Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кримські греки або греки Криму етнічні представники грецької нації які проживали на території сучасного Криму Грецька ко

Греки Криму

Греки Криму

Кримські греки або греки Криму — етнічні представники грецької нації, які проживали на території сучасного Криму. Грецька колонізація має давні традиції, які розпочались в VI ст. до н. е. зі створенням Босфорського царства та Херсонеської республіки.

Кримські греки
Кількість 2795
Ареал image Україна
image Автономна Республіка Крим):
   2 795 (2001)
Мова грецька
Релігія православ'я

«Греків» в Криму було три хвилі. Перша — це елліни давнини. Вони сформувалися в середземноморському регіоні і заснували свої колонії в Криму, починаючи приблизно з 600 року до нашої ери. Після Великого переселення народів чистих стародавніх греків у Криму не залишилося.

Друга хвиля — це середньовічні ромеї, візантійці, які так само сформувалися не в Криму та ані мовою, ані вірою не були схожі на еллінів. Після османського завоювання південного побережжя Криму 1475 року вони або прийняли іслам, влившись з часом в кримськотатарський етнос, або продовжували жити ізольованими християнськими громадами, поки в 1778 році не були виселені Суворовим до азовського регіону, ставши маріупольськими греками.

Третя хвиля грецьких переселенців — це біженці з Османської імперії початку XIX століття, сучасні греки, що сформували Балаклавський батальйон. Втім, 1944 року під час проведення етніної чистки Криму вони, як і кримські татари, були виселені з Криму. Нинішні греки Криму — це саме нащадки репатріантів третьої хвилі.

Історія кримських греків

У другій половині VII ст. до н. е. розпочато грецьку колонізацію Північного Причорномор'я. Основним центром переселенців стало місто Мілет, яке не постраждало від нападів скіфів.

В кінці VII ст., на місці сучасного міста Керч, вихідцями з міста Мілет засновано місто Пантікапей. Причина заснування міста було вигідне економічне та промислове розташування. Проливом Боспор Кімерійський (сучасна Керченська протока) кожен рік відбувався рибний нерест в Азовське море, а з часом риба поверталась назад, через це місто стало один із найбільш основних експортерів риби та хлібу в античному світі. Особливо добрим за якістю продуктом солена риба, про яку написав поет Архестрат у IV ст. до н. е.

Давньогрецький історик Плутарх відзначав, що Катон Старший, завершуючи кожну доповідь в сенаті пасажем про знищення Карфагену, йому належить один з перших відомих податків на багатство, він був противником того, що римляни купували на суму, приблизно 130 грамів срібла, маленьку бочку солоної понтійської риби:

image Дивно, як ще стоїть місто, де за рибу платять дорожче, ніж за бика! image

— Катон Старший

Згідно легенди, місце для будівництва Пантікапея обрано через те, що воно представлене царем Агаетом, сином колхідського царя Еета, в якого аргонавти викрали золоте руно. Захисником міста, згідно вірувань вважався Пан — бог лісів та рівнин, володар бджолярів, рибаків, мисливців, в той же час вождь всіх військових заходів бога війни Діоніса, його зброєносець та товариш на гуляннях, при цьому згідно вірувань володів музичним талантом, танцями та наукою волховання. Є відомості, що йому приписують винахід воєнного бойового порядку загалом та фаланги. Пан у вигляді чоловіка з козлиними рогами, копитами та бородою, саме це змушує ворогів панікувати.

За легендою, північніше Пантікапея, на березі Керченської бухти народився герой Троянської війни, син морської богині Тетіди та царя Пелея — Ахілл. Пізніше виникло місто Мірмекій.

В VI ст. мілетцями були засновані Керкінітида та Феодосія.

image image
Кримські греки

У 422–421 роках до н. е. переселенцями з Гераклеі Понтійської та острова Делос, в ім'я Дельфійського оракула поруч сучасного міста Севастополя заснувалимісто Херсонес, яке недовгий час називався Мегарікою. Це останнє місто засноване греками в Криму. У 46 році до н. е. направлено прохання Юлію Цезарю про дарування незалежності Херсонесу. Пропозиція прийнята, проте не реалізована.

У 1299 році праправнук Чингісхана Ногай знищив Західний Крим, у 1399 році Херсонес був розграбований еміром Єдигеєм. При нашесті татар, кримські греки були переможені біологічною зброєю. Хан Джанібек при осаді генузької фортеці Кафа, в якій найбільше населення кримських греків у той час, застосував тактику кидання хворої людини з катапульти. Після евакуації мешканців у ряд міст Європи, хвороба поширилась великими на той час масштабами, а самих греків стало ще менше.

image
Амазонська рота зустрічає імператрицю Катерину II в Криму

У 1769 році імператриця Катерина II видала маніфест до греків, які перебувають під турецькими переслідуваннями долучатись до служби в російську армію. Частково на маніфест відгукнулись кримські греки. Всі греки об'єднанні в так зване Грецьке військо у складі 8 батальйонів, які брали участь у Кримській війні, а після були залишені князем Григорієм Потьомкіним для охорони кримського узбережжя від території сучасного Севастополя до Феодосії. Їх заселення відбулось в Балаклаві у близьких один до одного селах (колоніях). При цьому вони увійшли в етнологічну історію як «балаклавські греки» або «арнаути».

Під час Першої світової війни греки з міста Трапезунде та Карської губернії переселялись на Кавказ, після цього 12-13 тисяч греків знайшли свою домівку в Криму. За соціальним складом населення це були селяни, ремісники та купці, при цьому більшість їх неписемна.

Основне заняття кримських греків баштанництво (розведення кавунів), городництво, виноградарство, як і в колоніальні часи, греки займались рибним продажем та взагалі торгівлею.

У 1921–1922 роках вони постраждали від голоду та різноманітних епідемій. У 1926 році загальна кількість греків в Криму складала 21 тисячу осіб. Проживання греків з погляду «місто-село» нерівномірне, Вони мешкали як у містах (переважно Ялта, Севастополь, Керч, Старий Крим, Сімферополь), так і у селах та поселеннях на зразок невеликих колоній. Селяни складали приблизно половину всього грецького населення Криму та жили у 398 селах та поселеннях. В колоніях жили вони компактніше або з малими етнографічними групами та націями у безконфліктному етнонаціональному середовищі.

У 1930 році в Криму існувало вісім грецьких національних сільських рад. На початку 1930-х років відбувається процес сталінських репресій, в якому знищено або вислано до трудових таборів велика кількість представників грецької нації, у тому числі кримських греків.

У 1944 році відбулась депортація грецького населення Криму разом з представниками інших народів. Загальна кількість депортованих склала приблизно 14 тисяч осіб. В 1956 році греки були викреслені з представників «зрадників Батьківщини» Радянського Союзу та їх права були частково відновлені. Велика кількість греків повернулась до Криму.

В 1970-ті роках більше двохсот родин повертаються із заслання та депортації. При цьому офіційні заборони ще діють. Масове повернення греків до Криму відбулось у часи «перебудови».

Станом на 2015 рік в Криму існує 15 грецьких національно-культурних товариств та релігійних громад. Найстаріше товариство «Понтос» створено у 1993 році в Старом Криму. Координацію греків Криму є Федерація греків Криму.

Греки в Кримській АРСР

image
Адміністративний поділ Кримської АРСР.

Після затвердження Кримської АРСР відбувалась економічне та політичне відновлення Криму після Громадянської війни. Кримські греки разом з представниками інших етносів Криму активно брали у цьому участь.

В 1921 році в Кримській АРСР мешкало 23868 греків, що складало 3,3% від загального населення Автономної Республіки. При цьому 65% греків мешкали в містах Криму. Греки, які могли писати становили 47,2% від загальної кількості представників. Для поліпшення ситуації в сфері писемності серед греків, в місцях компактного проживання були відкриті школи з 7-м річним початковим навчанням. У місті Керч відкрита середня школа. Під час заснування колгоспів, на основі грецького населення засновується 3 грецьких ковгоспи: «Еврика» в. с. Клинівка, «Неа Зої» в. с. Лозове, «Неос Дромос» в. Красноліссі.

У 1925–1926 навчальному році в Криму налічувалося 25 грецьких шкіл I ступеня з 56 вчителями та 1500 учнями. У містах і селах Криму відкривалися грецькі культурні клуби, хати-читальні, так звані «червоні куточки». Греки до середини 30-х років мали можливість вивчення рідної для більшості її представників грецької мови.

Унікальним для грецького населення був 1930 рік, в якому серед п'яти грецьких національних сільських рад діловодство обумовлено використанням грецької мови. З Маріупольської округи міста Маріуполь розповсюджена періодика грецької мовою: «Комуністіс» та «Коллективістіс», журнали «Піонерос» та Махітіс". У цих же роках розпочато сталінські репресії, в яких ліквідовано школи, національні сільські ради, знищено ряд церков та відбувається арешт активістів і церковних діячів.

За даними ЦСУ, станом на 1 квітня 1930 року в кустарній промисловості задіяно 435 греків.

Більшість греків працювало у багатонаціональних ковгоспах, де жили татари, росіяни, українці, німці тощо.

Мова кримських греків

Див. також: Румейська мова та Урумська мова

Кримські греки за мовним чинником діляться на дві групи: греко-елліни (використовують суттєво змінений дорійський говір, який складає румейську мову) та греко-татари (використовують урумську мову).

Антропологічні відмінності

Зовні, як і в мовному значенні кримських греків можна поділити на два типи: греко-еллінів та греко-татар. Греко-татари через близькі між етнічні відносини з представниками сучасного кримськотатарського етносу мають більш виділений під татарський антропологічний тип. Греко-елліни відносяться до середземноморської раси, в якій характерно: темне хвилясте волосся, смуглява шкіра, темні очі, подовжений вузький череп, вузьке обличчя та ніс з прямою спинкою, трохи потовщені губи, середній зріст.

Демографічна ситуація

image
Розселення греків в Криму за переписом 1926 рік

За даними перепису населення 1926 року грецьке населення домінувало у кількості в селах Аутка, Карачоль (c. Чернопілля Белогорського району), Аппак-Джанкой (с. Василькове Кіровський район), Джантора (с. Клинівка Сімферопольський район), Камара, Карань, Скеля (на території Севастопольскої міської ради).

Розселення греків у районах і містах Кримської АРСР за даними перепису 1939 року

Адміністративна одиниця чисельність тис. частка
Тельманський район 0,04 0,18%
0,03 0,16%
Колайський район 2,9 17,3%
Зуйський район 0,15 0,94%
Лариндорфський район 0,02 0,17%
Фрайдорфський район 0,01 0,09%
Ак-Шейхський район 0,007 0,04%
Ічкінський район 0,1 0,52%
Сакський район 0,1 0,53%
Джанкойський район 0,2 0,56%
Кіровський район 1,1 5,1%
Ленінський район 0,3 1,63%
Старо-Кримський район 2,4 11,69%
Євпаторія 0,78 1,67%
1,8 5,69%
Ак-Мечетський район 0,02 0,17%
Феодосія 1,2 2,7%
Красноперекопський район 0,03 0,14%
Сімферополь 1,9 1,36%
0,1 0,91%
0,4 1,8%
Бахчисарайський район 0,86 1,84%
Керч 1,5 1,45%
Ялтинська міськрада 2,4 6,56%
Севастопольська міськрада 1,65 1,48%
0,39 1,53%
Ялтинський район 0,6 1,41%
Куйбишевський район 0,1 0,76%
Балаклавський район 0,95 4,08%
Кримська АРСР 20,65 1,83%

Див. також

Примітки

  1. . офіційний сайт Українського інституту національної пам'яті (укр.). Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
  2. Громенко, Сергій. Крымские татары не могут называть себя коренным народом? (російською) . LІКБЕЗ. оригіналу за 12 березня 2019. Процитовано 26-05-2020.
  3. . Греки України. Архів оригіналу за 7 березня 2013. Процитовано 30 серпня 2015.
  4. . Греки України. Архів оригіналу за 15 травня 2014. Процитовано 30 серпня 2015.
  5. . Аргумент. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 30 серпня 2015.
  6. 3,5% населення Криму
  7. Трегубов, Виктор (22 липня 2013). . Zn,ua. Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 30 серпня 2015.
  8. . Старый Крым. Архів оригіналу за 22 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  9. . Демоскоп. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  10. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  11. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  12. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  13. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  14. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  15. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  16. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  17. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  18. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  19. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  20. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  21. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  22. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  23. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  24. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  25. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  26. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  27. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  28. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  29. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  30. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  31. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  32. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  33. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  34. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  35. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  36. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  37. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  38. . Демоскоп. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.

Посилання

  • . Демоскоп. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  • . Старый Крым. Архів оригіналу за 22 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  • . Этнография Крыма. Архів оригіналу за 29 липня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  • Герасимчук, Анатолий (28 травня 2008). Хай Вей. Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  • Бабич, Александр. . Идем в поход!. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  • . Справочник по Украине. Архів оригіналу за 6 січня 2010. Процитовано 30 серпня 2015.
  • . Греки України. Архів оригіналу за 15 травня 2014. Процитовано 30 серпня 2015.
  • . Греки України. Архів оригіналу за 7 березня 2013. Процитовано 30 серпня 2015.
  • . Аргумент. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 30 серпня 2015.
  • Трегубов, Виктор (22 липня 2013). . Zn,ua. Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 30 серпня 2015.

Джерела

  • Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
  • Античные города Северного Причерноморья. Очерки истории и культури, т. I. — Москва-Ленинград, 1955.
  • Бруяко І. В.
  • Словник античної міфології / Уклад. І. Я. Козовик, О. Д. Пономарів; вступ. стаття А. О. Білецького; відп. ред. А. О. Білецький. — 2-е вид. — К.: Наук, думка, 1989. — 240 с. [ 16 липня 2017 у Wayback Machine.]
  • Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312 с.
  • Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
  • Нариси стародавньої історії Української РСР. К., 1957;
  • Гавриленко О. А. Античні держави Північного Причорномор'я: біля витоків вітчизняного права (кінець VII ст. до н. е. — перша половина VI ст. н. е.). Монографія. — Харків: Парус, 2006. — 352 с.
  • Порівняльні життєписи / Плутарх; пер. з древньогрец.: Й. Кобов, Ю. Цимбалюк; передмова: Й. Кобов. — Київ: Дніпро, 1991. — 440 с. [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  • Плутарх. Солон. Лікург (уривки) Переклад Ю.Мушака [ 24 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  • Ковбасенко Ю. І. Антична література: Навчальний посібник для студентів. 2-ге видання, розширене та доповнене. — К.: Київський ун-тет імені Бориса Грінченка, 2012. — 248 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Krimski greki abo greki Krimu etnichni predstavniki greckoyi naciyi yaki prozhivali na teritoriyi suchasnogo Krimu Grecka kolonizaciya maye davni tradiciyi yaki rozpochalis v VI st do n e zi stvorennyam Bosforskogo carstva ta Hersoneskoyi respubliki Krimski grekiKilkist 2795Areal Ukrayina Avtonomna Respublika Krim 2 795 2001 Mova greckaReligiya pravoslav ya Grekiv v Krimu bulo tri hvili Persha ce ellini davnini Voni sformuvalisya v seredzemnomorskomu regioni i zasnuvali svoyi koloniyi v Krimu pochinayuchi priblizno z 600 roku do nashoyi eri Pislya Velikogo pereselennya narodiv chistih starodavnih grekiv u Krimu ne zalishilosya Druga hvilya ce serednovichni romeyi vizantijci yaki tak samo sformuvalisya ne v Krimu ta ani movoyu ani viroyu ne buli shozhi na elliniv Pislya osmanskogo zavoyuvannya pivdennogo poberezhzhya Krimu 1475 roku voni abo prijnyali islam vlivshis z chasom v krimskotatarskij etnos abo prodovzhuvali zhiti izolovanimi hristiyanskimi gromadami poki v 1778 roci ne buli viseleni Suvorovim do azovskogo regionu stavshi mariupolskimi grekami Tretya hvilya greckih pereselenciv ce bizhenci z Osmanskoyi imperiyi pochatku XIX stolittya suchasni greki sho sformuvali Balaklavskij bataljon Vtim 1944 roku pid chas provedennya etninoyi chistki Krimu voni yak i krimski tatari buli viseleni z Krimu Ninishni greki Krimu ce same nashadki repatriantiv tretoyi hvili Istoriya krimskih grekivU drugij polovini VII st do n e rozpochato grecku kolonizaciyu Pivnichnogo Prichornomor ya Osnovnim centrom pereselenciv stalo misto Milet yake ne postrazhdalo vid napadiv skifiv V kinci VII st na misci suchasnogo mista Kerch vihidcyami z mista Milet zasnovano misto Pantikapej Prichina zasnuvannya mista bulo vigidne ekonomichne ta promislove roztashuvannya Prolivom Bospor Kimerijskij suchasna Kerchenska protoka kozhen rik vidbuvavsya ribnij nerest v Azovske more a z chasom riba povertalas nazad cherez ce misto stalo odin iz najbilsh osnovnih eksporteriv ribi ta hlibu v antichnomu sviti Osoblivo dobrim za yakistyu produktom solena riba pro yaku napisav poet Arhestrat u IV st do n e Davnogreckij istorik Plutarh vidznachav sho Katon Starshij zavershuyuchi kozhnu dopovid v senati pasazhem pro znishennya Karfagenu jomu nalezhit odin z pershih vidomih podatkiv na bagatstvo vin buv protivnikom togo sho rimlyani kupuvali na sumu priblizno 130 gramiv sribla malenku bochku solonoyi pontijskoyi ribi Divno yak she stoyit misto de za ribu platyat dorozhche nizh za bika Katon Starshij Zgidno legendi misce dlya budivnictva Pantikapeya obrano cherez te sho vono predstavlene carem Agaetom sinom kolhidskogo carya Eeta v yakogo argonavti vikrali zolote runo Zahisnikom mista zgidno viruvan vvazhavsya Pan bog lisiv ta rivnin volodar bdzholyariv ribakiv mislivciv v toj zhe chas vozhd vsih vijskovih zahodiv boga vijni Dionisa jogo zbroyenosec ta tovarish na gulyannyah pri comu zgidno viruvan volodiv muzichnim talantom tancyami ta naukoyu volhovannya Ye vidomosti sho jomu pripisuyut vinahid voyennogo bojovogo poryadku zagalom ta falangi Pan u viglyadi cholovika z kozlinimi rogami kopitami ta borodoyu same ce zmushuye vorogiv panikuvati Za legendoyu pivnichnishe Pantikapeya na berezi Kerchenskoyi buhti narodivsya geroj Troyanskoyi vijni sin morskoyi bogini Tetidi ta carya Peleya Ahill Piznishe viniklo misto Mirmekij V VI st miletcyami buli zasnovani Kerkinitida ta Feodosiya Krimski greki U 422 421 rokah do n e pereselencyami z Geraklei Pontijskoyi ta ostrova Delos v im ya Delfijskogo orakula poruch suchasnogo mista Sevastopolya zasnuvalimisto Hersones yake nedovgij chas nazivavsya Megarikoyu Ce ostannye misto zasnovane grekami v Krimu U 46 roci do n e napravleno prohannya Yuliyu Cezaryu pro daruvannya nezalezhnosti Hersonesu Propoziciya prijnyata prote ne realizovana U 1299 roci prapravnuk Chingishana Nogaj znishiv Zahidnij Krim u 1399 roci Hersones buv rozgrabovanij emirom Yedigeyem Pri nashesti tatar krimski greki buli peremozheni biologichnoyu zbroyeyu Han Dzhanibek pri osadi genuzkoyi forteci Kafa v yakij najbilshe naselennya krimskih grekiv u toj chas zastosuvav taktiku kidannya hvoroyi lyudini z katapulti Pislya evakuaciyi meshkanciv u ryad mist Yevropi hvoroba poshirilas velikimi na toj chas masshtabami a samih grekiv stalo she menshe Amazonska rota zustrichaye imperatricyu Katerinu II v Krimu U 1769 roci imperatricya Katerina II vidala manifest do grekiv yaki perebuvayut pid tureckimi peresliduvannyami doluchatis do sluzhbi v rosijsku armiyu Chastkovo na manifest vidguknulis krimski greki Vsi greki ob yednanni v tak zvane Grecke vijsko u skladi 8 bataljoniv yaki brali uchast u Krimskij vijni a pislya buli zalisheni knyazem Grigoriyem Potomkinim dlya ohoroni krimskogo uzberezhzhya vid teritoriyi suchasnogo Sevastopolya do Feodosiyi Yih zaselennya vidbulos v Balaklavi u blizkih odin do odnogo selah koloniyah Pri comu voni uvijshli v etnologichnu istoriyu yak balaklavski greki abo arnauti Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni greki z mista Trapezunde ta Karskoyi guberniyi pereselyalis na Kavkaz pislya cogo 12 13 tisyach grekiv znajshli svoyu domivku v Krimu Za socialnim skladom naselennya ce buli selyani remisniki ta kupci pri comu bilshist yih nepisemna Osnovne zanyattya krimskih grekiv bashtannictvo rozvedennya kavuniv gorodnictvo vinogradarstvo yak i v kolonialni chasi greki zajmalis ribnim prodazhem ta vzagali torgivleyu U 1921 1922 rokah voni postrazhdali vid golodu ta riznomanitnih epidemij U 1926 roci zagalna kilkist grekiv v Krimu skladala 21 tisyachu osib Prozhivannya grekiv z poglyadu misto selo nerivnomirne Voni meshkali yak u mistah perevazhno Yalta Sevastopol Kerch Starij Krim Simferopol tak i u selah ta poselennyah na zrazok nevelikih kolonij Selyani skladali priblizno polovinu vsogo greckogo naselennya Krimu ta zhili u 398 selah ta poselennyah V koloniyah zhili voni kompaktnishe abo z malimi etnografichnimi grupami ta naciyami u bezkonfliktnomu etnonacionalnomu seredovishi U 1930 roci v Krimu isnuvalo visim greckih nacionalnih silskih rad Na pochatku 1930 h rokiv vidbuvayetsya proces stalinskih represij v yakomu znisheno abo vislano do trudovih taboriv velika kilkist predstavnikiv greckoyi naciyi u tomu chisli krimskih grekiv U 1944 roci vidbulas deportaciya greckogo naselennya Krimu razom z predstavnikami inshih narodiv Zagalna kilkist deportovanih sklala priblizno 14 tisyach osib V 1956 roci greki buli vikresleni z predstavnikiv zradnikiv Batkivshini Radyanskogo Soyuzu ta yih prava buli chastkovo vidnovleni Velika kilkist grekiv povernulas do Krimu V 1970 ti rokah bilshe dvohsot rodin povertayutsya iz zaslannya ta deportaciyi Pri comu oficijni zaboroni she diyut Masove povernennya grekiv do Krimu vidbulos u chasi perebudovi Stanom na 2015 rik v Krimu isnuye 15 greckih nacionalno kulturnih tovaristv ta religijnih gromad Najstarishe tovaristvo Pontos stvoreno u 1993 roci v Starom Krimu Koordinaciyu grekiv Krimu ye Federaciya grekiv Krimu Greki v Krimskij ARSRAdministrativnij podil Krimskoyi ARSR Pislya zatverdzhennya Krimskoyi ARSR vidbuvalas ekonomichne ta politichne vidnovlennya Krimu pislya Gromadyanskoyi vijni Krimski greki razom z predstavnikami inshih etnosiv Krimu aktivno brali u comu uchast V 1921 roci v Krimskij ARSR meshkalo 23868 grekiv sho skladalo 3 3 vid zagalnogo naselennya Avtonomnoyi Respubliki Pri comu 65 grekiv meshkali v mistah Krimu Greki yaki mogli pisati stanovili 47 2 vid zagalnoyi kilkosti predstavnikiv Dlya polipshennya situaciyi v sferi pisemnosti sered grekiv v miscyah kompaktnogo prozhivannya buli vidkriti shkoli z 7 m richnim pochatkovim navchannyam U misti Kerch vidkrita serednya shkola Pid chas zasnuvannya kolgospiv na osnovi greckogo naselennya zasnovuyetsya 3 greckih kovgospi Evrika v s Klinivka Nea Zoyi v s Lozove Neos Dromos v Krasnolissi U 1925 1926 navchalnomu roci v Krimu nalichuvalosya 25 greckih shkil I stupenya z 56 vchitelyami ta 1500 uchnyami U mistah i selah Krimu vidkrivalisya grecki kulturni klubi hati chitalni tak zvani chervoni kutochki Greki do seredini 30 h rokiv mali mozhlivist vivchennya ridnoyi dlya bilshosti yiyi predstavnikiv greckoyi movi Unikalnim dlya greckogo naselennya buv 1930 rik v yakomu sered p yati greckih nacionalnih silskih rad dilovodstvo obumovleno vikoristannyam greckoyi movi Z Mariupolskoyi okrugi mista Mariupol rozpovsyudzhena periodika greckoyi movoyu Komunistis ta Kollektivistis zhurnali Pioneros ta Mahitis U cih zhe rokah rozpochato stalinski represiyi v yakih likvidovano shkoli nacionalni silski radi znisheno ryad cerkov ta vidbuvayetsya aresht aktivistiv i cerkovnih diyachiv Za danimi CSU stanom na 1 kvitnya 1930 roku v kustarnij promislovosti zadiyano 435 grekiv Bilshist grekiv pracyuvalo u bagatonacionalnih kovgospah de zhili tatari rosiyani ukrayinci nimci tosho Mova krimskih grekivDiv takozh Rumejska mova ta Urumska mova Krimski greki za movnim chinnikom dilyatsya na dvi grupi greko ellini vikoristovuyut suttyevo zminenij dorijskij govir yakij skladaye rumejsku movu ta greko tatari vikoristovuyut urumsku movu Antropologichni vidminnostiZovni yak i v movnomu znachenni krimskih grekiv mozhna podiliti na dva tipi greko elliniv ta greko tatar Greko tatari cherez blizki mizh etnichni vidnosini z predstavnikami suchasnogo krimskotatarskogo etnosu mayut bilsh vidilenij pid tatarskij antropologichnij tip Greko ellini vidnosyatsya do seredzemnomorskoyi rasi v yakij harakterno temne hvilyaste volossya smuglyava shkira temni ochi podovzhenij vuzkij cherep vuzke oblichchya ta nis z pryamoyu spinkoyu trohi potovsheni gubi serednij zrist Demografichna situaciya Rozselennya grekiv v Krimu za perepisom 1926 rik Za danimi perepisu naselennya 1926 roku grecke naselennya dominuvalo u kilkosti v selah Autka Karachol c Chernopillya Belogorskogo rajonu Appak Dzhankoj s Vasilkove Kirovskij rajon Dzhantora s Klinivka Simferopolskij rajon Kamara Karan Skelya na teritoriyi Sevastopolskoyi miskoyi radi Rozselennya grekiv u rajonah i mistah Krimskoyi ARSR za danimi perepisu 1939 roku Administrativna odinicya chiselnist tis chastka Telmanskij rajon 0 04 0 18 0 03 0 16 Kolajskij rajon 2 9 17 3 Zujskij rajon 0 15 0 94 Larindorfskij rajon 0 02 0 17 Frajdorfskij rajon 0 01 0 09 Ak Shejhskij rajon 0 007 0 04 Ichkinskij rajon 0 1 0 52 Sakskij rajon 0 1 0 53 Dzhankojskij rajon 0 2 0 56 Kirovskij rajon 1 1 5 1 Leninskij rajon 0 3 1 63 Staro Krimskij rajon 2 4 11 69 Yevpatoriya 0 78 1 67 1 8 5 69 Ak Mechetskij rajon 0 02 0 17 Feodosiya 1 2 2 7 Krasnoperekopskij rajon 0 03 0 14 Simferopol 1 9 1 36 0 1 0 91 0 4 1 8 Bahchisarajskij rajon 0 86 1 84 Kerch 1 5 1 45 Yaltinska miskrada 2 4 6 56 Sevastopolska miskrada 1 65 1 48 0 39 1 53 Yaltinskij rajon 0 6 1 41 Kujbishevskij rajon 0 1 0 76 Balaklavskij rajon 0 95 4 08 Krimska ARSR 20 65 1 83 Div takozhGreki v Ukrayini Greki UrumiPrimitki oficijnij sajt Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati ukr Arhiv originalu za 21 travnya 2021 Procitovano 21 travnya 2021 Gromenko Sergij Krymskie tatary ne mogut nazyvat sebya korennym narodom rosijskoyu LIKBEZ originalu za 12 bereznya 2019 Procitovano 26 05 2020 Greki Ukrayini Arhiv originalu za 7 bereznya 2013 Procitovano 30 serpnya 2015 Greki Ukrayini Arhiv originalu za 15 travnya 2014 Procitovano 30 serpnya 2015 Argument Arhiv originalu za 30 travnya 2015 Procitovano 30 serpnya 2015 3 5 naselennya Krimu Tregubov Viktor 22 lipnya 2013 Zn ua Arhiv originalu za 22 serpnya 2014 Procitovano 30 serpnya 2015 Staryj Krym Arhiv originalu za 22 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Posilannya Demoskop Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Staryj Krym Arhiv originalu za 22 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Etnografiya Kryma Arhiv originalu za 29 lipnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Gerasimchuk Anatolij 28 travnya 2008 Haj Vej Arhiv originalu za 28 kvitnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Babich Aleksandr Idem v pohod Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2015 Spravochnik po Ukraine Arhiv originalu za 6 sichnya 2010 Procitovano 30 serpnya 2015 Greki Ukrayini Arhiv originalu za 15 travnya 2014 Procitovano 30 serpnya 2015 Greki Ukrayini Arhiv originalu za 7 bereznya 2013 Procitovano 30 serpnya 2015 Argument Arhiv originalu za 30 travnya 2015 Procitovano 30 serpnya 2015 Tregubov Viktor 22 lipnya 2013 Zn ua Arhiv originalu za 22 serpnya 2014 Procitovano 30 serpnya 2015 DzherelaSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Antichnye goroda Severnogo Prichernomorya Ocherki istorii i kulturi t I Moskva Leningrad 1955 Bruyako I V Slovnik antichnoyi mifologiyi Uklad I Ya Kozovik O D Ponomariv vstup stattya A O Bileckogo vidp red A O Bileckij 2 e vid K Nauk dumka 1989 240 s 16 lipnya 2017 u Wayback Machine ISBN 5 12 001101 2 Slovnik antichnoyi mitologiyi Uporyad Kozovik I Ya Ponomariv O D Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 312 s Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Narisi starodavnoyi istoriyi Ukrayinskoyi RSR K 1957 Gavrilenko O A Antichni derzhavi Pivnichnogo Prichornomor ya bilya vitokiv vitchiznyanogo prava kinec VII st do n e persha polovina VI st n e Monografiya Harkiv Parus 2006 352 s Porivnyalni zhittyepisi Plutarh per z drevnogrec J Kobov Yu Cimbalyuk peredmova J Kobov Kiyiv Dnipro 1991 440 s 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine Plutarh Solon Likurg urivki Pereklad Yu Mushaka 24 listopada 2015 u Wayback Machine Kovbasenko Yu I Antichna literatura Navchalnij posibnik dlya studentiv 2 ge vidannya rozshirene ta dopovnene K Kiyivskij un tet imeni Borisa Grinchenka 2012 248 s

Дата публікації:
Топ