Ця стаття не містить . (квітень 2019) |
Цукор виробляють із цукрового буряка і цукрової тростини (довжиною 4 м та діаметром 5 см, Бразилія, Індія, Куба, Мексика, Австралія). Цукрова тростина має вміст цукру 12-15 %, але більшу врожайність, ніж цукрового буряку, тому з 1 га одержується в 2 рази більше цукру. Цукровий буряк містить цукру від 15 до 22 %. Вихід цукру 15 кг на 100 кг буряків.
Хімічний склад цукрових буряків залежить від ґрунтово-кліматичних умов, агротехніки, насіння та інших факторів. Вміст окремих речовин суттєво впливає на вихід і якість цукру. Основною складовою частиною цукрових буряків є сахароза (14-18 %), а інші частини називають нецукрами. Наявність інвертного цукру в буряках і продуктах його переробки погіршує якість цукру, оскільки сприяє утворенню барвників, ускладнює роботу випарної станції, збільшує втрати сахарози. Недостиглі буряки містять більше інвертного цукру, ніж стиглі. Серед пектинових речовин особливо небажаною є галактуронова кислота, яка в лужному середовищі утворює колоїдні драглеподібні осади, що погіршують фільтрацію соків.
Перехід сапоніну в соки сприяє інтенсивному піноутворенню і сповільнює фільтрування внаслідок утворення з кальцієм колоїдного осаду. Ферменти проявляють активність в умовах низьких температур одержання соку і призводять до потемніння в результаті окислення пірокатехіну і тирозину ферментами з групи пероксидаз.
Технологічна схема одержання цукру-піску включає такі основні операції:
- очищення буряків від домішок,
- одержання бурякової стружки,
- одержання дифузійного соку,
- очищення дифузійного соку (дефекація, сатурація, сульфітація, фільтрація),
- випарювання соку,
- очищення і уварювання сиропу,
- одержання утфелю (кристалізація),
- центрифугування і пробілювання,
- сушіння цукру-піску.
Приймання буряків на цукрових заводах здійснюється в бурячній. Із бурячної буряк на виробництво подається водою гідравлічним транспортером, який являє собою, бетонний жолоб з нахилом у бік заводу. У жолобі буряки змиваються струменем води під тиском. В гідравлічному транспортері виділяються гичка, пісок, каміння.
Гідравлічним транспортером буряк надходить у мийне відділення заводу, де миється на бурякомийних машинах кулачкового типу, які мають піско- та камневловлювачі. Процес миття повинен проводитися дуже ретельно, тому що домішки погіршують роботу бурякорізок і забруднюють дифузійний сік.
Після миття буряк на контрольному транспортері очищується від металевих домішок і зважується на автоматичних ковшових вагах з перекидним дном. За показниками вагів ведеться хіміко-технологічний облік на заводі. Далі буряк подрібнюють в дрібну стружку жолобчатої або пластичної форми, товщиною 0,5-1 мм, шириною жолобчата 4-6 мм, пластинчата 2,5-3 мм.
Якість бурякової стружки оцінюється числом Сіліна — це довжина 100 г стружки, яка повинна становити 9-15 м, або шведським фактором. Цей фактор повинен бути не менше 10. Більш тонка стружка швидко забиває сита, а з крупної добувається менше соку, що призводить до зменшення виходу соку. Буряк подрібнюється на відцентрових бурякорізках з 12-16 ножовими рамами. Бурякова стружка далі по стрічковому конвеєру надходить в дифузійне відділення. Процес вилучення цукру базується на дифузії клітинного соку водою із порушених клітин.
Дифузією (екстрагуванням) називають вилучення із складної речовини одного або декількох компонентів за допомогою розчинника (екстрагента), який має вибіркову здатність розчиняти тільки речовини, що піддаються екстрагуванню. Рушійною силою дифузії є різниця концентрацій речовин у розчинах, що стикаються, яка переносить розчинену речовину в бік меншої концентрації.
Існують:
- Вільна дифузія — коли два розчина безпосередньо стикаються один з одним і вільно проникають один водного;
- Осмос — це мембранна дифузія, коли розчини розділені напівпроникною мембраною, яка пропускає тільки чистий розчинник;
- Діаліз — теж мембранна дифузія, але мембрана крім розчинника пропускає ще і частини розчиненої речовини, але до певного розміру, а більш крупні — затримує.
У цукровому виробництві відбуваються всі три види дифузії: вільна дифузія, (коли переходить в розчин цукор із зруйнованих клітин) потім осмос — проникнення води в клітинний сік, а після нагрівання стружки і денатурації протоплазми починається основний видобуток цукру — діаліз. Вилучення соку здійснюється в дифузорах, де з одного боку подається стружка, а назустріч — вода. Для цього використовують безперервно діючі дифузійні установки великої потужності: вертикальні колонні з ошпарювачем (КДА) і похилі двошнекові типу ДДС і А1-ПДС.
Стружку спочатку ошпарюють водою з температурою 72-75 °C, це температура денатурації протоплазми бурякових клітин, яка є напівпроникною мембраною. Триває процес дифузії 60-90 хв., її продуктами є дифузійний сік з вмістом цукру 15 % по відношенню до маси буряка і жом, який містить клітковину, геміцелюлозу і пектинові речовини. Для живлення дифузійного апарату використовують барометричну, жомопресову і свіжу воду.
Мікробіологічні процеси в дифузійному апараті.
Дифузійний сік є сприятливим середовищем для розвитку бактерій, грибків і інших мікроорганізмів. Частина мікроорганізмів руйнують сахарозу, збільшують вміст у соку моносахаридів і продуктів їхнього розпаду, переважно кислот, що дають із кальцієм розчинні солі. Деякі мікроорганізми, навпаки, синтезують із сахарози полімери глюкози й фруктози — декстран і левулан.
Джерелом інфікування дифузійного апарата є насамперед буряк. В 1 см³ води на поверхні добре вимитого буряка міститься близько 1 млн різних мікроорганізмів, а на погано відмитому — 10-20 млн. Для зменшення інфікування буряк промивають на водовідокремлювачах, застосовують для миття чисту, а якщо можна, і хлоровану воду.
Другим джерелом інфікування є вода, що надходить у дифузійний апарат. Вода з відкритих водойм, особливо при повторному її використанні, дуже інфікована мікробами. Температура її дорівнює 45-50 °C, тобто недостатня для її стерилізації. У процесі водопідготовки воду обробляють сірчистим газом, який має сильну бактерицидну дію, до рН 6,2-6,5. (оскільки барометрична вода перед подачею в дифузійний апарат також сульфітується для зниження рН до 6,2-6,5, тому вона вважається стерильною).
Третє джерело інфікування — жомопресова вода. Вводять її в дифузійний апарат тільки після пастеризації (нагрівання до 90 °C і витримування у відстійнику). Після такої обробки у воді не можуть бути присутнім життєдіяльні форми мікробів, а лише спороносні.
Для припинення розвитку життєдіяльності мікроорганізмів у дифузійному апараті необхідно підтримувати температуру не нижче 70 °C. Про розвиток мікроорганізмів можна судити по зниженню рН соку нижче 6,2-6,5 тому що продуктами їхньої життєдіяльності є головним чином кислоти. Якщо при правильному веденні технологічного і теплового режимів бажаний результат не отриманий, в апарат уводять дезінфікуючі речовини. Найчастіше для цього застосовується формалін. В останній час запропоновано вводити аноліт.
Максимальний розвиток мікроорганізмів звичайно спостерігається на відстані 1/3 довжини дифузійного апарата від хвостової. Формалін вводять один раз у годину повною дозою (5 л на 1000 ц переробки), щоб уникнути звикання мікроорганізмів.
Дифузійний сік, крім цукру, містить білки, амінокислоти, органічні кислоти, мінеральні солі, пектинові речовини. Має темний колір, кислу реакцію, містить шматочки мезги. Тому його необхідно очищати.
Спочатку відокремлюють мезгу на мезговловлювачах безперервної дії, бо мезга містить протопектин, який в лужному середовищі переходить в розчин і на стадії очищення вапном може утворити желеподібний осад, що ускладнює фільтрацію. Потім здійснюють очищення, яке включає три операції:
- перша дефекація,
- перша сатурація,
- друга дефекація,
- друга сатурація і
- сульфітація (обробка SO3).
Перша дефекація — це обробка 0,25-0,3 % вапном до маси буряка. Її мета:
- нейтралізувати вільні кислоти дифузійного соку,
- осадити значну кількість колоїдних речовин і
- осадити нецукри.
Перша дефекація здійснюється в переддефекаторах. Триває 3-5 хвилин, рН середовища 11,0-11,5. Під час дефекації аніони кислот, що утворять із кальцієм нерозчинні солі, випадають в осад, меншою мірою осаджуються аніони інших дикарбонових кислот.
Білки буряка складаються головним чином з кислих амінокислот і точка їхньої еквівалентності перебуває в лужному середовищі (при рH 11). При подальшій дії вапна відбувається лужний гідроліз білка і осад частково розчиняється.
Пектинові речовини в лужному середовищі розкладаються на речовини їм супутні — арабан, галактан, арабінозу і галактозу. Естерифікована полігалактуронова кислота (пектинова) утворює солі пектинової кислоти — пектинати, які нерозчинні у воді і випадають в осад. При подальшій дії вапна відбувається деестерифікація пектинової кислоти і утворюються осади пектата кальцію які важко відфільтровуються. Темнозабарвлені меланіни також переходять в осад, і сік стає світло-жовтого кольору.
Як видно з викладеного вище, на першій дефекації утворюються значна кількість нерозчинних сполук у вигляді колоїдних і кристалічних осадів. Перша сатурація здійснюється з метою додаткового очищення соку шляхом адсорбції на свіжеутворених кристалах СаСО3 зважених часток і розкладання сахаратів кальцію. Сік разом з осадом надходить у сатуратор, де через нього продувають СО2. Цей газ одержують на цукрових заводах шляхом спалювання вапняку в печах при високій температурі. 10 % вапна в соку знаходиться в розчині, а 90 % у вигляді осаду. При продуванні СО2 все надлишкове вапно випадає в осад у вигляді СаСО3. Перша сатурація здійснюється у протиточному решітчастому сатураторі. Дефекований сік надходить зверху, а газ — знизу, крізь решітки. Відбувається при температурі 80-85 °C 10 хв.
Друга дефекація. Перше завдання другої дефекації — додавання до соку великої кількості вапна (2,0-2,5 % СаО до маси буряка у вигляді молочка) для одержання так званого фізично активного вапна, необхідного для проведення процесів адсорбції на II сатурації, створення гарних умов фільтрації соку і більш повного освітлення дифузійного соку.
Друге завдання основної дефекації — розкладання речовин, нестійких у лужному середовищі.
Моносахариди розкладаються з утворенням органічних кислот, що дають із кальцієм розчинні солі: мурашина, левулинова, цукрова, молочна і т.і. Цей процес закінчується утворенням гумінових кислот. Жири омиляються при дефекації з утворенням нерозчинних у воді кальцієвих солей жирних кислот, а сполуки типу лецитинів утворять ще й осад фосфорнокислого кальцію. Солі жирних кислот утворять осади, які дуже погано відфільтровуються, але, оскільки їхня кількість незначна, істотного впливу на процеси виробництва вони не роблять. Гліцерин залишається в соках.
Аміди кислот розкладаються з виділенням аміаку з утворенням кальцієвих солей відповідних кислот.
Білкові речовини під дією надлишку вапна розкладаються з утворенням альбумоз, пептонів, амінокислот, амідів кислот і їхніх кальцієвих солей. Альбумози і пептони не повністю осаджуються вапном і також утворять осади, які погано фільтруються.
Пектинові речовини. В умовах дефекації відбувається деестерифікація пектинової кислоти, яка при взаємодії з вапном утворює кальцієві солі — пектати. При подальшій дії лугу пектинова кислота розпадається, з утворенням кальцієві солі галактуронової кислоти. Ці осади також дуже важко фільтруються.
Процес дефекації проводять у дефекаційних котлах — вертикальні циліндричні ємності з конічним днищем з мішалкою. Сік подають у нижню частину котла й відбирають у верхній частині через переливну коробку. Осади, які утворилися в нижній частині, періодично спускають через вентиль Ногачевського. Вентиль відрізняється від звичайних тем, що клапан його при відкритті піднімається нагору й піднімає шар осаду, який на ньому лежить. Час перебування соку в котлі — 8-10 хвилин.
Друга сатурація. Мета: зменшити вміст вапна і солей Са в соку до мінімальної межі. Триває 8-10 хв. Вміст солей Са в соку не повинен перевищувати 0,002 % СаО. Друга сатурація відбувається при температурі 101-102 °C.
Фільтрування. Мета — видалення зважених частинок, що не випали у осад. Здійснюється під тиском 0,3-0,4 мПа і температурі 80-90 °C. Кількість осаду в соку ІІ сатурації в 9-10 разів менше, ніж у соку I сатурації; крім того, осад має значно кращі фільтрувальні властивості. Фільтрацію соків ІІ сатурації здійснювати на фільтр-пресах або дискових фільтрах зі швидкістю фільтрації 8 л/м 2·хв. Фільтри не промивають, а осад повертають на першу дефекацію і потім виводять із виробництва разом з осадом І сатурації. Якість фільтрації соку ІІ сатурації має велике значення. Попадання навіть незначної муті карбонату кальцію на сульфітацію приводить до утворення сульфіту кальцію, розчинність якого вище вуглекислого. У результаті збільшується вміст кальцію в соку, який йде на випарювання, і на випарній станції утвориться накип, який важко видаляється. Тому сік ІІ сатурації піддають контрольної фільтрації (додатковій очисній фільтрації).
Контрольну фільтрацію проводять на мішечному фільтрі, що складається із прямокутного корпуса з похилим дном. Фільтрувальні мішки (серветки) виготовлені з фільтр-діагоналі. Тривалість контрольного фільтрування 2-3 години. Мішки з контрольних фільтрів (також як і фільтраційні полотна з усією іншої фільтраційної апаратури) піддають мийці в спеціальній серветкомийці і використовують повторно.
Сатураційний осад змішується з жомовою водою і відкачується насосами на поля фільтрації (гідравлічне видалення), або використовується для вапнування кислих ґрунтів (сухе видалення пневмотранспортом). Очищений сік направляється на сульфітацію.
Сульфітація — остання стадія очищення соку — обробка SO2. Мета — знебарвлення соку, зменшення його в'язкості, а також його знезаражування. SO2 на цукрових заводах одержують шляхом спалювання сірки в спеціальних печах. В одержаному сульфітаційному газі (сірчистий газ) містить 10-15 % SO2. При пропусканні SO2 крізь сік утворюється сірчиста кислота, яка частково перетворюється у сірчану кислоту. В результаті цього відбувається знебарвлювання соку, а також знижується його лужність. Це значно зменшує в'язкість сиропів і покращує фільтрування. Сірчиста кислота і її солі блокують карбонільні групи глюкози, фруктози, мальтози, чим запобігають утворенню забарвлених речовин в соку. Сульфітація здійснюється в зрошувальних або рідинноструменевих сульфітаторах. Триває 5 хв. Витрати сірки 15 кг на 100 т буряка.
Випарювання соку. Очищений сік містить 14-15 % сухих речовин, у результаті випарювання вміст сухих речовин у сиропі підвищується приблизно до 65 %. У сучасних випарних установках число корпусів, з'єднаних послідовно, коливається від чотирьох до шести. Кожний випарний апарат складається з корпуса, розташованої в ньому поверхнею нагрівання, відвід конденсатів і газів, що не конденсуються (аміачне відтягнення). Інший простір корпуса розділяється на сокову, яка заповнена киплячою рідиною, і надсокову, у якому перебуває сокова пара.
Температурний режим випарної станції наступний: у першому корпусі температура не повинна перевищувати 126 °C, щоб уникнути карамелізації цукру; температура кипіння сиропу в концентраторі становить 63,6 °С. Корисна різниця температур менше повної на величину температурних втрат і становить 51,6 °С. Принцип дії випарної установки наступний. Очищений сік направляється в перший корпус і послідовно переходить із корпуса в корпус. З концентратора 5 видаляється згущений сироп. Свіжа пара надходить тільки в І корпус. ІІ корпус (обігрівається соковою парою I корпуса, ІІІ — соковою парою ІІ корпуса і т. д. З концентратора сокова пара приділяється на конденсатор. Концентратор призначений для одержання сиропу із заданим вмістом СР.
Для багаторазового використання тепла граючої пари, яка надходить в І корпус, у наступних корпусах температура знижується завдяки поступовому зниженню залишковому тиску в надсокових просторах апаратів. В останньому корпусі за рахунок конденсатора воно підтримується на рівні 14,6-21,2 кПа.
Сік, що надходить на випарювання, є насиченим розчином важко розчинних солей кальцію. У міру згущення ці солі випадають із розчину в осад. На початку випарювання бікарбонати інтенсивно розкладаються (якщо вони присутні) і утвориться вуглекислий кальцій. У процесі випарювання концентрація карбонат-іона збільшується, що також приводить до утворення осаду карбонату кальцію. У результаті розкладання оксамитової кислоти утворюється нерозчинний оксалат кальцію.
Розчинність багатьох солей (гіпсу, оксалату кальцію й ін.) з підвищенням концентрації сахарози зменшується, і вони випадають в осад. Нерозчинні солі кальцію частково випадають у процесі випарювання на поверхні нагрівання, внаслідок чого погіршується теплопередача й знижується продуктивність випарної установки. Звичайно на початку випарювання випадає головним чином карбонат кальцію, а потім солі органічних кислот і наприкінці — гіпс.
У цілому в процесі випарювання спостерігається:
- підвищення забарвлення соку внаслідок перетворень вуглеводів;
- зниження лужності внаслідок утворення кислот при розкладанні цукрів і дезамінування амідів і підвищення лужності внаслідок розкладання бікарбонатів;
- утворення накипу в результаті випадання на поверхні нагрівання важко розчинних солей.
Очистка сиропу здійснюється змішуванням з клеровкою (розчином) жовтих цукрів, додаванням кізельгуру (0,1-0,15 %), сульфітацією до рН = 7,5 і фільтруванням підігрітого соку.
Уварювання сиропу здійснюють у вакуум-апаратах періодичної дії при температурі 75-80 °С до концентрації сухих речовин 92,5-93,5 % в 4 стадії:
- згущення сиропу до перенасичення розчину;
- заводка пудри цукру для утворення центрів кристалізації сахарози;
- нарощування кристалів цукру;
- остаточне згущення і спуск утфеля.
У цукровий розчин додають тонкоподрібнену цукрову пудру, яка стає затравкою для виникнення в розчині центрів кристалізації. Потім в апарат додають підігрітий на 2-3 °С вище температури маси в апараті сироп. При попаданні сиропу в апарат з пониженим тиском він бурхливо закипає і тим самим перемішує масу і вирівнює концентрацію. Призначення додавання сиропу — розведення маси і надання розчину метастабільного стану, при якому відбувалося б нарощування кристалів і не було б утворення нових центрів кристалізації.
Продукт, після уварювання сиропу, називають утфелем. Одержаний утфель розділяють у швидкісних центрифугах на товарний цукор-пісок і міжкристалевий розчин (відтік), який знецукрюють на наступних етапах кристалізації. На кристалах залишається тонка плівка, яка надає цукру жовтуватого кольору. Тому цукор промивають (пробілюють) нагрітою до 90-100 °С невеликою кількістю води, внаслідок чого утворюється другий відтік. З автоматизованих центрифуг одержують цукор-пісок вологістю близько 0,8-1,2 %, який грудкується, а під час транспортування легко пошкоджується. Тому його сушать до вологості 0,14 %, охолоджують, звільняють від феромагнітних домішок, у сортувальній машині відділяють грудки і розсіюють на фракції.
Це незавершена стаття з промисловості. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2019 Cukor viroblyayut iz cukrovogo buryaka i cukrovoyi trostini dovzhinoyu 4 m ta diametrom 5 sm Braziliya Indiya Kuba Meksika Avstraliya Cukrova trostina maye vmist cukru 12 15 ale bilshu vrozhajnist nizh cukrovogo buryaku tomu z 1 ga oderzhuyetsya v 2 razi bilshe cukru Cukrovij buryak mistit cukru vid 15 do 22 Vihid cukru 15 kg na 100 kg buryakiv Himichnij sklad cukrovih buryakiv zalezhit vid gruntovo klimatichnih umov agrotehniki nasinnya ta inshih faktoriv Vmist okremih rechovin suttyevo vplivaye na vihid i yakist cukru Osnovnoyu skladovoyu chastinoyu cukrovih buryakiv ye saharoza 14 18 a inshi chastini nazivayut necukrami Nayavnist invertnogo cukru v buryakah i produktah jogo pererobki pogirshuye yakist cukru oskilki spriyaye utvorennyu barvnikiv uskladnyuye robotu viparnoyi stanciyi zbilshuye vtrati saharozi Nedostigli buryaki mistyat bilshe invertnogo cukru nizh stigli Sered pektinovih rechovin osoblivo nebazhanoyu ye galakturonova kislota yaka v luzhnomu seredovishi utvoryuye koloyidni draglepodibni osadi sho pogirshuyut filtraciyu sokiv Perehid saponinu v soki spriyaye intensivnomu pinoutvorennyu i spovilnyuye filtruvannya vnaslidok utvorennya z kalciyem koloyidnogo osadu Fermenti proyavlyayut aktivnist v umovah nizkih temperatur oderzhannya soku i prizvodyat do potemninnya v rezultati okislennya pirokatehinu i tirozinu fermentami z grupi peroksidaz Tehnologichna shema oderzhannya cukru pisku vklyuchaye taki osnovni operaciyi ochishennya buryakiv vid domishok oderzhannya buryakovoyi struzhki oderzhannya difuzijnogo soku ochishennya difuzijnogo soku defekaciya saturaciya sulfitaciya filtraciya viparyuvannya soku ochishennya i uvaryuvannya siropu oderzhannya utfelyu kristalizaciya centrifuguvannya i probilyuvannya sushinnya cukru pisku Prijmannya buryakiv na cukrovih zavodah zdijsnyuyetsya v buryachnij Iz buryachnoyi buryak na virobnictvo podayetsya vodoyu gidravlichnim transporterom yakij yavlyaye soboyu betonnij zholob z nahilom u bik zavodu U zholobi buryaki zmivayutsya strumenem vodi pid tiskom V gidravlichnomu transporteri vidilyayutsya gichka pisok kaminnya Gidravlichnim transporterom buryak nadhodit u mijne viddilennya zavodu de miyetsya na buryakomijnih mashinah kulachkovogo tipu yaki mayut pisko ta kamnevlovlyuvachi Proces mittya povinen provoditisya duzhe retelno tomu sho domishki pogirshuyut robotu buryakorizok i zabrudnyuyut difuzijnij sik Pislya mittya buryak na kontrolnomu transporteri ochishuyetsya vid metalevih domishok i zvazhuyetsya na avtomatichnih kovshovih vagah z perekidnim dnom Za pokaznikami vagiv vedetsya himiko tehnologichnij oblik na zavodi Dali buryak podribnyuyut v dribnu struzhku zholobchatoyi abo plastichnoyi formi tovshinoyu 0 5 1 mm shirinoyu zholobchata 4 6 mm plastinchata 2 5 3 mm Yakist buryakovoyi struzhki ocinyuyetsya chislom Silina ce dovzhina 100 g struzhki yaka povinna stanoviti 9 15 m abo shvedskim faktorom Cej faktor povinen buti ne menshe 10 Bilsh tonka struzhka shvidko zabivaye sita a z krupnoyi dobuvayetsya menshe soku sho prizvodit do zmenshennya vihodu soku Buryak podribnyuyetsya na vidcentrovih buryakorizkah z 12 16 nozhovimi ramami Buryakova struzhka dali po strichkovomu konveyeru nadhodit v difuzijne viddilennya Proces viluchennya cukru bazuyetsya na difuziyi klitinnogo soku vodoyu iz porushenih klitin Difuziyeyu ekstraguvannyam nazivayut viluchennya iz skladnoyi rechovini odnogo abo dekilkoh komponentiv za dopomogoyu rozchinnika ekstragenta yakij maye vibirkovu zdatnist rozchinyati tilki rechovini sho piddayutsya ekstraguvannyu Rushijnoyu siloyu difuziyi ye riznicya koncentracij rechovin u rozchinah sho stikayutsya yaka perenosit rozchinenu rechovinu v bik menshoyi koncentraciyi Isnuyut Vilna difuziya koli dva rozchina bezposeredno stikayutsya odin z odnim i vilno pronikayut odin vodnogo Osmos ce membranna difuziya koli rozchini rozdileni napivproniknoyu membranoyu yaka propuskaye tilki chistij rozchinnik Dializ tezh membranna difuziya ale membrana krim rozchinnika propuskaye she i chastini rozchinenoyi rechovini ale do pevnogo rozmiru a bilsh krupni zatrimuye U cukrovomu virobnictvi vidbuvayutsya vsi tri vidi difuziyi vilna difuziya koli perehodit v rozchin cukor iz zrujnovanih klitin potim osmos proniknennya vodi v klitinnij sik a pislya nagrivannya struzhki i denaturaciyi protoplazmi pochinayetsya osnovnij vidobutok cukru dializ Viluchennya soku zdijsnyuyetsya v difuzorah de z odnogo boku podayetsya struzhka a nazustrich voda Dlya cogo vikoristovuyut bezperervno diyuchi difuzijni ustanovki velikoyi potuzhnosti vertikalni kolonni z oshparyuvachem KDA i pohili dvoshnekovi tipu DDS i A1 PDS Struzhku spochatku oshparyuyut vodoyu z temperaturoyu 72 75 C ce temperatura denaturaciyi protoplazmi buryakovih klitin yaka ye napivproniknoyu membranoyu Trivaye proces difuziyi 60 90 hv yiyi produktami ye difuzijnij sik z vmistom cukru 15 po vidnoshennyu do masi buryaka i zhom yakij mistit klitkovinu gemicelyulozu i pektinovi rechovini Dlya zhivlennya difuzijnogo aparatu vikoristovuyut barometrichnu zhomopresovu i svizhu vodu Mikrobiologichni procesi v difuzijnomu aparati Difuzijnij sik ye spriyatlivim seredovishem dlya rozvitku bakterij gribkiv i inshih mikroorganizmiv Chastina mikroorganizmiv rujnuyut saharozu zbilshuyut vmist u soku monosaharidiv i produktiv yihnogo rozpadu perevazhno kislot sho dayut iz kalciyem rozchinni soli Deyaki mikroorganizmi navpaki sintezuyut iz saharozi polimeri glyukozi j fruktozi dekstran i levulan Dzherelom infikuvannya difuzijnogo aparata ye nasampered buryak V 1 sm vodi na poverhni dobre vimitogo buryaka mistitsya blizko 1 mln riznih mikroorganizmiv a na pogano vidmitomu 10 20 mln Dlya zmenshennya infikuvannya buryak promivayut na vodovidokremlyuvachah zastosovuyut dlya mittya chistu a yaksho mozhna i hlorovanu vodu Drugim dzherelom infikuvannya ye voda sho nadhodit u difuzijnij aparat Voda z vidkritih vodojm osoblivo pri povtornomu yiyi vikoristanni duzhe infikovana mikrobami Temperatura yiyi dorivnyuye 45 50 C tobto nedostatnya dlya yiyi sterilizaciyi U procesi vodopidgotovki vodu obroblyayut sirchistim gazom yakij maye silnu baktericidnu diyu do rN 6 2 6 5 oskilki barometrichna voda pered podacheyu v difuzijnij aparat takozh sulfituyetsya dlya znizhennya rN do 6 2 6 5 tomu vona vvazhayetsya sterilnoyu Tretye dzherelo infikuvannya zhomopresova voda Vvodyat yiyi v difuzijnij aparat tilki pislya pasterizaciyi nagrivannya do 90 C i vitrimuvannya u vidstijniku Pislya takoyi obrobki u vodi ne mozhut buti prisutnim zhittyediyalni formi mikrobiv a lishe sporonosni Dlya pripinennya rozvitku zhittyediyalnosti mikroorganizmiv u difuzijnomu aparati neobhidno pidtrimuvati temperaturu ne nizhche 70 C Pro rozvitok mikroorganizmiv mozhna suditi po znizhennyu rN soku nizhche 6 2 6 5 tomu sho produktami yihnoyi zhittyediyalnosti ye golovnim chinom kisloti Yaksho pri pravilnomu vedenni tehnologichnogo i teplovogo rezhimiv bazhanij rezultat ne otrimanij v aparat uvodyat dezinfikuyuchi rechovini Najchastishe dlya cogo zastosovuyetsya formalin V ostannij chas zaproponovano vvoditi anolit Maksimalnij rozvitok mikroorganizmiv zvichajno sposterigayetsya na vidstani 1 3 dovzhini difuzijnogo aparata vid hvostovoyi Formalin vvodyat odin raz u godinu povnoyu dozoyu 5 l na 1000 c pererobki shob uniknuti zvikannya mikroorganizmiv Difuzijnij sik krim cukru mistit bilki aminokisloti organichni kisloti mineralni soli pektinovi rechovini Maye temnij kolir kislu reakciyu mistit shmatochki mezgi Tomu jogo neobhidno ochishati Spochatku vidokremlyuyut mezgu na mezgovlovlyuvachah bezperervnoyi diyi bo mezga mistit protopektin yakij v luzhnomu seredovishi perehodit v rozchin i na stadiyi ochishennya vapnom mozhe utvoriti zhelepodibnij osad sho uskladnyuye filtraciyu Potim zdijsnyuyut ochishennya yake vklyuchaye tri operaciyi persha defekaciya persha saturaciya druga defekaciya druga saturaciya i sulfitaciya obrobka SO3 Persha defekaciya ce obrobka 0 25 0 3 vapnom do masi buryaka Yiyi meta nejtralizuvati vilni kisloti difuzijnogo soku osaditi znachnu kilkist koloyidnih rechovin i osaditi necukri Persha defekaciya zdijsnyuyetsya v pereddefekatorah Trivaye 3 5 hvilin rN seredovisha 11 0 11 5 Pid chas defekaciyi anioni kislot sho utvoryat iz kalciyem nerozchinni soli vipadayut v osad menshoyu miroyu osadzhuyutsya anioni inshih dikarbonovih kislot Bilki buryaka skladayutsya golovnim chinom z kislih aminokislot i tochka yihnoyi ekvivalentnosti perebuvaye v luzhnomu seredovishi pri rH 11 Pri podalshij diyi vapna vidbuvayetsya luzhnij gidroliz bilka i osad chastkovo rozchinyayetsya Pektinovi rechovini v luzhnomu seredovishi rozkladayutsya na rechovini yim suputni araban galaktan arabinozu i galaktozu Esterifikovana poligalakturonova kislota pektinova utvoryuye soli pektinovoyi kisloti pektinati yaki nerozchinni u vodi i vipadayut v osad Pri podalshij diyi vapna vidbuvayetsya deesterifikaciya pektinovoyi kisloti i utvoryuyutsya osadi pektata kalciyu yaki vazhko vidfiltrovuyutsya Temnozabarvleni melanini takozh perehodyat v osad i sik staye svitlo zhovtogo koloru Yak vidno z vikladenogo vishe na pershij defekaciyi utvoryuyutsya znachna kilkist nerozchinnih spoluk u viglyadi koloyidnih i kristalichnih osadiv Persha saturaciya zdijsnyuyetsya z metoyu dodatkovogo ochishennya soku shlyahom adsorbciyi na svizheutvorenih kristalah SaSO3 zvazhenih chastok i rozkladannya saharativ kalciyu Sik razom z osadom nadhodit u saturator de cherez nogo produvayut SO2 Cej gaz oderzhuyut na cukrovih zavodah shlyahom spalyuvannya vapnyaku v pechah pri visokij temperaturi 10 vapna v soku znahoditsya v rozchini a 90 u viglyadi osadu Pri produvanni SO2 vse nadlishkove vapno vipadaye v osad u viglyadi SaSO3 Persha saturaciya zdijsnyuyetsya u protitochnomu reshitchastomu saturatori Defekovanij sik nadhodit zverhu a gaz znizu kriz reshitki Vidbuvayetsya pri temperaturi 80 85 C 10 hv Druga defekaciya Pershe zavdannya drugoyi defekaciyi dodavannya do soku velikoyi kilkosti vapna 2 0 2 5 SaO do masi buryaka u viglyadi molochka dlya oderzhannya tak zvanogo fizichno aktivnogo vapna neobhidnogo dlya provedennya procesiv adsorbciyi na II saturaciyi stvorennya garnih umov filtraciyi soku i bilsh povnogo osvitlennya difuzijnogo soku Druge zavdannya osnovnoyi defekaciyi rozkladannya rechovin nestijkih u luzhnomu seredovishi Monosaharidi rozkladayutsya z utvorennyam organichnih kislot sho dayut iz kalciyem rozchinni soli murashina levulinova cukrova molochna i t i Cej proces zakinchuyetsya utvorennyam guminovih kislot Zhiri omilyayutsya pri defekaciyi z utvorennyam nerozchinnih u vodi kalciyevih solej zhirnih kislot a spoluki tipu lecitiniv utvoryat she j osad fosfornokislogo kalciyu Soli zhirnih kislot utvoryat osadi yaki duzhe pogano vidfiltrovuyutsya ale oskilki yihnya kilkist neznachna istotnogo vplivu na procesi virobnictva voni ne roblyat Glicerin zalishayetsya v sokah Amidi kislot rozkladayutsya z vidilennyam amiaku z utvorennyam kalciyevih solej vidpovidnih kislot Bilkovi rechovini pid diyeyu nadlishku vapna rozkladayutsya z utvorennyam albumoz peptoniv aminokislot amidiv kislot i yihnih kalciyevih solej Albumozi i peptoni ne povnistyu osadzhuyutsya vapnom i takozh utvoryat osadi yaki pogano filtruyutsya Pektinovi rechovini V umovah defekaciyi vidbuvayetsya deesterifikaciya pektinovoyi kisloti yaka pri vzayemodiyi z vapnom utvoryuye kalciyevi soli pektati Pri podalshij diyi lugu pektinova kislota rozpadayetsya z utvorennyam kalciyevi soli galakturonovoyi kisloti Ci osadi takozh duzhe vazhko filtruyutsya Proces defekaciyi provodyat u defekacijnih kotlah vertikalni cilindrichni yemnosti z konichnim dnishem z mishalkoyu Sik podayut u nizhnyu chastinu kotla j vidbirayut u verhnij chastini cherez perelivnu korobku Osadi yaki utvorilisya v nizhnij chastini periodichno spuskayut cherez ventil Nogachevskogo Ventil vidriznyayetsya vid zvichajnih tem sho klapan jogo pri vidkritti pidnimayetsya nagoru j pidnimaye shar osadu yakij na nomu lezhit Chas perebuvannya soku v kotli 8 10 hvilin Druga saturaciya Meta zmenshiti vmist vapna i solej Sa v soku do minimalnoyi mezhi Trivaye 8 10 hv Vmist solej Sa v soku ne povinen perevishuvati 0 002 SaO Druga saturaciya vidbuvayetsya pri temperaturi 101 102 C Filtruvannya Meta vidalennya zvazhenih chastinok sho ne vipali u osad Zdijsnyuyetsya pid tiskom 0 3 0 4 mPa i temperaturi 80 90 C Kilkist osadu v soku II saturaciyi v 9 10 raziv menshe nizh u soku I saturaciyi krim togo osad maye znachno krashi filtruvalni vlastivosti Filtraciyu sokiv II saturaciyi zdijsnyuvati na filtr presah abo diskovih filtrah zi shvidkistyu filtraciyi 8 l m 2 hv Filtri ne promivayut a osad povertayut na pershu defekaciyu i potim vivodyat iz virobnictva razom z osadom I saturaciyi Yakist filtraciyi soku II saturaciyi maye velike znachennya Popadannya navit neznachnoyi muti karbonatu kalciyu na sulfitaciyu privodit do utvorennya sulfitu kalciyu rozchinnist yakogo vishe vuglekislogo U rezultati zbilshuyetsya vmist kalciyu v soku yakij jde na viparyuvannya i na viparnij stanciyi utvoritsya nakip yakij vazhko vidalyayetsya Tomu sik II saturaciyi piddayut kontrolnoyi filtraciyi dodatkovij ochisnij filtraciyi Kontrolnu filtraciyu provodyat na mishechnomu filtri sho skladayetsya iz pryamokutnogo korpusa z pohilim dnom Filtruvalni mishki servetki vigotovleni z filtr diagonali Trivalist kontrolnogo filtruvannya 2 3 godini Mishki z kontrolnih filtriv takozh yak i filtracijni polotna z usiyeyu inshoyi filtracijnoyi aparaturi piddayut mijci v specialnij servetkomijci i vikoristovuyut povtorno Saturacijnij osad zmishuyetsya z zhomovoyu vodoyu i vidkachuyetsya nasosami na polya filtraciyi gidravlichne vidalennya abo vikoristovuyetsya dlya vapnuvannya kislih gruntiv suhe vidalennya pnevmotransportom Ochishenij sik napravlyayetsya na sulfitaciyu Sulfitaciya ostannya stadiya ochishennya soku obrobka SO2 Meta znebarvlennya soku zmenshennya jogo v yazkosti a takozh jogo znezarazhuvannya SO2 na cukrovih zavodah oderzhuyut shlyahom spalyuvannya sirki v specialnih pechah V oderzhanomu sulfitacijnomu gazi sirchistij gaz mistit 10 15 SO2 Pri propuskanni SO2 kriz sik utvoryuyetsya sirchista kislota yaka chastkovo peretvoryuyetsya u sirchanu kislotu V rezultati cogo vidbuvayetsya znebarvlyuvannya soku a takozh znizhuyetsya jogo luzhnist Ce znachno zmenshuye v yazkist siropiv i pokrashuye filtruvannya Sirchista kislota i yiyi soli blokuyut karbonilni grupi glyukozi fruktozi maltozi chim zapobigayut utvorennyu zabarvlenih rechovin v soku Sulfitaciya zdijsnyuyetsya v zroshuvalnih abo ridinnostrumenevih sulfitatorah Trivaye 5 hv Vitrati sirki 15 kg na 100 t buryaka Viparyuvannya soku Ochishenij sik mistit 14 15 suhih rechovin u rezultati viparyuvannya vmist suhih rechovin u siropi pidvishuyetsya priblizno do 65 U suchasnih viparnih ustanovkah chislo korpusiv z yednanih poslidovno kolivayetsya vid chotiroh do shesti Kozhnij viparnij aparat skladayetsya z korpusa roztashovanoyi v nomu poverhneyu nagrivannya vidvid kondensativ i gaziv sho ne kondensuyutsya amiachne vidtyagnennya Inshij prostir korpusa rozdilyayetsya na sokovu yaka zapovnena kiplyachoyu ridinoyu i nadsokovu u yakomu perebuvaye sokova para Temperaturnij rezhim viparnoyi stanciyi nastupnij u pershomu korpusi temperatura ne povinna perevishuvati 126 C shob uniknuti karamelizaciyi cukru temperatura kipinnya siropu v koncentratori stanovit 63 6 S Korisna riznicya temperatur menshe povnoyi na velichinu temperaturnih vtrat i stanovit 51 6 S Princip diyi viparnoyi ustanovki nastupnij Ochishenij sik napravlyayetsya v pershij korpus i poslidovno perehodit iz korpusa v korpus Z koncentratora 5 vidalyayetsya zgushenij sirop Svizha para nadhodit tilki v I korpus II korpus obigrivayetsya sokovoyu paroyu I korpusa III sokovoyu paroyu II korpusa i t d Z koncentratora sokova para pridilyayetsya na kondensator Koncentrator priznachenij dlya oderzhannya siropu iz zadanim vmistom SR Dlya bagatorazovogo vikoristannya tepla grayuchoyi pari yaka nadhodit v I korpus u nastupnih korpusah temperatura znizhuyetsya zavdyaki postupovomu znizhennyu zalishkovomu tisku v nadsokovih prostorah aparativ V ostannomu korpusi za rahunok kondensatora vono pidtrimuyetsya na rivni 14 6 21 2 kPa Sik sho nadhodit na viparyuvannya ye nasichenim rozchinom vazhko rozchinnih solej kalciyu U miru zgushennya ci soli vipadayut iz rozchinu v osad Na pochatku viparyuvannya bikarbonati intensivno rozkladayutsya yaksho voni prisutni i utvoritsya vuglekislij kalcij U procesi viparyuvannya koncentraciya karbonat iona zbilshuyetsya sho takozh privodit do utvorennya osadu karbonatu kalciyu U rezultati rozkladannya oksamitovoyi kisloti utvoryuyetsya nerozchinnij oksalat kalciyu Rozchinnist bagatoh solej gipsu oksalatu kalciyu j in z pidvishennyam koncentraciyi saharozi zmenshuyetsya i voni vipadayut v osad Nerozchinni soli kalciyu chastkovo vipadayut u procesi viparyuvannya na poverhni nagrivannya vnaslidok chogo pogirshuyetsya teploperedacha j znizhuyetsya produktivnist viparnoyi ustanovki Zvichajno na pochatku viparyuvannya vipadaye golovnim chinom karbonat kalciyu a potim soli organichnih kislot i naprikinci gips U cilomu v procesi viparyuvannya sposterigayetsya pidvishennya zabarvlennya soku vnaslidok peretvoren vuglevodiv znizhennya luzhnosti vnaslidok utvorennya kislot pri rozkladanni cukriv i dezaminuvannya amidiv i pidvishennya luzhnosti vnaslidok rozkladannya bikarbonativ utvorennya nakipu v rezultati vipadannya na poverhni nagrivannya vazhko rozchinnih solej Ochistka siropu zdijsnyuyetsya zmishuvannyam z klerovkoyu rozchinom zhovtih cukriv dodavannyam kizelguru 0 1 0 15 sulfitaciyeyu do rN 7 5 i filtruvannyam pidigritogo soku Uvaryuvannya siropu zdijsnyuyut u vakuum aparatah periodichnoyi diyi pri temperaturi 75 80 S do koncentraciyi suhih rechovin 92 5 93 5 v 4 stadiyi zgushennya siropu do perenasichennya rozchinu zavodka pudri cukru dlya utvorennya centriv kristalizaciyi saharozi naroshuvannya kristaliv cukru ostatochne zgushennya i spusk utfelya U cukrovij rozchin dodayut tonkopodribnenu cukrovu pudru yaka staye zatravkoyu dlya viniknennya v rozchini centriv kristalizaciyi Potim v aparat dodayut pidigritij na 2 3 S vishe temperaturi masi v aparati sirop Pri popadanni siropu v aparat z ponizhenim tiskom vin burhlivo zakipaye i tim samim peremishuye masu i virivnyuye koncentraciyu Priznachennya dodavannya siropu rozvedennya masi i nadannya rozchinu metastabilnogo stanu pri yakomu vidbuvalosya b naroshuvannya kristaliv i ne bulo b utvorennya novih centriv kristalizaciyi Produkt pislya uvaryuvannya siropu nazivayut utfelem Oderzhanij utfel rozdilyayut u shvidkisnih centrifugah na tovarnij cukor pisok i mizhkristalevij rozchin vidtik yakij znecukryuyut na nastupnih etapah kristalizaciyi Na kristalah zalishayetsya tonka plivka yaka nadaye cukru zhovtuvatogo koloru Tomu cukor promivayut probilyuyut nagritoyu do 90 100 S nevelikoyu kilkistyu vodi vnaslidok chogo utvoryuyetsya drugij vidtik Z avtomatizovanih centrifug oderzhuyut cukor pisok vologistyu blizko 0 8 1 2 yakij grudkuyetsya a pid chas transportuvannya legko poshkodzhuyetsya Tomu jogo sushat do vologosti 0 14 oholodzhuyut zvilnyayut vid feromagnitnih domishok u sortuvalnij mashini viddilyayut grudki i rozsiyuyut na frakciyi Ce nezavershena stattya z promislovosti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi