Будинок Дворянських зборів будівля в якій працював М І Пирогов та перші медичні сестри милосердя знаходиться на вулиці Г

Будинок Дворянських зборів (будівля, в якій працював М. І. Пирогов та перші медичні сестри милосердя) — знаходиться на вулиці Горького у Сімферополі. Пам'ятка архітектури національного значення, охороняється законом. В даний момент вже кілька років пустує після переїзду звідси управління бібліотеки імені Франка.

Будинок колишніх Дворянських зборів




44°57′00″ пн. ш. 34°05′48″ сх. д. / 44.9502150000277751474° пн. ш. 34.09681800002777408° сх. д.Координати: 44°57′00″ пн. ш. 34°05′48″ сх. д. / 44.9502150000277751474° пн. ш. 34.09681800002777408° сх. д.
Тип	будівля
Статус спадщини	пам'ятка архітектури національного значення України, ^d і пам'ятка історії місцевого значення України
Країна	Україна
Розташування	Сімферополь, вул. Горького, 10, літер В
Архітектор	Гоняєв Костянтин Іванович
Засновано	1848
Адреса	^d
Будинок Дворянських зборів (Сімферополь) (Автономна Республіка Крим)

Будинок Дворянських зборів у Вікісховищі

Історія

Побудовано будинок у 1848 році як Депутатське дворянське зібрання. Пороект було розроблено архітектором з Петербургу. Зелена вулиця була назва на честь престижного будинку — Дворянською. Існує згадка в мемуарах Ф. Вігеля, письменника, залишених у 1849 році.

Ще 13-го, прогулюючись увечері, зайшов я на приналежний Дворянському зібранню величезний двір, на якому якийсь приїжджий еквілібрист звеселялв і дивував публіку, що складається здебільшого з простолюддя, своїми стрибками по натягнутій дротині. Я сидів в одному сюртуку, і мені було майже спекотно…

Оригінальний текст (рос.)

Еще 13-го, прогуливаясь вечером, зашел я на принадлежащий Дворянскому собранию преобширный двор, на котором какой-то приезжий эквилибрист увеселял и удивлял публику, состоящую по большей части из простонародья, своими прыжками по натянутой проволоке. Я сидел в одном сюртуке, и мне было почти жарко…!

Вхід до будівлі був підкреслений двома ліхтарями на чавунних стовпах по обидві сторони дверей. Простора центральна зала була добре освітлена і оздоблена художнім розписом. Елегантно був обладнаний і кабінет предводителя дворянства.

Учасниками зборів були представники дворянського суспільства губернії. Дворянські збори займалися вирішенням локальних суспільних питань, при цьому їм заборонялося обговорення питань державного устрою. Під час Кримської війни (1854—1855) в цій будівлі знаходився військовий госпіталь, в якому працював відомий хірург Микола Іванович Пирогов. Асистував йому С. Боткін, допомагали — перші в Росії сестри милосердя, і серед них дві Катерини — рідні сестри О. Грибоєдова і М. Бакуніна. У 1963 році на фасаді встановлено меморіальну дошку.

Після війни Сімферопольський міський клуб об'єднався в одну установу із Зібранням, а його бібліотека обслуговувала широкі верстви міської інтелігенції і отримала згодом статус громадської. Відповідно до наказу Кримревкома від 24 грудня 1920 року в приміщенні було розпочато створення Центральної обласної бібліотеки Криму. До її фондів увійшли книги з першої міської громадської Тумановської бібліотеки, бібліотек «Просвещение» і духовній семінарії. 7 листопада 1921 бібліотека відкрила двері для читачів.

Після реорганізацій, до 2009 року в особняку розміщувалася республіканська бібліотека ім. Франка, яка переїхала в нове приміщення. Звільнену будівлю планували передати юнацькій бібліотеці. У 2011 році маєток повністю спорожнів через реконструкцію вулиці Горького.

Примітки

Наказ МКтаТ України від 24.09.2008 № 1001/0/16-08
Здание Дворянского собрания в Симферополе
Дворянство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
С. Л. Белова. «Симферополь. Этюды истории, культуры, архитектуры»
. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 17 липня 2015.
. Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 17 липня 2015.

[1] Наказ МКтаТ України від 24.09.2008 № 1001/0/16-08

[2] Здание Дворянского собрания в Симферополе

[3] Дворянство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[4] С. Л. Белова. «Симферополь. Этюды истории, культуры, архитектуры»

[5] . Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 17 липня 2015.

[6] . Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 17 липня 2015.