v gorah Yuyinta v minulomu buli vkriti lodovikami yaki zalishili tut trogovi dolini karlingi moreni ta cirki Z geologichnoyi tochki zoru osnovu regionu skladayut osadovi magmatichni ta metamorfichni porodi riznogo viku Grunti znachno riznyatsya zalezhno vid relyefu ta geologiyi ale zdebilshogo na rivninnih dilyankah de grunti mali chas dlya rozvitku ta nakopichennya perevazhayut bilsh rodyuchi grunti a na strimkih shilah slaborozvineni kam yanisti grunti U peredgir yah na zahodi ekoregion perehodit u chagarnikovi stepi Velikogo Basejnu na shodi u chagarniki Koloradskogo plato a na pivnichnomu shodi u chagarnikovi stepi Vajomingskogo basejnu Klimatred Na zahidnih shilah gir Vosatch perevazhaye seredzemnomorskij klimat Csa abo Csb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena na shidnih shilah Vosatchu ta v gorah Yuyinta kontinentalnij klimat Dsb abo Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena u visokogir yah subarktichnij klimat Dfc abo Dsc za klasifikaciyeyu Keppena abo tundrovij klimat ET za klasifikaciyeyu Keppena a v dolinah napivpustelnij klimat BSk za klasifikaciyeyu Keppena Oskilki ekoregion lezhit u doshovij tini Syerra Nevadi opadiv tut vipadaye najmenshe sered usih regioniv Skelyastih gir Serednorichna kilkist opadiv v regioni kolivayetsya vid 457 do 1016 mm znachna chastina z yakih vipadaye u viglyadi snigu vzimku Vnaslidok cogo v regioni chasto traplyayutsya snigovi lavini Bilsh posushlive lito prinosit visoki kolivannya temperaturi mizh spekotnimi dnyami ta proholodnimi nochami Florared V mezhah ekoregionu poshireni riznomanitni roslinni ugrupovannya na rozpodil yakih vplivaye visotna poyasnist U najnizhchih najbilsh posushlivih chastinah ekoregionu poshireni chagarnikovi stepi en u yakih dominuyut rizni pidvidi trizubchastogo polinu Artemisia tridentata Znachna chastina cih polinovih stepiv en degraduvala vnaslidok rozvitku silskogo gospodarstva Na bilshij visoti poshireni sosnovo yalivcevi ridkolissya en u yakih perevazhayut odnohvojni sosni Pinus monophylla koloradski sosni Pinus edulis yutski yalovci Juniperus osteosperma ta skelni yalovci Juniperus scopulorum She vishe na nizhnih girskih shilah ta v peredgir yah u centralnij i pivdennij chastini ekoregionu poshireni veliki nasadzhennya dubiv Gembela Quercus gambelii najbilshi v Skelyastih gorah Okrim dubiv tut takozh zustrichayutsya velikozubchasti kleni Acer grandidentatum Na serednih visotah gir poshireni hvojni lisi yaki ye dominuyuchim tipom roslinnosti v ekoregioni U girskih hvojnih lisah perevazhayut tisolisti duglasiyi Pseudotsuga menziesii var glauca odnokolirni yalici Abies concolor ta skrucheni sosni Pinus contorta a takozh menshoyu miroyu zhovti sosni Pinus ponderosa U lisah poshirenih u subalpijskih visokogir yah perevazhayut yalini Engelmana Picea engelmannii ta subalpijski yalici Abies lasiocarpa U rannosukcesijnih lisah sho vidnovlyuyutsya pislya pozhezh poshireni veliki nasadzhennya amerikanskoyi osiki Populus tremuloides Na vidkritih dilyankah poblizu verhnoyi mezhi lisu zustrichayutsya gnuchki sosni Pinus flexilis Na najvishih girskih vershinah poshireni alpijski luki porosli trav yanistimi roslinami ta nevisokimi chagarnikami yaki peremezhovuyutsya bezplidnimi skelnimi vidslonennyami Zagalom flora ekoregionu viriznyatsya visokim riznomanittyam osoblivo sered derevnih vidiv U ekoregioni poshireni chislenni endemiki zokrema yuyintski borodoyazichniki sv Penstemon uintahensis bezstebli borodoyazichniki sv Penstemon acaulis deyaki pidvidi alpijskogo maku en Papaver alpinum pustelnoyi enoteri en Oenothera primiveris ta alpijskogo polinu en Artemisia norvegica sho zustrichayutsya u visokogir yah Yuyinti a takozh shirokolisti borodoyazichniki sv Penstemon platyphyllus vosatchski dzhejmsiyi en Jamesia americana var macrocalyx vosatchski krupki sv Draba brachystylis vosatchskij ryast sv Corydalis caseana ssp brachycarpa ta yutski pervocviti en Primula utahensis sho zustrichayutsya v gorah Vosatch Faunared Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti yelloustounskogo losya Alces alces shirasi girskogo vapiti en Cervus canadensis nelsoni chornohvostogo olenya Odocoileus hemionus tovstoroga Ovis canadensis amerikanskogo zajcya Lepus americanus girskogo krolika Sylvilagus nuttallii chervonu vivirku Tamiasciurus hudsonicus kanadskogo golkoshersta Erethizon dorsatum pivnichnu lityagu Glaucomys sabrinus zhovtocherevogo babaka Marmota flaviventris malogo burunduka Neotamias minimus skelnogo burunduka Neotamias dorsalis yuyintskogo burunduka Neotamias umbrinus zolotistogo hovraha Callospermophilus lateralis majzhe endemichnogo yuyintskogo hovraha Urocitellus armatus girsku polivku Microtus montanus pivnichnogo goferchika Thomomys talpoides pishnohvostogo lisovogo hom yaka Neotoma cinerea ta pinjonovu mishu Peromyscus truei Sered velikih hizhakiv poshirenih v regioni slid vidznachiti baribala Ursus americanus pivnichnoamerikansku pumu en Puma concolor couguar ta rudu ris Lynx rufus a sered dribnishih hizhih ssavciv kojota Canis latrans zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes dovgohvostu lasicyu Neogale frenata amerikanskogo gornostaya en Mustela richardsonii amerikanskogo borsuka Taxidea taxus smugastogo skunsa Mephitis mephitis zahidnogo plyamistogo skunsa Spilogale gracilis ta zvichajnogo rakuna Procyon lotor Na beregah richok zustrichayutsya kanadski bobri Castor canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus u visokogir yah snigovi kozi Oreamnos americanus ta amerikanski piskuhi Ochotona princeps a u napivpustelnih peredgir yah vilorogi Antilocapra americana rivninni bizoni en Bison bison bison ta skelni hovrahi Otospermophilus variegatus Endemikami ekoregionu ye yutski luchni sobachki Cynomys parvidens Grizli Ursus arctos horribilis ta vovki Canis lupus buli vinisheni v regioni Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti zhovtobrovogo teteruka Dendragapus obscurus velikogo indika Meleagris gallopavo neoarktichnogo kanyuka Buteo jamaicensis virginskogo pugacha Bubo virginianus kanadsku splyushku en Psiloscops flammeolus zahidnu splyushku Megascops kennicottii kalifornijskogo sichika gorobcya Glaucidium californicum sosnovogo dyatla smoktuna en Sphyrapicus thyroideus yalinovogo dyatla en Picoides dorsalis kanadsku kukshu Perisoreus canadensis kanadsku soroku Pica hudsonia blakitnu sojku Gymnorhinus cyanocephalus chornogolovu sizojku Cyanocitta stelleri amerikansku gorihivku Nucifraga columbiana sirogo pronurka Cinclus mexicanus svitlobrovu zolotomushku Regulus satrapa yalivcevu sinicyu Baeolophus ridgwayi girsku gayichku Poecile gambeli pivnichnogo solitario Myadestes townsendi serednogo blakitnika Sialia currucoides plyamistovologo drozda korotkodzoba Catharus guttatus zhovtovologo chervoyida Leiothlypis virginiae sosnovogo chizha Spinus pinus yalinovogo shishkarya Loxia curvirostra tajgovogo smerechnika Pinicola enucleator rozhevovolu chechevicyu en Haemorhous cassinii ta majzhe endemichnogo temnogo katunchika Leucosticte atrata Zberezhennyared Osnovnimi zagrozami dlya zberezhennya prirodi regionu ye lisozagotivlya vidobutok korisnih kopalin nadmirnij vipas hudobi ta rekreacijna diyalnist zokrema motorizovanij vidpochinok ta girskolizhnij sport Ocinka 2017 roku pokazala sho 5011 km abo 11 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami 1 Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij lis Yuyinta en Nacionalnij lis Vosatch Kesh en Nacionalnij lis Eshli en Nacionalnij lis Fishlejk en Nacionalnij lis Diksi en Nacionalnij lis Manti La Sal en ta Prirodnu zonu visokogir yiv Yuyinti en Primitkired a b Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 listopada 2024 Posilannyared Wasatch and Uinta montane forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Wasatch and Uinta Montane Forests One Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Girski lisi Vosatchu ta Yuyinti amp oldid 43815464