Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хімі чний склад клітини сукупність хімічних елементів що містяться у клітині та виконують певні функції пов язані з її ж

Хімічний склад клітини

Хімічний склад клітини

Хімі́чний склад клітини — сукупність хімічних елементів, що містяться у клітині та виконують певні функції, пов'язані з її життєдіяльністю та з життєдіяльністю організму в цілому. Умовно хімічний склад клітини можна роздивлятися на атомному та молекулярному рівні.

Атомний рівень

На атомному рівні хімічні елементи клітини класифікують на:

  • Макроелементи (концентрація — від 10 до 0,001 % маси тіла) — 60 % всіх елементів клітини;
  • Мікроелементи (концентрація — від 0,001 до 0,000001 % маси тіла) — 30 % всіх елементів клітини;
  • Ультрамікроелементи (концентрація — 0,000001 маси тіла) — 10 % всіх елементів клітини.
Атомний хімічний склад клітини
Тип Елементи Функції
Макроелементи
  • P (1 %);
  • Катіон Ca (2,5 %);
  • S (0,15-0,2 %);
  • Катіон Na (0,03 %);
  • Катіон K (0,4 %);
  • Катіон Mg (0,03 %);
  • Катіон Fe (0,01 %);
  • Аніон Cl (0,1 %);
  • N (1,5-3 %);
  • C (15-18 %);
  • O (65-76 %);
  • H (8-10 %)
  • Елемент складу ДНК, ферментів, кісток та емалі зубів;
  • Елемент складу оболонки клітини в рослин, кісток та емалі зубів, зсідання крові, регуляція роботи серця (посилення скорочень), посилення синтезу гормонів;
  • Елемент складу білків, вітамінів та ферментів;
  • Проведення нервового імпульсу, стимуляція синтезу гормонів, підтримка осмотичного тиску у клітині;
  • Регуляція роботи серця (уповільнення скорочень), проведення нервового імпульсу, стимуляція синтезу гормонів, підтримка осмотичного тиску у клітині;
  • Елемент складу кісток і зубів, активація синтезу ДНК та енергетичного обміну;
  • Елемент складу гемоглобіну, міоглобіну, кришталика, рогівки ока, активація діяльності ферментів;
  • Елемент складу шлункового соку;
  • Елемент складу білків;
  • Елемент складу органічних речовин;
  • Елемент складу води та органічних сполук;
Мікроелементи
  • Аніон F;
  • Катіон Mn;
  • Катіон Cu;
  • Аніон I (0,0001 %);
  • Катіон Zn
  • Елемент складу емалі зубів;
  • Активація процесу кровотворення;
  • Елемент складу гормону тироксину;
  • Елемент складу ферментів, бере участь у спиртовому бродінні;

Ультрамікроелементи

  • Au;
  • Ag;
  • Hg
  • Пригнічення діяльності макрофагів;
  • Бактерицидні властивості;
  • Пригнічення реабсорбції

Молекулярний рівень

На молекулярному рівні хімічні сполуки класифікують на:

  • Неорганічні сполуки — 60-70 % маси тіла;
    • Вода
      • Розчинення гідрофільних речовин;
      • Терморегуляція;
      • Транспорт речовин;
      • Гідроліз та окиснення високомолекулярних речовин;
      • Підтримання об'єму, тургору та пружності клітини;
    • Мінеральні солі:
      • Субстрат катіонів та аніонів;
      • Регуляторна функція;
  • Органічні сполуки — 15-25 % маси тіла.
Органічний хімічний склад клітини
Речовини Властивості Типи Будова Функції Метаболізм
Білки
  • За особливостями будови:
    • Протеїни (містять тільки амінокислоти);
    • Протеїди (містять також групи не амінокислотного походження — простетичні групи. Органічна складова — гем, вітаміни тіамін та біотин, неорганічна складова — катіони Zn, Mg, Mo — гемоглобін, хлорофіл тощо);
  • За функціональним призначенням:
    • Структурні (протеїди, до складу яких входять ліпіди — склад клітинних мембран, судин, нігтів, волосся, склистого тіла);
    • Транспортні (гемоглобін);
    • Запасні (в жовтку яєць тварин та у насінні);
    • Захисні (специфічний зв'язок із чужорідними агентами — імуноглобуліни);
    • Рухові (склад всіх скорочувальних структур клітини — актин, міозин);
    • Регуляторні (інсулін);
    • Каталітичні (білкова та небілкова складова (похідні вітамінів, йони — амілаза, фосфатаза (ферменти))
  • Первинна (порядок чергування амінокислотних залишків у білкових молекулах (пептидні зв'язки — залишки 2-8 амінокислот)) — усі білки;
  • Вторинна (пакування пептидного ланцюга у спіраль за допомогою водневих зв'язків -CO- і -NH-);
  • Третинна (згортання вторинних структур у тривимірні утвори певної для кожного виду білка форми — глобули — під дією гідрофобних зв'язків, сульфідних і сольових містків);
  • Четвертинна (згортання третинних структур, що фіксується йонними та водневими зв'язками)
 Макромолекули білків → травний канал → амінокислоти → кров → біосинтез білків → будова органел, білків, мембран та ферментів

Вуглеводи

  • Прості — гідрофільність, синтез у полісахариди та дисахариди;
  • Складні — перетворення на моносахариди шляхом гідролізу, гідрофобність (полісахариди)

Складні:

Моносахариди — Cn(H2O)n, дисахариди - C12H22O11

Макромолекули вуглеводів → глюкоза( → глікоген) → кров → окиснення з виділенням енергії (підсумкове рівняння C6H12O6 + 6O2 → 6H2O + 2800 кДж)

Ліпіди

Естери вищих жирних кислот і гліцерину

  • CH2-O-C(O)-R
'|
  • CH-О-C(O)-R
'|
  • CH2-O-C(O)-R

Де R — вільні радикали жирних кислот

  • Регуляторна (гормони з ліпідною природою);
  • Захисна (захисний каркас для внутрішніх органів, підшкірний жир);
  • Теплоізоляційна (підшкірна жирова клітковина);
  • Склад вітамінів (D, E), рослинних пігментів;
  • Енергетична(1 г = 39 кДж)
 Макромолекули жирів→травний канал→гліцерин, жирні кислоти(→лімфа)→кров→жирове депо (сальник, підшкірна клітковина)→синтетичні процеси

Нуклеїнові кислоти

ДНК — самоподвоєння, стабільність; РНК — лабільність

  • ДНК — біополімер, який утворює хромосоми та бере участь у біосинтезі білка. Здатна до самоподвоєння за типом комплементарності азотистих основ (А-T, Г-Ц);
  • РНК — біополімер, який будує тіло рибосоми та бере участь у біосинтезі білка (мРНК, тРНК, рРНК)
    • мРНК – РНК, що є матрицею трансляції. Цикл життя мРНК складається з таких етапів: транскрипція на основі ДНК за принципом шаблонності та комплементарності при дії ферменту ДНК-полімерази (утворюється пре-мРНК), кепірування (на 5’ кінець додається модифікований нуклеотид – метилгуанозин – за допомогою три фосфатного мосту), поліаденілування (приєднання до 3’ кінця транскрипти 200-300 залишків аденілової кислоти за допомогою А-полімерази), сплайсинг (відщеплюються інтрони, що каталізується сплайсосомою), виведення із ядра, трансляція, розпад на нуклеотиди. Формує рибосому (сполучення двох субодиниць рибосоми з кодоном мРНК). Трансляція припиняється досягненням стоп-кодонів УАА, УАГ або УГА. Становить 5% від усіх видів РНК.
    • рРНК – РНК, що складають основу рибосоми. Після транскрипції молекули рРНК утворюють дві субодиниці рибосоми. Становить 80% від усіх видів РНК.
    • тРНК – РНК, що транспортують амінокислоту до місця призначення та зумовлюють її переміщення з її А-центру до П-центру шляхом конформації комплексу з антикодону тРНК та кодону мРНК
  • ДНК – подвійна правозакручена спіраль, мономером якої є нуклеотид. Нуклеотид складається з азотистої основи (аденін, гуанін, тимін, цитозин), пентози (дезоксирибози) та фосфату (залишку фосфорної кислоти). Рибоза сполучається з залишками фосфорної кислоти за допомогою ковалентного зв’язку, а з азотистими основами – водневим зв’язком. ДНК може мати первинну (послідовність розташування нуклеотидів), вторинну (згортання у подвійну спіраль) та третинну (згортання у ядрах) структуру;
  • РНК – полінуклеотидний ланцюг, мономером якого є нуклеотид. Нуклеотид складається з азотистої основи (аденін, гуанін, урацил, цитозин), пентози (рибози) та фосфату (залишку фосфорної кислоти)

Збереження та передача спадкової інформації під час біосинтезу білка

Див. також

image Це незавершена стаття з біохімії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Himi chnij sklad klitini sukupnist himichnih elementiv sho mistyatsya u klitini ta vikonuyut pevni funkciyi pov yazani z yiyi zhittyediyalnistyu ta z zhittyediyalnistyu organizmu v cilomu Umovno himichnij sklad klitini mozhna rozdivlyatisya na atomnomu ta molekulyarnomu rivni Atomnij rivenNa atomnomu rivni himichni elementi klitini klasifikuyut na Makroelementi koncentraciya vid 10 do 0 001 masi tila 60 vsih elementiv klitini Mikroelementi koncentraciya vid 0 001 do 0 000001 masi tila 30 vsih elementiv klitini Ultramikroelementi koncentraciya 0 000001 masi tila 10 vsih elementiv klitini Atomnij himichnij sklad klitini Tip Elementi Funkciyi Makroelementi P 1 Kation Ca 2 5 S 0 15 0 2 Kation Na 0 03 Kation K 0 4 Kation Mg 0 03 Kation Fe 0 01 Anion Cl 0 1 N 1 5 3 C 15 18 O 65 76 H 8 10 Element skladu DNK fermentiv kistok ta emali zubiv Element skladu obolonki klitini v roslin kistok ta emali zubiv zsidannya krovi regulyaciya roboti sercya posilennya skorochen posilennya sintezu gormoniv Element skladu bilkiv vitaminiv ta fermentiv Provedennya nervovogo impulsu stimulyaciya sintezu gormoniv pidtrimka osmotichnogo tisku u klitini Regulyaciya roboti sercya upovilnennya skorochen provedennya nervovogo impulsu stimulyaciya sintezu gormoniv pidtrimka osmotichnogo tisku u klitini Element skladu kistok i zubiv aktivaciya sintezu DNK ta energetichnogo obminu Element skladu gemoglobinu mioglobinu krishtalika rogivki oka aktivaciya diyalnosti fermentiv Element skladu shlunkovogo soku Element skladu bilkiv Element skladu organichnih rechovin Element skladu vodi ta organichnih spoluk Mikroelementi Anion F Kation Mn Kation Cu Anion I 0 0001 Kation Zn Element skladu emali zubiv Aktivaciya procesu krovotvorennya Element skladu gormonu tiroksinu Element skladu fermentiv bere uchast u spirtovomu brodinni Ultramikroelementi Au Ag Hg Prignichennya diyalnosti makrofagiv Baktericidni vlastivosti Prignichennya reabsorbciyiMolekulyarnij rivenNa molekulyarnomu rivni himichni spoluki klasifikuyut na Neorganichni spoluki 60 70 masi tila Voda Rozchinennya gidrofilnih rechovin Termoregulyaciya Transport rechovin Gidroliz ta okisnennya visokomolekulyarnih rechovin Pidtrimannya ob yemu turgoru ta pruzhnosti klitini Mineralni soli Substrat kationiv ta anioniv Regulyatorna funkciya Organichni spoluki 15 25 masi tila Organichnij himichnij sklad klitini Rechovini Vlastivosti Tipi Budova Funkciyi Metabolizm Bilki Denaturaciya rujnuvannya vtorinnoyi tretinnoyi ta chetvertinnoyi strukturi bilka pid diyeyu visokih temperatur koncentrovanih kislot i solej Rozpad na aminokisloti Amfoternist Gidrofobnist Za osoblivostyami budovi Proteyini mistyat tilki aminokisloti Proteyidi mistyat takozh grupi ne aminokislotnogo pohodzhennya prostetichni grupi Organichna skladova gem vitamini tiamin ta biotin neorganichna skladova kationi Zn Mg Mo gemoglobin hlorofil tosho Za funkcionalnim priznachennyam Strukturni proteyidi do skladu yakih vhodyat lipidi sklad klitinnih membran sudin nigtiv volossya sklistogo tila Transportni gemoglobin Zapasni v zhovtku yayec tvarin ta u nasinni Zahisni specifichnij zv yazok iz chuzhoridnimi agentami imunoglobulini Ruhovi sklad vsih skorochuvalnih struktur klitini aktin miozin Regulyatorni insulin Katalitichni bilkova ta nebilkova skladova pohidni vitaminiv joni amilaza fosfataza fermenti Pervinna poryadok cherguvannya aminokislotnih zalishkiv u bilkovih molekulah peptidni zv yazki zalishki 2 8 aminokislot usi bilki Vtorinna pakuvannya peptidnogo lancyuga u spiral za dopomogoyu vodnevih zv yazkiv CO i NH Tretinna zgortannya vtorinnih struktur u trivimirni utvori pevnoyi dlya kozhnogo vidu bilka formi globuli pid diyeyu gidrofobnih zv yazkiv sulfidnih i solovih mistkiv Chetvertinna zgortannya tretinnih struktur sho fiksuyetsya jonnimi ta vodnevimi zv yazkami Transportna perenesennya rechovin gemoglobin rechovini perenosniki Katalitichna priskorennya rozpadu rechovin pepsin amilaza tripsin Zahisna imunna zv yazuvannya molekul storonnih rechovin antitila interferon imunoglobulini Regulyatorna gormoni insulin glyukagon Skorochuvalna bilki m yaziv aktin ta miozin Strukturna kolagen elastin keratin Energetichna 1 g 17 6 kDzh Receptorna rodopsin Makromolekuli bilkiv travnij kanal aminokisloti krov biosintez bilkiv budova organel bilkiv membran ta fermentiv Vuglevodi Prosti gidrofilnist sintez u polisaharidi ta disaharidi Skladni peretvorennya na monosaharidi shlyahom gidrolizu gidrofobnist polisaharidi Prosti monosaharidi vuglevodi z yakih formuyutsya skladni vuglevodi glyukoza C6H12O6 Skladni Oligosaharidi disaharidi vuglevodi cukroza maltoza C12H22O11 sho utvorilisya z dvoh molekul monosaharidiv shlyahom mizhmolekulyarnoyi degidrataciyi Polisaharidi vuglevodi sho utvorilisya shlyahom polikondensaciyi alfa krohmal i beta form celyuloza glyukozi Monosaharidi Cn H2O n disaharidi C12H22O11 Energetichna 1 g 17 6 kDzh Strukturna komponent DNK RNK i ATF Zapasna rechovina glikogen krohmal Budivelna celyuloza Makromolekuli vuglevodiv glyukoza glikogen krov okisnennya z vidilennyam energiyi pidsumkove rivnyannya C6H12O6 6O2 6H2O 2800 kDzh Lipidi Gidrofobnist Rozchinnist u nepolyarnih rozchinah benzol aceton hloroform Zhiri nejtralnij zhir i visk Zhiropodibni rechovini fosfolipidi glikolipidi Steroyidi ne mistyat zalishkiv zhirnih kislot Esteri vishih zhirnih kislot i glicerinu CH2 O C O R CH O C O R CH2 O C O R De R vilni radikali zhirnih kislot Regulyatorna gormoni z lipidnoyu prirodoyu Zahisna zahisnij karkas dlya vnutrishnih organiv pidshkirnij zhir Teploizolyacijna pidshkirna zhirova klitkovina Sklad vitaminiv D E roslinnih pigmentiv Energetichna 1 g 39 kDzh Makromolekuli zhiriv travnij kanal glicerin zhirni kisloti limfa krov zhirove depo salnik pidshkirna klitkovina sintetichni procesi Nukleyinovi kisloti DNK samopodvoyennya stabilnist RNK labilnist DNK biopolimer yakij utvoryuye hromosomi ta bere uchast u biosintezi bilka Zdatna do samopodvoyennya za tipom komplementarnosti azotistih osnov A T G C RNK biopolimer yakij buduye tilo ribosomi ta bere uchast u biosintezi bilka mRNK tRNK rRNK mRNK RNK sho ye matriceyu translyaciyi Cikl zhittya mRNK skladayetsya z takih etapiv transkripciya na osnovi DNK za principom shablonnosti ta komplementarnosti pri diyi fermentu DNK polimerazi utvoryuyetsya pre mRNK kepiruvannya na 5 kinec dodayetsya modifikovanij nukleotid metilguanozin za dopomogoyu tri fosfatnogo mostu poliadeniluvannya priyednannya do 3 kincya transkripti 200 300 zalishkiv adenilovoyi kisloti za dopomogoyu A polimerazi splajsing vidsheplyuyutsya introni sho katalizuyetsya splajsosomoyu vivedennya iz yadra translyaciya rozpad na nukleotidi Formuye ribosomu spoluchennya dvoh subodinic ribosomi z kodonom mRNK Translyaciya pripinyayetsya dosyagnennyam stop kodoniv UAA UAG abo UGA Stanovit 5 vid usih vidiv RNK rRNK RNK sho skladayut osnovu ribosomi Pislya transkripciyi molekuli rRNK utvoryuyut dvi subodinici ribosomi Stanovit 80 vid usih vidiv RNK tRNK RNK sho transportuyut aminokislotu do miscya priznachennya ta zumovlyuyut yiyi peremishennya z yiyi A centru do P centru shlyahom konformaciyi kompleksu z antikodonu tRNK ta kodonu mRNK DNK podvijna pravozakruchena spiral monomerom yakoyi ye nukleotid Nukleotid skladayetsya z azotistoyi osnovi adenin guanin timin citozin pentozi dezoksiribozi ta fosfatu zalishku fosfornoyi kisloti Riboza spoluchayetsya z zalishkami fosfornoyi kisloti za dopomogoyu kovalentnogo zv yazku a z azotistimi osnovami vodnevim zv yazkom DNK mozhe mati pervinnu poslidovnist roztashuvannya nukleotidiv vtorinnu zgortannya u podvijnu spiral ta tretinnu zgortannya u yadrah strukturu RNK polinukleotidnij lancyug monomerom yakogo ye nukleotid Nukleotid skladayetsya z azotistoyi osnovi adenin guanin uracil citozin pentozi ribozi ta fosfatu zalishku fosfornoyi kisloti Zberezhennya ta peredacha spadkovoyi informaciyi pid chas biosintezu bilkaDiv takozhKlitina Zhiva priroda Smert Ce nezavershena stattya z biohimiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ