Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
- У Вікіпедії є статті про інші площі з назвою Базарна площа
Базарна площа (крим. Bazar meydanı) — історична місцевість, колишня велика площа в Сімферополі в Центральному районі міста.
| Базарна площа Сімферополь | ||||
 Фонтан з левами на Базарній площі, 1890 рік. | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 44°56′51″ пн. ш. 34°05′58″ сх. д. / 44.94755° пн. ш. 34.09937° сх. д.Координати: 44°56′51″ пн. ш. 34°05′58″ сх. д. / 44.94755° пн. ш. 34.09937° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Район | Центральний | |||
| Головні вулиці | площа Леніна | |||
| Заклади освіти та культури | Кримський академічний український музичний театр | |||
| Парки | Парк Треньова | |||
| Карта | ||||
  Базарна площа Базарна площа (Сімферополь) | ||||
Опис
Знаходиться між Старим містом та кварталами , що були побудовані після 1783 року, обмежується вулицями Севастопольська, Самокиша та проспектом Кірова.
Історично одне із найпримітніших місць «старого Сімферополя». Тут розташовувався галасливий ринок із фонтаном, кипіло життя.
Зараз на території розташовуються площа Леніна, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Кримський академічний український музичний театр та Парк Треньова.
Історія
Перший ринок міста, ще до російської анексії, знаходився між сучасними вулицями Петропавлівська, Пролетарська (Губернаторська) та Одеська (Грецька). Від цього часу навіть збереглася одна будівля — Грецькі торгові ряди (Одеська вулиця 12).
Для губернського міста той ринок був явно малий, і на початку XIX століття продовольчо-речовий ринок зайняв порожні землі між сучасними вулицями Кірова та Севастопольською. Спочатку торгові ряди ринку розміщувалися там, де зараз розташований радмін, а територія нинішнього парку Треньова була ринковою площею, де зупинялися вози торговців і покупців, що з'їжджаються з усього Криму.
У 1803 р. художник де Палдо, що ілюстрував книгу П. І. Сумарокова «Дозвілля кримського судді», влаштувався з мольбертом в районі губернських присутніх місць (вул. Р. Люксембург, 15) і в одному з малюнків, зроблених з натури, зобразив з натури, зобразив широкі «першпективи» — нинішні вулиці Р. Люксембург та К. Маркса. Одна з них упиралася у головні ворота Ак-Мечеті в районі нинішньої вулиці Некрасова. Від цього місця і вздовж стін Ак-Мечеті (вул. Севастопольська, потім нинішня Самокиша і проспектом Кірова) намітився трикутник, де незабаром з'явився Великий базар (називався так на відміну від старого Малого базару, що знаходився від вулиці Жовтневої до Некрасова).
«Путівник Сімферополем» за 1883 рік так описує базарну площу:
«Єдине місце в Сімферополі, що може зайняти мандрівника… це Базарна площа. Величезне місце, з фонтаном у середині, забудоване дерев'яними балаганами, битком набите різноплемінним народом…. На землі навалені гори кавунів, динь, гарбузів, яблук, груш цибулі, часнику, горіхів різних сортів, зеленого та червоного перцю, помідорів, синіх баклажанів та ін. На столиках продають всяку всячину».
За свідченнями сучасників, тут панував особливий дух торгівлі та азарту, а повітря було просякнуто різними запахами. Загалом класичний приклад справжнього базару. Територія ринку займала простір між торговою площею, магазинами, лабазами, лавками, майстернями розміщувалися на величезній території між вулицями Салгірною (Кірова), Севастопольською, Кантарною (Чехова), Амбарною (Самокіша) та Фонтанною площею (це, по суті, нинішня площа Леніна).
Перед Кримською війною площа почала упорядковуватися: будувалися балагани, у тому числі із заліза.
Центральною окрасою площі був Базарний фонтан з левами, зведений тут у 1865 році, архітектор Гоняєв Костянтин Іванович. Під створений ним проект було виділено кошти та зібрано всі необхідні підписи (чотирьох членів Таврійської будівельної та дорожньої комісії, а також таврійського губернатора генерал-лейтенанта В. І. Пестеля). Фонтан будувався надто довго, до того ж почалася Кримська війна і роботи періодично зовсім зупинялися, але навіть коли об'єкт був готовий — «вода не пішла у фонтан» і, в результаті, Гоняєва в 1865 перевели на менш оплачувану посаду — цивільного інженера при Херсонській палаті державного майна.
Вода у фонтан, що давав до 14000 відер води на добу, надходила глиняними трубами з розташованого за 3 версти від джерела Бор-Чокрак (кут сучасних вулиць Данилова та Севастопольської).
Перед фонтаном, в центрі базару знаходилася санітарна лабораторія — чудовий зразок архітектури кінця XIX століття.
Біля ринка розташовувалася мечеть Базар-Джамі, а 1880 року там було влаштовано каплицю в ім'я Св. Благовірного Князя Олександра Невського.
Василь Кандаракі у своєму путівнику по Криму 1885 року радив:
«Для приїжджого в Сімферополь, без сумнівів, найцікавіше подивитися на побут і розваги татар, яких він знайде в їхніх національних кав'ярнях, розташованих довкола базарної площі. В ці кав'ярні кожен подорожній може зайти і замовити чашку кави, що коштує 5 коп. З місцевих приготувань вважаються ласощами: султанські пиріжки і шашлики, що готуються місцевими мешканцями для продажу і не дорожче 3-х — 4-х коп. за один».
До 1910 року було збудовано кам'яні корпуси лавок для продажу м'ясних та рибних та інших товарів. 1906 році над будівлею народної їдальні — по суті, входом на базар, з боку нинішньої вул. Чехова, встановлений перший у місті баштовий годинник.
Місце майбутньої площі Леніна було також уподобане трамваями. Тут перетиналися кілька їхніх маршрутів. Трамваї об'їжджали з двох боків міський фонтан і далі роз'їжджалися містом — одні на вокзал, інші на майбутній Куйбишевський ринок, треті вгору — у Старе місто.
Тут же на площі було розбито й невеликий Пушкінський сквер — низку дерев із пам'ятником.
Після Другої світової війни площа все щільніше забудовувалося будинками, тут знаходився молокозавод, бібліотека, шкірвендиспансер та багато інших закладів.
Базар був перенесений в 1957-му році на південь від по проспекту Кірова на вул. Козлова, ставши Центральним ринком Сімферополя. Південна частина колишнього базару стала парком імені Треньова. У північній частині колишньої Базарної частини були побудовані Будинок профспілок (1959), Будинок Рад (1960), Український театр (1977).
Частина Базарної площі з великим фонтаном звільнила місце для пам'ятника Леніну. Фонтан був знесений в 1958 році.
У 1967 році до ювілею Жовтневого перевороту були урочисто відкрито пам'ятник Леніну та однойменну площу.
Примітки
- Время их "убивает": пять исторических мест Симферополя. crimea.vgorode.ua (рос.). Процитовано 30 листопада 2023.
- Сімферополь. Віддалення міста - Український тиждень (укр.). 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2023.
- Древний базар. www.simfion.ru. Процитовано 30 листопада 2023.
- Сквер Тренева в Симферополе - Свежая газета fresh.org.ua Симферополь. Новости, происшествия, события. fresh.org.ua. Процитовано 30 листопада 2023.
- Фонтан на базарной площади. www.simfion.ru. Процитовано 30 листопада 2023.
- Гоняев К. И. - Крымский архитектурный портал | КАП. www.archiportal-crimea.ru. Процитовано 30 листопада 2023.
- Легенда о целебной воде и находчивом боярине: самые старые фонтаны в Симферополе. crimea.vgorode.ua (рос.). Процитовано 9 жовтня 2023.
- Скарбниця Національного музею історії України - Вільгельм Кізеветтер «Татарська кав’ярня на бахчисарайському базарі». 1845-1847 роки. Василь Кандаракі у своєму путівнику по Криму 1885 року радив: «Для приїжджого в Сімферополь, без сумнівів, найцікавіше подивитися на побут і розваги татар, яких він знайде в їхніх національних кав’ярнях, розташованих довкола базарної площі. В ці кав’ярні кожен подорожній може зайти і замовити чашку кави, що коштує 5 коп. З місцевих приготувань вважаються ласощами: султанські пиріжки і шашлики, що готуються місцевими мешканцями для продажу і не дорожче 3-х – 4-х коп. за один». У Бахчисараї наприкінці ХІХ століття було 62 кав’ярні двох категорій: кав’ярні першого класу, призначені для мурз та купців, кав’ярні другого класу для всіх інших. Кав’ярні першого класу розташовувалися в «найкращих місцях і були гарно збудовані». Чимало кав’ярень знаходилося і в Карасубазарі. За спогадами мандрівників, вони займали цілі вулиці. Та найбільшою популярністю користувалися кав’ярні при старому каран-сараї «Таш-Хан». | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 30 листопада 2023.
- Площадь Ленина (Симферополь) — путеводитель по отдыху в Крыму. jalita.com (рос.). Процитовано 30 листопада 2023.
- История площади Ленина в Симферополе (рос.). Процитовано 30 листопада 2023.
- Старый симферопольский рынок. www.simfion.ru. Процитовано 30 листопада 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi ploshi z nazvoyu Bazarna plosha Bazarna plosha krim Bazar meydani istorichna miscevist kolishnya velika plosha v Simferopoli v Centralnomu rajoni mista Bazarna plosha SimferopolBazarna plosha Fontan z levami na Bazarnij ploshi 1890 rik Zagalna informaciya 44 56 51 pn sh 34 05 58 sh d 44 94755 pn sh 34 09937 sh d 44 94755 34 09937 Koordinati 44 56 51 pn sh 34 05 58 sh d 44 94755 pn sh 34 09937 sh d 44 94755 34 09937Krayina UkrayinaRajon CentralnijGolovni vulici plosha LeninaZakladi osviti ta kulturi Krimskij akademichnij ukrayinskij muzichnij teatrParki Park Trenova Karta Bazarna ploshaBazarna plosha Simferopol OpisZnahoditsya mizh Starim mistom ta kvartalami sho buli pobudovani pislya 1783 roku obmezhuyetsya vulicyami Sevastopolska Samokisha ta prospektom Kirova Istorichno odne iz najprimitnishih misc starogo Simferopolya Tut roztashovuvavsya galaslivij rinok iz fontanom kipilo zhittya Zaraz na teritoriyi roztashovuyutsya plosha Lenina Rada ministriv Avtonomnoyi Respubliki Krim Krimskij akademichnij ukrayinskij muzichnij teatr ta Park Trenova IstoriyaPershij rinok mista she do rosijskoyi aneksiyi znahodivsya mizh suchasnimi vulicyami Petropavlivska Proletarska Gubernatorska ta Odeska Grecka Vid cogo chasu navit zbereglasya odna budivlya Grecki torgovi ryadi Odeska vulicya 12 Dlya gubernskogo mista toj rinok buv yavno malij i na pochatku XIX stolittya prodovolcho rechovij rinok zajnyav porozhni zemli mizh suchasnimi vulicyami Kirova ta Sevastopolskoyu Spochatku torgovi ryadi rinku rozmishuvalisya tam de zaraz roztashovanij radmin a teritoriya ninishnogo parku Trenova bula rinkovoyu plosheyu de zupinyalisya vozi torgovciv i pokupciv sho z yizhdzhayutsya z usogo Krimu U 1803 r hudozhnik de Paldo sho ilyustruvav knigu P I Sumarokova Dozvillya krimskogo suddi vlashtuvavsya z molbertom v rajoni gubernskih prisutnih misc vul R Lyuksemburg 15 i v odnomu z malyunkiv zroblenih z naturi zobraziv z naturi zobraziv shiroki pershpektivi ninishni vulici R Lyuksemburg ta K Marksa Odna z nih upiralasya u golovni vorota Ak Mecheti v rajoni ninishnoyi vulici Nekrasova Vid cogo miscya i vzdovzh stin Ak Mecheti vul Sevastopolska potim ninishnya Samokisha i prospektom Kirova namitivsya trikutnik de nezabarom z yavivsya Velikij bazar nazivavsya tak na vidminu vid starogo Malogo bazaru sho znahodivsya vid vulici Zhovtnevoyi do Nekrasova Putivnik Simferopolem za 1883 rik tak opisuye bazarnu ploshu Yedine misce v Simferopoli sho mozhe zajnyati mandrivnika ce Bazarna plosha Velichezne misce z fontanom u seredini zabudovane derev yanimi balaganami bitkom nabite riznopleminnim narodom Na zemli navaleni gori kavuniv din garbuziv yabluk grush cibuli chasniku gorihiv riznih sortiv zelenogo ta chervonogo percyu pomidoriv sinih baklazhaniv ta in Na stolikah prodayut vsyaku vsyachinu Za svidchennyami suchasnikiv tut panuvav osoblivij duh torgivli ta azartu a povitrya bulo prosyaknuto riznimi zapahami Zagalom klasichnij priklad spravzhnogo bazaru Teritoriya rinku zajmala prostir mizh torgovoyu plosheyu magazinami labazami lavkami majsternyami rozmishuvalisya na velicheznij teritoriyi mizh vulicyami Salgirnoyu Kirova Sevastopolskoyu Kantarnoyu Chehova Ambarnoyu Samokisha ta Fontannoyu plosheyu ce po suti ninishnya plosha Lenina Pered Krimskoyu vijnoyu plosha pochala uporyadkovuvatisya buduvalisya balagani u tomu chisli iz zaliza Centralnoyu okrasoyu ploshi buv Bazarnij fontan z levami zvedenij tut u 1865 roci arhitektor Gonyayev Kostyantin Ivanovich Pid stvorenij nim proekt bulo vidileno koshti ta zibrano vsi neobhidni pidpisi chotiroh chleniv Tavrijskoyi budivelnoyi ta dorozhnoyi komisiyi a takozh tavrijskogo gubernatora general lejtenanta V I Pestelya Fontan buduvavsya nadto dovgo do togo zh pochalasya Krimska vijna i roboti periodichno zovsim zupinyalisya ale navit koli ob yekt buv gotovij voda ne pishla u fontan i v rezultati Gonyayeva v 1865 pereveli na mensh oplachuvanu posadu civilnogo inzhenera pri Hersonskij palati derzhavnogo majna Voda u fontan sho davav do 14000 vider vodi na dobu nadhodila glinyanimi trubami z roztashovanogo za 3 versti vid dzherela Bor Chokrak kut suchasnih vulic Danilova ta Sevastopolskoyi Pered fontanom v centri bazaru znahodilasya sanitarna laboratoriya chudovij zrazok arhitekturi kincya XIX stolittya Bilya rinka roztashovuvalasya mechet Bazar Dzhami a 1880 roku tam bulo vlashtovano kaplicyu v im ya Sv Blagovirnogo Knyazya Oleksandra Nevskogo Vasil Kandaraki u svoyemu putivniku po Krimu 1885 roku radiv Dlya priyizhdzhogo v Simferopol bez sumniviv najcikavishe podivitisya na pobut i rozvagi tatar yakih vin znajde v yihnih nacionalnih kav yarnyah roztashovanih dovkola bazarnoyi ploshi V ci kav yarni kozhen podorozhnij mozhe zajti i zamoviti chashku kavi sho koshtuye 5 kop Z miscevih prigotuvan vvazhayutsya lasoshami sultanski pirizhki i shashliki sho gotuyutsya miscevimi meshkancyami dlya prodazhu i ne dorozhche 3 h 4 h kop za odin Do 1910 roku bulo zbudovano kam yani korpusi lavok dlya prodazhu m yasnih ta ribnih ta inshih tovariv 1906 roci nad budivleyu narodnoyi yidalni po suti vhodom na bazar z boku ninishnoyi vul Chehova vstanovlenij pershij u misti bashtovij godinnik Misce majbutnoyi ploshi Lenina bulo takozh upodobane tramvayami Tut peretinalisya kilka yihnih marshrutiv Tramvayi ob yizhdzhali z dvoh bokiv miskij fontan i dali roz yizhdzhalisya mistom odni na vokzal inshi na majbutnij Kujbishevskij rinok treti vgoru u Stare misto Tut zhe na ploshi bulo rozbito j nevelikij Pushkinskij skver nizku derev iz pam yatnikom Pislya Drugoyi svitovoyi vijni plosha vse shilnishe zabudovuvalosya budinkami tut znahodivsya molokozavod biblioteka shkirvendispanser ta bagato inshih zakladiv Bazar buv perenesenij v 1957 mu roci na pivden vid po prospektu Kirova na vul Kozlova stavshi Centralnim rinkom Simferopolya Pivdenna chastina kolishnogo bazaru stala parkom imeni Trenova U pivnichnij chastini kolishnoyi Bazarnoyi chastini buli pobudovani Budinok profspilok 1959 Budinok Rad 1960 Ukrayinskij teatr 1977 Chastina Bazarnoyi ploshi z velikim fontanom zvilnila misce dlya pam yatnika Leninu Fontan buv znesenij v 1958 roci U 1967 roci do yuvileyu Zhovtnevogo perevorotu buli urochisto vidkrito pam yatnik Leninu ta odnojmennu ploshu PrimitkiVremya ih ubivaet pyat istoricheskih mest Simferopolya crimea vgorode ua ros Procitovano 30 listopada 2023 Simferopol Viddalennya mista Ukrayinskij tizhden ukr 30 listopada 2018 Procitovano 30 listopada 2023 Drevnij bazar www simfion ru Procitovano 30 listopada 2023 Skver Treneva v Simferopole Svezhaya gazeta fresh org ua Simferopol Novosti proisshestviya sobytiya fresh org ua Procitovano 30 listopada 2023 Fontan na bazarnoj ploshadi www simfion ru Procitovano 30 listopada 2023 Gonyaev K I Krymskij arhitekturnyj portal KAP www archiportal crimea ru Procitovano 30 listopada 2023 Legenda o celebnoj vode i nahodchivom boyarine samye starye fontany v Simferopole crimea vgorode ua ros Procitovano 9 zhovtnya 2023 Skarbnicya Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini Vilgelm Kizevetter Tatarska kav yarnya na bahchisarajskomu bazari 1845 1847 roki Vasil Kandaraki u svoyemu putivniku po Krimu 1885 roku radiv Dlya priyizhdzhogo v Simferopol bez sumniviv najcikavishe podivitisya na pobut i rozvagi tatar yakih vin znajde v yihnih nacionalnih kav yarnyah roztashovanih dovkola bazarnoyi ploshi V ci kav yarni kozhen podorozhnij mozhe zajti i zamoviti chashku kavi sho koshtuye 5 kop Z miscevih prigotuvan vvazhayutsya lasoshami sultanski pirizhki i shashliki sho gotuyutsya miscevimi meshkancyami dlya prodazhu i ne dorozhche 3 h 4 h kop za odin U Bahchisarayi naprikinci HIH stolittya bulo 62 kav yarni dvoh kategorij kav yarni pershogo klasu priznacheni dlya murz ta kupciv kav yarni drugogo klasu dlya vsih inshih Kav yarni pershogo klasu roztashovuvalisya v najkrashih miscyah i buli garno zbudovani Chimalo kav yaren znahodilosya i v Karasubazari Za spogadami mandrivnikiv voni zajmali cili vulici Ta najbilshoyu populyarnistyu koristuvalisya kav yarni pri staromu karan sarayi Tash Han Facebook www facebook com ukr Procitovano 30 listopada 2023 Ploshad Lenina Simferopol putevoditel po otdyhu v Krymu jalita com ros Procitovano 30 listopada 2023 Istoriya ploshadi Lenina v Simferopole ros Procitovano 30 listopada 2023 Staryj simferopolskij rynok www simfion ru Procitovano 30 listopada 2023