Складні білки протеїди складні речовини які крім амінокислотних залишків містять вуглеводи нуклеотиди тощо білки в яких

Складні́ білки́ (протеїди) — складні речовини, які крім амінокислотних залишків містять вуглеводи, нуклеотиди тощо; білки, в яких окрім пептидних ланцюгів (як у простих білків) міститься компонент неамінокислотної природи — простетична група. Складний білок без простетичної групи називається , повний активний білок із всіма необхідними простетичними групами — . При гідролізі складних білків, окрім вільних амінокислот, звільняється небілкова частина або продукти її розпаду.

Протеїди — це комплекси простих білків з речовинами небілкової природи — вуглеводами (глюкопротеїди), фосфорною кислотою (фосфопротеїди), гетероциклічними сполуками, нуклеїновими кислотами (нуклеопротеїди). До протеїдів віднесені: хромопротеїди (мають колір, наприклад пігменти), ліпопротеїди — жироподібні живильні речовини, глюкопротеїди — містять вуглеводні компоненти, часто отруйні.

Як простетична група можуть виступати різні органічні (ліпіди, вуглеводи) і неорганічні (метали) речовини. За типом цієї групи серед складних білків виділяють такі класи: глікопротеїни, ліпопротеїни, хромопротеїни, нуклеопротеїни, фосфопротеїни та металопротеїни.

Див. також

Прості білки

Примітки

Практикум з основ біохімії та біофізики для організації лабораторних, практичних занять і самостійної роботи з дисципліни «Основи біохімії та біофізики» для студентів напрямків підготовки «Біотехнологія» та «Прилади» денної форми навчання/ Уклад. М. В. Ведь, Т. П. Ярошок, М. Д. Сахненко, Т. Ю. Орехова, В. І. Булавін. — Харків: НТУ «ХПІ», 2004. — 112 с. (C.43)

Це незавершена стаття з біохімії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Практикум з основ біохімії та біофізики для організації лабораторних, практичних занять і самостійної роботи з дисципліни «Основи біохімії та біофізики» для студентів напрямків підготовки «Біотехнологія» та «Прилади» денної форми навчання/ Уклад. М. В. Ведь, Т. П. Ярошок, М. Д. Сахненко, Т. Ю. Орехова, В. І. Булавін. — Харків: НТУ «ХПІ», 2004. — 112 с. (C.43)