Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мендес Леопольдо Мендес ісп Leopoldo Méndez 30 червня 1902 8 лютого 19

Леопольдо Мендес

Леопольдо Мендес
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мендес.

Леопольдо Мендес (ісп. Leopoldo Méndez, 30 червня 1902 — 8 лютого 1969) — мексиканський художник і графік, громадський діяч. У 1968 році — був одним з ініціаторів-засновників Мексиканської академії мистецтв.

Леопольдо Мендес
Leopoldo Méndez
image
При народженніLeopoldo Méndez
Народження30 червня 1902(1902-06-30)
Мехіко
Смерть8 лютого 1969(1969-02-08) (66 років)
 Мехіко, Мексика[1]
(гепатит)
Країнаimage Мексика
НавчанняАкадемія Сан Карлос
Діяльністьхудожник-гравер, літограф, художник
Напрямокреалізм
Роки творчості1921—1968
Творифрески, монументальна графіка, плакати, ілюстрації до книжок, газет і журналів
Роботи в колекціїХудожній інститут Чикаго, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[2], d, Музей мистецтва Метрополітен і d[3]
Нагороди
image Леопольдо Мендес у Вікісховищі

Життєпис

Походить з родини чоботаря. Народився в небагатій родині, що не мала відношення до мистецтва, в місті Мехіко.

  • 1917–1920 рр. Навчався спочатку в Академії Сан Карлос.
  • 1920–1922 рр. — продовжив навчання в так званій « Художній школі просто неба»
  • 1922–1925 рр. — працював художником-ілюстратором у низці буржуазних газет і журналів.
  • 1926 р. — почав професійно займатися графікою. В тому ж році його перші гравюри друкують в періодичних виданнях, виходять його перші плакати .
  • 1932 р. в роки мексиканської революції отримав посаду керівника Секції образотворчих мистецтв від Міністерства народної освіти.
  • 1933 р. — був одним з ініціаторів-засновників Ліги революційних письменників і художників
  • 1937 р. — був одним з ініціаторів-засновників Національних графічних майстерень в місті Мехіко (або «Майстерня народної графіки»). Для будівлі Майстерень виконав монументальну фреску (разом з зудожниками Гамбоа, О'Хіггінсом, Сальсе). Декілька років — обіймав посаду президента Майстерень, потім — Геренеральний секретар в ній.
  • 1939 р. — отримав стипендію (грошовий грант) від фонду Гугенхейма і відвідав Сполучені Штати.
  • У 1947–1979 рр. — створив декілька графічних серій до національних кінострічок.
  • 1960 р. — отримав перший приз на Бієннале у Мехіко.
  • image
    Форт Сан Дієго в Акапулько, нині музей
  • image
    Мехіко, Палата депутатів
  • image
    Мехіко,Музей красних мистецтв, будівля доби еклектики
  • image
    Велетенська скульптура Христа

Майстерня народної графіки

Докладніше: Майстерня народної графіки

Цей творчо-виробничий заклад (водночас будівлі і товариство художників) створений у 1937 році. Серед засновників закладу -

  • Леопольдо Мендес (Leopoldo Méndez 1902—1969)
  • (Pablo O'Higgins 1904—1983)
  • (Luis Arenal Bastar 1909—1985)
  • Альберто Бельтран (Alberto Beltrán 1923—1997)
  • (Ángel Bracho)
  • (Raúl Anguiano 1915—2006)

Творчо-виробничий заклад мав на меті як створення майстерень, так і спільну творчу працю. Митці майстерні широко використовували наради ще на етапі створення ескізів.

Автор приносив ескіз на нараду, де відбувався аналіз твору. Висувалися вимоги як до форми, так і до агітаційно-революційного змісту. Якщо твір не схвалювали, автор повинен був переробити твір. Бували випадки, коли твір переробляли п'ять — сім разів. Тільки після затвердження, автор робив остаточний варіант.

Наближеність майстерні до маленького виробничого кооперативу не засмучувала, хоча вона й шла всупереч давній західноєвропейській традиції з її індивідуалізмом, коли митець працював на певну політичну силу тільки в разі відповідних власних уподобань і міг як поділяти їх, так і не поділяти жодних.

Митців майстерні не засмучувала і наближеність подібних нарад до нового зразка цензури, цього разу революційної. Твори майстерні мимоволі мали спільні риси в художній манері, в трактовках образів, навіть в графічних техніках. Треба було мати могутню творчу індивідуальність, аби не втрачати остаточно індивідуальних рис.

Дотримувались реалістичної манери з елементами експресіонізму. Були випадки використання дешевих технік і схематично-реалістичної манери як найзрозумілішої більшості сільського, напівсільського і робітничого прошарків суспільства, розбурханих громадянською війною, насиллям, придушенням народних заворушень і розстрілами, порушеним звичним побутом більшості населення з напівфеодальною чи дрібнобуржуазною свідомістю.

Виставки

  • Перша персональна виставка, 1930
  • Мексиканська графіка, Москва, 1955
  • Виставка графіки на фестивалі молоді, Москва, 1957
  • Виставка графіки Латинської Америки, Москва, 1958

Вибрані твори

image
Бібліотека, на фасаді мозаїка зі сценами історії міста Мехіко
  • Графічна серія «Заради Христа», 1939
  • ілюстрації до кники Х. де ла Кабади «Incsdentes melodicos», 1944
Станкова графіка
  • «Жорстокість поміщиків-землевласників»
  • «Пограбування індіанців»
  • «Погром школи», 1948
  • «Хлопчик-революціонер»
  • «Придушення повстання індіанців»
  • «Спрага», 1948
  • «Розстріл» , 1949
  • «Їх поєднало нещастя», 1950
  • «Свобода слова»
  • «Повалення диктатури»
  • «Портрет Хосе Ґвадалупе Посади», 1957
  • «Гуатемок»
  • «Ідальго»
  • «Хуарес»
  • « уарес і аграрні закони»
  • «Сакапоакстла»
  • «Епізоди революції»
  • " Велика перешкода "
  • " Фашисти вбивають робочіх активістів "
  • " Гребля "
  • «Що сталося би ?»
  • «Лист з концентраційного табору»
  • «Скорбота по загиблим проти фашистів»
  • «Ласкаво просимо на Батьківщину!»
  • «Звірі»
  • «Індустріалізація Мексики»
  • «Союз робочіх і селян»
  • «Вперед»
  • «Економічна криза»
  • «Наука для війни»
  • «Смерть під час пологів»
  • «Гноблення в селі»
  • «Джузеппе Верді»
  • «Поль Робсон», афроамериканець — співак
  • «Розруха»

Джерела

  • Prignitz, Helga: TGP: ein Grafiker-Kollektiv in Mexiko von 1937 — 1977. Berlin, 1981
  • Prignitz-Poda, Helga: Taller de Gráfica Popular: Werkstatt für grafische Volkskunst: Plakate und Flugblätter zu Arbeiterbewegung und Gewerkschaften in Mexiko 1937 — 1986. Berlin, 2002
  • «Мексиканская графика», каталог выставки работ Мастерской народной графики, М, «Советский худрожник», 1955

Див. також

Примітки

  1. Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  2. http://www.moma.org/collection/works/63021

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mendes Leopoldo Mendes isp Leopoldo Mendez 30 chervnya 1902 8 lyutogo 1969 meksikanskij hudozhnik i grafik gromadskij diyach U 1968 roci buv odnim z iniciatoriv zasnovnikiv Meksikanskoyi akademiyi mistectv Leopoldo MendesLeopoldo Mendez Premiyi Pri narodzhenniLeopoldo MendezNarodzhennya30 chervnya 1902 1902 06 30 MehikoSmert8 lyutogo 1969 1969 02 08 66 rokiv Mehiko Meksika 1 gepatit Krayina MeksikaNavchannyaAkademiya San KarlosDiyalnisthudozhnik graver litograf hudozhnikNapryamokrealizmRoki tvorchosti1921 1968Tvorifreski monumentalna grafika plakati ilyustraciyi do knizhok gazet i zhurnalivRoboti v kolekciyiHudozhnij institut Chikago Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 2 d Muzej mistectva Metropoliten i d 3 NagorodiGrant Guggengajma 1938 Leopoldo Mendes u VikishovishiZhittyepisPohodit z rodini chobotarya Narodivsya v nebagatij rodini sho ne mala vidnoshennya do mistectva v misti Mehiko 1917 1920 rr Navchavsya spochatku v Akademiyi San Karlos 1920 1922 rr prodovzhiv navchannya v tak zvanij Hudozhnij shkoli prosto neba 1922 1925 rr pracyuvav hudozhnikom ilyustratorom u nizci burzhuaznih gazet i zhurnaliv 1926 r pochav profesijno zajmatisya grafikoyu V tomu zh roci jogo pershi gravyuri drukuyut v periodichnih vidannyah vihodyat jogo pershi plakati 1932 r v roki meksikanskoyi revolyuciyi otrimav posadu kerivnika Sekciyi obrazotvorchih mistectv vid Ministerstva narodnoyi osviti 1933 r buv odnim z iniciatoriv zasnovnikiv Ligi revolyucijnih pismennikiv i hudozhnikiv 1937 r buv odnim z iniciatoriv zasnovnikiv Nacionalnih grafichnih majsteren v misti Mehiko abo Majsternya narodnoyi grafiki Dlya budivli Majsteren vikonav monumentalnu fresku razom z zudozhnikami Gamboa O Higginsom Salse Dekilka rokiv obijmav posadu prezidenta Majsteren potim Gereneralnij sekretar v nij 1939 r otrimav stipendiyu groshovij grant vid fondu Gugenhejma i vidvidav Spolucheni Shtati U 1947 1979 rr stvoriv dekilka grafichnih serij do nacionalnih kinostrichok 1960 r otrimav pershij priz na Biyennale u Mehiko Fort San Diyego v Akapulko nini muzej Mehiko Palata deputativ Mehiko Muzej krasnih mistectv budivlya dobi eklektiki Veletenska skulptura HristaMajsternya narodnoyi grafikiDokladnishe Majsternya narodnoyi grafiki Cej tvorcho virobnichij zaklad vodnochas budivli i tovaristvo hudozhnikiv stvorenij u 1937 roci Sered zasnovnikiv zakladu Leopoldo Mendes Leopoldo Mendez 1902 1969 Pablo O Higgins 1904 1983 Luis Arenal Bastar 1909 1985 Alberto Beltran Alberto Beltran 1923 1997 Angel Bracho Raul Anguiano 1915 2006 Tvorcho virobnichij zaklad mav na meti yak stvorennya majsteren tak i spilnu tvorchu pracyu Mitci majsterni shiroko vikoristovuvali naradi she na etapi stvorennya eskiziv Avtor prinosiv eskiz na naradu de vidbuvavsya analiz tvoru Visuvalisya vimogi yak do formi tak i do agitacijno revolyucijnogo zmistu Yaksho tvir ne shvalyuvali avtor povinen buv pererobiti tvir Buvali vipadki koli tvir pereroblyali p yat sim raziv Tilki pislya zatverdzhennya avtor robiv ostatochnij variant Nablizhenist majsterni do malenkogo virobnichogo kooperativu ne zasmuchuvala hocha vona j shla vsuperech davnij zahidnoyevropejskij tradiciyi z yiyi individualizmom koli mitec pracyuvav na pevnu politichnu silu tilki v razi vidpovidnih vlasnih upodoban i mig yak podilyati yih tak i ne podilyati zhodnih Mitciv majsterni ne zasmuchuvala i nablizhenist podibnih narad do novogo zrazka cenzuri cogo razu revolyucijnoyi Tvori majsterni mimovoli mali spilni risi v hudozhnij maneri v traktovkah obraziv navit v grafichnih tehnikah Treba bulo mati mogutnyu tvorchu individualnist abi ne vtrachati ostatochno individualnih ris Dotrimuvalis realistichnoyi maneri z elementami ekspresionizmu Buli vipadki vikoristannya deshevih tehnik i shematichno realistichnoyi maneri yak najzrozumilishoyi bilshosti silskogo napivsilskogo i robitnichogo prosharkiv suspilstva rozburhanih gromadyanskoyu vijnoyu nasillyam pridushennyam narodnih zavorushen i rozstrilami porushenim zvichnim pobutom bilshosti naselennya z napivfeodalnoyu chi dribnoburzhuaznoyu svidomistyu VistavkiPersha personalna vistavka 1930 Meksikanska grafika Moskva 1955 Vistavka grafiki na festivali molodi Moskva 1957 Vistavka grafiki Latinskoyi Ameriki Moskva 1958Vibrani tvoriBiblioteka na fasadi mozayika zi scenami istoriyi mista Mehiko Grafichna seriya Zaradi Hrista 1939 ilyustraciyi do kniki H de la Kabadi Incsdentes melodicos 1944 Stankova grafika Zhorstokist pomishikiv zemlevlasnikiv Pograbuvannya indianciv Pogrom shkoli 1948 Hlopchik revolyucioner Pridushennya povstannya indianciv Spraga 1948 Rozstril 1949 Yih poyednalo neshastya 1950 Svoboda slova Povalennya diktaturi Portret Hose Gvadalupe Posadi 1957 Guatemok Idalgo Huares uares i agrarni zakoni Sakapoakstla Epizodi revolyuciyi Velika pereshkoda Fashisti vbivayut robochih aktivistiv Greblya Sho stalosya bi List z koncentracijnogo taboru Skorbota po zagiblim proti fashistiv Laskavo prosimo na Batkivshinu Zviri Industrializaciya Meksiki Soyuz robochih i selyan Vpered Ekonomichna kriza Nauka dlya vijni Smert pid chas pologiv Gnoblennya v seli Dzhuzeppe Verdi Pol Robson afroamerikanec spivak Rozruha DzherelaPrignitz Helga TGP ein Grafiker Kollektiv in Mexiko von 1937 1977 Berlin 1981 ISBN 3 922005 12 8 Prignitz Poda Helga Taller de Grafica Popular Werkstatt fur grafische Volkskunst Plakate und Flugblatter zu Arbeiterbewegung und Gewerkschaften in Mexiko 1937 1986 Berlin 2002 ISBN 3 935656 10 6 Meksikanskaya grafika katalog vystavki rabot Masterskoj narodnoj grafiki M Sovetskij hudrozhnik 1955Div takozhGrafika Derevorit Litografiya Linogravyura Hose Gvadalupe Posada Plakat Grant GuggengajmaPrimitkiZvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2018 d Track Q110250907d Track Q2494649 http www moma org collection works 63021Posilannya

Дата публікації:
Топ