Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Цáрська дорóга — важливий давній обладнаний поштовий шлях в Стародавній Персії, що проходив від Суз до Сард, та який побудовано за наказом царя Дарія I з династії Ахеменідів. Дорогу було обладнано для налагодження поштового зв'язку імператора із сатрапами та поліпшення управління імперією. Поштова система називалась , а посланці — . ЇЇ застосовували не тільки гінці, а й перські купці та армія. Навіть після захоплення Персії Александром Македонським, Царською дорогою не припинили користуватися ще декілька століть.
| Царська дорога Персії | |
| Засновник | Дарій I Великий |
|---|---|
| Країна |  Імперія Ахеменідів |
| Власник | Імперія Ахеменідів |
| Початкова точка маршруту | Сузи |
| Початкова чи кінцева точка | Сарди |
 | |
 Царська дорога Персії у Вікісховищі | |
Історія створення
Дорога побудована за наказом перського царя Дарія I, що мав на меті з'єднати західні і східні сатрапії безкрайньої Імперії Ахеменідів. У стародавніх греків вона отримала назву «Царська дорога». Вперше про неї розповів історик Геродот, захоплюючись устроєм поштової служби у персів і швидкістю, з якою пересувалися по цій дорозі царські гінці.
На думку дослідників, при будівництві Царської дороги були використані ділянки давніших мощених магістралей: найдревніших — прокладених хеттами та ассирійцями (які вели між собою активну торгівлю ще в першій чверті другого тисячоліття до н. е., і мали вже на той час обладнаний торгівельний шлях) та більш пізні — збудовані вавилонянами. Для її східного продовження основою послужили західні ділянки Великого Шовкового шляху (Хорасанський шлях) .
Навіть після зникнення Перської імперії та утворення частину ділянок дороги продовжували використовувати царі та війська династії Селевкідів. Саме вони проклали частину шляху від Сард до Ефесу, що був тоді важливим портом царства. Потім, цими шляхами користувалися за часів Римської республіки та Імперії, а згодом Візантії .
Опис
За описом Геродота, Царська дорога була мощеною. Вона перетинала всю імперію від міста Сузи на Сході, однієї зі столиць Персії, до міста Сарди на Заході, що поблизу Егейського моря . Її довжина становила 2683 км (за іншими підрахунками 2699 км). Уздовж дороги було побудувано 111 зупинок, де можна було замінити коней, відпочити і поїсти. Дорога пов'язувала найважливіші політико-економічні центри держави.
Йшла через Лідію, Фригію (головний центр — ), перетинала річку Галіс (сучасний Кизил-Ірмак в Туреччині), проходила Каппадокією, потім повертала на північ — до Ассирії, доходячи до залишок Ніневії (району сучасного Мосула в Іраку), потім перетинала Євфрат, проходила уздовж річки Тигр. Після цього дорога поділялася на дві гілки, одна з яких через гори Загрос доходила до міста Екбатани (іншої столиці імперії), після чого направлялася до Великого Шовкового шляху, а інша йшла в південно-східному напрямку через Вавилон в бік Суз. За свідченням численних істориків та сучасників ця дорога вирізнялась високою якістю.
Царська дорога була своєрідним стрижнем усієї системи доріг Персії. З нею була пов'язана дорога, що йшла до сатрапій Бактрія та Согдіана. Інші шляхи доходили до Середземного моря та Синопи на Чорному морі .
Царська дорога посприяла розквіту торгівлі в державі персів, яка тривала до походу Олександра Македонського. В турецькому місті Діярбакир[] досі зберігся міст, що був частиною Царської дороги, і який було перебудовано римлянами.
Принцип роботи Царської Дороги
Поштові станції, розміщувались уздовж головних шляхів Імперії на такій відстані, яку верхи можна подолати приблизно за пів доби або за день (приблизно 20 км). Гонець, що прибував з посланням на зупинку, передавав його іншому. Для поліпшення роботи, існували спеціальні денні та нічні гінці. Увесь шлях протяжністю близько 2,7 тисяч кілометрів послання долало приблизно за 9 днів, хоча звичайний час подорожі на такій відстані міг становити до трьох місяців.
Геродот, у своїх творах "Історія", із захватом описує поштову систему, створену персами:
"Немає нікого зі смертних, хто здійснив би подорож із більшою швидкістю, ніж ці посланці — настільки майстерно це винайшли перси. Бо вони кажуть, що на кожен день з якого складається весь шлях, є достатньо коней і людей. І кожен чоловік та кінь призначаються на окремий день подорожі. Ні сніг, ні дощ, ні спека, ні темрява ночі не завадять їм виконати дане їм завдання якнайшвидше. Перший гонець передає повідомлення другому, а другий - третьому; після цього, послання, передане від одного до іншого, доходить до цілі, як у факельній гонці серед еллінів, яку вони проводять в честь Гефеста. Такий вид кінної пошти перси називають ангаріон."
Наслідки
Будівництво якісних та безпечних доріг (в тому числі і Царської дороги) сприяло розвитку торгівлі. Персія стала першою державою, що запровадила монети єдиного зразка – Золотий дарік. До цього, монети існували лише в одній державі–Лідії. Решта світу, як гроші найчастіше використовувала золоті чи срібні зливки, або ж взагалі не користувалася грошами, здійснюючи обмінну торгівлю .
Окрім цього, Царська дорога продемонструвала значущість таких магістралей та надихнула інші народи на будівництво мереж доріг. Зокрема, римлян, шляхами яких, ми користуємось і донині.
В культурі
Вираз «царська дорога» або «царський шлях» в античності став крилатим, позначаючи найбільш швидкий, легкий і розумний спосіб домогтися чого-небудь.
Див. Також
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
- (English) . Cambridge: Cambridge University Press. 1925. с. 7—11. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
Джерела
- Wolfgang Kleiss: Ein Abschnitt der achämenidischen Königs-Strasse von Pasargadae und Persepolis nach Susa bei Naqsch-e Rostam. In: Archäologische Mitteilungen aus dem Iran 14, 1981, S. 45-53.
- Lockard, Craig A. Societies, Networks, and Transitions, A Global History. Boston, MA: Houghton Mifflin Company, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Carska doroga vazhlivij davnij obladnanij poshtovij shlyah v Starodavnij Persiyi sho prohodiv vid Suz do Sard ta yakij pobudovano za nakazom carya Dariya I z dinastiyi Ahemenidiv Dorogu bulo obladnano dlya nalagodzhennya poshtovogo zv yazku imperatora iz satrapami ta polipshennya upravlinnya imperiyeyu Poshtova sistema nazivalas a poslanci YiYi zastosovuvali ne tilki ginci a j perski kupci ta armiya Navit pislya zahoplennya Persiyi Aleksandrom Makedonskim Carskoyu dorogoyu ne pripinili koristuvatisya she dekilka stolit Carska doroga Persiyi ZasnovnikDarij I Velikij Krayina Imperiya Ahemenidiv VlasnikImperiya Ahemenidiv Pochatkova tochka marshrutuSuzi Pochatkova chi kinceva tochkaSardi Carska doroga Persiyi u Vikishovishi Carska doroga Perskoyi derzhaviIstoriya stvorennyaDarij I Velikij z dinastiyi Ahemenidiv Doroga pobudovana za nakazom perskogo carya Dariya I sho mav na meti z yednati zahidni i shidni satrapiyi bezkrajnoyi Imperiyi Ahemenidiv U starodavnih grekiv vona otrimala nazvu Carska doroga Vpershe pro neyi rozpoviv istorik Gerodot zahoplyuyuchis ustroyem poshtovoyi sluzhbi u persiv i shvidkistyu z yakoyu peresuvalisya po cij dorozi carski ginci Na dumku doslidnikiv pri budivnictvi Carskoyi dorogi buli vikoristani dilyanki davnishih moshenih magistralej najdrevnishih prokladenih hettami ta assirijcyami yaki veli mizh soboyu aktivnu torgivlyu she v pershij chverti drugogo tisyacholittya do n e i mali vzhe na toj chas obladnanij torgivelnij shlyah ta bilsh pizni zbudovani vavilonyanami Dlya yiyi shidnogo prodovzhennya osnovoyu posluzhili zahidni dilyanki Velikogo Shovkovogo shlyahu Horasanskij shlyah Navit pislya zniknennya Perskoyi imperiyi ta utvorennya chastinu dilyanok dorogi prodovzhuvali vikoristovuvati cari ta vijska dinastiyi Selevkidiv Same voni proklali chastinu shlyahu vid Sard do Efesu sho buv todi vazhlivim portom carstva Potim cimi shlyahami koristuvalisya za chasiv Rimskoyi respubliki ta Imperiyi a zgodom Vizantiyi OpisZa opisom Gerodota Carska doroga bula moshenoyu Vona peretinala vsyu imperiyu vid mista Suzi na Shodi odniyeyi zi stolic Persiyi do mista Sardi na Zahodi sho poblizu Egejskogo morya Yiyi dovzhina stanovila 2683 km za inshimi pidrahunkami 2699 km Uzdovzh dorogi bulo pobuduvano 111 zupinok de mozhna bulo zaminiti konej vidpochiti i poyisti Doroga pov yazuvala najvazhlivishi politiko ekonomichni centri derzhavi Jshla cherez Lidiyu Frigiyu golovnij centr peretinala richku Galis suchasnij Kizil Irmak v Turechchini prohodila Kappadokiyeyu potim povertala na pivnich do Assiriyi dohodyachi do zalishok Nineviyi rajonu suchasnogo Mosula v Iraku potim peretinala Yevfrat prohodila uzdovzh richki Tigr Pislya cogo doroga podilyalasya na dvi gilki odna z yakih cherez gori Zagros dohodila do mista Ekbatani inshoyi stolici imperiyi pislya chogo napravlyalasya do Velikogo Shovkovogo shlyahu a insha jshla v pivdenno shidnomu napryamku cherez Vavilon v bik Suz Za svidchennyam chislennih istorikiv ta suchasnikiv cya doroga viriznyalas visokoyu yakistyu Carska doroga bula svoyeridnim strizhnem usiyeyi sistemi dorig Persiyi Z neyu bula pov yazana doroga sho jshla do satrapij Baktriya ta Sogdiana Inshi shlyahi dohodili do Seredzemnogo morya ta Sinopi na Chornomu mori Suchasnij mist na rici Tigr Diyarbakir Carska doroga pospriyala rozkvitu torgivli v derzhavi persiv yaka trivala do pohodu Oleksandra Makedonskogo V tureckomu misti Diyarbakir dzherelo dosi zberigsya mist sho buv chastinoyu Carskoyi dorogi i yakij bulo perebudovano rimlyanami Princip roboti Carskoyi DorogiPoshtovi stanciyi rozmishuvalis uzdovzh golovnih shlyahiv Imperiyi na takij vidstani yaku verhi mozhna podolati priblizno za piv dobi abo za den priblizno 20 km Gonec sho pribuvav z poslannyam na zupinku peredavav jogo inshomu Dlya polipshennya roboti isnuvali specialni denni ta nichni ginci Uves shlyah protyazhnistyu blizko 2 7 tisyach kilometriv poslannya dolalo priblizno za 9 dniv hocha zvichajnij chas podorozhi na takij vidstani mig stanoviti do troh misyaciv Gerodot u svoyih tvorah Istoriya iz zahvatom opisuye poshtovu sistemu stvorenu persami Nemaye nikogo zi smertnih hto zdijsniv bi podorozh iz bilshoyu shvidkistyu nizh ci poslanci nastilki majsterno ce vinajshli persi Bo voni kazhut sho na kozhen den z yakogo skladayetsya ves shlyah ye dostatno konej i lyudej I kozhen cholovik ta kin priznachayutsya na okremij den podorozhi Ni snig ni dosh ni speka ni temryava nochi ne zavadyat yim vikonati dane yim zavdannya yaknajshvidshe Pershij gonec peredaye povidomlennya drugomu a drugij tretomu pislya cogo poslannya peredane vid odnogo do inshogo dohodit do cili yak u fakelnij gonci sered elliniv yaku voni provodyat v chest Gefesta Takij vid kinnoyi poshti persi nazivayut angarion NaslidkiZolotij darik Persiyi V stolittya do n e Budivnictvo yakisnih ta bezpechnih dorig v tomu chisli i Carskoyi dorogi spriyalo rozvitku torgivli Persiya stala pershoyu derzhavoyu sho zaprovadila moneti yedinogo zrazka Zolotij darik Do cogo moneti isnuvali lishe v odnij derzhavi Lidiyi Reshta svitu yak groshi najchastishe vikoristovuvala zoloti chi sribni zlivki abo zh vzagali ne koristuvalasya groshami zdijsnyuyuchi obminnu torgivlyu Okrim cogo Carska doroga prodemonstruvala znachushist takih magistralej ta nadihnula inshi narodi na budivnictvo merezh dorig Zokrema rimlyan shlyahami yakih mi koristuyemos i donini V kulturiViraz carska doroga abo carskij shlyah v antichnosti stav krilatim poznachayuchi najbilsh shvidkij legkij i rozumnij sposib domogtisya chogo nebud Div TakozhImperiya Ahemenidiv Darij I Velikij Assiriya Hetti Vaviloniya Gerodot Starodavnya Makedoniya Selevkidi Rimska ImperiyaPrimitki Arhiv originalu za 22 lipnya 2021 Procitovano 22 lipnya 2021 Arhiv originalu za 22 lipnya 2021 Procitovano 22 lipnya 2021 English Cambridge Cambridge University Press 1925 s 7 11 Arhiv originalu za 22 lipnya 2021 Procitovano 22 lipnya 2021 Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 22 lipnya 2021 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 22 lipnya 2021 Arhiv originalu za 22 lipnya 2021 Procitovano 22 lipnya 2021 DzherelaWolfgang Kleiss Ein Abschnitt der achamenidischen Konigs Strasse von Pasargadae und Persepolis nach Susa bei Naqsch e Rostam In Archaologische Mitteilungen aus dem Iran 14 1981 S 45 53 Lockard Craig A Societies Networks and Transitions A Global History Boston MA Houghton Mifflin Company 2008