Христоф I (нім. Christoph von Württemberg; 12 травня 1515 — 28 грудня 1568) — 4-й герцог Вюртембергу в 1550—1568 роках.
Христоф | |
---|---|
нім. Christoph von Württemberg | |
Народився | 12 травня 1515[1] Бад-Урах[1] |
Помер | 28 грудня 1568[1] (53 роки) Штутгарт, Герцогство Вюртемберг, Священна Римська імперія[1] |
Поховання | d |
Країна | Священна Римська імперія |
Знання мов | німецька |
Титул | герцог |
Посада | герцог Вюртембергу[d] |
Рід | Вюртемберзький дім |
Батько | Ульріх Вюртемберзький |
Мати | Сабіна Баварська |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | Анна Марія Бранденбург-Ансбахська |
Діти | Ядвіґа[d], Сабіна Вюртемберзька, Людвиг (герцог Вюртембергу), Анна[d], Софія Вюртемберзька (1563—1590), Доротея Марія, Елеонора Вюртемберзька, Емілія, d і d |
| |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив з Вюртемберзького дому. Син Ульріха I, герцога Вюртембергу, та Сабіни Віттельсбах (доньки Альбрехта IV, герцога Баварії). Народився 1515 року в Урасі. Через кілька місяців після народження його мати через конфлікт Ульріхом I втекла до двору своїх батьків у Мюнхені.
Після повалення батька 1519 року виріс при дворі ерцгерцога Фердинанда Габсбурга в Інсбруку. 1529 року під час війни з Османської імперії зумів врятуватися від захоплення турками в Вінер-Нойштадті.
У 1530 році на Аугсбурзькому рейхстазі герцогство Вюртемберг перейшло до Фердинанд Габсбурга, а сам Христоф опинився у почті імператора Карла V. 1531 року брав участь у виборах римського короля Фердинанда Габсбурга в Кельні. 1532 року брав участь в рейхстазі в Регенсбурзі.
Коли він в 1533 році повинен був слідувати за імператором в Іспанію, він втік у Каринтію, знайшов спочатку притулок в Зальцбурзі, потім — у свого вуйка Людвига X, герцога Баварії. Вступив в листування зі своїм батьком, що перебував в Гессені, наполегливо вимагав повернення Вюртемберга. Втім на Аугсбурзькому рейхстазі 1533 року клопотання Христофа було відхилено. 1534 року з'явився на засіданні Швабської ліги, де відстоював права своєї династії на Вюртемберг. Того ж року Швабська ліга розпалася, чим скористався батько Христофа, який відновився у владі Вюртембергу.
Принц
Конфлікт з батьком в 1534 році спонукав його вступити на службу до французького короля Франциска I.
1542 року герцог Ульріх I закликав його назад. Христофор перейшов до лютеранства. також було укладено Риквірський договір, за яким він отримав в управління графство Монбельяр. 1544 року полюбив представницю Ансбаських Гогенцоллернів.
Герцог
Після смерті батька в 1550 році успадкував герцогство Вюртемберг й графство Монбельяр. 1553 року передав графство Монбельяр в управління стрийку Георгу. Стикнувся з вимогами Фердинанда Габсбурга, що намагався повернути собі герцогство Вюртемберг, оскільки Ульріх I вступив до Шмалькальденської ліги.
1552 року домігся укладання Пассауського договору, за яким закріпив Вюртемберг за собою та своїми нащадками в чоловічій лінії за умови визнання ленної залежності від Австрії та сплати суми у 250 тис. флоринів.
У 1553 році залишався нейтральним під час повстання лютеранських князів на чолі із Моріцем Веттіном, курфюрстом Саксонії. В тому ж році очолив Гейдельберзьку лігу південно-німецьких і рейнських князів обох віросповідань для захисту членів союзу від маркграфа Альбрехта Бранденбурзького.
У 1551—1552 роках відправляв делегації на Тридентський собор, але після скасування інтериму довершив остаточно Вюртемберзьку реформацію в лютеранському дусі. 1553 року видав правила з візитації. Об'єднав колишнє католицьке церковне майно в одне загальне церковне майно, призначене на покриття потреб церкви.
1554 року призначив постійний контрольний комітет державних чинів (уряд). 1555 року ним було кодифіковано «Земське право». Для врегулювання церковних стосунків 1556 року видав монастирський статут, а 1559 року — церковний. Монастирі було перетворено на навчальні заклади. Активно підтримував кальвіністів і лютеран Франції, Речі Посполитої та Швейцарії. 1558 року під час рейхстагу у Франкфурті-на-Майні доєднався до угоди між кальвіністами та лютеранами.
Також значний час приділяв розбудові, перебудові замків та фортець, зведенню нових, переважно у стилі Ренессансу Насамперед це стосується фортець Гогенсперг і Гогенурах, Грюнінген, замків у Вайблінгені, Леонбергі, Шорндорфі, Тюбінгені, Нойєнбюргі, Графенеку, Блаубойрені, Кіргайм-унтер-Тек і Беблінгені.
Родина
Дружина — Анна Марія, донька маркграфа Георга Бранденбург-Ансбаського.
Діти:
- Ебергард (1545—1568)
- Гедвіга (1547—1590), дружина ландграфа Людвига IV Гессен-Марбургу
- Єлизавета (1548—1592), дружина: 1) графа Георга Ернста Геннеберг-Шлейзінгена; 2) пфальцграфа Георга Густава Фельденц-Лаутереккен
- Сабіна (1549—1581), дружина ландграфа Вільгельма IV Гессен-Касселя
- Емілія (1550—1589), дружина , пфальцграфа Зіммерна
- Елеонора (1552—1618), дружина: 1) Йоахіма Ернста Асканія, князя Ангальт; 2) ландграфа Георга I Гессен-Дармштадта
- Людвиг (1554—1593), 5-й герцог Вюртембергу
- Максиміліан (1556—1557)
- Ульріх (1558)
- Доротея Марія (1559—1639), дружина Отто Генріха, Віттельсбаха, пфальцграфа Зульцбаху
- Анна (1561—1616), дружина: 1) Яна Георга, князя Легницького; 2) Фрідріха IV, князя Легницького
- Софія (1563—1590), дружина , герцога Саксен-Веймару
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #100089003 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Джерела
- Eberhard Fritz: Herzog Christoph von Württemberg. In: Siegfried Hermle (Hrsg.): Reformationsgeschichte Württembergs in Porträts. Hänssler, Holzgerlingen 1999, , S. 227—254.
- Matthias Langensteiner: Für Land und Luthertum. Die Politik Herzog Christophs von Württemberg (1550—1568) (= Stuttgarter Historische Forschungen. Band 7). Böhlau, Köln/Weimar/Wien 2008, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hristof I nim Christoph von Wurttemberg 12 travnya 1515 28 grudnya 1568 4 j gercog Vyurtembergu v 1550 1568 rokah Hristofnim Christoph von WurttembergNarodivsya 12 travnya 1515 1 Bad Urah 1 Pomer 28 grudnya 1568 1 53 roki Shtutgart Gercogstvo Vyurtemberg Svyashenna Rimska imperiya 1 Pohovannya dKrayina Svyashenna Rimska imperiyaZnannya mov nimeckaTitul gercogPosada gercog Vyurtembergu d Rid Vyurtemberzkij dimBatko Ulrih VyurtemberzkijMati Sabina BavarskaBrati sestri dU shlyubi z Anna Mariya Brandenburg AnsbahskaDiti Yadviga d Sabina Vyurtemberzka Lyudvig gercog Vyurtembergu Anna d Sofiya Vyurtemberzka 1563 1590 Doroteya Mariya Eleonora Vyurtemberzka Emiliya d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z Vyurtemberzkogo domu Sin Ulriha I gercoga Vyurtembergu ta Sabini Vittelsbah donki Albrehta IV gercoga Bavariyi Narodivsya 1515 roku v Urasi Cherez kilka misyaciv pislya narodzhennya jogo mati cherez konflikt Ulrihom I vtekla do dvoru svoyih batkiv u Myunheni Pislya povalennya batka 1519 roku viris pri dvori ercgercoga Ferdinanda Gabsburga v Insbruku 1529 roku pid chas vijni z Osmanskoyi imperiyi zumiv vryatuvatisya vid zahoplennya turkami v Viner Nojshtadti U 1530 roci na Augsburzkomu rejhstazi gercogstvo Vyurtemberg perejshlo do Ferdinand Gabsburga a sam Hristof opinivsya u pochti imperatora Karla V 1531 roku brav uchast u viborah rimskogo korolya Ferdinanda Gabsburga v Kelni 1532 roku brav uchast v rejhstazi v Regensburzi Koli vin v 1533 roci povinen buv sliduvati za imperatorom v Ispaniyu vin vtik u Karintiyu znajshov spochatku pritulok v Zalcburzi potim u svogo vujka Lyudviga X gercoga Bavariyi Vstupiv v listuvannya zi svoyim batkom sho perebuvav v Gesseni napoleglivo vimagav povernennya Vyurtemberga Vtim na Augsburzkomu rejhstazi 1533 roku klopotannya Hristofa bulo vidhileno 1534 roku z yavivsya na zasidanni Shvabskoyi ligi de vidstoyuvav prava svoyeyi dinastiyi na Vyurtemberg Togo zh roku Shvabska liga rozpalasya chim skoristavsya batko Hristofa yakij vidnovivsya u vladi Vyurtembergu Princ Konflikt z batkom v 1534 roci sponukav jogo vstupiti na sluzhbu do francuzkogo korolya Franciska I 1542 roku gercog Ulrih I zaklikav jogo nazad Hristofor perejshov do lyuteranstva takozh bulo ukladeno Rikvirskij dogovir za yakim vin otrimav v upravlinnya grafstvo Monbelyar 1544 roku polyubiv predstavnicyu Ansbaskih Gogencollerniv Gercog Pislya smerti batka v 1550 roci uspadkuvav gercogstvo Vyurtemberg j grafstvo Monbelyar 1553 roku peredav grafstvo Monbelyar v upravlinnya strijku Georgu Stiknuvsya z vimogami Ferdinanda Gabsburga sho namagavsya povernuti sobi gercogstvo Vyurtemberg oskilki Ulrih I vstupiv do Shmalkaldenskoyi ligi 1552 roku domigsya ukladannya Passauskogo dogovoru za yakim zakripiv Vyurtemberg za soboyu ta svoyimi nashadkami v cholovichij liniyi za umovi viznannya lennoyi zalezhnosti vid Avstriyi ta splati sumi u 250 tis floriniv U 1553 roci zalishavsya nejtralnim pid chas povstannya lyuteranskih knyaziv na choli iz Moricem Vettinom kurfyurstom Saksoniyi V tomu zh roci ocholiv Gejdelberzku ligu pivdenno nimeckih i rejnskih knyaziv oboh virospovidan dlya zahistu chleniv soyuzu vid markgrafa Albrehta Brandenburzkogo U 1551 1552 rokah vidpravlyav delegaciyi na Tridentskij sobor ale pislya skasuvannya interimu dovershiv ostatochno Vyurtemberzku reformaciyu v lyuteranskomu dusi 1553 roku vidav pravila z vizitaciyi Ob yednav kolishnye katolicke cerkovne majno v odne zagalne cerkovne majno priznachene na pokrittya potreb cerkvi 1554 roku priznachiv postijnij kontrolnij komitet derzhavnih chiniv uryad 1555 roku nim bulo kodifikovano Zemske pravo Dlya vregulyuvannya cerkovnih stosunkiv 1556 roku vidav monastirskij statut a 1559 roku cerkovnij Monastiri bulo peretvoreno na navchalni zakladi Aktivno pidtrimuvav kalvinistiv i lyuteran Franciyi Rechi Pospolitoyi ta Shvejcariyi 1558 roku pid chas rejhstagu u Frankfurti na Majni doyednavsya do ugodi mizh kalvinistami ta lyuteranami Takozh znachnij chas pridilyav rozbudovi perebudovi zamkiv ta fortec zvedennyu novih perevazhno u stili Renessansu Nasampered ce stosuyetsya fortec Gogensperg i Gogenurah Gryuningen zamkiv u Vajblingeni Leonbergi Shorndorfi Tyubingeni Nojyenbyurgi Grafeneku Blaubojreni Kirgajm unter Tek i Beblingeni Pomer 1568 roku v Shtutgarti Vladu uspadkuvav sin Lyudvig I RodinaDruzhina Anna Mariya donka markgrafa Georga Brandenburg Ansbaskogo Diti Ebergard 1545 1568 Gedviga 1547 1590 druzhina landgrafa Lyudviga IV Gessen Marburgu Yelizaveta 1548 1592 druzhina 1 grafa Georga Ernsta Genneberg Shlejzingena 2 pfalcgrafa Georga Gustava Feldenc Lauterekken Sabina 1549 1581 druzhina landgrafa Vilgelma IV Gessen Kasselya Emiliya 1550 1589 druzhina pfalcgrafa Zimmerna Eleonora 1552 1618 druzhina 1 Joahima Ernsta Askaniya knyazya Angalt 2 landgrafa Georga I Gessen Darmshtadta Lyudvig 1554 1593 5 j gercog Vyurtembergu Maksimilian 1556 1557 Ulrih 1558 Doroteya Mariya 1559 1639 druzhina Otto Genriha Vittelsbaha pfalcgrafa Zulcbahu Anna 1561 1616 druzhina 1 Yana Georga knyazya Legnickogo 2 Fridriha IV knyazya Legnickogo Sofiya 1563 1590 druzhina gercoga Saksen VejmaruPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 100089003 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570DzherelaEberhard Fritz Herzog Christoph von Wurttemberg In Siegfried Hermle Hrsg Reformationsgeschichte Wurttembergs in Portrats Hanssler Holzgerlingen 1999 ISBN 3 7751 3416 6 S 227 254 Matthias Langensteiner Fur Land und Luthertum Die Politik Herzog Christophs von Wurttemberg 1550 1568 Stuttgarter Historische Forschungen Band 7 Bohlau Koln Weimar Wien 2008 ISBN 978 3 412 20096 1