Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хосе Ґвадалу пе Поса да ісп José Guadalupe Posada 2 лютого 1852 20 січня 1913 мексиканський гравер та ілюстратор Хосе Ґв

Хосе Ґвадалупе Посада

Хосе Ґвадалупе Посада

Хосе́ Ґвадалу́пе Поса́да (ісп. José Guadalupe Posada, 2 лютого 1852 — 20 січня 1913) — мексиканський гравер та ілюстратор.

Хосе Ґвадалупе Посада
ісп. José Guadalupe Posada
image
Народився2 лютого 1852(1852-02-02)[3][4][…]
Аґуаскальєнтес, Друга Федералістична республіка
Помер20 січня 1913(1913-01-20)[1][2][…](60 років)
Мехіко, Мексика
Похованняd
Країнаimage Мексика[6]
Діяльністькарикатурист, ілюстратор, художник, художник-гравер, графік
Знання мовіспанська[1][7]
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Посада).

Життєпис

image
Посада перед своєю майстернею
image
Х. Г. Посада, «Розстріл чотирьох вояків Сапати» Дереворит.

Він народився в місті Агуаскальєнтес, де він навчався мистецтву літографії. Його кар'єра почалася в 1871 році роботою політичного карикатуриста для місцевої газети, El Jicote («Джміль»). Після одинадцяти випусків газета закрилася, на загальну думку, тому що одна з карикатур Посади образила впливового місцевого політика і він переїхав до сусіднього міста Леона. Він узяв там шлюб і відкрив друкарню і комерційний магазин ілюстрацій, який процвітав до 1888 року, коли руйнівна повінь вразила місто, після чого Посада переїхав до Мехіко. Почав працювати як мандрівний гравер-ілюстратор для видавниць столиці, через кілька років він був прийнятий на постійну роботу до видавничої фірми , для якої він створив цілий ряд книжкових обкладинок та ілюстрацій. Багато його творів, що зображали поточні події, були також видані в різних газетах. Найвідоміші роботи Посади — серія зображень калавер, скелетів, одягнених в різні костюми, як наприклад Калавера Катріни (Calavera de la Catrina — «калавера жінки-франта»), що була сатирою на життя вищого класу часів правління Порфіріо Діаса.


Межі творчості

Низка його гравюр-зображень мала сатиричний характер, особливо висміювалася реакційна католицька церква. Багато з них були засновані на індіанських мотивах. Після його смерті, проте, його зображення почали пов'язувати лише з мексиканським святом Дня мертвих (Día de los Muertos), забуваючи та замовчуючи його гравюри вибухово-протестного характеру. Бо буржуазні уряди Мескики не були зацікавлені ні в поширенні ідей мексиканської революції, ні в давно необхідних буржуазно-демократичних реформах, які гальмували.

Відродження пам'яті графіком Жаном Шарло

Його роботи в значній мірі навмисно забували наприкінці життя художника та після смерті, чому сприяв сам характер періодичних видать, несформована в тодішній Мексиці уява про вартість національної графіки і значний внесок в її розвиток самого Х. Г. Посади. Проте, були знову поширені в масах у 1920-і роки французьким художником та істориком (Jean Charlot), який зустрічався з Посадою під час відвідування Дієго Рівери. Хоча Посада помер в бідності, його зображення добре відомі сьогодні як зразок традиційного мексиканського мистецтва. Відомий художник Хосе Клементе Ороско (José Clemente Orozco) добре знав Посаду в молодості і часто згадував його, вказуючи, що творчість Посади значно вплинув на його власні роботи.

Галерея

image
«Оахакська калавера» (Calavera Oaxaqueña), 1910

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
    d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
    d:Track:Q2629164
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. Museum of Modern Art online collection
    d:Track:Q73268604
  7. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  8. Mexico's daumier: José Guadalupe Posada. Mexico Connect. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 21 березня 2008.

Джерела

  • Ades, Dawn, Art in Latin America: The Modern Era. New Haven: Yale University Press, 1989, pp. 354, 110—123.
  • Art Encyclopedia, Vol 25, p. 321.
  • Catlin, Stanton, Art of Latin America Since Independence. New Haven: Yale University Press, 1966, p. 190.
  • Posada, José Guadalupe, Posada's Popular Mexican Prints. NY: Dover Publications, 1972.
  • Rothenstein, Julian, Posada: Messenger of Mortality. NY: Moyer Ltd, 1989.
  • Tenenbaum, Barbara, Encyclopedia of Latin American History and Culture. New York: Scribner's, 1996, p. 457, Vol 14.
  • Tyler, Ron, ed., Posada's Mexico, Washington: Library of Congress, 1979.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: José Guadalupe Posada

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hose Gvadalu pe Posa da isp Jose Guadalupe Posada 2 lyutogo 1852 20 sichnya 1913 meksikanskij graver ta ilyustrator Hose Gvadalupe Posadaisp Jose Guadalupe PosadaNarodivsya2 lyutogo 1852 1852 02 02 3 4 Aguaskalyentes Druga Federalistichna respublikaPomer20 sichnya 1913 1913 01 20 1 2 60 rokiv Mehiko MeksikaPohovannyadKrayina Meksika 6 Diyalnistkarikaturist ilyustrator hudozhnik hudozhnik graver grafikZnannya movispanska 1 7 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Posada ZhittyepisPosada pered svoyeyu majsterneyuH G Posada Rozstril chotiroh voyakiv Sapati Derevorit Vin narodivsya v misti Aguaskalyentes de vin navchavsya mistectvu litografiyi Jogo kar yera pochalasya v 1871 roci robotoyu politichnogo karikaturista dlya miscevoyi gazeti El Jicote Dzhmil Pislya odinadcyati vipuskiv gazeta zakrilasya na zagalnu dumku tomu sho odna z karikatur Posadi obrazila vplivovogo miscevogo politika i vin pereyihav do susidnogo mista Leona Vin uzyav tam shlyub i vidkriv drukarnyu i komercijnij magazin ilyustracij yakij procvitav do 1888 roku koli rujnivna povin vrazila misto pislya chogo Posada pereyihav do Mehiko Pochav pracyuvati yak mandrivnij graver ilyustrator dlya vidavnic stolici cherez kilka rokiv vin buv prijnyatij na postijnu robotu do vidavnichoyi firmi dlya yakoyi vin stvoriv cilij ryad knizhkovih obkladinok ta ilyustracij Bagato jogo tvoriv sho zobrazhali potochni podiyi buli takozh vidani v riznih gazetah Najvidomishi roboti Posadi seriya zobrazhen kalaver skeletiv odyagnenih v rizni kostyumi yak napriklad Kalavera Katrini Calavera de la Catrina kalavera zhinki franta sho bula satiroyu na zhittya vishogo klasu chasiv pravlinnya Porfirio Diasa Mezhi tvorchostiNizka jogo gravyur zobrazhen mala satirichnij harakter osoblivo vismiyuvalasya reakcijna katolicka cerkva Bagato z nih buli zasnovani na indianskih motivah Pislya jogo smerti prote jogo zobrazhennya pochali pov yazuvati lishe z meksikanskim svyatom Dnya mertvih Dia de los Muertos zabuvayuchi ta zamovchuyuchi jogo gravyuri vibuhovo protestnogo harakteru Bo burzhuazni uryadi Meskiki ne buli zacikavleni ni v poshirenni idej meksikanskoyi revolyuciyi ni v davno neobhidnih burzhuazno demokratichnih reformah yaki galmuvali Vidrodzhennya pam yati grafikom Zhanom SharloJogo roboti v znachnij miri navmisno zabuvali naprikinci zhittya hudozhnika ta pislya smerti chomu spriyav sam harakter periodichnih vidat nesformovana v todishnij Meksici uyava pro vartist nacionalnoyi grafiki i znachnij vnesok v yiyi rozvitok samogo H G Posadi Prote buli znovu poshireni v masah u 1920 i roki francuzkim hudozhnikom ta istorikom Jean Charlot yakij zustrichavsya z Posadoyu pid chas vidviduvannya Diyego Riveri Hocha Posada pomer v bidnosti jogo zobrazhennya dobre vidomi sogodni yak zrazok tradicijnogo meksikanskogo mistectva Vidomij hudozhnik Hose Klemente Orosko Jose Clemente Orozco dobre znav Posadu v molodosti i chasto zgaduvav jogo vkazuyuchi sho tvorchist Posadi znachno vplinuv na jogo vlasni roboti Galereya Oahakska kalavera Calavera Oaxaquena 1910Kalavera Katrini Lagartijo frant Obkladinka zbirnika balad Ernan Kortes i jogo prigodi Dzvin svobodi v Mehiko Zhahi Amerikano meksikanskoyi vijni Sinko de Majo 1862 roku Kalaveri Sinko de Majo Don KihotDiv takozhMistectvo Meksiki Meksikanska revolyuciya Leopoldo Mendes Majsternya narodnoyi grafikiPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 SNAC 2010 d Track Q29861311 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 CONOR Sl d Track Q16744133 Mexico s daumier Jose Guadalupe Posada Mexico Connect Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 21 bereznya 2008 DzherelaAdes Dawn Art in Latin America The Modern Era New Haven Yale University Press 1989 pp 354 110 123 Art Encyclopedia Vol 25 p 321 Catlin Stanton Art of Latin America Since Independence New Haven Yale University Press 1966 p 190 Posada Jose Guadalupe Posada s Popular Mexican Prints NY Dover Publications 1972 Rothenstein Julian Posada Messenger of Mortality NY Moyer Ltd 1989 Tenenbaum Barbara Encyclopedia of Latin American History and Culture New York Scribner s 1996 p 457 Vol 14 Tyler Ron ed Posada s Mexico Washington Library of Congress 1979 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Jose Guadalupe PosadaPortal Mistectvo Portal Biografiyi at the University of New Mexico Mexico s Daumier Jose Guadalupe Posada Arhivovano 26 chervnya 2013 u WebCite Jose Guadalupe Posada My Mexico a traveling exhibit 27 bereznya 2008 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ