Ця стаття не містить . (вересень 2019) |
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (вересень 2020) |
Електричний телеграф. Постійне прагнення збільшити швидкість передачі інформації на великі відстані і зробити її більш надійною, що не залежить від різних випадкових обставин, погоди і т.д, привело поступово до заміни оптичних телеграфів електричними або, краще сказати, електромагнітними.
Перші спроби застосування магнетизму і електрики
Перші маловдалі спроби застосування магнетизму і електрики до телеграфуванню відносяться ще до XVI століття. Так, з цієї ранньої пори Джамбаттиста делла Порта, потім Кабе, пізніше Кірхер (1602—1680) і ін. Пропонували скористатися для цієї мети магнітними взаємодіями. У XVIII ст. були зроблені спроби застосувати для тієї ж мети статичну електрику. На можливість такого застосування було зазначено Маршаллом ще у 1753 р Перший же цей прилад був влаштований Лесажу в Женеві в 1774 р Прилад його складався з 24 ізольованих дротів, що з'єднували дві станції; приводячи одну з них в повідомлення з електричною машиною, можна було викликати на іншому кінці її відхилення бузинового кульки відповідного електроскопа. Потім Ломон в 1787 р став вживати для подібного телеграфування всього один дріт. Пізніше Сальва (d) влаштував в 1798 р телеграфну лінію біля Мадрида, сигналізація на якій проводилася за допомогою електричних іскор.
Однак такі способи сигналізації не могли застосовуватися на великих відстанях і не мали великого поширення. Це були спроби, цікаві тільки з історичної точки зору. Головний недолік застосування статичної електрики для сигналізації полягає в тому, що внаслідок високих напруг (потенціалів) була потрібна надзвичайно ретельна ізолювання дротів, що на практиці представляє великі труднощі.
Застосування хімічних дій гальванічного струму
Електрична телеграфія стала швидко розвиватися і дала дійсно блискучі результати тільки з тих пір, як в ній почали застосовувати не статичну електрику, а гальванічний струм. Перший такий прилад, заснований на хімічних процесах струму, був побудований в 1809 р Зёммерінгом в Мюнхені. Гальванічна батарея на одній станції могла бути приєднана до будь-яких двох з 35 дротів, що з'єднували обидві станції; кінці всіх цих 35 дротів на іншій станції були занурені в слабкий розчин сірчаної кислоти; при проходженні струму рідина розкладалася їм, і на одній з дротів виділявся кисень, а на інші водні; кожному дроті відповідав будь-якої знак, буква або цифра, і, таким чином, сигналізація могла бути встановлена на порівняно великих відстанях, до 10000 фт. (Близько 3 км), що досягнуто було Земмеринг вже в 1812 р Телеграф, заснований на хімічних процесах струму, пропонувався після Земмерінг і деякими іншими винахідниками (Бен і інші).
Перші застосування магнітних дій струму. Прилади з магнітними стрілками
Відхиляє дію гальванічного струму на магнітну стрілку було помічено ще в 1802 р італійцем Романьєзі (Romagnesi), а потім знову відкрито і вивчено Ерстед в 1820 р Незабаром після цього в засіданні Паризької академії наук, де обговорювалося це відкриття, Ампер висловив думку про застосування його до телеграфуванню.
Першим створив електромагнітний телеграф в 1830-32 рр. Павло Львович Шилінг (1786—1837). У 1832 р телеграфна лінія була проведених в Петербурзі між Зимовим палацом і будівлею Міністерства шляхів сполучення. Передавальний прилад телеграфу складався з клавіатури з 16 клавішами, котрі служили замикачами струму необхідного напрямку, а прийомний прилад укладав в собі 6 мультиплікаторів з астатичними магнітними стрілками, підвішеними на нитках, до яких прикріплені були паперові гуртки, з одного боку білі, а з іншого — чорні . З'єднувалися обидві станції між собою 8 дротами, з яких 6 йшли до мультиплікаторів, 1 служила для зворотного струму і 1 повідомлялася з призовних апаратом (дзвінком з годинниковим механізмом, що приводиться в дію також електромагнітним шляхом, допомогою відхилення магнітної стрілки). За допомогою 16 клавіш передавального приладу можна було послати струм того чи іншого напрямку і таким чином стрілки мультиплікаторів повертати вперед то білим, то чорним кружком, складаючи цим шляхом домовлені знаки. Згодом Шилінг спростив свій прийомний прилад, залишивши в ньому тільки один мультиплікатор замість шести, причому умовний алфавіт був складений з 36 різних відхилень магнітної стрілки. Для з'єднання станцій Шилінг вживав підземні кабелі; їм була висловлена, думка і про можливість підвішувати дроту на стовпах. 25-го липня 1837 М. П. Л. Шилінг помер, не встигнувши виконати розпорядження Миколи I з'єднати телеграфом Петербург з Кронштадтом.
У 1833 р Гаусс і Вебер влаштували електромагнітний телеграф в Геттінгені: їх телеграф з'єднував фізичний кабінет університету з магнітною і астрономічною обсерваторією і діяв за допомогою індукційних струмів, збуджує рухом магніту всередині дротяної котушки; ці струми на іншій станції приводили в коливання магніт мультиплікатора.
До кінця тридцятих років з'явилося вже кілька видозмін подібних електромагнітних телеграфів зі стрілками, і вони стали тоді швидко поширюватися.
Найбільший практично успіх випав на долю телеграфу Уінстона і Кука, який представляв просте удосконалення приладу Шилінга, з яким Кук ознайомився в 1836 р на лекціях в Гейдельберзькому університеті. Прилади Уінстона і Кука стали застосовуватися в Англії вже з 1837 р.
Штейнгейль в 1838 р в Мюнхені влаштував телеграфну лінію в 5000 м (тоді як у Гаусса в Геттінгені відстань було всього 700 м) і при цьому зробив дуже важливе в історії телеграфа відкриття, значно здешевити проводку телеграфних ліній. Це відкриття, що сприяло швидкому поширенню телеграфів, полягало в тому, що для з'єднання двох станцій досить одного проводу, так як зворотний струм може йти через землю, якщо з одного боку один з полюсів гальванічної батареї з'єднати з великим мідним листом, зануреним в землю (вологу), а з іншого боку з'єднати таким же чином з землею кінець самого проводу.
Уже до кінця XIX століття прилади з магнітними стрілками вживалися тільки на деяких трансатлантичних телеграфу. Так як при цьому струми були дуже слабкі, то надзвичайно малі відхилення стрілки, підвішеній на коновій нитці разом з легким дзеркальцем, спостерігалися на особливій шкалі, на яку відкидалися дзеркальцем промені від лампи за допомогою збірного скла. Також, завдяки слуховому стрілочному приладу Джильберта сигнали можна було приймати не на око, а на слух.
Телеграфні прилади з показниками
Головну, істотну частину кожного такого приладу складає електромагніт, який при пропущенні через нього струму притягує до себе залізну пластинку (т. зв. якір), і тим переміщує покажчик по колу з одного знака на інший, або ж (в іншій системі), навпаки, зупиняє на короткий час покажчик, що рухається по колу за допомогою годинникового механізму. Такого роду приладів було влаштовано дуже багато. Вперше біля 1840 р Уитстон, Б. С. Якобі, потім Брегет, Сіменс, Дю-Монсель і багато ін. Винайшли різні прилади такого типу. На кінець XIX століття з них прилад Брегета залишався у вживанні на французьких залізницях.
У «Головному суспільстві російських залізниць» довгий час використовувався індукційний телеграфний апарат з покажчиком Сіменса і Гальске. При повороті рукоятки маніпулятора на найближчий знак індукційна котушка, яка перебуває всередині приладу, повертається на півоберта між полюсами сильних магнітів; внаслідок цього в дроті котушки порушуються індукційні струми протилежних напрямків відповідно послідовним півоберту. Ці струми, досягаючи приймального апарату, діють на електромагніт і змушують відхилятися між його полюсами особливий маятник то в ту, то в іншу сторону. При такому хитанні маятник повертає кожен раз зубчасте колесо на один його зубець і разом з тим і покажчик з одного знака на інший.
Пишучі телеграфні прилади. телеграф Морзе
Розглянуті дві системи телеграфування за допомогою відхиляються магнітних стрілок і обертових по циферблату покажчиків представляють, головним чином, то незручність, що скороминущі знаки в них легко викликають помилки, контроль же тим часом неможливий. Тому вони стали поступово витіснятися пишуть апаратами, як тільки були придумані і вдосконалені способи записування умовних рухів якоря електромагніту в телеграфному приймачі, в який пропускається більшою чи меншою тривалості струм.
В винаходи і вдосконалення такого роду приладів брали участь Б. С. Якобі, Штейнгейль, Морзе, Діньуо, сорі, Сіменс і багато інших. Один з перших друкарських телеграфів був влаштований Б. С. Якобі. Умовні знаки в цьому приладі записувалися на рухомій порцелянової дошці олівцем, прикріпленим до якоря електромагніту. Прилад Якобі був встановлений в 1841 році на підземній телеграфної лінії в Петербурзі і з'єднував кабінет імператора Миколи I в Зимовому палаці з Головним штабом. У 1842 році була прокладена лінія від Зимового палацу до головного управління шляхів сполучення, в 1843 — до палацу в Царському Селі. Свій винахід Якобі удосконалив в 1850 році, створивши перший в світі буквопечатающій телеграфний апарат
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2019 Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad veresen 2020 Elektrichnij telegraf Postijne pragnennya zbilshiti shvidkist peredachi informaciyi na veliki vidstani i zrobiti yiyi bilsh nadijnoyu sho ne zalezhit vid riznih vipadkovih obstavin pogodi i t d privelo postupovo do zamini optichnih telegrafiv elektrichnimi abo krashe skazati elektromagnitnimi Pershi sprobi zastosuvannya magnetizmu i elektrikiPershi malovdali sprobi zastosuvannya magnetizmu i elektriki do telegrafuvannyu vidnosyatsya she do XVI stolittya Tak z ciyeyi rannoyi pori Dzhambattista della Porta potim Kabe piznishe Kirher 1602 1680 i in Proponuvali skoristatisya dlya ciyeyi meti magnitnimi vzayemodiyami U XVIII st buli zrobleni sprobi zastosuvati dlya tiyeyi zh meti statichnu elektriku Na mozhlivist takogo zastosuvannya bulo zaznacheno Marshallom she u 1753 r Pershij zhe cej prilad buv vlashtovanij Lesazhu v Zhenevi v 1774 r Prilad jogo skladavsya z 24 izolovanih drotiv sho z yednuvali dvi stanciyi privodyachi odnu z nih v povidomlennya z elektrichnoyu mashinoyu mozhna bulo viklikati na inshomu kinci yiyi vidhilennya buzinovogo kulki vidpovidnogo elektroskopa Potim Lomon v 1787 r stav vzhivati dlya podibnogo telegrafuvannya vsogo odin drit Piznishe Salva d vlashtuvav v 1798 r telegrafnu liniyu bilya Madrida signalizaciya na yakij provodilasya za dopomogoyu elektrichnih iskor Odnak taki sposobi signalizaciyi ne mogli zastosovuvatisya na velikih vidstanyah i ne mali velikogo poshirennya Ce buli sprobi cikavi tilki z istorichnoyi tochki zoru Golovnij nedolik zastosuvannya statichnoyi elektriki dlya signalizaciyi polyagaye v tomu sho vnaslidok visokih naprug potencialiv bula potribna nadzvichajno retelna izolyuvannya drotiv sho na praktici predstavlyaye veliki trudnoshi Zastosuvannya himichnih dij galvanichnogo strumuElektrichna telegrafiya stala shvidko rozvivatisya i dala dijsno bliskuchi rezultati tilki z tih pir yak v nij pochali zastosovuvati ne statichnu elektriku a galvanichnij strum Pershij takij prilad zasnovanij na himichnih procesah strumu buv pobudovanij v 1809 r Zyommeringom v Myunheni Galvanichna batareya na odnij stanciyi mogla buti priyednana do bud yakih dvoh z 35 drotiv sho z yednuvali obidvi stanciyi kinci vsih cih 35 drotiv na inshij stanciyi buli zanureni v slabkij rozchin sirchanoyi kisloti pri prohodzhenni strumu ridina rozkladalasya yim i na odnij z drotiv vidilyavsya kisen a na inshi vodni kozhnomu droti vidpovidav bud yakoyi znak bukva abo cifra i takim chinom signalizaciya mogla buti vstanovlena na porivnyano velikih vidstanyah do 10000 ft Blizko 3 km sho dosyagnuto bulo Zemmering vzhe v 1812 r Telegraf zasnovanij na himichnih procesah strumu proponuvavsya pislya Zemmering i deyakimi inshimi vinahidnikami Ben i inshi Pershi zastosuvannya magnitnih dij strumu Priladi z magnitnimi strilkamiVidhilyaye diyu galvanichnogo strumu na magnitnu strilku bulo pomicheno she v 1802 r italijcem Romanyezi Romagnesi a potim znovu vidkrito i vivcheno Ersted v 1820 r Nezabarom pislya cogo v zasidanni Parizkoyi akademiyi nauk de obgovoryuvalosya ce vidkrittya Amper visloviv dumku pro zastosuvannya jogo do telegrafuvannyu Pershim stvoriv elektromagnitnij telegraf v 1830 32 rr Pavlo Lvovich Shiling 1786 1837 U 1832 r telegrafna liniya bula provedenih v Peterburzi mizh Zimovim palacom i budivleyu Ministerstva shlyahiv spoluchennya Peredavalnij prilad telegrafu skladavsya z klaviaturi z 16 klavishami kotri sluzhili zamikachami strumu neobhidnogo napryamku a prijomnij prilad ukladav v sobi 6 multiplikatoriv z astatichnimi magnitnimi strilkami pidvishenimi na nitkah do yakih prikripleni buli paperovi gurtki z odnogo boku bili a z inshogo chorni Z yednuvalisya obidvi stanciyi mizh soboyu 8 drotami z yakih 6 jshli do multiplikatoriv 1 sluzhila dlya zvorotnogo strumu i 1 povidomlyalasya z prizovnih aparatom dzvinkom z godinnikovim mehanizmom sho privoditsya v diyu takozh elektromagnitnim shlyahom dopomogoyu vidhilennya magnitnoyi strilki Za dopomogoyu 16 klavish peredavalnogo priladu mozhna bulo poslati strum togo chi inshogo napryamku i takim chinom strilki multiplikatoriv povertati vpered to bilim to chornim kruzhkom skladayuchi cim shlyahom domovleni znaki Zgodom Shiling sprostiv svij prijomnij prilad zalishivshi v nomu tilki odin multiplikator zamist shesti prichomu umovnij alfavit buv skladenij z 36 riznih vidhilen magnitnoyi strilki Dlya z yednannya stancij Shiling vzhivav pidzemni kabeli yim bula vislovlena dumka i pro mozhlivist pidvishuvati drotu na stovpah 25 go lipnya 1837 M P L Shiling pomer ne vstignuvshi vikonati rozporyadzhennya Mikoli I z yednati telegrafom Peterburg z Kronshtadtom U 1833 r Gauss i Veber vlashtuvali elektromagnitnij telegraf v Gettingeni yih telegraf z yednuvav fizichnij kabinet universitetu z magnitnoyu i astronomichnoyu observatoriyeyu i diyav za dopomogoyu indukcijnih strumiv zbudzhuye ruhom magnitu vseredini drotyanoyi kotushki ci strumi na inshij stanciyi privodili v kolivannya magnit multiplikatora Do kincya tridcyatih rokiv z yavilosya vzhe kilka vidozmin podibnih elektromagnitnih telegrafiv zi strilkami i voni stali todi shvidko poshiryuvatisya Najbilshij praktichno uspih vipav na dolyu telegrafu Uinstona i Kuka yakij predstavlyav proste udoskonalennya priladu Shilinga z yakim Kuk oznajomivsya v 1836 r na lekciyah v Gejdelberzkomu universiteti Priladi Uinstona i Kuka stali zastosovuvatisya v Angliyi vzhe z 1837 r Shtejngejl v 1838 r v Myunheni vlashtuvav telegrafnu liniyu v 5000 m todi yak u Gaussa v Gettingeni vidstan bulo vsogo 700 m i pri comu zrobiv duzhe vazhlive v istoriyi telegrafa vidkrittya znachno zdesheviti provodku telegrafnih linij Ce vidkrittya sho spriyalo shvidkomu poshirennyu telegrafiv polyagalo v tomu sho dlya z yednannya dvoh stancij dosit odnogo provodu tak yak zvorotnij strum mozhe jti cherez zemlyu yaksho z odnogo boku odin z polyusiv galvanichnoyi batareyi z yednati z velikim midnim listom zanurenim v zemlyu vologu a z inshogo boku z yednati takim zhe chinom z zemleyu kinec samogo provodu Uzhe do kincya XIX stolittya priladi z magnitnimi strilkami vzhivalisya tilki na deyakih transatlantichnih telegrafu Tak yak pri comu strumi buli duzhe slabki to nadzvichajno mali vidhilennya strilki pidvishenij na konovij nitci razom z legkim dzerkalcem sposterigalisya na osoblivij shkali na yaku vidkidalisya dzerkalcem promeni vid lampi za dopomogoyu zbirnogo skla Takozh zavdyaki sluhovomu strilochnomu priladu Dzhilberta signali mozhna bulo prijmati ne na oko a na sluh Telegrafni priladi z pokaznikamiGolovnu istotnu chastinu kozhnogo takogo priladu skladaye elektromagnit yakij pri propushenni cherez nogo strumu prityaguye do sebe zaliznu plastinku t zv yakir i tim peremishuye pokazhchik po kolu z odnogo znaka na inshij abo zh v inshij sistemi navpaki zupinyaye na korotkij chas pokazhchik sho ruhayetsya po kolu za dopomogoyu godinnikovogo mehanizmu Takogo rodu priladiv bulo vlashtovano duzhe bagato Vpershe bilya 1840 r Uitston B S Yakobi potim Breget Simens Dyu Monsel i bagato in Vinajshli rizni priladi takogo tipu Na kinec XIX stolittya z nih prilad Bregeta zalishavsya u vzhivanni na francuzkih zaliznicyah U Golovnomu suspilstvi rosijskih zaliznic dovgij chas vikoristovuvavsya indukcijnij telegrafnij aparat z pokazhchikom Simensa i Galske Pri povoroti rukoyatki manipulyatora na najblizhchij znak indukcijna kotushka yaka perebuvaye vseredini priladu povertayetsya na pivoberta mizh polyusami silnih magnitiv vnaslidok cogo v droti kotushki porushuyutsya indukcijni strumi protilezhnih napryamkiv vidpovidno poslidovnim pivobertu Ci strumi dosyagayuchi prijmalnogo aparatu diyut na elektromagnit i zmushuyut vidhilyatisya mizh jogo polyusami osoblivij mayatnik to v tu to v inshu storonu Pri takomu hitanni mayatnik povertaye kozhen raz zubchaste koleso na odin jogo zubec i razom z tim i pokazhchik z odnogo znaka na inshij Pishuchi telegrafni priladi telegraf MorzeRozglyanuti dvi sistemi telegrafuvannya za dopomogoyu vidhilyayutsya magnitnih strilok i obertovih po ciferblatu pokazhchikiv predstavlyayut golovnim chinom to nezruchnist sho skorominushi znaki v nih legko viklikayut pomilki kontrol zhe tim chasom nemozhlivij Tomu voni stali postupovo vitisnyatisya pishut aparatami yak tilki buli pridumani i vdoskonaleni sposobi zapisuvannya umovnih ruhiv yakorya elektromagnitu v telegrafnomu prijmachi v yakij propuskayetsya bilshoyu chi menshoyu trivalosti strum V vinahodi i vdoskonalennya takogo rodu priladiv brali uchast B S Yakobi Shtejngejl Morze Dinuo sori Simens i bagato inshih Odin z pershih drukarskih telegrafiv buv vlashtovanij B S Yakobi Umovni znaki v comu priladi zapisuvalisya na ruhomij porcelyanovoyi doshci olivcem prikriplenim do yakorya elektromagnitu Prilad Yakobi buv vstanovlenij v 1841 roci na pidzemnij telegrafnoyi liniyi v Peterburzi i z yednuvav kabinet imperatora Mikoli I v Zimovomu palaci z Golovnim shtabom U 1842 roci bula prokladena liniya vid Zimovogo palacu do golovnogo upravlinnya shlyahiv spoluchennya v 1843 do palacu v Carskomu Seli Svij vinahid Yakobi udoskonaliv v 1850 roci stvorivshi pershij v sviti bukvopechatayushij telegrafnij aparat