Обмін в економіці — взаємне, зустрічне добровільне відчуження свого продукту на користь іншої особи або групи осіб на взаємовигідній основі з метою отримання певної вигоди.
Обмін є основою людської діяльності, основою економічних відносин.
Історія
Перші обміни, звичайно ж мало походили на комерційні і взаємовигідні. За часів перших особистих випадкових обмінів люди просто обмінювалися один з одним за принципом речі, що сподобалася, натомість вимагаючи щось на заміну. В той час людина ще не розуміла таких явищ як вигода, проте поняття добровільності ці обміни виховували.
З розвитком родових відносин, основна здобич стала приноситися до загального вогнища, як і частина знарядь праці стала знаряддями для загального користування. Але й кількість особистих речей, які належали безпосередньо кожному теж зростала. А цими особистими речами кожен міг розпоряджатися як завгодно, в тому числі і обмінюватися з родичами.
Після того, як відбувся перший (міжстатевий) і другий (внутрішньостатевий) розподіл праці, коли намітилася певна спеціалізація у деяких родичів, внутрішній обмін став розвиватися. З розвитком сімейних громад, а потім і появою малих сімей і сусідських громад, обмін став основою економічних відносин між ними.
Суть всякого нормального добровільного обміну це отримання вигоди, яка полягає в економії витрат праці для обох сторін.
Добровільний обмін вивчає каталактика (термін Арістотеля).
Головною формою здійснення добровільного обміну є торгівля.
Форми обміну
Обмін може відбуватися у таких формах:
- безпосередньо товар на товар (бартер);
- за допомогою засобів обміну - грошей (обмін з грошима).
Блага та товари
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Принципи політичної економії |
Економічне благо — усе, що може задовольнити людські потреби. Товар — економічне благо, призначене для обміну. Уточнення понять блага і товару здійснив Карл Менгер у його «Принципах політичної економії» (нім. Grundsätze der Volkswirtschaftslehre, 1871).
Аутистичний та міжособистісний обмін
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Людська діяльність: Трактат з економічної теорії |
Людвіг фон Мізес у «Людській діяльності» розглядає аутистичний (autisitc exchange) та міжособистісний (соціальний) (interpersonal or social exchange) обмін. Аутистичний обмін — коли дія виконується індивідом без усілякого посилання на співробітництво з іншими індивідумами. Наприклад, коли ізольований мисливець вбиває тварину заради власного споживання, він обмінює свій час і патрон на їжу. У суспільстві аутистичний обмін замінюється на міжособистісний або соціальний обмін, який передбачає взаємодію з іншими людьми заради отримання вигоди. Людвіг фон Мізес пише:
Відношення обміну є фундаментальним суспільним відношенням. Міжособистий обмін товарами і послугами сплітає зв'язки, які об'єднують людей у суспільство. Формула суспільства виглядає так: do ut des. Там, де немає умисної взаємності, де діяльність не передбачає ніякого наміру принести користь супутній діяльності інших людей, існує не міжособистий, а аутистичний обмін. | ||
— Людвіг фон МІзес. Людська діяльність: трактат з економічної теорії |
Добровільний та насильницький обмін
Насильницький обмін - обмін, який одна із сторін вважає несправедливим, нееквівалентним, грабіжницьким. Без застосування (або без загрози застосування) сили подібний обмін на добровільній основі не відбувся б.
Поділ обміну на добровільний та насильницький відображено у класифікації підрозділів праксеології, яку запропонував Мюррей Ротбард (1951):
- Теорія ізольованого індивідуума (Економіка Робінзона Крузо, англ. Crusoe Economics)
- Теорія добровільного міжособистого обміну, каталактика (Catallactics, or the Economics of the Market)
- Бартер
- За допомогою засобів обміну
- На вільному ринку (On the Unhampered Market)
- Ефекти від насильницького втручання у ринок (Effects of Violent Intervention with the Market)
- Ефекти насильницького скасування ринку (соціалізм) (Effects of Violent Abolition of the Market)
- Теорія війни - ворожа діяльність (The Theory of War – Hostile Action)
- Теорія ігор (Джон фон Нейман, Оскар Морґенштерн)
- Невідомі
Умова для добровільного обміну
Умовою для здійснення добровільного обміну є ситуація, за якої кожна зі сторін обміну цінує товар, який має інша сторона, вище, ніж свій товар.
Помилкою Арістотеля у питанні обміну є те, що він вважав обмін справедливим, коли сторони обміну обмінюються еквівалентними цінностями.
Координація обміну та трансакційні витрати
Координація обміну
Основними механізмами координації обміну є ринок, фірма (організація) і держава. Добровільний обмін відбуваєтья на вільному ринку, фірма (організація) накладають більше обмежень на умови обміну, у рамках держави відбувається насильницький обмін.
Першим економістом, який визначив фірму і ринкок як окремі механізми координації обміну, був Рональд Коуз у статті «Природа фірми» (1937). Згдіно Коуза причиною створення фірм є прагнення до зниження трансакційних витрат.
Обмін та трансакційні витрати
Здійснення обміну, торгівлі пов'язано з трансакційними витратами - витратами на пошук, обробку інформації, веденням переговорів, контролем за виконанням контрактів, захистом прав власності.
Роль грошей в обміні
Класична економічна школа вважала гроші нейтральними (принцип нейтральності грошей або класична дихотомія). Згідно такого підходу наявність грошей в обміні не впливає на перебіг угод. Пізніше цей принцип був поставлений під сумнів представниками інших економічних шкіл. Людвіг фон Мізес, представник Австрійської школи, так характеризує припущення про нейтральність грошей:
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Людська діяльність: Трактат з економічної теорії |
Елементарна теорія цінності і ціни застосовує, ..., поняття ринку, на якому усі угоди здійснюються у результаті прямого обміну. Грошей не існує, товарі і послуги обмінюються безпосередньо на інші товари і послуги. Ця ідеальна конструкція є необхідною. Можна знехтувати проміжною роллю грошей для того, щоб зрозуміти: у підсумку завжди відбувається обмін економічними благами першого порядку. Але при цьому завжди слід стерегтися ілюзії, яку легко може породити поняття ринку з прямими обміном. Хибне припущення, що засіб обміну є лише нейтральним фактором, саме зобов'язане своїм походженням й стійкістю неправильній інтерпретації даної ідеальної конструкції. У відповідності до цієї думки єдина різниця між прямими і непрямим обміном полягає у тому, що для останнього використовується засіб обміну. Стверджується, що введення грошей до угоди не чинить впливу на основні особливості ділового життя. При цьому ігнорується той факт, що історії відомі випадки, коли різкі зміни у купівельній спроможності грошей розхитували усю систему обміну. Однак вважається, що ці виключні факти спричинені невідповідною політикою регулювання. | ||
— Людвіг фон Мізес, Людська діяльність: Трактат з економічної теорії |
Див. також
Примітки
- Натуральний обмін — початок сучасної економіки [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (жовтень 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obmin v ekonomici vzayemne zustrichne dobrovilne vidchuzhennya svogo produktu na korist inshoyi osobi abo grupi osib na vzayemovigidnij osnovi z metoyu otrimannya pevnoyi vigodi Obmin ye osnovoyu lyudskoyi diyalnosti osnovoyu ekonomichnih vidnosin IstoriyaPershi obmini zvichajno zh malo pohodili na komercijni i vzayemovigidni Za chasiv pershih osobistih vipadkovih obminiv lyudi prosto obminyuvalisya odin z odnim za principom rechi sho spodobalasya natomist vimagayuchi shos na zaminu V toj chas lyudina she ne rozumila takih yavish yak vigoda prote ponyattya dobrovilnosti ci obmini vihovuvali Z rozvitkom rodovih vidnosin osnovna zdobich stala prinositisya do zagalnogo vognisha yak i chastina znaryad praci stala znaryaddyami dlya zagalnogo koristuvannya Ale j kilkist osobistih rechej yaki nalezhali bezposeredno kozhnomu tezh zrostala A cimi osobistimi rechami kozhen mig rozporyadzhatisya yak zavgodno v tomu chisli i obminyuvatisya z rodichami Pislya togo yak vidbuvsya pershij mizhstatevij i drugij vnutrishnostatevij rozpodil praci koli namitilasya pevna specializaciya u deyakih rodichiv vnutrishnij obmin stav rozvivatisya Z rozvitkom simejnih gromad a potim i poyavoyu malih simej i susidskih gromad obmin stav osnovoyu ekonomichnih vidnosin mizh nimi Sut vsyakogo normalnogo dobrovilnogo obminu ce otrimannya vigodi yaka polyagaye v ekonomiyi vitrat praci dlya oboh storin Dobrovilnij obmin vivchaye katalaktika termin Aristotelya Golovnoyu formoyu zdijsnennya dobrovilnogo obminu ye torgivlya Formi obminuObmin mozhe vidbuvatisya u takih formah bezposeredno tovar na tovar barter za dopomogoyu zasobiv obminu groshej obmin z groshima Blaga ta tovariVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Principi politichnoyi ekonomiyi Ekonomichne blago use sho mozhe zadovolniti lyudski potrebi Tovar ekonomichne blago priznachene dlya obminu Utochnennya ponyat blaga i tovaru zdijsniv Karl Menger u jogo Principah politichnoyi ekonomiyi nim Grundsatze der Volkswirtschaftslehre 1871 Dokladnishe Karl MengerAutistichnij ta mizhosobistisnij obminVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyi Lyudvig fon Mizes u Lyudskij diyalnosti rozglyadaye autistichnij autisitc exchange ta mizhosobistisnij socialnij interpersonal or social exchange obmin Autistichnij obmin koli diya vikonuyetsya individom bez usilyakogo posilannya na spivrobitnictvo z inshimi individumami Napriklad koli izolovanij mislivec vbivaye tvarinu zaradi vlasnogo spozhivannya vin obminyuye svij chas i patron na yizhu U suspilstvi autistichnij obmin zaminyuyetsya na mizhosobistisnij abo socialnij obmin yakij peredbachaye vzayemodiyu z inshimi lyudmi zaradi otrimannya vigodi Lyudvig fon Mizes pishe Vidnoshennya obminu ye fundamentalnim suspilnim vidnoshennyam Mizhosobistij obmin tovarami i poslugami splitaye zv yazki yaki ob yednuyut lyudej u suspilstvo Formula suspilstva viglyadaye tak do ut des Tam de nemaye umisnoyi vzayemnosti de diyalnist ne peredbachaye niyakogo namiru prinesti korist suputnij diyalnosti inshih lyudej isnuye ne mizhosobistij a autistichnij obmin Lyudvig fon MIzes Lyudska diyalnist traktat z ekonomichnoyi teoriyiDobrovilnij ta nasilnickij obminNasilnickij obmin obmin yakij odna iz storin vvazhaye nespravedlivim neekvivalentnim grabizhnickim Bez zastosuvannya abo bez zagrozi zastosuvannya sili podibnij obmin na dobrovilnij osnovi ne vidbuvsya b Podil obminu na dobrovilnij ta nasilnickij vidobrazheno u klasifikaciyi pidrozdiliv prakseologiyi yaku zaproponuvav Myurrej Rotbard 1951 Teoriya izolovanogo individuuma Ekonomika Robinzona Kruzo angl Crusoe Economics Teoriya dobrovilnogo mizhosobistogo obminu katalaktika Catallactics or the Economics of the Market Barter Za dopomogoyu zasobiv obminu Na vilnomu rinku On the Unhampered Market Efekti vid nasilnickogo vtruchannya u rinok Effects of Violent Intervention with the Market Efekti nasilnickogo skasuvannya rinku socializm Effects of Violent Abolition of the Market Teoriya vijni vorozha diyalnist The Theory of War Hostile Action Teoriya igor Dzhon fon Nejman Oskar Morgenshtern NevidomiUmova dlya dobrovilnogo obminuUmovoyu dlya zdijsnennya dobrovilnogo obminu ye situaciya za yakoyi kozhna zi storin obminu cinuye tovar yakij maye insha storona vishe nizh svij tovar Pomilkoyu Aristotelya u pitanni obminu ye te sho vin vvazhav obmin spravedlivim koli storoni obminu obminyuyutsya ekvivalentnimi cinnostyami Koordinaciya obminu ta transakcijni vitratiKoordinaciya obminu Osnovnimi mehanizmami koordinaciyi obminu ye rinok firma organizaciya i derzhava Dobrovilnij obmin vidbuvayetya na vilnomu rinku firma organizaciya nakladayut bilshe obmezhen na umovi obminu u ramkah derzhavi vidbuvayetsya nasilnickij obmin Pershim ekonomistom yakij viznachiv firmu i rinkok yak okremi mehanizmi koordinaciyi obminu buv Ronald Kouz u statti Priroda firmi 1937 Zgdino Kouza prichinoyu stvorennya firm ye pragnennya do znizhennya transakcijnih vitrat Obmin ta transakcijni vitrati Dokladnishe Transakcijni vitrati Zdijsnennya obminu torgivli pov yazano z transakcijnimi vitratami vitratami na poshuk obrobku informaciyi vedennyam peregovoriv kontrolem za vikonannyam kontraktiv zahistom prav vlasnosti Rol groshej v obminiKlasichna ekonomichna shkola vvazhala groshi nejtralnimi princip nejtralnosti groshej abo klasichna dihotomiya Zgidno takogo pidhodu nayavnist groshej v obmini ne vplivaye na perebig ugod Piznishe cej princip buv postavlenij pid sumniv predstavnikami inshih ekonomichnih shkil Lyudvig fon Mizes predstavnik Avstrijskoyi shkoli tak harakterizuye pripushennya pro nejtralnist groshej Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyi Elementarna teoriya cinnosti i cini zastosovuye ponyattya rinku na yakomu usi ugodi zdijsnyuyutsya u rezultati pryamogo obminu Groshej ne isnuye tovari i poslugi obminyuyutsya bezposeredno na inshi tovari i poslugi Cya idealna konstrukciya ye neobhidnoyu Mozhna znehtuvati promizhnoyu rollyu groshej dlya togo shob zrozumiti u pidsumku zavzhdi vidbuvayetsya obmin ekonomichnimi blagami pershogo poryadku Ale pri comu zavzhdi slid steregtisya ilyuziyi yaku legko mozhe poroditi ponyattya rinku z pryamimi obminom Hibne pripushennya sho zasib obminu ye lishe nejtralnim faktorom same zobov yazane svoyim pohodzhennyam j stijkistyu nepravilnij interpretaciyi danoyi idealnoyi konstrukciyi U vidpovidnosti do ciyeyi dumki yedina riznicya mizh pryamimi i nepryamim obminom polyagaye u tomu sho dlya ostannogo vikoristovuyetsya zasib obminu Stverdzhuyetsya sho vvedennya groshej do ugodi ne chinit vplivu na osnovni osoblivosti dilovogo zhittya Pri comu ignoruyetsya toj fakt sho istoriyi vidomi vipadki koli rizki zmini u kupivelnij spromozhnosti groshej rozhituvali usyu sistemu obminu Odnak vvazhayetsya sho ci viklyuchni fakti sprichineni nevidpovidnoyu politikoyu regulyuvannya Lyudvig fon Mizes Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyiDiv takozhDo ut des Barter Vilnij rinok Ekonomichna teoriya Katalaktika Minova vartist Prakseologiya Rinkova ekonomika TolokaPrimitkiNaturalnij obmin pochatok suchasnoyi ekonomiki 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2020 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim