Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Філібер де Найяк помер в 1421 р 34 й Великий магістр лицарів госпітальєрів з 1396 р до 1421 р Філібер де Найякфр Philibe

Філібер де Найяк

Філібер де Найяк

Філібер де Найяк (помер в 1421 р.) — 34-й Великий магістр лицарів-госпітальєрів (з 1396 р. до 1421 р.).

Філібер де Найяк
фр. Philibert de Naillac
image
Народився14 століття
Помер1421[1][2]
Родос, Османська імперія
Країнаimage Франція
Діяльністьчернець-вояк
Знання мовфранцузька
Посадаd
Конфесіякатолицтво
image

Біографія

Філібер де Найяк народився в замку Найяк в Ле-Блані, розташованому на кордоні Беррі та Ла Марш. Він, був сином П'єра III і братом Гійома II та Еліона де Найяка, які займали чільне місце при дворі короля Франції Карла VI як камергери короля, герцоги Бургундії та Беррі.

Служба в ордені

Він був визнаний лицарем в "мові" Оверня, він очолював командуваня Люрея в 1376 р. Далі він очолював командування в Фюрсак, в 1385 р., знову командування Люрея в 1390 р., коли його було призначено пріором Аквітанії. Також він очолював капітул в Анже в 1390 році.

У 1395-1396 рр. Найяк з загоном госпітальєрів, що прямували з Родосу через Чорне море до у верхів'я Дунаю, приєднався до армії короля Угорщини Сигізмунда, яку підтримували військові контингенти з різних європейських християнських держав (німців, бургундців, французів, тощо). Загалом армія складала від 15 000 до 20 000 чоловік, які здійснювали оборону Угорщини та вийшли на зустріч з османською армією, якою командував султан Баязід I Блискавичний (1389-1403).

Легка кіннота князя Волощина Мірчі I Старого прибула 13 серпня до порту Оршова, вище за течією від Залізних воріт, де вони переправились через річку та піднялися вверх проти її течії, взявши опорні пункти: Відім (28 серпня), Рахово (7 вересня), а потім за допомогою флотилії госпітальєрів взяли в облогу Никопол. Бій коло міста відбувся 25 вересня. Французькі війська, найчисленніші, вимагали почесного місця, щоб здійснити перший штурм і не чекати розгортання військ, як зазвичай, у боях за Угорщину. Кавалерія налетіла на коли та була обсріляна яничарами. Саме втручання елітних османських вершників та сербських військ призвело до поразки християн. Серед ув'язнених були граф Невер, граф Марке, принц Бара, Бусіко та Енгеррант де Кусі, а серед загиблих адмірал В'єна.

image
Вежа де Найяка в місті Родос

Султан Баязід помстився переможеним за завдані в попередніх боях втрати стративши полонених, окрім найзнатніших лицарів, за яких османи могли отримати значний викуп у двісті тисяч флоринів. Серед помилуваних був граф де Неверс та ще двадцять п’ять лордів, зокрема Жан II ле Менгр. Оточення Сигізмунда, включаючи Найяка та деяких госпітальєрів, переконало короля втекти на човні. Їм вдасться дістатися до берегів Чорного моря, потім до Константинополя. Саме там Найяк дізнається про своє обрання великим магістром після смерті попередника Хуана Фернандеса де Ередії. Після чого він у січні 1397 року прибуває до Родосу.

Великий магістр ордену на Родосі

Філіберт де Найяк почав з того, що зібрав 30 000 золотих дукатів для сплати викупів за полонених під Нікополісом християн, зміцнює оборону міста Родос та островів архіпелагу, і продовжує залучати орден до "боротьби з османськими невірними". 21 лютого 1400 року довірив п'ятьом повноважним представникам вести переговори про придбання Морейського деспотату за 60000 дукатів.

У 1402 році Тимур з'являється в Малій Азії. Баязід, підтриманий сербськими військами Стефана Лазаревич, просувається назустріч, але 20 липня 1402 р. зазнає нищівної поразкив Ангорській битві. Потім Тимур прямує до узбережжя Середземного моря, бере в облогу та захоплює Ізмір, який було під владою госпітальєра Гійома де Майна, а також захопив Фокею (1403 р.) та Хіос. Після повернення Тимура додому госпітальєри, ймовірно у 1407 році, захопили на південному узбережжі Малої Азії місцевість стародавнього Галікарнаса, побудувавши Замок Святого Петра в Бодрумі зі сторони острова Кос.

Філіберт де Найяк разом із загоном госпітальєрів спільно з маршалом Франції та губернатором Генуї Жаном II ле Менгре в 1403 р. брав участь у експедиції проти єгипетських мамелюків. Вони захопили Триполі та Бейрут. В результаті мирного договору, підписаного госпітальєрами з мамелюками 27 жовтня 1403 року, лицарі отримали консульство в Єрусалимі та повернути все майно (церкву та госпіталь Св. Йоана) на базі яких засновано орден. В консульстві могли розміщуватись шість лицарів, які опікувались розміщенням інших лицарів та паломників до Святої землі, обміну полоненими та їх викупом. Схожі відділення ордену були в Александрії та Римі.

Серед фортифікаційних робіт, проведених у той час магістром Найяком щодо вдосконалення укріплень Родосу, є потужна вежа, названа на його ім'ям, яка домінувала над гаванню. Вежа мала чотири сторожові башти. Вежа була пошкоджена під час землетрусів 1863 року і знесена щоб уникнути пошкодження кораблів.

Дипломатія

Католицька церква була роділена між двома папами Григорієм XII у Римі та Бенедиктом XII у Авіньйоні (антипапа). Орден був рівномірно розподілений між великим магістром на Родосі та великим магістром у Римі, якими під час Західної схизми (1378–1417) були Ріккардо Караччоло (1383–1395), Бартоломео Карафа делла Спіна (1395–1405) та [fr] (1405–1409). Філіберт де Найяк намагався дистанціюватися від впливу пап.

У лютому 1409 р. Філібер де Найяк в супроводі 16 лицарів поїхав з Родосу до Європи, де невтомно виступатиме за справу Ордену та вестиме переговори між судами Риму та Авіньйону на захист Родосу та Східного християнства. У червні 1409 року він забезпечив захист собору в Пізі, на якому на противагу Бенедикту XII та Григорію XII обрано Олександра V. Це не дозволило подолати Західну схизму, однак Філібер де Найяк доручив пріору Родосу Готьє де Грассі та великому маршалу ордену Люсе де Валінесу дипломатичну місію для оголошення в судах Європи про обрання Олександра V. Натомість Олександра V видав булу, яка свідчила, що єдиним великим магістром ордену був Філібеом де Найяком.

В Ніцці, у перших числах квітня, а потім в Екс-ан-Провансі, він скликав загальний з'їзд ордену 19 квітня 1410 р. Під головуванням Жака Тівеллі, пріора Оверні, Раймонда Лескура пріора Тулузи і великого полководця ордену, і Філіпа де Лангелья, пріора Ломбардії, вирішувались основні питання: правило, дисципліна, фінанси, а також стосунки ордену з папством. Пізніше Найяк намагатиметься переконати пап та антипап у необхідності більше не втручатися у справи ордена щодо призначення керівників командувань або пріорів, яких мав визначати великий магістр ордена.

Папа примусив Найлака війти до посольства між королем Англії та королем Франції, і під час поїздки до Англії в квітні 1410 р. Поїздка до Швейцарії, Тіролю та північної Італії привела його на Констанцький собор, де він був присутній з листопада 1414 по червень 1415 рр. Восени 1415 р. разом із Сигізмундом I він не зміг переконати Бенедикта XIII у "відреченні". Восени 1417 р. він створив Великий пріорат Німеччини. В березні 1418 р. він повернувся до Костанцського собору, який обрав папою Мартина V.

Він очолив з'їзд ордену в Авіньйоні, який ухвалив рішення про скликання загального з'їзду ордену на Родосі. Великий магістр доручив скарбнику ордену Жану де Патру поїхати до Італії з титулом "ревізор і виправляючий" у великі пріорати Ломбардії, Венеції, Пізи та Риму, щоб скликати лицарів на Родос. Пріори відділених Капуї, Барлетти, полководці Святої Євфімії, Венери, Неаполя, святого Стефана Монопольського та всі лицарі Неаполітанського королівства надіслали лист з проханням до великого магістра про возз'єднання з орденом. Найяк наказав їм приїхати на Родос 8 вересня.

Близько 28 травня 1420 року по він вирушив в Анкону по дорозі до Родосу, якого він досяг 9 липня 1420 року. Поза основною базою госпітальєрів островом Родос він перебував одинадцять з половиною років, проте під час цього довготривалого відрядження регулярно надсилав накази та розпорядження лицарям. З 8 вересня по 4 жовтня він скликав загальний з'їзд ордену, який завершив свою роботу, відновивши дисципліну, ввівши в дію статути Ордену та доповнивши їх новими статтями. Він надіслав прийняті акти Папі Римському, який підтвердив їх, таким чином закінчивши тривалий період розколу. Він помер наступного року між 29 травня та 2 червня 1421 р. І був похований в церкві Святого Іоана на острові.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #132308673 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. opac.vatlib.it
    d:Track:Q84353965
  3. Galimard Flavigny, 2006, с. 317-319
  4. . Order of Malta (амер.). Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 24 січня 2021.
  5. Bériou та Josserand, 2009, с. 712
  6. Delaville Le Roulx, 1913, с. 268-269
  7. Bériou та Josserand, 2009, с. 650
  8. Abbé de Vertot, 1726, с. 116
  9. Abbé de Vertot, 1726, с. 128
  10. Philibert de Naillac. www.teutonic.altervista.org. Процитовано 24 січня 2021.
  11. Abbé de Vertot, 1726, с. 141-148
  12. Fortresses of the Knights of Rhodes - The fortifications of Rhodes. www.romeartlover.it. Процитовано 23 січня 2021.
  13. Abbé de Vertot, 1726, с. 152
  14. Bériou та Josserand, 2009, с. 712
  15. Abbé de Vertot, 1726, с. 173-174
  16. Abbé de Vertot, 1726, с. 175
  17. Bériou та Josserand, 2009, с. 713
  18. Abbé de Vertot, 1726, с. 187-188
  19. Abbé de Vertot, 1726, с. 190

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Filiber de Najyak pomer v 1421 r 34 j Velikij magistr licariv gospitalyeriv z 1396 r do 1421 r Filiber de Najyakfr Philibert de NaillacNarodivsya14 stolittyaPomer1421 1 2 Rodos Osmanska imperiyaKrayina FranciyaDiyalnistchernec voyakZnannya movfrancuzkaPosadadKonfesiyakatolictvo Mediafajli u VikishovishiBiografiyaFiliber de Najyak narodivsya v zamku Najyak v Le Blani roztashovanomu na kordoni Berri ta La Marsh Vin buv sinom P yera III i bratom Gijoma II ta Eliona de Najyaka yaki zajmali chilne misce pri dvori korolya Franciyi Karla VI yak kamergeri korolya gercogi Burgundiyi ta Berri Sluzhba v ordeni Vin buv viznanij licarem v movi Overnya vin ocholyuvav komanduvanya Lyureya v 1376 r Dali vin ocholyuvav komanduvannya v Fyursak v 1385 r znovu komanduvannya Lyureya v 1390 r koli jogo bulo priznacheno priorom Akvitaniyi Takozh vin ocholyuvav kapitul v Anzhe v 1390 roci U 1395 1396 rr Najyak z zagonom gospitalyeriv sho pryamuvali z Rodosu cherez Chorne more do u verhiv ya Dunayu priyednavsya do armiyi korolya Ugorshini Sigizmunda yaku pidtrimuvali vijskovi kontingenti z riznih yevropejskih hristiyanskih derzhav nimciv burgundciv francuziv tosho Zagalom armiya skladala vid 15 000 do 20 000 cholovik yaki zdijsnyuvali oboronu Ugorshini ta vijshli na zustrich z osmanskoyu armiyeyu yakoyu komanduvav sultan Bayazid I Bliskavichnij 1389 1403 Legka kinnota knyazya Voloshina Mirchi I Starogo pribula 13 serpnya do portu Orshova vishe za techiyeyu vid Zaliznih vorit de voni perepravilis cherez richku ta pidnyalisya vverh proti yiyi techiyi vzyavshi oporni punkti Vidim 28 serpnya Rahovo 7 veresnya a potim za dopomogoyu flotiliyi gospitalyeriv vzyali v oblogu Nikopol Bij kolo mista vidbuvsya 25 veresnya Francuzki vijska najchislennishi vimagali pochesnogo miscya shob zdijsniti pershij shturm i ne chekati rozgortannya vijsk yak zazvichaj u boyah za Ugorshinu Kavaleriya naletila na koli ta bula obsrilyana yanicharami Same vtruchannya elitnih osmanskih vershnikiv ta serbskih vijsk prizvelo do porazki hristiyan Sered uv yaznenih buli graf Never graf Marke princ Bara Busiko ta Engerrant de Kusi a sered zagiblih admiral V yena Vezha de Najyaka v misti Rodos Sultan Bayazid pomstivsya peremozhenim za zavdani v poperednih boyah vtrati strativshi polonenih okrim najznatnishih licariv za yakih osmani mogli otrimati znachnij vikup u dvisti tisyach floriniv Sered pomiluvanih buv graf de Nevers ta she dvadcyat p yat lordiv zokrema Zhan II le Mengr Otochennya Sigizmunda vklyuchayuchi Najyaka ta deyakih gospitalyeriv perekonalo korolya vtekti na chovni Yim vdastsya distatisya do beregiv Chornogo morya potim do Konstantinopolya Same tam Najyak diznayetsya pro svoye obrannya velikim magistrom pislya smerti poperednika Huana Fernandesa de Erediyi Pislya chogo vin u sichni 1397 roku pribuvaye do Rodosu Velikij magistr ordenu na Rodosi Filibert de Najyak pochav z togo sho zibrav 30 000 zolotih dukativ dlya splati vikupiv za polonenih pid Nikopolisom hristiyan zmicnyuye oboronu mista Rodos ta ostroviv arhipelagu i prodovzhuye zaluchati orden do borotbi z osmanskimi nevirnimi 21 lyutogo 1400 roku doviriv p yatom povnovazhnim predstavnikam vesti peregovori pro pridbannya Morejskogo despotatu za 60000 dukativ U 1402 roci Timur z yavlyayetsya v Malij Aziyi Bayazid pidtrimanij serbskimi vijskami Stefana Lazarevich prosuvayetsya nazustrich ale 20 lipnya 1402 r zaznaye nishivnoyi porazkiv Angorskij bitvi Potim Timur pryamuye do uzberezhzhya Seredzemnogo morya bere v oblogu ta zahoplyuye Izmir yakij bulo pid vladoyu gospitalyera Gijoma de Majna a takozh zahopiv Fokeyu 1403 r ta Hios Pislya povernennya Timura dodomu gospitalyeri jmovirno u 1407 roci zahopili na pivdennomu uzberezhzhi Maloyi Aziyi miscevist starodavnogo Galikarnasa pobuduvavshi Zamok Svyatogo Petra v Bodrumi zi storoni ostrova Kos Filibert de Najyak razom iz zagonom gospitalyeriv spilno z marshalom Franciyi ta gubernatorom Genuyi Zhanom II le Mengre v 1403 r brav uchast u ekspediciyi proti yegipetskih mamelyukiv Voni zahopili Tripoli ta Bejrut V rezultati mirnogo dogovoru pidpisanogo gospitalyerami z mamelyukami 27 zhovtnya 1403 roku licari otrimali konsulstvo v Yerusalimi ta povernuti vse majno cerkvu ta gospital Sv Joana na bazi yakih zasnovano orden V konsulstvi mogli rozmishuvatis shist licariv yaki opikuvalis rozmishennyam inshih licariv ta palomnikiv do Svyatoyi zemli obminu polonenimi ta yih vikupom Shozhi viddilennya ordenu buli v Aleksandriyi ta Rimi Sered fortifikacijnih robit provedenih u toj chas magistrom Najyakom shodo vdoskonalennya ukriplen Rodosu ye potuzhna vezha nazvana na jogo im yam yaka dominuvala nad gavannyu Vezha mala chotiri storozhovi bashti Vezha bula poshkodzhena pid chas zemletrusiv 1863 roku i znesena shob uniknuti poshkodzhennya korabliv Diplomatiya Katolicka cerkva bula rodilena mizh dvoma papami Grigoriyem XII u Rimi ta Benediktom XII u Avinjoni antipapa Orden buv rivnomirno rozpodilenij mizh velikim magistrom na Rodosi ta velikim magistrom u Rimi yakimi pid chas Zahidnoyi shizmi 1378 1417 buli Rikkardo Karachcholo 1383 1395 Bartolomeo Karafa della Spina 1395 1405 ta fr 1405 1409 Filibert de Najyak namagavsya distanciyuvatisya vid vplivu pap U lyutomu 1409 r Filiber de Najyak v suprovodi 16 licariv poyihav z Rodosu do Yevropi de nevtomno vistupatime za spravu Ordenu ta vestime peregovori mizh sudami Rimu ta Avinjonu na zahist Rodosu ta Shidnogo hristiyanstva U chervni 1409 roku vin zabezpechiv zahist soboru v Pizi na yakomu na protivagu Benediktu XII ta Grigoriyu XII obrano Oleksandra V Ce ne dozvolilo podolati Zahidnu shizmu odnak Filiber de Najyak doruchiv prioru Rodosu Gotye de Grassi ta velikomu marshalu ordenu Lyuse de Valinesu diplomatichnu misiyu dlya ogoloshennya v sudah Yevropi pro obrannya Oleksandra V Natomist Oleksandra V vidav bulu yaka svidchila sho yedinim velikim magistrom ordenu buv Filibeom de Najyakom V Nicci u pershih chislah kvitnya a potim v Eks an Provansi vin sklikav zagalnij z yizd ordenu 19 kvitnya 1410 r Pid golovuvannyam Zhaka Tivelli priora Overni Rajmonda Leskura priora Tuluzi i velikogo polkovodcya ordenu i Filipa de Langelya priora Lombardiyi virishuvalis osnovni pitannya pravilo disciplina finansi a takozh stosunki ordenu z papstvom Piznishe Najyak namagatimetsya perekonati pap ta antipap u neobhidnosti bilshe ne vtruchatisya u spravi ordena shodo priznachennya kerivnikiv komanduvan abo prioriv yakih mav viznachati velikij magistr ordena Papa primusiv Najlaka vijti do posolstva mizh korolem Angliyi ta korolem Franciyi i pid chas poyizdki do Angliyi v kvitni 1410 r Poyizdka do Shvejcariyi Tirolyu ta pivnichnoyi Italiyi privela jogo na Konstanckij sobor de vin buv prisutnij z listopada 1414 po cherven 1415 rr Voseni 1415 r razom iz Sigizmundom I vin ne zmig perekonati Benedikta XIII u vidrechenni Voseni 1417 r vin stvoriv Velikij priorat Nimechchini V berezni 1418 r vin povernuvsya do Kostancskogo soboru yakij obrav papoyu Martina V Vin ocholiv z yizd ordenu v Avinjoni yakij uhvaliv rishennya pro sklikannya zagalnogo z yizdu ordenu na Rodosi Velikij magistr doruchiv skarbniku ordenu Zhanu de Patru poyihati do Italiyi z titulom revizor i vipravlyayuchij u veliki priorati Lombardiyi Veneciyi Pizi ta Rimu shob sklikati licariv na Rodos Priori viddilenih Kapuyi Barletti polkovodci Svyatoyi Yevfimiyi Veneri Neapolya svyatogo Stefana Monopolskogo ta vsi licari Neapolitanskogo korolivstva nadislali list z prohannyam do velikogo magistra pro vozz yednannya z ordenom Najyak nakazav yim priyihati na Rodos 8 veresnya Blizko 28 travnya 1420 roku po vin virushiv v Ankonu po dorozi do Rodosu yakogo vin dosyag 9 lipnya 1420 roku Poza osnovnoyu bazoyu gospitalyeriv ostrovom Rodos vin perebuvav odinadcyat z polovinoyu rokiv prote pid chas cogo dovgotrivalogo vidryadzhennya regulyarno nadsilav nakazi ta rozporyadzhennya licaryam Z 8 veresnya po 4 zhovtnya vin sklikav zagalnij z yizd ordenu yakij zavershiv svoyu robotu vidnovivshi disciplinu vvivshi v diyu statuti Ordenu ta dopovnivshi yih novimi stattyami Vin nadislav prijnyati akti Papi Rimskomu yakij pidtverdiv yih takim chinom zakinchivshi trivalij period rozkolu Vin pomer nastupnogo roku mizh 29 travnya ta 2 chervnya 1421 r I buv pohovanij v cerkvi Svyatogo Ioana na ostrovi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 132308673 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 opac vatlib it d Track Q84353965 Galimard Flavigny 2006 s 317 319 Order of Malta amer Arhiv originalu za 6 veresnya 2017 Procitovano 24 sichnya 2021 Beriou ta Josserand 2009 s 712 Delaville Le Roulx 1913 s 268 269 Beriou ta Josserand 2009 s 650 Abbe de Vertot 1726 s 116 Abbe de Vertot 1726 s 128 Philibert de Naillac www teutonic altervista org Procitovano 24 sichnya 2021 Abbe de Vertot 1726 s 141 148 Fortresses of the Knights of Rhodes The fortifications of Rhodes www romeartlover it Procitovano 23 sichnya 2021 Abbe de Vertot 1726 s 152 Beriou ta Josserand 2009 s 712 Abbe de Vertot 1726 s 173 174 Abbe de Vertot 1726 s 175 Beriou ta Josserand 2009 s 713 Abbe de Vertot 1726 s 187 188 Abbe de Vertot 1726 s 190

Дата публікації:
Топ