Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Майстерня народної графіки ісп Taller de Gráfica Popular художнє товариство мексиканських художників графіків котре став

Майстерня народної графіки

Майстерня народної графіки

Майстерня народної графіки (ісп. Taller de Gráfica Popular) — художнє товариство мексиканських художників-графіків, котре ставило за мету служіння ідеям мексиканської революції і підтримки ліберального уряду в проведенні реформ.

Заснування і спадок

image
Гравер Хосе Ґвадалупе Посада, «Розстріл чотирьох вояків Еміліано Сапати». Дереворит.

Засновниками товариства 1937 року були художники-графіки Леопольдо Мендес(1902—1969) , (1904—1983) та (1909—1985). Майстерня прийшла на зміну розпущеної буржуазним урядом Ліги революційної літератури і мистецтва, але зберегла зацікавленість до соціально-політичних проблем. Фактично митці майстерні були спадкоємцями творчості Хосе Ґвадалепе Посади на новому етапі розвитку національної графіки. Митці майстерні зберігали ідейні настанови мексиканської революції, а їх твори висвітлювали проблеми найбільш пригноблених і знедолених класів мексиканського суспільства.

Головні представники

  • Леопольдо Мендес (Leopoldo Méndez 1902—1969)
  • (Pablo O'Higgins 1904—1983)
  • (Luis Arenal Bastar 1909—1985)
  • Альфредо Мерелес (Alfredo Mereles)
  • Роберто Ласос (Roberto Lazos)
  • Хавьєр Карлос Санчес (Javier Calvo Sánchez)
  • Гектор Варгас (Héctor Vargas)
  • Хосе Чавес Морадо (José Chávez Morado 1909—2002)
  • Альфредо Сальсе (Alfredo Zalce 1908—2003)
  • Анхел Брачо (Ángel Bracho)
  • Франсіско Доамантес (Francisco Dosamantes 1911—1986)
  • Еверардо Рамірес (Everardo Ramírez)
  • Альберто Бельтран (Alberto Beltrán 1923—1997)
  • Francisco Мора (Francisco Mora)
  • Жан Карло (Jean Charlot 1898—1979)
  • Рауль Ангіано (Raúl Anguiano 1915—2006)
  • Фанні Рабель (Fanny Ravel)
  • Маріана Ямпольськи (Mariana Yampolsky 1925—2002)
  • Хавьєр Герреро (Xavier Guerrero)
  • Летіция Окаран (Leticia Ocharán)
  • Фернандо Кастро Пачеко (1918-2013)
  • Хесус Альварес Амайя (Jesús Álvarez Amaya)
  • Селія Кальдерон (Celia Calderón 1921—1969)
  • Артуро Гарсія Бустос (Arturo García Bustos)
  • Андреа Гомес (Andrea Gómez)
  • Елізабет Катлет (Elizabeth Catlett 1915—2012)
  • Адольфо Мехіак (Adolfo Mexiac)
  • Сара Хіменес Верніс (Sarah Jiménez Vernis)
  • Хесус Каструіта (Jesús Castruita)
  • Луіс Гарсон Чапа (Luis Garzón Chapa)
  • Рейнальдо Оліварес (Reynaldo Olivares)
  • Елена Уерта (Elena Huerta)
  • Ерасто Кортес Хуарес (Erasto Cortés Juárez 1900—1972)
  • Луіс Ареналь (Luis Arenal)
  • Альберто Бердесіо (Alberto Berdesio) та ін.

Спроби колективної творчості

Автор приносив ескіз на нараду, де відбувався аналіз твору. Висувалися вимоги як до форми, так і до агітаційно-революційного змісту. Якщо твір не схвалювали, автор повинен був переробити твір. Бували випадки, коли твір переробляли п'ять — сім разів. Тільки після затвердження, автор робив остаточний варіант.

Наближеність майстерні до маленького виробничого кооперативу не засмучувала, хоча вона й шла всупереч давній західноєвропейській традиції з її індивідуалізмом, коли митець працював на певну політичну силу тільки в разі відповідних власних уподобань і міг як поділяти їх, так і не поділяти жодних.

Митців майстерні не засмучувала і наближеність подібних нарад до нового зразка цензури, цього разу революційної. Твори майстерні мимоволі мали спільні риси в художній манері, в трактовках образів, навіть в графічних техніках. Треба було мати могутню творчу індивідуальність, аби не втрачати остаточно індивідуальних рис.

Дотримувались реалістичної манери з елементами експресіонізму. Були випадки використання дешевих технік і схематично-реалістичної манери як найзрозумілішої більшості сільського, напівсільського і робітничого прошарків суспільства, розбурханих громадянською війною, насиллям, придушенням народних заворушень і розстрілами, порушеним звичним побутом більшості населення з напівфеодальною чи дрібнобуржуазною свідомістю.

Подальша історія

image
Фернандо Кастро Пачеко «Війна за реформу», картина-стінопис в Керетаро.

На творчість майстерні сильні впливи мали коливання політики урядів від підтримки і активного поведення реформ президентом до нових наступів реакції. Свого вищого щаблю реформи досягли 1938 р., коли президент Карденас націоналізував майно нафтових кампаній Сполучених Штатів та Великої Британії в країні.

Підривна діяльність в Мексиці з боку ще сталінського Радянського Союзю відбилася присудженням керівництву Майстерні народної графіки Міжнародної премії миру 1953 року. В товариство повернулась низка митців, котрі з ідейних і фінансових питань покидали майстерню. Декілька майстрів не покидали також праці над стінописами, куди була залучена генерація найбільш майстерних і обдарованих художників Майстерні народної графіки. Серед них Фернандо Кастро Пачеко, , Елена Уерта, Адольфо Мехіак) Вибухова міць стінописів була не меншою, ніж вдалих зразків графіки.


На внутрішній стан товариства і її продукцію вплинули і розбіжності між буржуазними, ліберальними партіями Мексики і партіями лівих толків. В продукції Майстерні були як відверто політичні твори, так і твори мирного, практично побутового жанру. Але буржуазні уряди не забули майстрам — політичної підтримки радикальних політичних діячів і навіть мирна тематика граверів несла відбиток найкращих здобутків мексиканської революції і пам'яті про неї, про те добро, що вона встигла зробити (Пабло О'Хиггинс «Страйк в Кананеа», Франсіско Мора «Волю політичним в'язням !!!», Адольфо Мехіак «Економічна могутність церкви», Фернандо Кастро Пачеко «Страйк в Ріо-Бланко», Альберто Бельтран «Тебе оточують неписьменні», Леопольдо Мендес «Маленька вчителько, яка валика твоя мужність !», Маріана Ямпольськи. «Прийшла вода, прийшло Життя».). Не дивно, що значні збірки творів Майстерні народної графіки на той час мали Німецька Демократична Республіка та тоталітарний СРСР.

Джерела

  • «Мексиканская графика», каталог выставки работ Мастерской народной графики, М, «Советский худрожник», 1955
  • Prignitz-Poda, Helga: Taller de Gráfica Popular: Werkstatt für grafische Volkskunst: Plakate und Flugblätter zu Arbeiterbewegung und Gewerkschaften in Mexiko 1937 — 1986. Berlin, 2002
  • Prignitz, Helga: TGP: ein Grafiker-Kollektiv in Mexiko von 1937 — 1977. Berlin, 1981

Примітки

  1. Caplow, Deborah (2007). Leopoldo Méndez: Revolutionary Art and the Mexican Print. Austin: University of Texas Press.
  2. «Мексиканская графика», каталог выставки работ Мастерской народной графики, М, «Советский худрожник», 1955

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Majsternya narodnoyi grafiki isp Taller de Grafica Popular hudozhnye tovaristvo meksikanskih hudozhnikiv grafikiv kotre stavilo za metu sluzhinnya ideyam meksikanskoyi revolyuciyi i pidtrimki liberalnogo uryadu v provedenni reform Zasnuvannya i spadokGraver Hose Gvadalupe Posada Rozstril chotiroh voyakiv Emiliano Sapati Derevorit Zasnovnikami tovaristva 1937 roku buli hudozhniki grafiki Leopoldo Mendes 1902 1969 1904 1983 ta 1909 1985 Majsternya prijshla na zminu rozpushenoyi burzhuaznim uryadom Ligi revolyucijnoyi literaturi i mistectva ale zberegla zacikavlenist do socialno politichnih problem Faktichno mitci majsterni buli spadkoyemcyami tvorchosti Hose Gvadalepe Posadi na novomu etapi rozvitku nacionalnoyi grafiki Mitci majsterni zberigali idejni nastanovi meksikanskoyi revolyuciyi a yih tvori visvitlyuvali problemi najbilsh prignoblenih i znedolenih klasiv meksikanskogo suspilstva Golovni predstavnikiLeopoldo Mendes Leopoldo Mendez 1902 1969 Pablo O Higgins 1904 1983 Luis Arenal Bastar 1909 1985 Alfredo Mereles Alfredo Mereles Roberto Lasos Roberto Lazos Havyer Karlos Sanches Javier Calvo Sanchez Gektor Vargas Hector Vargas Hose Chaves Morado Jose Chavez Morado 1909 2002 Alfredo Salse Alfredo Zalce 1908 2003 Anhel Bracho Angel Bracho Fransisko Doamantes Francisco Dosamantes 1911 1986 Everardo Ramires Everardo Ramirez Alberto Beltran Alberto Beltran 1923 1997 Francisco Mora Francisco Mora Zhan Karlo Jean Charlot 1898 1979 Raul Angiano Raul Anguiano 1915 2006 Fanni Rabel Fanny Ravel Mariana Yampolski Mariana Yampolsky 1925 2002 Havyer Gerrero Xavier Guerrero Leticiya Okaran Leticia Ocharan Fernando Kastro Pacheko 1918 2013 Hesus Alvares Amajya Jesus Alvarez Amaya Seliya Kalderon Celia Calderon 1921 1969 Arturo Garsiya Bustos Arturo Garcia Bustos Andrea Gomes Andrea Gomez Elizabet Katlet Elizabeth Catlett 1915 2012 Adolfo Mehiak Adolfo Mexiac Sara Himenes Vernis Sarah Jimenez Vernis Hesus Kastruita Jesus Castruita Luis Garson Chapa Luis Garzon Chapa Rejnaldo Olivares Reynaldo Olivares Elena Uerta Elena Huerta Erasto Kortes Huares Erasto Cortes Juarez 1900 1972 Luis Arenal Luis Arenal Alberto Berdesio Alberto Berdesio ta in Sprobi kolektivnoyi tvorchostiAvtor prinosiv eskiz na naradu de vidbuvavsya analiz tvoru Visuvalisya vimogi yak do formi tak i do agitacijno revolyucijnogo zmistu Yaksho tvir ne shvalyuvali avtor povinen buv pererobiti tvir Buvali vipadki koli tvir pereroblyali p yat sim raziv Tilki pislya zatverdzhennya avtor robiv ostatochnij variant Nablizhenist majsterni do malenkogo virobnichogo kooperativu ne zasmuchuvala hocha vona j shla vsuperech davnij zahidnoyevropejskij tradiciyi z yiyi individualizmom koli mitec pracyuvav na pevnu politichnu silu tilki v razi vidpovidnih vlasnih upodoban i mig yak podilyati yih tak i ne podilyati zhodnih Mitciv majsterni ne zasmuchuvala i nablizhenist podibnih narad do novogo zrazka cenzuri cogo razu revolyucijnoyi Tvori majsterni mimovoli mali spilni risi v hudozhnij maneri v traktovkah obraziv navit v grafichnih tehnikah Treba bulo mati mogutnyu tvorchu individualnist abi ne vtrachati ostatochno individualnih ris Dotrimuvalis realistichnoyi maneri z elementami ekspresionizmu Buli vipadki vikoristannya deshevih tehnik i shematichno realistichnoyi maneri yak najzrozumilishoyi bilshosti silskogo napivsilskogo i robitnichogo prosharkiv suspilstva rozburhanih gromadyanskoyu vijnoyu nasillyam pridushennyam narodnih zavorushen i rozstrilami porushenim zvichnim pobutom bilshosti naselennya z napivfeodalnoyu chi dribnoburzhuaznoyu svidomistyu Podalsha istoriyaFernando Kastro Pacheko Vijna za reformu kartina stinopis v Keretaro Na tvorchist majsterni silni vplivi mali kolivannya politiki uryadiv vid pidtrimki i aktivnogo povedennya reform prezidentom do novih nastupiv reakciyi Svogo vishogo shablyu reformi dosyagli 1938 r koli prezident Kardenas nacionalizuvav majno naftovih kampanij Spoluchenih Shtativ ta Velikoyi Britaniyi v krayini Pidrivna diyalnist v Meksici z boku she stalinskogo Radyanskogo Soyuzyu vidbilasya prisudzhennyam kerivnictvu Majsterni narodnoyi grafiki Mizhnarodnoyi premiyi miru 1953 roku V tovaristvo povernulas nizka mitciv kotri z idejnih i finansovih pitan pokidali majsternyu Dekilka majstriv ne pokidali takozh praci nad stinopisami kudi bula zaluchena generaciya najbilsh majsternih i obdarovanih hudozhnikiv Majsterni narodnoyi grafiki Sered nih Fernando Kastro Pacheko Elena Uerta Adolfo Mehiak Vibuhova mic stinopisiv bula ne menshoyu nizh vdalih zrazkiv grafiki Na vnutrishnij stan tovaristva i yiyi produkciyu vplinuli i rozbizhnosti mizh burzhuaznimi liberalnimi partiyami Meksiki i partiyami livih tolkiv V produkciyi Majsterni buli yak vidverto politichni tvori tak i tvori mirnogo praktichno pobutovogo zhanru Ale burzhuazni uryadi ne zabuli majstram politichnoyi pidtrimki radikalnih politichnih diyachiv i navit mirna tematika graveriv nesla vidbitok najkrashih zdobutkiv meksikanskoyi revolyuciyi i pam yati pro neyi pro te dobro sho vona vstigla zrobiti Pablo O Higgins Strajk v Kananea Fransisko Mora Volyu politichnim v yaznyam Adolfo Mehiak Ekonomichna mogutnist cerkvi Fernando Kastro Pacheko Strajk v Rio Blanko Alberto Beltran Tebe otochuyut nepismenni Leopoldo Mendes Malenka vchitelko yaka valika tvoya muzhnist Mariana Yampolski Prijshla voda prijshlo Zhittya Ne divno sho znachni zbirki tvoriv Majsterni narodnoyi grafiki na toj chas mali Nimecka Demokratichna Respublika ta totalitarnij SRSR Dzherela Meksikanskaya grafika katalog vystavki rabot Masterskoj narodnoj grafiki M Sovetskij hudrozhnik 1955 Prignitz Poda Helga Taller de Grafica Popular Werkstatt fur grafische Volkskunst Plakate und Flugblatter zu Arbeiterbewegung und Gewerkschaften in Mexiko 1937 1986 Berlin 2002 ISBN 3 935656 10 6 Prignitz Helga TGP ein Grafiker Kollektiv in Mexiko von 1937 1977 Berlin 1981 ISBN 3 922005 12 8PrimitkiCaplow Deborah 2007 Leopoldo Mendez Revolutionary Art and the Mexican Print Austin University of Texas Press Meksikanskaya grafika katalog vystavki rabot Masterskoj narodnoj grafiki M Sovetskij hudrozhnik 1955Div takozhMeksikanska revolyuciya Grafika Litografiya Linogravyura Ermitazh drukovana grafika Monumentalnij zhivopis Meksiki 20 stolittya

Дата публікації:
Топ