Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бенеди кт XIII Педро Мартінес де Луна ісп Pedro Martínez de Luna 1342 43 Арагон 23 травня 1423 Пеніскола антипапа з 28 в

Бенедикт XIII (антипапа)

Бенедикт XIII (антипапа)

Бенеди́кт XIII (Педро Мартінес де Луна, ісп. Pedro Martínez de Luna, 1342/43, Арагон — 23 травня 1423, Пеніскола) — антипапа з 28 вересня 1394 до смерті. Другий і останній з «авіньйонських» антипап періоду Великої західної схизми. В Іспанії відомий як «Папа Луна».

Бенедикт XIII
лат. Benedictus XIII
image
Ім'я при народженніісп. Pedro Martínez de Luna y Pérez de Gotor
араг. Pero Martines de Luna y Peres de Gotor
ПсевдоPapa Luna
Народився25 листопада 1328[3]
d, Ільюека, Арагонське королівство
Помер23 травня 1423[1][2][3](94 роки)
d, Пеніскола, Валенсія (королівство)
Країнаimage Арагонське королівство
Діяльністьксьондз, викладач університету, Latin Catholic bishop
Alma materУніверситет Монпельє
Знання мовd, латина і
ПосадаКардинал-диякон, Антипапа, єпископ і кардинал
Конфесіякатолицька церква[4]
Рідd
Батькоd[5]
Матиd[5]
Брати, сестриd
image

Життя

image
Коронація Бенедикта XIII в Авіньйоні

Педро Мартінес де Луна народився в Ільуека, королівство Арагон (сучасна Іспанія) в 1328 році. Сім'я де Луна належала до числа шляхетних арагонські фамілій. Педро навчався юриспруденції та канонічного права в університеті Монпельє. 20 грудня 1375 року він був призначений папою Григорієм IX кардиналом-дияконом з титулом церкви Санта Марія ін Космедін і переїхав в Авіньйон, до папського двору. У 1377 році Педро де Луна разом з іншими кардиналами і самим папою повернулися в Рим, завершивши таким чином період Авіньйонського полону пап.

Правління

image
Герб антипапи Бенедикта XIII

У 1389 році після смерті Урбана VI римський конклав обрав папою Боніфація IX. Оскільки ніяких спроб подолати схизми не робилося, паралельне існування двох курій в Римі і Авіньйоні тривало. У 1394 році помер Климент VII. 28 вересня того ж року на конклаві в Авіньйоні Педро де Луна був вибраний папою і прийняв ім'я Бенедикт XIII. Як папу його визнали Франція, Шотландія, Сицилія, Кастилія, Арагон, Наварра і Португалія. Однак у 1398 році французька церква змінила думку і перестала визнавати Бенедикта як законного папу. Відмовили йому у підтримці та впливові на той час богослови Паризького університету. Сімнадцять із двадцяти трьох кардиналів, включаючи всіх французів, покинули Авіньйон. Після п'ятирічної облоги Авіньйона французькою армією Бенедикт був змушений покинути його і сховатися на територіях, що належали його союзнику Людовіку Анжуйскому. До 1406 законність Бенедикта визнавали тільки Арагон, Кастилія, Сицилія і Шотландія. У провідних європейських державах вже почало відчуватися сильне невдоволення тривалим церковним розколом. Після того, як останній римський папа періоду Великого розколу Григорій XII при вступі на престол заявив, що готовий добровільно скласти з себе повноваження, якщо те ж саме зробить Авіньйонський папа, Бенедикт XIII змушений був почати переговори. 1407 року відбулася особиста зустріч Бенедикта XIII і Григорія XII в Савоні. Обидва папи увійшли до міста на чолі своїх озброєних прихильників. Переговори повністю провалилися. Після того стало ясно, що з доброї волі подолати розкол не здатні ні Рим, ні Авіньйон, все більшої ваги в Церкві почала набирати ідея про скликання собору для ліквідації схизми. Після того, як цю ідею підтримали й відомі богослови того часу і король Франції Карл VI, стало можливе скликання Пізанського собору, на якому обидва папи склали свої повноваження, а новим папою був обраний Олександр V. Пізанський собор, однак, не лише не подолав розкол, але й привів до погіршення ситуації — і Бенедикт XIII і Григорій XII рішень собору не визнали, після чого в церкві утворилися відразу три папи, кожен із яких вважав себе єдино законним. Бенедикт XIII, не маючи можливості повернутися в Авіньйон в умовах ворожості з боку Франції, розмістив свою резиденцію в Перпиньяні.

Завершення розколу

image
Замок Пеніскола

Великий західний розкол був подоланий на Констанцькому соборі, який відбувся за підтримки імператора Сигізмунда. На відміну від римського та пізанського пап, які добровільно відреклися від престолу, Бенедикт XIII вперто відмовлявся це зробити. 27 липня 1417 року Констанцький собор скинув його і відлучив від церкви. Оскільки в підтримці Бенедикту відмовили всі держави крім Арагону, він був змушений тікати з Перпіньяну в замок Пеніскола, неподалік від Валенсії. Після того, як у визнанні Бенедикту відмовив і Арагон, він жив у Пенісколі до самої своєї смерті 23 травня 1423 року з купкою прихильників, не визнаний папою ніким, крім них. Фактично з обранням Мартина V на соборі як загально визнаного папи, церковний розкол закінчився, але Бенедикт не змирився з цим. Перед смертю він призначив з числа своїх нечисленних прихильників чотирьох кардиналів, два з яких після смерті Бенедикта були антипапами під іменами Климент VIII та Бенедикт XIV.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бенедикт XIII (антипапа)
  • Антипапа Бенедикт XIII в церковні енциклопедії [ 24 серпня 2005 у Wayback Machine.] (нім.)

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. BeWeB
    d:Track:Q77541206
  4. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
    d:Track:Q30d:Track:Q3892772
  5. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Benedi kt XIII Pedro Martines de Luna isp Pedro Martinez de Luna 1342 43 Aragon 23 travnya 1423 Peniskola antipapa z 28 veresnya 1394 do smerti Drugij i ostannij z avinjonskih antipap periodu Velikoyi zahidnoyi shizmi V Ispaniyi vidomij yak Papa Luna Benedikt XIIIlat Benedictus XIIIIm ya pri narodzhenniisp Pedro Martinez de Luna y Perez de Gotor arag Pero Martines de Luna y Peres de GotorPsevdoPapa LunaNarodivsya25 listopada 1328 3 d Ilyueka Aragonske korolivstvoPomer23 travnya 1423 1 2 3 94 roki d Peniskola Valensiya korolivstvo Krayina Aragonske korolivstvoDiyalnistksondz vikladach universitetu Latin Catholic bishopAlma materUniversitet MonpelyeZnannya movd latina iPosadaKardinal diyakon Antipapa yepiskop i kardinalKonfesiyakatolicka cerkva 4 RiddBatkod 5 Matid 5 Brati sestrid Mediafajli u VikishovishiZhittyaKoronaciya Benedikta XIII v Avinjoni Pedro Martines de Luna narodivsya v Ilueka korolivstvo Aragon suchasna Ispaniya v 1328 roci Sim ya de Luna nalezhala do chisla shlyahetnih aragonski familij Pedro navchavsya yurisprudenciyi ta kanonichnogo prava v universiteti Monpelye 20 grudnya 1375 roku vin buv priznachenij papoyu Grigoriyem IX kardinalom diyakonom z titulom cerkvi Santa Mariya in Kosmedin i pereyihav v Avinjon do papskogo dvoru U 1377 roci Pedro de Luna razom z inshimi kardinalami i samim papoyu povernulisya v Rim zavershivshi takim chinom period Avinjonskogo polonu pap PravlinnyaGerb antipapi Benedikta XIII U 1389 roci pislya smerti Urbana VI rimskij konklav obrav papoyu Bonifaciya IX Oskilki niyakih sprob podolati shizmi ne robilosya paralelne isnuvannya dvoh kurij v Rimi i Avinjoni trivalo U 1394 roci pomer Kliment VII 28 veresnya togo zh roku na konklavi v Avinjoni Pedro de Luna buv vibranij papoyu i prijnyav im ya Benedikt XIII Yak papu jogo viznali Franciya Shotlandiya Siciliya Kastiliya Aragon Navarra i Portugaliya Odnak u 1398 roci francuzka cerkva zminila dumku i perestala viznavati Benedikta yak zakonnogo papu Vidmovili jomu u pidtrimci ta vplivovi na toj chas bogoslovi Parizkogo universitetu Simnadcyat iz dvadcyati troh kardinaliv vklyuchayuchi vsih francuziv pokinuli Avinjon Pislya p yatirichnoyi oblogi Avinjona francuzkoyu armiyeyu Benedikt buv zmushenij pokinuti jogo i shovatisya na teritoriyah sho nalezhali jogo soyuzniku Lyudoviku Anzhujskomu Do 1406 zakonnist Benedikta viznavali tilki Aragon Kastiliya Siciliya i Shotlandiya U providnih yevropejskih derzhavah vzhe pochalo vidchuvatisya silne nevdovolennya trivalim cerkovnim rozkolom Pislya togo yak ostannij rimskij papa periodu Velikogo rozkolu Grigorij XII pri vstupi na prestol zayaviv sho gotovij dobrovilno sklasti z sebe povnovazhennya yaksho te zh same zrobit Avinjonskij papa Benedikt XIII zmushenij buv pochati peregovori 1407 roku vidbulasya osobista zustrich Benedikta XIII i Grigoriya XII v Savoni Obidva papi uvijshli do mista na choli svoyih ozbroyenih prihilnikiv Peregovori povnistyu provalilisya Pislya togo stalo yasno sho z dobroyi voli podolati rozkol ne zdatni ni Rim ni Avinjon vse bilshoyi vagi v Cerkvi pochala nabirati ideya pro sklikannya soboru dlya likvidaciyi shizmi Pislya togo yak cyu ideyu pidtrimali j vidomi bogoslovi togo chasu i korol Franciyi Karl VI stalo mozhlive sklikannya Pizanskogo soboru na yakomu obidva papi sklali svoyi povnovazhennya a novim papoyu buv obranij Oleksandr V Pizanskij sobor odnak ne lishe ne podolav rozkol ale j priviv do pogirshennya situaciyi i Benedikt XIII i Grigorij XII rishen soboru ne viznali pislya chogo v cerkvi utvorilisya vidrazu tri papi kozhen iz yakih vvazhav sebe yedino zakonnim Benedikt XIII ne mayuchi mozhlivosti povernutisya v Avinjon v umovah vorozhosti z boku Franciyi rozmistiv svoyu rezidenciyu v Perpinyani Zavershennya rozkoluZamok Peniskola Velikij zahidnij rozkol buv podolanij na Konstanckomu sobori yakij vidbuvsya za pidtrimki imperatora Sigizmunda Na vidminu vid rimskogo ta pizanskogo pap yaki dobrovilno vidreklisya vid prestolu Benedikt XIII vperto vidmovlyavsya ce zrobiti 27 lipnya 1417 roku Konstanckij sobor skinuv jogo i vidluchiv vid cerkvi Oskilki v pidtrimci Benediktu vidmovili vsi derzhavi krim Aragonu vin buv zmushenij tikati z Perpinyanu v zamok Peniskola nepodalik vid Valensiyi Pislya togo yak u viznanni Benediktu vidmoviv i Aragon vin zhiv u Peniskoli do samoyi svoyeyi smerti 23 travnya 1423 roku z kupkoyu prihilnikiv ne viznanij papoyu nikim krim nih Faktichno z obrannyam Martina V na sobori yak zagalno viznanogo papi cerkovnij rozkol zakinchivsya ale Benedikt ne zmirivsya z cim Pered smertyu vin priznachiv z chisla svoyih nechislennih prihilnikiv chotiroh kardinaliv dva z yakih pislya smerti Benedikta buli antipapami pid imenami Kliment VIII ta Benedikt XIV PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Benedikt XIII antipapa Antipapa Benedikt XIII v cerkovni enciklopediyi 24 serpnya 2005 u Wayback Machine nim PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 BeWeB d Track Q77541206 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326

Дата публікації:
Топ