Центральноафрика́нська Респу́бліка (акр. ЦАР; фр. République Centrafricaine; до 1960 р. — Убангі-Шарі) — держава (республіка) в Центральній Африці.
Центральноафриканська Республіка | |||||
| |||||
Девіз: фр. Unité, Dignité, Travail переклад: Єдність, гідність, праця | |||||
Гімн: La Renaissance E Zingo | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Бангі country H G O | ||||
Офіційні мови | Санго, французька | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Республіка | ||||
- Президент | Фостен-Аршанж Туадера | ||||
- Прем'єр-міністр | Фірмен Нгребада | ||||
Незалежність | від Франції | ||||
- Дата | 13 серпня 1960 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 622,984 км² (44) | ||||
- Внутр. води | 0 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2007 | 4,216,666 (124) | ||||
- перепис 2003 | 3,895,150 | ||||
- Густота | 6,77/км² (191st) | ||||
ВВП (ПКС) | 2006 р., оцінка | ||||
- Повний | $5,015 млрд. (153) | ||||
- На душу населення | $1198 (167) | ||||
ВВП (ном.) | 2006 рік, оцінка | ||||
- Повний | $2,006 млрд. (153) | ||||
- На душу населення | $355 (160) | ||||
ІЛР (2004) | ▼ 0.353 (низька) (172) | ||||
Валюта | Франк КФА (XAF ) | ||||
Часовий пояс | WAT () | ||||
- Літній час | не спостерігається (UTC+1) | ||||
Коди ISO 3166 | CF / CAF / 140 | ||||
Домен | .cf | ||||
Телефонний код | +236 | ||||
|
Географія
Розташована трохи північніше екватора між 2° і 11° північної широти та 14° і 27° східної довготи. Межує на північному сході із Суданом, на сході з Південним Суданом, на півдні з ДРК і Конго, заході з Камеруном і північному заході з Чадом.
Площа 622 436 км²; протяжність із заходу на схід країни 1200 км, з півночі на південь — 600 км. До Атлантичного океану її відділяє відстань 500 км, до Середземного моря 2300 км та до Червоного моря 2300 км.
Історія
Незалежність від Франції отримана 13 серпня 1960. У 1965 році відбувся військовий переворот, очолюваний полковником Бокасса, що оголосив себе довічним президентом і імператором. Він був зміщений президентом Девідом Дако в 1979, що у свою чергу був зміщений генералом Андре Колинба в 1981 році. На референдумі 1986 була прийнята нова конституція; масові демонстрації за проведення реформ відбулися в 1990 і 1991. В 1991 році в країні була введена багатопартійна система.
Природа
Будова поверхні
Майже всю територію країни займає обширне плоскогір'я Азанде. В тектонічному відношенні воно являє собою виступ стародавньої, докембрійської основи африканської платформи. Породи основи — кварцити, гнейси, сланці і ін. — сильно метаморфизовані, зім'яті в складки і у різний час були прорвані гранітними інтрузіями.
Плоскогір'я утворилось в результаті процесів вивітрювання та активної діяльності поверхневих вод, що проходили на фоні неоднократних повільних підйомів африканської платформи.
Азанде — слабохвилясте, висотою 600—900 м плоскогір'я з численними куполоподібними острівними горами, розділене широкими та плоскими долинами річок, що належать до басейнів Конго і Шарі і течуть з півночі на південь.
Над плоскогір'ям підвищуються сильно порізані річками останцові гранітні масиви висотою понад 1000 м: на заході масив з вершиною (1388 м), на сході — масив , що складається з гірського ланцюга та гряди . По периферії масиву Фертит та між масивом Яде і долиною річки Убангі докембрійські породи перекриті відкладеннями мезозойських континентальних пісковиків.
На півночі країни підвищення Азанде поступово переходить в плоскі, місцями заболочені рівнини південного краю впадини .
Корисні копалини
Геологічна будова території дозволяє припускати, що надра країни багаті на різноманітні корисні копалини, але вивчені вони дуже слабо.
З 1930 року добуваються алмази, більша частина з яких (близько 40 %) є ювелірними. Основні родовища, головним чином розсипні розташовані в басейнах річок і , а також на південному-сході в районі Бріа.
Родовище урану було відкрито французьким комісаріатом по атомній енергії в 1959 році в містечку на півночі країни. Запаси урану оцінюються в 10–16 тис. тонн.
У багатьох районах знайдені рудовияви золота. Домінують розсипні родовища, приурочені до річних долин, але промислового значення не мають.
Родовище залізної руди відкрите в 1948 році в , за 120 км на північний схід від Банги. Запаси становлять 3,5 млн тон, а середній вміст заліза — 63 %. В руді практично відсутні шкідливі домішки.
У 1976 році розвідка зі штучного супутника Землі зафіксувала в південних районах країни, біля міст , , , Бамбарі, наявність великого родовища залізної руди названого .
Також знайдені ознаки покладів мідної руди на південному сході країни, на північному схилі хребту . Це родовище вважається продовженням відомого суданського мідемісного басейну.
Недра ЦАР також містять руди нікелю, хрому, олова, графіту. Різноманітні родовища будівельних матеріалів, серед яких найвідоміше родовище вапна Фатіма біля Банги (запаси оцінюються в 3 млн т).
Клімат
Специфіку екваторіально-мусонного клімату визначає положення ЦАР між екватором і північним тропіком.
Клімат країни формується під впливом двох повітряних потоків — теплого вологого морського повітря з Атлантики (екваторіального мусону) та спекотних повітряних мас північно-східних пасатів. Мусони досягають найбільшого поширення з березня — квітня до жовтня — листопада. Це сезон дощів, продовжуваність якого скорочується до півночі. Крім того середньорічна кількість опадів зменшується з заходу на схід. В інші місяці року (сухий сезон) дме північно-західний сухий вітер континентальних пасатів —
Розбіжності клімату окремих частин країни визначаються в основному тривалістю сухого періоду та кількістю опадів за рік. Хоча середньорічна температура по всій території країни досить велика — 20–25°С, спостерігаються середньодобові та середньомісячні коливання температур в різних районах.
Абсолютний температурний максимум — 44,2°С, був зафіксований в у 1953 році.
Середньомісячна температура у м. Банга 21–31°С. Опадів 1000–1200 мм в рік, на півночі до 1600 мм.
Виділяється три кліматичні зони:
- сахело-суданська — на півночі, найсухіша. Досить часто бувають посухи. Дощі дуже рідкі, особливо з листопада до березня, під час сухого сезону.
- судансько-гвінейська — в центральній частині. Сухий сезон триває з листопада до березня, дощовий — з квітня до жовтня. Середньорічна температура 20 °C, а середньорічна кількість опадів 900 мм.
- зона вологих тропіків (убангійського клімату) — на півдні. Дощі тут закінчуються на короткий період, з грудня до лютого. Середньорічна температура становить 25 °C, а середньорічна кількість опадів — 1300 мм.
Водні ресурси
Водні ресурси країни формуються в основному за рахунок опадів, що живлять розгалужену мережу малих і великих річок, а також поповнюють ґрунтові води. Скрізь на території країни спостерігається тропічний режим опадів, але характер дощів різноманітний. Виділяють три типи дощів:
- грозові місцеві дощі — інтенсивні та нетривалі;
- шквалисті зливи, що дають найбільшу кількість опадів і супроводжуються сильними поривчастими вітрами;
- малоінтенсивні дощі, що характеризуються великою тривалістю.
Річки країни, в своїй більшості бурхливі та порожисті, судноплавні тільки в низовинах. Всі вони мають широкі долини із слабо терсированими, зручними для землеробства схилами.
Впродовж річок, як правило, проходять природні межі розселення центральноафриканських народів.
Річки північної частини країни належать до басейну найбільшої річки в північній частині країни — Шарі (її притоки і беруть початок в горах ), що впадає в озеро Чад, а південної до басейну річки Конго. Інші річки цієї системи — , , — дуже порожисті і сильно міліють в сухий сезон.
Річки південної частини, басейни яких займають 2/3 її території, впадають в найбільшу річку країни — Убангі. Убангі утворюється від злиття річок Уеле і на південному сході країни і несе свої води в річку Конго.
Більша частина річок судноплавна в повінь, а Убунгі цілий рік до Бангі. Це головна транспортна артерія країни.
Річка , права притока Конго, утворена злиттям і на крайньому південному заході країни. Її протяжність — 1300 км. Річка судноплавна цілий рік.
На багатьох річках є водоспади.
Ґрунти та рослинність
На більшій території країни переважають високотравні савани, місцями чергуються із саванними лісами, дерева яких скидають листя в сухий сезон. На крайній півночі рослинний покрив нагадує посушливий степ. Це зона сухих чагарників або опустелених саван з рідкими деревами. Тут переважають колючі чагарники, що стеляться, різні види акацій і низькі злаки, що ростуть пучками. Ландшафти північних районів дуже одноманітні, особливо в сухий сезон, коли рівнини покриваються сіро-бурою жорсткою травою, серед якої подекуди підвищуються безлистові дерева та чагарники, вкриті колючками. В цій зоні розповсюджені найбідніші червоно-бурі ґрунти. Вони сформувались в умовах посушливого клімату. Землеробство тут можливе лише при використанні штучного зрошення.
Національні парки
Адміністративний поділ
В адміністративному плані країна поділяється на префектури (I рівень, області), які в свою чергу поділяються на субпрефектури (II рівень; округи). Назви префектур в основному походять від назв річок, що протікають їх територією. Усього в країні 17 префектур, включно зі столицею і прилеглою до неї областю, що утворюють особливу адміністративну одиницю.
Префектура | Префектура (фр.) | Центр | Площа, км² | Населення (2003), осіб |
---|---|---|---|---|
Бамбінґі-Банґоран | Bambingui-Bangoran | 58 200 | 43 229 | |
Банґі | Bangui | Банґі | 67 | 622 771 |
Вакага | Vakaga | 46 500 | 52 255 | |
Верхнє Котто | Haute-Kotto | Бріа | 86 650 | 90 316 |
Верхнє Мбому | Haut-Mbomou | 55 530 | 57 602 | |
Кемо | Kémo-Gribingui | 17 204 | 98 881 | |
Лобае | Lobaye | Мбаїкі | 19 235 | 246 875 |
Мамбере-Кадеї | Mambéré-Kadéï | Бербераті | 30 203 | 364 795 |
Мбому | Mbomou | Банґасу | 61 150 | 164 009 |
Нана-Гребізі | Nana-Gribizi | Кага-Бандоро | 19 996 | 117 816 |
Нана-Мамбере | Nana-Mambéré | Буар | 26 600 | 233 666 |
Нижнє Котто | Basse-Kotto | 17 604 | 249 150 | |
Омбелла-Мпоко | Ombella-Mpoko | Бімбо | 31 835 | 356 725 |
Санга-Мбаере | Sangha-Mbaéré | Нола | 19 412 | 101 074 |
Уака | Ouaka | Бамбарі | 49 900 | 276 710 |
Уам | Ouham | Босанґоа | 50 250 | 369 220 |
Уам-Пенде | Ouham-Pendé | 32 100 | 430 506 |
Політична система
Політична система — багатопартійна республіка.
За даними «Рейтингу крихких держав» на 2020 рік, Центральноафриканська Республіка посідає в ньому шосте місце.
Міжнародні відносини
Відносини з Україною
ЦАР підтримує РФ у вторгненні в Україну
Релігія
Близько 50 % віруючих християни — (протестанти 25 %, римо-католики 25 %). Дотримуються місцевих традиційних вірувань — 35 %, мусульмани — 15 %.
Економіка
Основою економіки є сільське господарство, в якому працює близько 70 % населення. Експорт: алмази, уран, кава, бавовна, деревина, тютюн, просо, батат.
Промисловість розвинена слабо. Видобувають алмази (2 % світового видобутку). Ведуться заготівлі цінних порід деревини (16 % експортних надходжень). Електроенергія виробляється переважно на ГЕС (82 %). Обробна промисловість представлена деревообробною, харчовою, та легкою промисловостями.
Сільське господарство
Головна галузь — рослинництво. Експортне значення має вирощування бавовни, кави, тютюну, a також збір соку гевеї. Обробляють маніок їстівний, ямс, кукурудзу, цукрову тростину, арахіс, банани. Тваринництво має підсобний характер.
Транспорт
Залізниць немає. Протяжність автомобільних доріг 23,8 тис. км. Протяжність водних шляхів 800 км. Головна річка — Убангі. Головний річковий порт — Бангі.
Зовнішня торгівля
На експорт поставляються: алмази, деревина, кава, бавовна, тютюн. Імпортується: паливо, машини і обладнання, промислові та продовольчі товари. Основні торговельні партнери; країни Бенілюксу, Франція, Камерун, Кот-д'Івуар.
Населення
Населення Центральноафриканської Республіки збільшилося майже в чотири рази з моменту здобуття незалежності. У 1960 році населення складало 1 232 000 чол.; за оцінкою ООН 2014 року, приблизно 4 709 000.
За оцінками Організації Об'єднаних Націй, приблизно 11 % населення у віці між 15 і 49 років ВІЛ-позитивні. Тільки для 3 % населення країни антиретровірусна терапія є доступною, в порівнянні з 17 % охопленими в сусідніх країнах — Чаді та Республіці Конго.
Населення розділене на більш ніж 80 етнічних груп, кожна з яких має свою власну мову. Найбільші етнічні групи: головним чином і (понад 50 % населення), азанде, , в лісах пігмеї, включаючи європейців в основному французького походження.
Мови
Мови: санго (національна), французька (державна).
Освіта
Народна освіта в Центральноафриканській Республіці є безкоштовною і обов'язковою у віці від 6 до 14 років. Тим не менш, приблизно половина дорослого населення країни неграмотна.
Вища освіта
Університет Бангі — громадський університет, розташований у Бангі, включає в себе медичну школу, і Евклідовий університет, міжнародний університет у Бангі — дві установи вищої освіти в Центральноафриканській Республіці.
Охорона здоров'я
Відповідно до звіту HeRAMS 2014 року у країні після громадянської війни було поранено 7 136 осіб. Не функціонувало 365 (44,8 %) закладів охорони здоров'я, більшість за межами Бангі, столиці країни. 147 з них було пошкоджено, 21 зруйновано.
Персоналії
- Жан-Поль Нгупанде — прем'єр-міністр (1996-97)
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 20 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2013. Процитовано 18 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 18 грудня 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2017. Процитовано 18 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2011. Процитовано 17 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 грудня 2015.
- Central African Republic Special Information Brief 9 Months after L3 Declaration - 15 September 2014. OCHA. 15.09.2017. оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 04.01.2018.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=
()
Література
- (рос.) Сагоян Л. Ю. Центрально-Африканская Республика. — М. : Мысль, 1985. — 107 с.
Посилання
- Центральноафриканська Республіка [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Центральноафриканська Республіка // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Чад | Судан | |
Камерун | Південний Судан | |
Республіка Конго | ДР Конго |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centralnoafrika nska Respu blika akr CAR fr Republique Centrafricaine do 1960 r Ubangi Shari derzhava respublika v Centralnij Africi Centralnoafrikanska Respublika fr Republique Centrafricaine sango Kodorosese ti Beafrika Prapor Gerb Deviz fr Unite Dignite Travail pereklad Yednist gidnist pracya Gimn La Renaissance E Zingo Roztashuvannya Centralnoafrikanskoyi Respubliki Stolicya ta najbilshe misto Bangi 4 22 pn sh 18 35 sh d country H G O Oficijni movi Sango francuzka Forma pravlinnya Respublika Prezident Fosten Arshanzh Tuadera Prem yer ministr Firmen Ngrebada Nezalezhnist vid Franciyi Data 13 serpnya 1960 Plosha Zagalom 622 984 km 44 Vnutr vodi 0 Naselennya ocinka 2007 4 216 666 124 perepis 2003 3 895 150 Gustota 6 77 km 191st VVP PKS 2006 r ocinka Povnij 5 015 mlrd 153 Na dushu naselennya 1198 167 VVP nom 2006 rik ocinka Povnij 2 006 mlrd 153 Na dushu naselennya 355 160 ILR 2004 0 353 nizka 172 Valyuta Frank KFA a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 XAF a Chasovij poyas WAT UTC 1 Litnij chas ne sposterigayetsya UTC 1 Kodi ISO 3166 CF CAF 140 Domen cf Telefonnij kod 236 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Centralnoafrikanska Respublika Stolicya misto Bangi GeografiyaRoztashovana trohi pivnichnishe ekvatora mizh 2 i 11 pivnichnoyi shiroti ta 14 i 27 shidnoyi dovgoti Mezhuye na pivnichnomu shodi iz Sudanom na shodi z Pivdennim Sudanom na pivdni z DRK i Kongo zahodi z Kamerunom i pivnichnomu zahodi z Chadom Plosha 622 436 km protyazhnist iz zahodu na shid krayini 1200 km z pivnochi na pivden 600 km Do Atlantichnogo okeanu yiyi viddilyaye vidstan 500 km do Seredzemnogo morya 2300 km ta do Chervonogo morya 2300 km IstoriyaDokladnishe Istoriya Centralnoafrikanskoyi Respubliki Nezalezhnist vid Franciyi otrimana 13 serpnya 1960 U 1965 roci vidbuvsya vijskovij perevorot ocholyuvanij polkovnikom Bokassa sho ogolosiv sebe dovichnim prezidentom i imperatorom Vin buv zmishenij prezidentom Devidom Dako v 1979 sho u svoyu chergu buv zmishenij generalom Andre Kolinba v 1981 roci Na referendumi 1986 bula prijnyata nova konstituciya masovi demonstraciyi za provedennya reform vidbulisya v 1990 i 1991 V 1991 roci v krayini bula vvedena bagatopartijna sistema PrirodaBudova poverhni Majzhe vsyu teritoriyu krayini zajmaye obshirne ploskogir ya Azande V tektonichnomu vidnoshenni vono yavlyaye soboyu vistup starodavnoyi dokembrijskoyi osnovi afrikanskoyi platformi Porodi osnovi kvarciti gnejsi slanci i in silno metamorfizovani zim yati v skladki i u riznij chas buli prorvani granitnimi intruziyami Ploskogir ya utvorilos v rezultati procesiv vivitryuvannya ta aktivnoyi diyalnosti poverhnevih vod sho prohodili na foni neodnokratnih povilnih pidjomiv afrikanskoyi platformi Azande slabohvilyaste visotoyu 600 900 m ploskogir ya z chislennimi kupolopodibnimi ostrivnimi gorami rozdilene shirokimi ta ploskimi dolinami richok sho nalezhat do basejniv Kongo i Shari i techut z pivnochi na pivden Nad ploskogir yam pidvishuyutsya silno porizani richkami ostancovi granitni masivi visotoyu ponad 1000 m na zahodi masiv z vershinoyu 1388 m na shodi masiv sho skladayetsya z girskogo lancyuga ta gryadi Po periferiyi masivu Fertit ta mizh masivom Yade i dolinoyu richki Ubangi dokembrijski porodi perekriti vidkladennyami mezozojskih kontinentalnih piskovikiv Na pivnochi krayini pidvishennya Azande postupovo perehodit v ploski miscyami zabolocheni rivnini pivdennogo krayu vpadini Korisni kopalini Geologichna budova teritoriyi dozvolyaye pripuskati sho nadra krayini bagati na riznomanitni korisni kopalini ale vivcheni voni duzhe slabo Z 1930 roku dobuvayutsya almazi bilsha chastina z yakih blizko 40 ye yuvelirnimi Osnovni rodovisha golovnim chinom rozsipni roztashovani v basejnah richok i a takozh na pivdennomu shodi v rajoni Bria Rodovishe uranu bulo vidkrito francuzkim komisariatom po atomnij energiyi v 1959 roci v mistechku na pivnochi krayini Zapasi uranu ocinyuyutsya v 10 16 tis tonn U bagatoh rajonah znajdeni rudoviyavi zolota Dominuyut rozsipni rodovisha priurocheni do richnih dolin ale promislovogo znachennya ne mayut Rodovishe zaliznoyi rudi vidkrite v 1948 roci v za 120 km na pivnichnij shid vid Bangi Zapasi stanovlyat 3 5 mln ton a serednij vmist zaliza 63 V rudi praktichno vidsutni shkidlivi domishki U 1976 roci rozvidka zi shtuchnogo suputnika Zemli zafiksuvala v pivdennih rajonah krayini bilya mist Bambari nayavnist velikogo rodovisha zaliznoyi rudi nazvanogo Takozh znajdeni oznaki pokladiv midnoyi rudi na pivdennomu shodi krayini na pivnichnomu shili hrebtu Ce rodovishe vvazhayetsya prodovzhennyam vidomogo sudanskogo midemisnogo basejnu Nedra CAR takozh mistyat rudi nikelyu hromu olova grafitu Riznomanitni rodovisha budivelnih materialiv sered yakih najvidomishe rodovishe vapna Fatima bilya Bangi zapasi ocinyuyutsya v 3 mln t Klimat Specifiku ekvatorialno musonnogo klimatu viznachaye polozhennya CAR mizh ekvatorom i pivnichnim tropikom Klimat krayini formuyetsya pid vplivom dvoh povitryanih potokiv teplogo vologogo morskogo povitrya z Atlantiki ekvatorialnogo musonu ta spekotnih povitryanih mas pivnichno shidnih pasativ Musoni dosyagayut najbilshogo poshirennya z bereznya kvitnya do zhovtnya listopada Ce sezon doshiv prodovzhuvanist yakogo skorochuyetsya do pivnochi Krim togo serednorichna kilkist opadiv zmenshuyetsya z zahodu na shid V inshi misyaci roku suhij sezon dme pivnichno zahidnij suhij viter kontinentalnih pasativ Rozbizhnosti klimatu okremih chastin krayini viznachayutsya v osnovnomu trivalistyu suhogo periodu ta kilkistyu opadiv za rik Hocha serednorichna temperatura po vsij teritoriyi krayini dosit velika 20 25 S sposterigayutsya serednodobovi ta serednomisyachni kolivannya temperatur v riznih rajonah Absolyutnij temperaturnij maksimum 44 2 S buv zafiksovanij v u 1953 roci Serednomisyachna temperatura u m Banga 21 31 S Opadiv 1000 1200 mm v rik na pivnochi do 1600 mm Vidilyayetsya tri klimatichni zoni sahelo sudanska na pivnochi najsuhisha Dosit chasto buvayut posuhi Doshi duzhe ridki osoblivo z listopada do bereznya pid chas suhogo sezonu sudansko gvinejska v centralnij chastini Suhij sezon trivaye z listopada do bereznya doshovij z kvitnya do zhovtnya Serednorichna temperatura 20 C a serednorichna kilkist opadiv 900 mm zona vologih tropikiv ubangijskogo klimatu na pivdni Doshi tut zakinchuyutsya na korotkij period z grudnya do lyutogo Serednorichna temperatura stanovit 25 C a serednorichna kilkist opadiv 1300 mm Vodni resursi Richka Ubangi Vodni resursi krayini formuyutsya v osnovnomu za rahunok opadiv sho zhivlyat rozgaluzhenu merezhu malih i velikih richok a takozh popovnyuyut gruntovi vodi Skriz na teritoriyi krayini sposterigayetsya tropichnij rezhim opadiv ale harakter doshiv riznomanitnij Vidilyayut tri tipi doshiv grozovi miscevi doshi intensivni ta netrivali shkvalisti zlivi sho dayut najbilshu kilkist opadiv i suprovodzhuyutsya silnimi porivchastimi vitrami malointensivni doshi sho harakterizuyutsya velikoyu trivalistyu Richki krayini v svoyij bilshosti burhlivi ta porozhisti sudnoplavni tilki v nizovinah Vsi voni mayut shiroki dolini iz slabo tersirovanimi zruchnimi dlya zemlerobstva shilami Vprodovzh richok yak pravilo prohodyat prirodni mezhi rozselennya centralnoafrikanskih narodiv Richki pivnichnoyi chastini krayini nalezhat do basejnu najbilshoyi richki v pivnichnij chastini krayini Shari yiyi pritoki i berut pochatok v gorah sho vpadaye v ozero Chad a pivdennoyi do basejnu richki Kongo Inshi richki ciyeyi sistemi duzhe porozhisti i silno miliyut v suhij sezon Richki pivdennoyi chastini basejni yakih zajmayut 2 3 yiyi teritoriyi vpadayut v najbilshu richku krayini Ubangi Ubangi utvoryuyetsya vid zlittya richok Uele i na pivdennomu shodi krayini i nese svoyi vodi v richku Kongo Bilsha chastina richok sudnoplavna v povin a Ubungi cilij rik do Bangi Ce golovna transportna arteriya krayini Richka prava pritoka Kongo utvorena zlittyam i na krajnomu pivdennomu zahodi krayini Yiyi protyazhnist 1300 km Richka sudnoplavna cilij rik Na bagatoh richkah ye vodospadi Grunti ta roslinnist Na bilshij teritoriyi krayini perevazhayut visokotravni savani miscyami cherguyutsya iz savannimi lisami dereva yakih skidayut listya v suhij sezon Na krajnij pivnochi roslinnij pokriv nagaduye posushlivij step Ce zona suhih chagarnikiv abo opustelenih savan z ridkimi derevami Tut perevazhayut kolyuchi chagarniki sho stelyatsya rizni vidi akacij i nizki zlaki sho rostut puchkami Landshafti pivnichnih rajoniv duzhe odnomanitni osoblivo v suhij sezon koli rivnini pokrivayutsya siro buroyu zhorstkoyu travoyu sered yakoyi podekudi pidvishuyutsya bezlistovi dereva ta chagarniki vkriti kolyuchkami V cij zoni rozpovsyudzheni najbidnishi chervono buri grunti Voni sformuvalis v umovah posushlivogo klimatu Zemlerobstvo tut mozhlive lishe pri vikoristanni shtuchnogo zroshennya Nacionalni parkiAdministrativnij podilGolovna kategoriya Administrativnij podil Centralnoafrikanskoyi Respubliki Dokladnishe Administrativnij podil Centralnoafrikanskoyi Respubliki V administrativnomu plani krayina podilyayetsya na prefekturi I riven oblasti yaki v svoyu chergu podilyayutsya na subprefekturi II riven okrugi Nazvi prefektur v osnovnomu pohodyat vid nazv richok sho protikayut yih teritoriyeyu Usogo v krayini 17 prefektur vklyuchno zi stoliceyu i prilegloyu do neyi oblastyu sho utvoryuyut osoblivu administrativnu odinicyu Prefektura Prefektura fr Centr Plosha km Naselennya 2003 osib Bambingi Bangoran Bambingui Bangoran 58 200 43 229 Bangi Bangui Bangi 67 622 771 Vakaga Vakaga 46 500 52 255 Verhnye Kotto Haute Kotto Bria 86 650 90 316 Verhnye Mbomu Haut Mbomou 55 530 57 602 Kemo Kemo Gribingui 17 204 98 881 Lobae Lobaye Mbayiki 19 235 246 875 Mambere Kadeyi Mambere Kadei Berberati 30 203 364 795 Mbomu Mbomou Bangasu 61 150 164 009 Nana Grebizi Nana Gribizi Kaga Bandoro 19 996 117 816 Nana Mambere Nana Mambere Buar 26 600 233 666 Nizhnye Kotto Basse Kotto 17 604 249 150 Ombella Mpoko Ombella Mpoko Bimbo 31 835 356 725 Sanga Mbaere Sangha Mbaere Nola 19 412 101 074 Uaka Ouaka Bambari 49 900 276 710 Uam Ouham Bosangoa 50 250 369 220 Uam Pende Ouham Pende 32 100 430 506Politichna sistemaGolovna kategoriya Politika CAR Politichna sistema bagatopartijna respublika Za danimi Rejtingu krihkih derzhav na 2020 rik Centralnoafrikanska Respublika posidaye v nomu shoste misce Mizhnarodni vidnosiniVidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko centralnoafrikanski vidnosini CAR pidtrimuye RF u vtorgnenni v UkrayinuReligiyaBlizko 50 viruyuchih hristiyani protestanti 25 rimo katoliki 25 Dotrimuyutsya miscevih tradicijnih viruvan 35 musulmani 15 EkonomikaOsnovoyu ekonomiki ye silske gospodarstvo v yakomu pracyuye blizko 70 naselennya Eksport almazi uran kava bavovna derevina tyutyun proso batat Promislovist rozvinena slabo Vidobuvayut almazi 2 svitovogo vidobutku Vedutsya zagotivli cinnih porid derevini 16 eksportnih nadhodzhen Elektroenergiya viroblyayetsya perevazhno na GES 82 Obrobna promislovist predstavlena derevoobrobnoyu harchovoyu ta legkoyu promislovostyami Silske gospodarstvo Golovna galuz roslinnictvo Eksportne znachennya maye viroshuvannya bavovni kavi tyutyunu a takozh zbir soku geveyi Obroblyayut maniok yistivnij yams kukurudzu cukrovu trostinu arahis banani Tvarinnictvo maye pidsobnij harakter TransportDokladnishe Transport v Centralnoafrikanskij Respublici Zaliznic nemaye Protyazhnist avtomobilnih dorig 23 8 tis km Protyazhnist vodnih shlyahiv 800 km Golovna richka Ubangi Golovnij richkovij port Bangi Zovnishnya torgivlya Na eksport postavlyayutsya almazi derevina kava bavovna tyutyun Importuyetsya palivo mashini i obladnannya promislovi ta prodovolchi tovari Osnovni torgovelni partneri krayini Benilyuksu Franciya Kamerun Kot d Ivuar NaselennyaDokladnishe Naselennya Centralnoafrikanskoyi Respubliki Zhinki fule v Paoua Naselennya Centralnoafrikanskoyi Respubliki zbilshilosya majzhe v chotiri razi z momentu zdobuttya nezalezhnosti U 1960 roci naselennya skladalo 1 232 000 chol za ocinkoyu OON 2014 roku priblizno 4 709 000 Za ocinkami Organizaciyi Ob yednanih Nacij priblizno 11 naselennya u vici mizh 15 i 49 rokiv VIL pozitivni Tilki dlya 3 naselennya krayini antiretrovirusna terapiya ye dostupnoyu v porivnyanni z 17 ohoplenimi v susidnih krayinah Chadi ta Respublici Kongo Naselennya rozdilene na bilsh nizh 80 etnichnih grup kozhna z yakih maye svoyu vlasnu movu Najbilshi etnichni grupi golovnim chinom i ponad 50 naselennya azande v lisah pigmeyi vklyuchayuchi yevropejciv v osnovnomu francuzkogo pohodzhennya Movi Dokladnishe Movi v Centralnoafrikanskij Respublici Movi sango nacionalna francuzka derzhavna OsvitaDokladnishe Osvita v Centralnoafrikanskij Respublici Narodna osvita v Centralnoafrikanskij Respublici ye bezkoshtovnoyu i obov yazkovoyu u vici vid 6 do 14 rokiv Tim ne mensh priblizno polovina doroslogo naselennya krayini negramotna Visha osvita Universitet Bangi gromadskij universitet roztashovanij u Bangi vklyuchaye v sebe medichnu shkolu i Evklidovij universitet mizhnarodnij universitet u Bangi dvi ustanovi vishoyi osviti v Centralnoafrikanskij Respublici Ohorona zdorov yaVidpovidno do zvitu HeRAMS 2014 roku u krayini pislya gromadyanskoyi vijni bulo poraneno 7 136 osib Ne funkcionuvalo 365 44 8 zakladiv ohoroni zdorov ya bilshist za mezhami Bangi stolici krayini 147 z nih bulo poshkodzheno 21 zrujnovano PersonaliyiGolovna kategoriya Personaliyi Centralnoafrikanska Respublika Zhan Pol Ngupande prem yer ministr 1996 97 Div takozhCentralnoafrikanska Respublika 13 K 1 S Administrativnij podil Centralnoafrikanskoyi Respubliki Spisok mist Centralnoafrikanskoyi RespublikiPrimitki Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 20 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 5 serpnya 2013 Procitovano 18 grudnya 2015 Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 18 grudnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 18 grudnya 2015 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2011 Procitovano 17 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 18 grudnya 2015 Central African Republic Special Information Brief 9 Months after L3 Declaration 15 September 2014 OCHA 15 09 2017 originalu za 15 kvitnya 2019 Procitovano 04 01 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr trans title dovidka Literatura ros Sagoyan L Yu Centralno Afrikanskaya Respublika M Mysl 1985 107 s PosilannyaPortal Afrika Centralnoafrikanska Respublika 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Centralnoafrikanska Respublika Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Chad Sudan Kamerun Pivdennij Sudan Respublika Kongo DR Kongo