Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Старе місто крим Eski şeer район Сімферополя в Київському та Центральному адміністративних районах До кінця XVIII століт

Старе місто (Сімферополь)

Старе місто (Сімферополь)

Старе місто (крим. Eski şeer) — район Сімферополя, в Київському та Центральному адміністративних районах. До кінця XVIII століття був історичним ядром міста. В районі розташована найстарша будівля міста — Кебір-Джамі, 1508 року будівництва.

Старе місто
Сімферополь
image
Старе місто

Старе місто, 2013 рік
Загальна інформація
Координати: 44°56′47″ пн. ш. 34°06′23″ сх. д. / 44.9464° пн. ш. 34.1064° сх. д. / 44.9464; 34.1064
Країна image Україна
Район Київський район
Адмінодиниця Сімферополь
Карта
image
image
Старе місто
Старе місто (Сімферополь)
image Старе місто у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Старе Місто.

Опис

Складається з вузьких і коротких вулиць «азійської забудови». До початку ХХ століття переважали вулиці з єврейським, караїмським, кримчацьким, кримськотатарським, ромським, грецьким та вірменським населенням. Основну частину забудови складають будівлі XIX століття. Однак у районі присутні й більш ранні житлові та господарські будівлі.

Мандрівники XIX століття називали його також «Азійське місто» на противагу європейським регулярним кварталам нового . В наш час до Старого міста зараховують також частину суміжних кварталів одноповерхової європейської забудови XIX століття.

Старе місто приблизно обмежене нинішніми вулицями Леніна, Проспектом Кірова, Козлова та Червоноармійської. За вулицею Крилова (Цвинтарна), розташовувалися міські кладовища.

Старе місто ділиться на Нижнє, Верхнє та Циганську слободу.

Історія

image
Мечеть Кебір-Джамі (1508) що є найстарішим будинком Сімферополя, 1916 рік.

Район Старого міста склався на території Акмесджита, який у 1784 році перейменували у Сімферополь. Місто у той час складалося з двох частин — Султан-Базар на березі Салгіру, де розташовувався палац калги-султана, та міські квартали на пагорбі, сучасне Старе місто.

Головна мечеть — Кебір-Джамі була побудована в 1508 з вапняку біло-сірого кольору, через що місто отримало свою назву «Біла Мечеть».

До 1783 року в Акмесджиті було 308 будинків, з них розвалених будинків — 84, 7 мечетей, 1 медресе та 3 мектеби.

Літератор, що відвідав Акмесджит, Павло Сумароков, так описував населений пункт:

«Вузькі, випромінюючі і присічені вулиці, обнесені безперервними високими огорожами (всередині яких приховані будинки), подібні до скрутного лабіринту».

Більшість будинків на той час були одноповерховими й будувалися на глиняному розчині із буту, дах був зроблений з черепиці. Квартали міста мали викривлену форму і були розділені між собою вузькими вулицями та численними глухими кутами. У двоповерхових будинках перші поверхи відводились під господарські потреби. Таке розташування вулиць і кварталів мало використовуватися у разі захоплення міста ворогами, де вони були б дезорієнтовані і загубившись у лабіринтах вулиць могли бути знищені.

Питну воду жителі брали із джерел, що знаходилися біля східних схилів Неаполя Скіфського. Вчений Петро-Симон Паллас так описував гідротехнічну систему міста:

«Раніше місто постачалося водою через підземний водогін, з джерела, що знаходилося за три версти від міста, поблизу Бахчисарайської дороги».

Після окупації Криму Російською імперією було ухвалено рішення перенести центр утвореної на більшій частині земель ханства Таврійської області з Карасубазара до Акмесджита. У протоколі засідання Таврійського обласного правління від 23 травня 1784 року зазначається, що «з Акмечета буде губернське місто Сімферополь». У 1784 році під керівництвом князя Григорія Потьомкіна-Таврійського на території, що знаходиться на північний захід від мечеті Кебір-Джамі, почалося будівництво адміністративних і житлових будівель та православного храму. Нині це  — частина міста, обмежена з трьох сторін вулицями Олександра Невського (тоді Олександро-Невська), Павленко (Інженерна), Маяковського (Зовнішня) та вулицями Караїмська, Кавказька та Пролетарська з четвертою.

Однак, Стере місто продовжувало розвиватися, тут була заложена перша військова казарма російських військ — у південно-східній, найвищій частині (в районі нинішнього телецентру). Після укладання Яського миру казарми стали не потрібні, і тут розмістився військовий шпиталь, під якого отримала назву площа Госпитальна.

Історик Борис Куфтін, що відвідав Сімферополь у 1925 році, звертав увагу на конструкцію дахів татарських жител.

1927 року для потреб 13-тисячного «татарського кварталу» було збудовано кінотеатр імені Субхі (після депортації кримських татар — кінотеатр «Батьківщина»).

Після хвилі репресій, Другої світової війни та виселень Старе місто сильно втратило в населенні. Нових переселенців розміщували де завгодно, тільки не там: після передачі Криму Українській РСР у Сімферополі почалося великомасштабне житлове будівництво, для статистики там же треба було когось розміщувати, та й хрущовки були кращими, ніж позбавлені каналізації будинки в Старому місті.

Часто сюди заселялися соціальні низи, які не мали можливості на щось інше. В результаті склалося те, що склалося: район за два кроки від Радянської площі та проспекту Кірова, тобто в центрі міста, куди з настанням темряви краще не потикатися, якщо ти не місцевий чи не знаєш там когось.

Розбиті, невідомо скільки років не ремонтовані дороги, трамвайні рейки, які забули прибрати з 1970 року, коли було ліквідовано сімферопольський трамвай, тут же пучки телефонних проводів, що звисають зі стовпів.

У 1970-і роки, під час реконструкції частини Старого міста, що примикала до проспекту Кірова, було знесено костел (1974) та єврейську синагогу (1975). На місці синагоги та костелу звели двоповерхову будівлю з величезними вікнами, магазин «Океан» — де торгували всілякою рибою: живою, мороженою, консервованою.

Для того, щоб розвантажити прлмпект Кірова від надлишку автотранспорту, зменшити викид вихлопних газів автомобілів у центрі міста, ухвалюється рішення збільшити пропускну спроможність вулиць Пролетарської, Кавказької, Пархоменка (Караїмська). Ними планувалося пустити вантажний автотранспорт, проспект Кірова для нього закривався, рух тут ставав одностороннім. По суті від вулиці Козлова до перехрестя вул. Леніна та Пролетарської виникала нова автотранспортна магістраль. За її будівництва та благоустрою прилеглої території довелося знести житлові одноповерхові (іноді двоповерхові) будинки будівлі 2-ї половини XIX — початку XX століття.

Внаслідок масового знесення старої житлової забудови фактично перестали існувати провулки Одеський, Бондарний, Петропавлівський, частина вулиць Ремісничої, Більшовицької, Жовтневої. У 3-му виданні довідника «Сімферополь», що вийшов друком у 1989 році ще присутні вказівки на місце розташування пров. Одеського (перейменованого на Урадова), Бондарного та Петропавлівського. Минуло лише п'ять років, і в роботі В. Є. Полякова «Вулиці Сімферополя», виданої 1994 року, вже міститься згадка про те, що в результаті реконструкції кварталу провулок Одеський практично не зберігся. Провулок Петропавлівський тут взагалі не згадується, що цілком логічно, оскільки він припинив існування 1989 року. В інформаційно-довідковому атласі «Сімферополь» 2006 видання провулки Бондарний, Одеський (Урадова) та Петропавлівський також не згадуються. Натомість наводиться сучасна схема планування вул. Одеської, Більшовицької та Ремісничої із зазначенням нині існуючої нумерацією будинків.

Визначні пам'ятки

Галерея

Примітки

  1. Що можна побачити у Старому місті Сімферополя. Крым.Реалии (укр.). 5 листопада 2021. Процитовано 19 вересня 2023.
  2. Свод памятников истории, архитектуры и культуры крымских татар. Том III. г. Симферополь. — Белгород: «КОНСТАНТА», 2018. — с. 84-89 — 392 с.
  3. Симферополь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  4. Свод памятников истории, архитектуры и культуры крымских татар. Том III. г. Симферополь. — Белгород: «КОНСТАНТА», 2018. — с. 305—308— 392 с.
  5. Кому неуютно в Старом городе Симферополя?. Милли Фирка (ru-RU) . 29 серпня 2023. Процитовано 16 листопада 2023.
  6. Синагога в Симферополе, поглощенная «Океаном» (рос.). Процитовано 20 листопада 2023.
  7. Исчезнувшая история Симферополя (рос.). Процитовано 20 листопада 2023.
image Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stare misto krim Eski seer rajon Simferopolya v Kiyivskomu ta Centralnomu administrativnih rajonah Do kincya XVIII stolittya buv istorichnim yadrom mista V rajoni roztashovana najstarsha budivlya mista Kebir Dzhami 1508 roku budivnictva Stare misto SimferopolStare misto Stare misto 2013 rikZagalna informaciyaKoordinati 44 56 47 pn sh 34 06 23 sh d 44 9464 pn sh 34 1064 sh d 44 9464 34 1064Krayina UkrayinaRajon Kiyivskij rajonAdminodinicya SimferopolKartaStare mistoStare misto Simferopol Stare misto u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stare Misto OpisSkladayetsya z vuzkih i korotkih vulic azijskoyi zabudovi Do pochatku HH stolittya perevazhali vulici z yevrejskim karayimskim krimchackim krimskotatarskim romskim greckim ta virmenskim naselennyam Osnovnu chastinu zabudovi skladayut budivli XIX stolittya Odnak u rajoni prisutni j bilsh ranni zhitlovi ta gospodarski budivli Mandrivniki XIX stolittya nazivali jogo takozh Azijske misto na protivagu yevropejskim regulyarnim kvartalam novogo V nash chas do Starogo mista zarahovuyut takozh chastinu sumizhnih kvartaliv odnopoverhovoyi yevropejskoyi zabudovi XIX stolittya Stare misto priblizno obmezhene ninishnimi vulicyami Lenina Prospektom Kirova Kozlova ta Chervonoarmijskoyi Za vuliceyu Krilova Cvintarna roztashovuvalisya miski kladovisha Stare misto dilitsya na Nizhnye Verhnye ta Cigansku slobodu Nizhnye ctare misto Ashagi eski sheer krim Asagi eski seer znahoditsya blizhche do centru mista tam znahoditsya Kebir Dzhami karayimska kenasa Grecki torgovi ryadi Svyato Petro Pavlivskij kafedralnij sobor Verhnye ctare misto Yukari eski sheer krim Yuqari eski seer znahoditsya vishe vulici Yefremova istorichni Shkilna Miljonna Pidgirna tam znahoditsya visochina Kaya Bash ta suchasnij telecentr Ciganska sloboda Chingene Maallesi krim Cingene maallesi kvartali pered Petrivskoyu balkoyu bula zaselena krimskimi romami i tak zvanimi gurbeti balkanskimi romami Seyit Settar Maallesi krim Seit Settar maallesi kvartali mizh Pershim miskim cvintarem ta Starim tatarskim cvintarem sformuvalisya navkolo mecheti Seyit Settar Takozh isnuvali profesijni kvartali taki yak demirdzhi maallesi kvartal kovaliv a takozh krimchacki rajoni Ahmech ta Kaal Inodi do Starogo mista zarahovuyut Verhnyu soldatsku slobidku sho znahoditsya za telecentrom IstoriyaMechet Kebir Dzhami 1508 sho ye najstarishim budinkom Simferopolya 1916 rik Rajon Starogo mista sklavsya na teritoriyi Akmesdzhita yakij u 1784 roci perejmenuvali u Simferopol Misto u toj chas skladalosya z dvoh chastin Sultan Bazar na berezi Salgiru de roztashovuvavsya palac kalgi sultana ta miski kvartali na pagorbi suchasne Stare misto Golovna mechet Kebir Dzhami bula pobudovana v 1508 z vapnyaku bilo sirogo koloru cherez sho misto otrimalo svoyu nazvu Bila Mechet Do 1783 roku v Akmesdzhiti bulo 308 budinkiv z nih rozvalenih budinkiv 84 7 mechetej 1 medrese ta 3 mektebi Literator sho vidvidav Akmesdzhit Pavlo Sumarokov tak opisuvav naselenij punkt Vuzki viprominyuyuchi i prisicheni vulici obneseni bezperervnimi visokimi ogorozhami vseredini yakih prihovani budinki podibni do skrutnogo labirintu Bilshist budinkiv na toj chas buli odnopoverhovimi j buduvalisya na glinyanomu rozchini iz butu dah buv zroblenij z cherepici Kvartali mista mali vikrivlenu formu i buli rozdileni mizh soboyu vuzkimi vulicyami ta chislennimi gluhimi kutami U dvopoverhovih budinkah pershi poverhi vidvodilis pid gospodarski potrebi Take roztashuvannya vulic i kvartaliv malo vikoristovuvatisya u razi zahoplennya mista vorogami de voni buli b dezoriyentovani i zagubivshis u labirintah vulic mogli buti znisheni Pitnu vodu zhiteli brali iz dzherel sho znahodilisya bilya shidnih shiliv Neapolya Skifskogo Vchenij Petro Simon Pallas tak opisuvav gidrotehnichnu sistemu mista Ranishe misto postachalosya vodoyu cherez pidzemnij vodogin z dzherela sho znahodilosya za tri versti vid mista poblizu Bahchisarajskoyi dorogi Pislya okupaciyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu bulo uhvaleno rishennya perenesti centr utvorenoyi na bilshij chastini zemel hanstva Tavrijskoyi oblasti z Karasubazara do Akmesdzhita U protokoli zasidannya Tavrijskogo oblasnogo pravlinnya vid 23 travnya 1784 roku zaznachayetsya sho z Akmecheta bude gubernske misto Simferopol U 1784 roci pid kerivnictvom knyazya Grigoriya Potomkina Tavrijskogo na teritoriyi sho znahoditsya na pivnichnij zahid vid mecheti Kebir Dzhami pochalosya budivnictvo administrativnih i zhitlovih budivel ta pravoslavnogo hramu Nini ce chastina mista obmezhena z troh storin vulicyami Oleksandra Nevskogo todi Oleksandro Nevska Pavlenko Inzhenerna Mayakovskogo Zovnishnya ta vulicyami Karayimska Kavkazka ta Proletarska z chetvertoyu Odnak Stere misto prodovzhuvalo rozvivatisya tut bula zalozhena persha vijskova kazarma rosijskih vijsk u pivdenno shidnij najvishij chastini v rajoni ninishnogo telecentru Pislya ukladannya Yaskogo miru kazarmi stali ne potribni i tut rozmistivsya vijskovij shpital pid yakogo otrimala nazvu plosha Gospitalna Istorik Boris Kuftin sho vidvidav Simferopol u 1925 roci zvertav uvagu na konstrukciyu dahiv tatarskih zhitel 1927 roku dlya potreb 13 tisyachnogo tatarskogo kvartalu bulo zbudovano kinoteatr imeni Subhi pislya deportaciyi krimskih tatar kinoteatr Batkivshina Pislya hvili represij Drugoyi svitovoyi vijni ta viselen Stare misto silno vtratilo v naselenni Novih pereselenciv rozmishuvali de zavgodno tilki ne tam pislya peredachi Krimu Ukrayinskij RSR u Simferopoli pochalosya velikomasshtabne zhitlove budivnictvo dlya statistiki tam zhe treba bulo kogos rozmishuvati ta j hrushovki buli krashimi nizh pozbavleni kanalizaciyi budinki v Staromu misti Chasto syudi zaselyalisya socialni nizi yaki ne mali mozhlivosti na shos inshe V rezultati sklalosya te sho sklalosya rajon za dva kroki vid Radyanskoyi ploshi ta prospektu Kirova tobto v centri mista kudi z nastannyam temryavi krashe ne potikatisya yaksho ti ne miscevij chi ne znayesh tam kogos Rozbiti nevidomo skilki rokiv ne remontovani dorogi tramvajni rejki yaki zabuli pribrati z 1970 roku koli bulo likvidovano simferopolskij tramvaj tut zhe puchki telefonnih provodiv sho zvisayut zi stovpiv U 1970 i roki pid chas rekonstrukciyi chastini Starogo mista sho primikala do prospektu Kirova bulo zneseno kostel 1974 ta yevrejsku sinagogu 1975 Na misci sinagogi ta kostelu zveli dvopoverhovu budivlyu z velicheznimi viknami magazin Okean de torguvali vsilyakoyu riboyu zhivoyu morozhenoyu konservovanoyu Dlya togo shob rozvantazhiti prlmpekt Kirova vid nadlishku avtotransportu zmenshiti vikid vihlopnih gaziv avtomobiliv u centri mista uhvalyuyetsya rishennya zbilshiti propusknu spromozhnist vulic Proletarskoyi Kavkazkoyi Parhomenka Karayimska Nimi planuvalosya pustiti vantazhnij avtotransport prospekt Kirova dlya nogo zakrivavsya ruh tut stavav odnostoronnim Po suti vid vulici Kozlova do perehrestya vul Lenina ta Proletarskoyi vinikala nova avtotransportna magistral Za yiyi budivnictva ta blagoustroyu prilegloyi teritoriyi dovelosya znesti zhitlovi odnopoverhovi inodi dvopoverhovi budinki budivli 2 yi polovini XIX pochatku XX stolittya Vnaslidok masovogo znesennya staroyi zhitlovoyi zabudovi faktichno perestali isnuvati provulki Odeskij Bondarnij Petropavlivskij chastina vulic Remisnichoyi Bilshovickoyi Zhovtnevoyi U 3 mu vidanni dovidnika Simferopol sho vijshov drukom u 1989 roci she prisutni vkazivki na misce roztashuvannya prov Odeskogo perejmenovanogo na Uradova Bondarnogo ta Petropavlivskogo Minulo lishe p yat rokiv i v roboti V Ye Polyakova Vulici Simferopolya vidanoyi 1994 roku vzhe mistitsya zgadka pro te sho v rezultati rekonstrukciyi kvartalu provulok Odeskij praktichno ne zberigsya Provulok Petropavlivskij tut vzagali ne zgaduyetsya sho cilkom logichno oskilki vin pripiniv isnuvannya 1989 roku V informacijno dovidkovomu atlasi Simferopol 2006 vidannya provulki Bondarnij Odeskij Uradova ta Petropavlivskij takozh ne zgaduyutsya Natomist navoditsya suchasna shema planuvannya vul Odeskoyi Bilshovickoyi ta Remisnichoyi iz zaznachennyam nini isnuyuchoyi numeraciyeyu budinkiv Viznachni pam yatkiKebir Dzhami Seyit Halil Chelebi Kenasa Ner Tomid Talmud tora Seyit Settar Hadzhi Seyit Nafe Grecki torgovi ryadi Svyato Troyickij zhinochij monastir Budinok Makurina Kinoteatr imeni Subhi Istoriko etnografichnij muzej krimchakiv Krimskotatarskij muzej mistectv Simferopolska televezhaGalereyaKebir Dzhami Ner Tomid Kenasa Mechet Seyit Settar Chelebi Talmud tora Kinoteatr imeni Subhi Istoriko etnografichnij muzej krimchakiv Budinok Makurina Seyit Halil Chelebi Vid na Simferopolsku televezhu Budinok u Staromu mistiPrimitkiSho mozhna pobachiti u Staromu misti Simferopolya Krym Realii ukr 5 listopada 2021 Procitovano 19 veresnya 2023 Svod pamyatnikov istorii arhitektury i kultury krymskih tatar Tom III g Simferopol Belgorod KONSTANTA 2018 s 84 89 392 s Simferopol Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Svod pamyatnikov istorii arhitektury i kultury krymskih tatar Tom III g Simferopol Belgorod KONSTANTA 2018 s 305 308 392 s Komu neuyutno v Starom gorode Simferopolya Milli Firka ru RU 29 serpnya 2023 Procitovano 16 listopada 2023 Sinagoga v Simferopole pogloshennaya Okeanom ros Procitovano 20 listopada 2023 Ischeznuvshaya istoriya Simferopolya ros Procitovano 20 listopada 2023 Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ