Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фортеця Гоентвіль — руїни замку та фортеці на вершині гори у Гегау, на північ від Боденського озера. Біля підніжжя розташоване місто Зінген. Займаючи площу понад 9 га, Гоентвіль є найбільшою руїною фортеці в Німеччині.
| Фортеця Гоентвіль | |
|---|---|
 | |
47°45′52″ пн. ш. 8°49′08″ сх. д. / 47.76472222002777812° пн. ш. 8.818888890027777094° сх. д.Координати: 47°45′52″ пн. ш. 8°49′08″ сх. д. / 47.76472222002777812° пн. ш. 8.818888890027777094° сх. д. | |
| Тип | d і фортеця |
| Країна |  Німеччина |
| Розташування | Зінген[1] |
| Стан | |
  Фортеця Гоентвіль (Німеччина) | |
 Фортеця Гоентвіль у Вікісховищі | |
За свою історію Гоентвіль був і ранньосередньовічною герцогською резиденцією, і звичайним замком епохи високого середньовіччя, і чи не найнеприступнішою фортецею часів Тридцятирічної війни, і державною в'язницею, аж до руйнування в Другій коаліційній війні.
Географічне розташування
Фортеця Гоентвіль побудована на згаслому однойменному вулкані на висоті 686 м над рівнем моря, і забезпечує чудовий огляд на значну відстань навколо.
Назва
Гоентвіль вперше згадано в санкт-галленській монастирській хроніці [de] (бл. 980—1060) як castellum tuiel, обложений 915 року.
Донедавна була поширеною думка, що слово «Гоентвіль» — кельтського походження; сучасні філологічні дослідження проте вказують на його алеманське коріння. У другому випадку «Гоентвіль» перегукується з індогерманськимо *tu, чи tuo у значенні «перешкода»; втім, і ця теорія не має достатньо аргументів.
У латинізованій формі «Гоентвіль» зустрічається в документах як Duellium, або Duellum. У період пізнього середньовіччя поряд з Tuiel і Twiel все уживанішою стає форма Hohentwiel, вперше зафіксована 1521 року.
Історія
Герцогська резиденція
На відміну від інших гір у Гегау, на не знайдено слідів кельтського укріпленого поселення, що змушує шукати початки фортеці в ранньому середньовіччі у зв'язку з заснуванням швабського герцогства 911 року.
Документально підтверджено, що під час свого повстання проти короля Конрада I 914 року Бурхард II збудував на горі укріплення, яке вже через рік безуспішно обложив король. Таким чином, спочатку узурпувавши титул герцога, Бурхард зміг відстояти свої позиції в південній Німеччині, і 920 року — за наступника Конрада, Генріха I — йому офіційно надано герцогський титул. У середині X століття, за Бурхарда III Гоентвіль став герцогською резиденцією.
970 року на Гоентвілі засновано монастир Св. Георгія з підлеглою йому школою. Зі смертю Бурхарда III 973 року керувати (Гоен)твілем продовжила його вдова [de], названа в декількох королівських документах dux, тобто «герцог»; дивовижний факт, враховуючи, що в цей же час (до смерті Гедвіги 994 року) в Швабії змінилося 2 легітимних герцоги. 973 року, на запрошення Гедвіги, в герцогській резиденції деякий час провів санкт-галленський чернець і поет , який за її протекцією потрапив потім до двору Оттона I.
Після смерті Гедвіги, в Гоентвілі для врегулювання питань швабської герцогської спадщини двічі зупинявся імператор Оттон III, що опосередковано свідчить не лише про інтерес Оттона до Гоентвіля та швабських володінь, але також і про рівень комфорту в резиденції.
Близько 1005 року монастир перенесено до найближчого Штайн-ам-Райна (див. Монастир святого Георгія), внаслідок чого Твіль утратив своє значення регіонального культурного центру.
Дворянське гніздо
У другій половині ХІ століття Гоентвіль належав, очевидно, роду Церінгенів, оскільки 1079 року там померла [en], дружина німецького антикороля Рудольфа і теща Бертольда II.
Від 1086 року Гоентвіль перейшов у володіння , абата монастиря Санкт-Галлен та [en]. Після його смерті 1121 року (але не раніше ніж від 1122, і не пізніше ніж від 1132) замком керував рід фон Зінген, який відтоді називав себе фон Твіль. Відомі два його представники: Гібізо де Твіль (1214) і Генріх фон Твіль (1230), причому останній був також останнім зі свого роду. Чи перебував Гоентвіль у цей час все ще в королівському, чи герцогському володінні, чи йдеться про ленні відносини, достеменно невідомо.
З припиненням роду Церингенів 1218 року Гоентвіль потрапив до центру інтересів сім'ї [de], доти, поки 1300 року Ульріх фон Клінген не продав замок Альбрехту [de] за 940 марок сріблом. Протягом наступних семи поколінь Гоентвіль залишався родовим замком Клінгенбергів, які 1414 року отримали права володіння на Гоенклінген і 1433 року — управління монастирем Св. Георгія у Штайн-ам-Райні.
Територіальна політика Клінгенбергів призвела 1464 року до конфлікту з Верденбергами, внаслідок якого 11 жовтня 1464 року Гоентвіль обложили загони Йоганна фон Верденберга (якого підтримували графи Вюртембергу) і лицарі Товариства Щита. Після смерті 11 листопада в одній із сутичок Ганса фон Рехберга, одного з найактивніших прихильників Клінгенбергів, Ебергард фон Клінгенберг був змушений просити про посередництво австрійського ерцгерцога Сигізмунда. 28 січня 1465 року в Бібераху нарешті укладено перемир'я. Клінгенбергам це, проте, вартувало незалежності: Ебергард фон Клінгенберг став бенефіціаром (васалом) Сигізмунда, одержуючи натомість 200 гульденів.
Наступного десятиліття улагоджено внутрішньосімейну суперечку про спадщину, зі спеціальною забороною на продаж Гоентвілю. Фінансові проблеми, однак, спонукали Альбрехта фон Клінгенберга, а також Каспара фон Клінгенберга-старшого 1483 року на шість років стати бенефіціарами Ебергарда фон Вюртемберга, який тим самим отримував право на 2 частини володіння Клінгенбергів на Гоентвілі. 1486 року аналогічний договір уклав Бернхард фон Клінгенберг. Мабуть, не бажаючи надмірного посилення позицій вюртемберзьких графів у родових володіннях, Каспар-старший 1485 року приєднався до австрійського ерцгерцога; його приклад 1489 року наслідував Альбрехт Клінгенберг.
У Швабській війні 1499 року, попри активні бойові дії в Гегау, Гоентвілю жодного разу не атаковано.
Вюртемберзька фортеця
1511 року Ульріх фон Вюртемберг оголосив по своє право безоплатного використання Твілю, точніше, частини, що належить Гансу Генріху фон Клінгенбергу. Наслідком стали сімейні чвари, у ході яких Гансу Генріху вдалося майже повністю сконцентрувати в руках управління замком. Право використання Гоентвілю стало в нагоді вюртемберзькому герцогу 1519 року, коли, вигнаний після поразки в конфлікті зі Швабським союзом, він був змушений шукати собі притулок. 1521 року Ульріх фон Вюртемберг набув права використовувати Гоентвіль як опорний пункт у відвоюванні Вюртембергу. Угода передбачала, що протягом двох років після успішного повернення Ульріха на вюртемберзький трон Твіль знову має стати повноцінним володінням Ганса Ульріха фон Клінгенберга; крім того Клінгенбергам обіцяно фінансову винагороду. 1525 року для цього на Гоентвілі було сконцентровано близько 500 швейцарських найманців; у найближчій окрузі Ульріха були готові підтримати загони загальною чисельністю 6-8 тис. осіб. Під Штутгартом похід, однак, перервано після звістки про полон під Павією французького короля Франциска I, який підтримував Ульріха, і відходу швейцарських найманців.
Через 9 років Ульріху фон Вюртембергу все ж удалося повернути свій титул і володіння, але Твіль не було повернуто Клінгенбергам; 24 травня 1538 року за 12 000 гульденів герцог Ульріх придбав усі права на замок, який — перебудований — мав стати однією зі семи фортець, що підтримували владу та порядок у країні. Значну фінансову допомогу в цій справі знову надав Франциск I. 1550 року, за Ульріхового спадкоємця герцога Крістофа, Гоентвіль зміцнено та розширено.
Гоентвіль у Тридцятилітній війні
Старе суперництво між тепер протестантським Вюртембергом і Габсбургами з новою силою виявилося під час Тридцятилітньої війни. Передбачаючи швидкі активні воєнні дії, фортецю додатково посилено в період між 1627 та 1634 роками.
Після поразки у [de] 1622 року Вюртемберг намагався дотримуватися політики нейтралітету. Проте, виданий Фердинандом II 1629 року едикт про реституцію секуляризованого церковного майна сприяв новому згуртуванню протестантських кіл та станів у (1633) разом зі шведським королем Густавом II Адольфом. Новий союзник, утім, не зміг урятувати Вюртемберг від нищівної поразки в битві при Нердлінгені 1634 року, і герцог Ебергард III, який правив тоді, був змушений утекти з усім своїм двором до Страсбурга. Новий імператор Фердинанд III розглядав Вюртемберг як військовий трофей Габсбургів, і відповідно з ним обійшовся: країну розорено та розграбовано, а всі вюртемберзькі фортеці, за винятком Гоентвілю, завоювали імперські війська.
Побоюючись надмірного посилення Габсбургів, підтримку протестантським станам надала Франція, яка тепер відкрито вступила у війну. Гоентвіль і в цьому конфлікті продовжував відігравати важливу роль опорного пункту об'єднаних протестантських та французьких сил на півдні Німеччини. Причому визначальною була, очевидно, особиста рішучість коменданта фортеці Конрада Відергольта (нім. Konrad Wi(e)derholt, 1598—1667), який усіма силами протистояв спробам завоювання Гоентвілю.
Перша облога фортеці в цій війні тривала від серпня 1635 до лютого 1636 року, і запам'яталася, швидше, епідемією чуми, яка вибухнула в той самий час, і забрала 150 життів.
1637 року за планом герцога Ебергарда, котрий проводив тоді переговори з імператором про своє повернення у Вюртемберг, заплановано передачу Гоентвілю імператорським військам. План зірвався лише через неготовність Конрада Відергольта дотримуватися цієї вказівки. Всупереч бажанню герцога, Відергольт надав фортецю Бернгарду Саксен-Веймарському, створивши таким чином надійну базу для дій французьких і протестантських сил.
Між липнем та жовтнем 1639 року Гоентвіль обложено вдруге, так само безуспішно, як і трьома роками раніше. Знову відхилено й повторну вимогу герцога здати фортецю.
У вересні 1640 року та взимку 1641—1642 років фортецю обложено втретє і в четверте, тепер іспанськими військами, які змогли настільки близько підійти до Гоентвілю, що вперше став можливим і артилерійський обстріл. Зазнавши серйозних втрат внаслідок важкої зими і дізнавшись про наближення підкріплення для гарнізону, іспанці були змушені зняти облогу та відступити.
1644 року генерал фон Мерсі вчергове і востаннє спробував узяти фортецю, хоча йшлося швидше про блокування далеких підступів і про обмеження можливих дій обложених у відповідь.
З укладенням Вестфальського миру Конрад Відергольт, нарешті, в листопаді 1648 року висловив готовність передати фортецю герцогу. Саме передання відбулося, щоправда, лише 10 серпня 1650 року. За два дні, 12 серпня, Відергольт подав у відставку, і 17 серпня Гоентвіль із візитом відвідав герцог Ебергард III.
Друга половина XVII—XX століття
У 1653, 1700 та 1735 pоках ужито додаткових заходів щодо перетворення Гоентвілю на найбільшу і найнеприступнішу фортецю півдня Німеччини.
Від 1658 року Гоентвіль слугував державною в'язницею, залишаючись також герцогською резиденцією для неспокійних часів. Так, із початком війни за іспанську спадщину 1701 року Гоентвіль вчергове приведено в стан підвищеної готовності (аж до 1714 року); до бойових дій, проте, не дійшло.
Під час війни за австрійську спадщину восени 1741 року в Гоентвілі переховувалися члени керівного вюртемберзького роду: герцог Карл Ойген та його обидва брати Людвіг Ойген та Фрідріх Ойген.
Від 1759 до 1764 року у фортеці в ув'язненні перебував відомий правознавець [de].
Від другої половини XVIII століття Гоентвіль поступово втрачав своє військове значення, що виявилося у знесенні низки будівель у нижній частині фортеці.
У ході французьких революційних воєн, після звістки про перетин французькими військами Рейну, австрійські військові частини залишили 1 травня 1800 року місто Зінген, розташоване біля підніжжя Гоентвілю (від 1775 року було у складі Передньої Австрії), внаслідок чого фортецю оточив 16 дивізіон Вандама. Спочатку відхилену комендантом вимогу негайної здачі Гоентвілю все ж задовольнили 2 травня. Взимку 1800—1801 року за вказівкою французького уряду фортецю зруйновано.
1810 року за Зінген приєднано до Великого герцогства Баден, тоді як фортеця Гоентвіль — як коронне володіння і ексклав — залишилася частиною Вюртембергу. Розпочаті в наступні десятиліття переговори про вирішення проблеми екстериторіального статусу фортеці не мали успіху. На цьому тлі, починаючи від 1821 року, було кілька спроб відновити боєздатність гірського укріплення.
Від 1849 року Гоентвіль перебував у підпорядкуванні міста Тутлінген.
У Першій та Другій світовій війнах на Гоентвілі розташовувався наглядовий пункт протиповітряної оборони. Крім того, 1945 року під час авіанальотів у старих казематах облаштовано бомбосховища для мешканців прилеглих сіл. 27 квітня 1945 року Гоентвіль пережив останню облогу у своїй історії, обстріляний французькими танковими з'єднаннями, що підходили до Зінгена.
Від січня 1969 року Гоентвіль перебуває в адміністративному підпорядкуванні міста Зінген.
Сучасне використання
Нині у фортеці, що перебуває під управлінням «Державних замків та парків Баден-Вюртембергу», облаштовано музей просто неба.
Крім того, у липні тут проходить відомий далеко за межами регіону опен-ейр-фестиваль, що триває цілий тиждень.
Завдяки чудовому краєвиду на Гегау та Боденське озеро, Гоентвіль є також улюбленим місцем піших сімейних прогулянок.
Галерея
-
![image]()
Руїни Карлового бастіону. Штаб-офіцерська казарма -
![image]()
Нижня фортеця. Руїни казарми та маркітантський будинок -
![image]()
Рондель Августа
Примітки
- archINFORM — 1994.
Література
- Casimir Bumiller: Hohentwiel: Die Geschichte einer Burg zwischen Festungsalltag und großer Politik. 2. Auflage. Stadler, Konstanz 1997,
- Roland Kessinger (Hrsg.), Klaus-Michael Peter (Hrsg.): Hohentwiel Buch — Kaiser, Herzöge, Ritter, Räuber, Revolutionäre, Jazzlegenden. MarkOrPlan, Singen (Hohentwiel)/ Bonn 2002,
- Roland Kessinger (Hrsg.), Klaus-Michael Peter (Hrsg.): Neue Hohentwiel Chronik (2. Anhang 2009/10 zum Hohentwiel Buch). MarkOrPlan, Singen (Hohentwiel) 2009,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fortecya Goentvil ruyini zamku ta forteci na vershini gori u Gegau na pivnich vid Bodenskogo ozera Bilya pidnizhzhya roztashovane misto Zingen Zajmayuchi ploshu ponad 9 ga Goentvil ye najbilshoyu ruyinoyu forteci v Nimechchini Fortecya Goentvil47 45 52 pn sh 8 49 08 sh d 47 76472222002777812 pn sh 8 818888890027777094 sh d 47 76472222002777812 8 818888890027777094 Koordinati 47 45 52 pn sh 8 49 08 sh d 47 76472222002777812 pn sh 8 818888890027777094 sh d 47 76472222002777812 8 818888890027777094Tipd i fortecyaKrayina Nimechchina ISO3166 1 alpha 3 DEU ISO3166 1 cifrovij 276 RoztashuvannyaZingen 1 StanFortecya Goentvil Nimechchina Fortecya Goentvil u Vikishovishi Za svoyu istoriyu Goentvil buv i rannoserednovichnoyu gercogskoyu rezidenciyeyu i zvichajnim zamkom epohi visokogo serednovichchya i chi ne najnepristupnishoyu forteceyu chasiv Tridcyatirichnoyi vijni i derzhavnoyu v yazniceyu azh do rujnuvannya v Drugij koalicijnij vijni Geografichne roztashuvannyaFortecya Goentvil pobudovana na zgaslomu odnojmennomu vulkani na visoti 686 m nad rivnem morya i zabezpechuye chudovij oglyad na znachnu vidstan navkolo NazvaGoentvil vpershe zgadano v sankt gallenskij monastirskij hronici de bl 980 1060 yak castellum tuiel oblozhenij 915 roku Donedavna bula poshirenoyu dumka sho slovo Goentvil keltskogo pohodzhennya suchasni filologichni doslidzhennya prote vkazuyut na jogo alemanske korinnya U drugomu vipadku Goentvil peregukuyetsya z indogermanskimo tu chi tuo u znachenni pereshkoda vtim i cya teoriya ne maye dostatno argumentiv U latinizovanij formi Goentvil zustrichayetsya v dokumentah yak Duellium abo Duellum U period piznogo serednovichchya poryad z Tuiel i Twiel vse uzhivanishoyu staye forma Hohentwiel vpershe zafiksovana 1521 roku IstoriyaGercogska rezidenciya Na vidminu vid inshih gir u Gegau na ne znajdeno slidiv keltskogo ukriplenogo poselennya sho zmushuye shukati pochatki forteci v rannomu serednovichchi u zv yazku z zasnuvannyam shvabskogo gercogstva 911 roku Dokumentalno pidtverdzheno sho pid chas svogo povstannya proti korolya Konrada I 914 roku Burhard II zbuduvav na gori ukriplennya yake vzhe cherez rik bezuspishno oblozhiv korol Takim chinom spochatku uzurpuvavshi titul gercoga Burhard zmig vidstoyati svoyi poziciyi v pivdennij Nimechchini i 920 roku za nastupnika Konrada Genriha I jomu oficijno nadano gercogskij titul U seredini X stolittya za Burharda III Goentvil stav gercogskoyu rezidenciyeyu Ruyini tak zvanogo Knyazhogo domu Gercogskogo zamku naspravdi budivli XV st 970 roku na Goentvili zasnovano monastir Sv Georgiya z pidlegloyu jomu shkoloyu Zi smertyu Burharda III 973 roku keruvati Goen tvilem prodovzhila jogo vdova de nazvana v dekilkoh korolivskih dokumentah dux tobto gercog divovizhnij fakt vrahovuyuchi sho v cej zhe chas do smerti Gedvigi 994 roku v Shvabiyi zminilosya 2 legitimnih gercogi 973 roku na zaproshennya Gedvigi v gercogskij rezidenciyi deyakij chas proviv sankt gallenskij chernec i poet yakij za yiyi protekciyeyu potrapiv potim do dvoru Ottona I Pislya smerti Gedvigi v Goentvili dlya vregulyuvannya pitan shvabskoyi gercogskoyi spadshini dvichi zupinyavsya imperator Otton III sho oposeredkovano svidchit ne lishe pro interes Ottona do Goentvilya ta shvabskih volodin ale takozh i pro riven komfortu v rezidenciyi Blizko 1005 roku monastir pereneseno do najblizhchogo Shtajn am Rajna div Monastir svyatogo Georgiya vnaslidok chogo Tvil utrativ svoye znachennya regionalnogo kulturnogo centru Dvoryanske gnizdo U drugij polovini HI stolittya Goentvil nalezhav ochevidno rodu Ceringeniv oskilki 1079 roku tam pomerla en druzhina nimeckogo antikorolya Rudolfa i tesha Bertolda II Vid 1086 roku Goentvil perejshov u volodinnya abata monastirya Sankt Gallen ta en Pislya jogo smerti 1121 roku ale ne ranishe nizh vid 1122 i ne piznishe nizh vid 1132 zamkom keruvav rid fon Zingen yakij vidtodi nazivav sebe fon Tvil Vidomi dva jogo predstavniki Gibizo de Tvil 1214 i Genrih fon Tvil 1230 prichomu ostannij buv takozh ostannim zi svogo rodu Chi perebuvav Goentvil u cej chas vse she v korolivskomu chi gercogskomu volodinni chi jdetsya pro lenni vidnosini dostemenno nevidomo Z pripinennyam rodu Ceringeniv 1218 roku Goentvil potrapiv do centru interesiv sim yi de doti poki 1300 roku Ulrih fon Klingen ne prodav zamok Albrehtu de za 940 marok sriblom Protyagom nastupnih semi pokolin Goentvil zalishavsya rodovim zamkom Klingenbergiv yaki 1414 roku otrimali prava volodinnya na Goenklingen i 1433 roku upravlinnya monastirem Sv Georgiya u Shtajn am Rajni Teritorialna politika Klingenbergiv prizvela 1464 roku do konfliktu z Verdenbergami vnaslidok yakogo 11 zhovtnya 1464 roku Goentvil oblozhili zagoni Joganna fon Verdenberga yakogo pidtrimuvali grafi Vyurtembergu i licari Tovaristva Shita Pislya smerti 11 listopada v odnij iz sutichok Gansa fon Rehberga odnogo z najaktivnishih prihilnikiv Klingenbergiv Ebergard fon Klingenberg buv zmushenij prositi pro poserednictvo avstrijskogo ercgercoga Sigizmunda 28 sichnya 1465 roku v Biberahu nareshti ukladeno peremir ya Klingenbergam ce prote vartuvalo nezalezhnosti Ebergard fon Klingenberg stav beneficiarom vasalom Sigizmunda oderzhuyuchi natomist 200 guldeniv Nastupnogo desyatilittya ulagodzheno vnutrishnosimejnu superechku pro spadshinu zi specialnoyu zaboronoyu na prodazh Goentvilyu Finansovi problemi odnak sponukali Albrehta fon Klingenberga a takozh Kaspara fon Klingenberga starshogo 1483 roku na shist rokiv stati beneficiarami Ebergarda fon Vyurtemberga yakij tim samim otrimuvav pravo na 2 chastini volodinnya Klingenbergiv na Goentvili 1486 roku analogichnij dogovir uklav Bernhard fon Klingenberg Mabut ne bazhayuchi nadmirnogo posilennya pozicij vyurtemberzkih grafiv u rodovih volodinnyah Kaspar starshij 1485 roku priyednavsya do avstrijskogo ercgercoga jogo priklad 1489 roku nasliduvav Albreht Klingenberg U Shvabskij vijni 1499 roku popri aktivni bojovi diyi v Gegau Goentvilyu zhodnogo razu ne atakovano Vyurtemberzka fortecya Pershe realistichne zobrazhennya forteci 1588 1511 roku Ulrih fon Vyurtemberg ogolosiv po svoye pravo bezoplatnogo vikoristannya Tvilyu tochnishe chastini sho nalezhit Gansu Genrihu fon Klingenbergu Naslidkom stali simejni chvari u hodi yakih Gansu Genrihu vdalosya majzhe povnistyu skoncentruvati v rukah upravlinnya zamkom Pravo vikoristannya Goentvilyu stalo v nagodi vyurtemberzkomu gercogu 1519 roku koli vignanij pislya porazki v konflikti zi Shvabskim soyuzom vin buv zmushenij shukati sobi pritulok 1521 roku Ulrih fon Vyurtemberg nabuv prava vikoristovuvati Goentvil yak opornij punkt u vidvoyuvanni Vyurtembergu Ugoda peredbachala sho protyagom dvoh rokiv pislya uspishnogo povernennya Ulriha na vyurtemberzkij tron Tvil znovu maye stati povnocinnim volodinnyam Gansa Ulriha fon Klingenberga krim togo Klingenbergam obicyano finansovu vinagorodu 1525 roku dlya cogo na Goentvili bulo skoncentrovano blizko 500 shvejcarskih najmanciv u najblizhchij okruzi Ulriha buli gotovi pidtrimati zagoni zagalnoyu chiselnistyu 6 8 tis osib Pid Shtutgartom pohid odnak perervano pislya zvistki pro polon pid Paviyeyu francuzkogo korolya Franciska I yakij pidtrimuvav Ulriha i vidhodu shvejcarskih najmanciv Cherez 9 rokiv Ulrihu fon Vyurtembergu vse zh udalosya povernuti svij titul i volodinnya ale Tvil ne bulo povernuto Klingenbergam 24 travnya 1538 roku za 12 000 guldeniv gercog Ulrih pridbav usi prava na zamok yakij perebudovanij mav stati odniyeyu zi semi fortec sho pidtrimuvali vladu ta poryadok u krayini Znachnu finansovu dopomogu v cij spravi znovu nadav Francisk I 1550 roku za Ulrihovogo spadkoyemcya gercoga Kristofa Goentvil zmicneno ta rozshireno Goentvil u Tridcyatilitnij vijni Stare supernictvo mizh teper protestantskim Vyurtembergom i Gabsburgami z novoyu siloyu viyavilosya pid chas Tridcyatilitnoyi vijni Peredbachayuchi shvidki aktivni voyenni diyi fortecyu dodatkovo posileno v period mizh 1627 ta 1634 rokami Zobrazhennya oblogi Goentvilyu 1641 roku Matteus Merian Goentvil 1643 roku Matteus Merian Pislya porazki u de 1622 roku Vyurtemberg namagavsya dotrimuvatisya politiki nejtralitetu Prote vidanij Ferdinandom II 1629 roku edikt pro restituciyu sekulyarizovanogo cerkovnogo majna spriyav novomu zgurtuvannyu protestantskih kil ta staniv u 1633 razom zi shvedskim korolem Gustavom II Adolfom Novij soyuznik utim ne zmig uryatuvati Vyurtemberg vid nishivnoyi porazki v bitvi pri Nerdlingeni 1634 roku i gercog Ebergard III yakij praviv todi buv zmushenij utekti z usim svoyim dvorom do Strasburga Novij imperator Ferdinand III rozglyadav Vyurtemberg yak vijskovij trofej Gabsburgiv i vidpovidno z nim obijshovsya krayinu rozoreno ta rozgrabovano a vsi vyurtemberzki forteci za vinyatkom Goentvilyu zavoyuvali imperski vijska Poboyuyuchis nadmirnogo posilennya Gabsburgiv pidtrimku protestantskim stanam nadala Franciya yaka teper vidkrito vstupila u vijnu Goentvil i v comu konflikti prodovzhuvav vidigravati vazhlivu rol opornogo punktu ob yednanih protestantskih ta francuzkih sil na pivdni Nimechchini Prichomu viznachalnoyu bula ochevidno osobista rishuchist komendanta forteci Konrada Vidergolta nim Konrad Wi e derholt 1598 1667 yakij usima silami protistoyav sprobam zavoyuvannya Goentvilyu Persha obloga forteci v cij vijni trivala vid serpnya 1635 do lyutogo 1636 roku i zapam yatalasya shvidshe epidemiyeyu chumi yaka vibuhnula v toj samij chas i zabrala 150 zhittiv 1637 roku za planom gercoga Ebergarda kotrij provodiv todi peregovori z imperatorom pro svoye povernennya u Vyurtemberg zaplanovano peredachu Goentvilyu imperatorskim vijskam Plan zirvavsya lishe cherez negotovnist Konrada Vidergolta dotrimuvatisya ciyeyi vkazivki Vsuperech bazhannyu gercoga Vidergolt nadav fortecyu Berngardu Saksen Vejmarskomu stvorivshi takim chinom nadijnu bazu dlya dij francuzkih i protestantskih sil Mizh lipnem ta zhovtnem 1639 roku Goentvil oblozheno vdruge tak samo bezuspishno yak i troma rokami ranishe Znovu vidhileno j povtornu vimogu gercoga zdati fortecyu U veresni 1640 roku ta vzimku 1641 1642 rokiv fortecyu oblozheno vtretye i v chetverte teper ispanskimi vijskami yaki zmogli nastilki blizko pidijti do Goentvilyu sho vpershe stav mozhlivim i artilerijskij obstril Zaznavshi serjoznih vtrat vnaslidok vazhkoyi zimi i diznavshis pro nablizhennya pidkriplennya dlya garnizonu ispanci buli zmusheni znyati oblogu ta vidstupiti 1644 roku general fon Mersi vchergove i vostannye sprobuvav uzyati fortecyu hocha jshlosya shvidshe pro blokuvannya dalekih pidstupiv i pro obmezhennya mozhlivih dij oblozhenih u vidpovid Z ukladennyam Vestfalskogo miru Konrad Vidergolt nareshti v listopadi 1648 roku visloviv gotovnist peredati fortecyu gercogu Same peredannya vidbulosya shopravda lishe 10 serpnya 1650 roku Za dva dni 12 serpnya Vidergolt podav u vidstavku i 17 serpnya Goentvil iz vizitom vidvidav gercog Ebergard III Druga polovina XVII XX stolittya U 1653 1700 ta 1735 pokah uzhito dodatkovih zahodiv shodo peretvorennya Goentvilyu na najbilshu i najnepristupnishu fortecyu pivdnya Nimechchini Vid 1658 roku Goentvil sluguvav derzhavnoyu v yazniceyu zalishayuchis takozh gercogskoyu rezidenciyeyu dlya nespokijnih chasiv Tak iz pochatkom vijni za ispansku spadshinu 1701 roku Goentvil vchergove privedeno v stan pidvishenoyi gotovnosti azh do 1714 roku do bojovih dij prote ne dijshlo Pid chas vijni za avstrijsku spadshinu voseni 1741 roku v Goentvili perehovuvalisya chleni kerivnogo vyurtemberzkogo rodu gercog Karl Ojgen ta jogo obidva brati Lyudvig Ojgen ta Fridrih Ojgen Vid 1759 do 1764 roku u forteci v uv yaznenni perebuvav vidomij pravoznavec de Vid drugoyi polovini XVIII stolittya Goentvil postupovo vtrachav svoye vijskove znachennya sho viyavilosya u znesenni nizki budivel u nizhnij chastini forteci Zagalnij viglyad forteci pislya rujnuvannya 1801 roku U hodi francuzkih revolyucijnih voyen pislya zvistki pro peretin francuzkimi vijskami Rejnu avstrijski vijskovi chastini zalishili 1 travnya 1800 roku misto Zingen roztashovane bilya pidnizhzhya Goentvilyu vid 1775 roku bulo u skladi Perednoyi Avstriyi vnaslidok chogo fortecyu otochiv 16 divizion Vandama Spochatku vidhilenu komendantom vimogu negajnoyi zdachi Goentvilyu vse zh zadovolnili 2 travnya Vzimku 1800 1801 roku za vkazivkoyu francuzkogo uryadu fortecyu zrujnovano 1810 roku za Zingen priyednano do Velikogo gercogstva Baden todi yak fortecya Goentvil yak koronne volodinnya i eksklav zalishilasya chastinoyu Vyurtembergu Rozpochati v nastupni desyatilittya peregovori pro virishennya problemi eksteritorialnogo statusu forteci ne mali uspihu Na comu tli pochinayuchi vid 1821 roku bulo kilka sprob vidnoviti boyezdatnist girskogo ukriplennya Vid 1849 roku Goentvil perebuvav u pidporyadkuvanni mista Tutlingen U Pershij ta Drugij svitovij vijnah na Goentvili roztashovuvavsya naglyadovij punkt protipovitryanoyi oboroni Krim togo 1945 roku pid chas avianalotiv u starih kazematah oblashtovano bomboshovisha dlya meshkanciv prileglih sil 27 kvitnya 1945 roku Goentvil perezhiv ostannyu oblogu u svoyij istoriyi obstrilyanij francuzkimi tankovimi z yednannyami sho pidhodili do Zingena Vid sichnya 1969 roku Goentvil perebuvaye v administrativnomu pidporyadkuvanni mista Zingen Suchasne vikoristannyaKrayevid iz Goentvilyu na misto Zingen Nini u forteci sho perebuvaye pid upravlinnyam Derzhavnih zamkiv ta parkiv Baden Vyurtembergu oblashtovano muzej prosto neba Krim togo u lipni tut prohodit vidomij daleko za mezhami regionu open ejr festival sho trivaye cilij tizhden Zavdyaki chudovomu krayevidu na Gegau ta Bodenske ozero Goentvil ye takozh ulyublenim miscem pishih simejnih progulyanok GalereyaRuyini Karlovogo bastionu Shtab oficerska kazarma Nizhnya fortecya Ruyini kazarmi ta markitantskij budinok Rondel AvgustaPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049LiteraturaCasimir Bumiller Hohentwiel Die Geschichte einer Burg zwischen Festungsalltag und grosser Politik 2 Auflage Stadler Konstanz 1997 ISBN 3 7977 0370 8 Roland Kessinger Hrsg Klaus Michael Peter Hrsg Hohentwiel Buch Kaiser Herzoge Ritter Rauber Revolutionare Jazzlegenden MarkOrPlan Singen Hohentwiel Bonn 2002 ISBN 3 933356 17 2 Roland Kessinger Hrsg Klaus Michael Peter Hrsg Neue Hohentwiel Chronik 2 Anhang 2009 10 zum Hohentwiel Buch MarkOrPlan Singen Hohentwiel 2009 ISBN 978 3 933356 55 0