Султан Базар крим Sultan bazar пізніше Султан Сарай крим Sultan sarayı історична місцина в Сімферополі у Київському райо

Султан-Базар (крим. Sultan bazar), пізніше Султан-Сарай (крим. Sultan sarayı) — історична місцина в Сімферополі, у Київському районі, займає територію на лівому березі Салгиру до скель Дженакай-Кир (Петрівські скелі), від сучасного готелю «Москва» та площі Радянської Конституції на сході до Сходів кохання та Азизу Салгир-Баба на заході.


Загальна інформація
Султан-Базар Сімферополь
Султан-Базар Ріка Салгир в районі Султан-Базару, 2021 рік
Координати: 44°56′48″ пн. ш. 34°07′15″ сх. д. / 44.94671° пн. ш. 34.12077° сх. д. / 44.94671; 34.12077
Країна	Україна
Район	Київський район

Карта
Султан-Базар Султан-Базар (Сімферополь)

Опис

Отримала назву від Палацового комплексу калги-султана, що розташовувався у Петрівської балки, сучасна вулиця Воровського, 19-23. Далі на схід знаходилися житлові будинки, а на захід від палацу — дубовий гай, де усамітнювався Салгир-Баба, і де тепер знаходиться його поховання.

За свідченнями Евлія Челебі, палац калги-султана перебував у передмісті Акмесджита, Султан-Базарі, що налічував —

«Триста сімдесят будівель, критих черепицею, з викладеними з каменю стінами.»

Сам палац налічував приблизно 200 споруд —

«…Двоповерхових, складених з каменю, з кероюнюшами (приміщеннями для проведення заседаний дивана), зі світлими та роскішними кімнатами. Але все це влаштовано та прикрашено не настільки чудово, як у ханському палаці в Бахчисараї. Поруч знаходятьсякімнати секбанів та кей-кавусова кухня. На широкої площі цього палацу <…> соборна мечеть Менґлі Ґерай-хана. Це маленька мечеть, крита черепицею, з одним кам'яним мінаретом старої конструкції.»

У зв'язку з цим можна припустити, що Менґлі Ґерай міг мати відношення до будівництва й самого палацового комплексу калги-султана.

На протилежному березі Салгиру знаходилися гаремні сади, приблизно від сучасного Проспекту Кірова на заході до вулиці Київської на сході, їхніми залишками є Дитячій парк та сквер Миру.

Далі, в районі сучасного бульвару Франка, знаходився султанський луг, оточений стайнями.

Історія

Імовірно, палацовий комплекс був побудований наприкінці XV — на початку XVI століття, і був зародком Акмесджита. Пізніше місто складалося з двох частин — Султан-Базар на березі Салгиру, та власне місто на пагорбі, сучасне Старе місто.

Палац калги-султана було зруйновано наприкінці XVIII століття після анексії Криму Російською імперією. На тому місці, де він розташовувався, у XIX столітті був побудований завод з виготовлення пива — броварня Вайсборда. Наразі споруди пивного заводу знесено.

Територія, де розташовувався палац, археологічно не досліджена.

Можливо, до палацових будівель відносяться підземні споруди в основі скель Дженакай-Кир (Петрівські скелі).

Петрівська слобідка

Докладніше: Підгородне-Петрівське

Далі на схід у 1784 році з'явилася Петрівська слобідка, що була заснована російськими солдатами. На вулиці Воровського, по непарній стороні № 29-39, збереглося кілька будинків, що були побудовані в серпні-вересні 1784 звільненими з російської армії за ордером Г. О. Потьомкіна солдатами. Місце було вибрано з розумом: на території зруйнованого палацового комплексу було вдосталь будівельних матеріалів, земля тут була заплавна, заливна, з річковими наносами, а вода — поруч. Незабаром з південних губерній привезли молодих селянок, майбутніх дружин. Заснована слобода одержала назву Петрівської — мабуть, на ім'я наглядача поселення капітана Вятського піхотного полку Петра Ванникова, що писав у рапорті від 28 жовтня 1784 року:

«Поблизу цього міста Ак-Мечеті побудовано поселеними солдатами двадцять мазанок, в яких вони житимуть …».

Навесні 1785 р. у слободі вже мешкало близько 500 колишніх солдатів і солдатських сімей. Згодом слобода переросла у село Підгородне-Петрівське, що за постановою губернського правління 30 квітня 1865 року було приєднано до міста.

Фабрика Товариства А. І. Абрикосових синів, близько 1900 року.

У 1879 році у районі була введена в дію кондитерсько-консервна фабрика Абрикосова.

Джерела

Абдульвапов Нариман Ремзиевич: Дворец калги-султана Крыма в Акмесджите
Дюбуа де Монпере Ф. Путешествие по Кавказу, к черкесам и абхазам, в Колхиду, в Грузию, Армению и в Крым: в 6 томах. Париж, 1843. Т. 5, 6. Симферополь: Бизнес-Информ, 2020. 368 с.

Кондараки В. Х. Универсальное описание Крыма. Ч. 14. СПб., 1875.
КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ № 5/2021
Некрасов А. М. Возникновение и эволюция Крымского государства в XV—XVI веках // Отечественная история. 1999. No 2. С. 48–58.
Паллас П. С., Третья учебная экскурсия.— С. 118.

Риза Сейид Мухаммед. Ассебь о-ссейярь или Семь планеть, содержащiй Исторiю крымскихь хановь от Менгли-Гирей хана 1-ro до Менгли-Гирей хана 2-го / Казань: изд.: М. Казембек, 1832.

Сейдалиев Э. И. Разведки на месте предполагаемого местонахождения дворца калги-султана в Симферополе // История и археология Крыма. 2018. No 8. С. 110—113.

Эвлия Челеби. Книга путешествия. Крым и сопредельные области: Извлечение из сочинения турецкого путешественника XVII века. Издание 3-е исправленное / пер. и коммент. Е. В. Бахревского. Симферополь: ГАУ РК «Медиацентр им. И. Гаспринского», 2017. 312 с.

Примітки

Бєляєв, Бєляєв Юрій Анатолійович (2010). Топонимика Крыма 2010, Сборник статей, Памяти Игоря Леонидовича Белянского (російською мовою) . Сімферополь: Видавництво «Унiверсум». с. 407.
КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №5/2021 – Кримська світлиця (укр.). Процитовано 25 вересня 2023.
Адміністратор (5 липня 2020). «Неканонічна» каплиця на ймовірному місці палацу, або «Бермудський трикутник» посеред Сімферополя. Культура. Голос Криму (укр.). Процитовано 25 вересня 2023.
Русанов, Игорь (3 січня 2016). Симферополь: история формирования застройки и туристическая перспектива. www.tour.crimea.com (рос.). Процитовано 25 вересня 2023.
Сколько на самом деле лет Симферополю. avdet.org (ru-RU) . 6 червня 2021. Процитовано 25 вересня 2023.
З генплану Сімферополя. Султан-Сарай та Ак-Мечеть - історико-архитектурні райони. maidan.org.ua. Процитовано 25 вересня 2023.
Redaktor (26 серпня 2020). Чи був комплекс: як у Сімферополі шукали палац калги-султана. Культура. Голос Криму (укр.). Процитовано 25 вересня 2023.
Палац калги — ще один камінь спотикання у Криму. Іслам в Україні (укр.). Процитовано 25 вересня 2023.
Петровская слободка (Симферополь) — путеводитель по отдыху в Крыму. jalita.com (рос.). Процитовано 25 вересня 2023.

Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Бєляєв, Бєляєв Юрій Анатолійович (2010). Топонимика Крыма 2010, Сборник статей, Памяти Игоря Леонидовича Белянского (російською мовою) . Сімферополь: Видавництво «Унiверсум». с. 407.

[2] КРИМСЬКА СВІТЛИЦЯ №5/2021 – Кримська світлиця (укр.). Процитовано 25 вересня 2023.

[3] Адміністратор (5 липня 2020). «Неканонічна» каплиця на ймовірному місці палацу, або «Бермудський трикутник» посеред Сімферополя. Культура. Голос Криму (укр.). Процитовано 25 вересня 2023.

[4] Русанов, Игорь (3 січня 2016). Симферополь: история формирования застройки и туристическая перспектива. www.tour.crimea.com (рос.). Процитовано 25 вересня 2023.

[5] Сколько на самом деле лет Симферополю. avdet.org (ru-RU) . 6 червня 2021. Процитовано 25 вересня 2023.

[6] З генплану Сімферополя. Султан-Сарай та Ак-Мечеть - історико-архитектурні райони. maidan.org.ua. Процитовано 25 вересня 2023.

[7] Redaktor (26 серпня 2020). Чи був комплекс: як у Сімферополі шукали палац калги-султана. Культура. Голос Криму (укр.). Процитовано 25 вересня 2023.

[8] Палац калги — ще один камінь спотикання у Криму. Іслам в Україні (укр.). Процитовано 25 вересня 2023.

[9] Петровская слободка (Симферополь) — путеводитель по отдыху в Крыму. jalita.com (рос.). Процитовано 25 вересня 2023.