Франсуа́ Бозізе́ Янгувонда́ (фр. François Bozizé Yangouvonda; нар. 14 жовтня 1946 року, Муїла, Габон) — центральноафриканський державний, політичний і військовий діяч; міністр оборони (1979—1981) та інформації та культури ЦАР (1981—1982), президент Центральноафриканської Республіки (у 2003—2013 р.р.). Прийшов до влади в результаті військового перевороту, під час якого було повалено президента Анж-Фелікса Патассе. Після дворічного «перехідного періоду» Бозізе в 2005 році виграв президентські вибори.
Франсуа Бозізе | |
---|---|
François Bozizé Yangouvonda | |
Народився | 14 жовтня 1946 (77 років) Муїла, Габон |
Країна | ЦАР |
Національність | d[1] |
Місце проживання | Нджамена[2] |
Діяльність | політик, польовий командир |
Знання мов | французька і санго |
Посада | 6-й президент Центральноафриканської республіки |
Військове звання | генерал |
Термін | 15 березня 2003 — 24 березня 2013 |
Попередник | Анж-Фелікс Патассе |
Наступник | |
Партія | безпартійний |
Конфесія | протестантизм |
Діти | d |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Біографія
Військова і політична кар'єра
Франсуа Бозізе народився 14 жовтня 1946 року в Муїла на території Габона. За етнічною належністю — . Поступив на військову службу. У 1975 році він отримав звання капітана, а у 1978 році імператор Жан-Бедель Бокасса призвів його в бригадні генерали. Після повалення у наступному році диктаторського режиму Бокасса в країні до влади прийшов Давид Дако, який призначив Бозізе міністром оборони. Під час правління генерал Бозізе у 1981—1982 роках був міністром інформації і культури ЦАР, але пізніше Колінгба звинуватив його в підготовці державного перевороту і в липні 1989 року він був заарештований в Котону (Республіка Бенін). Був поміщений у в'язницю і зазнав тортури, але у грудні 1991 року суд в Бангі виправдав його.
22 серпня 1993 року Франсуа Бозізе висунув свою кандидатуру на президентських виборах, але програв у першому ж турі, набравши 1,5 % голосів. Тоді Президентом ЦАР став Анж-Фелікс Патассе.
Довгі роки Бозізе вважався прихильником Патассе, допомагаючи йому придушувати армійські заколоти у 1996 і 1997 роках. Саме за ці заслуги, Бозізе і був призначений главою Генштабу збройних сил Центральноафриканської Республіки.
Бунтівник
28 травня 2001 року відбулась невдала спроба державного перевороту проти президента Патассе. 26 жовтня генерала Бозізе було відсторонено з посади начальника генштабу армії за звинуваченням в причетності до спроби перевороту. 3 листопада влада спробувала його заарештувати, але Бозізе чинив опір, в результаті чого спалахнули бойові зіткнення. Під час п'яти днів боїв генерал зі своїми по прихильниками залишив свою базу на півночі Бангі і відступив до кордону Чаду. У тому ж місяці Патассе позбавив його генеральського звання.
25 жовтня 2002 року війська Бозізе зробили спробу повалити Патассе. У Бангі зав'язалися бої із застосуванням артилерії — спочатку у південно-західній частині міста, в районі аеропорту, а потім на півночі; бій також йшов біля президентського палацу. У битві з бунтівниками, крім урядових військ, брали участь лівійські солдати і 1000 бійців, спрямованих на допомогу президенту командувачем Жаном-П'єром Бемба. В ході шестиденних боїв в столиці заколотники були розбиті. Але, вибивши їх зі столиці, союзники почали грабувати Бангі і творити насильство по відношенню до її жителів, що послужило приводом для звинувачення президента Патассе в зловживанні владою і зраді батьківщині.
У лютому 2003 року конголезці на чолі з Жаном-П'єром Бембі відтіснили війська Бозізе майже до самого кордону з Чадом.
Президент
15 березня 2003 року прибічники Бозізе за підтримки артилерії увійшли в столицю країни. Вони зайняли аеропорт і резиденцію глави держави, потім — телебачення і радіо. Президент Патассе в цей момент знаходився у сусідньому Нігері на саміті організації Країн Зони Сахеля. Франсуа Бозізе заявив, що «повалення колишнього режиму дозволяє створити умови для проведення реальних демократичних перетворень».
Внаслідок перевороту почалася громадянська війна, в країну знову були введені війська ООН.
5 грудня 2004 року в країні відбувся референдум, за підсумками якого була прийнята нова конституція, що встановила змішану республіку.
У другому турі президентських виборів, що пройшли 8 травня 2005 року, перемогу здобув Франсуа Бозізе, який набрав 64,60 % голосів.
На початку березня 2004 року Центральноафриканська Республіка знову потрапила на перші шпальта світових газет, після того, як стало відомо, що Бозізе вирішив надати притулок поваленому гаїтянському президенту Жану-Бертрану Арістіду. Проте Арістід надовго в ЦАР не затримався.
У 2007 році громадянська війна завершилася угодою з повстанцями.
1 грудня 2010 року Франсуа Бозізе підписав Указ про повну реабілітацію колишнього диктатора Жан-Бедель Бокасса, відповідно до якого повалений імператор був «відновлений в усіх правах». Бозізе назвав Бокассу «великим гуманістом» і «сином нації, визнаним усіма як великого будівничого» і підкреслив «Я хочу говорити про Бокасса. Він побудував країну, а ми зруйнували все, що він побудував».
На президентських виборах, які відбулися 23 січня 2011 року, Бозізе був переобраний, набравши 64,37 % голосів.
Повалення
У грудні 2012 році повстанці звинуватили Голову Уряду в недотриманні умов мирних угод, підписаних у 2007 році і . 11 січня 2013 року в столиці Габону, місті Лібревіль було підписано угоду про припинення вогню. Повстанці відмовилися від вимоги відставки президента ЦАР Франсуа Бозізе, в свою чергу він до 18 січня він повинен був призначити представника опозиції на посаду прем'єр -міністра країни. 17 січня прем'єр-міністра Фостен-Аршанжа Туадера змінив — кандидат, названий опозицією.
24 березня 2013 року бойовики повстанської коаліції захопили президентський палац в Бангі. Бозізе втік із захопленої столиці в Камерун, де йому надали політичний притулок
Лідер повстанців проголосив себе президентом, пообіцявши незабаром організувати вибори
10 серпня 2015 року партія оголосила, що Бозізе повернеться в країну і буде змагатися за посаду президента на президентських виборах в жовтні 2015 року 8 грудня 2015 року Конституційний суд оприлюднив список затверджених кандидатів в президенти. Бозізе, який був ще в вигнанні, був позбавлений права балотуватися
Примітки
- https://growup.ethz.ch/atlas/pdf/Central%20African%20Republic.pdf
- https://www.rfi.fr/fr/afrique/20211106-françois-bozizé-et-d-autres-chefs-rebelles-centrafricains-se-trouvent-à-ndjamena
- World Directory of Minorities and Indigenous Peoples - Central African Republic : Overview (англ.). Minority Rights Group International. June 2008. A former Patassé loyalist, Bozizé is also a Gbaya northerner.
- Bozize to contest presidency as an independent candidate, , 13 грудня 2004, процитовано 14 серпня 2008.
- Francois Bozize (англ.). AfDevInfo.
- Elections in the Central African Republic (англ.). AFRICAN ELECTIONS DATABASE.
- «Situation „confused“ after apparent coup attempt», IRIN, May 28, 2001.
- «Rebel general, overpowered, flees», IRIN, November 8, 2001.
- «Regional efforts underway to calm tensions», IRIN, November 28, 2001.
- В Центральноафриканской Республике разгорается мятеж. Новости «Коммерсантъ». 27.11.2001. Архів оригіналу за 03.08.2012. Процитовано 03.03.2016.
{{}}
: Вказано більш, ніж один|deadlink=
та|deadurl=
() - Борьба за власть. Газета «Коммерсантъ». 29.10.2002.
- Первые лица. Газета «Коммерсантъ». 27.11.2002.
- МИХАИЛ Ъ-ЗЫГАРЬ (17.03.2003). Генерал Бозизе изгнал президента Патассе. Газета «Коммерсантъ».
- "Лента.Ру". Президент Центральноафриканской республики лишился власти во время командировки. 16.03.2003.
- Коротко. Независимое военное обозрение. 21 березня 2003.
- Президент ЦАР полностью реабилитировал Бокассу. «ВЗГЛЯД.РУ». 1 декабря 2010.
- Реабилитация африканского императора. Журнал «Власть». 06.12.2010.
- Sayare, Scott (11 січня 2013). Rebel Coalition in Central African Republic Agrees to a Short Cease-Fire. The New York Times. Процитовано 12 січня 2013.
- Новым премьер-министром ЦАР стал представитель оппозиции
- . The Daily Star. Lebanon. 28 грудня 2012. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 3 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 3 березня 2016.
- «Exiled Central African leader Bozize to stand at election» [ 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.], Reuters, 10 August 2015.
- «Renewed unrest in C.Africa after presidential candidates announced» [ 2017-07-26 у Wayback Machine.], Agence France-Presse, 8 December 2015.
- «Présidentielle en RCA: les soutiens de Bozizé accusent la France», Radio France Internationale, 9 December 2015 (фр.).
Посилання
- Jean-Marc Aractingi, La Politique à mes trousses(Politics at my heels), Editions l'Harmattan, Paris, 2006, Central Africa Chapter ().
- Appiah, K. Anthony; Gates, ред. (1999), Africana: The Encyclopedia of the African and African American Experience (вид. 1st), New York: Basic Books, ISBN , OCLC 41649745
{{}}
: Вказано більш, ніж один|editor1=
та|editor1-last=
(); Вказано більш, ніж один|editor2=
та|editor2-last=
() - Kalck, Pierre (2005), Historical Dictionary of the Central African Republic (вид. 3rd English), Lanham, Maryland: The Scarecrow Press, ISBN
- Mehler, Andreas (2005), The Shaky Foundations, Adverse Circumstances, and Limited Achievements of Democratic Transition in the Central African Republic, у Leonardo Villalón; Peter VonDoepp (ред.), The Fate of Africa's Democratic Experiments: Elites and Institutions, Bloomington, Indiana: , с. 126—152, ISBN , OCLC 57414663
- Titley, Brian (1997), Dark Age: The Political Odyssey of Emperor Bokassa, Montreal: McGill-Queen's University Press, ISBN
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransua Bozize Yanguvonda fr Francois Bozize Yangouvonda nar 14 zhovtnya 1946 roku Muyila Gabon centralnoafrikanskij derzhavnij politichnij i vijskovij diyach ministr oboroni 1979 1981 ta informaciyi ta kulturi CAR 1981 1982 prezident Centralnoafrikanskoyi Respubliki u 2003 2013 r r Prijshov do vladi v rezultati vijskovogo perevorotu pid chas yakogo bulo povaleno prezidenta Anzh Feliksa Patasse Pislya dvorichnogo perehidnogo periodu Bozize v 2005 roci vigrav prezidentski vibori Fransua BozizeFrancois Bozize YangouvondaNarodivsya14 zhovtnya 1946 1946 10 14 77 rokiv Muyila GabonKrayina CARNacionalnistd 1 Misce prozhivannyaNdzhamena 2 Diyalnistpolitik polovij komandirZnannya movfrancuzka i sangoPosada6 j prezident Centralnoafrikanskoyi respublikiVijskove zvannyageneralTermin15 bereznya 2003 24 bereznya 2013PoperednikAnzh Feliks PatasseNastupnikPartiyabezpartijnijKonfesiyaprotestantizmDitidAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaVijskova i politichna kar yera Fransua Bozize narodivsya 14 zhovtnya 1946 roku v Muyila na teritoriyi Gabona Za etnichnoyu nalezhnistyu Postupiv na vijskovu sluzhbu U 1975 roci vin otrimav zvannya kapitana a u 1978 roci imperator Zhan Bedel Bokassa prizviv jogo v brigadni generali Pislya povalennya u nastupnomu roci diktatorskogo rezhimu Bokassa v krayini do vladi prijshov David Dako yakij priznachiv Bozize ministrom oboroni Pid chas pravlinnya general Bozize u 1981 1982 rokah buv ministrom informaciyi i kulturi CAR ale piznishe Kolingba zvinuvativ jogo v pidgotovci derzhavnogo perevorotu i v lipni 1989 roku vin buv zaareshtovanij v Kotonu Respublika Benin Buv pomishenij u v yaznicyu i zaznav torturi ale u grudni 1991 roku sud v Bangi vipravdav jogo 22 serpnya 1993 roku Fransua Bozize visunuv svoyu kandidaturu na prezidentskih viborah ale prograv u pershomu zh turi nabravshi 1 5 golosiv Todi Prezidentom CAR stav Anzh Feliks Patasse Dovgi roki Bozize vvazhavsya prihilnikom Patasse dopomagayuchi jomu pridushuvati armijski zakoloti u 1996 i 1997 rokah Same za ci zaslugi Bozize i buv priznachenij glavoyu Genshtabu zbrojnih sil Centralnoafrikanskoyi Respubliki Buntivnik 28 travnya 2001 roku vidbulas nevdala sproba derzhavnogo perevorotu proti prezidenta Patasse 26 zhovtnya generala Bozize bulo vidstoroneno z posadi nachalnika genshtabu armiyi za zvinuvachennyam v prichetnosti do sprobi perevorotu 3 listopada vlada sprobuvala jogo zaareshtuvati ale Bozize chiniv opir v rezultati chogo spalahnuli bojovi zitknennya Pid chas p yati dniv boyiv general zi svoyimi po prihilnikami zalishiv svoyu bazu na pivnochi Bangi i vidstupiv do kordonu Chadu U tomu zh misyaci Patasse pozbaviv jogo generalskogo zvannya 25 zhovtnya 2002 roku vijska Bozize zrobili sprobu povaliti Patasse U Bangi zav yazalisya boyi iz zastosuvannyam artileriyi spochatku u pivdenno zahidnij chastini mista v rajoni aeroportu a potim na pivnochi bij takozh jshov bilya prezidentskogo palacu U bitvi z buntivnikami krim uryadovih vijsk brali uchast livijski soldati i 1000 bijciv spryamovanih na dopomogu prezidentu komanduvachem Zhanom P yerom Bemba V hodi shestidennih boyiv v stolici zakolotniki buli rozbiti Ale vibivshi yih zi stolici soyuzniki pochali grabuvati Bangi i tvoriti nasilstvo po vidnoshennyu do yiyi zhiteliv sho posluzhilo privodom dlya zvinuvachennya prezidenta Patasse v zlovzhivanni vladoyu i zradi batkivshini U lyutomu 2003 roku kongolezci na choli z Zhanom P yerom Bembi vidtisnili vijska Bozize majzhe do samogo kordonu z Chadom Prezident 15 bereznya 2003 roku pribichniki Bozize za pidtrimki artileriyi uvijshli v stolicyu krayini Voni zajnyali aeroport i rezidenciyu glavi derzhavi potim telebachennya i radio Prezident Patasse v cej moment znahodivsya u susidnomu Nigeri na samiti organizaciyi Krayin Zoni Sahelya Fransua Bozize zayaviv sho povalennya kolishnogo rezhimu dozvolyaye stvoriti umovi dlya provedennya realnih demokratichnih peretvoren Vnaslidok perevorotu pochalasya gromadyanska vijna v krayinu znovu buli vvedeni vijska OON 5 grudnya 2004 roku v krayini vidbuvsya referendum za pidsumkami yakogo bula prijnyata nova konstituciya sho vstanovila zmishanu respubliku U drugomu turi prezidentskih viboriv sho projshli 8 travnya 2005 roku peremogu zdobuv Fransua Bozize yakij nabrav 64 60 golosiv Na pochatku bereznya 2004 roku Centralnoafrikanska Respublika znovu potrapila na pershi shpalta svitovih gazet pislya togo yak stalo vidomo sho Bozize virishiv nadati pritulok povalenomu gayityanskomu prezidentu Zhanu Bertranu Aristidu Prote Aristid nadovgo v CAR ne zatrimavsya U 2007 roci gromadyanska vijna zavershilasya ugodoyu z povstancyami 1 grudnya 2010 roku Fransua Bozize pidpisav Ukaz pro povnu reabilitaciyu kolishnogo diktatora Zhan Bedel Bokassa vidpovidno do yakogo povalenij imperator buv vidnovlenij v usih pravah Bozize nazvav Bokassu velikim gumanistom i sinom naciyi viznanim usima yak velikogo budivnichogo i pidkresliv Ya hochu govoriti pro Bokassa Vin pobuduvav krayinu a mi zrujnuvali vse sho vin pobuduvav Na prezidentskih viborah yaki vidbulisya 23 sichnya 2011 roku Bozize buv pereobranij nabravshi 64 37 golosiv PovalennyaU grudni 2012 roci povstanci zvinuvatili Golovu Uryadu v nedotrimanni umov mirnih ugod pidpisanih u 2007 roci i 11 sichnya 2013 roku v stolici Gabonu misti Librevil bulo pidpisano ugodu pro pripinennya vognyu Povstanci vidmovilisya vid vimogi vidstavki prezidenta CAR Fransua Bozize v svoyu chergu vin do 18 sichnya vin povinen buv priznachiti predstavnika opoziciyi na posadu prem yer ministra krayini 17 sichnya prem yer ministra Fosten Arshanzha Tuadera zminiv kandidat nazvanij opoziciyeyu 24 bereznya 2013 roku bojoviki povstanskoyi koaliciyi zahopili prezidentskij palac v Bangi Bozize vtik iz zahoplenoyi stolici v Kamerun de jomu nadali politichnij pritulok Lider povstanciv progolosiv sebe prezidentom poobicyavshi nezabarom organizuvati vibori 10 serpnya 2015 roku partiya ogolosila sho Bozize povernetsya v krayinu i bude zmagatisya za posadu prezidenta na prezidentskih viborah v zhovtni 2015 roku 8 grudnya 2015 roku Konstitucijnij sud oprilyudniv spisok zatverdzhenih kandidativ v prezidenti Bozize yakij buv she v vignanni buv pozbavlenij prava balotuvatisyaPrimitkihttps growup ethz ch atlas pdf Central 20African 20Republic pdf https www rfi fr fr afrique 20211106 francois bozize et d autres chefs rebelles centrafricains se trouvent a ndjamena World Directory of Minorities and Indigenous Peoples Central African Republic Overview angl Minority Rights Group International June 2008 A former Patasse loyalist Bozize is also a Gbaya northerner Bozize to contest presidency as an independent candidate 13 grudnya 2004 procitovano 14 serpnya 2008 Francois Bozize angl AfDevInfo Elections in the Central African Republic angl AFRICAN ELECTIONS DATABASE Situation confused after apparent coup attempt IRIN May 28 2001 Rebel general overpowered flees IRIN November 8 2001 Regional efforts underway to calm tensions IRIN November 28 2001 V Centralnoafrikanskoj Respublike razgoraetsya myatezh Novosti Kommersant 27 11 2001 Arhiv originalu za 03 08 2012 Procitovano 03 03 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Vkazano bilsh nizh odin deadlink ta deadurl dovidka Borba za vlast Gazeta Kommersant 29 10 2002 Pervye lica Gazeta Kommersant 27 11 2002 MIHAIL ZYGAR 17 03 2003 General Bozize izgnal prezidenta Patasse Gazeta Kommersant Lenta Ru Prezident Centralnoafrikanskoj respubliki lishilsya vlasti vo vremya komandirovki 16 03 2003 Korotko Nezavisimoe voennoe obozrenie 21 bereznya 2003 Prezident CAR polnostyu reabilitiroval Bokassu VZGLYaD RU 1 dekabrya 2010 Reabilitaciya afrikanskogo imperatora Zhurnal Vlast 06 12 2010 Sayare Scott 11 sichnya 2013 Rebel Coalition in Central African Republic Agrees to a Short Cease Fire The New York Times Procitovano 12 sichnya 2013 Novym premer ministrom CAR stal predstavitel oppozicii The Daily Star Lebanon 28 grudnya 2012 Arhiv originalu za 28 grudnya 2012 Procitovano 3 bereznya 2016 Arhiv originalu za 19 grudnya 2013 Procitovano 3 bereznya 2016 Exiled Central African leader Bozize to stand at election 5 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Reuters 10 August 2015 Renewed unrest in C Africa after presidential candidates announced 2017 07 26 u Wayback Machine Agence France Presse 8 December 2015 Presidentielle en RCA les soutiens de Bozize accusent la France Radio France Internationale 9 December 2015 fr PosilannyaJean Marc Aractingi La Politique a mes trousses Politics at my heels Editions l Harmattan Paris 2006 Central Africa Chapter ISBN 978 2 296 00469 6 Appiah K Anthony Gates red 1999 Africana The Encyclopedia of the African and African American Experience vid 1st New York Basic Books ISBN 0 465 00071 1 OCLC 41649745 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Vkazano bilsh nizh odin editor1 ta editor1 last dovidka Vkazano bilsh nizh odin editor2 ta editor2 last dovidka Kalck Pierre 2005 Historical Dictionary of the Central African Republic vid 3rd English Lanham Maryland The Scarecrow Press ISBN 0 8108 4913 5 Mehler Andreas 2005 The Shaky Foundations Adverse Circumstances and Limited Achievements of Democratic Transition in the Central African Republic u Leonardo Villalon Peter VonDoepp red The Fate of Africa s Democratic Experiments Elites and Institutions Bloomington Indiana s 126 152 ISBN 0 253 34575 8 OCLC 57414663 Titley Brian 1997 Dark Age The Political Odyssey of Emperor Bokassa Montreal McGill Queen s University Press ISBN 0 7735 1602 6