Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монастир Святого Георгія (нім. Kloster St. Georgen) — колишнє бенедиктинське абатство в швейцарському місті Штайн-ам-Райн у кантоні Шаффгаузен. Заснований на початку XI століття, монастир присвячувався святим Георгу та , і 1525 року, у період Реформації, був скасований. Тісно пов'язаний з історією міста Штайн-ам-Райн, є одним із середньовічних монастирських комплексів, що найповніше збереглися на території Швейцарії, і використовується як музей.
 | |
| 47°39′36″ пн. ш. 8°51′36″ сх. д. / 47.66000000002777170° пн. ш. 8.86000000002777810° сх. д.Координати: 47°39′36″ пн. ш. 8°51′36″ сх. д. / 47.66000000002777170° пн. ш. 8.86000000002777810° сх. д. | |
 Монастир Святого Георгія у Вікісховищі |
Історія
Монастир заснували близько 970 року швабський герцог Бурхард III та його дружина Гедвіга, за безпосередньої участі брата Гедвіги, баварського герцога Генріха II, і спочатку розташовувався на горі Гоентвіль у Гегау по сусідству з герцогським замком. Під керівництвом монастиря, вже тоді присвяченого святому Георгію, була придворна школа (лат. schola palatina).
Після смерті Бурхарда III 973 року та з поступовою втратою Гоентвілем свого значення як політичного центру, що потрапив зі смертю Гедвіги (994 рік) під опіку імператора Генріха II, абатство на прохання ченців, що його населяли, близько 1005 року перенесено в розташоване поблизу місто Штайн-ам-Райн. За ленним правом монастир підпорядковувався відтепер, заснованому також Генріхом, єпископству Бамберг; у церковних та віровчальних питаннях він підлягав констанцському єпископу. Разом з тим, безпосереднє управління світськими справами монастиря належало фогту (нім. Kast(en)vogt); у XI—XII століттях ця посада належала, переважно, майбутнім герцогам Церінген. Від 1146 року владу Церінгенів у Штайні стали представляти члени роду , що повністю перейняли повноваження фогта 1218 року.
У XII столітті зведено монастирську церкву, яка існує й нині; інші будівлі сягають XIII—XV століть. У період 1400—1480 років оформлено зал капітулу, а також клуатр у готичному стилі.
1457 року права фогта разом із замком Гоенклінґен, що височіє над містом і монастирем, викупила міська рада Штайн-ам-Рейна, яки приблизно тоді ж потрапив під вплив Цюриха. 1474 року члени монастирського капітулу отримали права цюрихського громадянства. Через 10 років, 1484 року і сам Штайн-ам-Райн перейшов під патронат і військовий захист Цюриха, який пред'явив 1498 року право на управління монастирем Святого Георгія.
За абата Давида фон Вінкельсгайма (від 1499 року), монастир пережив свій останній розквіт, кінець якому поклав конфлікт із міською радою, що вибухнув у ході Реформації. 5 липня 1525 року Давид фон Вінкельгайм оголосив про розпуск монастиря, і, залишившись вірним старому віросповіданню, пішов у Радольфцелль, де наступного року помер.
Надалі приміщення колишнього монастиря використовували цюрихські чиновники, зокрема для представницьких цілей.
1806 року будівлі перейшли у власність кантону Шаффгаузен, 1834 року були продані купцю Йоганну Петеру (нім. Johann Peter), який, у свою чергу, подарував їх місту для облаштування школи та з умовою заборони подальшого перепродажу. Однак для міста колишній монастир виявився важким тягарем, особливо після зведення 1852 року нової будівлі міської школи: приміщення здали в оренду ткацькій фабриці, внаслідок чого частину внутрішнього оздоблення втрачено.
Зрештою, 1875 року колишнє абатство придбав протестантський священик Фердинанд Феттер (нім. Ferdinand Vetter, 1811-1888), син якого Фердинанд (1847—1924) провів тут перші реставраційні роботи та організував свого роду історико-культурний центр. 1891 року будівлі монастиря Святого Георгія поставлено під захист швейцарської конфедерації.
1926 року, після тривалих переговорів, монастир перейшов у власність Фонду імені Ґотфріда Келлера, який має на меті збереження культурних пам'яток. Після масштабної реставрації та консервації тут відкрито музей, що від 1945 року належить державі.
Література
- Maria Becker, Matthias Frehner: Das Kloster St. Georgen zu Stein am Rhein. GSK, Bern 1998
- Agnes Scherer: «Schwören wie einst Scipio — Moralphilosophische Reflexion des Konzepts Eidgenossenschaft in einem frühhumanistischen Wandbilderzyklus des Klosters St. Georgen in Stein am Rhein». In: Zeitschrift für schweizerische Archäologie und Kunstgeschichte, 70.2013, 1, S. 5-40.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z monastirem Svyatogo Georgiya Kudunskogo Monastir Svyatogo Georgiya nim Kloster St Georgen kolishnye benediktinske abatstvo v shvejcarskomu misti Shtajn am Rajn u kantoni Shaffgauzen Zasnovanij na pochatku XI stolittya monastir prisvyachuvavsya svyatim Georgu ta i 1525 roku u period Reformaciyi buv skasovanij Tisno pov yazanij z istoriyeyu mista Shtajn am Rajn ye odnim iz serednovichnih monastirskih kompleksiv sho najpovnishe zbereglisya na teritoriyi Shvejcariyi i vikoristovuyetsya yak muzej Monastir Svyatogo Georgiya47 39 36 pn sh 8 51 36 sh d 47 66000000002777170 pn sh 8 86000000002777810 sh d 47 66000000002777170 8 86000000002777810 Koordinati 47 39 36 pn sh 8 51 36 sh d 47 66000000002777170 pn sh 8 86000000002777810 sh d 47 66000000002777170 8 86000000002777810 Monastir Svyatogo Georgiya u VikishovishiIstoriyaMonastir zasnuvali blizko 970 roku shvabskij gercog Burhard III ta jogo druzhina Gedviga za bezposerednoyi uchasti brata Gedvigi bavarskogo gercoga Genriha II i spochatku roztashovuvavsya na gori Goentvil u Gegau po susidstvu z gercogskim zamkom Pid kerivnictvom monastirya vzhe todi prisvyachenogo svyatomu Georgiyu bula pridvorna shkola lat schola palatina Pislya smerti Burharda III 973 roku ta z postupovoyu vtratoyu Goentvilem svogo znachennya yak politichnogo centru sho potrapiv zi smertyu Gedvigi 994 rik pid opiku imperatora Genriha II abatstvo na prohannya chenciv sho jogo naselyali blizko 1005 roku pereneseno v roztashovane poblizu misto Shtajn am Rajn Za lennim pravom monastir pidporyadkovuvavsya vidteper zasnovanomu takozh Genrihom yepiskopstvu Bamberg u cerkovnih ta virovchalnih pitannyah vin pidlyagav konstancskomu yepiskopu Razom z tim bezposerednye upravlinnya svitskimi spravami monastirya nalezhalo fogtu nim Kast en vogt u XI XII stolittyah cya posada nalezhala perevazhno majbutnim gercogam Ceringen Vid 1146 roku vladu Ceringeniv u Shtajni stali predstavlyati chleni rodu sho povnistyu perejnyali povnovazhennya fogta 1218 roku U XII stolitti zvedeno monastirsku cerkvu yaka isnuye j nini inshi budivli syagayut XIII XV stolit U period 1400 1480 rokiv oformleno zal kapitulu a takozh kluatr u gotichnomu stili 1457 roku prava fogta razom iz zamkom Goenklingen sho visochiye nad mistom i monastirem vikupila miska rada Shtajn am Rejna yaki priblizno todi zh potrapiv pid vpliv Cyuriha 1474 roku chleni monastirskogo kapitulu otrimali prava cyurihskogo gromadyanstva Cherez 10 rokiv 1484 roku i sam Shtajn am Rajn perejshov pid patronat i vijskovij zahist Cyuriha yakij pred yaviv 1498 roku pravo na upravlinnya monastirem Svyatogo Georgiya Za abata Davida fon Vinkelsgajma vid 1499 roku monastir perezhiv svij ostannij rozkvit kinec yakomu poklav konflikt iz miskoyu radoyu sho vibuhnuv u hodi Reformaciyi 5 lipnya 1525 roku David fon Vinkelgajm ogolosiv pro rozpusk monastirya i zalishivshis virnim staromu virospovidannyu pishov u Radolfcell de nastupnogo roku pomer Nadali primishennya kolishnogo monastirya vikoristovuvali cyurihski chinovniki zokrema dlya predstavnickih cilej 1806 roku budivli perejshli u vlasnist kantonu Shaffgauzen 1834 roku buli prodani kupcyu Jogannu Peteru nim Johann Peter yakij u svoyu chergu podaruvav yih mistu dlya oblashtuvannya shkoli ta z umovoyu zaboroni podalshogo pereprodazhu Odnak dlya mista kolishnij monastir viyavivsya vazhkim tyagarem osoblivo pislya zvedennya 1852 roku novoyi budivli miskoyi shkoli primishennya zdali v orendu tkackij fabrici vnaslidok chogo chastinu vnutrishnogo ozdoblennya vtracheno Zreshtoyu 1875 roku kolishnye abatstvo pridbav protestantskij svyashenik Ferdinand Fetter nim Ferdinand Vetter 1811 1888 sin yakogo Ferdinand 1847 1924 proviv tut pershi restavracijni roboti ta organizuvav svogo rodu istoriko kulturnij centr 1891 roku budivli monastirya Svyatogo Georgiya postavleno pid zahist shvejcarskoyi konfederaciyi 1926 roku pislya trivalih peregovoriv monastir perejshov u vlasnist Fondu imeni Gotfrida Kellera yakij maye na meti zberezhennya kulturnih pam yatok Pislya masshtabnoyi restavraciyi ta konservaciyi tut vidkrito muzej sho vid 1945 roku nalezhit derzhavi LiteraturaMaria Becker Matthias Frehner Das Kloster St Georgen zu Stein am Rhein GSK Bern 1998 Agnes Scherer Schworen wie einst Scipio Moralphilosophische Reflexion des Konzepts Eidgenossenschaft in einem fruhhumanistischen Wandbilderzyklus des Klosters St Georgen in Stein am Rhein In Zeitschrift fur schweizerische Archaologie und Kunstgeschichte 70 2013 1 S 5 40