Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю запропоновано швидко вилучити на підставі КШВ 38 ідентична копія раніше вилученої сторінки Якщо ця стаття відп

Центр (Сімферополь)

Центр (Сімферополь)
Цю статтю запропоновано : ідентична копія раніше вилученої сторінки.

Якщо ця стаття відповідає критеріям швидкого вилучення, але Ви маєте намір невідкладно виправити недоліки цієї сторінки, хоча не Ви її створили, Ви можете просто прибрати це повідомлення зі сторінки і почати редагувати.

Не прибирайте це повідомлення зі сторінок, які Ви самі створили! Якщо Ви не погоджуєтеся з доречністю швидкого вилучення цієї статті, додайте {{}} поверх цього повідомлення та негайно обґрунтуйте на , чому, на Вашу думку, її потрібно залишити. Це приверне увагу адміністраторів і дасть Вам змогу оскаржити номінацію на швидке вилучення.

Зауважте, що цю статтю може бути вилучено в будь-який момент за умови беззаперечної відповідності критеріям швидкого вилучення або якщо пояснення буде визнано недостатнім.

: прохання ретельно перевірити , історію сторінки (останнє редагування), журнал та останні зміни перед тим, як вилучити або залишити цю статтю.

Останнє редагування зроблено користувачем (, ) 18 червня 2024 року о 12:37 UTC (9308 хвилин тому).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Центр.

Центр (крим. Merkezi) — історична місцевість Сімферополя, в Залізничному та Центральному районах міста.

Центр
Сімферополь
image
Центр

Центр, вулиця Карла Маркса (Велика Перекопська), 2014 рік.
Загальна інформація
Координати: 44°57′05″ пн. ш. 34°05′43″ сх. д. / 44.95132° пн. ш. 34.09525° сх. д. / 44.95132; 34.09525
Країна image Україна
Район Залізничний, Центральний
Головні вулиці Олександра Невського, Проспект Кірова, Карла Маркса, Пушкіна, , , , Толстого.
Заклади освіти
та культури 		Кримський академічний український музичний театр, Кримськотатарська бібліотека імені Ісмаїла Гаспринського, Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького, Республіканська організація «Кримська філармонія», Сімферопольський художній музей
Парки Парк імені Треньова, Семінарський сквер, Сквер ім. 200-річчя Сімферополя, Сквер Перемоги, Сквер Республіки, , Сквер імені Суворова, Сквер імені Висоцького
Карта
image
image
Центр
Центр (Сімферополь)

Опис

Центр міста обмежений Проспектом Кірова та вулицею Севастопольською на сході, на півдні вулицями та Козлова, на заході вулицями та Павленка, на півночі вулицею Олександра Невського, та річкою Салгир. Іноді до Центру також зараховують частину Старого міста до вулиць та .

Складається з декількох частин:

Основні вулиці: Олександра Невського, Проспект Кірова, Карла Маркса, Пушкіна, , , , Толстого.

У центрі знаходяться будинки Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Сімферопольської міської ради, основні заклади культури міста: Кримський академічний український музичний театр, Кримськотатарська бібліотека імені Ісмаїла Гаспринського, Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького, Республіканська організація «Кримська філармонія», Сімферопольський художній музей, значна частина міських зелених зон: Парк імені Треньова, Семінарський сквер, Сквер ім. 200-річчя Сімферополя, Сквер Перемоги, Сквер Республіки, , Сквер імені Суворова, Сквер імені Висоцького.

Історія

У часи Кримського ханства ця територія була малозаселеним окрайком міста. Під час російсько-турецької війни у 1771 році тут стояв табір російської армії, вважається, що Долгоруківський обеліск стоїть на тому місці, де стояв намет командувача. Через шість років після цих подій до Акмесджита підійшов загін Суворова, і був побудований Олександрівський редут, що став першою російською спорудою поблизу міста, що на той час вже існувало майже триста років.

Після окупації Криму Російською імперією було ухвалено рішення перенести центр утвореної на більшій частині земель ханства Таврійської області з Карасубазара до Акмесджита, так у 1784 році під керівництвом князя Григорія Потьомкіна-Таврійського на цій території почалося будівництво нових адміністративних і житлових будівель міста та православного храму. Але будівництво відбувалося повільно, наприклад перша російська церква, Храм Святих Рівноапостольних Костянтина та Олени, розташовувалася в будинку у Старому місті, що викупили у місцевого мешканця.

То ж другим російським комплексом будівель на території майбутнього Центру та загалом у місті став дорожній палац Єкатерини по сучасній Долгоруковській вулиці в районі будинка № 15, закладений 21 жовтня 1784 року. Потьомкін в розпорядженні на ім'я командувача російської армії в Криму Ігельстрома, наказав «побудувати колійний палац в Ак-Мечеті» використавши камінь із колишнього ханського палацу в Ашламі, поблизу Бахчисараю.

На першому російському плані міста, складеному в 1786 році, в «новому місті» показано лише 8 будинків, що будуються: колійний палац, губернські присутні місця і будинки перших чиновників області.

Палац добудовувався до 1787 року, оскільки подорож імператриці відкладалася, а після приїзду та від'їзду імператриці був зайнятий під канцелярію та житло правителів області. Це ще раз демонструє темпи забудови нових кварталів міста, на противагу російській пропаганді про «заснування» нового міста у 1784 році поруч зі старим.Перша військова казарма російських військ була заложена теж у Старому місті, у південно-східній, найвищій частині (в районі нинішнього телецентру). Після укладання Яського миру казарми стали не потрібні, і тут розмістився військовий шпиталь.

Перший генплан міста датований лише 1788 роком, де навколо колишніх таборів Долгорукова і Суворова підлягав забудові квадрат, поділений вулицями на 16 кварталів. Головною площею мала стати Соборна площа, перед катедральним Олександро-Невським собором. Однак, цей генплан так й не був втілений в реальність, на місті площі з'явився Соборний сквер, а головною площею міста на багато років залишилася Петропавлівська площа в Старому місті.

Наступний генеральний план з'явився у 1794 році, але теж не був втілений в реальність.

З 1796 року після смерті Єкатерини та воцаріння Павла I, що повернув місту зросійщену версію назви Ак-Мечеть, розбудова нових кварталів міста взагалі була припинена, і відновилася лише у 1801 році з воцарінням Алєксандра I.

Ось як описує Сімферополь в 1805 році «Географічний словник Російської держави»: «посеред мусульманських жител кілька наших побудов», та «у європейській частині — просторова площа (сквер Перемоги), прямі вулиці та кілька хороших будинків».

В 1823 році колишній палац імператриці був розібраний, а на його фундаменті збудовано 2-поверховий будинок губернських присутніх місць.

Також про сучасний центр тих років писали П. С. Паллас (1793), В. В. Ізмайлов (1799), П. П. Вігель (1826), герцог Рагузький (1834), Н. С. Всеволожський (1836), А. Н. Демідов (1837), Ф. Дюбуа де Монпере (1837—1838). З їхніх записок видно, що на той час «європейська» частина міста була невеликою, і обмежувалася вулицями Пушкіна, Горького, Толстого та Салгиром, тобто буквально кількома кварталами. Основною частиною Сімферополя залишалося Старе місто, а зосередженням ділового життя був базар на місті сучасної площі Леніна.

Для розвитку сучасного центру важливе значення мав приїзд у 1820 році з Петербурга титулярного радника І. Ф. Колодіна, видного архітектора. Він проєктував та будував у Сімферополі найкращі будівлі: Олександро-Невський собор, нові будівлі губернських присутніх місць (вулиця Долгоругова, 13-17 та Желябова, 1-5), дивноприймальний будинок А. С. Таранова-Велозерова (вул. К.Маркса, 28), будинок вдови героя Вітчизняної війни 1812 р. А. Я. Рудзевіча (вул. Долгоругова, 11а).П. П. Вігель у 1826 році писав:

«Переїхавши в брід через Салгир, я побачив себе на нескінченному, здавалося, полі, серед якого добудовувалася досить гарної архітектури соборна церква, з обох боків же в досить далекій відстані одна від одної були дві невеликі двоповерхові кам'яні будівлі — присутні місця та дивноприймальний будинок Таранова-Білозерова. Все поле було розбите на правильні прямокутники — заплановані вулиці, розташування яких можна легко було вгадати по одиноких будинках, що подекуди виднілися.»

На противагу Старому, або Азійському, місту, що зберегло заплутану для стороннього спостерігача квартальну мережу вулиць, нові «європейські» квартали планувалися чітко прямокутними, хоча остаточно їх було розплановано та забудовано лише протягом XIX століття.

У 1842 році з розробок І. Ф. Колодіна царем Ніколаєм I було затверджено генеральний план Сімферополя, який суворо виконувався аж до кінця XIX століття, і за яким було здійснено забудову цілих ансамблів у центрі, які й дали можливість створити своєрідний колорит Центру з класичними архітектурними формами, з декоративними, виділеними кольором деталями, з балюстрадами, черепичними дахами та різьбленими дверима.

Поштовх для подальшої розбудови центру дало проведення у 1824—1826 роках через місто однієї з перших у Російській імперії шосейних доріг в Алушту, прокладка лінії електричного телеграфу Миколаїв — Севастополь у 1855 році та особливо відкриття залізничного сполучення на Лозово-Севастопольській залізниці у 1874 році.

У 1848 році збудований будинок Дворянських зборів.

У 1865 році із верхнього ставка генерала Славича на базарну площу було проведено водопровід й влаштовано фонтан.

Вже до кінця XIX століття забудова центру закінчилася, і розбудова міста виходить за його межі у слобідки: Салгирну, Казанську, Шестериківську, Залізничну, де оселилося багато міщан.

У 1904 році у центрі був побудований перший стаціонарний кінотеатр, у 1910 році готель Асторія, у 1911 році збудована сучасна будівля театру, а у 1913 — будівля Сімферопольського товариства взаємного кредиту.

У 1914 році у місті запустили трамвайний рух, кілька гілок трамвая проходили через центр: по вулицях Пушкіна (тоді Пушкінська), Гоголя (Гоголівська), Карла Маркса (Катерининська), проспекту Кірова (Салгирна). Від трамвая, що закрився у 1970-х роках, у центрі й по сьогодні залишилися трансформаторна підстанція та електричні стовпи, що є пам'яткою науки та техніки. За радянської окупації у 1930 році було знесено Олександро-Невський собор, побудовано у 1934 році будинок уряду Кримської АРСР, у 1939 році побудовано театр ляльок.

Після Другої світової війни, у 1950-ті, було знесено зруйновану будівлю готелю «Європейський», на місті якого з'явився Сквер імені Дибенка, і проведено реконструкцію Базарної площі, на місці якої з'явилися площа Леніна, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Кримський академічний український музичний театр та Парк Треньова.

У 1980 році будо почато будівництво будівлі обласного комітету Комуністичної партії, що була закінчена у 1988 році й згодом стала будівлею Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

У 2012 році було знесено готель Асторія, й на його місті з'явився сквер Республіки.

Галерея

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Джерела

  • Поляков, В. Е. 2005. Улицами Симферополя. Симферополь: Крымское уч.-пед. гос. изд-во.
  • Чупиков, Б. П., Петровская, М. В. 1984. Симферополь: историко-краеведческий очерк. Симферополь.: Таврия.

Примітки

  1. Недвижимость Центр Симферополь: карта Центр города на iOnline. www.ionline.com.ua. Процитовано 15 листопада 2023.
  2. Лілу45: Мені потрібно впасти на дно, а потім від нього відштовхуватися | Новини | Промінь. www.nrcu.gov.ua (ua) . Процитовано 15 листопада 2023.
  3. Словарь Симферополя: что такое "Пентагон" и почему психбольницу называют "Розочка". www.segodnya.ua (рос.). 11 липня 2022. Процитовано 16 листопада 2023.
  4. Сімферополь. Віддалення міста - Український тиждень (укр.). 30 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2023.
  5. User, Super. Описание основных микрорайонов города Симферополя. akggroup.ru (ru-ru) . Процитовано 15 листопада 2023.
  6. Исторический центр Симферополя :: Геокэшинг ::. geocaching.su. Процитовано 15 листопада 2023.
  7. Достопримечательности Симферополя | Топ мест с фото, описанием и картой. mriyaresort.com (ru-RU) . Процитовано 15 листопада 2023.
  8. СІМФЕРОПОЛЬ | Найцікавіше про місто, яскраві події та заходи, місця, які варто відвідати, факти та особистості — tour.RK-Ukraina.com. tour.rk-ukraina.com. Процитовано 15 листопада 2023.
  9. «Спочатку місто називали Левкополь»: як виникСімферополь. Крым.Реалии (укр.). 27 квітня 2020. Процитовано 15 листопада 2023.
  10. Сімферополь м Парнікоза І. Ю. - Український Сімферополь: наше місце в місті над Салгиром. www.pslava.info. Процитовано 15 листопада 2023.
  11. Український слід у Сімферополі. main (англ.). Процитовано 15 листопада 2023.
  12. Сімферополь | Travel Ukraine & World. Travel Ukraine & World • Сімферополь Сімферополь — столиця Автономної Республіки Крим. Перші поселення людей на території сучасного Сімферополя з'явилися ще в доісторичну епоху. В 1927 р. на лівому березі р. Салгір в печері Чокурча була відкрита стоянка древніх людей. Вчені встановили, що люди жили в печері більше ніж 50 тис. р. тому. Найвідомішим попередником міста є Неаполь-Скіфський — столиця пізньоскіфської держави ІІ (укр.). 12 грудня 2011. Процитовано 15 листопада 2023.
  13. Симферополь. Крым. www.krym4you.com. Процитовано 15 листопада 2023.
  14. Храм святых равноапостольных Константина и Елены в городе Симферополе. Симферопольское благочиние (рос.). Процитовано 15 листопада 2023.
  15. История города Симферополя. dereksiz.org. Процитовано 15 листопада 2023.
  16. История города Симферополя. dereksiz.org. Процитовано 15 листопада 2023.
  17. Путевой дворец Екатерины II. mistaua.com (рос.). Процитовано 15 листопада 2023.
  18. "Нахаловка", "Пьяный угол", "Крест": загадки названий симферопольских микрорайонов. crimea.vgorode.ua (рос.). Процитовано 15 листопада 2023.
  19. Щекатов, А. Географический словарь Российского государства, сочиненный в настоящем онаго вида [описывающий азбучным порядком географически, топографически, идрографически, физически, исторически, политически, хронологически, генеалогически и геральдически | Аделанта. adelanta.biz. Процитовано 15 листопада 2023.
  20. Я люблю мой город!(обновл). calameo.com (англ.). Процитовано 15 листопада 2023.
  21. История Симферополя. krim.biz.ua. Процитовано 15 листопада 2023.
  22. СІМФЕРОПОЛЬ. resource.history.org.ua. Процитовано 15 листопада 2023.
  23. Симферополь. Улицы рассказывают (txt). www.universalinternetlibrary.ru. Процитовано 15 листопада 2023.
image Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu zaproponovano shvidko viluchiti na pidstavi KShV 38 identichna kopiya ranishe viluchenoyi storinki Yaksho cya stattya vidpovidaye kriteriyam shvidkogo viluchennya ale Vi mayete namir nevidkladno vipraviti nedoliki ciyeyi storinki hocha ne Vi yiyi stvorili Vi mozhete prosto pribrati ce povidomlennya zi storinki i pochati redaguvati Ne pribirajte ce povidomlennya zi storinok yaki Vi sami stvorili Yaksho Vi ne pogodzhuyetesya z dorechnistyu shvidkogo viluchennya ciyeyi statti dodajte Hangon poverh cogo povidomlennya ta negajno obgruntujte na chomu na Vashu dumku yiyi potribno zalishiti Ce priverne uvagu administratoriv i dast Vam zmogu oskarzhiti nominaciyu na shvidke viluchennya Zauvazhte sho cyu stattyu mozhe buti vilucheno v bud yakij moment za umovi bezzaperechnoyi vidpovidnosti kriteriyam shvidkogo viluchennya abo yaksho poyasnennya bude viznano nedostatnim Do uvagi administratoriv prohannya retelno pereviriti posilannya na cyu stattyu istoriyu storinki ostannye redaguvannya zhurnal ta ostanni zmini KShV pered tim yak viluchiti abo zalishiti cyu stattyu Ostannye redaguvannya zrobleno koristuvachem Mitte27 vnesok zhurnali 18 chervnya 2024 roku o 12 37 UTC 9308 hvilin tomu U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Centr Centr krim Merkezi istorichna miscevist Simferopolya v Zaliznichnomu ta Centralnomu rajonah mista Centr SimferopolCentr Centr vulicya Karla Marksa Velika Perekopska 2014 rik Zagalna informaciya Koordinati 44 57 05 pn sh 34 05 43 sh d 44 95132 pn sh 34 09525 sh d 44 95132 34 09525Krayina UkrayinaRajon Zaliznichnij CentralnijGolovni vulici Oleksandra Nevskogo Prospekt Kirova Karla Marksa Pushkina Tolstogo Zakladi osviti ta kulturi Krimskij akademichnij ukrayinskij muzichnij teatr Krimskotatarska biblioteka imeni Ismayila Gasprinskogo Krimskij akademichnij rosijskij dramatichnij teatr imeni Maksima Gorkogo Respublikanska organizaciya Krimska filarmoniya Simferopolskij hudozhnij muzejParki Park imeni Trenova Seminarskij skver Skver im 200 richchya Simferopolya Skver Peremogi Skver Respubliki Skver imeni Suvorova Skver imeni Visockogo Karta CentrCentr Simferopol OpisCentr mista obmezhenij Prospektom Kirova ta vuliceyu Sevastopolskoyu na shodi na pivdni vulicyami ta Kozlova na zahodi vulicyami ta Pavlenka na pivnochi vuliceyu Oleksandra Nevskogo ta richkoyu Salgir Inodi do Centru takozh zarahovuyut chastinu Starogo mista do vulic ta Skladayetsya z dekilkoh chastin Hrest Hresti pishohidna chastina u vuzkomu sensi konkretno perehrestya vulic Karla Marksa ta Pushkina u shirokomu ves centralnij pishohidnij kvartal Pentagon budivlya Verhovnoyi Radi Avtonomnoyi Respubliki Krim ta teritoriya dovkolo neyi Otrimala nazvu cherez shozhist iz golovnim shtabom vijskovih SShA Teritoriya kolishnoyi Bazarnoyi ploshi velika Bazarna plosha znahodilasya mizh Starim mistom ta kvartalami sho buli pobudovani pislya 1783 roku U 1950 h rokah pid chas rekonstrukciyi na yiyi misti z yavilisya plosha Lenina Rada ministriv Avtonomnoyi Respubliki Krim Krimskij akademichnij ukrayinskij muzichnij teatr ta Park Trenova Oleksandrivskij redut teritoriya pershih rosijskih budivel u misti z 1777 roku tut bula stavka Oleksandra Suvorova nini na comu misci roztashovanij skver imeni Suvorova ta skver imeni Visockogo Tihij centr zabudova vid vulici do vulici Pavlenka Osnovni vulici Oleksandra Nevskogo Prospekt Kirova Karla Marksa Pushkina Tolstogo U centri znahodyatsya budinki Radi ministriv Avtonomnoyi Respubliki Krim Verhovnoyi Radi Avtonomnoyi Respubliki Krim Simferopolskoyi miskoyi radi osnovni zakladi kulturi mista Krimskij akademichnij ukrayinskij muzichnij teatr Krimskotatarska biblioteka imeni Ismayila Gasprinskogo Krimskij akademichnij rosijskij dramatichnij teatr imeni Maksima Gorkogo Respublikanska organizaciya Krimska filarmoniya Simferopolskij hudozhnij muzej znachna chastina miskih zelenih zon Park imeni Trenova Seminarskij skver Skver im 200 richchya Simferopolya Skver Peremogi Skver Respubliki Skver imeni Suvorova Skver imeni Visockogo IstoriyaU chasi Krimskogo hanstva cya teritoriya bula malozaselenim okrajkom mista Pid chas rosijsko tureckoyi vijni u 1771 roci tut stoyav tabir rosijskoyi armiyi vvazhayetsya sho Dolgorukivskij obelisk stoyit na tomu misci de stoyav namet komanduvacha Cherez shist rokiv pislya cih podij do Akmesdzhita pidijshov zagin Suvorova i buv pobudovanij Oleksandrivskij redut sho stav pershoyu rosijskoyu sporudoyu poblizu mista sho na toj chas vzhe isnuvalo majzhe trista rokiv Pislya okupaciyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu bulo uhvaleno rishennya perenesti centr utvorenoyi na bilshij chastini zemel hanstva Tavrijskoyi oblasti z Karasubazara do Akmesdzhita tak u 1784 roci pid kerivnictvom knyazya Grigoriya Potomkina Tavrijskogo na cij teritoriyi pochalosya budivnictvo novih administrativnih i zhitlovih budivel mista ta pravoslavnogo hramu Ale budivnictvo vidbuvalosya povilno napriklad persha rosijska cerkva Hram Svyatih Rivnoapostolnih Kostyantina ta Oleni roztashovuvalasya v budinku u Staromu misti sho vikupili u miscevogo meshkancya To zh drugim rosijskim kompleksom budivel na teritoriyi majbutnogo Centru ta zagalom u misti stav dorozhnij palac Yekaterini po suchasnij Dolgorukovskij vulici v rajoni budinka 15 zakladenij 21 zhovtnya 1784 roku Potomkin v rozporyadzhenni na im ya komanduvacha rosijskoyi armiyi v Krimu Igelstroma nakazav pobuduvati kolijnij palac v Ak Mecheti vikoristavshi kamin iz kolishnogo hanskogo palacu v Ashlami poblizu Bahchisarayu Na pershomu rosijskomu plani mista skladenomu v 1786 roci v novomu misti pokazano lishe 8 budinkiv sho buduyutsya kolijnij palac gubernski prisutni miscya i budinki pershih chinovnikiv oblasti Palac dobudovuvavsya do 1787 roku oskilki podorozh imperatrici vidkladalasya a pislya priyizdu ta vid yizdu imperatrici buv zajnyatij pid kancelyariyu ta zhitlo praviteliv oblasti Ce she raz demonstruye tempi zabudovi novih kvartaliv mista na protivagu rosijskij propagandi pro zasnuvannya novogo mista u 1784 roci poruch zi starim Persha vijskova kazarma rosijskih vijsk bula zalozhena tezh u Staromu misti u pivdenno shidnij najvishij chastini v rajoni ninishnogo telecentru Pislya ukladannya Yaskogo miru kazarmi stali ne potribni i tut rozmistivsya vijskovij shpital Pershij genplan mista datovanij lishe 1788 rokom de navkolo kolishnih taboriv Dolgorukova i Suvorova pidlyagav zabudovi kvadrat podilenij vulicyami na 16 kvartaliv Golovnoyu plosheyu mala stati Soborna plosha pered katedralnim Oleksandro Nevskim soborom Odnak cej genplan tak j ne buv vtilenij v realnist na misti ploshi z yavivsya Sobornij skver a golovnoyu plosheyu mista na bagato rokiv zalishilasya Petropavlivska plosha v Staromu misti Nastupnij generalnij plan z yavivsya u 1794 roci ale tezh ne buv vtilenij v realnist Z 1796 roku pislya smerti Yekaterini ta vocarinnya Pavla I sho povernuv mistu zrosijshenu versiyu nazvi Ak Mechet rozbudova novih kvartaliv mista vzagali bula pripinena i vidnovilasya lishe u 1801 roci z vocarinnyam Alyeksandra I Os yak opisuye Simferopol v 1805 roci Geografichnij slovnik Rosijskoyi derzhavi posered musulmanskih zhitel kilka nashih pobudov ta u yevropejskij chastini prostorova plosha skver Peremogi pryami vulici ta kilka horoshih budinkiv V 1823 roci kolishnij palac imperatrici buv rozibranij a na jogo fundamenti zbudovano 2 poverhovij budinok gubernskih prisutnih misc Takozh pro suchasnij centr tih rokiv pisali P S Pallas 1793 V V Izmajlov 1799 P P Vigel 1826 gercog Raguzkij 1834 N S Vsevolozhskij 1836 A N Demidov 1837 F Dyubua de Monpere 1837 1838 Z yihnih zapisok vidno sho na toj chas yevropejska chastina mista bula nevelikoyu i obmezhuvalasya vulicyami Pushkina Gorkogo Tolstogo ta Salgirom tobto bukvalno kilkoma kvartalami Osnovnoyu chastinoyu Simferopolya zalishalosya Stare misto a zoseredzhennyam dilovogo zhittya buv bazar na misti suchasnoyi ploshi Lenina Dlya rozvitku suchasnogo centru vazhlive znachennya mav priyizd u 1820 roci z Peterburga titulyarnogo radnika I F Kolodina vidnogo arhitektora Vin proyektuvav ta buduvav u Simferopoli najkrashi budivli Oleksandro Nevskij sobor novi budivli gubernskih prisutnih misc vulicya Dolgorugova 13 17 ta Zhelyabova 1 5 divnoprijmalnij budinok A S Taranova Velozerova vul K Marksa 28 budinok vdovi geroya Vitchiznyanoyi vijni 1812 r A Ya Rudzevicha vul Dolgorugova 11a P P Vigel u 1826 roci pisav Pereyihavshi v brid cherez Salgir ya pobachiv sebe na neskinchennomu zdavalosya poli sered yakogo dobudovuvalasya dosit garnoyi arhitekturi soborna cerkva z oboh bokiv zhe v dosit dalekij vidstani odna vid odnoyi buli dvi neveliki dvopoverhovi kam yani budivli prisutni miscya ta divnoprijmalnij budinok Taranova Bilozerova Vse pole bulo rozbite na pravilni pryamokutniki zaplanovani vulici roztashuvannya yakih mozhna legko bulo vgadati po odinokih budinkah sho podekudi vidnilisya Na protivagu Staromu abo Azijskomu mistu sho zbereglo zaplutanu dlya storonnogo sposterigacha kvartalnu merezhu vulic novi yevropejski kvartali planuvalisya chitko pryamokutnimi hocha ostatochno yih bulo rozplanovano ta zabudovano lishe protyagom XIX stolittya U 1842 roci z rozrobok I F Kolodina carem Nikolayem I bulo zatverdzheno generalnij plan Simferopolya yakij suvoro vikonuvavsya azh do kincya XIX stolittya i za yakim bulo zdijsneno zabudovu cilih ansambliv u centri yaki j dali mozhlivist stvoriti svoyeridnij kolorit Centru z klasichnimi arhitekturnimi formami z dekorativnimi vidilenimi kolorom detalyami z balyustradami cherepichnimi dahami ta rizblenimi dverima Poshtovh dlya podalshoyi rozbudovi centru dalo provedennya u 1824 1826 rokah cherez misto odniyeyi z pershih u Rosijskij imperiyi shosejnih dorig v Alushtu prokladka liniyi elektrichnogo telegrafu Mikolayiv Sevastopol u 1855 roci ta osoblivo vidkrittya zaliznichnogo spoluchennya na Lozovo Sevastopolskij zaliznici u 1874 roci U 1848 roci zbudovanij budinok Dvoryanskih zboriv U 1865 roci iz verhnogo stavka generala Slavicha na bazarnu ploshu bulo provedeno vodoprovid j vlashtovano fontan Vzhe do kincya XIX stolittya zabudova centru zakinchilasya i rozbudova mista vihodit za jogo mezhi u slobidki Salgirnu Kazansku Shesterikivsku Zaliznichnu de oselilosya bagato mishan U 1904 roci u centri buv pobudovanij pershij stacionarnij kinoteatr u 1910 roci gotel Astoriya u 1911 roci zbudovana suchasna budivlya teatru a u 1913 budivlya Simferopolskogo tovaristva vzayemnogo kreditu U 1914 roci u misti zapustili tramvajnij ruh kilka gilok tramvaya prohodili cherez centr po vulicyah Pushkina todi Pushkinska Gogolya Gogolivska Karla Marksa Katerininska prospektu Kirova Salgirna Vid tramvaya sho zakrivsya u 1970 h rokah u centri j po sogodni zalishilisya transformatorna pidstanciya ta elektrichni stovpi sho ye pam yatkoyu nauki ta tehniki Za radyanskoyi okupaciyi u 1930 roci bulo zneseno Oleksandro Nevskij sobor pobudovano u 1934 roci budinok uryadu Krimskoyi ARSR u 1939 roci pobudovano teatr lyalok Pislya Drugoyi svitovoyi vijni u 1950 ti bulo zneseno zrujnovanu budivlyu gotelyu Yevropejskij na misti yakogo z yavivsya Skver imeni Dibenka i provedeno rekonstrukciyu Bazarnoyi ploshi na misci yakoyi z yavilisya plosha Lenina Rada ministriv Avtonomnoyi Respubliki Krim Krimskij akademichnij ukrayinskij muzichnij teatr ta Park Trenova U 1980 roci budo pochato budivnictvo budivli oblasnogo komitetu Komunistichnoyi partiyi sho bula zakinchena u 1988 roci j zgodom stala budivleyu Verhovnoyi Radi Avtonomnoyi Respubliki Krim U 2012 roci bulo zneseno gotel Astoriya j na jogo misti z yavivsya skver Respubliki GalereyaDzherelaPolyakov V E 2005 Ulicami Simferopolya Simferopol Krymskoe uch ped gos izd vo Chupikov B P Petrovskaya M V 1984 Simferopol istoriko kraevedcheskij ocherk Simferopol Tavriya PrimitkiNedvizhimost Centr Simferopol karta Centr goroda na iOnline www ionline com ua Procitovano 15 listopada 2023 Lilu45 Meni potribno vpasti na dno a potim vid nogo vidshtovhuvatisya Novini Promin www nrcu gov ua ua Procitovano 15 listopada 2023 Slovar Simferopolya chto takoe Pentagon i pochemu psihbolnicu nazyvayut Rozochka www segodnya ua ros 11 lipnya 2022 Procitovano 16 listopada 2023 Simferopol Viddalennya mista Ukrayinskij tizhden ukr 30 listopada 2018 Procitovano 15 listopada 2023 User Super Opisanie osnovnyh mikrorajonov goroda Simferopolya akggroup ru ru ru Procitovano 15 listopada 2023 Istoricheskij centr Simferopolya Geokeshing geocaching su Procitovano 15 listopada 2023 Dostoprimechatelnosti Simferopolya Top mest s foto opisaniem i kartoj mriyaresort com ru RU Procitovano 15 listopada 2023 SIMFEROPOL Najcikavishe pro misto yaskravi podiyi ta zahodi miscya yaki varto vidvidati fakti ta osobistosti tour RK Ukraina com tour rk ukraina com Procitovano 15 listopada 2023 Spochatku misto nazivali Levkopol yak vinikSimferopol Krym Realii ukr 27 kvitnya 2020 Procitovano 15 listopada 2023 Simferopol m Parnikoza I Yu Ukrayinskij Simferopol nashe misce v misti nad Salgirom www pslava info Procitovano 15 listopada 2023 Ukrayinskij slid u Simferopoli main angl Procitovano 15 listopada 2023 Simferopol Travel Ukraine amp World Travel Ukraine amp World Simferopol Simferopol stolicya Avtonomnoyi Respubliki Krim Pershi poselennya lyudej na teritoriyi suchasnogo Simferopolya z yavilisya she v doistorichnu epohu V 1927 r na livomu berezi r Salgir v pecheri Chokurcha bula vidkrita stoyanka drevnih lyudej Vcheni vstanovili sho lyudi zhili v pecheri bilshe nizh 50 tis r tomu Najvidomishim poperednikom mista ye Neapol Skifskij stolicya piznoskifskoyi derzhavi II ukr 12 grudnya 2011 Procitovano 15 listopada 2023 Simferopol Krym www krym4you com Procitovano 15 listopada 2023 Hram svyatyh ravnoapostolnyh Konstantina i Eleny v gorode Simferopole Simferopolskoe blagochinie ros Procitovano 15 listopada 2023 Istoriya goroda Simferopolya dereksiz org Procitovano 15 listopada 2023 Istoriya goroda Simferopolya dereksiz org Procitovano 15 listopada 2023 Putevoj dvorec Ekateriny II mistaua com ros Procitovano 15 listopada 2023 Nahalovka Pyanyj ugol Krest zagadki nazvanij simferopolskih mikrorajonov crimea vgorode ua ros Procitovano 15 listopada 2023 Shekatov A Geograficheskij slovar Rossijskogo gosudarstva sochinennyj v nastoyashem onago vida opisyvayushij azbuchnym poryadkom geograficheski topograficheski idrograficheski fizicheski istoricheski politicheski hronologicheski genealogicheski i geraldicheski Adelanta adelanta biz Procitovano 15 listopada 2023 Ya lyublyu moj gorod obnovl calameo com angl Procitovano 15 listopada 2023 Istoriya Simferopolya krim biz ua Procitovano 15 listopada 2023 SIMFEROPOL resource history org ua Procitovano 15 listopada 2023 Simferopol Ulicy rasskazyvayut txt www universalinternetlibrary ru Procitovano 15 listopada 2023 Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ