Люмінесце́нтна (флуоресцентна) ла́мпа, лампа денного світла — газорозрядне джерело світла, світловий потік якого визначається в основному світінням люмінофорів під впливом ультрафіолетового випромінювання електричного розряду в парах ртуті: до появи світлодіодних ламп широко застосовувалися для загального освітлення, оскільки мали світлову віддачу і в кілька разів більший, ніж у ламп розжарення того ж призначення.
Люмінесцентна лампа | |
Названо на честь | денне світло і флюоресценція |
---|---|
Джерело енергії | електрика |
Люмінесцентна лампа у Вікісховищі |
Застосування люмінесцентних ламп
Люмінесцентні лампи — до 2010-х років, найрозповсюдженіші й ощадніші джерела світла для створення у приміщеннях нежитлових будинків: офісах, школах, навчальних і дослідницьких інститутах, лікарнях, магазинах, банках, підприємствах. З появою сучасних компактних люмінесцентних ламп, призначених для встановлення в звичайні патрони E27 або ж E14 замість ламп з ниткою розжарювання, вони стали завойовувати популярність і в побуті. Застосування електронних пускорегулювальних пристроїв (баластів) замість традиційних, електромагнітних, дозволяло ще більше поліпшити характеристики люмінесцентних ламп — позбутися від мерехтіння і гудіння, збільшити економічність, підвищити компактність та зручність.
Головними перевагами люмінесцентних ламп у порівнянні з лампами розжарення, є висока світловіддача (люмінесцентна лампа у 23 Вт дає таку ж освітленість як 100 Вт лампа розжарювання у випадку використання ламп КЛЛ, та 80 Вт у випадку використання лінійних ламп (люм, трубчастих, ртутна люмінесцентна лампа низького тиску)) і тривалий термін служби (6000...20000 годин проти 1000...2000 годин). Це дозволяло за допомогою люмінесцентних ламп заощаджувати значні кошти, незважаючи на вищу початкову ціну.
Застосування люмінесцентних ламп було особливо доцільним у випадках, коли висока освітленість була потрібна в приміщенні тривалий час, оскільки вмикання для цих ламп є найнебезпечнішим режимом і постійні вмикання-вимикання дуже знижують термін їхньої служби. Найбільш розповсюдженим різновидом подібних джерел світла була ртутна люмінесцентна лампа низького тиску. Вона є скляною трубкою (колбою), заповненою парами ртуті, з нанесеним на внутрішню поверхню шаром люмінофора.
Історія
Першим пращуром лампи денного світла була лампа , який 1856 року одержав синювате світіння від заповненої газом трубки, збудженої за допомогою соленоїда. На всесвітній виставці в Чикаго (штат Іллінойс, 1893 рік) Томас Едісон вперше показав людству люмінесцентне світіння. 1894 року М. Моор створив лампу, у котрій використовувався азот і вуглекислий газ, що випромінювали рожево-біле світло. Ця лампа мала досить помірний успіх. 1901 року, демонстрував ртутну лампу, яка світилася синьо-зеленим кольором, і тому була непридатна для практичних застосувань. Її дизайн, однак, був дуже наближеним до сучасного, і лампа мала набагато вищу ефективність, ніж лампи Гайслера чи Еллінойса. 1926 року та його співробітники запропонували збільшити тиск у колбах, а також почали покривати їх флуоресцентним порошком, який перетворював ультрафіолетове світло, що випромінюється збудженою плазмою, на однорідне біле світло. Е. Джермер сьогодні визнаний як винахідник лампи денного світла. General Electric пізніше викупила патент Е. Джермера, і під керівництвом забезпечила лампам денного світла широке комерційне використання, з початком від 1938 року.
Принцип роботи
Під час роботи люмінесцентної лампи низького тиску між двома електродами, що розташовані на протилежних кінцях лампи і являють собою нитки розжарення, виникає електричний струм та, як наслідок, тліючий розряд на відміну від люмінесцентних ртутних газорозрядних ламп високого тиску, в яких немає ниток розжарення і між електродами виникає дуговий розряд. У лампі, яка заповнена парами ртуті, змінний струм призводить до появи УФ-випромінення. Це випромінення невидиме для людського ока, тому його перетворюють на видиме світло за допомогою явища люмінесценції. Для цього внутрішні стінки лампи покриті спеціальною речовиною — люмінофором, що поглинає УФ-випромінювання і випромінює видиме світло. Змінюючи склад люмінофора, можна змінювати відтінок одержаного світла.
Особливості увімкнення
Обмеження струму
З погляду електротехніки люмінесцентна лампа — пристрій зі слабким опором (чим більший струм крізь неї проходить — тим більше знижується її опір). До того-ж газовий розряд у лампі відбувається за відносно сталої напруги на електродах лампи, яка в основному визначається густиною парів ртуті та довжиною лампи і становить для різних ламп біля 60-120В. Тому за безпосереднього приєднання до електричної мережі з більшою напругою, лампа дуже швидко вийде з ладу через стрімке зростання струму, що буде проходити крізь неї при такому увімкненні. Щоб запобігти цьому, лампи до мережі вмикають крізь спеціальний пристрій обмеження струму (баласт).
У найпростішому випадку, баластом може бути звичайний резистор, однак у такому баласті значна кількість енергії буде втрачена на нагрів баласту. Щоб уникнути цих втрат при живленні ламп змінним струмом, як баласт застосовують реактивний опір (конденсатор або котушку індуктивності). Під час увімкнення, за допомогою стартера електромагнітний баласт індукує підвищену напругу задля пробою іскрового проміжку між електродами.
На початок ХХ століття, найбільше поширення одержали два типи баластів — електромагнітний та електронний.
Електромагнітний баласт
Виготовлений у часи СРСР електромагнітний баласт «1УБИ20», був значним проривом у цій області. Вадою був його низький ККД, тому що реактивна потужність баласту більша від потужності лампи.
Електромагнітний баласт — це індуктивний опір (дросель), який вмикається послідовно з лампою. Для запуску лампи з таким типом баласту потрібний також стартер або кнопка.
Перевагами такого типу баласту є його простота, відносна дешевина, великий термін експлуатації та висока надійність.
Вади — мерехтіння ламп із частотою вдвічі більшою від частоти мережевої напруги (частота мережевої напруги в Україні дорівнює 50 Гц), що підвищує стомлюваність і може негативно позначатися на зорі людини, відносно довгий запуск (звичайно 1-3 сек, час збільшується в міру зносу лампи), більше споживання енергії (приблизно на 20 %) порівняно з електронним баластом, більші розміри, вага, металоємність. Дросель також, може видавати низькочастотний гул та нагріватись.
Крім перерахованих вище хиб, можна відзначити ще одну. Під час спостереження певного предмету з обертовим, або коливальним рухом з частотою рівною, або кратною частоті мерехтіння люмінесцентних ламп з електромагнітним баластом, такі предмети будуть здаватися нерухомими через так званий ефект стробування. Наприклад, цей ефект може відбуватися на шпилі токарного або свердлильного верстата, циркулярної пилки, мішалки кухонного міксера, блоці ножів вібраційної електробритви. Щоб уникнути травмування, на виробництві заборонено використовувати люмінесцентні лампи для освітлення рухомих частин верстатів і механізмів без додаткового підсвічування лампами розжарення.
Механізм запуску лампи з електромагнітним баластом
У класичній схемі увімкнення з електромагнітним баластом, для автоматичного регулювання процесу запалювання лампи застосовується пускач (стартер), що являє собою маленьку газорозрядну лампочку з неоновим наповненням і двома металевими електродами. Один електрод пускача нерухомий жорсткий, інший — біметалевий, що згинається при нагріванні. У початковому стані електроди пускача розімкнуті. Пускач приєднується паралельно лампі. У мить вмикання до електродів лампи і пускача прикладається повна напруга мережі, тому що струм крізь лампу відсутній і падіння напруги на дроселі дорівнює нулеві. Електроди лампи холодні і напруги мережі недостатньо для її запалювання. Але в пускачі від прикладеної напруги виникає розряд, внаслідок якого струм проходить крізь електроди лампи і пускача. Струм розряду малий для нагрівання електродів лампи, але достатній для електродів пускача, від чого біметалева пластинка, нагріваючись, згинається і замикається з жорстким електродом. Струм у спільному колі зростає і розігріває електроди лампи. У наступний момент електроди пускача остигають і розмикаються. Миттєвий розрив кола струму викликає миттєвий пік напруги на дроселі, що забезпечує запалювання лампи. До цієї миті електроди люмінесцентної лампи вже досить розігріті. Розряд у лампі виникає спочатку в середовищі аргону, а потім, після випаровування ртуті, стає ртутним. У процесі горіння напруга на лампі й пускачі складає близько половини напруги мережі за рахунок падіння напруги на дроселі, що запобігає повторному спрацьовуванню пускача. У процесі запалювання лампи пускач іноді спрацьовує кілька разів поспіль унаслідок відхилень у взаємозалежних між собою характеристик пускача і лампи.
Електронний баласт
Електронний баласт (скорочено ЕПРА - Електронний Пускорегулювальний Апарат) — це електронна схема, що перетворює напругу мережі на високочастотний (20-60 кГц) змінний струм, який живить лампу. Перевагами такого баласту є відсутність мерехтіння і гулу, менші розміри й вага, порівняно з електромагнітним баластом.
За використання електронного баласту, можливо досягти миттєвого запуску лампи (холодний старт), однак такий режим несприятливо позначається на терміні служби лампи.
За використання схем з попереднім підігрівом електродів (плавний старт) лампа запалюється із затримкою, однак, цей режим дозволяє збільшити термін служби лампи. В таких схемах використовуються позистори або терморезистори.
- ЕПРА для 1-10В системи. Ними можна керувати у групі або окремо. Можна з'єднати з давачем денного світла і тоді, у світлий час дня, давач зменшує яскравість лампи. Особливо був поширений у шкільних класах, інститутах і переговорних кімнатах.
Останнім часом замість нього використовували нові цифрові ЕПРА за протоколом DALI.
- ЕПРА за DALI-протоколом, дозволяють індивідуальне керування кожного світильника, і тому він був дуже енергоефективним. Керування освітленням можна робити за допомогою давачів присутності та денного світла. Вимикачів більше не було потрібно, коли автоматика вмикає у потрібному місці світло та вимикає, коли нікого більше немає у приміщенні.
- Останні 2010-і роки в Україні та Європі у багатьох школах, лікарнях та офісах застаріле освітлення замінюють новими системами керування зі світлодіодними світильниками, завдяки чому досягається енергоощадження від 60 % до 82 %.
Прості та дешеві схеми електронних баластів не розраховано на ввімкнення у мережу без навантаження (за відсутній, або знятій лампі). У такому разі, схеми виходять з ладу. Тому більшість люмінесцентних світильників продаються у комплекті з лампами.
Прості та дешеві електронні баласти також могли вийти з ладу у разі перегоряння/обриву електроду лампи.
Причини виходу з ладу
Електроди люмінесцентної лампи — вольфрамові нитки, покриті пастою (активною масою) з осно́вних металів. Ця паста і забезпечує стабільний тліючий розряд, тож якби її не було, вольфрамові нитки дуже швидко перегрілися б і згоріли. Впродовж роботи паста поступово обсипається з електродів, вигорає, випаровується, особливо при частих увімкненнях, коли якийсь час розряд відбувається не по всій площі електрода, а на невеликій ділянці його поверхні, що призводить до місцевого перегріву. Звідси потемніння на кінцях лампи, яке часто спостерігається ближче до закінчення терміну служби. Коли паста вигорить цілком, струм у лампі починає знижуватися, а напруга, відповідно, зростати. Це призводить до того, що починає постійно спрацьовувати стартер — звідси усім відоме миготіння ламп, котрі виходять з ладу. Електроди лампи постійно розігріваються і, зрештою, одна з ниток перегорає. Це відбувається приблизно через 2...3 дні, залежно від виробника лампи. Після цього хвилину-другу лампа горить без усіляких мерехтінь, але це останні хвилини в її роботі. В цей час розряд відбувається на залишках перегорілого електрода, на якому вже немає пасти з основних металів, залишився тільки вольфрам. Ці залишки вольфрамової нитки дуже розігріваються, через що частково випаровуються, або обсипаються, після чого розряд починає відбуватися за рахунок траверси (це дротик, до якого кріпиться вольфрамова нитка з активною масою), вона частково оплавляється. Після цього лампа знову починає мерехтіти. Якщо її вимкнути ще раз, повторне запалювання буде неможливим. На цьому все закінчується. Вищесказане справедливо у разі використання електромагнітних баластів.
Якщо ж застосовується електронний баласт, усе відбудеться трохи інакше. Поступово вигорить активна маса електродів, після чого буде відбуватися дедалі більший їхній розігрів, таким чином рано чи пізно одна з ниток перегорить. Відразу ж після цього лампа згасне без миготіння та будь-якого мерехтіння, що передбачає автоматичне вимкнення або вихід з ладу електронного баласту (залежить від його конструкції).
Іноді в лампах з електронним баластом виходить з ладу саме електронний баласт. Це може відбуватись внаслідок перегріву, наприклад, якщо компактна лампа з вбудованим електронним баластом розташована цоколем вгору і робоча температура такої лампи досить висока.
Наступним фактором є стрибки напруги та підвищена напруга в мережі.
Впродовж експлуатації лампи, робоча напруга та струм поступово підвищуються внаслідок зношення електродів лампи. При використанні дешевших аналогів компонентів електронних баластів з малим запасом по напрузі та струму такі схеми виходять з ладу.
Люмінофори і спектр випромінюваного світла
Спектр
Багато людей вважають світлове випромінювання люмінесцентних ламп грубим і неприємним. Колір предметів освітлених такими лампами міг бути трохи незвичним. Частково це відбувалося через сині і зелені лінії в спектрі випромінювання газового розряду в парах ртуті, частково через тип застосовуваного люмінофора.
У багатьох дешевих лампах застосовується галофосфатний люмінофор, що випромінює здебільшого жовте і синє світло, натомість червоного і зеленого випромінюється набагато менше. Така суміш кольорів оку здається білим світлом, однак при відбиванні від предметів світло може містити неповний спектр, що сприймається як перекручування кольору. Однак такі лампи, як правило, мають дуже високу світлову віддачу.
У дорожчих лампах використовується «трилінійний» і «п'ятилінійний» люмінофор. Це дозволяло домогтися рівномірнішого розподілу випромінення у видимому спектрі, що приводить до натуральнішого відтворення світла. Однак такі лампи, як правило, мають нижчу світлову віддачу.
Також існують люмінесцентні лампи, призначені для освітлення приміщень, у яких утримують птахів. Спектр цих ламп містить ближній ультрафіолет, що дозволяє створити для них приємніше освітлення, наблизивши його до природного, тому що птахи, на відміну від людей, мають чотирикомпонентний зір.
Маркування, що застосовується для означення натуральності відображуваного від предметів світла лампи. Чим ближче до 10-ти, тим кольори предметів здаватимуться природнішими:
- 9 — відмінно;
- 8-9 — дуже добре;
- 7-8 — добре;
- 6-7 — задовільно.
Для домівки рекомендується лампа з індексом не нижче «8».
Індекс світлової температури
Маркування що розрізняє лампи за ступенем «теплоти» випромінюваного світла:
- < 35 (менше 3500 Кельвін) — теплий колір, світло такої кольорової температури подібне до світла лампи розжарення, воно створює настрій затишку та захищеності, використовується в основному для домашнього освітлення;
- 35-53 (3500-5300 К) — нейтральний колір, м'яке біле світло, ідеально пристосоване для офісного освітлення;
- > 53 (понад 5300 К) — холодний колір, використовується для офісного та промислового освітлення.
Для дому радять лампи з індексом «27».
Фітолампи
Фітолампи — це різновид люмінесцентних ламп, які створені та використовуються навмисно для штучного освітлення рослин. Фітолампи мають більш червоний та синій спектри, ніж звичайні люмінесцентні лампи. Ці спектри необхідні для фотосинтезу рослин. Саме вони забезпечують ріст та розвиток рослин.
Типи ламп
Колбні або лінійні лампи
За стандартами лампи денного світла умовно розподіляються на колбові та компактні. Люмінесцентна лампа радянських часів потужністю 20 та 40 Вт («ЛБ-20») та сучасний (до 2014 року) європейський аналог цих ламп — T8 18 та 36W, почали повсюдно замінюватися світлодіодними лінійними лампами. Це лампи у формі скляної трубки в середині якої найчастіше розміщено світлодіодні стрічки.
Лінійні лампи розрізняють за довжиною трубки (зазвичай довжина трубки пропорційна потужності), діаметром трубки та типом цоколя (наприклад: G13 — відстань між контактами 13 мм).
Потужність лампи | Довжина колби з цоколем G13, мм | Напруга горіння, В | Струм, А |
---|---|---|---|
15 Вт | 450 | 58 | 0.3 |
18 Вт | 600 | 60 | 0.35 |
30 Вт | 900 | 108 | 0.34 |
36 Вт | 1200 | ||
40 Вт | 1200 | 108 | 0.41 |
58 Вт | 1500 | ||
80 Вт | 1500 | 108 | 0.82 |
Позначення | Діаметр у дюймах | Діаметр в мм |
---|---|---|
T4 | 4/8 | 12,7 |
T5 | 5/8 | 15,9 |
T8 | 8/8 | 25,4 |
T10 | 10/8 | 31,7 |
T12 | 12/8 | 38,0 |
Компактні лампи
Це лампи із зігнутою трубкою. Розрізняються за типом цоколя на (G23, G24Q1, G24Q2, G24Q3) — без вбудованого баласту. Баласт розміщується у світильнику.
Випускалися також лампи під стандартні патрони E27 і E14 з вбудованим баластом, що дозволяє використовувати їх у звичайних світильниках замість ламп розжарювання. Перевагою компактних ламп була стійкість до механічних ушкоджень і невеликі розміри. Цокольні гнізда для таких ламп дуже прості для монтажу в звичайні світильники, термін служби таких ламп становить від 6000 до 15000 годин.
G23
У лампи G23 посередині цоколя розташований стартер, для запуску лампи — додатково необхідний тільки дросель. Потужність цієї лампи звичайно не перевищує 14 Вт. Основне застосування — , найчастіше зустрічаються у світильниках для душових і ванних кімнат. Цокольні гнізда таких ламп мають спеціальні отвори для монтажу в звичайні настінні світильники.
G24
Лампи G24Q1, 24Q2 і G24Q3 не мають вбудованого стартера, їхня потужність як правило від 13 до 36 Вт. Вони застосовувалися як у промислових, так і в побутових світильниках. Стандартний цоколь G24 можна кріпити як шурупами, так і на купол (сучасні моделі світильників).
Утилізація
Усі люмінесцентні лампи містять ртуть (у дозах від 40 до 70 мг), яка є отруйною речовиною і відносяться до I класу небезпеки для довкілля. Ця кількість може заподіяти шкоду здоров'ю, коли лампа розбилася. Якщо постійно піддаватися згубному впливові парів ртуті, то вона буде накопичуватися в організмі людини, шкодячи здоров'ю. Подібно до утилізації батарейок, для утилізації лампочок в Україні немає достатньої інфраструктури, відсутні державні пункти збору небезпечних відходів у населення. Утилізацію забезпечують переважно добровольці та оперативно-рятувальна служба.
За повідомленнями ЗМІ, в Києві, в першій половині лютого 2018 року, було встановлено понад 30 контейнерів для батарейок, лампочок, ртутних градусників та інших небезпечних відходів.
Виробники люмінесцентних ламп в Україні
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Люмінесцентна лампа |
- ПАТ «Іскра» (Львів) [ 10 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- ТОВ «Завод ГРЛ» (Полтава) [ 5 червня 2012 у Wayback Machine.]
Література
- Власюк Н. П. Люминесцентные лампы и их электронные балласты [ 4 серпня 2009 у Wayback Machine.] // Радіоаматор. — 2009. — № 5. (рос.)
- www.compitech.ru Александр Гореславец. Анализ рынка электронных балластов [ 9 червня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 червня 2016. Процитовано 3 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 29 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyuminesce ntna fluorescentna la mpa lampa dennogo svitla gazorozryadne dzherelo svitla svitlovij potik yakogo viznachayetsya v osnovnomu svitinnyam lyuminoforiv pid vplivom ultrafioletovogo viprominyuvannya elektrichnogo rozryadu v parah rtuti do poyavi svitlodiodnih lamp shiroko zastosovuvalisya dlya zagalnogo osvitlennya oskilki mali svitlovu viddachu i v kilka raziv bilshij nizh u lamp rozzharennya togo zh priznachennya Lyuminescentna lampa Nazvano na chestdenne svitlo i flyuorescenciya Dzherelo energiyielektrika Lyuminescentna lampa u VikishovishiVidi lyuminescentnih lamp Poznachennya lyuminescentnih lamp u shemotehnici Svichennya lampi v silnomu elektromagnitnomu poli pid LEPZastosuvannya lyuminescentnih lampMinisensor2 i DALI EPRA v svitilniku dozvolyayut okreme keruvannya kozhnogo svitilnika Lyuminescentni lampi do 2010 h rokiv najrozpovsyudzhenishi j oshadnishi dzherela svitla dlya stvorennya u primishennyah nezhitlovih budinkiv ofisah shkolah navchalnih i doslidnickih institutah likarnyah magazinah bankah pidpriyemstvah Z poyavoyu suchasnih kompaktnih lyuminescentnih lamp priznachenih dlya vstanovlennya v zvichajni patroni E27 abo zh E14 zamist lamp z nitkoyu rozzharyuvannya voni stali zavojovuvati populyarnist i v pobuti Zastosuvannya elektronnih puskoregulyuvalnih pristroyiv balastiv zamist tradicijnih elektromagnitnih dozvolyalo she bilshe polipshiti harakteristiki lyuminescentnih lamp pozbutisya vid merehtinnya i gudinnya zbilshiti ekonomichnist pidvishiti kompaktnist ta zruchnist Golovnimi perevagami lyuminescentnih lamp u porivnyanni z lampami rozzharennya ye visoka svitloviddacha lyuminescentna lampa u 23 Vt daye taku zh osvitlenist yak 100 Vt lampa rozzharyuvannya u vipadku vikoristannya lamp KLL ta 80 Vt u vipadku vikoristannya linijnih lamp lyum trubchastih rtutna lyuminescentna lampa nizkogo tisku i trivalij termin sluzhbi 6000 20000 godin proti 1000 2000 godin Ce dozvolyalo za dopomogoyu lyuminescentnih lamp zaoshadzhuvati znachni koshti nezvazhayuchi na vishu pochatkovu cinu Zastosuvannya lyuminescentnih lamp bulo osoblivo docilnim u vipadkah koli visoka osvitlenist bula potribna v primishenni trivalij chas oskilki vmikannya dlya cih lamp ye najnebezpechnishim rezhimom i postijni vmikannya vimikannya duzhe znizhuyut termin yihnoyi sluzhbi Najbilsh rozpovsyudzhenim riznovidom podibnih dzherel svitla bula rtutna lyuminescentna lampa nizkogo tisku Vona ye sklyanoyu trubkoyu kolboyu zapovnenoyu parami rtuti z nanesenim na vnutrishnyu poverhnyu sharom lyuminofora IstoriyaPershim prashurom lampi dennogo svitla bula lampa yakij 1856 roku oderzhav sinyuvate svitinnya vid zapovnenoyi gazom trubki zbudzhenoyi za dopomogoyu solenoyida Na vsesvitnij vistavci v Chikago shtat Illinojs 1893 rik Tomas Edison vpershe pokazav lyudstvu lyuminescentne svitinnya 1894 roku M Moor stvoriv lampu u kotrij vikoristovuvavsya azot i vuglekislij gaz sho viprominyuvali rozhevo bile svitlo Cya lampa mala dosit pomirnij uspih 1901 roku demonstruvav rtutnu lampu yaka svitilasya sino zelenim kolorom i tomu bula nepridatna dlya praktichnih zastosuvan Yiyi dizajn odnak buv duzhe nablizhenim do suchasnogo i lampa mala nabagato vishu efektivnist nizh lampi Gajslera chi Ellinojsa 1926 roku ta jogo spivrobitniki zaproponuvali zbilshiti tisk u kolbah a takozh pochali pokrivati yih fluorescentnim poroshkom yakij peretvoryuvav ultrafioletove svitlo sho viprominyuyetsya zbudzhenoyu plazmoyu na odnoridne bile svitlo E Dzhermer sogodni viznanij yak vinahidnik lampi dennogo svitla General Electric piznishe vikupila patent E Dzhermera i pid kerivnictvom zabezpechila lampam dennogo svitla shiroke komercijne vikoristannya z pochatkom vid 1938 roku Princip robotiPid chas roboti lyuminescentnoyi lampi nizkogo tisku mizh dvoma elektrodami sho roztashovani na protilezhnih kincyah lampi i yavlyayut soboyu nitki rozzharennya vinikaye elektrichnij strum ta yak naslidok tliyuchij rozryad na vidminu vid lyuminescentnih rtutnih gazorozryadnih lamp visokogo tisku v yakih nemaye nitok rozzharennya i mizh elektrodami vinikaye dugovij rozryad U lampi yaka zapovnena parami rtuti zminnij strum prizvodit do poyavi UF viprominennya Ce viprominennya nevidime dlya lyudskogo oka tomu jogo peretvoryuyut na vidime svitlo za dopomogoyu yavisha lyuminescenciyi Dlya cogo vnutrishni stinki lampi pokriti specialnoyu rechovinoyu lyuminoforom sho poglinaye UF viprominyuvannya i viprominyuye vidime svitlo Zminyuyuchi sklad lyuminofora mozhna zminyuvati vidtinok oderzhanogo svitla Elektrod ultrafioletovoyi lampi z prozoroyu kolboyu bez lyuminoforu Elektromagnitnij balast drosel dlya lyuminescentnoyi lampi na 20Vt z zobrazhennyam principovoyi shemi uvimknennya virobnictva kolishnogo SRSR 1987 rikOsoblivosti uvimknennyaSuchasnij do 2010 h rokiv elektromagnitnij balast Shema priyednannya linijnoyi LL z elektromagnitnim balastom a merezhevij vhid 220V b drosel d starter c kompensacijnij kondensator e bimetalevij elektrod f kondensator Obmezhennya strumu Z poglyadu elektrotehniki lyuminescentna lampa pristrij zi slabkim oporom chim bilshij strum kriz neyi prohodit tim bilshe znizhuyetsya yiyi opir Do togo zh gazovij rozryad u lampi vidbuvayetsya za vidnosno staloyi naprugi na elektrodah lampi yaka v osnovnomu viznachayetsya gustinoyu pariv rtuti ta dovzhinoyu lampi i stanovit dlya riznih lamp bilya 60 120V Tomu za bezposerednogo priyednannya do elektrichnoyi merezhi z bilshoyu naprugoyu lampa duzhe shvidko vijde z ladu cherez strimke zrostannya strumu sho bude prohoditi kriz neyi pri takomu uvimknenni Shob zapobigti comu lampi do merezhi vmikayut kriz specialnij pristrij obmezhennya strumu balast U najprostishomu vipadku balastom mozhe buti zvichajnij rezistor odnak u takomu balasti znachna kilkist energiyi bude vtrachena na nagriv balastu Shob uniknuti cih vtrat pri zhivlenni lamp zminnim strumom yak balast zastosovuyut reaktivnij opir kondensator abo kotushku induktivnosti Pid chas uvimknennya za dopomogoyu startera elektromagnitnij balast indukuye pidvishenu naprugu zadlya proboyu iskrovogo promizhku mizh elektrodami Na pochatok HH stolittya najbilshe poshirennya oderzhali dva tipi balastiv elektromagnitnij ta elektronnij Elektromagnitnij balast Vigotovlenij u chasi SRSR elektromagnitnij balast 1UBI20 buv znachnim prorivom u cij oblasti Vadoyu buv jogo nizkij KKD tomu sho reaktivna potuzhnist balastu bilsha vid potuzhnosti lampi Elektromagnitnij balast ce induktivnij opir drosel yakij vmikayetsya poslidovno z lampoyu Dlya zapusku lampi z takim tipom balastu potribnij takozh starter abo knopka Perevagami takogo tipu balastu ye jogo prostota vidnosna deshevina velikij termin ekspluataciyi ta visoka nadijnist Vadi merehtinnya lamp iz chastotoyu vdvichi bilshoyu vid chastoti merezhevoyi naprugi chastota merezhevoyi naprugi v Ukrayini dorivnyuye 50 Gc sho pidvishuye stomlyuvanist i mozhe negativno poznachatisya na zori lyudini vidnosno dovgij zapusk zvichajno 1 3 sek chas zbilshuyetsya v miru znosu lampi bilshe spozhivannya energiyi priblizno na 20 porivnyano z elektronnim balastom bilshi rozmiri vaga metaloyemnist Drosel takozh mozhe vidavati nizkochastotnij gul ta nagrivatis Krim pererahovanih vishe hib mozhna vidznachiti she odnu Pid chas sposterezhennya pevnogo predmetu z obertovim abo kolivalnim ruhom z chastotoyu rivnoyu abo kratnoyu chastoti merehtinnya lyuminescentnih lamp z elektromagnitnim balastom taki predmeti budut zdavatisya neruhomimi cherez tak zvanij efekt strobuvannya Napriklad cej efekt mozhe vidbuvatisya na shpili tokarnogo abo sverdlilnogo verstata cirkulyarnoyi pilki mishalki kuhonnogo miksera bloci nozhiv vibracijnoyi elektrobritvi Shob uniknuti travmuvannya na virobnictvi zaboroneno vikoristovuvati lyuminescentni lampi dlya osvitlennya ruhomih chastin verstativ i mehanizmiv bez dodatkovogo pidsvichuvannya lampami rozzharennya Mehanizm zapusku lampi z elektromagnitnim balastom Starter Elektromagnitnij balast PRA B2 klasu Helvar U klasichnij shemi uvimknennya z elektromagnitnim balastom dlya avtomatichnogo regulyuvannya procesu zapalyuvannya lampi zastosovuyetsya puskach starter sho yavlyaye soboyu malenku gazorozryadnu lampochku z neonovim napovnennyam i dvoma metalevimi elektrodami Odin elektrod puskacha neruhomij zhorstkij inshij bimetalevij sho zginayetsya pri nagrivanni U pochatkovomu stani elektrodi puskacha rozimknuti Puskach priyednuyetsya paralelno lampi U mit vmikannya do elektrodiv lampi i puskacha prikladayetsya povna napruga merezhi tomu sho strum kriz lampu vidsutnij i padinnya naprugi na droseli dorivnyuye nulevi Elektrodi lampi holodni i naprugi merezhi nedostatno dlya yiyi zapalyuvannya Ale v puskachi vid prikladenoyi naprugi vinikaye rozryad vnaslidok yakogo strum prohodit kriz elektrodi lampi i puskacha Strum rozryadu malij dlya nagrivannya elektrodiv lampi ale dostatnij dlya elektrodiv puskacha vid chogo bimetaleva plastinka nagrivayuchis zginayetsya i zamikayetsya z zhorstkim elektrodom Strum u spilnomu koli zrostaye i rozigrivaye elektrodi lampi U nastupnij moment elektrodi puskacha ostigayut i rozmikayutsya Mittyevij rozriv kola strumu viklikaye mittyevij pik naprugi na droseli sho zabezpechuye zapalyuvannya lampi Do ciyeyi miti elektrodi lyuminescentnoyi lampi vzhe dosit rozigriti Rozryad u lampi vinikaye spochatku v seredovishi argonu a potim pislya viparovuvannya rtuti staye rtutnim U procesi gorinnya napruga na lampi j puskachi skladaye blizko polovini naprugi merezhi za rahunok padinnya naprugi na droseli sho zapobigaye povtornomu spracovuvannyu puskacha U procesi zapalyuvannya lampi puskach inodi spracovuye kilka raziv pospil unaslidok vidhilen u vzayemozalezhnih mizh soboyu harakteristik puskacha i lampi Elektronnij balast Elektronnij balast Elektronnij balast skorocheno EPRA Elektronnij Puskoregulyuvalnij Aparat ce elektronna shema sho peretvoryuye naprugu merezhi na visokochastotnij 20 60 kGc zminnij strum yakij zhivit lampu Perevagami takogo balastu ye vidsutnist merehtinnya i gulu menshi rozmiri j vaga porivnyano z elektromagnitnim balastom Za vikoristannya elektronnogo balastu mozhlivo dosyagti mittyevogo zapusku lampi holodnij start odnak takij rezhim nespriyatlivo poznachayetsya na termini sluzhbi lampi Za vikoristannya shem z poperednim pidigrivom elektrodiv plavnij start lampa zapalyuyetsya iz zatrimkoyu odnak cej rezhim dozvolyaye zbilshiti termin sluzhbi lampi V takih shemah vikoristovuyutsya pozistori abo termorezistori EPRA dlya 1 10V sistemi Nimi mozhna keruvati u grupi abo okremo Mozhna z yednati z davachem dennogo svitla i todi u svitlij chas dnya davach zmenshuye yaskravist lampi Osoblivo buv poshirenij u shkilnih klasah institutah i peregovornih kimnatah Ostannim chasom zamist nogo vikoristovuvali novi cifrovi EPRA za protokolom DALI EPRA za DALI protokolom dozvolyayut individualne keruvannya kozhnogo svitilnika i tomu vin buv duzhe energoefektivnim Keruvannya osvitlennyam mozhna robiti za dopomogoyu davachiv prisutnosti ta dennogo svitla Vimikachiv bilshe ne bulo potribno koli avtomatika vmikaye u potribnomu misci svitlo ta vimikaye koli nikogo bilshe nemaye u primishenni Ostanni 2010 i roki v Ukrayini ta Yevropi u bagatoh shkolah likarnyah ta ofisah zastarile osvitlennya zaminyuyut novimi sistemami keruvannya zi svitlodiodnimi svitilnikami zavdyaki chomu dosyagayetsya energooshadzhennya vid 60 do 82 Prosti ta deshevi shemi elektronnih balastiv ne rozrahovano na vvimknennya u merezhu bez navantazhennya za vidsutnij abo znyatij lampi U takomu razi shemi vihodyat z ladu Tomu bilshist lyuminescentnih svitilnikiv prodayutsya u komplekti z lampami Prosti ta deshevi elektronni balasti takozh mogli vijti z ladu u razi peregoryannya obrivu elektrodu lampi Prichini vihodu z laduElektrodi lyuminescentnoyi lampi volframovi nitki pokriti pastoyu aktivnoyu masoyu z osno vnih metaliv Cya pasta i zabezpechuye stabilnij tliyuchij rozryad tozh yakbi yiyi ne bulo volframovi nitki duzhe shvidko peregrilisya b i zgorili Vprodovzh roboti pasta postupovo obsipayetsya z elektrodiv vigoraye viparovuyetsya osoblivo pri chastih uvimknennyah koli yakijs chas rozryad vidbuvayetsya ne po vsij ploshi elektroda a na nevelikij dilyanci jogo poverhni sho prizvodit do miscevogo peregrivu Zvidsi potemninnya na kincyah lampi yake chasto sposterigayetsya blizhche do zakinchennya terminu sluzhbi Koli pasta vigorit cilkom strum u lampi pochinaye znizhuvatisya a napruga vidpovidno zrostati Ce prizvodit do togo sho pochinaye postijno spracovuvati starter zvidsi usim vidome migotinnya lamp kotri vihodyat z ladu Elektrodi lampi postijno rozigrivayutsya i zreshtoyu odna z nitok peregoraye Ce vidbuvayetsya priblizno cherez 2 3 dni zalezhno vid virobnika lampi Pislya cogo hvilinu drugu lampa gorit bez usilyakih merehtin ale ce ostanni hvilini v yiyi roboti V cej chas rozryad vidbuvayetsya na zalishkah peregorilogo elektroda na yakomu vzhe nemaye pasti z osnovnih metaliv zalishivsya tilki volfram Ci zalishki volframovoyi nitki duzhe rozigrivayutsya cherez sho chastkovo viparovuyutsya abo obsipayutsya pislya chogo rozryad pochinaye vidbuvatisya za rahunok traversi ce drotik do yakogo kripitsya volframova nitka z aktivnoyu masoyu vona chastkovo oplavlyayetsya Pislya cogo lampa znovu pochinaye merehtiti Yaksho yiyi vimknuti she raz povtorne zapalyuvannya bude nemozhlivim Na comu vse zakinchuyetsya Visheskazane spravedlivo u razi vikoristannya elektromagnitnih balastiv Dugovi kompaktni lyuminescentni lampi z vbudovanim elektronnim balastom zi znyatim kozhuhom Yaksho zh zastosovuyetsya elektronnij balast use vidbudetsya trohi inakshe Postupovo vigorit aktivna masa elektrodiv pislya chogo bude vidbuvatisya dedali bilshij yihnij rozigriv takim chinom rano chi pizno odna z nitok peregorit Vidrazu zh pislya cogo lampa zgasne bez migotinnya ta bud yakogo merehtinnya sho peredbachaye avtomatichne vimknennya abo vihid z ladu elektronnogo balastu zalezhit vid jogo konstrukciyi Inodi v lampah z elektronnim balastom vihodit z ladu same elektronnij balast Ce mozhe vidbuvatis vnaslidok peregrivu napriklad yaksho kompaktna lampa z vbudovanim elektronnim balastom roztashovana cokolem vgoru i robocha temperatura takoyi lampi dosit visoka Nastupnim faktorom ye stribki naprugi ta pidvishena napruga v merezhi Vprodovzh ekspluataciyi lampi robocha napruga ta strum postupovo pidvishuyutsya vnaslidok znoshennya elektrodiv lampi Pri vikoristanni deshevshih analogiv komponentiv elektronnih balastiv z malim zapasom po napruzi ta strumu taki shemi vihodyat z ladu Spektr viprominyuvannya bezperervnij 60 vatnoyi lampi rozzharyuvannya vgori i linijchastij 11 vatnoyi kompaktnoyi lyuminescentnoyi lampi vnizu Lyuminofori i spektr viprominyuvanogo svitlaSpektr Bagato lyudej vvazhayut svitlove viprominyuvannya lyuminescentnih lamp grubim i nepriyemnim Kolir predmetiv osvitlenih takimi lampami mig buti trohi nezvichnim Chastkovo ce vidbuvalosya cherez sini i zeleni liniyi v spektri viprominyuvannya gazovogo rozryadu v parah rtuti chastkovo cherez tip zastosovuvanogo lyuminofora Tipovij spektr lyuminescentnoyi lampi U bagatoh deshevih lampah zastosovuyetsya galofosfatnij lyuminofor sho viprominyuye zdebilshogo zhovte i sinye svitlo natomist chervonogo i zelenogo viprominyuyetsya nabagato menshe Taka sumish koloriv oku zdayetsya bilim svitlom odnak pri vidbivanni vid predmetiv svitlo mozhe mistiti nepovnij spektr sho sprijmayetsya yak perekruchuvannya koloru Odnak taki lampi yak pravilo mayut duzhe visoku svitlovu viddachu U dorozhchih lampah vikoristovuyetsya trilinijnij i p yatilinijnij lyuminofor Ce dozvolyalo domogtisya rivnomirnishogo rozpodilu viprominennya u vidimomu spektri sho privodit do naturalnishogo vidtvorennya svitla Odnak taki lampi yak pravilo mayut nizhchu svitlovu viddachu Takozh isnuyut lyuminescentni lampi priznacheni dlya osvitlennya primishen u yakih utrimuyut ptahiv Spektr cih lamp mistit blizhnij ultrafiolet sho dozvolyaye stvoriti dlya nih priyemnishe osvitlennya nablizivshi jogo do prirodnogo tomu sho ptahi na vidminu vid lyudej mayut chotirikomponentnij zir Indeks peredavannya koloru Indeks svitlovoyi temperaturi Markuvannya sho zastosovuyetsya dlya oznachennya naturalnosti vidobrazhuvanogo vid predmetiv svitla lampi Chim blizhche do 10 ti tim kolori predmetiv zdavatimutsya prirodnishimi 9 vidminno 8 9 duzhe dobre 7 8 dobre 6 7 zadovilno Dlya domivki rekomenduyetsya lampa z indeksom ne nizhche 8 Indeks svitlovoyi temperaturi Markuvannya sho rozriznyaye lampi za stupenem teploti viprominyuvanogo svitla lt 35 menshe 3500 Kelvin teplij kolir svitlo takoyi kolorovoyi temperaturi podibne do svitla lampi rozzharennya vono stvoryuye nastrij zatishku ta zahishenosti vikoristovuyetsya v osnovnomu dlya domashnogo osvitlennya 35 53 3500 5300 K nejtralnij kolir m yake bile svitlo idealno pristosovane dlya ofisnogo osvitlennya gt 53 ponad 5300 K holodnij kolir vikoristovuyetsya dlya ofisnogo ta promislovogo osvitlennya Dlya domu radyat lampi z indeksom 27 Fitolampi Fitolampi ce riznovid lyuminescentnih lamp yaki stvoreni ta vikoristovuyutsya navmisno dlya shtuchnogo osvitlennya roslin Fitolampi mayut bilsh chervonij ta sinij spektri nizh zvichajni lyuminescentni lampi Ci spektri neobhidni dlya fotosintezu roslin Same voni zabezpechuyut rist ta rozvitok roslin Tipi lampKolbni abo linijni lampi Linijna lampa OSRAM indeks peredavannya koloru 8 indeks svitlovoyi temperaturi 4000 K prirodne svitlo abo proholodnij bilij potuzhnist 14 Vat Za standartami lampi dennogo svitla umovno rozpodilyayutsya na kolbovi ta kompaktni Lyuminescentna lampa radyanskih chasiv potuzhnistyu 20 ta 40 Vt LB 20 ta suchasnij do 2014 roku yevropejskij analog cih lamp T8 18 ta 36W pochali povsyudno zaminyuvatisya svitlodiodnimi linijnimi lampami Ce lampi u formi sklyanoyi trubki v seredini yakoyi najchastishe rozmisheno svitlodiodni strichki Linijni lampi rozriznyayut za dovzhinoyu trubki zazvichaj dovzhina trubki proporcijna potuzhnosti diametrom trubki ta tipom cokolya napriklad G13 vidstan mizh kontaktami 13 mm Potuzhnist lampi Dovzhina kolbi z cokolem G13 mm Napruga gorinnya V Strum A 15 Vt 450 58 0 3 18 Vt 600 60 0 35 30 Vt 900 108 0 34 36 Vt 1200 40 Vt 1200 108 0 41 58 Vt 1500 80 Vt 1500 108 0 82 Poznachennya Diametr u dyujmah Diametr v mm T4 4 8 12 7 T5 5 8 15 9 T8 8 8 25 4 T10 10 8 31 7 T12 12 8 38 0 Kompaktni lampi Universalna lampa Osram dlya vsih tipiv cokoliv G24 Ce lampi iz zignutoyu trubkoyu Rozriznyayutsya za tipom cokolya na G23 G24Q1 G24Q2 G24Q3 bez vbudovanogo balastu Balast rozmishuyetsya u svitilniku Vipuskalisya takozh lampi pid standartni patroni E27 i E14 z vbudovanim balastom sho dozvolyaye vikoristovuvati yih u zvichajnih svitilnikah zamist lamp rozzharyuvannya Perevagoyu kompaktnih lamp bula stijkist do mehanichnih ushkodzhen i neveliki rozmiri Cokolni gnizda dlya takih lamp duzhe prosti dlya montazhu v zvichajni svitilniki termin sluzhbi takih lamp stanovit vid 6000 do 15000 godin G23 U lampi G23 poseredini cokolya roztashovanij starter dlya zapusku lampi dodatkovo neobhidnij tilki drosel Potuzhnist ciyeyi lampi zvichajno ne perevishuye 14 Vt Osnovne zastosuvannya najchastishe zustrichayutsya u svitilnikah dlya dushovih i vannih kimnat Cokolni gnizda takih lamp mayut specialni otvori dlya montazhu v zvichajni nastinni svitilniki G24 Lampi G24Q1 24Q2 i G24Q3 ne mayut vbudovanogo startera yihnya potuzhnist yak pravilo vid 13 do 36 Vt Voni zastosovuvalisya yak u promislovih tak i v pobutovih svitilnikah Standartnij cokol G24 mozhna kripiti yak shurupami tak i na kupol suchasni modeli svitilnikiv UtilizaciyaUsi lyuminescentni lampi mistyat rtut u dozah vid 40 do 70 mg yaka ye otrujnoyu rechovinoyu i vidnosyatsya do I klasu nebezpeki dlya dovkillya Cya kilkist mozhe zapodiyati shkodu zdorov yu koli lampa rozbilasya Yaksho postijno piddavatisya zgubnomu vplivovi pariv rtuti to vona bude nakopichuvatisya v organizmi lyudini shkodyachi zdorov yu Podibno do utilizaciyi batarejok dlya utilizaciyi lampochok v Ukrayini nemaye dostatnoyi infrastrukturi vidsutni derzhavni punkti zboru nebezpechnih vidhodiv u naselennya Utilizaciyu zabezpechuyut perevazhno dobrovolci ta operativno ryatuvalna sluzhba Za povidomlennyami ZMI v Kiyevi v pershij polovini lyutogo 2018 roku KP Kiyivkomunservis bulo vstanovleno ponad 30 kontejneriv dlya batarejok lampochok rtutnih gradusnikiv ta inshih nebezpechnih vidhodiv Virobniki lyuminescentnih lamp v UkrayiniVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lyuminescentna lampa PAT Iskra Lviv 10 kvitnya 2022 u Wayback Machine TOV Zavod GRL Poltava 5 chervnya 2012 u Wayback Machine LiteraturaVlasyuk N P Lyuminescentnye lampy i ih elektronnye ballasty 4 serpnya 2009 u Wayback Machine Radioamator 2009 5 ros www compitech ru Aleksandr Goreslavec Analiz rynka elektronnyh ballastov 9 chervnya 2010 u Wayback Machine ros Primitki Arhiv originalu za 8 chervnya 2016 Procitovano 3 chervnya 2016 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 29 veresnya 2013 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2018 Procitovano 16 lyutogo 2018