Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Відома людству Історія Центральноафриканської Республіки розпочалася з 7 століття н. е..
Доісторичний період
Історія народів ЦАР у стародавні часи ще погано вивчена. Але, ймовірно, рівнини цієї країни були заселені людьми в давню кам'яну добу (під час видобутку алмазів у басейні р.Убангі були знайдені знаряддя кам'янї доби). Згідно усних переказів, першими мешканцями на цій території були пігмеї. Давньоєгипетські написи говорять про країну Уам (в районі річок Мобає і Кембе), населену «чорними карликами», тобто пігмеями. На давньоєгипетських картах ріки Убангі і Уеле називаються Чорним Нілом та були з'єднані з Білим Нілом в одну ріку. Неоліт тривав на території ЦАР приблизно в 4-2 тис. до н.е. Тоді її територію заселяли в основному пігмеї, які займались мисливством, рибальством, збиральством. Десь наприкінці 2 тис. до н.е. - початку 1 тис. до н.е. через територію сучасної ЦАР з території сучасного Камеруну почалась міграція банту на схід і південь Африки. Вона тривала протягом 1 тис. до н.е. - 1 тис. н.е. Племена банту вже вміли виробляти вироби з металу, займались землеробством і скотарством. Пігмеї в результаті були відтиснені на південь, в тропічні ліси.
Рання історія
Територія Центральноафриканської Республіки була заселена принаймні з 7 століття. Вона по черзі потрапляла у сфери впливу середньовічних субсахарських держав. Три з них, , Вадай і Багірмі, були розташовані на півночі, на території сучасного Чаду, і були мусульманськими. В основному ці держави використовували басейн річки Убангі як джерело рабів, яких потім продавали на півночі Сахари. У XVIII і XIX століттях у регіон мігрували нові народи — занде, і .
Колоніальний період
З 1875 року басейн Убангі, включаючи сучасну територію Центральноафриканської Республіки, перебував під владою місцевого суданського правителя і работорговця Рабіха аз-Зубайра. Європейці, головним чином французи і бельгійці, почали проникати у регіон з 1885 року. У 1887 році Франція підписала договір з Вільною державою Конґо, за яким правий берег річки Убангі відходив під французький контроль, а лівий берег залишався за Бельгією. У 1891 році французи побудували укріплення в Банґі, а у 1894 році була формально утворена французька колонія Убангі-Шарі. Проте Франція не контролювала цю територію до 1903 року, коли французькі війська перемогли сили Рабіха аз-Зубайра у . Після цього почалося планомірне створення адміністрації по всій території Убангі-Шарі. У 1906 році Убангі-Шарі була об'єднана з колонією Чад. У 1910 році вона стала однією з чотирьох територій Французької Екваторіальної Африки (іншими трьома були Чад, Габон і Середнє Конго). Потім на території Убангі-Шарі планомірно розвивалася економіка, заснована на плантаціях. Періодично населення піднімало локальні повстання проти французької адміністрації.
Досягнення незалежності
У 1940 році територія відмовилася (разом з усією федерацією, окрім Габону) підкорятися режиму Віші і підтримала заклик генерала Шарля де Голля боротися за вільну Францію. Це було пов'язано головним чином з тим, що економіка Французької Екваторіальної Африки була істотно пов'язана з сусідніми англійськіми колоніями (в першу чергу сучасна Нігерія), з якими уряд Віші перебував у стані війни. Після Другої світової війни в 1946 році була прийнята нова конституція Франції, яка розпочала собою серію реформ. Результатом цих реформ стало отримання африканськими колоніями незалежності. У 1946 році всі жителі Французької Екваторіальної Африки стали громадянами Франції і отримали право обирати місцеві законодавчі органи. Законодавчі збори в Центральній Африці очолив , католицький священик, відомий своїми виступами на користь емансипації африканського населення. У 1956 році французьке законодавство було змінено, дозволивши розпочати утворення органів самоврядування в колоніях.
У 1958 році був проведений референдум, за результатами якого Французька Екваторіальна Африка була скасована. 1 грудня того ж року законодавчі збори проголосили створення Центральноафриканської Республіки. Прем'єр-міністром став Боґанда, який загинув у березні 1959 року в авіакатастрофі. Замість нього прем'єр-міністром став його двоюрідний брат, Давид Дако. 13 серпня 1960 була проголошена незалежність Центральноафриканської Республіки. Дако став першим президентом республіки і залишався на цій посаді до 1 січня 1966 року.
1 січня 1966 року в Центральноафриканській Республіці був проведений державний переворот, в результаті якого до влади прийшов полковник Жан-Бедель Бокасса, який став одним з найбільш ексцентричних диктаторів пост-колоніальної Африки. Бокасса скасував конституцію 1959 року, розпустив Законодавчі збори, і випустив ряд указів, які зосередили всю законодавчу і виконавчу владу в країні в руках президента. 4 грудня 1976 він проголосив себе імператором (Бокасса I), а країна стала називатися Центральноафриканською імперією, що, втім, не було визнане більшістю держав світу. Правління Бокасси ознаменувалося незвичайно високим навіть для Африки рівнем корупції і порушень прав людини, за що він після повалення був заочно засуджений до смертної кари через цілу купу звинувачень (у тому числі канібалізм, що не було доведено), а шість його прихильників були розстріляні.
Подальша історія
20 вересня 1979 року, у той час як Бокасса перебував за кордоном, Дако за допомогою Франції організував державний переворот і повернувся до влади. Бокасса змушений був залишитися в Кот-д'Івуарі, потім в 1986 році несподівано повернувся до Центральноафриканської Республіки і був засуджений до смертної кари, заміненої довічним ув'язненням (в 1993 році був звільнений за амністією).
Дако не зміг відновити економіку країни, і, в свою чергу, 20 вересня 1981 року був зміщений в результаті державного перевороту. На чолі країни став генерал , який чотири роки обіймав посаду голови Військового Комітету Національного Відновлення. У 1985 році Комітет було розпущено, і Колінґба почав перехід до цивільного правління. У 1986 році була утворена політична партія, , потім на референдумі прийнята нова конституція країни. 29 листопада 1986 року Колінгба вступив на посаду президента, а в липні 1987 року був обраний парламент з 52 депутатів.
Конституція передбачала однопартійний устрій країни, але під зовнішнім тиском Колінґба погодився її переписати, дозволивши створення інших політичних партій. Для цього була створена Національна комісія, а в 1992 році проведені перші багатопартійні вибори. На виборах правляча партія зазнала поразки, після чого, посилаючись на нібито допущені порушення, Колінґба скасував результати виборів. Під міжнародним тиском, зокрема, з боку Франції, в жовтні 1993 року довелося провести наступні вибори, які Колінґба знову програв. Президентом за результатами другого туру виборів був обраний Анж-Фелікс Патассе.
Уряд Патассе також зазнавав труднощі з оздоровленням економіки. Затримки з виплатою заробітної плати і нерівноправність армійських офіцерів з різних народностей призвело до того, що в 1996 і 1997 році було як мінімум три спроби повалення Патассе. Заворушення були придушені за допомогою французької армії, і африканські миротворчі сили (MISAB) були введені у Банґі, де перебували до 1998 року. Потім вони були замінені на сили ООН (MINURCA). У вересні 1999 року Патассе був переобраний на другий президентський термін, незважаючи на звинувачення в корупції і зростаюче невдоволення в країні. У березні 2000 року останні солдати MINURCA були виведені з Банґі.
15 березня 2003 року результатом повстання, що давно йшло у периферії країни, став переворот. У той час, як Патассе перебував за кордоном, повсталі взяли Банґі і проголосили президентом Франсуа Бозізе. У країну знову були введені війська ООН, так як заворушення довгий час не вщухали. 13 березня були проведені президентські вибори, в яких взяв участь Бозізе, незважаючи на дані раніше обіцянки піти у відставку після переходу до цивільного правління. Він і виграв вибори, перемігши у другому турі колишнього прем'єр-міністра . Вибори в цілому були оцінені як демократичні, хоча в них було заборонено брати участь Патассе. 8 травня того ж року партія Бозізе, Національна Конвергенція Ква На Ква, отримала більшість місць на парламентських виборах. На президентських виборах 23 січня 2011 Бозізе був переобраний на пост президента.
Росія і ЦАР
Росія розглядала ЦАР своєю новою сферою впливу в Африці, де діяла за допомогою найманців з ПВК «Група Вагнера», посилала своїх інструкторів для підготовки збройних сил ЦАР аби втримати при владі їхнього ставленика президента Фостена-Арканжа Туадеру. Попри ембарго ООН РФ вдалося продати в ЦАР дві партії стрілецької зброї в 2018 та 2019 рр. Друга партія, зокрема включала карабіни Мосіна (зразка 1891/30), виробництва 1944 року, що «залежалися» на складах МО РФ.
Див. також
Джерела
- Африка: энциклопедический справочник. Т.2. Москва. «Советская энциклопедия». 1987. -671с. с.544-545.
- І.І.Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. -608с. с.561-562.
- Використано матеріали зі статей в англійської і російської Вікіпедій.
Посилання
- (англ.)
Примітки
- Африка: энциклопедический справочник. Т.2. Москва. 1987. с.544.
 | Це незавершена стаття про Центральноафриканську Республіку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidoma lyudstvu Istoriya Centralnoafrikanskoyi Respubliki rozpochalasya z 7 stolittya n e Doistorichnij periodmegaliti Buaru Istoriya narodiv CAR u starodavni chasi she pogano vivchena Ale jmovirno rivnini ciyeyi krayini buli zaseleni lyudmi v davnyu kam yanu dobu pid chas vidobutku almaziv u basejni r Ubangi buli znajdeni znaryaddya kam yanyi dobi Zgidno usnih perekaziv pershimi meshkancyami na cij teritoriyi buli pigmeyi Davnoyegipetski napisi govoryat pro krayinu Uam v rajoni richok Mobaye i Kembe naselenu chornimi karlikami tobto pigmeyami Na davnoyegipetskih kartah riki Ubangi i Uele nazivayutsya Chornim Nilom ta buli z yednani z Bilim Nilom v odnu riku Neolit trivav na teritoriyi CAR priblizno v 4 2 tis do n e Todi yiyi teritoriyu zaselyali v osnovnomu pigmeyi yaki zajmalis mislivstvom ribalstvom zbiralstvom Des naprikinci 2 tis do n e pochatku 1 tis do n e cherez teritoriyu suchasnoyi CAR z teritoriyi suchasnogo Kamerunu pochalas migraciya bantu na shid i pivden Afriki Vona trivala protyagom 1 tis do n e 1 tis n e Plemena bantu vzhe vmili viroblyati virobi z metalu zajmalis zemlerobstvom i skotarstvom Pigmeyi v rezultati buli vidtisneni na pivden v tropichni lisi Rannya istoriyaTeritoriya Centralnoafrikanskoyi Respubliki bula zaselena prinajmni z 7 stolittya Vona po cherzi potraplyala u sferi vplivu serednovichnih subsaharskih derzhav Tri z nih Vadaj i Bagirmi buli roztashovani na pivnochi na teritoriyi suchasnogo Chadu i buli musulmanskimi V osnovnomu ci derzhavi vikoristovuvali basejn richki Ubangi yak dzherelo rabiv yakih potim prodavali na pivnochi Sahari U XVIII i XIX stolittyah u region migruvali novi narodi zande i Kolonialnij periodTeritoriya Ubangi Shari v 1910 roci Z 1875 roku basejn Ubangi vklyuchayuchi suchasnu teritoriyu Centralnoafrikanskoyi Respubliki perebuvav pid vladoyu miscevogo sudanskogo pravitelya i rabotorgovcya Rabiha az Zubajra Yevropejci golovnim chinom francuzi i belgijci pochali pronikati u region z 1885 roku U 1887 roci Franciya pidpisala dogovir z Vilnoyu derzhavoyu Kongo za yakim pravij bereg richki Ubangi vidhodiv pid francuzkij kontrol a livij bereg zalishavsya za Belgiyeyu U 1891 roci francuzi pobuduvali ukriplennya v Bangi a u 1894 roci bula formalno utvorena francuzka koloniya Ubangi Shari Prote Franciya ne kontrolyuvala cyu teritoriyu do 1903 roku koli francuzki vijska peremogli sili Rabiha az Zubajra u Pislya cogo pochalosya planomirne stvorennya administraciyi po vsij teritoriyi Ubangi Shari U 1906 roci Ubangi Shari bula ob yednana z koloniyeyu Chad U 1910 roci vona stala odniyeyu z chotiroh teritorij Francuzkoyi Ekvatorialnoyi Afriki inshimi troma buli Chad Gabon i Serednye Kongo Potim na teritoriyi Ubangi Shari planomirno rozvivalasya ekonomika zasnovana na plantaciyah Periodichno naselennya pidnimalo lokalni povstannya proti francuzkoyi administraciyi Dosyagnennya nezalezhnostiU 1940 roci teritoriya vidmovilasya razom z usiyeyu federaciyeyu okrim Gabonu pidkoryatisya rezhimu Vishi i pidtrimala zaklik generala Sharlya de Gollya borotisya za vilnu Franciyu Ce bulo pov yazano golovnim chinom z tim sho ekonomika Francuzkoyi Ekvatorialnoyi Afriki bula istotno pov yazana z susidnimi anglijskimi koloniyami v pershu chergu suchasna Nigeriya z yakimi uryad Vishi perebuvav u stani vijni Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v 1946 roci bula prijnyata nova konstituciya Franciyi yaka rozpochala soboyu seriyu reform Rezultatom cih reform stalo otrimannya afrikanskimi koloniyami nezalezhnosti U 1946 roci vsi zhiteli Francuzkoyi Ekvatorialnoyi Afriki stali gromadyanami Franciyi i otrimali pravo obirati miscevi zakonodavchi organi Zakonodavchi zbori v Centralnij Africi ocholiv katolickij svyashenik vidomij svoyimi vistupami na korist emansipaciyi afrikanskogo naselennya U 1956 roci francuzke zakonodavstvo bulo zmineno dozvolivshi rozpochati utvorennya organiv samovryaduvannya v koloniyah U 1958 roci buv provedenij referendum za rezultatami yakogo Francuzka Ekvatorialna Afrika bula skasovana 1 grudnya togo zh roku zakonodavchi zbori progolosili stvorennya Centralnoafrikanskoyi Respubliki Prem yer ministrom stav Boganda yakij zaginuv u berezni 1959 roku v aviakatastrofi Zamist nogo prem yer ministrom stav jogo dvoyuridnij brat David Dako 13 serpnya 1960 bula progoloshena nezalezhnist Centralnoafrikanskoyi Respubliki Dako stav pershim prezidentom respubliki i zalishavsya na cij posadi do 1 sichnya 1966 roku Centralnoafrikanska imperiyaZhan Bedel Bokassa 1 sichnya 1966 roku v Centralnoafrikanskij Respublici buv provedenij derzhavnij perevorot v rezultati yakogo do vladi prijshov polkovnik Zhan Bedel Bokassa yakij stav odnim z najbilsh ekscentrichnih diktatoriv post kolonialnoyi Afriki Bokassa skasuvav konstituciyu 1959 roku rozpustiv Zakonodavchi zbori i vipustiv ryad ukaziv yaki zoseredili vsyu zakonodavchu i vikonavchu vladu v krayini v rukah prezidenta 4 grudnya 1976 vin progolosiv sebe imperatorom Bokassa I a krayina stala nazivatisya Centralnoafrikanskoyu imperiyeyu sho vtim ne bulo viznane bilshistyu derzhav svitu Pravlinnya Bokassi oznamenuvalosya nezvichajno visokim navit dlya Afriki rivnem korupciyi i porushen prav lyudini za sho vin pislya povalennya buv zaochno zasudzhenij do smertnoyi kari cherez cilu kupu zvinuvachen u tomu chisli kanibalizm sho ne bulo dovedeno a shist jogo prihilnikiv buli rozstrilyani Podalsha istoriyaFransua Bozize prezident z 2003 roku 20 veresnya 1979 roku u toj chas yak Bokassa perebuvav za kordonom Dako za dopomogoyu Franciyi organizuvav derzhavnij perevorot i povernuvsya do vladi Bokassa zmushenij buv zalishitisya v Kot d Ivuari potim v 1986 roci nespodivano povernuvsya do Centralnoafrikanskoyi Respubliki i buv zasudzhenij do smertnoyi kari zaminenoyi dovichnim uv yaznennyam v 1993 roci buv zvilnenij za amnistiyeyu Dako ne zmig vidnoviti ekonomiku krayini i v svoyu chergu 20 veresnya 1981 roku buv zmishenij v rezultati derzhavnogo perevorotu Na choli krayini stav general yakij chotiri roki obijmav posadu golovi Vijskovogo Komitetu Nacionalnogo Vidnovlennya U 1985 roci Komitet bulo rozpusheno i Kolingba pochav perehid do civilnogo pravlinnya U 1986 roci bula utvorena politichna partiya potim na referendumi prijnyata nova konstituciya krayini 29 listopada 1986 roku Kolingba vstupiv na posadu prezidenta a v lipni 1987 roku buv obranij parlament z 52 deputativ Konstituciya peredbachala odnopartijnij ustrij krayini ale pid zovnishnim tiskom Kolingba pogodivsya yiyi perepisati dozvolivshi stvorennya inshih politichnih partij Dlya cogo bula stvorena Nacionalna komisiya a v 1992 roci provedeni pershi bagatopartijni vibori Na viborah pravlyacha partiya zaznala porazki pislya chogo posilayuchis na nibito dopusheni porushennya Kolingba skasuvav rezultati viboriv Pid mizhnarodnim tiskom zokrema z boku Franciyi v zhovtni 1993 roku dovelosya provesti nastupni vibori yaki Kolingba znovu prograv Prezidentom za rezultatami drugogo turu viboriv buv obranij Anzh Feliks Patasse Uryad Patasse takozh zaznavav trudnoshi z ozdorovlennyam ekonomiki Zatrimki z viplatoyu zarobitnoyi plati i nerivnopravnist armijskih oficeriv z riznih narodnostej prizvelo do togo sho v 1996 i 1997 roci bulo yak minimum tri sprobi povalennya Patasse Zavorushennya buli pridusheni za dopomogoyu francuzkoyi armiyi i afrikanski mirotvorchi sili MISAB buli vvedeni u Bangi de perebuvali do 1998 roku Potim voni buli zamineni na sili OON MINURCA U veresni 1999 roku Patasse buv pereobranij na drugij prezidentskij termin nezvazhayuchi na zvinuvachennya v korupciyi i zrostayuche nevdovolennya v krayini U berezni 2000 roku ostanni soldati MINURCA buli vivedeni z Bangi 15 bereznya 2003 roku rezultatom povstannya sho davno jshlo u periferiyi krayini stav perevorot U toj chas yak Patasse perebuvav za kordonom povstali vzyali Bangi i progolosili prezidentom Fransua Bozize U krayinu znovu buli vvedeni vijska OON tak yak zavorushennya dovgij chas ne vshuhali 13 bereznya buli provedeni prezidentski vibori v yakih vzyav uchast Bozize nezvazhayuchi na dani ranishe obicyanki piti u vidstavku pislya perehodu do civilnogo pravlinnya Vin i vigrav vibori peremigshi u drugomu turi kolishnogo prem yer ministra Vibori v cilomu buli ocineni yak demokratichni hocha v nih bulo zaboroneno brati uchast Patasse 8 travnya togo zh roku partiya Bozize Nacionalna Konvergenciya Kva Na Kva otrimala bilshist misc na parlamentskih viborah Na prezidentskih viborah 23 sichnya 2011 Bozize buv pereobranij na post prezidenta Rosiya i CAR Rosiya rozglyadala CAR svoyeyu novoyu sferoyu vplivu v Africi de diyala za dopomogoyu najmanciv z PVK Grupa Vagnera posilala svoyih instruktoriv dlya pidgotovki zbrojnih sil CAR abi vtrimati pri vladi yihnogo stavlenika prezidenta Fostena Arkanzha Tuaderu Popri embargo OON RF vdalosya prodati v CAR dvi partiyi strileckoyi zbroyi v 2018 ta 2019 rr Druga partiya zokrema vklyuchala karabini Mosina zrazka 1891 30 virobnictva 1944 roku sho zalezhalisya na skladah MO RF Div takozhGromadyanska vijna v Centralnoafrikanskij Respublici 2004 2007DzherelaAfrika enciklopedicheskij spravochnik T 2 Moskva Sovetskaya enciklopediya 1987 671s s 544 545 I I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 561 562 Vikoristano materiali zi statej v anglijskoyi i rosijskoyi Vikipedij Posilannya angl PrimitkiAfrika enciklopedicheskij spravochnik T 2 Moskva 1987 s 544 Ce nezavershena stattya pro Centralnoafrikansku Respubliku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi